Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття




Сторінка1/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.73 Mb.
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

3

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Парасистолія: причини, електрокардіографічні механізми, класифікація, клініка, діагностика, лікування

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011




1.Тема, що винесена для самостійного вивчення: «Парасистолія: причини, електрокардіографічні механізми, класифікація, клініка, діагностика, лікування».
2. Мета занняття: засвоїти сучасні стандарти діагностики та лікування парасистолії.
3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Намалюйте схему, яка б відображала систему утворення та проведення збудження в серці: (пейсмекерна система).

3.2. Схематично відобразіть основні ЕКГ-ознаки суправентрикулярних і шлуночкових екстрасистол?

3.3. Надайте патогенетичне пояснення інтервалу сцеплення та компенсаторній паузі при різних варіантах екстрасистолії?

3.4. Надайте патогенетичне пояснення термінам «інтерпольована екстрасистола», «блокована суправентрикулярна екстрасистола» та «подовжена компенсаторна пауза»

3.5. Наведіть ЕГК-ознаки «зливних» комплексів


4. Зміст матеріалу, що пропонується для самостійного вивчення:

4.1. Сучасне визначення парасистолії.

4.2. Електрофізіологічні умови і механізми виникнення парасистолії та її принципові відмінності від екстрасистолії.

4.3. Основні причини виникнення парасистолії.

4.4. Прогностичне значення парасистолії в різних категорій хворих.

4.5. Сучасна класифікація парасистолії.

4.6. Сучасні стандарти діагностики різних варіантів парасистолії. Диференційна діагностика між парасистолією та екстрасистолією.

4.7. Сучасна стратегія лікування парасистолії.


5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:

 Найбільш частим механізмом парасистолії є:

А) re-entry

В) спонтанної діастолічної деполяризації

С) тригерний

Д) змішаний

Вірно: В.

 З електрофізиологічної точки зору парасистолія це:

А) передчасна (рання) деполяризація

В) передчасна (рання) реполяризація

С) зповільнена деполяризація

Д) зповільнена реполяризація

Е) незалежний від синусового патологічний автоматизм

Вірно: Е


 ЕКГ-особливістю парасистолії є (перерахуйте):

А) однаковий інтервал сцеплення

В) різний інтервал сцеплення

С) наявність «зливних» комплексів

Д) наявність дельта-хвилі

Е) відсутність компенсаторної паузи

Вірно: В, С.

 Основною умовою функціонування парасистолічного центру є:

А) блокада входу в парацент

В) блокада виходу з парацентру

С) відмова синусового вузла

Д) розвиток АВ-блокади

Е) сповільнення проведення по системі Гіса-Пуркінье

Вірно: А.

 У хворого на ІХС причиною виникнення парасистолії може бути (перерахуйте)

А) фіброзні зміни міокарда

В) структурне ремоделювання та дисфункція міокарда

С) зміни нейровегетативної регуляції серцевого ритма

Д) ішемія міокарда

Е) метаболічні зміни

Вірно: А, В, С, Д, Е.

 Перерахуйте основні ЕКГ-критерії суправентрикулярної екстрасистолії

А) повна компенсаторна пауза

В) неповна компенсаторна пауза

С) різний інтервал сцеплення

Д) відсутність зубця Р

Е) незмінений комплекс QRS

Вірно: В, Е.

 Перерахуйте основні ЕКГ-критерії шлуночкової екстрасистолії

А) повна компенсаторна пауза

В) неповна компенсаторна пауза

С) різний інтервал сцеплення

Д) відсутність зубця Р

Е) розширений комплекс QRS

Вірно: А, Д, Е.

 Основою фармакологічної дії аміодарону є:

А) блокада швидких натрієвих каналів

В) блокада бета-адренорецепторів

С) блокада повільних кальцієвих каналів

Д) блокада калієвих каналів

Е) блокада дофамінергічних рецепторів

Вірно: Д.

 Найбільш ефективним антиаритмічним засобом лікування парасистолії є:

А) Хінідин

В) Дізопірамід

С) Дігоксин

Д) Атропін

Е) Аміодарон

Вірно: Е.

 Найбільш точним методом діагностики парасистолії є:

А) ЕКГ

В) ЕхоКГ


С) Стрес-ЕхоКГ

Д) Холтерівське моніторування ЕКГ

Е) КТ серця

Вірно: Д.


У хворого П., 32 роки за допомогою холтерівського моні торування ЕКГ зареєстрована шлуночкова парасистолія (1240 епізодів за добу і максимально 286 епізодів за 1 год дослідження). При деталізації умов виникнення парасистолії було виявлено, що аритмія виникає переважно в спокійному стані та не супроводжується суттєвим порушенням суб’єктивного статусу пацієнта. Виберіть вірну тактику лікування хворого:

А) Призначити аміодарон

В) Призначити дігоксин

С) Не призначати антиаритмічних засобів

Д) Призначити бета-адреноблокатори

Е) Призначити соталол

Вірно: С.
Чи показана хворому фізична активність та зайняття бігом:

А) Да


В) Ні

С) Рішення після проведення стрес-тесту

Д) Да, лише у разі паралельного прийому аміодарону

Е) Да, лише у разі паралельного прийому бета-блокаторів

Вірно: С.
6. Рекомендована література.

1. Фундаментальная и практическая аритмология: Сборник лекцій в схемах и таблицях / под редакцией профессора О.С.Сычова.- Киев, 2007.- 226 с.

2. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

3. Денисюк В.И. Аритмии сердца: достижения, проблемы, и перспективы на рубеже ХХ-ХХI веков.- Винница: Логос.- 1999.- 520с.

4.Кушаковский М.С. Аритмии сердца (расстройство сердечного ритма и нарушения проводимости. Причины, механизмы, электрокардиографическая и электрофизиологическая диагностика, клиника, лечение) / Руководство для врачей. Издание 2-е. Санкт-Петербург: ИКР Фолиант, 2004.- 640 с.

5. Липницкий Т.Н. "Краткий курс клинической электрокардиографии". Учебное пособие - Винница, 1993.- 83с.

6. Янушкевичус З.И., Бредикис Ю.Ю., Лукошавичюте А.И. и др. "Нарушение ритма и проводимости сердца". М.: Медицина, 1984.- 287с.

Методичну розробку склав доцент кафедри внутрішньої медицини №3,

д.мед.н. Іванов В.П.
Затверджено на засіданні кафедри "____" _______200 р.
Протокол засідання N ____ .

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

3

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Синдроми та ЕКГ-феномени передчасного збудження шлуночків

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011



1. Тема, що винесена для самостійного вивчення: «Синдроми та ЕКГ-феномени передчасного збудження шлуночків. Клініка, діагностика, лікування пароксизмальних тахікардій при синдромі передчасного збудження шлуночків».
2. Мета занняття: засвоїти сучасні стандарти діагностики синдромів та ЕКГ-феноменів передчасного збудження шлуночків (ПЗШ), сучасну тактику усунення нападів та превентивного лікування пароксизмальних тахікардій при синдромі ПЗШ, покази до хірургічного лікування.
3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Намалюйте схему, яка б відображала систему утворення та проведення збудження в серці: (пейсмекерна система).

3.2. Відобразіть схему проходження імпульсу в серці при наявності додаткових шляхів проведення (пучків Кента, Махейма).

3.3. Намалюйте схему, яка б відображала механізм macro re-entry. Укажіть основні умови його виникнення?

3.4. Намалюйте схему виникнення різних варіантів пароксизмальної тахікардії при синдромі предекзитації.

3.5. Намалюйте нормальну черезстравохідну ЕКГ.


4. Зміст матеріалу, що пропонується для самостійного вивчення:

4.1. Сучасне патофізіологічне визначення предекзитації шлуночків.

4.2. Найбільш часті синдроми та феномени предекзитації шлуночків, що зустрічаються в медичній практиці.

4.3. Діагностичні ЕКГ-ознаки синдрому та феномену предекзитації шлуночків.

4.4. Принципові відмінності феномену від синдрому предекзитації шлуночків.

4.5. Патофізіологічні умови виникнення та варіанти пароксизмальних тахікардій при синдромі предекзитації шлуночків.

4.6. Стандарти надання невідкладної допомоги при пароксизмальних тахікардія у хворих із синдромом предекзитації шлуночків.

4.7. Сучасна концепція превентивної антиаритмічної терапії при пароксизмальних тахікардіях у хворих із синдромом предекзитації шлуночків.

4.8. Покази до хірургічного лікування при синдромі предекзитації шлуночків.
5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:

 Перерахуйте ЕКГ-критерії ортодромного варіанта пароксизмальної тахікардії при синдромі WPW:

А) комплекс QRS < 0.12 c

В) комплекс QRS > 0.12 c

C) феномен АВ-дисоціації

Д) строга ритмічність інтервалів R-R

Е) легка аритмічність інтервалів R-R

Вірно: А, Д


 Перерахуйте ЕКГ-критерії антидромного варіанта пароксизмальної тахікардії при синдромі WPW:

А) комплекс QRS < 0.12 c

В) комплекс QRS > 0.12 c

C) феномен АВ-дисоціації

Д) строга ритмічність інтервалів R-R

Е) легка аритмічність інтервалів R-R

Вірно: В, Д.
 Диференційно-діагностичними критеріями реципрокних пароксизмальних тахікардій являються:

А) раптовість початку та кінця нападу аритмії

В) початок аритмії поступовий – є період «розігріву» та період «охолодження»

С) строга ритмічність інтервалів R-R

Е) легка аритмічність інтервалів R-R

Д) висока ефективність рефлекторних проб

Вірно: А, С, Д
 При реципрокній тахікардії, яка виникає при додаткових шляхах проведення, найбільш ефективним препаратом є:

А) мексилетин

В) пропафенон

С) лідокаін

Д) дігоксин

Е) магнезія

Вірно: В
 При реципрокній тахікардії, яка виникає при додаткових шляхах проведення, найбільш ефективним препаратом є:

А) мексилетин

В) кордарон

С) лідокаін

Д) дігоксин

Е) препарати К+ і Мg2+

Вірно: В
 Який препарат протипоказаний у хворих на реципрокну тахікардію при синдромі WPW:

А) кордарон

В) пропафенон

С) новокаінамід

Д) дігоксин

Е) АТФ


Вірно: Д
 Основою фармакологічної дії пропафенону (ритмонорму) є (перерахуйте):

А) блокада швидких натрієвих каналів

В) блокада бета-адренорецепторів

С) блокада повільних кальцієвих каналів

Д) блокада калієвих каналів

Е) блокада дофамінергічних рецепторів

Вірно: А, В.
 Основою фармакологічної дії аміодарону є:

А) блокада швидких натрієвих каналів

В) блокада бета-адренорецепторів

С) блокада повільних кальцієвих каналів

Д) блокада калієвих каналів

Е) блокада дофамінергічних рецепторів

Вірно: Д.
У хворої М., 28 років, з синдромом WPW після фізичного навантаження виникло серцебиття, запаморочення, виражена загальна слабкість. Лікарем швидкої допомоги констатовано: хвора бліда. Пульс близько 180 за 1 хв, слабкого наповнення. АТ – 90/40 мм рт.ст. Інші фізикальні дані без особливостей. ЕКГ: інтервали R-R однакові та складають 0,36 с, QRS=0,08 с. Інших змін не виявлено.

Питання:

 Встановіть клінічний діагноз.

(Синдром WPW. Ортодромна пароксизмальна тахікардія. Аритмогенний колапс.)

 Надайте невідкладну допомогу.

(Вагусні проби, АТФ, Аміодарон, ЕІТ)

 Які обстеження для уточнення діагнозу слід провести додатково?

(ЕхоКГ; гормональний статус – гормони щитоподібної залози)

 Яке прогностичне значення має порушення ритма в даному випадку і які рекомендації слід надати хворій?

(аритмія має небезпечний для стану хворої перебіг, тому хвора потребує направлення в інститут серцево-судинної хірургії для вирішення питання про хірургічне лікування).
6. Рекомендована література.

1. Фундаментальная и практическая аритмология: Сборник лекцій в схемах и таблицях / под редакцией профессора О.С.Сычова.- Киев, 2007.- 226 с.

2. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

3. Денисюк В.И. Аритмии сердца: достижения, проблемы, и перспективы на рубеже ХХ-ХХI веков.- Винница: Логос.- 1999.- 520с.

4.Кушаковский М.С. Аритмии сердца (расстройство сердечного ритма и нарушения проводимости. Причины, механизмы, электрокардиографическая и электрофизиологическая диагностика, клиника, лечение) / Руководство для врачей. Издание 2-е. Санкт-Петербург: ИКР Фолиант, 2004.- 640 с.

5. Липницкий Т.Н. "Краткий курс клинической электрокардиографии". Учебное пособие - Винница, 1993.- 83с.

6. Янушкевичус З.И., Бредикис Ю.Ю., Лукошавичюте А.И. и др. "Нарушение ритма и проводимости сердца". М.: Медицина, 1984.- 287с.
Методичну розробку склав доцент кафедри внутрішньої медицини №3,

д.мед.н. Іванов В.П.


Затверджено на засіданні кафедри "____" _______200 р.
Протокол засідання N ____ .

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

3

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Немедикаментозні методи лікування фібриляції і тріпотіння передсердь

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011




1. Тема, що винесена для самостійного вивчення: «Немедикаментозні методи лікування фібриляції і тріпотіння передсердь».
2. Мета занняття: засвоїти покази до хірургічного лікування хворих із фібриляцією (ФП) і тріпотінням передсердь (ТП), ознайомитись з сучасними методиками та технологіями хірургічного лікування.
3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Намалюйте схему, яка б відображала механізм re-entry. Укажіть основні умови його виникнення?

3.2. Намалюйте схему розповсюдження імпульсу при ФП і ТП. Яка електрофізіологічна різниця між ФП і ТП?

3.3. Намалюйте схему, яка б відображала систему утворення та проведення збудження в серці: (пейсмекерна система).

3.4. Наведіть основну робочу класифікацію ФП і ТП.

3.5. Наведіть сучасний алгоритм усунення нападу ФП/ТП та підбору антиаритмічної терапії.

3.6. Назвіть протипокази до відновлення синусового ритму при ФП і ТП.
4. Зміст матеріалу, що пропонується для самостійного вивчення:

4.1. Сучасне патофізіологічне визначення ФП і ТП.

4.2. Патогенетичні умови розвитку та рецидування ФП і ТП.

4.3. Сучасний алгоритм усунення резистентних до стандартної терапії форм ФП і ТП.

4.4. Покази до хірургічного лікування

4.5. Методи та варіанти хірургічного лікування ФП і ТП.

4.6. Сучасна тактика ведення хворих із ФП і ТП після хірургічних втручань.
5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:

 Диференційно-діагностичними критеріями ТП являються:

А) наявність хвиль f-f різних за формою переважно у відведенні V1;

В) наявність хвиль F-F однакових за формою переважно у відведенні ІІІ і aVF у вигляді “пилки”

С) ритмічність інтервалів R-R

Е) аритмічність інтервалів R-R

Д) виражена альтернація комплексів QRS

Вірно: В, С.


 Диференційно-діагностичними критеріями ФП являються:

А) наявність хвиль f-f різних за формою переважно у відведенні V1;

В) наявність хвиль F-F однакових за формою переважно у відведенні ІІІ і aVF у вигляді “пилки”

С) ритмічність інтервалів R-R

Е) аритмічність інтервалів R-R

Д) альтернація комплексів QRS

Вірно: А, Е, Д.
 Частота скорочення шлуночків при ФП залежить:

А) від основного захворювання, на тлі якого виникає ФП;

В) від функціонального стану АВ-вузла

С) від функціонального стану синусового вузла

Е) від функціонального стану міокарда шлуночків

Д) від функціонального стану провідної системи Гіса-пуркіньє

Вірно: В.
 Хворий на ІХС, ускладнену ФП, відмічає, що напади аритмії виникають 1 раз на 2 місяці, тривають до 2-3 годин і проходять самостійно або після приняття корвалолу, валідолу. Встановіть форму ФП:

А) постійна

В) персистуюча

С) пароксизмальна

Д) для встановлення форми аритмії мало клінічних данних

Е) часто рецидивуюча

Вірно: С.
 Хворий на ІХС, ускладнену ФП, відмічає, що напади аритмії виникають 1 раз на 2 місяці та частіше; проходять тільки після прийому 2 табл. етацизіну або заходів швидкої допомоги (новокаінамід). Встановіть форму ФП:

А) постійна

В) персистуюча

С) пароксизмальна

Д) для встановлення форми аритмії мало клінічних данних

Е) часто рецидивуюча

Вірно: В.

 Які препарати протипоказані у хворих на миготливу аритмію та синдромом WPW:

А) кордарон

В) пропафенон

С) новокаінамід

Д) дігоксин

Е) верапаміл

Вірно: Д, Е.

 Наведіть клінічні ситуації, пов’язані з ФП і ТП, при яких показано хірургічне лікування та вкажіть найбільш доцільні хірургічні методики

Відповідь:


  • ФП на тлі синдрому WPW

(радіочастотна абляція ДШП)

  • Cиндром Фредеріка

(імплантаціяя ШВР)

  • ²Тахі-браді² синдром

(імплантаціяя ШВР)

  • Неефективність антиаритмічної противорецивної терапії, яка проводилась в адекватних дозах

(хірургічні операції на передсердях - ²лабіринт², ²коридор², абляція ділянок легеневих вен, гирла в/полої вени)

  • Гемодинамічно нестабільні напади ФП

(хірургичні операції на передсердях, імплантація низькоенергетичного передсердного кардіовертера-дефібрилятора, модифікація АВ-вузла, деструкція АВ-вузла з імплантацією ШВР)

  • Не можливість адекватного контролю ЧСС

(модифікація АВ-вузла, деструкція АВ-вузла з імплантацією ШВР)

• ТП


(абляція ділянок легеневих вен)
6. Рекомендована література.

1. Фундаментальная и практическая аритмология: Сборник лекцій в схемах и таблицях / под редакцией профессора О.С.Сычова.- Киев, 2007.- 226 с.

2. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

3. Денисюк В.И. Аритмии сердца: достижения, проблемы, и перспективы на рубеже ХХ-ХХI веков.- Винница: Логос.- 1999.- 520с.

4.Кушаковский М.С. Аритмии сердца (расстройство сердечного ритма и нарушения проводимости. Причины, механизмы, электрокардиографическая и электро-физиологическая диагностика, клиника, лечение) / Руководство для врачей. Издание 2-е. Санкт-Петербург: ИКР Фолиант, 2004.- 640 с.

5. Чирейкин Л.В., Татарский Б.А. Тактика ведения больных с фибрилляцией предсердий // Вестник аритмологии.- 1999.- №12.- С. 5-18.

6. Егоров Д.Ф., Лещинский Л.А., Недоступ А.В., Тюлькина Е.Е. Мерцательная аритмия: стратегия и тактика лечения на пороге XXI века.- Санкт-Петербург, Ижевск, Москва.- 1998.- 412с.
Методичну розробку склав доцент кафедри внутрішньої медицини №3,
д. мед. н. Іванов В.П.
Затверджено на засіданні кафедри "__" ________200 р
Протокол засідання N____.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

3

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Немедикаментозні методи лікування порушень провідності

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011




1. Тема, що винесена для самостійного вивчення: «Немедикаментозні методи лікування порушень провідності».

2. Мета занняття: засвоїти покази до хірургічного лікування при порушеннях провідності (блокадах серця), ознайомитись з сучасними методиками та технологіями хірургічного лікування.

3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Намалюйте схему, яка б відображала проведення імпульсу по міокарду при блокадах ніжок пучка Гіса.

3.2. Відобразіть схематично основні ЕКГ-ознаки блокад ніжок пучка Гіса.

3.3. Відобразіть схематично ступені синоаурикулярної та атріовентрикулярної блокад.

3.4. Приведіть основні діагностичні ЕКГ-ознаки блокади передньої та задньої гілок лівої ніжки пучка Гіса.

3.5. Приведіть основні діагностичні ЕКГ-ознаки біфасцикулярних блокад серця.

3.6. Приведіть методику проведення легенево-серцевої реанімації при асистолії, сучасний алгоритм надання невідкладної допомоги при гострих блокадах серця.

4. Зміст матеріалу, що пропонується для самостійного вивчення:

4.1. Сучасні стандарти діагностики АС- і АВ-блокади, блокад ніжок пучка Гіса, біфасцикулярних блокад серця.

4.2. Причини розвитку блокад серця.

4.3. Покази до хірургічного лікування при блокадах серця

4.4. Методи та варіанти хірургічного лікування. Типи електрокардіостимуляторів, їх основні фізичні параметри.

4.5. Сучасна тактика ведення хворих із блокадами серця після хірургічних втручань.

4.6. Діагностика дисфункції стимуляторів. Синдром стимулятора (пейсмекерний синдром).

5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:

 Приведіть основну ЕКГ-ознаку АВ-блокади ІІ ст. Мобитц 2:

А) повна АВ-дисоціація

В) подовження інтервалу PQ більше 0,20 с

C) поступове збільшення тривалості інтервалу PQ з епізодичним випадінням комплексу QRS

- Д) епізодичне випадіння комплексу QRS

- Е) інтермітуюча АВ-дисоціація Вірно: Д.

 Приведіть основну ЕКГ-ознаку АВ-блокади ІІ ст. Мобитц 1:

А) повна АВ-дисоціація

В) подовження інтервалу PQ більше 0,20 с

C) поступове збільшення тривалості інтервалу PQ з епізодичним випадінням комплексу QRS

Д) епізодичне випадіння комплексу QRS

Е) інтермітуюча АВ-дисоціація Вірно: С.

 Приведіть основну ЕКГ-ознаку АВ-блокади І ст.:

А) повна АВ-дисоціація

В) подовження інтервалу PQ більше 0,20 с

C) поступове збільшення тривалості інтервалу PQ з епізодичним випадінням комплексу QRS

Д) епізодичне випадіння комплексу QRS

Е) інтермітуюча АВ-дисоціація Вірно: В.

 Приведіть основну ЕКГ-ознаку АВ-блокади ІІІ ст.:

А) повна АВ-дисоціація

В) подовження інтервалу PQ більше 0,20 с

C) поступове збільшення тривалості інтервалу PQ з епізодичним випадінням комплексу QRS

Д) епізодичне випадіння комплексу QRS

Е) інтермітуюча АВ-дисоціація Вірно: А.

 Приведіть основну ЕКГ-ознаку синоаурикулярної блокади І ст.:

А) подовження тривалості зубця Р

В) подовження інтервалу PQ більше 0,20 с

C) поступове укорочення інтервалу P-Р з епізодичним випадінням комплексу РQRS

Д) епізодичне випадіння комплексу РQRS

Е) на звичайній ЕКГ не діагностується Вірно: Е.

 Приведіть основну ЕКГ-ознаку синоаурикулярної блокади ІІ ст. Мобитц 1:

А) подовження тривалості зубця Р

В) замісний несинусовий ритм

C) поступове укорочення інтервалу P-Р з епізодичним випадінням комплексу РQRS

Д) епізодичне випадіння комплексу РQRS

Е) на звичайній ЕКГ не діагностується Вірно: С.

 Приведіть основну ЕКГ-ознаку синоаурикулярної блокади ІІ ст. Мобитц 2:

А) подовження тривалості зубця Р

В) замісний несинусовий ритм

C) поступове укорочення інтервалу P-Р з епізодичним випадінням комплексу РQRS

Д) епізодичне випадіння комплексу РQRS

Е) на звичайній ЕКГ не діагностується Вірно: Д.

 Приведіть основну ЕКГ-ознаку синоаурикулярної блокади ІІІ ст.:

А) подовження тривалості зубця Р

В) замісний несинусовий ритм

C) поступове укорочення інтервалу P-Р з епізодичним випадінням комплексу РQRS

Д) епізодичне випадіння комплексу РQRS

Е) на звичайній ЕКГ не діагностується Вірно: В.

 Перерахуйте причини синдрому МЕС:

А) пароксизмальна шлуночкова тахікардія

В) відмова синусового вузла

С) часта шлуночкова екстрасистолія

Д) повна АВ-блокада

Е) миготлива аритмія при синдромі предекзитації Вірно: А, В, Д, Е.

 Найбільш ефективним методом лікування брадісистолічної форми синдрому МЕС є:

А) імплантація тимчасового ШВР

В) електрична кардіоверсія

С) зверхчаста стимуляція передсердь

Д) введення алупенту, атропіну

Е) програмована стимуляція передсердь Вірно: А.

 При діагностиці синдрому МЕС невідкладну допомогу необхідно починати з:

А) імплантації тимчасового ШВР

В) електричної дефібриляції

С) зверхчастої стимуляції передсердь

Д) введення алупенту, атропіну

Е) легенево-серцевої реанімації Вірно: Е.

 Перерахуйте показання до імплантації постійного ШВР:

А) повна АВ-блокада

В) АВ-блокада І ст.

С) АВ-блокада ІІ ст. Мобитц 1

Д) АВ-блокада ІІ ст. Мобитц 2

Е) епізоди відмови синусового вузла Вірно:А, Д, Е.

 Яка маса сучасних ЕКС і термін їх функціонування?

(маса сучасних ЕКС становить від 24 до 16 г, термін функціонування від 6 до 10 років).

 Що позначає тип кодування стимулятора VVI, AAI,DDI та ін.

(Перша буква типу стимулятора позначає камеру, яка стимулюється V – правий шлуночок, А – праве передсердя і D – дві камери; друга буква – позначає детекцію (камеру, яка сприймає імпульси від серця) і третя - спосіб відповіді на приймаємий від серця сигнал: I (inhibited) – робота стимулятора регулюється активністю серця (demand); T (triggered) – режим синхронізації, продукція імпульсів стимулятора відбувається під впливом власної активності шлуночків, сигнал попадає на зубець R і не викликає збудження міокарда шлуночків, які знаходяться в фазі рефрактерності і D (dual) - в передсерді Т-режим, а в шлуночку – І-режим)
 Назвіть основні методи імплантації ЕКС

(Трансвенозний і трансперикардіальний)


 Приведіть два основних типи стимуляції

(Частотно неадаптована стимуляція - фіксований в часі ритм і частотно адаптована стимуляція - зміна частоти стимуляції в залежності від фізіологічних потреб організма)


 Який варіант стимуляції показаний хворому с ССССВ

(ідеальною стимуляцією – передсердна стимуляція ААІ)


 Який варіант стимуляції показаний хворому с АВ-блокадою ІІ-ІІІ ст..

(ідеальною стимуляцією – двохкамерна стимуляція ДДІ)


 Який варіант стимуляції показаний хворому з синдромом Фредеріка

(ідеальною стимуляцією – шлуночкова стимуляція VVІ)


6. Рекомендована література

1. Фундаментальная и практическая аритмология: Сборник лекцій в схемах и таблицях / под редакцией профессора О.С.Сычова.- Киев, 2007.- 226 с.

2. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

3. Денисюк В.И. Аритмии сердца: достижения, проблемы, и перспективы на рубеже ХХ-ХХI веков.- Винница: Логос.- 1999.- 520с.

4. Кушаковский М.С. Аритмии сердца (расстройство сердечного ритма и нарушения проводимости. Причины, механизмы, электрокардиографическая и электро-физиологическая диагностика, клиника, лечение) / Руководство для врачей. Издание 2-е. Санкт-Петербург: ИКР Фолиант, 2004.- 640 с.
Методичну розробку склав доцент кафедри внутрішньої медицини №3,

д.мед.н. Іванов В.П.


Затверджено на засіданні кафедри "__" _______200 р
Протокол засідання N____.


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

3

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Хірургічне лікування злоякісних форм аритмій

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011



1. Тема, що винесена для самостійного вивчення: «Хірургічне лікування злоякісних форм аритмій»
2. Мета занняття: з’ясувати структуру злоякісних форм аритмій, покази та методики хірургічного лікування, сучасну стратегію введення хворих після хірургічного лікування злоякісних аритмій.
3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Які форми аритмій слід віднести до злоякісних.

3.2. Наведіть ЕКГ-ознаки пароксизмальних шлуночкових аритмій.

3.3. Наведіть ЕКГ-ознаки пароксизмальних тахікардій при WPW-синдромі, фібриляції і тріпотінні шлуночків.

3.4. Приведіть сучасні алгоритми невідкладної допомоги при раптовій серцевій смерті.

3.5. Приведіть критерії ефективності антиаритмічної терапії.

3.6. Приведіть покази до хірургічного лікування при пароксизмальних тахікардіях.
4. Зміст матеріалу, що пропонується для самостійного вивчення:

4.1. Структура злоякісних аритмій.

4.2. Покази до хірургічного лікування злоякісних форм аритмій.

4.3. Варіанти хірургічного лікування різних форм злоякісних аритмій, методики, сучасні технології.

4.4. Можливі ускладнення при хірургічних втручаннях у хворих із злоякісними формами аритмій.

4.5. Сучасна стратегія ведення хворих після хірургічної корекції злоякісних аритмій.


5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:
· Перерахуйте ЕКГ-критерії шлуночкової пароксизмальної тахікардії:

А) комплекс QRS < 0.12 c

В) комплекс QRS > 0.12 c

C) феномен АВ-дисоціації

Д) строга ритмічність інтервалів R-R

Е) легка аритмічність інтервалів R-R

Вірно: В, С, Е.

· ЕКГ-критеріями «піруэт»- тахікардії являються:

А) комплекс QRS < 0.12 c

В) комплекси QRS нагадують веретено

С) зміна полярності зубців QRS

Е) виражена аритмічність R-R

Д) висока ефективність рефлекторних проб

Вірно: В, С, Д

· Препаратом вибору при купуванні політопної шлуночкової тахікардії є:

А) новокаінамід

В) ізоптин

С) лідокаін

Д) дігоксин

Е) АТФ


Вірно: С.

· Препаратом вибору при лікуванні шлуночкової тахікардії типа «піруєт» є:

А) новокаінамід

В) препарати магнію

С) хінідін

Д) дігоксин

Е) АТФ

Вірно: С.



· Який препарат протипоказаний у хворих на шлуночкову тахікардію:

А) кордарон

В) пропафенон

С) новокаінамід

Д) дігоксин

Е) етацизін

Вірно: Д.

· Основою фармакологічної дії аміодарону є:

А) блокада швидких натрієвих каналів

В) блокада бета-адренорецепторів

С) блокада повільних кальцієвих каналів

Д) блокада калієвих каналів

Е) блокада дофамінергічних рецепторів

Вірно: Д.

· Назвіть найбільш часту причину РСС:

А) фібриляція шлуночків

В) тріпотіння шлуночків

Г) асистолія шлуночків

Д) електромеханічна дисоціація

Е) розрив міокарда

Вірно: В.

· Клінічними ознаками фібриляції шлуночків є:

А) розширення зіниць

В) звуження зіниць

С) відсутність пульсу на сонних артеріях

Д) зупинка дихання

Е) втрата свідомості

Вірно: С, Д, Е.

· Клінічними ознаками електромеханічної дисоціації шлуночків є:

А) розширення зіниць

В) звуження зіниць

С) відсутність пульсу на сонних артеріях

Д) зупинка дихання

Е) втрата свідомості

Вірно: С, Д, Е.

· ЕКГ-ознаками фібриляції шлуночків є:

А) ізоелектрична лінія

В) синусоідальна крива з комплексами різної форми та амплітуди

С) альтернація комплексів QRS

Д) електрична діяльність шлуночків незалежна від електричної діяльності передсердь

Е) прискорений або нормальний ідіовентрикулярний ритм

Вірно: В.

· ЕКГ-ознаками електромеханічної дисоціації шлуночків є:

А) ізоелектрична лінія

В) синусоідальна крива з комплексами різної форми та амплітуди

С) альтернація комплексів QRS

Д) електрична діяльність шлуночків незалежна від електричної діяльності передсердь

Е) прискорений або нормальний ідіовентрикулярний ритм

Вірно: Е.

· Реанімаційни заходи при фібриляції шлуночків необхідно починати:

А) з введення адреналіну

В) з ведення атропіну

С) з імплантації ШВР

Д) з штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця

Е) з удару кулаком об грудину

Вірно: Е


· Реанімаційни заходи при асистолії шлуночків необхідно починати:

А) з введення адреналіну

В) з введення атропіну

С) з імплантації ШВР

Д) з штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця

Е) з удару кулаком по грудині

Вірно: Е

· При фібриляції шлуночків найбільш ефективним заходом є:

А) електрична дефібриляція

В) введення адреналіну

С) введення атропіну

Д) імплантація ШВР

Е) штучна вентиляція легень та непрямий масаж серця

Вірно: А.


· Які аритмії відносять до злоякісних?

(до злоякісних відносять переважно пароксизмальні тахікардії, які супроводжуються суттєвими порушеннями системної гемодинаміки і призводять до безпосередньої загрози життю пацієнтів – аритмії, які супроводжуються втратою свідомості, синкопами, набряком легень, аритмогенним колапсом або шоком).

· Етіологічні причини розвитку злоякісних аритмій?

(Провідною причиною розвитку злоякісних форм аритмій є атеросклероз коронарних судин, очагові та дифузні ураження міокарда, вроджені серцеві аномалії. З клінічної точки зору, розвиток злоякісних аритмій найбільш часто спостерігається в хворих із перенесеним в минулому інфарктом міокарда, особливо ускладненим аневризмою лівого шлуночка, кардіопатіями, міокардитами).


· Приведіть структуру злоякісних аритмій

(суправентрикулярні пароксизмальні тахікардії з великою ЧСС > 200 за 1 хв, тріпотіння передсердь з гіперпроведенням – проведення 1 до 1, фібриляція передсердь при синдромі WPW, шлуночкові тахікардії, первинні та вторинні тріпотіння та фібриляція шлуночків. В практичній роботі в якості злоякісних значно частіше виступають все ж таки шлуночкові тахікардії)


· Який методики хірургічного лікування показані хворому з суправентрикулярною пароксизмальною тахікардією з великою ЧСС (> 200 за 1 хв)?

(абляція додаткових шляхів проведення, модифікація АВ-вузла, абляція АВ-вузла з наступною імплантацією двокамерного стимулятора)


· Який методики хірургічного лікування показані хворому з тріпотінням передсердь з гіперпроведенням – проведення 1 до 1?

(абляція ділянок гирла легеневих вен – ділянок найбільш ймовірного запуску тріпотіння передсердь, модифікація АВ-вузла, абляція АВ-вузла з наступною імплантацією шлуночкового стимулятора, імплантація передсердного дефібрилятора)


· Який методики хірургічного лікування показані хворому з фібриляцією передсердь при синдромі WPW?

(абляція додаткових шляхів проведення, модифікація АВ-вузла, абляція АВ-вузла з наступною імплантацією двокамерного стимулятора, імплантація передсердного дефібрилятора, хірургічні операції – “лабірінт”, “коридор”, “тунель”).


· Який методики хірургічного лікування показані хворому з шлуночковими тахікардіями, первинними та вторинними тріпотінням та фібриляцією шлуночків?

(коронарографія з наступною коронарною ангіопластикою або АКШ, аневризмектомія з наступною хірургічною, радіочастотною, лазерною, термічною ізоляцією аневризми або рубця, імплантація кардіовертера-дефібрилятора, хірургічна, радіочастотна, лазерна, термічна ізоляція вогнищ шлуночкового аритмогенезу).


6. Рекомендована література

1. Фундаментальная и практическая аритмология: Сборник лекцій в схемах и таблицях / под редакцией профессора О.С.Сычова.- Киев, 2007.- 226 с.

2. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

3. Денисюк В.И. Аритмии сердца: достижения, проблемы, и перспективы на рубеже ХХ-ХХI веков.- Винница: Логос.- 1999.- 520с.

4.Кушаковский М.С. Аритмии сердца (расстройство сердечного ритма и нарушения проводимости. Причины, механизмы, электрокардиографическая и электро-физиологическая диагностика, клиника, лечение) / Руководство для врачей. Издание 2-е. Санкт-Петербург: ИКР Фолиант, 2004.- 640 с.

Методичну розробку склав доцент кафедри внутрішньої медицини №3,

д.мед.н. Іванов В.П.
Затверджено на засіданні кафедри "__" _______200 р
Протокол засідання N____.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

3

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Хірургічна реваскуляризація коронарних судин

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011




1. Тема, що винесена для самостійного вивчення: «Хірургічна реваскуляризація коронарних судин»

2. Мета занняття: з’ясувати покази та протипокази до проведення хірургічної реваскуляризації коронарних судин, ознайомитись з сучасними методиками та технологіями хірургічної реваскуляризації, можливими ускладненнями.

3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Наведіть покази до проведення коронароангіографії.

3.2. Які рентгенологічні ознаки слугують показами до проведення хірургічної реваскуляризації.

3.3. Перерахуйте основні методи хірургічної реваскуляризації.

3.4. Наведіть протипокази до проведення хірургічної реваскуляризації.

3.5. Охарактеризуйте можливі ускладнення при проведенні хірургічної реваскуляризації.

3.6. Наведіть основну медикаментозну стратегію ведення хворих після хірургічної реваскуляризації.

4. Зміст матеріалу, що пропонується для самостійного вивчення:

4.1. Покази та протипокази до проведення хірургічної реваскуляризації.

4.2. Основні методики хірургічної реваскуляризації.

4.3. Покази, сучасна технологія та методика проведення коронарної ангіопластики і стентування.

4.4. Сучасна класифікація стентів.

4.5. Покази, сучасна технологія та методика проведення аортокоронарного шунтування (АКШ).

4.6. Ускладнення при проведенні хірургічної реваскуляризації.

4.7. Сучасна стратегія ведення хворих після хірургічної реваскуляризації коронарних судин.



5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:

· Перерахуйте основні ЕКГ-ознаки гострого коронарного синдрому:

А) Депресія сегменту ST > 1 мм;

В) Сплощений зубець Т;

С) Зменшення амплітуди зубців в стандартних відведеннях;

Д) Високий Т в V5-V6;

E) Елевація сегменту ST

Вірно: А, Е.

· У якості ранньої реканалізації оклюдованої коронарної артерії застосовують:

А) антиішемічну терапію

В) тромболітичну терапію

С) дезагрегантну терапію

Д) хірургічну ангіопластику

Е) антиаритмічну терапію

Вірно: В, Д.

· У якості базового лікування при ГКС із стійкою елевацією сегменту ST слід застосовувати:

А) тканьовий активатор плазміногену + низькомолекулярний гепарин + клопідогрель + аспірин

В) фібринолізин + гепарин + клопідогрель + аспірин

С) стрепокіназу + гепарин + тіклопедін

Д) абсиксимаб + гепарин + аспірин

Е) хірургічну реваскуляризацію (ПА або АКШ) + низькомолекулярний гепарин + клопідогрель + аспірин

Вірно: А, Е.

· У якості базового лікування при ГКС і блокадою лівої ніжки пучка Гіса слід застосовувати:

А) стрепокіназу + гепарин + тіклопедін

В) фібринолізин + гепарин + клопідогрель + аспірин

С) тканьовий активатор плазміногену + низькомолекулярний гепарин + клопідогрель + аспірин

Д) абсиксимаб + гепарин + аспірин

Е) хірургічну реваскуляризацію (ПА або АКШ) + низькомолекулярний гепарин + клопідогрель + аспірин

Вірно: С, Е.

· У якості базового лікування при ГКС без стійкої елевації сегменту ST слід застосовувати:

А) низькомолекулярний гепарин + клопідогрель + аспірин

В) фібринолізин + гепарин + клопідогрель + аспірин

С) тканьовий активатор плазміногену + низькомолекулярний гепарин + клопідогрель + аспірин

Д) низькомолекулярний гепарин + абсиксимаб + екстрена КВГ

Е) урокіназу + абсиксимаб + аспірин

Вірно: А, Д.

· Наведіть групи хворих, яких слід віднести до високої групи ризику розвитку ІМ і серцево-судинної смерті:

А) з повторними епізодами ішемії міокарда (повторний больовий синдром і/ або зміни сегмента ST – депресія чи нестійка елевація)

В) з ранньою післяінфартною стенокардією

С) з підвищеним рівнем тропоніну

Д) пацієнтів молодого віку

Е) з тяжкими аритміями (ШТ, фібриляція шлуночків)

Вірно: А, В, С, Е.
6. Рекомендована література

1. Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

2. Рекомендації АСС/АНА/SCAI по хірургічним коронарним втручанням.-Київ, 2008.- 33 с.

3. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / за редакцією проф. Ю.М. Мостового.- Вінниця: ДП ДКФ, 2008.- 527 с.

Методичну розробку склав доцент кафедри внутрішньої медицини №3, д

мед.н. Іванов В.П.


Затверджено на засіданні кафедри "__" _______200 р
Протокол засідання N____.


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

4

Змістовий модуль №

Ведення хворих в гастроентерологічній клініці

Тема заняття

Гостра печінкова недостатність

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011




1. Тема заняття: «Гостра печінкова недостатність»

2. Мета практичного заняття: вивчити основні етіологічні фактори, патогенетичні ланки, клінічні прояви, та надання невідкладної допомоги при гострій печінковій недостатності.

3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Які причини гострої печінкової недостатності.

3.2. Назвіть гепатотоксичні препарати.

3.3. Які основні клінічні синдроми при гострій печінковій недостатності.

3.4. Лабораторно інструментальні зміни при гострій печінковій недостатності.

3.5 Лікувальна тактика при гострій печінковій недостатності.


4. Зміст матеріал , що пропонується для самостійного вивчення :

4.1. Основні етіологічні фактори при гострій печінковій недостатності.

4.2. Інструментально лабораторні зміни при гострій печінковій недостатності (печінкові проби, електроліти крові, білки крові, креатинін, сечовина, УЗД печінки, біопсія печінки).

4.3. Патогенез гострої печінкової недостатності.

4.4. Основні синдроми при гострій печінковій недостатності.

4.5.Лікувальна тактика при гострій печінковій недостатності .


5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:

1.

Хворий 48 років в непритомному стані доставлений до лікарні. В анамнезі – зловживання алкогольними напоями на протязі 26 років. Останні 7 років лікувався з приводу алкогольного цирозу печінки, на протязі попередніх 5-ти днів зловживав алкоголем. При огляді: шкіра бліда, на тулубі „судинні зірочки”, печінковий запах з роту, язик обкладений коричневим нальотом. Розширення підшкірних вен передньої стінки живота (caput medusae). Наявність вільної рідини у черевній порожнині. Гепатомегалія. Спленомегалія. Набряки нижніх кінцівок. Яке ускладнення цирозу печінки виникло у хворого?



A * Гостра печінкова недостатність

B Гіпоглікемічна кома

C Гострий інфаркт міокарду

D Прободіння виразки шлунка

E Гостра шлунково-кишкова кровотеча
2.

Стан хворої А., яка знаходиться у клініці з приводу гострого вірусного гепатиту В, погіршився після стресу та порушення дієти: з’явилася блювота, яка не приносить полегшення, біль голови,. біль у правому підребер’ї, різко наросла жовтяниця. .Під час огляду збуджена, t-390С, PS 80 за хв. Зменшилися розміри печінки ( нижній край визначається на 1 см вище реберної дуги). Менінгеальні знаки сумнівні. Ваш діагноз?



A *Гостра печінкова недостатність.

B Гостра ниркова недостатність.

C Гостра наднирникова недостатність.

D Інфекційно – токсичний шок.

E Лептоспіроз.
3.

Хворий С., 44 років, скаржиться на слабкість, нудоту, поганий апетит, помірну жовтушність шкіри, набряки на ногах, задишку. На шиї та верх-ній частини грудей - висипи у вигляді “павучків” червоного кольору. При перкусії живота – тупість. Протромбіновий індекс – 64\%. Вкажіть причину зниження протромбінового індексу.



A * Підгостра печінкова недостатність

B Гостра печінкова недостатність

C Гостра ниркова недостатність

D Гостра серцева недостатність

E Гостра судинна недостатність
4

Больная С., страдающая хроническим гепатитом, отмечает наростающую

слабость, тошноту, плохой сон, желтушность кожи, отеки голеней. Объектив-но: асцита нет гепатоспленомегалия. АлАТ – 1,2, АсАТ – 7,1, тимол. проба – 12 ед., альбумины – 30 \%, протомбиновый индекс – 65\%, aHСV IgМ поло-жит. Укажите причину снижения уровня альбуми-нов.

A * Підгостра печінкова недостатність

B Гостра печінкова недостатність

C Гостра ниркова недостатність

D Гостра серцева недостатність
5

Хворий В. 43 років звернувся до лікаря з скаргами на безсоння вночі, сонливість вдень, швидку втому, тремтіння пальців рук, пожовтіння та свербіж шкіри. Щоденно хворий споживає 300-500 мл міцного алкоголю. Лікар знайшов стан хворого важким: жовта шкіра, на якій сліди розчухів, тремор та мимовільні рухи пальців; атаксія, птоз повік, звисання язика з рота. Печінка на 1 см. виступає з-під реберної дуги. При обстеженні знайдено: загальний білок-47г/л, в т.ч. альбумінів-20\%, глобулінів-80\%, загальний холестерин-2,9 ммоль/л, загальний білірубін-80 мкмоль/л (в основному непрямий), АлАТ-8,9 ммоль/л, АсАТ-3,2 ммоль/л, протромбіновий індекс-47\%, МНС-0,8 Поставте діагноз хворому В?



A *Печінкова недостатність

B Жовчна коліка

C Гіпотонічно-гіпокінетична дискінезія жовчевого міхура

D Портальна гіпертензія

E Позапечінковий холестаз
6

У хворого Л. 19 р. вірусний гепатит В. Після порушення дієти та нервового

стресу стан хворого погіршився: збільшилася інтенсивність жовтяниці, PS 110 уд. в хв., АТ –80/50 мм рт.ст., була блювота ”кавовою гущею”, зменшилися розміри печінки, при пальпації вона стала болючою. Про яке ускладнення треба думати?

A *Гостра печінкова недостатність

B Гостра ниркова недостатність

C Гостра наднирникова недостатність

D Гемолітична криза

E Інфекційно-токсичний шок

6. Література:

1. Абрагамович О.О., Бродик О.В., Файник А.Ф. Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб. – Львів. 2007. 298 с.

2. Денисюк В. І. , Денисюк О. В. Доказова внутрішня медицина, Таємниці , стандарти діагностики та лікування, - Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704с.

3. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. / За редакцією д-ра мед. наук, проф.. Ю. М. Мостового. –– Вінниця, - 2007, - 465с.

4.Невідкладні стани: навчальний посібник/ За редакцією М. С. Регеди, В. П. Кресюна – Львів, 2003. – 891с.

5.Острая печеночная недостаточность: фульмынантный гепатит Даниель Самуэль -Российский журнал гастроентерологиии, гепатологии, колопроктологии -№4 2001 С 70-72.

6.Хендерсон Дж.М. Патофизиология органов пишеварения. Пер с англ. - М.-СПб.: «Издательство БИНОМ», 2 –е изд., испр., 1999. - 286с.: ил.

7. Фульминантная печеночная недостаточность: критерии диагноза и лечение С. Н. Мамаев – Клинические перспективы гастроентерологии, гепатологии-№1 -2002 С.2-15


Методичну розробку склав асистент кафедри

Внутрішньої медицини №3,

к. мед. н. Шмалій В. І.


Затверджено на засіданні кафедри «_____» _________ 200 р


Протокол засідання N____ .

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

3

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Рестриктивна кардіоміопатія: клініка, діагностика, лікування

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011




1. Тема заняття: «Рестриктивна кардіоміопатія: клініка, діагностика, лікування»

2. Мета заняття: засвоїти механізми порушення гемодинаміки , вивчити клінічні прояви, сучасні методи діагностики та лікування рестриктивної кардіоміпатії (РКМП).

3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Опишіть послідовність фаз серцевого циклу .

3.2. Які фази серцевого циклу порушуються при РКМП.

3.3. Охарактеризуйте ехокардіографічні критерії систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка.

3.4. Назвіть діагностичні критерії при РКМП.

4. Зміст матеріалу , що пропонується для самостійного вивчення :

4.1. Визначення терміну РКМП.

4.2. Які відомі етіологічні фактори розвитку РКМП.

4.3. Патогенез та механізми порушення гемодинаміки при РКМП.

4.4 Клініко – інструментальні критерії діагностики РКМП.

4.5. Диференційна діагностика РКМП з ГКМП, констриктивним перикардитом , дилатаційною кардіоміопатією.

4.6. Лікування РКМП.

5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:


  • При яких захворюваннях може розвиватись РКМП:

А) амілоїдоз;

В) гемохроматоз;

С)міокардит Лефлера;

Д) гіпотиреоз;

Е) вірусний міокардит; Вірно: А, В, С.


  • Найбільш ефективним лікуванням міокардиту Лефлера є застосування

А) бісопрололу;

В) преднізолону;

С) амоксицикліну;
Д) діклофенаку;

Е) лізиноприлу;

Вірно: В.


  • Найбільш достовірний метод діагностики РКМП є

А) УЗД;

В) ЕКГ;


С) ендоміокардіальна біопсія;

Д) МРТ;


Е) лабораторні ознаки; Вірно: С.

  • Гемодинаміка порушується при рестриктивній кардіоміпатії за рахунок:

А) зниженням кінцевого систолічного тиску;

В) підвищенням кінцевого діастолічного тиску;

С) підвищенням тиску в системних венах;

Д) підвищенням тиску в легеневих венах;

Е) зниженням тиску в легеневих венах; Вірно : В, С, Д.


  • Які паталогічні зміни знаходять при ехокардіографічному досліджені у хворих на РКМП:
    А) розширення порожнин шлуночків;

В) не змінені або зменшенні порожнини шлуночків;

С) розширення передсердь;

Д) потовщення, кальцифікати перикарда;

Е) потовщення ендокарда; Вірно: В, С, Е.



    • Назвіть методи обстеження які використовуються для діагностики РКМП

Відповідь:

  • ЕКГ

  • Ехокардіографія

  • Магнітно резонансна томографія

  • Катетеризація порожнин серця

  • Ендоміокардіальна біопсія

  • Загальний аналіз крові

  • Які хірургічні втручання застосовують при РКМП

Відповідь:

  • Ендокардектомія

  • Протезування мітрального та трикуспидального клапанів.


6. Література:
1. Амосова Е.А. Клиническая кардиология. – Т – 2 , Київ «Здоров’я» , 2002.- 989 с.

2. Денисюк В. І. , Денисюк О. В. Доказова внутрішня медицина, таємниці, стандарти діагностики та лікування, - Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704с.

3. Денисюк В. И., Иванов В. П. Клиническая фоно – и эхокардиография: ( Практическое руководство). – Винница: Логос. 2001. 206 с.

4. . Востокова А. А., Королева Е. Б., Петелица И. С. , Мазалов. К. В., Миокардиты и кардиомиопатии: Учебное пособие. – Нижний Новгород: Издательство Нижегородской государственной академии, 2004. – 78 с.

5. Коваленко В,Н. , Насукай Е. Г. Некоронарогенные болезни сердца. Практическое руководство /- Киев : Морион, 2001. -480с.

6. Консенсус з гіпертрофічної кардіоміопатії клінічних експертів Американського кардіологічного коледжу і Європейського кардіологічного товариства , 2003 р. Амосова К. М - Серце і судини, - 2005 - № 1.- С, 20 – 30.

7. Морман Д., Хеллер Л. Физиология сердечно сосудистой системы. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 256 с.

8. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів. / За редакцією д-ра мед. наук, проф.. Ю. М. Мостового. –– Вінниця, - 2007, - 465с.


9.Шиллер Н., Осипов М. А. Клиническая эхокардиография. – М., 1993. –

347 с.


Методичну розробку склав асистент кафедри

Внутрішньої медицини №3

к. мед. н. Шмалій В. І.

Затверджено на засіданні кафедри «_____» _________ 200 р


Протокол засідання N____ .

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

3

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Ураження серцевого м’яза, які зустрічаються рідко (хвороба Лайма, Чагаса)

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011



1. Тема заняття: «Ураження серцевого м’яза, які зустрічаються рідко (хвороба Лайма, Чагаса)»

2. Мета заняття: вивчити етіологічні фактори та клінічні прояви, сучасні методи діагностики та лікування хвороби Лайма, Чагаса (американський трипаносомоз).

3. Завдання для самоперевірки початкового рівня знань:

3.1. Які причини хвороби Лайма, яким чином інфікується людина.

3.2 Критерії діагностики хвороби Лайма.

3.3. До яких антибіотиків чутливі спірохети Borrelia burqdorferi.

3.4. Де частіше зустрічається хвороба Чагаса.

3.5 Яким чином інфікується людина при хворобі Чагаса

3.5. Яка специфічна антипаразитарна терапія використовується для лікування американського трипаносомозу.
4. Зміст матеріалу , що пропонується для самостійного вивчення :

4.1. Етіологія, шлях інфікування, клінічні прояви при хворобі Лайма.

4.2. Лабораторні, ЕКГ, ЕхоКГ, патоморфологічні зміни при хворобі Лайма.

4.3. Лікувальна тактика при хворобі Лайма.

4.4. Етіологія, шлях інфікування, клінічні прояви при хворобі Чагаса.

4.5. Лабораторні, ЕКГ, ЕхоКГ, патоморфологічні зміни при американському трипаносомозі.

4.6. Лікування хвороби Чагаса.
5. Завдання для самоконтролю знань, яких набуватиме студент під час вивчення теми:



  • Причиною хвороби Лайма є:

А) гриби;

В) борелії;

С) мікоплазми;
Д) рікетціі

Е) шігели; Вірно: В.



  • Причиною хвороби Чагаса є:

А) гриби;

В) борелії;

С) мікоплазми;
Д) рікетціі

Е) тріпаносоми; Вірно: Е.



  • Збудник при хворобі Чагаса накопичується переважно в :

А) поперечно –полосатих м’язах;

В) печінці;

С) шкірі;
Д) міокарді;

Е) гангліях вегетативної НС; Вірно: А, Д, Е.



  • Клінічними проявами гострої фази хвороби Чагаса є:

А) лихоманка;

В) міальгія;

С) периорбітальний набряк
Д) збільшення селезінки та печінки;

Е) СН; Вірно: А, В,С, Д, Е.



  • Клінічними проявами хронічної хвороби Чагаса є:

А) прогресуюча СН переважно по правошлуночковому типу;

В) порушення ритму та провідності


С) прогресуюча СН переважно по лівошлуночковому типу;
Д) тромбоемболії;

Е) Вірно: А,В,Д.



А) подовження QT;
В) екстрасистолія;
С) пароксизмальні тахікардії;
Д) порушення провідності;
Е) все вище перераховане Вірно: Д.

  • Для етіотропної терапії хвороби Лайма використовують:

А) кортікостероіди;
В) пеніциліни;
С) імунодепресанти;
Д) глікопептиди;
Е)тетрацикліни Вірно: В, Е.

  • Діагноз хвороби Лайма підтверджують за допомогою:

А) МРТ
В) КТ
С) серологічних тестів;
Д) ЕКГ.
Е) ЕхоКГ Вірно: С.

  • Діагноз хвороби Чагаса підтверджують за допомогою:

А) реакції зв’язування комплемента;
В) непрямої флуоресценції;
С) ЕКГ.
Д) імуноферментного аналізу;

Е) ЕхоКГ Вірно: А, В, Д.


6. Література:

1. Амосова Е.А. Клиническая кардиология. – Т – 2 , Київ «Здоров’я» , 2002.- 989 с.


2. Коваленко В,Н. , Насукай Е. Г. Некоронарогенные болезни сердца. Практическое руководство /- Киев: Морион, 2001. -480с.
3. Востокова А. А., Королева Е. Б., Петелица И. С. , Мазалов. К. В., Миокардиты и кардиомиопатии: Учебное пособие. – Нижний Новгород: Издательство Нижегородской государственной академии, 2004. – 78 с.

Методичну розробку склав асистент кафедри

Внутрішньої медицини ;3

к. мед. н. Шмалій В. І.

Затверджено на засіданні кафедри «_____» _________ 200 р
Протокол засідання N____ .

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

Професор Денисюк В.І._______________

«______»_____________2011 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №

4

Змістовий модуль №

Ведення хворих в кардіологічній клініці

Тема заняття

Особливості діагностики інфаркту міокарда задньої стінки лівого шлуночка

Курс

6

Факультет

Медичний №1

Вінниця – 2011





  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка