Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів Навчальна дисципліна Акушерство та гінекологія




Сторінка5/9
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.19 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9


І стадія – гіперкоагуляція

У залежності від клініки та тяжкості перебігу основного захворювання у цій стадії ДВЗ-синдрому можуть спостерігатися клінічні ознаки гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), починаючи від легких стадій і закінчуючи найтяжчими, при яких навіть застосуванням сучасних методів респіраторної підтримки не вдається забезпечити адекватний газообмін у легенях.

Наслідками гіперкоагуляції можуть бути:

- поява або прогресування фето-плацентарної недостатності;

- поглиблення тяжкості гестозу;

- зниження матково-плацентарного кровотоку, формування у плаценті зон інфаркту та підвищення вірогідності її відшарування;

- посилення анемії;

- розвиток дихальної недостатності за рахунок прогресування ГРДС;

- порушення гемодинаміки із розвитком симптомів централізації кровообігу;

- розвиток енцефалопатії.

Поява у крові активованих факторів тромбіну призводить до скорочення часу згортання (проба Лі-Уайта, активованого часу згортання крові (АЧЗК), активованого часткового тромбінового часу (АЧТЧ), тромбінового часу (ТЧ), активованого часу рекальцифікації (АЧР) (таблиця 2). Виникнення кровотечі у цій стадії не пов’язане з порушеннями згортання крові.

ІІ стадія – гіпокоагуляція без генералізованої активації фібринолізу


У залежності від основної нозологічної форми захворювання клінічна картина, яка характерна для цієї стадії, може бути достатньо різноманітною.

Характерно: петехіальний тип кровоточивості,   відстрочена за часом кровоточивість з місць ін’єкцій, післяопераційної рани та матки, що обумовлено початковими розладами у системі гемокоагуляції.

У цій стадії кров згортається швидко, але згусток дуже крихкий за рахунок великої кількості у ньому продуктів деградації фібрину (ПДФ), які мають антикоагулянтні властивості.

ІІІ стадія – гіпокоагуляція з генералізованою активацією фібринолізу

У всіх хворих має місце петехіально-плямистий тип кровоточивості: екхімози, петехії на шкірі та слизових оболонках, кровотеча із місць ін’єкцій та утворення на їх місці гематом, тривала кровотеча із матки, післяопераційної рани, кровотеча в черевну порожнину та заочеревинний простір, що обумовлено порушеннями гемостазу. У результаті ішемії та порушення проникності капілярів стінок кишківника, шлунка розвивається шлунково-кишкова кровотеча. Кров, яка витікає, ще може утворювати згустки, але вони швидко лізуються.

З’являються ознаки синдрому поліорганної недостатності.

Розвивається тромбоцитопенія з тромбоцитопатією. Гіпокоагуляція виникає внаслідок блокування переходу фібриногену у фібрин великою кількістю продуктів деградації фібрину. Анемія пов’язана із внутрішньосудинним гемолізом.
ІV стадія – повне незгортання крові.

Стан хворих вкрай тяжкий або термінальний за рахунок синдрому поліорганної недостатності: артеріальна гіпотензія, яка погано піддається корекції, критичні розлади дихання та газообміну, порушення свідомості до коматозного стану, оліго- або анурія на фоні масивної кровотечі.

Кровоточивість змішаного типу: профузна кровотеча із тканин, шлунково-кишкового тракту, трахеобронхіального дерева, макрогематурія.
Клінічні прояви

Гіперемія шкірних покривів із ціанозом, мармуровість малюнку, озноб, занепокоєння хворої.


Характер змін коагуцяційних властивостей крові


Посилення кровотечі із статевих шляхів, з уражених поверхонь, петехіальні висипи на шкірі, носові кровотечі. Кров, що витікає, містить пухкі згустки, що швидко лізуються. Виділення рідкої крові, що не згортається. Генералізована кровоточивість місць ін'єкцій, операційного поля, гематурія, геморагічні випоти у серозних порожнинах.

Активізація калекреїн-кінінової системи, гіперкоагуляція, внутрішньосудинна агрегація клітин крові.

Виснаження гемостатичного потенціалу, споживання VIII, V, ХІІІ чинників, фібріногену, тромбоцитів, активація локального фібрінолізу.

Різке виснаження чинників згортання в результаті утворення великої кількості тромбіну. Надходження в кровоток активаторів плазміногену.

Виділення рідкої крові, що не згортається. Генералізована кровоточивість з місць ін'єкцій, операційного поля, гематурія, геморагічні випоти у серозних порожнинах.

Гіпокоагуляція крайнього ступеня. Висока фібрінолітична та антикоагуляційна активність.


Клініка:

Клінічні прояви гострого ДВЗ-синдрому пов'язані з ішемічними та геморагічними ураженнями органів і тканин, мікроциркуляторну мережу та маніфестують:

1) крововиливами в шкіру, в слизові оболонки;

2) кровотечами з місць ін'єкцій, операційних ран, матки та ін.;

3) некрозами деяких ділянок шкіри та слизових оболонок;

4) проявами з боку ЦНС у вигляді ейфорії, дезорієнтації та потьмарення свідомості;

5) гострою нирковою, печінковою, легеневою, наднирниковою недостатністю.

Необхідно звернути увагу студентів на клінічні ознаки, коагуляційну спроможність крові і лабораторні показники при різних стадіях ДВЗ-синдрому.


Діагностика кровотечі внаслідок порушень системи згортання крові складна і включає:

  • визначення протромбінового індексу,

  • числа тромбоцитів,

  • кількості фібриногену В крові,

  • часу згортання крові (в разі порушення системи згортання крові він перевищує 7—8 хв, згусток ламкий, легко розпадається),

  • пробу з розчиненням згустка крові: 2 мл крові з вени хворої вливають у пробірку зі згустком крові здорової жінки об'ємом 2 мл, і якщо через 2—3 хв згусток розчиниться, то згортання крові у хворої знижене.


4. Лабораторна діагностика.

Лабораторні критерії стадій ДВЗ-синдрому.

Стадії ДВЗ

Основні лабораторні показники


Час згортання крові за Лі-Уайтом, хв.

Спонтан-ний лізис згустку

АЧТЧ, с

Число тромбо-цитів* 109/л

Про-тромбіновий час, с

Тромбі-новий час, с

Фібриноген, г/л

І.

< 5 хв.

немає

< 30 с

175 - 425

< 10 с.

< 24 с.

> 5 г/л

ІІ.

5 - 12хв.

немає

< 30 с

100 - 150

12 – 15 с

> 60 с.

1,5 – 3,0 г/л

ІІІ.

> 12 хв.

швидкий

60 – 80 с

50 - 100

15 – 18 с

> 100 с.

0,5 – 1,5 г/л

ІV.

> 60хв.

згусток не утворю

ється


> 80 с

< 50

> 18 с.

> 180 с.

Не визнача-

ється або сліди



Норма

6 – 9 хв.

немає

30 – 40 с

150 – 300

11 – 12 с

16 – 20 с

2,0 – 4,5 г/л
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка