Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Акушерство Модуль №2




Сторінка1/7
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.48 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім..М.І. Пирогова



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для викладачів




Навчальна дисципліна

Акушерство

Модуль № 2

Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль № 3

Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Тема заняття

Невиношування вагітності

1 заняття: Мимовільні аборти

2 заняття: Передчасні пологи


Курс

5

Факультет

Медичний

Вінниця – 2013





  1. Конкретні цілі:

  • навчитись ставити попередній діагноз різних стадій мимовільного викидня та передчасних пологів, істміко-цервікальної недостатності;

  • планувати тактику ведення жінок на різних стадіях розвитку мимовільного викидня;

  • планувати тактику ведення передчасних пологів;

  • планувати тактику ведення вагітності при істміко-цервікальній недостатності;

  • планувати та надавати акушерську допомогу при розвитку невідкладних станів при мимовільному викидні та передчасних пологах;

  • виконувати та інтерпретувати результати акушерського дослідження при невиношуванні вагітності;

  • надавати допомогу для профілактики розвитку РДС-синдрому;

  • навчитись профілактувати невиношування вагітності.

  • навчитись методиці вишкрібання порожнини матки

  1. Базовий рівень підготовки

Назва попередньої дисципліни

Отримані навички

Нормальна анатомія

Будова жіночих статевих органів

Фармакологія

Фармакодинаміка та фармакокінетика бета-адреноміметиків, блокаторів кальцієвих каналів, глюкокортикоїдів

Фізіологічне акушерство

Ознаки вагітності, діагностика терміну вагітності, ведення фізіологічних пологів

Оперативна хірургія

Інструменти для проведення вишкрібання порожнини матки

Педіатрія та неонатологія

Ознаки недоношеності, оцінка та догляд за недоношеним новонародженим

Медична генетика

Скрінінг 1 та 2-го триместрів вагітності щодо вад розвитку плода




  1. Організація змісту навчального матеріалу

Невиношування вагітності – це мимовільне переривання вагітності від її початку до 37 тижнів (36 тижнів+6 днів). Частота невиношування вагітності складає за даними різних авторів 15-20% від всіх бажаних вагітностей.

Загроза переривання ускладнює перебіг вагітності майже у 40% жінок.

Серед мертвонароджених недоношені новонароджені складають понад 50%, а серед померлих в ранньому неонатальному періоді – 70-80%.

Показник перинатальної смертності при невиношуванні вагітності в 30-40 разів вищий, ніж при своєчасних пологах.

В залеженості від терміну переривання розрізняють:

спонтанні аборти (викидні) – мимовільне переривання вагітності в терміні від її початку до 22 тижнів (21 тиждень+6днів) та

передчасні пологи (недоношування вагітності) – мимовільне переривання вагітності в терміні від 22 тижнів 36 тижнів + 6 днів з народженням недоношеної дитини масою 500 г та більше.

Спонтанні аборти в свою чергу поділяють на:

· ранній спонтанний аборт – мимовільне переривання вагітності до 11 тижнів + 6 днів;

· пізній спонтанний аборт з 12 до 21 тижня + 6 днів.

Причини невиношування вагітності багато чисельні та різноманітні Найбільше значення мають наступні:

1. Хромосомні аномалії.

Викидень може бути еуплоїдним, тобто з нормальним хромосомним набором, та анеуплоїдним, тобто з порушеним хромосомним набором. Вважається, чим раніше відбулося переривання вагітності, тим ймовірніше, що причиною стали хромосомні аномалії, таким чином на ранніх стадіях розвитку вагітності мимовільний викидень можна розглядати як пристосування, вироблене в процесі еволюції, внаслідок чого народження дітей з вадами розвитку є відносно рідкісним явищем.

Виділяють:

1. Зміни кількості хромосом (кількісні аберації) – анеуплоідія і поліплоїдія.

2. Зміни структури хромосом (структурні аберації) – інверсії, кільця, транслокації. Хромосомна аберація є найбільш частою причиною раннього мимовільного викидня. При оцінці матеріалу викиднів більшість виявлених хромосомних порушень складають кількісні аберації (до 95%).

При виявленні кількісної абберації хромосомного набору плоду, у батьків звичайно немає регулярних хромосомних порушень, і аналіз каріотипу батьків малоінформативний.

У разі виявлення у абортуса структурної абберації хромосом, показано каріотипування батьків. Наявність збалансованої хромосомної аберації у батьків приводить до підвищення частоти виникнення структурних хромосомних порушень при подальших вагітностях.

2. Гормональні порушення.

У етіології мимовільного переривання вагітності, особливо викиднів, велику роль відіграють гормональні порушення в організмі матері. Найбільш частими з них є гіпофункція яєчників і гіперандрогенія різного генезу. Слід зазначити, що при вираженій гіпофункції яєчників і при важких проявах гіперандрогенії (наднирниковозалозного і яєчникового генезу), як правило, спостерігається безпліддя.

Гіпофункція яєчників найбільш часто проявляється недостатньою продукцією прогестерону в другу фазу менструального циклу та під час вагітності. Механізм переривання вагітності при неповноцінності 2 фази менструального циклу пов’язаний не тільки з недостатністю прогестерону, який синтезується в жовтому тілі, оскільки прогестерон синтезується в наднирниках, хоріоні, а надалі – в плаценті. Велике значення має недостатня секреторна трансформація ендометрія (недорозвинення залоз, строми, судин, недостатнє накопичення глікогену і інших речовин, необхідних для нормальної імплантації і розвитку плідного яйця). Вищеописані зміни створюють несприятливі умови для адекватного розвитку трофобласта і живлення зародка, що приводить до переривання вагітності або до розвитку плацентарної дисфункції при прогресуванні вагітності.

Недостатність лютеїнової фази у жінок з невиношуванням вагітності може бути обумовлена не тільки неповноцінним стероїдогенезом, але і частими абортами, хронічним ендометритом, вадами розвитку матки, інфантилізмом, внутрішньоматковими синехіями.

Гіпопрогестеронемія може бути абсолютна (недостатня продукція прогестерону), або відносна (при нормальній продукції прогестерону, але наявності гіперестрогенії).

Серед ендокринних причин невиношування вагітності значне місце займає гіперандрогенія (21-48%) – патологічний стан організму, обумовлений надмірною продукцією андрогенів, що синтезуються в наднирках і яєчниках. Причиною невиношування частіше є стерті форми гіперандрогенії. При гіперандрогенії будь-якого генезу вагітність часто ускладнюється зупинкою розвитку по типу анембріонії або внутрішьоутробної загибелі плоду. У 24% пацієнток може формуватися передлежання гіллястого хоріону, а надалі, майже у 40% – істміко-цервікальна недостатність. Внутрішньоутробна загибель плоду нерідко відбувається в критичні терміни вагітності – 12-13, 24-26, 28-32 тижні гестації, що обумовлено розвитком плацентарної дисфункції, а також етапами розвитку ендокринної системи плоду (початок гормональної активності гіпофіза, наднирників).

Гіперандрогенія може бути наднирникового (30%), яєчникового (12%) і змішаного (58%) генезу.

Однією з причин невиношування вагітності також може бути гіперпролактінемія, внаслідок якої спостерігається безпліддя, мимовільні викидні, завмерлі вагітності.

3. Інфекційні захворювання матері займають важливе місце серед структури причин невиношування вагітності. Особливе значення мають група TORCH-інфекцій, до яких відносять токсоплазмоз, червону висипку, герпес, цитомегаловірус та інші (віруси грипу, аденовіруси, Епштейна-Барра, збудники сифілісу, хламідіозу, гепатитів, лістеріозу та інші), які знаходячись в крові жінки можуть потрапляти через плацентарний бар’єр, інфікувати ембріон чи плід, приводячи до його загибелі, вад розвитку та виродливості, і в решті решт до переривання вагітності. Для ЦМВ і ВПГ характерний висхідний шлях інфікування. Можлива також передача інфекційного агента із статевими клітинами (сперматозоїдами). Мають значення не лише гострі інфекційні процеси, а й хронічні латентні інфекції: хронічний тонзиліт, хронічний апендицит, інфекція сечовивідних шляхів, а також гінекологічні запальні процеси едометрію (до 60%), додатків матки, піхви також можуть бути причиною не виношування вагітності в різні терміни.

На перебіг вагітності впливають як безпосередньо бактерії та віруси, а також їх токсини. Місцеві вагінальні інфекції через активацію фосфоліпази А призводять до посилення продукції простагландинів та, як наслідок скорочення матки.



4. Імунологічні чинники невиношування

Імунологічні порушення, що характеризуються виробленням організмом матері антитіл, направлених проти її власних клітин та/або клітин плоду:

• антифосфоліпідний синдром (АФС)

• конфлікт за системою АВО або чиннику резусу

• унаслідок гомозиготності матері і батька по генах

Вагітність з імунологічних позицій є алотрансплантантом, що має на 50% чужерідні материнському організму антигени батьківського походження. При цьому, нормальний перебіг гестаційного процесу забезпечується безліччю захисних чинників, пов’язаних з особливостями імунологічних реакцій материнського організму та формуванням ще внутрішньоутробно механізму імунологічної толерантності материнського організму до елементів плідного яйця.



Антифосфоліпідний синдром – найбільш часта причина тромбофілічних ускладнень і пов’язано з цим звична втрата вагітності. Розрізняють первинний і вторинний антифосфоліпідний синдром.

Причиною антифосфоліпідного синдрому є підвищення рівня антифосфоліпідних антитіл (АФЛА), на фоні вірусної, бактеріальної, протозойної, грибкової та частіше змішаної інфекцій.

Патогенетичною основою невдалого завершення вагітності при АФС являється тромботичні ускладнення, які виникають на рівні маточно-плацентарного басейну. Крім того, фосфотидилсерин і фосфотидилетаналамін відіграють важливу роль в процесі інплантації в якості “молекулярного клею” . При наявності антитіл до цих фосфоліпідів може порушити диференціювання цитотрофобласта в синцитіотрофобласт, що приведе до втрати вагітності на ранніх строках.

У невиношуванні вагітності може мати значення аутоіммунний стан, обумовлений появою аутоантитіл до хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ), що протікає з явищами дисемінованого внутрішньосудинного згортання (хронічної форми ДВС - синдрому).



5. Естрагенітальная патологія, не пов'язана із запальними процесами: захворювання серцево-судинної системи, ендокринопатії (цукровий діабет, ожиріння, патологія щитоподібної залози), захворювання нирок, сполучної тканини та інші. Особливу увагу заслуговують ендокринопатії:

- Цукровий діабет

- Гипо - і гіпертиреоз

- Порушення функції кори надниркових залоз.



6. Ускладнення /особливості перебігу даної вагітності:

• тривало існуюча загроза переривання вагітності

• гестози ранні та пізні

• плацентарна дисфункція

• багатоводдя

• багатопліддя

• аномалії розташування плаценти

• анемії вагітних



7. Гестаційна ендотеліопатія – це ураження ендотелію, внаслідок чого виникають порушення фізіологічних процесів, які забезпечують адекватне матково-плацентарно-плодове гемозабезпеченя, які індуковані вагітністю або виникають на тлі вагітності. Умови розвитку гестаційної ендотеліопатії складаються при порушенні інвазії трофобласта в спіралевідні судини матки, внаслідок чого вони частково або повністю зберігають м’язевий шар і здатні реагувати звуженням або розширенням на вплив судино активних речовин. Дисфункція ендотелію проявляється в надмірному синтезі вазоконстрикторів, активізації згортання крові, внаслідок чого порушується живлення ембріону чи плода та виникає його загибель та переривання вагітності.

8. Анатомічні зміни та вади розвитку жіночих статевих органів.

Аномалії розитку матки стають причиною не виношування вагітності від 4 до 11% (сідлоподібна матка, подвійний статевий аппарат, дворога матка, однорога матка, перетинки в порожнині матки). Анатомічні деструктивні зміни ендометрію внаслідок вишкрібань порожнини матки також можуть стати причиною не виношування вагітності.

Істміко-цервикальна недостатність є основною (до 40%) причиною НВ в другому триместрі вагітності та передчасних пологів. Під поняттям ІЦН мають на увазі недостатність циркулярної мускулатури ділянки внутрішнього вічка, яка виникає без підвищення тонусу матки. ІЦН викликається структурними і функційними змінами істмичного відділу (перешийка) матки. Шийка матки утворена, в основному, волокнистою сполучною тканиною, гладком’язева ж тканина складає трохи більше 15% від маси шийки матки. На верхній межі гістологічного внутрішнього вічка кількість волокнистої СТ зменшується, а кількість м’язових волокон зростає до 30%, виконуючи роль своєрідного сфінктера.

Розрізняють анатомічну (син.: органічну, травматичну) і функційну ІЦН. Найбільш частими причинами анатомічної ИЦН є попередні внутрішньоматкові втручання (механічна дилатація каналу шийки матки при штучних абортах) або глибокі (2-3 ступені) розриви шийки матки після пологів, при цьому ІЦН формується внаслідок появи рубцевої тканини. Патогенез функційної ІЦН остаточно не вивчений. Найчастіше вона має місце у жінок з гіпоплазією матки, пороками її розвитку, а також у пацієнток з генітальним інфантилізмом і гіперандрогенією.

Переривання вагітності як при органічній, так і при функціональній ІЦН, обумовлене декількома механізмами: поступове укорочення вагінальної частини шийки матки і відкриття цервікального каналу сприяє висхідному розповсюдженню вагінальної флори на плодові оболонки, що призводить до їх інфікування. Крім цього, плодове яйце, що не має фізіологічної опори у вигляді спроможного внутрішнього вічка, опускається. По мірі прогресування патологічної ситуації, плодові оболонки випинаються в розширений канал шийки матки. У подальшому, до цього приєднується скоротлива активність міометрію, що приводить до вигнання плодового яйця.

9. Доброякісні пухлини матки.

Міома матки – поширена доброякісна пухлина міометрію, що зустрічається в акушерській клініці у пацієнток старшого репродуктивного віку. Мимовільні викидні при міомі матки спостерігаються в 5-6% випадках. При цьому основне значення має розташування і розмір вузлів міоми, а також локалізація хоріона/ плаценти по відношенню до вузлів пухлини. Найбільш прогностично несприятливими є ситуації, коли плацента розташовується на міоматозних вузлах, особливо у області нижнього маткового сегменту. При цьому генез невиношування має змішаний характер, оскільки певну роль в перериванні вагітності відіграють і гормональні порушення (недостатність функції яєчників і зміни в ендометрії, паракринна функція вузлів).



10. Травми, стреси, фізичне навантаження.

11. Соціально-демографічні причини:

• невлаштованість сімейного життя

• екстремально високий або низький репродуктивний вік матері

• низький соціальний статус

• недостатнє живлення (харчування)

• професійні шкідливості

• дія несприятливих умов зовнішнього середовища (тривалий контакт на виробництві з такими речовинами як: миш’як, анілін, бензин, етиленоксид, формальдегід, може збільшувати ризик викидня в 2-3 рази)

• шкідливі звички (тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків). Ризик передчасних пологів у жінок, які палять, в 1,2-2 рази вищий, а ризик неонатальної смертності в 2 рази вищий, ніж у жінок, які не палять.



12. Дані акушерського та гінекологічного анамнезу:

- раніше перенесені штучні аборти (2 і більше)

- мимовільні викидні

- передчасні пологи (наявність 1 передчасних пологів збільшує ризик їх виникнення у 4 рази, двох – у 6 разів)

- інтервал між вагітностями менше 6 тижнів

- конізація/ампутація шийки матки



13. Нез’ясовані причини невиношування вагітності

У значної частини жінок причина не виношування вагітності залишається нез’ясовною, не дивлячись на численні дослідження. Сприятливий прогноз для подальшої вагітності наближається до 75 %. Численні дані вказують на позитивний вплив психологічної підтримки, тоді як емпірична медикаментозна терапія при цьому, звичайно не ефективна.



Патогенетично розрізняють варіанти переривання вагітності:

  1. За типом відшарування плідного яйця (при мимовільному викидні)

  2. За типом пологів (при передчасних пологах

  3. За типом пологів зі скороченням часу (при істміко-цервікальній недостатності)

  4. Нездійснений викидень при первинній загибелі плідного яйця


СПОТАННИЙ АБОРТ

В структурі невиношування вагітності як загального поняття виділяють спонтанний аборт (мимовільний, самовільний викидень) –вигнання ембріона/плода в терміні вагітності до 22 тижнів або масою до 500 грамів, незалежно від наявності або відсутності ознак життя.



За стадіями розвитку виділяють:

· Загрозливий аборт (abortus imminens);

· Аборт в ходу (abortus progradiens або а.protrahens);

· Неповний аборт (abortus incompletus);

· Повний аборт (abortus completus).

Крім того виділяють:

· Аборт, що не відбувся (missed abortion,припинення розвитку ембріона/плода);

· За клінічним перебігом:



  • Неінфікований аборт

  • Інфікований (септичний) аборт;

Звичний аборт( звичний викидень )– визначається як наслідок двох або більше вагітностей поспіль, що закінчились викиднем. Якщо серії цих епізодів передувала нормальна успішна вагітність, то такий стан визначається як „вторинний звичний” викидень", якщо ні – використовується термін „первинний звичний викидень".

Діагностика спонтанного аборту.

Ознаки вагітності в першому триместрі

- Затримка менструації

- Нудота, блювання, смакові примхи, зміни смакових відчуттів

- Збільшення розмірів матки, зміни консистенції та форми матки, які свідчать про наявність вагітності (ознаки Гентера, Горвіца-Гегара, Піска чека, Снегірьова та ін).

- Пом’якшення шийки матки та ціаноз стінок піхви.

- Збільшення та нагрубання молочних залоз.

- Візуалізація плідного яйця, ембріону/плода (залежно від терміну вагітності)

- Позитивний гравітест (якісний тест)

- Підвищення вмісту ХГЛ в сироватці крові (кількісний тест)

Скарги

Загальними проявами спонтанного аборту є кров’янисті виділення із статевих шляхів різної інтенсивності та біль в нижніх відділах живота на фоні маткової вагітності.



Анамнез: наявність безпосередньої причини (травма, стрес, навантаження)

Гінекологічне дослідження:

Огляд шийки матки в дзеркалах:

  • Стан зовнішнього вічка (закрите, привідкрите, відкрите)

  • Наявність та характер виділень (слизові, кров’яні)

Бімануальне піхвове дослідження

  • Положення, довжина, консистенція, ступінь відкриття шийки матки

  • Розміри матки

  • Тонус матки

УЗ-дослідження:

  • Наявність тонусу матки

  • Наявність ділянок та повного відшарування плідного яйця

  • Наявність елементів (залишків) плідного яйця

Цервікометрія

  • – УЗ вимірювання параметрів шийки матки: довжини (менше 30 мм), товщини в ділянці внутрішнього вічка, відкриття внутрішнього вічка більше 6 мм, задній кут шийки матки, положення передлеглої частини.

Визначення гормонального статусу :

- визначення рівнів ХГЛ в сироватці крові в динаміці

- визначення вмісту прогестерону в сироватці крові в динаміці

- гормональна кольпоцитологія (мають переважати проміжні та човноподібні клітини)

- вимірювання базальної (ректальної) температури (до 12 тижнів) – 37,1-37,4С.
Загрозливий аборт


  • Плідне яйце повністю зв’язано зі стінкою матки або має невелику ділянку відшарування (ретрохоріальна гематома)

Скарги

1. Тягнучий біль в нижніх відділах живота, у другому триместрі біль може мати переймоподібний характер.

2. Скудні або помірні кров’янисті виділення із статевих шляхів.

При огляді шийки матки у дзеркалах

1. Зовнішнє вічко закрито.

2. Скудні або помірні кров’янисті виділення.

Бімануальне піхвове дослідження

1. Матка легко збудлива, її тонус підвищений.

2. Розміри матки відповідають терміну вагітності.

УЗД ознаки:

1. Наявність локального потовщення міометрію.

2. Деформація контурів плідного яйця, його вдавлення за рахунок гіпертонусу матки.

3. Наявність ділянок відшарування хоріону чи плаценти (ретрохоріальна чи ретроплацентарна гематома)

Після встановлення діагнозу та до початку лікування необхідним є визначення життєздатності ембріона/плода та подальшого прогнозу вагітності. Для цього використовують критерії сприятливого чи несприятливого прогнозу даної вагітності. Прогноз сприятливий, якщо в анамнезі прогресуючі вагітності, сонографічно наявні серцеві скорочення при КТР плода 6 мм (трансвагінально), відсутність брадікардії, відповідність розмірів ембріону розмірам плідного яйця, ріст плідного яйця в динаміці, нормальний рівень біохімічних маркерів. Несприятливий прогноз при: наявність спонтанних абортів, вік жінки >34 років, відсутність серцевих скорочень при КТР плода 6 мм, брадікардія, невідповідність розмірів ембріону розмірам плідного яйця, відсутність росту плідного яйця через 7-10 днів, субхоріальна гематома, вміст ХГЛ та прогестерону нижче норми для гестаційного віку та знижується.



Лікування загрозливого аборту.

За наявності клінічних ознак загрозливого аборту у терміні вагітності менше 8 тижнів та несприятливих ознак прогресування вагітності проведення терапії, спрямованої на збереження вагітності не рекомендується і проводиться лише за поінформованої згоди жінки.

При загрозі переривання вагітності в терміні більшому 8 тижнів та за відсутності ознак несприятливого прогнозу застосовуються заходи, спрямовані на збереження та підтримку розвитку вагітності:


  • Ліжковий режим та утримання від статевого життя

  • Спазмолітична терапія (папаверин, но-шпа, ріабал, платифілін)

  • Седативна терапія ( екстракт валеріани, седасен, фітосед, персен)

  • Вітаміни (віт.Є, фолієва кислота)

  • Кровозупинні засоби при кровотечі (дицинон, вікасол, препарати транексамової кислоти)

  • Препарати прогестерону:

- масляний розчин прогестерону (внутрішньомязово)

- мікронізований прогестерон (вагінально або перорально) – утрожестан, лютеїна,

- синтетичні похідні прогестерону (перорально) - дуфастон.

Показання для застосування прогестерону:

1. Наявність в анамнезі двох та більше спонтанних викиднів в першому триместрі (звичний викидень)

2. Доведена до вагітності недостатність лютеінової фази

3. Виліковане безпліддя

4. Вагітність внаслідок допоміжних репродуктивних технологій

Якщо причиною загрозливого аборту (частіше звичного не виношування) є антифосфоліпідний синдром застосовують комбіновану терапію (аспірин та гепарин).

При наявності інфекційних захворювань піхви проводять її санацію препаратами, дозволеними під час вагітності (тержинан, мератін-комбі, поліжинакс та інші).


Аборт в ходу

- плідне яйце втратило зв’язок зі стінкою матки, виштовхується з порожнини матки, знаходиться в церві кальному каналі.

Скарги

1. Тягнучий біль в нижніх відділах живота, у другому триместрі біль може мати переймоподібний характер.



2. Кров’янисті виділення зі статевих шляхів здебільше у великій кількості.

З анамнезу з’ясовуємо тривалість болю в нижніх відділах живота, з посиленням в динаміці до інтенсивного, може мати переймоподібний характер.

Огляд у дзеркалах

1. Шийка матки вкорочена, зовнішнє вічко відкрите.

2. Кров’янисті виділення у великій кількості.

3. Частини плідного яйця у цервікальному каналі.

При бімануальному дослідженні визначаємо підвищення тонусу матки, палькується плідне яйце в цервікальному каналі.

При аборті в ходу зберегти вагітність неможливо. Тактика полягає в зупинці кровотечі: проводять вакуум аспірацію або кюретаж стінок порожнини матки в ургентному порядку під адекватним знеболенням та заходи, спрямовані на стабілізацію гемодинаміки, в залежності від об’єму крововтрати.

Використання утеротоників:

- окситоцину 10 ОД в/м або в/в крапельно у 500 мл ізотонічного розчину хлориду натрію зі швидкістю до 40 крапель за хвилину;

- ергометрину 0,2 мг в/м або в/в;

- мізопростол 800 мкг peктально.

В післяабортному періоді обов’язково призначають антибіотики.

Всім резус-негативним жінкам, у яких немає анти-резус антитіл, вводять анти-D імуноглобулін.


Неповний аборт

  • Плідне яйце майже повністю вийшло за межі порожнини матки.

Скарги

1. Біль різної інтенсивності у нижніх відділах живота.

2. Кров’янисті виділення зі статевих шляхів різного ступеня вираженості.

Анамнестично:

1. Тягнучий біль в нижніх відділах живота, з посиленням в динаміці до інтенсивного, може мати переймоподібний характер, дедалі зменшується.

2. Експульсія плідного яйця.

Огляд у дзеркалах

1. Шийка матки вкорочена, зовнішнє вічко відкрито.

2. Кров’янисті виділення різного ступеня вираженості.

Бімануальне піхвове дослідження

1. Матка м’якої консистенції.

2. Розміри матки менше терміну гестації.

3. Різний ступінь розкриття шийки матки.

УЗД


Порожнина матки розширена >15 мм, шийка матки розкрита, плідне яйце/плід не візуалізується, можуть візуалізуватися тканини неоднорідної ехоструктури.

Тактика ведення неповного аборту

У разі неповного аборту обов’язково проводять звільнення матки від залишків ембріональних/плодових тканин з наступним їх патогістологічним дослідженням хірургічним (кюре таж) або медикаментозним шляхом.

Обов’язкове застосування антибіотиків.


Повний аборт

  • Плідне яйце зі всіма елементами вийшло з порожнини матки

Скарги

1. Тягнучий біль в нижніх відділах живота різної інтенсивності (але може бути відсутній).

2. Незначні кров’янисті виділення із статевих шляхів( але можуть бути відсутні).

Анамнестино жінка відмічає

1. Тягнучий біль в нижніх відділах живота, з посиленням в динаміці до інтенсивного, може мати переймоподібний характер.

2. Експульсія плідного яйця.

Огляд у дзеркалах

1. Шийка матки сформована, зовнішнє вічко закрите.

2. Незначні кров’янисті виділення або відсутні.

Бімануальне піхвове дослідження

4. Матка щільна.

5. Розміри матки менше терміну гестації.

6. Цервікальний канал закритий, іноді не повністю.

УЗД


Порожнина матки <15 мм, цервікальний канал закритий, плідне яйце/плід не візуалізується, залишки продукту запліднення в порожнині матки не візуалізуються

Тактика ведення повного аборту

За відсутності скарг, кровотечі та тканини в порожнині матки за даними УЗД немає необхідності в інструментальній ревізії матки.
Аборт, що не відбувся (припинення розвитку ембріона/плода)

Скарги


Можуть бути відсутні, часто знаходять випадково під час УЗД. Може бути зникнення суб’єктивних ознак вагітності, іноді кров’янисті виділення з матки та підвищення температури тіла. При бімануальному дослідженні відмічають, що розміри матки менше терміну гестації. При дослідженні рівня ХГЛ та прогестерону відмічають їх невідповідність терміну вагітності (менші) та прогресивне зниження. Остаточно діагноз виставляється під час УЗД – відсутність серцебиття та рухів плода.

В разі підтвердження діагнозу - провести евакуацію ембріональних/плодових тканин з порожнини матки хірургічним або медикаментозним шляхами.

Знаходження вагітності, що не розвивається, в порожнині матки протягом 4 тижнів та більше збільшує ризик коагулопатичних ускладнень, в зв’язку з чим необхідно бути готовим для боротьби з можливою кровотечею (визначити групу крові, резус-фактор, коагулограму).
Реабілітація репродуктивної функції після мимовільного аборту

1. Виявлення причин невиношування вагітності та їх лікування до вагітності.

2. Профілактика інфекційно-запальних захворювань, санація вогнищ хронічного запалення, нормалізація біоценозу піхви, діагностика та лікування TORCH – інфекцій.

3. Психологічна реабілітація після перенесеного аборту.

4. Неспецифічна прегравідарна підготовка: антистресова терапія, нормалізація раціону харчування, за 3 місяці до зачаття призначення фолієвої кислоти 400 мкг на день, режиму праці та відпочинку, відмова від шкідливих звичок.

5. Медико – генетичне консультування.

  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка