Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби




Сторінка3/8
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Б. ураженням нервово-мязового аппарату кишківника та його спазмом

В. ураженням цетральної нервової системи


3.1.5. Найбільш характерні зміни слизової кишківника при важкому перебігу шигельозу Григор´єва –Шиги в розпал захворювання:

А. гіперемія

Б. гіперемія, набряк, геморрагії, виразки

В. гіперемія, крововиливи

Г. набряк

3.1.6. Найбільш характерні зміни слизової при затяжній формі шигельозу:

А. слизова блідо-рожевого кольору

Б. гіперемія, набряк

В. слизова витончена, виражений судинний малюнок

Г. виразки, гіперемія

3.1.7. Характерні зміни гемограми при хронічному кишковому амебіазі:

A. Анемія, еозинофілія, моноцитоз, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ

Б. Анемія, значний лейкоцитоз, нейтрофільоз

В. Помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, збільшення ШОЕ

Г. Лейкопенія, еозинофілія, анемія

Д. Змін немає

3.1.8. Копроцитограма при гострих проявах кишкового амебіазу:

A. Велика кількості слизу, еритроцити, еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена

Б. Еритроцити розташовані групами у вигляді стовпчиків, поодинокі лейкоцити

В. Еритроцити покривають усе поле зору, незначна кількість слизу

Г. Еритроцити, лейкоцити покривають усе поле зору, цисти амеб

Д. Помірна кількість лейкоцитів, слизу, цисти амеб

3.1.9. До тканинних амебоцидів належать наступні препарати:

А. Делагіл

Б. Метронідазол

В. Ятрен


Г. Еметин

Д. Дегідроеметин

3.1.10. Джерелом інфекції при амебіазі є:

А. Хворі на кишковий амебіаз

Б. Здорові носії збудника
В. Велика рогата худоба

Г. Хворі на позакишковий амебіаз

Д. Хворі з будь-якою формою амебіазу

3.1.11. Які методи дослідження найбільш інформативні для діагностики позакишкового амебіазу:

А. УЗД

Б. Загальний аналіз крові



В. КТ

Г. Ректороманоскопія

Д. Рентгенографія

3.1.12. Форми існування дизентерійної амеби в організмі людини:

А. Велика вегетативна форма

Б. Цисти


В. Мала вегетативна форма

Г. Середня вегетативна форма

Д. Всі перелічені форми
Ієрсиніоз.
Варіант 1.
3.1.73. Головним шляхом проникнення збудника в організм людини при ієрсиніозі є:

А. Побутовий

Б. Статевий

В. Водний

Г. Харчовий

Д. Трансмісивний

3.1.74. Назвіть варіанти абдомінальної форми ієрсиніозу:

А. Апендицит

Б. Мезаденіт

В. Виразковий коліт

Г. Ілеїт

Д. Кишкова кровотеча

3.1.75. Методами лабораторної діагностики ієрсиніозу є:

А. ІФА


Б. Копрокультура

В. Алергологічний

Г. РНГА в динаміці

Д. Біологічний

3.1.76. Фактори патогенності збудника псевдотуберкульозу:

А. Адгезія, колонізація, пенетрація

Б. Ендотоксин

В. Екзотоксин

Г. Спороутворення

Д. Внутрішньоклітинне паразитування

3.1.77. Назвіть хірургічні ускладнення псевдотуберкульозу:

А. ІТШ


Б. Пенетрація стінки кишечника

В. Перітоніт

Г. Міокардит

Д. Апендицит

3.1.78. Факторами патогенності у виникненні вторинно-вогнищевих форм при ієрсиніозі є:

А. V-антиген

Б. ЦІК

В. Специфічні гранульоми



Г. Аутоантитіла

Д. Екзотоксин

3.1.79. Варіантами вторинно-вогнищевих форм ієрсиніозу є:

А. Пієлонефрит

Б. Хвороба Крона

В. Артрит

Г. Менінгоенцефаліт

Д. Мезаденіт

3.1.80. Методи патогенетичної терапії псевдотуберкульозу:

А. Регідратація

Б. Дезінтоксикація

В. Екстракорпоральні методи

Г. Десенсибілізація

Д. Імунокорекція

3.1.81. Головні причини летальності при псевдотуберкульозі:

А. ІТШ


Б. Дегідратаційний шок

В. ДВЗ-синдром

Г. Перітоніт

Д. Гостра печінкова недостатність

3.1.82. В осередку псевдотуберкульозу проводять:

А. Дезінфекцію

Б. Дезінсекцію

В. Дератизацію

Г. Стерилізацію

Д. Вакцинацію

3.1.83. Типові зміни в гемограммі при ієрсиніозах:

А. Лейкоцитоз

Б. Лейкопенія

Г. Тромбоцитопенія

В. Зсув формули вліво

Д. Еозинофілія

3.1.84. Хворого на псевдотуберкульоз виписують із стаціонару при:

А. Клінічному одужанні

Б. Тричі негативній копрокультурі

В. Негативній РНГА

Г. Не раніше 10 дня зникнення проявів хвороби

Ботулізм.
Варіант 1
5.1.1. Збудником ботулізму є:

А. Proteus vulgaris

Б. Clostridium perfringens

B. E. coli

Г. Clostridium botulinum

Д. Vibrio comma


5.1.2. Факторами передачі при ботулізмі є:

А. Консервовані продукти домашнього приготування

Б. Ковбаса

В. В’ялена риба

Г. Травоїдні тварини

Д. Кліщі
5.1.3. Вегетативні форми виділяють:

А. Ендотоксин

Б. Анатоксин

В. Екзотоксин

Г. Гемолізин


5.1.4. Які системи організму вражає ботулотоксин:

А. Травну систему

Б. Адренергічні відділи нервової системи

В. Пригнічення токсином тканинного дихання

Г. Холінергічні відділи нервової системи
5.1.5. Інкубаційний період при ботулізмі триває:

А. 9-14 діб

Б. 8 годин – 10 діб

В. 14-25 діб

Г. До 1 місяця
5.1.6. Клінічні форми ботулізму:

А. Харчовий

Б. Водний

В. Рановий

Г. Криптогенний

Д. Ботулізм немовлят


5.1.7. Головні синдроми ботулізму:

А. Інтоксикаційний

Б. Дегідратаційний

В. Паралітичний

Г. Гастроінтестинальний

Д. Менінгеальний


5.1.8. Ботулізм починається з:

А. Високої температури тіла (до 38-40о С)

Б. Ознобу

В. Болю в епігастрії

Г. Короткочасної нудоти, блювання, діареї

Д. М’язевої слабкості


5.1.9. Ранні клінічні ознаки ботулізму:

А. Рясна салівація

Б. Сухість в роті

В. Пітливість

Г. Туман і двоїння перед очима

Д. Спрага


5.1.10. Причини смерті при ботулізмі:

А. Набряк і набухання головного мозку

Б. Гостра ниркова недостатність

В. Зупинка дихання

Г. Раптова зупинка серця

Д. Гостра енцефалопатія


5.1.11. Яке дослідження є основним у підтвердженні діагнозу:

А. Реакція нейтралізації ботулотоксину з постановкою біологічної проби

Б. Реакція преципітації в гелі або РНГА

В. Гемограма

Г. Бакпосів крові
5.1.12. Для лікування ботулізму використовують:

А. Жарознижуючі преперати

Б. Глюкокортикоїди

В. Промивання шлунка

Г. Антибіотики

Д. Протиботулінічну сироватку



Сальмонельоз
ВАРІАНТ 1
2.1.73.Укажіть клінічні варіанти локалізованого сальмонельозу:

А. Тифоподібний

Б. Гастритичний

В. Колітичний

Г. Гастроентерітичний

Д. Гастроентероколітичний


2.1.74.Принципи лікування гастроінтестинальних варіантів сальмонельозу:

А. Призначення левоміцетину

Б. промивання шлунку та кишечнику

В. Призначення індометацину

Г. Розчин глюкози в/в у дозі, відповідної ступеню зневоднення

Д. Сольові розчини


2.1.75.Специфічні методи діагностики локалізованої форми сальмонельозу:

А. Бактеріологічний посів крові

Б. Бактеріологічний посів калу та блювотних мас

В. Реакція Відаля

Г. РНГА

Д. Біологічний метод


2.1.76.Основні фактори патогенності збудника сальмонельозу:

А. ентеротоксин


Б. Vi - антиген


В. ендотоксин

Г. здатність до внутрішньоклітинного паразитування

Д. Гемаглютинін
2.1.77. Які види шоку можуть виникати при сальмонельозі?

А. Геморагічний

Б. Инфекційно-токсичний

В. Анафілактичний

Г. Дегідратаційний

Д. Больовий


2.1.78. Симптоми 1 ступеня зневоднення:

А. Значне зменшення кількості сечі

Б. Спрага

В. Багаторазове блювання

Г. Судоми литкових м’язів

Д. Рясний рідкий стілець


2.1.79. Основні джерела інфекції при сальмонельозах:

А. Качки

Б. Риби

В. Собаки



Г. Корови

Д. Свині


2.1.80. Ознаки субклінічної форми сальмонельозу:

А. Одноразовий пронос

Б. Зростання титрів протисальмонельозних антитіл у парних сироватках

В. Наявність виразок слизової оболонки кишечнику при ректороманоскопії

Г. Виділення сальмонели з випорожнень

Д. Виділення сальмонел з крові


2.1.81. Які збудники можуть викликати харчові токсикоінфекції?

А. Лептоспіри

Б. Salmonella typhi

В. Staphiloccus aureus

Г. Clostridium tеtаni

Д. Clostridium perfringens


2.1.82. Який з перерахованих препаратів може бути застосований при лікуванні локалізованих форм сальмонельозу?

А. Тетрациклін

Б. Пеніцилін

В. Індометацин

Г. Далацин

Д. Еритроміцин


2.1.83.Які клiнiчнi ознаки не характернi для септичної форми сальмонельозу?

А. Інтоксикацiя

Б. Озноб, рясне потовидiлення при зниженнi температури

В. Вiдсутність циклiчності

Г. Гепатолiєнальний синдром

Д. Фотофобiя, кон'юнктивiт


2.1.84.Основний шлях передачi збудникiв iнфекцiї при сальмонельозах:

А. Алiментарний

Б. Контактно-побутовий

В. Аерогенний

Г. Через мух
Холера.
ВАРІАНТ 1
2.1.1. Яка функція гіалуронідази в патогенезі холери?

А. відщеплює нейраміновую кислоту

Б. відповідає за адгезію

В. викликає запалення слизової тонкої кишки

Г. руйнує епітеліоцити

Д. сприяє дії екзотоксину на епітеліоцити і активації аденілциклази в тонкому кишківнику


2.1.2. До якої групи за класифікацією Л.В. Громашевського відноситься холера?

А. інфекції зовнішніх шкірних покривів

Б. кишкові інфекції

В. інфекції дихальних шляхів

Г. кров'яні

Д. зооантропоноз


2.1.3. Де переважно відбувається активація аденілатциклази?

А. крипти тонкої кишки

Б. колоноцити товстої кишки

В. складки тонкої кишки

Г. ворсинки тонкої кишки

Д. всі відповіді вірні


2.1.4. Вкажіть тривалість інкубаційного періоду при холері?

А. 6 годин - 3 дні

Б. 12-24 години

В. 6 годин - 6 днів

Г. 3-5 днів

Д. 2-14 днів


2.1.5.Вкажіть ступінь вираженості ціанозу при I ступеню дегідратації:

А. не характерний

Б. помірний

В. ціаноз носогубного трикутника

Г. акроціаноз

Д. виражений ціаноз


2.1.6. Вкажіть на характер зміни голосу при III ступені дегідратації:

А. немає змін

Б. дещо ослаблений

В. ослаблений

Г. сиплий, афонія

Д. звучний голос


2.1.7.Вміст калію в плазмі в нормі складає:

А. 1,0 - 3,0 мкмоль/л

Б. 3,4 - 5,0 мкмоль/л

В. 5,0 - 7,0 мкмоль/л

Г. 7,0 - 8,0 мкмоль/л

Д. 5,5 - 8,5 мкмоль/л


2.1.8. Вкажіть прискорені методи діагностики холери:

А. бактеріологічний метод

Б. метод іммобілізації вібріонів із специфічною О1-сивороткой, реакція макроаглютинації, люмінісцентно-серологічний метод

В. рівень електролітів у крові

Г. РА, РПГА

Д. все перераховане вірно


2.1.9. Які ускладнення характерні при холері?

А. гіповолемічний шок, гостра ниркова недостатність

Б. кишкові кровотечі

В. алергічний дерматит

Г. розвиток специфічного менінгоенцефаліту

Д. парез кишківника


2.1.10. Первинна регідратация при І-II ступеню проводиться:

А. в/в струменево

Б. краплинно із швидкістю 50-60 мл/мин

В. призначаються пероральні розчини всередину

Г. струменево в центральні вени

Д. не обов'язкова


2.1.11. Дефіцит рідини від 7% до 9% зневоднення:

А. 1-й ступінь

Б. 2-й ступінь

В. 3-й ступінь

Г. 4-й ступінь
2.1.12. За О-антигеном холерні вібріони поділяються на:

А. 2 серовари

Б. 1 серовар

В. 3 серовари

Г. 4 серовари
Тести по темі: Черевний тиф. Паратифи А і В.
ВАРІАНТ№1
1.1.73. Назвіть збудника черевного тифу:

А. Salmonella anatum

Б. Salmonella typhi

В. Salmonella derby

Г. Salmonella typhimurium
1.1.74. Під впливом чого Salmonella typhi утворюють L-форми:

А. води


Б. спирту

В. антибіотиків

Г. бактеріофагів
1.1.75. Збудник паратифу А відноситься до серологічної групи сальмонел:

А. А


Б. В

В. С


Г. Д
1.1.76. Які ферменти, що є у збудника черевного тифу підвищують його агресивність:

А. гіалуронідаза

Б. фібринолізин

В. гемолізин

Г. лужна фосфатаза
1.1.77. Типові клінічні прояви черевного тифу в розпал хвороби:

А. діарея з водно-електролітними порушеннями

Б. парез кишечника

В. температура

Г. безсоння
1.1.78. Симптоми з боку серцево-судинної системи, характерні для середньотяжкого перебігу черевного тифу:

А. гіпертонія

Б. відносна брадикардія

В. брадикардія

Г. відносна тахікардія

Д. дикротія пульсу


1.1.79. Сухість шкіри при черевному тифі внаслідок:

А. зниження апетиту

Б. закрепів

В. дефіциту вітамінів

Г. затримки калію в організмі
1.1.80. Метеоризм і закреп у хворих на черевний тиф виникає внаслідок:

А. ДВЗ-синдрому

Б. підвищення температури тіла

В. порушення функції ССС

Г. парезу кишечника

Д. дисбактеріоза


1.1.81. Назвіть хірургічні ускладнення черевного тифу:

А. ІТШ


Б. перфорація тонкої кишки

В. перитоніт

Г. міокардит

Д. кишкова кровотеча


1.1.82. Опорні симптоми черевного тифу в розпал хвороби:

А. парез кишечника

Б. головні болі

В. сильні болі в животі

Г. везикулярна висипка

Д. гепатолієнальний синдром


1.1.83. Паратиф А відноситься до групи:

А. антропонозів

Б. сапронозів

В. зоонозів

Г. зооантропонозів
1.1.84.Антибактеріальну терапію при черевному тифі закінчують:

А. відразу після нормалізації температури

Б. на 7-й день нормальної температури

В. на 2-й день нормалізації температури

Г. через 10 днів после нормалізації температури
7.2. ОСНОВНИЙ ЕТАП.
7.2.1. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики кишкових інфекцій.




Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.

2.


Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на кишкові інфекції.
Провести курацію

хворого


I. З‘ясувати скарги хворого.

II. З‘ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

2. Анамнез життя

3. Епіданамнез

II. Провести об‘єктивне обстеження.


1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;
- шкіра, слизові ротоглотки;

- м’язова система


2. Травна система:

- огляд язика;

- перкусія живота;

- пальпація живота;


-характеристика випорожнень.

3. Серцево - судинна система:

- пульс;

- артеріальний тиск;


- аускультація серця.
5. Нервова система



Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації

- органних уражень

- додаткових уражень


Звернути увагу на гострий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку

- гарячки;

- нудоти


- болю в животі

- блювання

- проносу

- інших симптомів


Виявити перенесені хвороби.

Виявити дані стосовно реалізації фекально-орального механізму передачі, звернути увагу на вживання продуктів, що можуть бути факторами передачі збуднику.

Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології.

Звернути увагу на:

- млявість, адинамію, загальмованість хворого;

- температуру тіла

- тургор шкіри, сухість

- сухість слизових оболонок

- можливі судоми
Звернути увагу на:

- сухість, нашарування

- розміри печінки та селезінки;

- метеоризм;

- «сальмонельозний трикутник»

- позитивний симптом Падалки;

- симптоми перитоніту ( наявність свідчить про перфорацію тонкої кишки);

- частота, кількість, колір, запах


Звернути увагу на:

- тахікардію

- наповнення та ритм пульсу

- зниження АТ (значне зниження свідчить про ускладнення!)

- помірна глухість тонів серця.
За тяжкого перебігу можливе порушення свідомості





3.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати їхні результати.

1. Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.

4. Бак посів калу, блювотних мас, змивних вод, харчових продуктів


5. Серологічні методи:

-РА, РНГА




Звернути увагу на типові зміни: лейкцитоз, нейтрофільоз, прискорення ШЗЕ

Підвищення питомої ваги

Призначається незалежно від терміну хвороби впродовж періоду пропасниці, але, бажано, якомога раніше.

Позитивні з кінця першого тижня хвороби.

Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 10 діб; діагностичний титр – 1:200.

Діагностичний титр 1: 100

При ХТІ – з аутоштамом - зростання титру




7.2.2. Сиатуаційні задачі =2, =3.
Задача 1.

Хворий А., 22 років, студент, поступив в інфекційну лікарню на 3-й день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, переймоподібний біль у животі, часті рідкі випорожнення зі слизом і кров’ю. Захворювання почалося з підвищення температури, головного болю, тенезмів, частих випорожнень. Живе в ізольованій квартирі з комунальними зручностями. Усі члени сім’ї здорові. Тиждень тому повернувся із села, де були випадки подібного захворювання.

Об-но: Температура тіла 38,1˚С. Шкіра бліда,висипу немає, язик вологий, обкладений білим нальотом. Тони серця приглушені, АТ 110/80 мм рт.ст., пульс 96 уд/хв. Живіт помірно здутий, болючий по ходу товстої кишки. Пальпація провокує потяги на низ. Сигмоподібна кишка спазмована, різко болюча. Стілець до 10 разів на добу, випорожнення рідкі, зі слизом і кров’ю.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження

3. Лікування.


Задача 2.

Хворий К., 27 років, повар, поступив в інфекційну лікарню на другий день хвороби зі скаргами на головний біль, часті (до 15 разів на день) рідкі випорожнення, нудоту, блювання, болі внизу живота, несправжні поклики на низ. Захворювання почалося гостро з мерзлякуватості, підвищення температури тіла до 39˚С, багаторазового блювання. Через 5–7 годин з’явився сильний переймоподібний біль в животі, що посилювався перед дефекацією, рідкі випорожнення з домішками слизу і прожилками крові.

Об-но: 38,2˚С, в’ялий. Шкіра бліда, тургор збережений. Тони серця послаблені. АТ 100/60 мм рт ст. Пульс 104 уд./хв. Язик сухий, обкладений сірим нальотом. Живіт м`який, болить під час пальпації, відчувається «бурчання» за ходом товстого кишківника і спазм сигми. Печінка біля краю реберної дуги. Випорожнення калові, напіврідкі, з домішками слизу, до 10 разів за добу. Сечовипускання не порушене.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.



Задача 3.

У виховательки дитячого садка під час профогляду з`ясовано, що страждає на дизбіоз кишківника після харчового «отруєння», яке трапилось 2 міс тому. Постійно відчуває дискомфорт у ділянці живота, метеоризм, випорожнення кашоподібні, з домішками слизу, 1-2 рази на добу.

Об-но: Шкіра звичайного кольору, чиста. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Патології з боку легень та ССС не виявлено. Живіт м`який, не болить під час пальпації, сигма пальпується у вигляді щільного малорухомого чутливого тяжу до 2,5 см у діаметрі. Порушень сечовипускання немає. Під час бактеріологічного дослідження випорожнень висіяна шигела Флекснера.


  1. Попередній діагноз.

  2. План обстеження.

  3. Лікування.



Задача 4.

Чоловік 28 років, працівник зоомагазину, захворів гостро день тому, коли доглядав за хворою твариною. Відчув мерзлякуватість, жар, головний біль, дискомфорт у животі, що супроводжувався нудотою та триразовим блюванням. Апетит відсутній. Не лікувався. Сьогодні з`явились рідкі випорожнення, 9 разів за добу. Під час випорожнень посилюється біль у ділянці прямої кишки, наявні несправжні поклики на низ.

Об-но: шкіра бліда, чиста. Т тіла 38,5˚С, АТ 115/70мм рт ст, пульс 100уд/хв. Порушень дихання не виявлено. Живіт болить під час пальпації більше зліва у гіпогастрії, сигмовидна кишка болюча, спазмована. Випорожнення з домішками слизу та крові у незначній кількості, мізерні .Діурез збережений.


  1. Попередній діагноз.

  2. План обстеження.

  3. Лікування.



Задача 5.

Хворий В., 22 роки, проживає в гуртожитку. Захворів гостро: виник озноб, переймоподібний біль в животі, більше зліва, головний біль, зник апетит. Через 4 години – рідкі випорожнення 7 разів, останні порції зі слизом. Наступного дня: виражена слабкість, випорожнення до 15 разів на добу, скудні, у вигляді слизово-гнійного комка з прожилками крові. Дефекація супроводжується тягнучим болем за ходом прямої кишки.

Об-но: блідий, висипки не має, Т тіла 38,8˚С. Пульс 94 уд/хв, АТ 120/60мм рт.ст. Тони серця приглушені. Язик вологий, обкладений білим нальотом. Живіт м’який, болючий за ходом товстої кишки, більше у лівій здухвинній ділянці. Печінка, селезінка не збільшені.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.


Задача 6.

Хвора В., 38 років, поступила на другу добу захворювання зі скаргами на переймоподібні болі в навколопупковій ділянці, слизово-кров’янисті випорожнення до 15 разів на добу, несправжні поклики на низ, печію перианальної ділянки, головний біль, підвищення температури тіла до 39ºС, загальне нездужання. Захворіла через 2 доби після вживання молока, придбаного на ринку.

Об-но: Шкіра та видимі слизові бліді. Температура тіла 38,5ºС, АТ 100/60 мм рт.ст, пульс 102уд/хв. Тони серця ритмічні. Дихання везикулярне. Язик вологий, з білим нальотом. Живіт м’який, при пальпації болючий уздовж товстої кишки. Сигмоподібна кишка ущільнена, різко болюча. Сліпа кишка урчить. Випорожнення часті, у мізерній кількості, рідкі, з прожилками крові та слизом. В загальному аналізі крові: ер. 3,8х1012/л, гем. 120 г/л, КП 0,9, лейк. 10,5х109/л, еоз. – 3%, паличк. – 14%, сегм. – 60%, лімф. – 16%, мон. – 7 %, ШОЕ 10 мм/год. Копрограма: кал рідкий, змінені м’язові волокна, жирні кислоти в невеликій кількості, слизу й свіжих еритроцитів багато, лейкоцити густо вкривають поле зору, найпростіших, яєць глистів не знайдено.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка