Методичнарозробк а




Скачати 399.94 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір399.94 Kb.
МОЗ УКРАЇНИ

Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Кафедра інфекційних хвороб

Затверджено

на методичній нараді

“____” _____________ 2009 р.

Зав. кафедри, професор Мороз Л.В.


М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А
для організації самостійної роботи студентів V курсу медичних факультетів з інфекційних хвороб (1X – X семестр)

Тема 17.1: сказ. правець

Склала: ас. Войналович О.О.




2009
1. Актуальність теми:
Такі інфекції зовнішніх покривів як сказ та правець після багатьох років їхнього вивчення й надалі залишаються актуальними. Ще півстоліття тому в Україні щороку реєстрували понад 150 випадків сказу, та завдяки вакцинації ця смертельна хвороба почала відступати – наприкінці 90-х спостерігалися лише поодинокі випадки. Останнім часом вірус сказу нагадав про себе знову – так 2006 року від нього в Україні загинуло четверо осіб: у Одеській, Чернігівській, Кіровоградській та Донецькій областях.

Щорічно в Україні реєструють приблизно 100–108 тисяч осіб, які звертаються у медичні заклади з приводу укусів тваринами, і з них у 60 % існує загроза інфікування сказом. Також кожного року в нашій державі реєструють, у середньому, 2–3 випадки захворювань людей на сказ (усі хворі, померлі від сказу в Україні, звертались за медичною допомогою лише в день появи клінічних ознак цієї недуги).



Актуальність правця зумовлена його особливостями: повсюдне поширення, висока сприйнятливість, відсутність імунітету навіть після перенесеного захворювання, вкрай важкий перебіг з високою летальністю (вмирає 15–20 % захворілих). Ще 1974 року ВООЗ сформувала стратегію боротьби з інфекціями і визначила 6 захворювань із числа "керованих інфекцій", яким надано пріоритет: дифтерія, кір, кашлюк, поліомієліт, туберкульоз, правець (у 90-ті роки до цього списку внесені жовта гарячка і гепатит В). Усім цим захворюванням можна запобігти за допомогою вакцинації. Однак у світі поки щорічно хворіють на правець близько 500 000 осіб. Нині основний чинник, що сприяє виникненню правця – травми. Усе більшого значення набуває правець у наркоманів, які часто використовують забруднені шприци, проводять ін'єкції в антисанітарних умовах.

2. Навчальні цілі заняття (з вказуванням рівня засвоєння, що планується):
2.1.Студент повинен знати: а-2


  1. етіологію сказу, фактори патогенності збудника;

  2. етіологію правця, фактори патогенності збудника;

  3. епідеміологію сказу;

  4. епідеміологію правця;

  5. патогенез сказу;

  6. патогенез правця;

  7. клінічні прояви сказу;

  8. клінічні прояви правця;

  9. патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень правця;

  10. лабораторну діагностику сказу;

  11. лабораторну діагностику правця;

  12. принципи лікування сказу;

  13. принципи лікування правця;

  14. прогноз сказу;

  15. прогноз правця;

  16. принципи профілактики сказу серед людей і тварин;

  17. лікарську тактику щодо покусаного пацієнта;

  18. специфічну та неспецифічну профілактику правця;

  19. тактику ведення хворих на сказ після виникнення невідкладних станів;

  20. тактику ведення хворих на правець після виникнення невідкладних станів;

  21. правила виписки реконвалесцентів правця зі стаціонару;

  22. правила диспансеризації реконвалесцентів правця.



2.2. Студент повинен вміти: а-3


  1. зібрати анамнез з оцінкою епідеміологічних даних у пацієнтів з підозрою на сказ;

  2. зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних у пацієнтів з підозрою на правець;

  3. обстежити хворого з підозрою на сказ та обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення його в стаціонар;

  4. обстежити хворого з підозрою на правець та обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення його в стаціонар;

  5. провести диференціальну діагностику сказу з правцем, ботулізмом, летаргічним енцефалітом, поліомієлітом, інфекційним поліневритом, білою гарячкою, отруєнням атропіном і стрихніном;

  6. провести диференціальну діагностику правця з паратонзилітом, трихінельозом, сказом, істеричними судомами, еклампсією, менінгітами;

  7. на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення правця, невідкладні стани;

  8. скласти план лабораторного і додаткового обстеження підозрілої на сказ тварини;

  9. скласти листок призначень хворому на правець з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології;

  10. надати невідкладну допомогу хворому з підозрою на сказ на догоспітальному етапі;

  11. надати невідкладну допомогу хворому на правець на догоспітальному етапі;

  12. скласти індивідуальний план активної і пасивної імунізації осіб, покусаних підозрілими на сказ тваринами;

  13. скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку загрози поширення сказу;

  14. скласти індивідуальний план активної імунізації осіб, у яких існує загроза виникнення правця;

  15. дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції правця.



3. Міждисциплінарна інтеграція:


Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Мікробіологія

Властивості Clostridium tetani і Neuroryctes rabiei, стійкість їх у зовнішньому середовищі та особливості культивування

Розрахувати концентрацію дезінфекційних розчинів для проведення поточної та заключної дезінфекції для хворих на сказ та правець

Гістологія

Особливості овальних або округлих включень у цитоплазмі та відростках нервових клітин у хворих на сказ тварин

Знайти тільця Негрі (Negri bodies) у гістологічному препараті померлої від сказу тварини

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (гемограма, дослідження сечі, біохімія крові тощо)

Оцінити дані лабораторного обстеження здорових осіб

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем у хворих на сказ і правець та інтерполяція цих порушень на лабораторні показники

Оцінити дані лабораторного обстеження хворих на сказ та правець

Імунологія та алергологія

Роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника або його токсинів з організму людини. Імунологічні аспекти протиправцевого поствакцинального імунітету

Оцінити дані імунологічних досліджень (титр специфічного антитоксичного імунітету в хворих на правець та здорових осіб). Оцінити імунограму в хворих на правець

Епідеміологія

Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) при сказі та правцю; поширеність патології в Україні і в світі

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції

Неврологія

Патогенез, клінічні ознаки ураження центральної та периферійної нервової системи у хворих на сказ та правець

Виконати клінічне обстеження хворих з ураженням центральної та периферійної нервової системи. Провести диференціальну діагностику сказу та правця з менінгітами та енцефалітами різної етіології

Хірургія

Клінічні ознаки розривів м'язів і сухожилків, переломів кісток, вивихів, контрактур м'язів і суглобів, тактику надання невідкладної допомоги

Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень хворому на правець, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого на сказ та правець, виявити патологічні симптоми і синдроми. Провести аналіз отриманих даних

Клінічна фармакологія

Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти левоміцетину, протисудомних засобів, наркотичних анальгетиків, інших засобів патогенетичної терапії

Скласти листок призначень хворому на сказ та правець. Виписати рецепти призначених препаратів


Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

 Гостра дихальна недостатність

 Гостра серцево-судинна недостатність

 Судомний синдром

 Набряк-набухання головного мозку


Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу під час невідкладних станів:

 Гостра дихальна недостатність

 Гостра серцево-судинна недостатність

 Судомний синдром



 Набряк-набухання головного мозку

Наступні дисципліни

Сімейна медицина

Патогенез, епідеміологію, клініку, можливі ускладнення, принципи профілактики і лікування сказу та правця

Проводити диференціальну діагностику хвороб різного ґенезу із сказом та правцем. Своєчасно госпіталізувати хворих в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності

Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби

Особливості епідеміології, патогенезу, динаміки клінічних проявів, діагностики, лікування та профілактики інфекційних хвороб

Проводити диференціальну діагностику сказу та правця з іншими інфекційними хворобами. Призначити лікування хворим на сказ та правець. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.


4. Зміст теми заняття:






Характеристика пошкоджень, які стали вхідними воротами інфекції у хворих на правець


Види пошкоджень

Кількість

випадків

У %

Колоті рани

342

34,2

Причина невідома

162

16,2

Травми (без указаного характеру)

137

13,7

Різані рани

78

7,8

Рвані рани, забої

71

7,1

Садна, тріщини

66

6,6

Скалки, колючки

39

3,9

Рани пупка

24

2,4

Трофічні виразки, пролежні, пухлини, що розкладаються, нариви, панариції

21

2,1

Потертості

19

1,9

Розчавлені рани

13

1,3

Опіки, обмороження

10

1,0

Операції і екстракції зубів

7

0,7

Вогнепальні рани

6

0,6

Кримінальні аборти

5

0,5

Загальна кількість випадків

1 000

100

Частота основних клінічних симптомів правця


Характеристика клінічних симптомів

Частота клінічних симптомів (у %)

Опістотонус

98,5

Тризм

93,4

Тонічні судоми

91,3

Напруження м'язів черевної стінки

90,6

Пітливість

89,2

Сардонічна посмішка

89,0

Підвищення температури

78,3

Тягучий біль, напруження, посмикування і судоми м'язів навколо рани

0,6


Тривалість інкубаційного періоду у померлих від правця





Померлі

Осіб

у %

Від 1 до 5

68

70,8

6–10

145

51,4

11–30

88

35,1


Клініка сказу


Період

Симптоми

Стадія провісників (триває 1–3 дні, іноді до 7-ми)

1. Загостренням ознак хвороби в місці укусу: рубець чорніє, навколо нього з'являється набряк з парестезією шкіри, інтенсивне свербіння

2. Турбують страх, тривога, туга, біль голови, дзвін у вухах

3. Порушується сон


Стадія збудження (триває 2–3 дні)

1. Гідрофобія

2. Аерофобія

3. Акустикофобія

4. Фотофобія

5. Пароксизмальні приступи шалу і слинотечі

6. Приступи судом

7. Обличчя виражає жах і страждання

8. Погляд спрямований в одну точку

9. Поглиблюються психічні розлади


Стадія паралітична (триває 18–20 років)

1. Припиняються приступи збудження, гідрофобії

2. Хворий лежить нерухомо

3. Шкіра покрита потом

4. Продовжується нестерпна слинотеча

5. Свідомість ясна

6. Хворий знову може пити і їсти



7. Гіпертермія (41–42 °С)


5. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:
5.1. Контрольні питання для індивідуального опитування: a-2


  1. Властивості вуличного та фіксованого вірусу сказу.

  2. Дикі і домашні тварини, які є резервуаром вірусу сказу.

  3. Морфологічні і функціональні зміни ЦНС при сказі.

  4. Клініка сказу у тварин (собак).

  5. Симптоматика захворювання людини сказом, основні форми сказу: паралітична, бульбарна, менінгоенцефалітна, мозочкова.

  6. Диференціальний діагноз сказу з правцем, ботулізмом, летаргічним енцефалітом, поліомієлітом, інфекційним поліневритом, білою гарячкою, отруєнням атропіном і стрихніном.

  7. Матеріали дослідження для посмертного діагнозу сказу; методи флуоресціюючих антитіл, гістологічний, реакція нейтралізації вірусу, біопроба.

  8. Обслуговування хворого на сказ в стаціонарі, роль седативних засобів, парентеральне харчування.

  9. Принцип дії пастерівських антирабічних щеплень.

  10. Імунізація покусаних осіб – пасивна (імуноглобулін) і активна (вакцина).

  11. Організація антирабічної служби в лікувально-профілактичних закладах.

  12. Поствакцинальні ускладнення: менінгоенцефаліти, мієліти, поліневрити, алергійні і гіперергічні реакції.

  13. Заходи профілактики сказу серед тварин, роль санітарної пропаганди.

  14. Характеристика збудника правця.

  15. Особливості розповсюдження правцевої палички в природі, шляхи попадання в організм.

  16. Сприйнятливість (вікова) до правця.

  17. Травми, що сприяють виникненню правця.

  18. Токсичний, бактеріальний фактори патогенезу правця.

  19. Правцевий токсин і анатоксин.

  20. Шляхи проникнення правцевого токсину в ЦНС, його дія на нейрони та синапси.

  21. Класифікація клінічних форм праця: генералізований, місцевий, блискавичний, гострий, підгострий, хронічний, рецидивний, "бульбарний" правець.

  22. Критерії клінічної діагностики правця.

  23. Значення симптомів в ділянці рани і "жувального рефлексу" для ранньої діагностики правця.

  24. Вираз обличчя і положення тіла при правці.

  25. Рефлекторні судоми при правці.

  26. Клініка ускладнень правця.

  27. Клініка правця у новонароджених

  28. Прогноз правця залежно від віку хворого, тривалості інкубаційного періоду, локалізації рани.

  29. Диференціальна діагностика правця з епілепсією, еклампсією, істерією, тетанією, отруєнням стрихніном, істеричними судомами, переломом основи черепа, гострими енцефалітами, , менінгітами, сказом, паратонзилітом, крововиливами в мозок, перитонітом.

  30. Специфічна діагностика правця.

  31. Принципи лікування правця.

  32. Лікувальні дози протиправцевої сироватки і анатоксину, протиправцевого людського імуноглобуліну.

  33. Заходи боротьби з судомами.

  34. Невідкладна допомога хворим на правець.

  35. Правила догляду, показання до застосування керованого дихання (ШВЛ).

  36. Правила виписки реконвалесцентів правця.

  37. Специфічна та неспецифічна профілактика правця.

  38. Первинна хірургічна обробка рани для профілактики правця.

  39. Схема активної імунізації проти правця.

  40. Показання до пасивної імунізації проти правця та техніка її здійснення.

  41. Профілактика правця у новонароджених.

5.2. Тести 2-го рівня: вибрати правильні відповіді a-2
ВАРІАНТ 1.

17.1.1. Що найчастіше є резервуаром та джерелом вірусу сказу в природних осередках?

А. Лисиці

Б. Собаки, кішки

В. Хвора людина

Г. Вовки

Д. Предмети, заражені слиною хворих тварин



      1. Чим проводять планову первинну специфічну профілактику правця?

А. АКД

Б. АДП-М


В. АП-М

Г. Планову специфічну профілактику не проводять

Д. АКДП


      1. Ключові препарати для лікування правця:

А. Протиправцевий імуноглобулін, протиправцева сироватка

Б. Правцевий імуноглобулін, серцеві глікозиди

В. Протиправцевий імуноглобулін, седативні препарати

Г. Правцева сироватка, антигістамінні препарати, антибіотики

Д. Правцевий анатоксин, гіпотензивні та антигістамінні препарати, антибіотики


      1. Основні заходи профілактики сказу в осіб, які піддаються постійному ризику зараження, направлені на:

А. Профілактичне застосування противірусних препаратів

Б. Введення специфічного імуноглобуліну

В. Застосування препаратів, що містять ДНК-азу

Г. Ліквідацію бродячих тварин

Д. Профілактичне щеплення осіб з груп ризику


      1. Найчастіше джерело збудника правця:

А. Собаки (особливо бродячі), кішки

Б. Гризуни, птахи

В. Песці, шакали, єноти, лисиці, вовки

Г. Грунт


Д. Предмети, заражені слиною хворих тварин

17.1.6. Основний фактор ураження при правці:

А. Ендотоксин

Б. Бактеріємія

В. Екзотоксин

Г. Нейрамінідаза

Д. Фібринолізин



      1. Які шляхи передачі збудника правця?

А. Травматичний, водний

Б. Травматичний

В. Парентеральний

Г. Аліментарний, повітряно-краплинний

Д. Усі відповіді вірні


      1. Які основні клінічні форми правця?

А. Атипова

Б. Місцева

В. Кишкова

Г. Генералізована

Д. Легенева


      1. Хто найчастіше є резервуаром та джерелом сказу в антропургічних осередках?

А. Собаки

Б. Лисиці, вовки

В. Хвора людина

Г. Кішки


Д. Песці, єноти

17.1.10. Назвіть клінічні стадії сказу:

А. Провісників

Б. Початкова, розпалу, реконвалесценції

В. Початкова, розпалу, хронізації

Г. Збудження

Д. Паралічів



17.1.11. Який токсин збудника правця має найбільше значення в патогенезі хвороби?

А. ендотоксин і екзотоксин

Б. ендотоксин

В. екзотоксин

Г. ентеротоксин

17.1.12. Шлях проникнення екзотоксину збудника правця в центральну нервову систему :

А. через гематоенцефалічний бар´єр

Б. лімфогенним шляхом, периневрально

В. через гематоенцефалічний бар´єр, лімфогенним шляхом, периневрально

Г. по рухових волокнах периферичних нервів

ВАРІАНТ 2


      1. До якої групи інфекцій належить правець?

А. Антропонози

Б. Трансмісивні інфекції

В. Повільні інфекції

Г. Ендогенні інфекції

Д. Сапронози


      1. Що з перерахованого характерне для сказу?

А. Аерофобія

Б. Нефрозонефрит, гіпотермія

В. Гепатит, шкірне свербіння

Г. Гіпотонія, міокардит

Д. Гіпертермія

17.2.15. Що з перерахованого характерне для правця?

А. Опістотонус

Б. Фотофобія, гіпотермія

В. Акустикофобія, шкірне свербіння, бульбарні розлади

Г. Тризм, судоми

Д. Гіпотонія, гіпотермія, блювання



17.2.16. Які основні заходи специфічної профілактики правця?

А. Застосування етіотропних препаратів

Б. Вакцинація немовлят

В. Вакцинація дорослих із груп ризику

Г. Введення специфічного імуноглобуліну

Д. Ізоляція хворих, уведення специфічного імуноглобуліну



17.2.17.Середня тривалість сказу:

А. 1–2 дні

Б. 2–3 дні

В. 9–14 днів

Г. 4–8 днів

Д. 1–2 міс.



17.2.18. Що уражує збудник сказу?

А. Опорно-руховий апарат

Б. Сечостатеву систему

В. Нервову систему

Г. Печінку, нирки

Д. Слизові оболонки та шкіру



17.2.19. Які методи застосовують для діагностики сказу в тварин?

А. Бактеріологічний

Б. Вірусологічний

В. Гістологічний

Г. Діагностика базується лише на епідеміологічних даних

Д. Діагностика базується лише на клінічних даних



17.2.20. У якому віці проводять ревакцинацію для специфічної профілактики правця?

А. 18 міс

Б. 6 років

В. 14 років

Г. 3 роки

Д. 12 міс.



17.2.21. Як проникає токсин збудника правця в центральну нервову систему?

А. Тільки через периневральні та інтраневральні лімфатичні щілини

Б. Через кровоносну, лімфатичну систему і за ходом чутливих нервових волокон

В. Через гематоенцефалічий бар'єр

Г. Тільки за ходом чутливих нервових волокон

Д. Тільки з током крові



17.2.22. При правці:

А. Збудник чутливий до пеніциліну

Б. Діагноз підтверджується виділенням збудника з крові

В. Токсин поширюється з місця інокуляції тільки з током крові

Г. Основна причина смерті – серцева недостатність

Д. Для профілактики використовують протиправцевий імуноглобулін



17.2.23. Ураження якого відділу центральної нервової системи призводить до типових клінічних проявів правця?

А. спинного мозку

Б. довгастого мозку

В. ретикулярної формації стовбура головного мозку

Г. кори головного мозку

17.2.24. Чи має патагенетичне значення ендотоксин збудника правця?

А. призводить до типових клінічних проявів

Б. має значення при супутньому гнійному запаленні в рані

В. не має патогенетичного значення



ВАРІАНТ 3

17.3.25. До якого класу мікроорганізмів відноситься збудник сказу?

А. Бактерії

Б. Віруси

В. Гриби


Г. Найпростіші

Д. Хламідії



17.3.26. Імунітет при правці:

А. Стійкий

Б. Не стійкий

В. Не формується

Г. Можливі повторні випадки захворювання

Д. Не напружений



17.3.27. Найбільш ранні ознаки генералізованого правцю:

А. Опістотонус

Б. Дисфагія

В. Тризм


Г. Судоми

Д. Сардонічна посмішка



17.3.28. Планову вакцинацію від правцю проводять:

А. З 1-го дня від народження

Б. АКДС

В. З 3-х місячного віку (тричі)



Г. Не проводять

Д. Біциліном-5



17.3.29. Специфічні методи діагностики сказу:

А. Гемокультура

Б. Копроуринокультура

В. Виявлення тілець Бабеша-Негрі

Г. РІФ

Д. Культивування



17.3.30. Ускладнення правцю:

А. Менінгіт

Б. Переломи хребта

В. Асфіксія

Г. Ателектаз легенів

Д. Перитоніт



17.3.31. Наслідки сказу:

А. Повне видужання

Б. Смерть

В. Інвалідизація

Г. Арахноїдит

Д. Носійство



17.3.32. Екстренна профілактика правцю у нещеплених:

А. Хірургічна обробка рани

Б. Введення сироватки та імуноглобуліну

В. Антибактеріальна терапія

Г. Введення анатоксину та сироватки

Д. Введення антитоксину



17.3.33. Імунітет при правцеві:

А. Стійкий

Б. Нестійкий

В. Не буває

Г. Можливі повторні випадки захворювання

Д. Ненапружений



17.3.34. Клінічні симптоми сироваткової хвороби:

А. Регіонарний лімфаденіт

Б. Уртикарний висип

В. Менінгеальний синдром

Г. Спленіт

Д. Гарячка



17.3.35. Назвіть шляхи зараження людини правцем :

А. аліментарний

Б. аерогенний шлях інфікування спорами

В. проникнення вегетативних форм і спор в рану



17.3.36. Які симптоми правця називають "ранніми" і яке клінічне значення вони мають?

А. почуття страху, тахікардія, опістотонус

Б. порушення зору, блювання, судоми дрібних м'язів рук і ніг

В. тризм, дисфагія, сардонічна посмішка

Г. біль тягнучого характеру в потилиці, спині, попереку

ВАРІАНТ 4

17.4.37. У хворого занепокоення, підвищена збудливість, безсоння, страх, тризм, дисфагія, сардонічна посмішка, дрібні м'язи рук і ніг напружені :

А. отруєння мухоморами

Б. ботулізм

В. правець

Г. сказ

17.4.38. Екстренна профілактика правця при травмах та відсутності документів про проведені щеплення :

А. протиправцева сироватка

Б. протиправцевий людський імуноглобулін

В. анатотоксин

Г. протиправцева сироватка та анатоксин

Д. пеніцилін



17.4.39. Тактика лікаря при наявності рани у хворого на правець :

А. первинна хірургічна обробка рани з накладанням швів, пов'язки

Б. видалення некротизованих тканин, накладання швів

В. розкрити абсцез, накласти дренаж

Г. видалення некротизованих тканин, промити перекисом водню, лікувати відкритим способом

17.4.40. Токсин збудника правця діє на :

А. нервово-м'язеві синапси, вставні нейрони

Б. ферметні системи клітин і провідникову систему сердця

В. вставні нейрони, ферментні системи клітин

Г. м'язи

Д. нервово-м'язеві синапси, вставні нейрони, ферметні системи клітин і провідникову систему сердця і вегетативні центри довгастого мозку



17.4.41. Механізм розвитку судом при винекнинні правця :

А. підвищена збудливість нервових клітин

Б. стимуляція синтезу ацетилхоліну

В. пригнічення холінестерази

Г. стимуляція синтезу ацетилхоліну та пригнічення холінестерази

17.4.42. Токсин збудника правця :

А. поєднання ендотоксину і екзотоксину

Б. ендотоксин

В. екзотоксин

Г. відсутній

Д. ентеротоксин



17.4.43. Який імунітет виникає після перенесеного правця?

А. стійкий, довічний

Б. не стійкий, напротязі 10-12 місяців

В. не виникає

Г. не стійкий, напротязі 3-5 років

17.4.44. Правцевий анатоксин :

А. достанньо ефективний для профілактики правця

Б. неефективний засіб для профілактики правця

В. використовується тільки для лікування



17.4.45. Збудник сказу, який викликає хворобу людини :

А. вуличний вірус

Б. фіксований вірус

В. ентеровірус

Г. ретровірус

17.4.46. Яка система вражається при сказі?

А. серцево-судинна

Б. шлунково-кишкова

В. лімфатична

Г. нервова

17.4.47. Головний резервуар сказу в природі :

А. травоядні тварини

Б. родина собачих

В. птахи


Г. комахи

17.4.48. Тварини, які підтримують антропургічний міський тип сказу :

А. вовки, лисиці, шакали

Б. летючі миші

В. кішки, домашні собаки

Г. травоядні тварини

ВАРІАНТ 5

17.5.49. Назвіть шляхи зараження людини правцем :

А. аліментарний

Б. аерогенний шлях інфікування спорами

В. проникнення вегетативних форм і спор в рану



17.5.50. Як проникае екзотоксин при захворюванні на правець в центральну нервову систему?

А. Через гематоенцефалічний бар'єр

Б. Лімфогенним шлягом, периневрально

В. Через гематоенцефалітичний бар'єр, лімфогенним шляхом та периневрально

Г. По рухових волокнах периферійних нервів

17.5.51. Відділи центральної нервової системи, які вражається при захворюванні на правець :

А. спинний мозок

Б. довгастий мозок

В. кора головного мозку

Г. ретикулярна формація стовбура головного мозку

17.5.52. Який фактор відіграє основну патогенетичну роль в розвитку правця?

А. Ендотоксин

Б. Гіалуронідаза

В. Екзотоксин

Г. Гемолізин

17.5.53. Механізм зараження правцем :

А. Проникнення вегетативних форм і спор через кишечник

Б. Аерогенний шлях інфікування спорами

В. Проникнення вегетативних форм і спор в рану



17.5.54. Імунітет після перенесеного правця :

А. стійкий

Б. нестійкий

В. не виникає

Г. довічний

17.5.55. Для лікування сказу використовують :

А. анибіотики

Б. седативні препарати

В. спазмолітики

Г. протисудомні препарати

17.5.56. Який симптом не характерний для сказу?

А. Підвищення температури тіла

Б. Неприємні відчуття в рані

В. Тризм жувальних м'язів

Г. Депресія, порушення сну, тривога

Д. Фото-, гідро-, аерофобія



17.5.57. Шлях поширення збудника сказу в організмі хворого :

А. гематогенний

Б. лімфогенний

В. периневральний

Г. через дихальні шляхи

17.5.58. Збудник сказу, який викликає хворобу людини :

А. вуличний вірус

Б. фіксований вірус

В. ентеровірус

Г. ретровірус

17.5.59. Причини розвитку паралічів при сказі :

А. не формується імпульсв нервових синапсах

Б. порушенний механізм передачі імпульсу з нерва на м'язи

В. загибель клітин центральної нервової частини

Г. м'язи не сприймаютьімпульс з нервових клітин

17.5.60. Захворювання, при якому виявляється в нервових клітинах тільця Бабеша-Негрі :

А. ботулізм

Б. правець

В. сказ


Г. енцефаліт

ВАРІАНТ 6

17.6.61. Який фактор відіграє основну патогенетичну роль в розвитку правця?

А. Ендотоксин

Б. Гіалуронідаза

В. Екзотоксин

Г. Гемолізин

17.6.62. Який симптом не характерний для сказу?

А. Підвищення температури тіла

Б. Неприємні відчуття в рані

В. Тризм жувальних м'язів

Г. Депресія, порушення сну, тривога

Д. Фото-, гідро-, аерофобія



17.7.63. Токсин збудника правця :

А. поєднання ендотоксину і екзотоксину

Б. ендотоксин

В. екзотоксин

Г. відсутній

Д. ентеротоксин



17.6.64. Екстренна профілактика правця при травмах та відсутності документів про проведені щеплення :

А. протиправцева сироватка

Б. протиправцевий людський імуноглобулін

В. анатотоксин

Г. протиправцева сироватка та анатоксин

Д. пеніцилін



17.6.65. Назвіть шляхи зараження людини правцем :

А. аліментарний

Б. аерогенний шлях інфікування спорами

В. проникнення вегетативних форм і спор в рану



17.6.66. Екстренна профілактика правцю у нещеплених:

А. Хірургічна обробка рани

Б. Введення сироватки та імуноглобуліну

В. Антибактерійна терапія

Г. Введення анатоксину та сироватки

Д. Введення антитоксину



17.6.67. Відділи центральної нервової системи, які вражається при захворюванні на правець :

А. спинний мозок

Б. довгастий мозок

В. кора головного мозку

Г. ретикулярна формація стовбура головного мозку

17.6.68. Тварини, які підтримують антропургічний міський тип сказу :

А. вовки, лисиці, шакали

Б. летючі миші

В. кішки, домашні собаки

Г. травоядні тварини

17.6.69. Правцевий анатоксин :

А. достанньо ефективний для профілактики правця

Б. неефективний засіб для профілактики правця

В. використовується тільки для лікування



17.6.70. Тактика лікаря при наявності рани у хворого на правець:

А. первинна хірургічна обробка рани з накладанням швів, пов'язки

Б. видалення некротизованих тканин, накладання швів

В. вскрити абсцес, накласти дренаж

Г. видалення некротизованих тканин, промити перекисом водню, лікувати відкритим способом

17.6.71. Збудник сказу, яки викликае хворобу людини :

А. вуличний вірус

Б. фіксований вірус

В. ентеровірус

Г. ретровірус

17.6.72.Головний резервуар сказу в природі :

А. травоядні тварини

Б. родина собачих

В. птахи


Г. комахи

5.3. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:


  1. Оволодіти методикою обстеження хворого на сказ.

  2. Провести курацію хворого на сказ.

  3. Провести диференціальну діагностику сказу.

  4. Скласти план лабораторного обстеження.

  5. Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на сказ.

  6. Скласти план лікування хворого на сказ.

  7. Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.

  8. Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „сказ”.

  9. Оволодіти методикою обстеження хворого на правець.

  10. Провести курацію хворого на правець.

  11. Провести диференціальну діагностику правцю.

  12. Скласти план лабораторного обстеження.

  13. Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на правець.

  14. Скласти план лікування хворого на правець.

  15. Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.

  16. Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „правець”.


5.4. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики сказу



Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю







І. Встановити скарги хворого

Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

– місцевих уражень (поява неприємних відчуттів у ділянці укусу – печіння, тягнучий біль з іррадіацією до центру, свербіж, гіперестезія шкіри)

– уражень ЦНС (ранні симптоми порушення психіки: біль голови, дзвін у вухах, немотивований страх, туга, тривога, депресія, рідше – підвищена дратливість)


II. З'ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

2. Анамнез життя
3. Епідемічний анамнез

Звернути увагу на:

– часте виникнення знову місцевих запальних явищ в ділянці укусу, хоча рана вже може цілком зарубцюватися;

– появу гарячки;

– втрату апетиту

– порушення сну (сон у хворого супроводжується страхітливими сновидіннями)

– інші симптоми (у разі укусу в обличчя відмічаються нюхові й зорові галюцинації)

Виявити перенесені хвороби та анамнез щеплень

Встановити чи перебував хворий у регіонах із підвищеним ризиком зараження сказом (антропургічні чи природні осередки), факт укусу чи ослизнення хворою, або підозрілою на сказ твариною


IIІ. Провести об'єктивне обстеження:

1. Загальний огляд

2. Травна система

3. Серцево-судинна система

4. Дихальна система:

5. Нервова система



Пам'ятати: від моменту появи перших симптомів і до смерті хворого проходить 4–8 днів

Звернути увагу на:

– млявість, адинамію, загальмованість хворого, які змінюються періодом збудження;

– підвищення температури тіла від субфебрильної до 40–41 °С;

Звернути увагу на:

– інтенсивне слиновиділення;

– появу блювання;

– метеоризм

Звернути увагу на:

– значну тахікардію;

– порушення серцевого ритму;

– глухість тонів серця

Звернути увагу на:

– часте дихання;

– розлади дихання (різке утруднення вдиху, поверхневий видих)

Звернути увагу на:

– апатію й депресію початкового періоду, які змінюються занепокоєнням, а згодом потьмаренням свідомості;

– підвищення рефлекторної збудливості, яке змінюється вираженим зниженням рухової й чутливої функцій;

– гідрофобію, аерофобію, фотофобію, акустикофобію;

– появу судом;

– слухові й зорові галюцинації


2.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати їх результати

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Гістологічний метод:

а) у загиблих тварин

б) у загиблих людей
4) Біологічна проба

5) Серологічні методи

а) у загиблих тварин

б) у загиблих людей



У загиблих тварин та людей застосовують виявлення в головному мозку (кора великих півкуль, мозочок, довгастий мозок) типових для цієї хвороби патоморфологічних включень – тілець Неґрі.

Для виключення сказу в тварин застосовують біологічну пробу (внутрішньомозкове зараження молодих лабораторних тварин патологічним матеріалом).

Використовують реакцію, що виявляє тільця Неґрі за допомогою антитіл, мічених ферментом пероксидазою, і метод флуоресціюючих антитіл в тканинах головного мозку, слинних залозах, у відбитках із поверхні рогівки ока



5.4. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики правця




Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю







І. Встановити скарги хворого

Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

– місцевих уражень (тягнучий біль у ділянці рани)

– загальних уражень (утруднене ковтання, підвищення температури тіла, профузний піт, інтенсивний біль у м'язах унаслідок їх постійного тонічного напруження, утруднене сечовиділення й випорожнення)

– уражень ЦНС (безсоння, неспокій, біль голови)



II. З'ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

2. Анамнез життя
4. Епідеміологічний анамнез

IIІ. Провести об'єктивне обстеження:



Звернути увагу на:

– гострий початок;

– виникнення знову місцевих запальних явищ у ділянці рани;

– біль і скутість рухів нижньої щелепи, м'язів живота і спини;

– інші симптоми

Вияснити перенесені хвороби та анамнез щеплень проти правця

Інфікування відбувається контактним механізмом, шляхи передачі – травматичний, парентеральний, із зараженням через ушкоджені шкірні покриви і слизові оболонки (найчастіше колоті рани, рідше інші види ран, а також опіки, відмороження, пролежні, електротравми), куди потрапляють забруднені збудником часточки ґрунту, гною чи фекалій. Факторами передачі також можуть бути забруднені клостридіями медичні інструменти та інші ріжучі й колючі предмети

Пам'ятати: період інкубації становить від 3 до 54 днів (найчастіше 6–14 днів). Чим він коротший, тим тяжчий перебіг хвороби і вища летальність. Розрізняють такі клінічні форми правця: 1) загальний (генералізований) – типовий (низхідний); 2) атиповий – бульбарний, правець новонароджених, блискавичний, гінекологічний, торакоабдомінальний, висхідний; 3) місцевий (лицевий паралітичний правець Розе).

1. Загальний огляд

2. Опорно-руховий апарат

2. Травна система

3. Серцево-судинна система
4. Дихальна система:

5. Нервова система


Обстеження хворого слід проводити дуже обережно, оскільки найменші подразнення можуть легко спричинити важкі рефлекторні судомні напади.

Звернути увагу на:

– генералізовану ригідність м'язів;

– сардонічну усмішку;

– значне підвищення температури тіла;

– профузний піт

Звернути увагу на:

– інтенсивний біль у м'язах унаслідок їх постійного тонічного напруження;

– тонічне скорочення м'язів-розгиначів зумовлює вигнуте положення хворого із закинутою назад головою – опістотонус

Звернути увагу на:

– спазм глотки порушує акт ковтання, що разом із тризмом призводить до голодування й зневоднення;

– утруднення випорожнення

Звернути увагу на:

– значну тахікардію;

– часте виникнення лабільної гіпертензії

Звернути увагу на:

– часте дихання;

– судоми дихальних м'язів, діафрагми, а також ларингоспазм, які призводять до утрудненого поверхневого й частого дихання, що спричиняє недостатню вентиляцію легень;

– застійну пневмонію

Звернути увагу на:

– повністю збережену свідомість у хворих;

– рефлекторні судоми, які можуть бути болючими й небезпечними, і посилюватись у разі дотику, світлових, звукових та інших подразнень;

– глибокі сухожилкові рефлекси посилені;

– прогресуючу гіпоксію, яка може стати причиною незворотних змін у центральній нервовій системі й летального наслідку


2.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати їх результати (діагноз правця встановлюють, переважно, клінічно, специфічні методи малоінформативні)

1.Загальний аналіз крові

2.Загальний аналіз сечі

3.Контроль ВЕБ

4.Бактеріологічний метод:

5. Біологічна проба


Відсутність типових змін (окрім випадків виникнення вторинних бактерійних ускладнень)

Відсутність типових змін (окрім випадків виникнення вторинних бактерійних ускладнень)


Специфічну діагностику проводять рідко; вона полягає у виявленні збудника правця і його токсину в патологічному матеріалі з рани, а у випадку правця, що виник після пологів чи абортів, досліджують виділення з піхви й матки. Вирощування збудника здійснюють в анаеробних умовах, мазки фарбують за Грамом.

Іноді використовують біологічну пробу – зараження матеріалом із рани білих мишей (за позитивного результату через 1–2 доби в них з'являються симптоми хвороби).



5.5. Ситуаційні задачі другого рівня засвоєння: a-2
Задача 1.

Пацієнт Ф., 28 р., захворів гостро через 1 міс після укусів у руку кота , який потім зник. Захворювання почалося з появи неприємних відчуттів у ділянці укусу (печіння, тягнучий біль з іррадіацією до центру, свербіж, гіперестезія шкіри). На цей момент рана вже цілком зарубцюватися.Об’єктивно: стан вкрай важкий, свідомість затьмарена, іноді марить, лежить на кушетці нерухомо, параліч нижніх кінцівок. Пульс 130 ударів у хвилину, дихання переривчасте - 50 у хвилину.

1. Попередній діагноз

2. План обстеження

3. Лікування

Ситуаційні задачі третього рівня засвоєння: a-3
Задача 2.

Будівельник У., 58 р., звернувся в травматологічний пункт з приводу колотої рани гомілки. Травму отримав на роботі, 2 дні тому. При госпіталізації: стан задовільний, температура тіла 37,1°С. Шкірні покриви звичайного кольору, підвищена пітливість. Кути рота відтягнуті нагору, очні щілини звужені. Ліва стопа набрякла, гіперемійоване, на підошві наявна колота рана з незначним кров’янистим виділенням.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.



3. Яке лікування слід використати для термінової профілактики хворому?

Тести 3-го рівня: a-3
Диференційна діагностика сказу та правця.


Хвороба
Симптоми

Сказ

Правець

Вірусний енцефаліт

Ботулізм

Підвищення температури













Тетанічні судоми













Безсоння













Гіперсалівація













Сухість у роті













Аерофобія, гідрофобія, акустикофобія













Погіршення зору (диплопія)













Порушення свідомості













Мляві асиметричні паралічі













Сприятливий прогноз хвороби













Місцеве ураження шкіри













Приступи збудження













Література по темі заняття:
Основна:

Быченко Б. Д. Столбняк.– Москва, 1982

Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби.–Київ: Здоров'я, 2001

Інфекційні хвороби: Підручник / М. Б. Тітов, Б. А. Герасун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. М. Б. Тітова.–К.: Вища школа, 1995.–567 с.

Селимов М. А. Бешенство.– М.: Медицина, 1978

Цыбуляк Г. Н. Столбняк.– Москва, 1982
Допоміжна:

Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты.– СПб.: Специальная литература, 1999.–255 с.



Шувалова Е.П. Инфекционные болезни.– Ростов н/Д.: Феникс, 2001.–959 с.

6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Тематика УДРС та НДРС:


  1. Особливості перебігу сказу.

  2. Сучасні методи специфічної діагностики сказу.

  3. Проблеми лікування сказу сьогодні.

  4. Сучасні погляди на патогенез сказу.

  5. Особливості перебігу правцю.

  6. Сучасні методи специфічної діагностики правцю.

  7. Проблеми етіотропного лікування правцю сьогодні.

  8. Сучасні погляди на патогенез правцю.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка