Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовки до практичного заняття




Сторінка7/17
Дата конвертації15.04.2016
Розмір3.48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

Тести початкового рівня знань

1.Причиною ГЕРХ може бути:

1. доліхоколон

2. грижа стравохідного отвору діафрагми

3. передозування антацидів

4. недостатня кількість клітковини

2.Про яку ступінь рефлюкс-езофагіту йде мова:одне чи більше ушкодження, довжиною 5 мм, обмежене однією складкою:

1. А


2. В

3. С


4. D

3.Що не є ускладненням ГЕРХ?

1. кровотеча

2. аденокарцинома стравоходу

3. стриктура

4. гостра кишкова непрохідність

4. Який препарат не блокує секрецію соляної кислоти у шлунку

1. фамотидин

2. рабепразол

3. атропін

4. маалокс

5.Який метод не є інформативним для діагностики ГЕРХ?

1. ІПП-тест

2. верхня ендоскопія

3. комп’ютерна томографія

4. імпеданс-метрія

6. Стандартно рабепразол призначається:

1. 1 раз на добу

2. 2 рази на добу

3. 3 рази на добу

4. 4 рази на добу

7. Фамотидин - це:

1. антацид

2. прокінетик

3. блокатор Н2 рецепторів гістаміну

4. противірусний препарат

8. При дуодено-гастральному рефлюксі у лікуванні ГЕРХ можна включити:

1. Н2 блокатор на ніч

2. ферментні препарати

3. урсодезоксіхолєва кислота

4. послаблюючі засоби

9. Який метод діагностики ГЕРХ є оптимальним у якості скринінгового?

1. ІПП-тест

2. верхня ендоскопія

3.рентгенографія

4. УЗД


10. Застосування якого з ІПП дозволяє найшвидше досягти достатнього для лікуваннія ГЕРХ кислотоінгібуючого ефекту

1. езомепразол

2. пантопразол

3. ланзопразол

4. рабепразол

11. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба це клінічний симптомокомплекс, обумовлений:



  1. закидом вмісту шлунку у стравохід;

  2. закидом вмісту стравохіду у шлунок

  3. закидом вмісту шлунку у ДПК

  4. дискінезією ЖВШ

  5. гострим панкреатитом

12. До зовнішніх факторів, які сприяють розвитку ГЕРХ, відносять:

1. зловживання продуктами, які містять кофеїн,

2. жирна їжа,

3. прийом бета-адреноблокаторів,

4. прийом антагоністів кальцію,

5. все вищенаведене.

13. В нормі рН-стравоходу:

1. 5,5-7,0

2. 4,0 – 4,5

3. 2,5 – 3,5

4. 1,0 -2,0

5. 2,6 – 3,8

14. Клініка ГЕРХ включає всі нижченаведені симптоми, крім:

1. печія


2. відрижка кислим,

3. метеоризм

4. гикавка

5. блювання

15. До екстраезофагальних симптомів ГЕРХ відносять:

1. печію


2. відрижку кислим

3. дисфагію

4. легеневі прояви

5. гикавку


16. Про яку ступінь рефлюкс-езофагіту йде мова:одне чи більше ушкодження, довжиною 5 мм, обмежене двома складками:

1. А


2. В

3. С


4. D

17. Золотим стандартом у діагностиці ГЕРХ є:

1. 24-годинне інтраезофагальне рН-моніторування

2. рентгенографія стравоходу з контрастом

3. фіброезофагогастродуоденоскопія

4. манометрія кардіального сфінктера

5. кіслотний рефлюксний тест

18. Базисне медикаментозне лікування ГЕРХ полягає у призначенні:

1. прокінетиків

2. блокаторів протонної помпи

3. Н2-гістаміноблокаторів

4. антидепресанти

5. антибіотики

19. До прокінетиків відносять :

1. праймер

2. омепразол

3. ранітідін

4. квамател

5. амоксіцилін

20. Курс лікування прокінетиками скаладає складає:

1. 5 днів

2. 5 тижнів

3. 8 тижнів

4. 10 днів

5. 1 місяць
21. Про яку ступінь рефлюкс-езофагіту йде мова:одне чи більше ушкодження, яке займає не менше 75 % поверхні стравоходу:

1. А


2. В

3. С


4. D

22. До прокінетиків відносять усі препарати, крім:

1. цизаприд

2. праймер

3. мотіліум

4. метоклопрамід

5. еглоніл

23. До інгібіторів протонної помпи відносять:

1. рабепразол

2. омепразол

3. ланзорпазол

4. пантопразол

5. усі вищенаведені

24. Протипоказанням до прийому прокінетиків є:

1. синдром подовженого Q-Т

2. виражена тахікардія

3. гостра виразка шлунку

4. хронічний панкреатит

5. ЖКХ

25. Омепразол при ГЕРХ призначають за схемою:



1. по 20 мг 2 рази на добу

2. по 30 мг 3 рази на добу

3. по 40 мг 2 рази на добу

4. по 30 мг 1 раз на добу

5. по 80 мг 1 раз на добу
26. Ланзопразол це:

1. прокінетик

2. блокатор протонної помпи

3. Н2 гістаміноблокатор

4. антибіотик

27. Про яку ступінь рефлюкс-езофагіту йде мова:одне чи більше ушкодження, довжиною понад 5 мм, розповсюджене між вершинами двох складок, але займає менше 75 % поверхні стравоходу:

1. А

2. В


3. С

4. D


28. Цизаприд не можна поєднувати з усіма препаратами, крім:

1. макролідами

2. антигістамінними

3. антиаритміками

4. блокаторами протонної помпи

5. антидепресантами

29. Легеневі прояви ГЕРХ включають усе, крім:

1. бронхіальна астма

2. хронічний кашель

3. повторні пневмонії

4. пневмофіброз

5. аритмія

30. Ускладненням ГЕРХ є:

1. стриктура стравоходу

2. стравохід Баррета

3. аденокарцинома стравоходу

4. усі вищенаведені.


  1. Який з вказаних факторів значимий у розвитку ГЕРХ:

1.вагусна нейропатія

2. гіпотензія нижнього сфінктера стравоходу

3. грижа стрвохідного отвору діафрагми

4. зниження кліренса стравоходу

5. все вищенаведене

32. Нормальні показники рН у стравоході

1. 5.5 – 7.0

2. 2.5 – 4.0

3. 2.0 – 4.5

4. 5.0 – 6.0

5. 4.5 – 6.0

33. Який з перерахованих симптомів не характерний для ГЕРХ:

1. печія

2. метеоризм

3. болі в епігастральній ділянці

4. одинофагія

5. дисфагія

34. Зниження тонуса нижньостравохідного сфінктера не викликає:

1. нітросорбід

2. амітриптілін

3. Верапаміл

4. теофілін

5. лозартан

35. Назвіть механізм дії домперідону

1. блокуюча дія на периферійні допамінові рецептори шлунку та ДПК

2. підвищення тонуса нижнього стравоходного сфінктера

3. стимуляція скоротливої здатності шлунку

4. покращення антродуоденальної координації

5. все вищенаведене
36. Який з перерахованих антисекреторних препаратів найбільш ефективний для лікування рефлюкс-езофагіта

1. гастроцепін

2. ланзап

3. альмагель

4. фамотідін

5. ранітідін

37. Вкажіть найбільш часто виникаючий легеневий прояв

1. рецидивуюча пневмонія

2. бронхіальна астма

3. хронічний бронхіт

4. пневмофіброз

5. абсцес легені

38. Стравохід Баррета це ураження слизової стравоходу:

1. тонкокишечна метаплазія

2. макрофагальна інфільтрація

3. лімфо-плазмоцитарна інфільтрація

4. дисплазія епітелія 4 ступеня

5. все вищенаведене

39. Назвіть оптимальний метод діагностики рефлюкс-езофагіта

1. рентгеноскопія

2. компютерна томографія

3. езофагоскопія з біопсією

4. рН-метрія

5. манометрія

40. Захисна система слизової стравоходу складається з:

1. залоз підслизової стравоходу

2. муциновим шаром

3. фактором епідермального росту

4. немуциновими протеїнами

5. все вищенаведене




  1. До ускладнень рефлюкс-езофагіта при ГЕРХ не відноситься:

  1. стравохід Баррета

  2. стриктури стравоходу

  3. виразки стравоходу

  4. перфорація

  5. кровотеча

  1. Переваги ланзапу:

1.швидкий антисекреторний ефект

2. можливість зняти симптоми захворювання з першого дня прийому

3. стійний 24-годинний контроль секреції

4. відсутність гіперплазії ентерохромафінних клітин при тривалому прийомі

5. все перераховане

43. Елімінації яких продуктів харчування не вимагає наявність у хворого ГЕРХ

1. молочних

2. жирних

3. газованих напоїв

4. кави


5. спецій

44. Зміна способу життя при ГЕРХ це:

1. не приймати їжу перед сном

2. підіймати головний кінець ліжка

3. не носити тугі пояси

4. боротися з ожирінням

5. все вищеперераховане

45. Виберіть найбільш ефективну схему лікування езофагіту ступеня В:

1. альмагель+домперідон

2. ланзап+домперидон

3. цизаприд+гастроцепін

4. домперідон+атропін

5. домперідон+праймер
46. Зниження функції кардіального сфінктера відбувається за рахунок:

1. первинного зниження тиску у нижньому стравохідному сфінктері

2. збільшення числа епізодів його тимчасового розслаблення

3. повною або частковою його деструктуризацією

4. наявністю грижі стравохідного отвору діафрагми

5. всього вищеназваного

47. Протипоказанням до призначення цизаприду є прийом усіх препаратів , крім:

1. антидепресантів

2. антигістамінних

3. блокаторів протонної помпи

4. антиаритміків

5. антибіотиків-макролідів

48. Вкажіть «золотий стандарт» діагностики ГЕРХ:

1. 24-годинне інтраезофагальне рН-моніторування

2. зондування з введенням метиленового синього

3. рефлюксний тест

4. манометрія

5. нічого з вищеназваного

49. До оториноларингологічних проявів ГЕРХ не відносять:

1. ларингіт

2. фарингіт

3. етмоідит

4. гранульоми голосових зв'язок

5. хронічний риніт

50. Поява яких симптомів сигналізує про розвиток аденокарциноми стравоходу

1. лихоманка

2. анемія

3. збільшення ШОЕ

4. кров у блювотних масах

5. все вищенаведене


Задачі «КРОК 2»

Задача 1

Чоловік 20 років скаржиться на пекучий стискаючий біль в епігастрії, печію, відригування кислим. Обєктивно: стан задовільний. При пальпації болісність в епігастральній ділянці. ФГДС з морфологією біоптатів патології з боку слизової оболонки не виявила. Призначення якого препарату буде найбільш ефективним?



  1. де-нолу

  2. альмагелю

  3. омепразолу

  4. гастроцепіну

  5. метоклопраміду


Задача 2

У хворого скарги на печію, що посилюється при нахилі тулуба, біль за грудиною при ковтанні. При рентгенологічному обстеженні виявлена кила стравоходного отвору діафрагми. Які ймовірно зміни будуть під час гастроскопії?

1. виразкова хвороба ДПК

2. хронічний гастрит

3. виразкова хворобу шлунку

4. гострий ерозивний гастрит

5. рефлюкс езофагіт
Задача 3

Хворий 56 років, скаржиться на печію відригування, що посилюються при нахилітулуба, біль за грудиною при ковтанні. При рентгенологічному обстеженні виявлена кила стравохідного отвору діафрагми. Чим зумовлена дана клінічна картина?



  1. хронічним гастритом

  2. рефлюкс-езофагітом

  3. виразкою шлунку

  4. ерозивним гастритом

  5. виразкою ДПК


Задача 4

Хворий 49 років скаржиться на порушення ковтання, особливо твердої їжі, гикавку, осиплість голосу, нудоту, зригування, значне схуднення (15 кг за 2,5 міс). Обєктивно: маса тіла знижена, шкірні покриви бліді, сухі. Легені: дихання везикулярне, тони серця достатньої гучності, ритмічні. Живіт мякий, при пальпації болю немає. Печінка не збільшена. Яке дослідження найбільш необхідне для встановлення діагнозу?



  1. дослідження шлункової секреції

  2. клінічний аналіз крові

  3. рентгенографія шлунку

  4. рентгенографія по Тренделенбургу

  5. ФЕГДС з біопсією



Протокол клінічного розбору хворого.

Ідентифікація симптомів ГЕРХ, групування симптомів у синдроми з визначенням попереднього діагнозу.

Призначення плану обстеження. Оцінка отриманих результатів. Визначення заключного діагнозу. Призначення лікування з урахуванням конкретної клінічної ситуації.
Матеріали, необхідні для самопідготовки.

Внутрішня медицина: Підручник: УЗ т. – Т.1/ за ред.. проф.. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2008. – 1056с.

Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими з загальним доглядом за редакцією А.В.Єпішина .-Тернопіль.”Укрмедкнига”, - 2001 с.767.

-Пропедевтика внутрішніх хвороб за редакцією Ю.І.Децика. – Київ. „Здоров”я” – 1998., с.502.



-Диагностика внутренних болезней под общей редакцмей Б.С.Шкляра. – К. „Вища школа”. – 1972.,с. 377-381, 409-415.

-Пелещук А.П, Передерій В.Г., Рейдер ман М.І. – Фізичні методи дослідження в клініці внутрішніх хвороб. – К. „Здоров”я”. – 1993., с.60-79.

-Яворський О.Г., Ющик Л.В., Пропедевтика внутрішніх хвороб у запитаннях і відповідях. - К. „Здоров”я”. – 2003 р.

- Ребров А.П., Кашкина Е.И. Гастроезофагальная рефлюксная болезнь - Методичні рекомендації. Саратов, 2001.

Методичну розробку склала асистент Старжинська О.Л.

Затверджено на засіданні кафедри______________

Протокол №_________

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини

медичного факультету №2

Завідуючий кафедрою

професор_________Жебель В.М.

31. 08.2010 р.



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Основи клінічної медицини

Модуль №

Основи клінічної медицини (гастоентерологія)

Змістовий модуль №

Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів травлення

Тема заняття

Хронічні гепатити

Курс

2

Факультет

Фармацевтичний

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОН України від 16.05.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

Вінниця - 2010




    1. Актуальність теми

На сьогоднішній день хронічні гепатити займають одне з провідних місць серед хвороб органів шлунково-кишкового тракту та в якості причин розвитку інвалідності та смертності населення всіх країн світу. Щороку більше 1 млн. людей помирає від хронічних захворювань печінки, пов’язаних з розвитком вірусних гепатитів, включно з цирозом та гепатоцелюлярною карциномою, яка стоїть на 6-му місці за поширеністю серед пухлин. Передача інфекції здійснюється парентеральним, статевим та іншими шляхами. Правильне і своєчасне виявлення хвороби, адекватно призначене лікування можуть запобігти прогресуванню захворювання, розвитку ускладнень, фіброзу і цирозу печінки та літальних наслідків. Розуміння причин виникнення хронічних гепатитів і їх профілактики можуть запобігти розвитку і прогресуванню хвороби. Тому вивчення питань етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування і профілактики хронічних гепатитів є необхідним в програмі вивчення захворювань органів травлення.


2. Конкретна мета:

Знати:

  1. Етіологію, патогенез хронічних гепатитів.

  2. Класифікацію.

  3. Клініку захворювання залежно від основної причини.

  4. Фізикальну діагностику хронічного гепатиту.

  5. Лабораторну,інструментальну та морфологічну діагностику хронічного гепатиту, правильно проводити інтерпретацію результатів клініко-лабораторних досліджень при хронічному гепатиті.

  6. Методику і послідовність проведення диференціальної діагностики.

  7. Принципи лікування хронічних гепатитів в залежності від етіології захворювання.

  8. Методи первинної та вторинної профілактики розвитку хронічного гепатиту

Уміти:

  1. Правильно збирати анамнез, трактувати та узагальнювати отримані дані.

  2. Правильно формулювати діагноз.

  3. Виявляти причину розвитку хронічного гепатиту.

  4. Обстежити хворого.

  5. Оцінювати лабораторну, інструментальну, гістологічну картину хронічного гепатиту.

  6. Скласти схему лікування залежно від типу хронічного гепатиту.


3. Базовий рівень підготовки

1. Знати анатомію, морфологію, кровопостачання, інервацію печінки та жовчовивідних шляхів (кафедра нормальної анатомії).

2. Мати уяву про особливості кровопостачання, інервації печінки, її функціональної діяльності (кафедра нормальної фізіології).

3. Знати гістологічні особливості гепатоциту, морфологічну структуру печінки, печінкової балки (каф. гістології, патологічної анатомії).

4. Володіти методами пальпації, перкусії, аускультації (каф. пропедевтики внутрішньої медицини).

5. Знати основні групи препаратів, що застосовуються при лікування хронічного гепатиту (противірусні, глюкокртикостероїди, гепатопротектори, вітаміни і т.п.).


4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

Повторити схему обстеження хворого.

Повторити послідовність збору анамнезу.

Вивчити послідовність проведення загального обстеження.

Вивчити характеристики загального огляду в нормі, механізми, що лежать в їх основі.

Вивчити патологічні зміни, які виявляються під час обстеження, механізми їх виникнення.

В робочий зошит виписати основні терміни, параметри та їх визначення.
4.1. Орієнтувальна карта для самостійної підготовки студентів



Навчальні завдання

Питання для контролю

1.

Підготовка до вивчення теми.

Ознайомтесь із графом, опрацюйте рекомендовану літературу

2.

Визначення поняття.

Дайте визначення хронічного гепатиту

3.

Етіологія

Перерахуйте основні причини розвитку хронічного гепатиту, які віруси можуть викликати розвиток хронічного гепатиту

4.

Патогенез

Намалюйте схему патогенезу

5.

Клініка

Виділіть основні симптоми і синдроми

6.

Результати додаткових методів дослідження

Складіть перелік лабораторних та інструментальних методів дослідження

7.

Диференціальний діагноз

Проведіть диференціальний діагноз з хронічним холециститом, хронічним холангітом, проведіть диференціальний діагноз жовтяниць, з жовчнокам’яною хворобою, раком шлунка, хронічним панкреатитом, виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки, гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, хронічним гастритом

8.

Лікування

Перелічіть медикаменти, що призначаються при лікуванні хронічного гепатиту



4.2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.

1. Самостійна робота біля ліжка хворого:

а) вияснення у хворого скарг, анамнезу захворювання, аналіз отриманих даних;

б) огляд хворого по системах і аналіз даних об’єктивного дослідження.

2. Ознайомлення з результатами лабораторних, інструментальних методів дослідження. Інтерпретація отриманих результатів.

3. Аналіз отриманихі даних об’єктивного та додаткових методів дослідження.



4. Призначення хворому лікування, виписування необхідних рецептів.
4.3. Теоретичні питання до заняття

  1. Яке визначення хронічного гепатиту?

  2. Які фактори ризику хронічного гепатиту?

  3. Що є етіологією хронічних гепатитів?

  4. Які існують типи хронічних гепатитів?

  5. Класифікація хронічних гепатитів.

  6. Які віруси можуть бути причиною розвитку хронічного гепатиту?

  7. Які симптоми можна виявити при фізікальному обстеженні хворого на хронічний гепатит?

  8. Які лабораторні дані входять до складу функціональних печінкових проб?

  9. Які спеціальні тести проводяться для визначення хронічних гепатитів?

  10. Що таке маркери вірусних гепатитів?

  11. Що таке специфічні морфологічні маркери? Яким чином їх досліджують?

  12. Як підтвердити наявність гепатиту у хворого?

  13. Що таке фаза реплікації вірусу?

  14. Що таке індекс гістологічної активності?

  15. Яким чином визначається ступінь активності запального процессу при хронічному гепатиті?

  16. Які клінічні синдроми визначають при хронічному гепатиті?

  17. Що входить в поняття шкірно-жовтяничний синдрому?

  18. Що таке синдром гепатоспленомегалії?

  19. Що таке пропасний синдром?

  20. Чим обумовлений диспепсичний синдром при хронічному гепатиті?

  21. Охарактеризуйте абдомінально-больовий синдром при хронічному гепатиті.

  22. Охарактеризуйте геморагічний синдром при хронічному гепатиті.

  23. Чим проявляється суглобовий синдром при хронічному гепатиті?

  24. Які інструментальні методи застосовують при визначенні хронічного гепатиту?

  25. Який метод дослідження дозволяє визначити морфологічну структуру хронічного гепатиту?

  26. Дайте визначення синдрому цитолізу (цитолітичному синдрому).

  27. Дайте визначення синдрому холестазу

  28. Дайте визначення імуно-запального синдрому.

  29. Дайте визначення синдрому недостатності синтетичної функції печінки

  30. Які хворі хронічним гепатитом потребують лікування?

  31. Які основні цілі лікування хронічного гепатиту В?

  32. Як лікують хронічний вірусний гепатит В?

  33. Як і чим лікують вірусний гепатит С?

  34. Які існують противірусні препарати?

  35. Що таке хронічний неалкогольний стеатогепатит?

  36. Що є основою діагностики хронічного неалкогольного стеатогепатиту?

  37. Що таке алкогольна хвороба печінки?

  38. Дайте визначення аутоімунному гепатиту.

  39. Що саме сприяє виникненню лікарських уражень печінки?

  40. Які препарати частіше за інші можуть сприяти виникненню лікарського гепатиту?

  41. Як діагностувати лікарський гепатит?

  42. Що таке хвороба Вільсона-Коновалова?

  43. Які основні принципи терапії хронічних гепатитів?

  44. Які існують ускладнення гепатитів?

  45. Які методи профілактики розвитку хронічних гепатитів?


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка