Методичні рекомендації для керівників баз стажування з підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Внутрішні хвороби»




Сторінка3/7
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ІІІ. Практична діяльність лікаря-інтерна

1. Діагностична робота

Основна мета цього розділу – оволодіння лікарями-інтернами основними сучасними методами діагностики захворювань внутрішніх органів та відпрацювання практичних навиків згідно затвердженого переліку.

Діагностична робота повинна ґрунтуватись на наказах МОЗ України, уніфікованих клінічних протоколах і адаптованих клінічних настановах щодо діагностики та лікування певних захворювань.

Керівнику інтернів необхідно приділяти особливу увагу щодо удосконалення ними навичок з опитування (скарги, анамнез хвороби і життя) і фізикального обстеження хворих (огляд, пальпація, перкусія, аускультація, вимірювання), обґрунтованого призначення методів лабораторної і інструментальної діагностики.

Протягом усієї роботи інтерн приймає участь у додаткових дослідженнях усіх закріплених за ним хворих. Окрім того, керівнику інтерна необхідно так організувати роботу, щоби при виявленні патології в будь-який час залучити до цього дослідження інтерна незалежно від того, хто є лікуючим лікарем хворого.

При призначенні будь-якого додаткового методу діагностики інтерн повинен мати чітке уявлення про мету його застосування, тобто клінічне завдання, для вирішення якого призначене дане дослідження.

У підсумку, призначення додаткових методів повинне бути предметом дискусії керівника з інтерном, який має засвоїти такі положення:

- необхідно призначити найбільш інформативні методи дослідження відповідно до конкретної клінічної ситуації;

- слід відмовитись від рутинних досліджень, що є неінформативними і проводяться тільки заради «повноти обстеження» хворого;

- додаткові дослідження повинні призначатись, виходячи із стану хворого з урахуванням протипоказань;

- обстеження має проводитися у певній послідовності відповідно до динаміки стану хворого.

Керівник повинен акцентувати увагу інтерна на конкретних випадках, коли недоцільно або навіть неприпустимо застосовувати той чи інший метод діагностики.


2. Лікувальна робота

Робота в стаціонарі

Лікувальна робота інтерна здійснюється під керівництвом керівника в різних відділеннях згідно індивідуального графіка, що складається на початку навчання на базі стажування і затверджується керівником ЛПЗ та завідуючим профільної кафедри.

Лікувальна робота здійснюється як у вигляді щоденної курації 5-7 хворих, так і підчас обходів керівників та чергувань інтернів.

Лікувальна тактика повинна визначатись наказами МОЗ України, уніфікованими клінічними протоколами і адаптованими клінічними настановами щодо діагностики та лікування певних захворювань. Керівник інтернів повинен активно заохочувати своїх підопічних до поглиблення знань директивних документів. Усі відступи від протоколів ведення хворих повинні ретельно аналізуватись із зазначенням помилок.

Інтерн повинен вміти проводити первинні огляди хворих (працювати у приймальному передпокої), а також проводити щоденні огляди у палатах. Керівнику треба залучати інтерна до роботи відділення в цілому, щоб він бачив і знав хворих усього відділення; приймав участь у обходах завідувача відділенням, представників кафедри, заступника головного лікаря з лікувальної роботи, клінічних розборах, консиліумах та ранкових п’ятихвилинках. Інтерну необхідно створити умови для лікування конкретного хворого протягом усього перебування в стаціонарі – від поступлення до виписки.

Інтерн повинен вміти доповісти історію хвороби, інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних методах дослідження, обґрунтувати діагноз, призначити індивідуальне адекватне лікування відповідно до конкретної клінічної ситуації та надавати невідкладну допомогу з урахуванням механізмів дії, фармакологічних особливостей, показань та протипоказань до застосування; режимів дозування, побічних ефектів та взаємодій певного препарату з іншими лікарськими засобами.

Необхідно приділяти достатньо уваги правильному оформленню інтерном медичної документації: історії хвороби, первинні і щоденні огляди, виписні і посмертні епікризи, направлення на дослідження та ін. Керівник повинен постійно перевіряти роботу інтерна з медичною документацією і підписуватися поряд з підписом інтерна.

Лікувально-діагностичний процес повинен супроводжуватись поглибленням знань з кожного розділу літератури згідно затвердженого списку літератури.



Робота у поліклініці

Метою підготовки інтерна в поліклініці є:

- ознайомлення з організацією роботи поліклінічного відділення;

- засвоєння принципів оформлення медичної документації;

- вивчення методики проведення диспансеризації хворих;

- вивчення методики первинної постановки на облік;

- вивчення контингенту хворих, специфіки їх діагностики та лікування в амбулаторних умовах.

Роботі інтерна повинне передувати вивчення організації допомоги в даній поліклініці. Кожний інтерн повинен вивчити структуру поліклінічного відділення, основні посадові інструкції та функціональні обов’язки медперсоналу, положення про права і обов’язки працівників поліклініки, оснащення кабінетів поліклініки, медичну документацію та правила її оформлення. Інтерн знайомиться з документацією з експертної оцінки роботи кабінетів відділення поліклініки, формами звітності та середніми показниками його роботи. Керівник зобов’язаний надати інтернам для вивчення усі положення та інструкції щодо надання терапевтичної допомоги населенню, інструктивні листи та офіційні документи з експертизи тимчасової непрацездатності.

Основою навчання є самостійна практична робота інтерна у поліклініці в ролі лікаря-терапевта. Протягом циклу під контролем керівника інтерн приймає участь у прийомі хворих, проводить необхідні діагностичні обстеження, надає необхідну допомогу, вирішує питання госпіталізації хворих, оформляє відповідну медичну документацію, вивчає принципи профілактичної роботи і диспансеризації.

Інтерн зобов’язаний ознайомитися із структурою та функціональними обов’язками МСЕК, інструкціями та положеннями про її роботу, вміти визначити причини виникнення інвалідності з детальною характеристикою кожної групи і наступним оформленням відповідної документації. Проводиться ознайомлення з реабілітацією інвалідів різних груп, динамікою спостереження за ними та своєчасним переведенням на іншу групу.

Керівник щоденно проводить з лікарем-інтерном співбесіди, в яких обговорюються усі питання, що виникли за час роботи, оцінюється правильність встановлених діагнозів, методів лікування. Перевіряється якість оформлення документації, особливо амбулаторних карт і листків непрацездатності, відмічаються недоліки у їх оформленні.
3. Профілактична та санітарно-освітня робота

Базовим керівникам інтернів слід зробити акцент на поглибленні практичних навичок з організації профілактичної роботи в ЛПЗ. Лікарів-інтернів необхідно активно залучати до санітарно-освітньої роботи шляхом підготовки бесід, доповідей та наочних посібників. Керівник повинен звернути особливу увагу інтерна на організацію диспансерного нагляду за хворими, визначення і моніторинг факторів ризику населення, модифікацію факторів ризику виникнення різних захворювань внутрішніх органів.



4. Протиепідемічна робота

Санітарно-протиепідемічна робота передбачає знання інтернами документів, які регламентують підтримання санітарно-епідемічного режиму у лікувально-профілактичних закладах, основних заходів щодо асептики та антисептики. Керівникам інтернів необхідно проводити з лікарями-інтернами практичні заняття з організації протиепідемічних заходів при виникненні осередку інфекції.


Оформлення щоденника лікаря-інтерна

Записи в щоденнику лікарем-інтерном ведуться щоденно. В скороченому варіанті відображається інформація про роботу за день.



РОБОЧИЙ ДЕНЬ ЛІКАРЯ-ІНТЕРНА:

1. Загальна тривалість робочого дня – 7 год. 12 хв.;

2. Ранкова конференція (підсумки чергувань, обговорення ситуації у відділенні) – 1 година;

3. Курація хворих у палатах, ведення і заповнення історій хвороб, медичної документації, відпрацювання практичних навиків, участь у клінічних обходах, консультаціях, консиліумах, конференціях – 4 години;

4. Клінічний розбір хворого і/або семінар, контроль засвоєння матеріалу – 2 години.

*В окремих випадках, в залежності від ситуації, потреб регіону розпорядок робочого дня може змінюватись.



ІV. Організація та забезпечення базового та проміжних контролів теоретичних знань та практичних вмінь на базах стажування

З метою перевірки засвоєння лікарями-інтернами розділів навчальної програми, оволодіння відповідними практичними навиками проводиться базовий проміжний контроль на базі стажування.

Підсумковий контроль проводиться при завершенні циклу навчання на базі стажування перед направленням лікаря-інтерна на очну частину навчання на кафедру вищого закладу освіти. Склад і графік роботи комісії затверджується наказом головного лікаря базової установи охорони здоров’я. До складу комісії включаються відповідальні за інтернатуру на базі стажування (голова), безпосередні керівники лікарів-інтернів, управління охорони здоров’я обласної держадміністрації, викладачі профільних кафедр вищих закладів освіти.

Підсумковий контроль включає в себе:



  • перевірку професійної практичної підготовки лікаря-інтерна згідно з планом і програмою;

  • тестовий контроль знань і вмінь;

  • співбесіду.

Лікарі-інтерни, які не атестовані за результатами підсумкового контролю або не з’явились на нього без поважних причин, забов’язані пройти підсумковий контроль у терміни, погоджені з деканатом інтернатури, але не пізніше двох місяців від початку нового навчального року.

Неатестовані особи підлягають звільненню з інтернатури як такі, що не відповідають займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації і направляються до Головного управління державної служби і кадрів Міністерства охорони здоров’я України для вирішення питання щодо їх працевлаштування.

Комп’ютерний контроль знань та вмінь проводиться в комп’ютерному класі кафедри вищого закладу освіти за тестовими комп’ютерними програмами з відповідних спеціальностей, затверджених Міністерством охорони здоров’я України в присутності членів Державної атестаційної комісії, або на базі стажування.

При проведенні оцінки вмінь та володіння практичними навиками лікарі-інтерни лікувального профілю підлягають обов’язковому контролю вміння провести обстеження хворого, тлумачити результати допоміжних досліджень, провести диференційний діагноз, виставити клінічний діагноз, призначити лікування конкретному хворому, надати невідкладну допомогу (включаючи проведення серцево-легеневої реанімації на тренажері), вирішити питання експертної працездатності.

При незадовільній оцінці вмінь і оволодіння практичними навиками лікар-інтерн вважається таким, що не засвоїв практичні навики, передбачені навчальною програмою і за рівнем підготовки не відповідає вимогам кваліфікаційної характеристики лікаря-спеціаліста. В цьому разі лікар-інтерн до подальших етапів атестації не допускається і вважається не атестованим.

Співбесіда чи інша форма підсумкової оцінки рівня засвоєння навчальної програми інтернатури проводиться з кожним лікарем-інтерном. За результатом співбесіди з урахуванням оцінок попередніх етапів приймається рішення про рівень підготовки лікаря-інтерна і присвоєння йому звання лікаря-спеціаліста певного фаху.

По закінченню навчання адміністрація бази стажування повинна надати характеристику лікарю-інтерну, в якій необхідно відобразит наступну інформацію:

- термін навчання на базі стажування;

- прізвище, ім’я та по-батькові керівника, його стаж, категорія та посада;

- відділення, у яких стажувався інтерн та терміни;

- практичні навички, які інтерн засвоїв;

- об’єм самостійної теоретичної та науково-практичної роботи;

- характеристику особистості інтерна.

Характеристика повинна бути завірена керівником ЛПЗ та керівником лікаря-інтерна на базі стажування і мати печать лікувального закладу.

Після навчання на базі стажування інтерн повинен надати атестаційній комісії наступні документи:


    • характеристика з бази стажування;

    • щоденник та індивідуальний план роботи, завірені керівником ЛПЗ та керівником лікаря-інтерна на базі стажування з печаткою лікувального закладу і відмітками по виконання.


ІV. Організація та забезпечення базового та проміжних контролів теоретичних знань та практичних вмінь на базах стажування

З метою перевірки засвоєння лікарями-інтернами розділів навчальної програми, оволодіння відповідними практичними навиками проводиться базовий проміжний контроль на базі стажування.

Підсумковий контроль проводиться при завершенні циклу навчання на базі стажування перед направленням лікаря-інтерна на очну частину навчання на кафедру вищого закладу освіти. Склад і графік роботи комісії затверджується наказом головного лікаря базової установи охорони здоров’я. До складу комісії включаються відповідальні за інтернатуру на базі стажування (голова), безпосередні керівники лікарів-інтернів, управління охорони здоров’я обласної держадміністрації, викладачі профільних кафедр вищих закладів освіти.

Підсумковий контроль включає в себе:



  • перевірку професійної практичної підготовки лікаря-інтерна згідно з планом і програмою;

  • тестовий контроль знань і вмінь;

  • співбесіду.

Лікарі-інтерни, які не атестовані за результатами підсумкового контролю або не з’явились на нього без поважних причин, забов’язані пройти підсумковий контроль у терміни, погоджені з деканатом інтернатури, але не пізніше двох місяців від початку нового навчального року.

Неатестовані особи підлягають звільненню з інтернатури як такі, що не відповідають займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації і направляються до Головного управління державної служби і кадрів Міністерства охорони здоров’я України для вирішення питання щодо їх працевлаштування.

При проведенні оцінки вмінь та володіння практичними навиками лікарі-інтерни лікувального профілю підлягають обов’язковому контролю вміння провести обстеження хворого, тлумачити результати допоміжних досліджень, провести диференційний діагноз, виставити клінічний діагноз, призначити лікування конкретному хворому, надати невідкладну допомогу (включаючи проведення серцево-легеневої реанімації на тренажері), вирішити питання експертної працездатності.

При незадовільній оцінці вмінь і оволодіння практичними навиками лікар-інтерн вважається таким, що не засвоїв практичні навики, передбачені навчальною програмою і за рівнем підготовки не відповідає вимогам кваліфікаційної характеристики лікаря-спеціаліста. В цьому разі лікар-інтерн до подальших етапів атестації не допускається і вважається не атестованим.

Співбесіда чи інша форма підсумкової оцінки рівня засвоєння навчальної програми інтернатури проводиться з кожним лікарем-інтерном. За результатом співбесіди з урахуванням оцінок попередніх етапів приймається рішення про рівень підготовки лікаря-інтерна і присвоєння йому звання лікаря-спеціаліста певного фаху.

По закінченню навчання адміністрація бази стажування повинна надати характеристику лікарю-інтерну, в якій необхідно відобразити наступну інформацію:

- термін навчання на базі стажування;

- прізвище, ім’я та по-батькові керівника, його стаж, категорія та посада;

- відділення, у яких стажувався інтерн та терміни;

- практичні навички, які інтерн засвоїв;

- об’єм самостійної теоретичної та науково-практичної роботи;

- характеристику особистості інтерна.

Характеристика повинна бути завірена керівником ЛПЗ та керівником лікаря-інтерна на базі стажування і мати печать лікувального закладу.

Після навчання на базі стажування інтерн повинен надати атестаційній комісії наступні документи:



    • характеристика з бази стажування;

    • щоденник та індивідуальний план роботи, завірені керівником ЛПЗ та керівником лікаря-інтерна на базі стажування з печаткою лікувального закладу і відмітками по виконання.

Додаток 5
ВІДОМІСТЬ

обліку результатів первинної атестації знань та практичних навичок

лікарів-інтернів зі спеціальності «Внутрішні хвороби»

на базі стажування





ПІП лікаря-інтерна

Дата

Практичні навики

Теоретичні

знання.


Загальна оцінка









































































































Голова комісії:

Головний лікар


Члени комісії:

заст. головного лікаря

керівник інтернатури на базі стажування

представник від профільної кафедри



М.П.
V. Список літератури:

  1. Наказ МОЗ України від 19.09.1996 № 291 «Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівня акредитації медичних факультетів університетів».

  2. Наказ МОЗ України від 23.02.2005 № № 81 «Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів».

  3. Наказ МОЗ України від 21.11.2005 N 621 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 23.02.2005 N 81».

  4. Наказ МОЗ України від 01.03.2005 № 98 «Про поліпшення якості підготовки лікарів на етапі післядипломної підготовки».

  5. Наказ МОЗ України від 20.11.2006 № 762 «Про запровадження ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 3. Загальна лікарська підготовка» як складової частини державної атестації лікарів-інтернів».

  6. Наказ МОЗ України від 08.10.2013 № 868 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі».

  7. Наказ МОЗ України від 27.06.2013 № 555 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному обструктивному захворюванні легень».

  8. Наказ МОЗ України від 24.05.2012 р. № 384 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії»

  9. Наказ МОЗ України від 03.08.2012 р. № 600 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при диспепсії».

  10. Наказ МОЗ України від 21.12.2012 р. № 1091 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі».

  11. Наказ МОЗ України від 21.12.2012 р. № 1118 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при цукровому діабеті 2 типу».

  12. Наказ МОЗ України №436 від 03.07.2006 р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія».

  13. Наказ МОЗ України №128 від 19.03.2007 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Пульмонологія».

  14. Наказ МОЗ України №271 від 13.06.2005 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Гастроентерологія».

  15. Наказ МОЗ України №676 від 12.10.2006 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Ревматологія».

  16. Наказ МОЗ України №593 від 02.12.2004 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Нефрологія».

  17. Наказ МОЗ України №647 від 30.06.2010 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим зі спеціальності «Гематологія»

  18. Наказ МОЗ України №432 від 03.07.2006 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Алергологія».

  19. Наказ МОЗ України №430 від 03.07.2006 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Анестезіологія та інтенсивна терапія».

  20. Наказ МОЗ України №499 від 28.10.2003 р. із змінами і доповненнями від 9.06.2006 р. № 385 «Про затвердження інструкцій щодо надання медичної допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів».

  21. Наказ МОЗ України № 356 від 22.05.2009 р. «Протокол надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет».

  22. Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. – 2012. – 129 с.

  23. Артеріальна гіпертензія. Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. – 2012. – 72 с.

  24. Бронхіальна астма. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. – 2013. – 205 с.

  25. Бронхіальна астма. Уніфікований клінічний протокол первинної,вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. – 2013. – 75 с.

  26. Ведення диспепсії у дорослих. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. – 2012. – 70 с.

  27. Диспепсія. Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги. – 2012. – 26 с.

  28. ХОЗЛ. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. – 2013. – 146 с.

  29. ХОЗЛ. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. – 2013. – 100 с.

  30. Цукровий діабет ІІ тип. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. – 2012. – 370 с.


Додатки кафедри сімейної медицини і терапії ФПО ЗДМУ
ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
Додаток № 1
Приклад оформлення індивідуального плану лікаря-інтерна терапевтичного профілю

Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Кафедра сімейної медицини і терапії ФПО


ЗАТВЕРДЖУЮ ЗАТВЕРДЖУЮ

Головний лікар

ЦПМСД № 4

Шевченко І.І. Зав. каф. сімейної медицини і терапії ФПО,

______________ професор

____________ В.І.Кривенко

____ _____________ 2014 ______ ______________ 2014

(кругла печатка)

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка