Методичні рекомендації для керівників баз стажування з підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Внутрішні хвороби»




Сторінка2/7
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

3. Витяг з Типового навчального плану та програми спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних закладів освіти ПІ-IV рівнів акредитації зі спеціальності «Внутрішні хвороби» щодо роботи на базах стажування
Типовим навчальним планом підготовки лікаря-інтерна за спеціальністю «Внутрішні хвороби» упродовж 2 років (22 місяці) передбачено: 6 місяців (з вересня по лютий) упродовж першого року і 5 місяців (з лютого по червень) упродовж другого року навчання на кафедрі терапії і на суміжних кафедрах (разом 11 місяців – 1716 годин). На базах стажування підготовка інтернів буде здійснюватися за перший рік упродовж 5 місяців і за другий рік – відповідно 6 місяців (разом 11 місяців).


Рік навчання

Місяці

VIII

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

1 рік

б

к

к

к

к

к

к

б

б

б

б

в

2 рік

б

б

б

б

б

б

к

к

к

к

к

в

Примітки:

б – стажування на базі; к – навчання на профільній та суміжних кафедрах 11 місяців (1716 годин); в – відпустка.


Даний навчальний план розрахований на 36-годинний робочий тиждень.

За період навчання в інтернатурі лікар-інтерн повинен скласти ліцензований іспит «Крок-3», що визначено відповідними регламентуючими документами.

При проходженні заочної частини інтернатури лікар-інтерн підпорядковується адміністрації базової лікувально-профілактичної установи. На нього поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, права та пільги, що встановлені для медичних працівників даної установи. Під час проходження інтернатури, при здійсненні функції лікаря, інтерн володіє правами і несе відповідальність за свої вчинки на рівні з іншими лікарями.

Заочна частина інтернатури проводиться на базі терапевтичних чи відповідних спеціалізованих відділень стаціонарних закладів, поліклінік, амбулаторних закладів. Час проходження заочної частини первинної спеціалізації за окремими курсами навчальної програми на базі поліклінічних закладів повинен становити не менше третини часу, відведеного для вивчення курсу. Лікарі-інтерни чергують 2 рази в місяць у стаціонарі під керівництвом відповідального чергового лікаря і звітують про результати чергування на ранкових конференціях, оперативних нарадах у відділенні.

Відповідно до чинного положення про інтернатуру, лікар-інтерн повинен самостійно забезпечувати діагностичний та лікувальний процес під керівництвом безпосереднього керівника.
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів

за спеціальністю «Внутрішні хвороби» на базі стажування

(заочна частина інтернатури)
Тривалість – 11 місяців (1716) годин:

1-й рік навчання – 5 місяців (780 годин)



2-й рік навчання – 6 місяців (936 годин)


Назва курсу навчальної програми

1 рік навчання

2 рік навчання

Всього

години

тижні

години

тижні

години

тижні

Організація терапевтичної допомоги населенню

36

1

36

1

72

2

Хвороби органів дихання та професійні хвороби

108

3

108

3

216

6

Хвороби серцево-судинної системи

144

4

144

4

288

8

Хвороби органів травлення

108

3

108

3

216

6

Хвороби нирок

72

2

-

-

72

2

Клінічна алергологія

-

-

36

1

36

1

Хвороби органів кровотворення

-

-

72

2

72

2

Хвороби ендокринної системи та обміну речовин

72

2

36

1

108

3

Ревматичні захворювання

72

2

36

1

108

3

Онкологічні захворювання

36

1

-

-

36

1

Інтенсивна терапія. Невідкладні стани

72

2

180

5

252

7

Фтизіатрія

-

-

72

2

72

2

Інфекційні хвороби. Вірусні гепатити. СНІД

36

1

36

1

72

2

Клінічна неврологія

-

-

72

2

72

2

Проміжна атестація

24




-

-

24

-

Всього

780

21

936

26

1716

47


Освітньо-кваліфікаційна характеристика лікаря-спеціаліста-терапевта

Загальні знання

Згідно з вимогами фаху лікар-терапевт повинен знати та вміти:



  • основи законодавства про охорону здоров'я;

  • директивні документи, що визначають діяльність закладів охорони здоров'я та питання організації терапевтичної допомоги в Україні;

  • організацію роботи лікарняно-поліклінічних закладів;

  • організацію роботи швидкої та невідкладної допомоги дорослому населенню;

  • основи лікарського контролю, медико-соціальної експертизи.

  • організацію диспансерного нагляду;

  • протиепідемічні заходи при виникненні осередку інфекції;

  • принципи дієтотерапії, фізіотерапії та лікувальної фізкультури;

  • показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування;

  • форми і методи санітарно-просвітньої роботи;

  • брати активну участь у поширенні медичних знань серед населення;

  • вміти узагальнювати науково-практичну літературу;

  • знати сучасну літературу за фахом.

Загальні навики

  • оцінити тяжкість стану хворого;

  • застосувати об'єктивні методи обстеження;

  • визначити необхідність проведення спеціальних методів обстеження;

  • визначити показання для госпіталізації та організувати її;

  • встановити клінічний діагноз, план і тактику ведення хворого;

  • оформити медичну документацію, що передбачена законодавством про охорону здоров'я.

Спеціальні знання та уміння

Лікар-терапевт повинен знати профілактику, діагностику, клініку і провести необхідне лікування таких захворювань:



Захворювання системи кровообігу: артеріальні гіпертензії; ішемічна хвороба серця; захворювання міокарда; захворювання ендокарда; захворювання перикарда; вроджені і набуті вади серця; порушення ритму серця і провідності; недостатність кровообігу.

Захворювання органів дихання: бронхіти; гнійні захворювання легень; бронхіальна астма; емфізема легень; пневмонії; рак легень; тромбоемболія легеневої артерії; легеневе серце; дихальна недостатність; пневмоконіози; грибкові та паразитарні захворювання легень; туберкульоз легень; захворювання плеври; особливості клініки, діагностики і лікування людей старечого і літнього віку, підлітків.

Захворювання системи травлення: захворювання стравоходу; гастрити; функціональні захворювання шлунка; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; рак шлунка; захворювання оперованого шлунка; ентерити; захворювання товстої кишки; панкреатити; рак підшлункової залози; захворювання жовчних шляхів; холецистити; жовчнокам’яна хвороба; пухлини жовчного міхура та жовчних шляхів; гепатити; цирози печінки; печінкова недостатність; диференційна діагностика при гепатомегалії; диференціальна діагностика при асциті; диференційна діагностика при «гострому животі»; особливості клініки, діагностики та лікування захворювань системи травлення у підлітків, людей літнього і старечого віку.

Захворювання нирок: гломерулонефрит; пієлонефрит; нефротичний синдром; амілоїдоз нирок; диференціальна діагностика при протеїнурії та патологічному сечовому осаді; гостра і хронічна ниркова недостатність; нирковокам'яна хвороба; радіаційні і токсичні ураження нирок; особливості клініки, діагностики і лікування захворювань нирок у підлітків, людей літнього і старечого віку.

Хвороби системи крові: анемії; гемобластози; еритремія; мієломна хвороба; геморагічні діатези; синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові; лімфогранулематоз; лімфоми та лімфаденопатія; агранулоцитоз; променева хвороба.

Хвороби ендокринної системи та обміну речовин: цукровий діабет; хвороби щитовидної залози; хвороби гіпофіза та гіпоталамуса; хвороба Аддісона; феохромоцитома; ожиріння; диференціальна діагностика ендокринних ком; особливості клініки, діагностики та лікування захворювань ендокринної системи та обміну речовин у підлітків, людей літнього і старечого віку.

Ревматичні хвороби, алергози: ревматична лихоманка; захворювання суглобів; дифузні захворювання сполучної тканини; диференційна діагностика, при дифузних захворюваннях сполучної тканини; протизапальна і імуносупресивна терапія; системні васкуліти; алергози; анафілактичний шок; специфічна гіпрсенсибілізація та кортикостероїдна терапія; медикаментозна хвороба.

Гарячкові стани та інфекційні захворювання: бактеріальний сепсис; диференційна діагностика при гарячці, висипі, лімфаденопатії, гепатоспленомегалія; діагностика гострих кишкових інфекцій; синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Невідкладні стани: гостра серцева недостатність; гостра судинна недостатність; гіпертонічні кризи; гострі порушення ритму серця та провідності; стенокардія та інфаркт міокарда; біль в ділянці серця; кардіогенний шок; гостра дихальна недостатність; астматичний статус при бронхіальній астмі; спонтанний пневмоторакс; легенева кровотеча; тромбоемболія легеневої артерії; анафілактичний шок;

Диференціальна діагностика «гострого живота»: кровотеча з органів травлення; печінкова кома; гостра ниркова недостатність; гостра недостатність наднирників; тиреотоксичний криз; діабетичні коми; алкогольна кома; гострі отруєння; гострі променеві та радіаційні ураження;

Поліклініка: організація амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню дільниці; організація роботи дільничного терапевта; принципи реабілітації хворих та інвалідів; санаторно-курортний відбір в поліклініці.

Окремі питання: лікувально-діагностична робота; оформлення медичної документації; первинна, вторинна профілактика захворювань внутрішніх органів; використання фізичних факторів при амбулаторному лікуванні хворих (електро-світлове лікування, бальнеотерапія, мінеральні води та ін.); облік захворюваності та аналіз діяльності лікаря; пропаганда санітарно-гігієнічних знань та здорового способу життя.
Перелік практичних навиків,

якими лікарі-інтерни повинні оволодіти під час навчання в інтернатурі:

Назва маніпуляції

Ступінь оволодіння

Фізикальне обстеження пацієнтів

+++

Запис та оцінка електрокардіограми

+++

Клінічна оцінка ехокардіограми

++

Проведення функціональних тестів для оцінки вінцевого кровообігу (велоергометрія)

++

Дефібриляція, показання, техніка виконання

+++

Клінічна оцінка даних рентгенологічного дослідження органів грудної порожнини

++

Клінічна оцінка даних рентгенологічного дослідження органів травлення

++

Техніка проведення пункції плеври

+++

Клінічна оцінка показників функції зовнішнього дихання (спірометрія, пікфлоуметрія)

++

Штучне дихання

+++

|Показання до проведення езофагогастродуоденофіброскопії, оцінка її результатів

++

Клінічна оцінка сканограм та ультрасонограм печінки

+++

Клінічна оцінка загального аналізу сечі

+++

Проведення та клінічна оцінка проб Зимницького, Нечипоренка

+++

Оцінка клінічного аналізу крові

+++

Клінічна оцінка коагулограми

+++

Оцінка тестів на виявлення цукрового діабету

+++

Клінічна оцінка біохімічних печінкових тестів

+++

Клінічна оцінка результатів комплексного біохімічного дослідження при серцево-судинних захворюваннях

+++

Клінічна оцінка результатів біохімічного дослідження функціонального стану нирок

+++

Тимчасова зупинка кровотеч

+++

Техніка закритого масажу серця

+++

Накладання пов'язок на рану

+++

Підшкірне, внутрішньом'язове та внутрішньовенне введення ліків

+++

Правила та техніка переливання компонентів крові та кровозамінників

+++

Промивання шлунка

+++

Катетеризація сечового міхура м’яким катетером

+++

Конікотомія, трахеотомія

+++

Пункція черевної порожнини

+++

Постановка алергічних проб перед введенням лікарських засобів

+++

Примітка: (+) – ознайомлення з даним питанням, (++) – знання методів та інтерпретація даних, виконання окремих маніпуляцій, (+++) – уміння самостійно застосовувати набуті знання та навики.
II. Перелік документів, які повинні вестися на базах стажування лікарів-інтернів

1. Перелік документів базового керівника інтернатури в ЛПЗ:

  1. список лікарів-інтернів;

  2. типовий навчальний план і програма з фаху «Внутрішні хвороби»;

  3. результати перевірки базового контролю знань та умінь лікарів-інтернів, річних та піврічних атестацій (протоколи) (Додаток 5);

  4. табель обліку робочого часу лікаря-інтерна, який навчається за контрактом;

  5. журнал обліку зауважень та пропозицій за результатами відвідування базової установи;

  6. графік роботи лікарів-інтернів у відповідності з індивідуальними планами лікарів-інтернів, затверджений головним лікарем та завідувачем профільної кафедри (Додаток 6);

  7. перелік рефератів, які виносяться на заочну частину навчання (по роках);

  8. план семінарських занять з лікарями-інтернами, затверджений головним лікарем (Додаток 7);

  9. журнал обліку відвідування семінарських занять та успішності лікарів-інтернів в заочній частині з оцінками;

  10. графік чергувань (2 рази на місяць) лікарів-інтернів, затверджений головним лікарем;

  11. перелік практичних навичок (очна, заочна частина) з відміткою про виконання по рокам (Додаток 8);

  12. план науково-дослідної роботи лікарів-інтернів;

  13. матеріали щодо підготовки до ліцензійного іспиту «Крок 3»;

  14. зразок індивідуального плану лікаря-інтерна (Додаток 9);

  15. наказ МОЗ України № 291 від 3 грудня 1996 року.


2. Документація лікаря-інтерна:

  1. Індивідуальний план:

  • на підставі типових планів і програм з фахів, затверджених МОЗ України;

  • затверджується головним лікарем ЛПЗ і завідувачем профільної кафедри;

  1. Щоденник,

  2. Реферати, які написані під час навчання на базі стажування;

  3. Конспекти опрацьованої літератури.

  4. Результати НДР.

  5. Залікова книжка:

  1. Характеристика адміністрації базового лікувального закладу з обов’язковим аналізом виконання індивідуального алану.

  2. Чисельна характеристика практичних навичок, якими оволодів лікар-інтерн.

Індивідуальний план навчання лікаря-інтерна зі спеціальності «Внутрішні хвороби» включає наступні розділи: пояснювальна записка, навчальний план практичної лікарської діяльності лікарів-інтернів за спеціальністю «Внутрішні хвороби» на базі стажування (заочна частина інтернатури), навчальний план підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Внутрішні хвороби» на кафедрі терапії і суміжних кафедрах (очна частина інтернатури, 1-й і 2-й рік навчання), графік проходження заочної частини навчання лікаря-інтерна, перелік практичних навичок, якими лікарі-інтерни повинні оволодіти під час навчання в інтернатурі, тематичний план семінарів для лікарів-інтернів на клінічних базах стажування, теми рефератів, які лікар-інтерн повинний підготувати під час навчання на базі стажування, розпорядок робочого дня лікаря-інтерна, освітньо-кваліфікаційну характеристику лікаря-інтерна, список рекомендованої літератури.

Кількість рефератів у лікарів-інтернів визначається індивідуально. Рекомендується написання рефератів з кожного курсу згідно навчального плану (організація терапевтичної допомоги населенню, хвороби органів дихання та професійні хвороби, хвороби серцево-судинної системи, хвороби органів травлення, хвороби нирок, хвороби органів кровотворення, хвороби ендокринної системи та обміну речовин, ревматичні захворювання, невідкладні стани). Кожен реферат повинен включати не менше 5-7 джерел літератури. Джерелами літератури є монографії, наукові статті. У написанні рефератів можна використовувати підручники, однак виносити в список літератури не варто. Обсяг реферату має бути не менше 15 листів формату А-4 друкованого тексту. Розпочинати реферат треба з докладного плану, завершувати висновком і резюме. Реферати рецензуються керівником інтернів, потім оцінюється викладачем кафедри і надаються атестаційній комісії.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка