Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності «інфекційні хвороби»




Сторінка16/18
Дата конвертації14.04.2016
Розмір4.05 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Лікування ГДН


1 При 1-му ступені ГДН призначають відволікаючі засоби: гаряча ванна для ніг, гірчичники на литкові м’язи, парові та парокисневі інгаляції.

2 При 2-3-му ступені - терапія ліками.


Таблиця 3



Назва препарату

Показання до призначення

Кількість та спосіб введення

Критерій ефективності

Глюкоза



Дезінтоксикація

5% розчин 200 мл внутрішньовенно краплинно

Зменшення клінічних проявів інтоксикації

Альбумін

Дезінтоксикація

10% р-н 100 мл в/в краплинно

Підвищення онкотиску

Вітамін В1
Вітамін С

Посилення дезінтоксикації


5% р-н 2-4 мл в/в краплинно

5% р-н 5мл в/в (в кра­пельницю)



Зменшення інтокси-кації.

Покращання загаль-ного стану



Натрію оксибутират

Зменшення судомної готовності головного мозку, пониження чутливості головного мозку до гіпоксії

20% р-н 20 мл в/в швидко

Припинення судом, медикаментозний сон

Діазепам

Психомоторне збудження

0,5% р-н 2 мл в/м

Заспокоєння

Натрію гідрокарбонат

Корекція ацидозу

4% р-н 200 мл в/в краплинно

рН крові зсувається в лужний бік

Манніт

Профілактика набряку мозку

10% р-н 200 мл в/в краплинно

Посилення діурезу

Преднізолон

Зниження АТ

1-3 мг/кг в/в

Покращання стану

При неефективності заходів проводять трахеостомію.

Набряк легень

Етіопатогенез




Гіпергідратація Гіпертоксичний шок Дифтерія, лептоспі-

роз, менінгококова

інфекція та ін. ін-

фекції

Гіпопротеїнемія Інтенсивна репліка-

ція, накопичення ві-

русу в дихальних

шляхах





Зниження онко- Дифузний легене- Екзотоксин, ендотоксин



тичного тиску вий васкуліт

крові Міокардит




Збільшення Порушення мікро- Недостатність ліво-

гідростатично- циркуляції шлуночкова



го тиску
Збільшення Збільшення гідроста-

проникливості тичного тиску в ма-



капілярів у ле- лому колі кровообі-

генях гу



Дефіцит Трансу- Гіпоксія Ацидоз Вивільнення ва-

сурфактанту дація зоактивних пеп-

тидів

Спадіння, ко- Набряк

лабування інтерсти- Метаболічні пору- ДВЗ-

альвеол ції легень шення в тканинах синдром




Накопичен- Поліорганна
ня рідини недостатність
в альвеолах






Гостра дихальна недостатність

Таблиця 4



Стадії розвитку набряку легень

Клінічні ознаки

Інтерстиціальний набряк легень

Альвеолярний набряк легень




Загальний стан

Задишка

Ціаноз

Кашель


Положення хворого
Пульс
Артеріальний тиск
Перкусія легень

Аускультація легень


Аускультація серця

Сечовиділення
ЕКГ


Тяжкий

У спокої

Нестійкий, усувається при оксигенотерапії
Сухий

Звичайне
100-120 за хв


100/60 мм рт. ст.
Ясний легеневий звук

Везикулярне або жорстке дихання, можливі сухі хрипи


Приглушеність тонів серця, можливі поодино-кі екстрасистоли

Без змін або олігурія


Зниження вольтажу зуб-ців, атріовентрикулярна блокада, екстрасистолія

Надзвичайно тяжкий

У спокої, затруднений вдих або поверхневе ди-хання


Стійкий, не усувається при оксигенотерапії
Вологий, харкотиння у вигляді рожевої піни, у кількості 1-1,5 л за го-дину
Сидяче
120 за хв і більше
80/50 мм рт.ст. і нижче
Тимпаніт у верхніх від-ділах легень, у нижніх - незначне притуплення

Дрібнопухирчасті та се-редньопухирчасті хрипи у нижніх та середніх від-ділах легень

Тони глухі, порушення ритму (часті екстрасис-толи)

Олігурія, анурія


Зниження вольтажу зуб-ців, атріовентрикулярна блокада, екстрасистолія

р

Н капілярної крові (норма 7,35-7,43)

Калій плазми (норма

3,7 - 5,1 мкмоль/л)

Натрій плазми (норма 137-147 мкмоль/л)

Загальний білок (норма 72,0 + 0,63 г/л)

Рентгенологічні зміни


7,36 - 7,2
5,1 - 5,3

147 135
72,0 - 70,0

Нечіткий легеневий ма-люнок, зниження прозо-рості прикореневих від-ділів


7,2 та менше
5,3 та більше

135 та менше


70,0 - 65,5 та менше

Симетричне гомогенне затемнення в централь-них відділах; двобічне, різної інтенсивності; ди­фузні тіні - дифузна фор­ма; зливні затемнення ок­руглої форми в ділян­ках легень - фокусна фор­ма


Таблиця 5



Комплекс лікувальних заходів

Назва препарату

Показання до призначення

Кількість та спосіб

введення


Критерії ефективності







інтерсти-ціальний

альвеолярний




Кисень


Порушення оксигенації

Постійно під підвищеним тиском через етиловий спирт або антифомсилан

Покращання оксигенації, піногасіння

Лазикс


Набряк ле-гень


В/м 3мг/кг

В/в 3-5мг/кг


Зменшення ОЦК, збільшення діурезу

Маніт


При неефек-тивності ла-зиксу та ре-зистентності до інших ме­тодів лікуван­ня

1 г/кг в/в, можливо з введен-ням лазиксу для потенцію-вання дії маніту




Дроперідол

Збудження хворого

В/в 0,3 - 0,5 мг/кг

Зниження збудження

Дімедрол

Преднізолон




Набряк тка-нин, збуд-ливість
Різні види шоку, інфек-ційні захво-рювання



В/м у віковій дозі

В/м


3-5мг/кг


В/в у віковій дозі

В/в 5мг/кг



Зменшення проникності судин, седа­тив­на дія Антиалергі-чна дія, змен-шення про-никності су­дин, покра-щання мета-болізму в тка-нинах

Морфіну гідрохлорид

Таломонал

Арфонад
Натрію нітропрусид



Больовий синдром, під-вищення гід­ростатичного

тиску в леге-невих суди-нах і веноз-ного припли-ву до серця

Больовий синдром з порушенням серцевого ритму, підви-щення АТ
Підвищення АТ, коли АТ є безпосеред-ньою причи-ною набряку легень,

значний ве-нозний при-лив до серця, напад сер-цевої астми





В/м, п/ш

1-2 мл


В/м 1-2 мл

В/м 1-2 мл


0,5 мкг/кг в/в розвести в 250 мл 5% глю­кози 10 крап. /хв під контролем АТ

В/м, в/в

1-2 мл


В/в 2-4 мл

В/в для контрольо-ваної гіпотонії

0,5-5мкг/кг в/в під кон-тролем АТ



Усунення бо-льового син-дрому, полег-шення дихання

Зникнення больового синдрому, нормалізація серцевого ритму, зни-ження АТ

Зниження АТ через 10-15хв

Нормалізація АТ (зменшує

АТ систоліч-не до
100 мм рт.ст.)


В
71
ітамін С


Інтоксикація, кровотеча


Внутрішньовенно 5% -20 мл


Зміцнення су-динної стінки

Строфантин


Серцева не-достатність

В/в струминно або краплинно 0,05%, 0,5-1,0 мл


Збільшення сили скоро-чення серця, ударного та хвилинного об’єму серця, покращання коронарного кровообігу


Гепарин


ДВЗ-сидром

В/в краплинно кожні 6 годин під контролем зсідання крові

та коагулограми



Поліпшення реологічних

властивостей









100 ОД/кг

200 ОД/кг

крові

Натрію гід-рокарбонат

Ацидоз

В/в краплинно згідно з роз-рахованим об’ємом


Нормалізація рН крові


7 Контрольні питання:

1 Класифікація невідкладних станів.

2 Патогенез розвитку різних видів невідкладних станів (гостра дихальна недостатність).

3 Клінічна картина невідкладних станів (гостра дихальна недостатність).

4 Основні методи лабораторної та інструментальної діагностики.

5 Надання невідкладної допомоги.

6 Проведення лікувальних та профілактичних заходів.

7 Порядок ведення хворих після виходу із стану, що потребує невідкладної допомоги.

8 Додаткові методи обстеження, що використовують для діагностики.

9 Критерії середньотяжкої форми ТЕЛА.

10 Діагностичні критерії ГДН 2-го ступеня.

11 Допомога на догоспітальному етапі.

12 Показання до переведення на ШВЛ.
8 Список рекомендованої літератури

1. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2001. - Т. 3. – С. 316-358.

2. Інфекційні хвороби: ситуаційні завдання: Навчальний посібник / М.Д.Чемич, Н.І. Ільїна, А.О. Сніцарь та ін. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – 175 с.

3. Інфекційні хвороби: класифікація та схеми діагностики: Навчальний посібник / М.Д.Чемич, З.Й. Красовицький та ін. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – 205 с.

4. Чемич М.Д., Ільїна Н.І. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб: Навчальний посібник. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – 157 с.

5. Андрейчин М.А., Руденко А.О., Івахів О.Л., Чемич М.Д. Класифікація інфекційних та паразитарних хвороб. – К., Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 54-55.

6. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 430-449.

7. Мельник Г.В. Неотложные состояния при инфекционных болезнях. - Краснодар, Советская Кубань, 2002. - С. 141-155.

8. Зубин Г.М., Ковеленов А.Ю. Основы интенсивной терапии инфекционных больных // Избранные вопросы терапии инфекционных больных: руководство для врачей / Под общ. ред. Ю.В. Лобзина. - СПб.: «Фолиант», 2005. - С. 192-195.

9. Назар П.С., Віленський Ю.Г. Основи медичної етики. – К.: Здоров`я», 2002. – 342 с.

10. Основи внутрішньої медицини / За ред. О.Г. Яворського. - К.: «Здоров`я», 2004. - С. 5-75, 261-407.

11. Василюк В.М. та ін. Семіотика і діагностика внутрішніх хвороб. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - С. 13-75, 234-429.


9 Завдання для самостійної підготовки:

- робота з рекомендованою літературою та періодичними виданнями.



Тема. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК. Набряк Квінке
1 Кількість годин - 2.
2 Актуальність теми: знання патогенезу анафілактичного шоку в цілому та його окремих видів дає змогу проводити адекватну та патогенетично обґрунтовану нагальну терапію. Внаслідок дії екзогенних та ендогенних чинників розвивається гострий патологічний процес, що характеризується розвитком недостатності периферичного кровообігу, гормональним дисбалансом і комплексом метаболічних розладів в організмі людини.
3 Навчальна мета: висвітлити основи етіології та епідеміології, класифікацію, патогенез, клінічні прояви захворювання, лабораторну діагностику, принципи лікування, профілактичні заходи.
4 Матеріали та оснащення: план-конспект лекції, мультимедійне та комп’ютерне устаткування, архівні та теперішні історії хвороб, виписки з них.
5 Організаційна структура лекції



п/п

Основні етапи лекції

Тривалість

(хв)

1

Підготовчий етап:

  1. Організація лекції.

Функція – налаштування на продуктивну працю, усунення відволікаючих факторів.

Зміст – привітання, облік присутніх,

запитання щодо готовності до співпраці.


  1. Постановка навчальної мети.

Функція – конкретизація майбутньої роботи.

Зміст – доведення до групи навчальної мети



5

2

Основний етап

  1. поняття анафілактичного шоку, набряку Квінке;

  2. види анафілактичного шоку;

  3. фактори, що спричиняють розвиток різних видів анафілактичного шоку;

  4. клініка різних етапів розвитку анафілактичного шоку;

  5. основні лабораторні та інструментальні методи обстеження;

  6. план лікувальних заходів при розвитку анафілактичного шоку, набряку Квінке;

  7. об’єм надання невідкладної допомоги

65

3

Заключний етап:

  1. Контроль рівня професійних знань.

Функція – визначення рівня засвоєних знань.

Зміст – індивідуальний контроль.



  1. Підведення підсумків лекції.

Функція – розкриття змісту помилок.

Зміст – аналіз типових помилок.



  1. Домашнє завдання з переліком тематичної і навчальної літератури.

Функція – довести напрям самостійної роботи.

Зміст – тема наступної лекції, рекомендована до нього література



10


6 Реферат (тези) лекції за планом

Анафілактичний шок

Етіологія

1 Медикаментозна алергія:

- поліпептиди;

- вакцини;

- препарати ферментів;

- антибіотики;

- інші лікарські засоби.

2 Застосування гетерогенних та гомогенних сироваток, крові.

3 Паразитарна алергія: розрив ехінококових кіст і масове попадання паразитарних алергенів у кров; міграція трихінел та ін.

4 Хімічна алергія: хімічні сполуки.

5 Проведення специфічної імунотерапії: введення великих концентрацій алергенів, порушення правил введення.

6 Проведення вакцинації.



Патогенез

1 Імунологічна стадія
Переробка і презентація алергену макрофагам


Активація відповідних клонів Т-хелперів




Активація відповідних клонів В-лімфоцитів і утворення відповідних плазматичних клітин




Плазматичні клітини синтезують антитіла, особливі імуноглобуліни-регіни, які мають високу спорідненість з тканинами: IgE, IgG4




Антитіла проникають у тканини і фіксуються на поверхні клітин, які мають на мембрані Fc-рецептори






Високоафінні рецептори на поверхні тканинних базофілів і базофілів крові

Низькоафінні рецептори на поверхні макрофагів, еозинофілів, тромбо-

цитів, нейтрофілів
Утворення комплексу антиген-антитіло на поверхні тканинних базофілів та базофілів крові
2 Патохімічна стадія. Основний механізм

Дегрануляція тканинних базофілів, вивільнення первинних медіаторів:

а) гістамін:

1) скорочення гладких м’язів бронхів, кишок, матки;

2) розширення артеріол і розвиток артеріальної гіперемії;

3) збільшення проникливості судинної стінки, набряк;

4) збільшення утворення і виділення слизу з верхніх дихальних шляхів;

5) дія на нервові закінчення та відчуття сверблячки та болю;

б) гепарин:

1) антикоагулянтна дія;

2) пригнічує реакцію активації комплементу;

в) лейкотрієни (Л):

1) тривалий спазм гладких м’язів бронхіол та ін.;

г) фактор еміграції еозинофілів (ФЕЕ):

1) стимулює хемотаксис еозинофілів;

г) фактор еміграції нейтрофілів (ФЕН):


1) стимулює хемотаксис нейтрофілів;

д) фактор агрегації тромбоцитів (ФАТ);

є) ферменти (Ф):


  1. нейтральні протеази;

  2. кислі гідролази.

Механізми, які обмежують дію медіаторів

1 Дія гістаміну на Н2-рецептори.

2 Еозинофіли обмежують рівень анафілактичних реакцій


ФЕЕ




Тканинний базофіл

Гістамін - гістаміназа

ФАТ – фосфоліпаза Д



ПРСА - арилсульфатаза

ФПЕ

Еозинофіл

3 Гістамінопексія - зв’язування гістаміну з білками плазми крові.

Додатковий механізм, пов’язаний з активацією низькоафінних рецепторів (макрофагів,тромбоцитів, нейтрофілів); низькі дози антигену вплив факторів еміграції нейтрофілів, еміграції еозинофілів вивільнення вторинних медіаторів анафілаксії, які зумовлюють виникнення клінічних ознак через 6 - 12 годин. Зміни пов’язані з інфільтрацією тканин лейкоцитами (еозинофілами, нейтрофілами).

3 Патофізіологічна стадія

Суть: вплив медіаторів на структури організму.

Місцеві зміни:

- спазму гладких м’язів бронхів, кишок, матки;

- спазму бронхіального котла;

- розширення артеріол, що веде до артеріальної гіперемії;

- клінічні ознаки ларингіту;

- збільшення проникності судин веде до набряку;

- підвищення виділення слизу;

- подразнення нервових закінчень.

Загальні зміни: анафілактичний шок.



Шок - падіння артеріального тиску
Розширення Гіпоксія

артеріол

Підвищення проникності Зниження Порушення функції

судин артеріального дихання та серцево-

Порушення тиску судинних центрів

мікроциркуляції

Спазм бронхів, утворен-

ня слизу


Медіатори алергії
Підвищення проникності Зниження тонусу

судин судин




Зменшення рідини у кров’я- Зменшення периферичного

ному руслі, зменшення ОЦК опору судин, збільшення

крові у венозному руслі


Гострий відносний дефіцит ОЦК



Зменшення зворотного кровотоку до серця



Зменшення ударного об’єму серця Зниження артеріального тиску






Розвиток судинного колапсу


Клініка анафілактичного шоку

Легка форма. Короткий продромальний період (від кількох хвилин до години), коли з’являються перші його передвісники:

- свербіння шкіри, кропивниця, висипка у вигляді еритематозних, петехіальних, папульозних елементів, гіперемія шкіри, відчуття жару, закладеність носу, спазматичний кашель.

Під час огляду: скарги на слабість, нудоту, тяжкість та біль у голові, серці, в животі, у грудях, утруднене дихання.

Блідість, іноді гіперемія шкіри обличчя, ціаноз губ, збудження, в’ялість, депресія, затьмарення свідомості;

- бронхоспазм, задишка, сухі хрипи, біль у животі, мимовільні дефекація та сечовиділення, блювання;

- пульс ниткоподібний, тони серця глухі, тахікардія до 110 - 120 за/хв, екстра-систоли, АТ знижений до 80/40 мм рт. ст.



Середньотяжка форма. Передвісники: загальна слабість, відчуття страху, гіперемія обличчя, висипка, кашель, блювання, потім швидка втрата свідомості.

Під час огляду: шкіра бліда, подекуди гіперемія, губи ціанотичні, риси обличчя загострюються, на лобі холодний липкий піт, мідріаз;

- задишка,сухі та (чи) вологі хрипи, може розвинутися задуха та асфіксія на тлі набряку легень;

- тони серця ослаблені, ледь вислуховуються у деяких випадках, акцент II тону на легеневій артерії, пульс ниткоподібний, тахікардія, потім брадикардія, АТ різко знижений або не вимірюється. Дефекація та сечовиділення, спазматичні скорочення матки;

- тонічні та клонічні судоми;

- носові, шлункові, кишкові кровотечі.



Тяжка форма. Блискавичний розвиток порушень діяльності ЦНС, СС, ДС у перший термін від кількох секунд або хвилин. Швидка втрата свідомості.

Під час огляду: шкіра різко бліда, місцями, особливо на грудях, губах, руках - ціаноз, піна біля роту. На лобі холодний липкий піт (у зв’язку з гіперкапнією та ацидозом);

- зіниці розширені, на світло не реагують, вени шиї переповнені;

- дихання шумне, аритмічне, у випадку набряку гортані - свистяче,стридорозне;

- якщо бронхоспазм різкий - дихальні шуми відсутні, а при аускультації - «німа - легеня»;

- пульс та АТ не визначаються. Тонічні та клонічні судоми, мимовільні дефекація та сечовиділення. Розвиток судинного колапсу, кома, прострація. Клінічні варіанти



Гемодинамічний варіант: біль у ділянці серця, різке зниження АТ, арит-мія, глухість тонів, відсутність пульсу. Спазмування периферичних судин (блідість шкіри) або їх паралітичне розширення («палаюча гіперемія»). Мармуровість шкіри і ціаноз.

Асфіксичний варіант: гостра дихальна недостатність та порушення газообміну, тяжкий стан зумовлений набряком слизової оболонки гортані та частковою або повною обтурацією її просвіту, різким бронхоспазмом до повної непрохідності бронхіол, альвеолярний набряк легень.

Церебральний варіант: зміни з боку центральної нервової системи. Головний біль, нудота, гіперестезії, психомоторне збудження, втрата свідомості, судоми.

Абдомінальний варіант: картина «гострого живота» з болем в епі­гастральній області та симптомами подразнення очеревини, що симулює пер­форацію виразки чи кишкову непрохідність, метеоризм, блювання, дефекація та сечовиділення, різкий біль у придатках матки та виділення крові з піхви.

Кардіальний варіант: нагадує гострий інфаркт міокарда з симпто­ма­ми гострого болю за грудиною та ознаками гострої коронарної недостатності.

Дані досліджень

Зниження артеріального тиску та об’єму циркулюючої крові (в нормі -


2,4 л/м2 (6,5% від загальної маси тіла) для жінок; 2,8 л/м2 (7,5% від загальної маси тіла) для чоловіків.

Зниження центрального венозного тиску (в нормі 50 - 120 мм вод. ст.).

Збільшення в’язкості крові та гематокриту (в період повних клінічних проявів).

Зниження хвилинного об’єму крові (в нормі 3 - 4,4 л/хв*м2).

Ацидоз з гіперлактатемією (лактат > 1.6 - 2.8 ммоль/л).

Зниження гідрокарбонатів крові (в нормі - 22 - 25 ммоль/л).

Насичення артеріальної крові киснем нижче 80 - 90%.

Згортання крові в початковий період знижується, в подальшому - збіль-шується.

ЕКГ-ознаки перевантаження малого кола кровообігу: високий зубець Р, деформація зубця Т, зниження інтервалу S-T, екстрасистоли, іноді синдром WPW.

Розпал шоку: еритремія, лейкоцитоз, прискорення ШОЕ, тромбоцитопенія.

У період передвісників гіпоглікемія, а при розвитку- збільшення рівня ме-діаторів, альфа 2 - глобулінів, активності трансаміназ, гіперкаліємія, гіпо-кальціємія, гіпокомплементемія.

Зниження діурезу.

При «шоковій нирці»: протеїнурія, гематурія, лейкоцитурія, циліндрурія, зниження кліренсу ендогенного креатиніну, збільшення рівня сечових шлаків у крові.

Імунологічні зміни: зниження IgG, збільшення IgM та IgA, іноді - IgE. Зменьшення кількості Т-лімфоцитів та збільшення (помірне) В-лімфоцитів.



Програма інтенсивної терапії залежно від ступеня та стадії

Ліквідувати:

- розлади гемодинаміки та дихання;

- адренокортикальну недостатність;

- нейтралізувати медіатори алергічних реакцій;

- знешкодити алергени;

- підтримати функції різних органів.

Немедикаментозні засоби:

- припинити введення ліків або алергену, якщо хворий почав відчувати змі-ни в загальному стані;

- покласти хворого на тверду поверхню на спину, підняти ноги, закинути та повернути в бік голову, зафіксувати язик, вийняти зубні протези (якщо є);

- якщо алерген було введено в кінцівку, то треба накласти джгут вище місця введення (послабляти його на 2 - 3 хв через кожні 15 - 20 хв);

- холод на місце введення (зменшення надходження) алергену;

- відсмоктати слиз із верхніх дихальних шляхів (за необхідності);

- тепло на нижні кінцівки та на поперек;

- при стридорозному диханні, загрозі асфіксії провести інтубацію чи трахео-стомію;

- при зупинці серця - закритий масаж серця.

Таблиця 1

Назва лі-карських засобів

Показання для призначення

Кількість та спосіб введення

Критерії ефективності

Адреналін

Для збільшення за-гального перифе-ричного судинного опору та цАМФ; зменшення рівня внутрішньоклі-тинних медіаторів

0,2-0,3 мл 0,1% розчину підшкірно, внутрішньо­м’язово, сублінгвально через 10 хв (загальна доза до 2 мл)

Позитивний інотропний

ефект (до тахікардії)



Норадре-налін

При тяжкому стані

Внутрішньовенно краплинно 0,2 - 1 мл 0,2% розчину

Підвищення артеріального тиску

Глюкокорти-коїди:
Дексамета-зон

Гідрокорти-зон



Зменшення проник-

ності судинної стінки



2 мг/кг в/в


25-30 мг/кг в/в

Збільшення АТ та перифе-ричного опору

Лазикс

Набряк, форсуван-ня діурезу

40-80 мл в/в струминно

Посилення діурезу

Супрастин

(димедрол)



Протигістамінні препарати

До 2 мл 2% розчину або до
5 мл 1% розчину глюкози внутрішньом’язово

Зниження впливу гістаміну

Еуфілін



Бронхоспазм

10 мл 2,4% розчину з 20 мл 40% розчину глюкози внутрішньовенно

Зняття бронхоспазму, пок­ра­щення мікроциркуляції



Строфантин

Лівошлуночкова недостатність і за­по­бігання набряку легень

0,5 мл 0,05% розчину в 10 мл 40% розчину глюкози внутрішньовенно

Збільшення сили серцевих ско­рочень, ударного об’єму та хвилинного об’єму крові, змен­шення ЧСС

Седуксен

Судоми, збудження

4 мл 0,5% розчину внут-рішньом’язово

Ліквідація судом

Адреналін, гідрокарбо-нат натрію

Зупинка серця

0,5 мл 0,1% розчину адрена-ліну та 100 мл 4% розчину NaHCO3 внутрішньовенно

Відновлення роботи серця


7 Контрольні питання:

1 Визначення шоку та причини його виникнення.

2 Патогенетична картина.

3 Сучасна класифікація анафілактичного шоку.

4 Клінічна картина анафілактичного шоку.

5 Методи діагностики.

6 Надання своєчасної ефективної медичної допомоги.

7 Сучасні підходи до лікування.


8 Список рекомендованої літератури

1. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2001. – Т. 1. – С. 390-421.

2. Чемич М.Д., Ільїна Н.І. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб: Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти 3-4-го рівнів акредитації. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – 157 с.

3. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 435-442.

4. Інфекційні хвороби: класифікація та схеми діагностики: Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти 3-4-го рівнів акредитації / М.Д.Чемич, З.Й.Красовицький та ін. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – 205 с.

5. Інфекційні хвороби: ситуаційні завдання: Навчальний посібник / М.Д. Чемич, Н.І.Ільїна А.О.Сніцарь та ін. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – 175 с.

6. М.М. Пєший. Невідкладна допомога в педіатричній практиці: Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих медичних навчальних закладів 3-4-го рівнів акредитації. – Полтава, 2000. С. 47-48.

7. Инфекционные болезни: Учебник / Е.П. Шувалова, М.М. Антонов, Т.В. Антонова и др. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 2001. – 959 с.


9 Завдання для самостійної підготовки:

- робота з рекомендованою літературою та періодичними виданнями.


1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка