Методичні рекомендації для студентів Назва дисципліни Інфекційні хвороби




Сторінка8/8
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Задача 54.


У хворого впродовж тижня поступово підвищувалась температура, з’явилися головний біль, загальна слабкість, знизився апетит. Звернувся до лікаря на 8 день хвороби. Під час огляду: температура 39,5°С, на запитання відповідає мляво, дещо загальмований, шкіра бліда, язик фулігінозний, АТ 100/60, пульс 74/хв. Метеоризм, на шкірі живота - декілька розеол. Визначається гепатолієнальний синдром. Випорожнення затримані декілька днів.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.



Задача 55.

Хвора 32 років звернулася до дільничого терапевта на 5 день хвороби із скаргами на сильний головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту, безсоння, підвищення температури тіла від 37,5°С в перший день хвороби з поступовим її зростанням до 39,0°С в день звернення по медичну допомогу. Об’єктивно: значна блідість шкіри, висипу немає. Язик обкладено сірувато-білим нальотом, є відбитки зубів на бокових поверхнях, вільних від нальоту. Пульс 78/хв., АТ 110/60. Живіт помірно здутий, безболісний. Печінка на 1,5-2 см виступає з-під краю реберної дуги. Симптом Падалки позитивний. Випорожнень не було 2 доби.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.

Задача 56.

Студент 22 років за тиждень до хвороби повернувся із району стихійного лиха в Закарпатті (повені пошкодили будинок батьків, затопили садибу). Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення температури тіла до 37,8°С, знизився апетит. В перші дні хвороби відмічав урчання в животі послаблені випорожнення, що нагадували гороховий суп, до 3 разів на добу, у наступні дні пронос змінився на закрепи. До кінця першого тижня хвороби стан значно погіршився за рахунок загальної інтоксикації, температура досягла 39,0°С, з добовими коливаннями в межах 1-го градусу, посилився головний біль, погіршився сон. Об’єктивно: день хвороби 8-й. Шкіра бліда, на бокових поверхнях живота – поодинокі розеоли. Пульс 80/хв. Збільшені печінка, селезінка.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування

Задача 57.

Хвора 29 років за 10 діб до початку захворювання повернулася з Індії, де брала участь у релігійних обрядах із занурюванням у води річки Ганг. Захворіла поступово: загальна слабкість, головний біль, температура підвищувалася впродовж 3-4 діб, під час огляду на 6 день хвороби сягала 39,3°С. Об’єктивно: стан середньої тяжкості. Шкіра бліда, висипу немає. Печінка збільшена. В правій здухвинній ділянці – скорочення перкуторного тону. Метеоризм. Гіпотонія. Пульс 76/хв.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування.

Задача 58.

Хворий 40 років був напралений до лікарні з діагнозом “пневмонія” із скаргами на головний біль, загальну слабкість, періодичний сухий кашель, підвищення температури. За тиждень до хвороби повернувся з Єгипту (туристична поїздка), де неодноразово вживав фрукти, що були вимиті недбало або взагалі не мились. Об´єктивно – день хвороби 8–9-й. Температура 38,8°С. Шкіра бліда. На передній брюшній стінці і бокових поверхнях живота – поодинокі розеоли. Живіт помірно здутий, безболісний. Печінка +2-2,5 см. Пальпується нижній полюс селезінки. Над легенями з обох боків вислуховуються поодинокі сухі хрипи. Позитивний симптом Падалки. Рентгенографія органів грудної клітини: дещо розширені корені легенів, інфільтративних змін немає.

1. Попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Лікування

Ситуаційні задачі ІІІ рівня засвоєння а=3

Задача 1.

Хворий М., 33 роки. Скарги на слабкість, запаморочення, часті водянисті об’ємні випорожнення без кольору та запаху, що не супроводжуються болем у животі, повторне блювання, сухість у роті, спрагу. Захворювання розпочалося раптово. За 3 доби до початку захворювання пацієнт повернувся з відрядження в Індію.

Об’єктивно: загальний стан середнього ступеню важкості. Шкіра суха, бліда, нестійкий ціаноз, голос хриплий. Температура тіла – 36,50С. Пульс – 89 за 1 хв., АТ – 100/60 мм рт.ст.

1.Яке захворювання слід запідозрити у пацієнта?

2.Який метод обстеження є обов'язковим?

3. З якими хворобами необхідно диференціювати дане захворювання?

4. Тактика щодо контактних осіб?

Задача 2.

Хворий 18 років був доставлений КШД з вулиці, де знепритомнів. З анамнезу стало відомо, що постійного житла не має, ночує на з/д вокзалі. Останні 2–3 тижні почувався погано: дуже боліла голова, відмічав виражену загальну слабкість, відсутність апетиту. Температуру не вимірював, але припускає її підвищення. В день госпіталізації з’явилися біль у животі без чіткої локалізації, нудота, блювоти не було, посилилася загальна слабкість. Під час огляду: блідий, на запитання відповідає мляво, температура тіла 38,0°С. АТ 90/60, пульс 110/хв. Живіт здутий, помірно болісний, переважно в правій здухвинній ділянці, не бере участі в акті дихання; пальпаторно виявлено напруження м’язів живота. На шкірі живота – блідо-рожевий розеольозний висип, елементів висипу – не більше 10. Збільшені печінка і селезінка.



  1. Попередній діагноз

  2. План обстеження.

  3. Лікування.

Задача 3.

Хвора 45 років захворіла, приблизно, 2–3 тижні тому: загальна слабкість, порушення працездатності, поступове підвищення температури. В кінці 1 тижня хвороби температура досягла 38,8°С – 39,5°С, у наступні дні мала постійний характер, головний біль іноді був нестерпним, погіршився сон, з’явився помірний кашель. Лікувалася амбулаторно з диагнозом „бронхопневмонія”. Призначений пеніцилін був неефективним. Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість, запаморочення, хвора знепритомніла. Під час огляду: стан тяжкий; шкіра бліда, холодний піт на обличчі; температура 37,2°С. АТ 80/50. Пульс 130/хв., слабкий. Живіт дещо здутий, безболісний. Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю. Гепатолієнальний синдром. Позитивний симптом Філіповича.

1.Попередній діагноз

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 4.

Хворий 36 років хворіє приблизно 3 тижні: поступове підвищення температури, яка з 2-го тижня хвороби набула хвильоподібного характеру, зниження працездатності, головний біль, безсоння. Лікувався амбулаторно з діагнозом «ГРЗ», за відсутності ефекту направлений у стаціонар. Під час прийому: блідий, адинамічний, на питання відповідає мляво. Температура 40°С. „Фулігінозний” язик. Метеоризм. Позитивний симптом Падалки. Печінка виступає на 2–3 см з-під края реберної дуги. Пальпується нижній полюс селезінки. За 2 дні після госпіталізації з’явилися запаморочення, шум у вухах, холодний піт на обличчі, мелена. АТ 70/40, пульс 120/хв., температура знизилась до норми.

1.Попередній діагноз

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 5.

Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення температури до 38,0°С, погіршення апетиту. Починаючи з 5 дня хвороби, температура має постійний характер у межах 39,0°С – 40,0°С, з’явився сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений до лікарні на 7 день хвороби. Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,7°С, язик “фулігінозний”. Слабопозитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60. Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки.

1.Попередній діагноз

2.План обстеження.

3.Лікування.

Задача 6.

Хвора 20 років доставлена у хірургічне відділення з приводу раптового нападу болю в животі. Впродовж 3-х тижнів до цього відмічала підвищення температури до 38,5°С, загальну слабкість, головний біль, закрепи. До лікаря не зверталась, приймала жарознижуючі препарати з тимчасовим ефектом. Під час огляду температура тіла субфебрильна, шкіра бліда, живіт болючий, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, визначається напруження м’язів передньої стінки живота. Наявний гепатолієнальний синдром.

1.Попередній діагноз

2.План обстеження.

3.Лікування.

Тести 3-го рівня =3

Шигельоз.
1. Механізм розвитку діареї при шигельозі зумовлений:

- Активацією аденілатциклази циклофосфату

- Збільшенням продукції кишкового соку

2. Лікування середньотяжких форм шигельозу (препарати, спосіб введення)

- промивання шлунку (за допомогою шлункового зонду) та кишечнику 2% розчином гідрокарбонату натрію

- «Регідрон», «Ораліт» у середину при відсутності блювання

- «Трисіль», «Ацесіль», «Лактосіль» внутрішньовенно

Препарати нітрофуранового ряду («фуразолідон», «ніфуроксазід»). Похідні 8-оксіхіноліна («ентеросептол») per os

3. Методи лабораторної діагностики шигельозу

- бактеріологічні: посів кала, сечі, жовчі, блювотних мас, промивних вод, підозрілих продуктів харчування;

- серологічні: РНГА з еритроцитарними діагностикумами та реакції виявлення специфічних антигенів в біологічних рідинах.

4. Чи показано призначення антибактеріальної терапії при лікуванні легкого та середньо-тяжкого перебігу шигельозу? Відповідь обґрунтувати.



не показано, тому, що антибіотики:

- призводять до затримки очищення організму від збуднику;

- подовжують термін клінічного одужання

- сприяють формуванню кишкового дисбактеріозу

5. Коли доцільно хворим на шигельоз доцільно призначати антибактеріальні препарати? Які?



- хворим з колітичною формою з важким та середньо важким перебігом в початковий період і в період розпалу захворювання

- перша доба спостереження колітної форми шигельозу легкого перебігу

- бактеріовиділення в період реконвалесценції, яке затягнулось 10 діб.

- антибіотики широкого спектру дії, фторхінолони

6. Тривалість етіотропної терапії при важкому ступеню важкості?



Не більше 5 діб

7. Правила виписки з стаціонару осіб, які перехворіли на шигельоз



- після одноразового негативного результату бак. посіву калу, який був взятий через 2 дні після закінчення етіотропної терапії;

- декретовані – після дворазового (через день) негативного бак. посіву калу через два дні після закінчення етіотропного лікування.

8. Тактика в відношенні декретованих осіб, які продовжують вперто виділяти шигели після одужання



- заборона працювати протягом 15 днів для проведення триразового бак дослідження калу;

- при позитивному результаті - повторні бак. дослідження калу протягом 3 місяців;

- при позитивному результаті - заборона працювати протягом 1 року, після чого триразового бак дослідження калу та одноразове жовчі;

- при позитивному результаті - заборона праці за фахом, постановка на облік у СЕС.

9. Чим клінічно проявляються амебні абсцеси в печінці?



  • Ознобом, лихоманкою, пітливістю

  • Збільшується печінка, стає болючою в зоні ураження

  1. Специфічна діагностика амебіазу?

  • Паразитологічне дослідження

  • Серологічні методи дослідження (РНГА, ІФМ, РЕМА, ELISA та інші)

12 Діагностика позакишкових форм амебіазу оцінюється також і ?

  • Ренгенологічно

  • Ехотомо-сканографічно

  • Лабораторно (включаючи дослідження пунктату абсцесу, гнійного харкотиння




а. Вкажіть анатомічні відділи товстої кишки.

б. Вкажіть ділянки товстої кишки, які уражуються при шигельозі.

в. Вкажіть ділянки товстої кишки, які уражуються при амебіазі.

Клінічні прояви шигельозу в залежності від форми:





Гастроентероколітична форма

Колітична форма

Кількість випорожнень







Блювання







Ознаки зневоднення







Біль в животі







Бурчання в животі







Залишки неперетравленої їжі у випорожненнях







Наявність крові у випорожненнях







Наявність слизу у випорожненнях







Імперативні позиви







Тенезми









Тести 3-го рівня a=3

Ієрсиніоз.

Динаміка клінічних симптомів ієрсиніозу




Термін хвороби
Симптоми

1 тиждень

хвороби

2 тиждень хвороби

3 тиждень хвороби

4 тиждень хвороби

5 тиждень хвороби


Гарячка, інтоксикація
















Висип
















Симптоми каптура, рукавичок, шкарпеток
















Пластинчате лущення на підошвах, долонях
















Тонзило-катаральний

синдром

















Лімфаденопатія
















Біль у животі
















Гастроінтестіналь-ний синдром
















Гіпертрофовані сосочки язика, «малиновий» язик
















Гепатоспленомега-лія
















Артралгії, артрити

















Загострення


















Термін хвороби
Ускладнення

1 тиждень

хвороби

2 тиждень хвороби

3 тиждень хвороби

4 тиждень хвороби

5 тиждень хвороби


ІТШ
















Гостра ниркова недостатність
















ДВЗ-синдром















Термін специфічних ускладнень ієрсиніозу
Доцільність методів специфічної діагностики ієрсиніозу


Термін хвороби
Метод дослідження

1 тиждень

хвороби

2 тиждень хвороби

3 тиждень хвороби

4 тиждень хвороби

5 тиждень хвороби


Копрокультура
















Реакція коаглютинації
















ПЛР
















ІФА
















РНГА


















Література по темі заняття:
Основна:

  1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров´я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.

  2. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007.

  3. Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

  4. Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

  5. Руководство по инфекционным болезням / Под ред. В.И. Покровского, К.М.Лобана. – М.: Медицина, 1986

  6. Постовит В.А. Инфекционные болезни: Руководство. – СПб.: Сотис, 1997

  7. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.


Допоміжна:

  1. Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.

  2. Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

  3. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.

  4. Битти А.Д. Диагностические тесты в гастроэнтерологии: Пер. с англ..- М.: Медицина 1995

  5. Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.

  6. Покровский В.И., Ющук Н.Д. Бактериальная дизентерия. – М.: Медицина, 1994. – 256 с.

  7. Івахів О.Л., Грицько Р.Ю., Киселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань. – Тернопіль, 2006. – 233 с.

  8. Андрейчин М.А., Козько В.М., Копча В.С. Шигельоз. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2002. – 361 с.

  9. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней / Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев А.П., Лесников А.А. – Ленинград: Медицина, 1991. – 336 с.

  10. Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

  11. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.

  12. Ющук Н.Д., Ценева Г.М., Кареткина Г.Н., Бродов Л.Е. Иерсиниозы. – 2003. – М.Медицина.



1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка