Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів спеціальність 01010201 «Початкова освіта»




Сторінка1/4
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.81 Mb.
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради

«Лебединське педагогічне училище імені А. С. Макаренка»

Циклова комісія викладачів природничих дисциплін


Приходько С. В.



Анатомія, фізіологія та шкільна гігієна

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
(спеціальність 5.01010201 «Початкова освіта»)

Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії.

Протокол №6 від 11.01.2014р.

Голова циклової комісії_______ С. В. Приходько

Лебедин – 2014


Модуль 5. Фізіологія вегетативних систем і фізіологічних процесів.

Тема 1.Фізіологія крові та серцево-судинної системи.

План.

1. Значення, склад і фізико – хімічні властивості крові. Еритроцити,

лейкоцити, тромбоцити.

2. Вплив екологічних факторів на захисну систему крові.

3. Алергія та анафілаксія.

4. СНІД та його профілактика.

5. Методи вивчення роботи серця. Серцевий цикл.

6. СОК і ХОК.

7. Лімфатична система.

Рекомендована література:
1. Коляденко Г.І. Анатомія людини : підручник / Г.І.Коляденко. – Київ. :

«Либідь», 2001. –384с.

2. Петришина О.Л., Попова Є.П. Анатомія, фізіологія і гігієна дітей

молодшого шкільного віку : підручник / О.Л Петришина. – Київ.: «Вища

школа», 1982. –190с .

2. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія : підручник / А.Г.Хрипкова. – Київ. :

«Вища школа», 1982. –270с.

6. Старушенко Л.І. Анатомія і фізіологія людини : підручник /

Л.І.Старушенко. – Київ. : «Вища школа», 1992. –206с.
Перелік знань і вмінь, які повинні бути набуті студентами після опрацювання теми:
Знати: - значення, склад і фізико – хімічні властивості крові; методи

вивчення роботи серця; будову та функції лімфатичної системи.



Вміти: - взаємозв’язок будови і функцій складових крові; доводити

необхідність знань з даної теми для майбутньої професійної

діяльності.
Методичний коментар.
1. Опрацюйте текст та дайте відповідь на питання: В чому проявляється

взаємозв’язок між будовою та функціями складових крові?


Кров разом з лімфою є внутрішнім середовищем організму, з якого клітини одержують все необхідне для свого існування і в яке віддають продукти своєї життєдіяльності.

Кров виконує в організмі такі функції:

- приносить до всіх органів і тканин поживні речовини, які всмоктуються в

кров з кишечника;

- виносить з органів і тканин продукти розпаду;

- підтримує рідинний (гуморальний) взаємозв'язок між органами;img

- бере участь у захисті організму від хвороботворних бактерій;

- забезпечує постійний перерозподіл тепла і збереження сталої температури тіла.

Кров - це тканина, що складається з рідкої міжклітинної речовини, або плазми (55 - 58 %), і кров'яних клітин, або форменних елементів (42 - 45 %). При відстоюванні кров утворює два шари: верхній - жовтувата напівпрозора рідина - п л а з м а к р о в і і нижній темно -- червоний - е р и т р о и и т и (червоні кров'яні тільця). Між кров'яною плазмою і шаром еритроцитів лежить тонкий прошарок

л е й к о ц и т і в (білих кров'яних тілець).
Кров.

I - кров у пробірці, забезпечена від зсідання, після тривалого стояння розділяється на: 1 - плазму;

2-лейкоцити і 3- еритроцити.

II - непофарбований мазок крові під мікроскопом: 1- еритроцити;

2- лейкоцити.

III - пофарбований препарат крові: 1-еритроцити; 2-лейкоцити. Внизу таблиці різні види лейкоцитів (за забарвленням, формою і розмірами ядра, кількістю клітинної плазми) під великим збільшенням.

IV - еритроцити людини - без'ядерні клітини.

V - еритроцити жаби - клітини з великим, зернистим ядром.

VI - фагоцитоз лейкоцитами паличкоподібної бактерії (показано чотири стадії процесу).

Плазма. У дітей шкільного віку плазма крові мас такий самий склад, як і в дорослих: води - 90 - 92 %;

г л ю к о з и - 0, 1 % - 0,12 %; білків - 7-8 %; мінеральних солей (переважно NаСІ) - близько 1 %; а також в невеликій. кількості жир, продукти розпаду (азотисті речовини, молочна кислота та ін,). З білків у плазмі є: альбумін, глобулін і фібриноген, який відіграє важливу роль у зсіданні крові. Є ще так звані антитіла, які відіграють захисну роль.

З мінеральних речовин є катіони натрію, калію, кальцію, магнію, заліза, а також аніони, йоду, сульфату, карбонату, фосфату. Найбільше в плазмі іонів натрію і хлору, тому для підтримання роботи серця при великих втратах крові у вени вводять 0,9 % розчин кухонної солі. В здоровому організмі склад, плазми крові відносно сталий. Плазма крові людини замерзає при температурі – 0,56 - 0,58 гр., отже осмотичний тиск приблизно 7,8 атм. Зумовлюється він в основному концентрацією мінеральних солей і білків. Тимчасова зміна осмотичного тиску може статись при надходженні в кров великої кількості води або солей. Але в таких випадках починають посилено працювати ограни виділення (нирки)) і осмотичний тиск швидко - приходить до норми. Різкі зміни осмотичного тиску крові згубно впливають на клітини, особливо на еритроцити, В гіпертонічному (багато солі) розчині вода з еритроцитів виходить, вони зморщуються. В гіпотонічному (мало солі) - вода входить в еритроцити, від чого вони набрякають і лопаються - відбувається



г е м о л і з. Він може відбуватись при додаванні до крові ефіру, хлороформу, а також при укусі деяких зміїв, отрута яких руйнує еритроцити.

Фізіологічними розчинами називають штучно виготовлені розчини, які містять у собі мінеральні речовини у тій самій концентрації і такого самого іонного складу, як і в плазміні крові. Ці розчини називають ізотонічними, бо вони мають однаковий з плазмою осмотичний тиск.

Формені елементи крові. Еритроцити - це без’ядерні клітини, що мають форму двояко вгнутого диска з діаметром близько 8 мк і товщиною близько 2 - 2,5 мк. Утворюються еритроцити в червоному кістковому мозку з особливих клітин - е р и т р о б л а с т і в, які мають ядра. У процесі дозрівання еритробласти втрачають ядро і перетворюються в еритроцити.

img_0001

В 1 мм3 крові дорослої людини міститься близько 4,5 - 5 мільйонів еритроцитів.



Фізіологічна роль еритроцитів визначається наявністю в їх складі червоного пігменту гемоглобіну - складної хімічної сполуки, що складається з білка - глобіну і барвної речовини - гема, в складі якої є залізо. Абсолютний вміст гемоглобіну в дорослої людини становить в середньому 14 - 16 г в 100 мл крові. При аналізі, крові визначають звичайно відносний вміст гемоглобіну.

За 100% приймають наявність 16,7г гемоглобіну в 100мл крові. У дорослої

людини у крові міститься 60-80% гемоглобіну.

Гемоглобін легко сполучається з киснем, утворюючи нетривку сполуку - оксигемоглобін.img_0002

Основна функція еритроцитів - перенесення кисню від легень до тканин. А також вони переносять вуглекислий газ від тканин до легень. Приєднанню більшої кількості газів (О2 і СО2) сприяють дуже маленькі розміри еритроцитів ( чим менші розміри частинок, тим більша їх загальна поверхня) і вгнута форма, а також відсутність ядра, місце якого займає гемоглобін. Загальна поверхня еритроцитів - 3000 м2, тобто в 1600 раз більше поверхні тіла дорослої людини. У 5 л крові міститься 25 трильйонів еритроцитів.

Гемометр Еритроцити живуть в середньому 130 днів. Руйнуються вони в селезінці, де з гемоглобіну утворюються пігменти жовчі. На місце зруйнованих у кров безперервно надходять молоді еритроцити

з кровотворних органів.



Недокрів’я - розвивається у дітей при великому зменшенні кількості, еритроцитів або вмісту в них гемоглобіну, в результаті чого клітини організму недостатньо постачають киснем.

Різке зменшення кількості еритроцитів буває при крововтратах, при отруєнні, які спричиняють г е м о л і з: свинцем, ртуттю, нітробензолом, а також отрутами, які утворюються в організмі при злоякісних пухлинах або виробляються глистами і мікробами. Зниження вмісту гемоглобіну в еритроцитах настає при нестачі в їжі заліза, білків, вуглеводів.

При недокрів’ї у дітей блідне шкіра і слизові оболонки очей, ротової порожнини, знижується опірність організму проти інфекцій, виникає слабість, швидка стомлюваність, сонливість (іноді безсоння), знижується уважність, працездатність.

Однією з найчастіших причин недокрів'я є порушення вимог гігієни: недостатнє перебування дітей на свіжому повітрі і на сонці, недостатність рухливих ігор та вправ надмірні розумові напруження, недостатня і особливо нераціональне харчування. При усуненні причин недокрів'я нормальний склад крові у дітей може відновитись досить швидко.



Л е й к о ц и т и - безбарвні клітини, які мають ядро і протоплазму. Діаметр їх 7 – 30 мк. Форма їх мінлива, вони здатні до рухів і можуть протискуватись між клітинами стінок капілярів у міжклітинні простори. Лейкоцити здатні до внутрішньоклітинного травлення. Цим і визначається їх основна функція - захист організму від мікроорганізмів, що проникають у кров і тканини. Активно рухаючись, лейкоцити обволікають своїми відростками різні сторонні органічні частинки, які потрапили в організм, і з допомогою ферментів перетравлюють їх у своїй протоплазмі. Лейкоцити знищують не тільки бактерії, але й зруйновані клітини організму.

Іноді вони поглинають цілі органи, які втратили своє значення для організму, - так зникає хвіст у пуголовка жаби. Значення лейкоцитів в організмі з'ясував видатний російський учений І.І. Мечников. img_0003

В 1 мм3 крові дорослої людини міститься 6-8 тис лейкоцитів. Кількість їх постійно змінюється залежно від стану організму. Після їди, при м'язовій роботі, під час вагітності їх кількість збільшується, особливо різке це збільшення при запальних процесах та інфекційних захворюваннях. Але при таких захворюваннях як черевний тиф і грип спостерігається зменшення кількості лейкоцитів. Збільшення кількості лейкоцитів називається лейкоцитозом, а зменшення - лейкопенією.

Лейкоцити ділять на дві групи: зернисті і незернисті. У зернистих в протоплазмі є особливі зернята, і від того, якими барвниками вони забарвлюються, їх ділять на три групи: нейтрофіли, еозинофіли і базофіли Серед них найбільше нейтрофілів, що забарвлюються як киснем, так і основними фарбами: еозинофіли забарвлюються кислими фарбами, а базофіли -основними.



Незернисті лейкоцити ділять на дві групи: лімфоцити і моноцити.

Л і м ф о ц и т и - невеликі клітини з великим ядром, оточеним тонким шаром незернистої протоплазми.

М о н о ц и т и - найбільші за своїми розмірами клітини крові. Процентнийimg_0004

вміст у крові різних форм лейкоцитів називають лейкоцитарною формулою.


Лейкоцитарна формула крові людини в різні вікові періоди.

Т р о м б о ц и т и , або кров'яні пластинки, це найменші з клітин крові. Вони легко руйнуються, живуть в середньому 25 діб. Кількість їх в 1 мм3 крові в дорослої людини 300 - 400 тис. Руйнуються вони в селезінці. Основна їх функція полягає в тому, що вони відіграють важливу роль у процесах зсідання крові - здатності крові утворювати згусток при порушенні цілісності стінок кровоносних судин. Як же відбувається цей процес?

При пораненнях пошкоджуються клітини тканин і тромбоцити. Внаслідок цього утворюється особлива речовина тромбопластин. Згодом ця речовина за участю солей кальцію і деяких білків (глобулінів), що є в плазмі крові, під дією спеціального ферменту перетворюється в протромбін, який, взаємодіючи, в свою чергу, з солями кальцію, дає початок ферменту тромбіну.

Під каталітичною дією тромбіну розчинний білок плазми фібриноген перетворюється на нерозчинний фібрин, який випадає у вигляді клубка, сплутаних безбарвних нирок, у петлях яких затримуються формені елементи крові. 3 кров'яного згустку витискується рідина - кров'яна сироватка, що являє собою плазму, позбавлену фібриногену. Поза судинами кров зсідається протягом 3 - 4 хв., а кров, що циркулює в судинах взагалі не зсідається. Встановлено, що у внутрішній оболонці стінок судин виробляється особливий фермент, що запобігає зсіданню крові.

Зниження температури сповільнює активність ферментів і подовжує час зсідання крові. Перешкоджають зсіданню крові і деякі речовини, наприклад - г е п ар и н, який добувають із печінки тварин, а також гірудин - препарат із медичних п'явок.

У деяких людей, як правило в чоловіків, іноді буває захворювання, що називається г е м о ф і л і є ю.

При гемофілії здатність крові зсідатися значно знижена. Це пов'язано з відсутністю в плазмі крові одного з білків - глобулінів, необхідних для утворення протромбіну. З'ясовано, що гемофілія належить до спадкових хвороб і передається синам від матерів, в яких ця хвороба не проявляється. Для того, щоб запобігти зсіданню крові, до неї додаються речовини, які переводять солі кальцію у нерозчинний стан і осаджують їх. Так, до крові, призначеної для переливання, додають солі лимонної кислоти.



Тромбоцити також приймають участь в забезпеченні організму киснем. При інтенсивній м'язовій діяльності відбуваються різні кількісні і якісні зміни тромбоцитів. Це явище названо міогенним тромбоцитозом.

При м'язовій діяльності тромбоцити посилено руйнуються, з них звільняються дихальні ферменти, які сприяють енергійній утилізації кисню. Чим молодший організм, тим яскравіше явище міогенного тромбоцитозу.
2. Прочитайте текст та запишіть у робочий зошит як впливають різні

екологічні фактори на захисну систему крові.


Екологічні фактори, а до них відносяться температура, вологість, сонячне опромінювання, природний радіоактивний фон, різноманітні хімічні речовини, впливають на захисну систему крові. Цей вплив може бути як позитивним так і негативним, в залежності від впливу того чи іншого фактора, його сили і тривалості дії.

Наприклад, при підвищеній радіоактивності порушується робота вилочкової залози, внаслідок чого розвивається різка недостатність лімфоцитів, у крові відсутній гамма - глобулін, з яким пов'язано утворення антитіл.

Захисні сили організму активізуються при підвищенні температури тіла: при цьому підвищується рухливість фагоцитів і їх здатність поглинати мікроби, нейтралізація чужорідних речовин, токсинів і мікробів антитілами здійснюється більш ефективно. Рівень захисних сил організму залежить від стану всього організму в цілому і особливо від стану його нервової системи. Звідси впливає необхідність завжди дбати про зміцнення організму. Щодо цього велике значення має правильне харчування достатньої тривалості сон, перебування на чистому повітрі, заняття, фізкультурою, суворе додержання режиму. Величезну роль у підвищенні опірності хворобам відіграє загартування організму.
3. Прочитайте текст та вивчіть що таке алергія та анафілаксія.
Алергія - підвищена чутливість або реактивність організму людини і тварин до впливів алергенів - чужорідних речовин як органічного, так і неорганічного походження (білків, бактерій, пилку рослин, лікарських препаратів тощо).

Прояви підвищеної чутливості називають алергічними реакціями.



Їх поділяють на реакції негайного ( виникають через кілька хвилин після контакту з алергеном; анафілактичний шок, бронхіальна астма) та сповільненого (називаються протягом багатьох годин або діб) типів.

Анафілаксія - патологічний стан, що виникає в людини або ссавців при введенні безпосередньо в кров чи тканини чужорідних речовин, найчастіше білкової природи.

Виникає при потраплянні в кров антигена до якого у хворого раніше виникла підвищена чутливість (сенсибілізація). Може виникати як надзвичайно гостра реакція, що називається анафілактичним шоком. Вона супроводиться зниженням кров'яного тиску, блюванням, м'язовою слабкістю, мимовільним сечовипусканням тощо. Такий стан може виникати під час переливання крові, введенні сироваток і вакцин, певних лікарських препаратів, нерідко закінчується смертю.


4. Опрацювавши текст, з’ясуйте, причини та заходи щодо профілактики

СНІДу.
СНІД (синдром набутого імунодефіциту) викликається специфічними вірусами. Цей вірус потрапляє в кров і пошкоджує лімфоцити, які є захисною ланкою захисної (імунної) системи організму. В результаті людина стає беззахисною перед мікробами і вірусами. Захворювання розвивається повільно на протязі кількох років. Єдиною ознакою хвороби може бути збільшення декількох лімфатичних вузлів. Потім починається підвищення температури, тривалі розлади кишечника, пітливість, схуднення. Далі виникають запалення легень, гноячкові і герпетичні ураження шкіри, сепсис (зараження крові),злоякісні пухлини( переважно шкіри). Все це приводить до загибелі хворого,



Хто ж хворіє СНІДом?

Аналіз даних з 1981 року показує що це:

- 78 % - люди, нерозбірливі в статевих відносинах:

- 15 % - наркомани;

- 1 % - при переливанні крові;

- 1 % - діти, мами яких хворі на СНІД;

- 5 % - шляхи зараження не виявлені із - за загибелі хворого або відмови дати інформацію.

Як можна заразитись СНІДом ? Встановлено, що вірус СНІДу передається;

- при статевих контактах із хворим на СНІД;

- при використанні нестерильних шприців;

- при переливанні крові від зараженої людини;

- від вагітної жінки, зараженої СНІДом, новонародженому.

Вірус СНІДу не передається через повітря при розмові, кашлі, при

користуванні загальним посудом і іншими предметами догляду, санвузлом, ванною, басейном. Не зареєстровано випадків зараження СНІДу при побутових контактах або при контактах на роботі, а також зараження медичних працівників при наданні допомоги хворим на СНІД.

Не відмічено передавання віруса в школах і дошкільних закладах при сумісному перебуванні здорових дітей і дітей хворих на СНІД.

Метод діагностики. При проникненні віруса СНІДу в організм виникає відповідна реакція - утворюються антитіла. Цю реакцію можна виявити спеціальними методами, досліджуючи кров. Позитивна реакція вказує на зараження вірусом.

Методи запобігання зараження СНІДом?

- здоровий спосіб життя, висока санітарна культура, категорична відмова від використання чужих предметів особистої гігієни (зубної щітки, гребінців, бритви, манікюрні прилади, рушники, одяг і т.д.);

- подружня вірність, моральна стійкість, недопущення випадкових статевих зв'язків;

- відмова від використання шприців, у стерильності яких є хоч найменші сумніви:

- проведення косметичних маніпуляцій (проколювання вух, вибавлення бородавок і ін.) тільки в спеціалізованих закладах.


5. Після опрацювання тексту дайте (письмово) відповідь на питання:

1. Які є методи вивчення роботи серця? 2. Що таке серцевий цикл?

3. Які є фази серцевого циклу? В чому їх суть?
Діяльність серця, як і діяльність будь - якої збудливої тканини,

супроводжується електричними явищами. Метод реєстрації електричних явищ у серці яке працює, дістав назву електрокардіографії.

Чутливий прилад, за допомогою якого реєструють електричні явища в збудженому серці, називають електрокардіографом.

Відомо, що силові лінії електричного поля поширюються у всі боки від місця виникнення різниці потенціалів. Оскільки серце розташоване у грудній порожнині несиметрично, то несиметрично розташована і його електрична вісь. Тому, щоб зареєструвати різницю потенціалів, яка виникає у збудженому серці, треба прикласти електроди електрокардіографа до двох несиметричних відносно електричної осі точок на тілі людини.

Найчастіше електрокардіограф з'єднують з правою і лівою рукою (перше відведення), з правою рукою і лівою ногою (друге відведення) або з лівою рукою і лівою ногою (третє відведення).

У серці здорової людини на електрокардіограмі чітко видно п'ять зубців, з яких три спрямовані вгору, а два - вниз. Перший зубець відображає електричні явища в передсердях, а інші зубці характеризують рух хвилі збудження в шлуночках серця.

Електрокардіографія - один із найважливіших методів об'єктивної реєстрації діяльності серця. Вона дозволяє робити висновок про послідовність поширення збудження по серцю і дає практичній медицині матеріал для діагностики хвороб серця. Так, якщо в м'язі серця є рубець, зумовлений порушенням кровообігу в серцевому м'язі (інфаркт міокарда), його можна виявити на електрокардіограмі за змінами форми зубців.



Діаграма, що показує походження зубців електрокардіограми. I — збудження передсердя; II — збудження атріовентрикулярного вузла; III — початок збудження шлуночків:

1 — синусоатріальний вузол, 2 — атріовентрикулярний вузол
Завдяки косому розташуванню серця в грудній клітці біоструми можна відводити від правої і лівої руки, від правої руки і лівої ноги і від лівої руки і лівої ноги. Зубець Р відображає систолу передсердя, а зубці Q, R, S і Т — систолу шлуночків. Зубець Р — результат підсумовування біострумів обох передсердь, з яких праве збуджується раніше, що викликає позитивно направлений зубець Р. Через 0,02—0,03 сек. збуджується ліве передсердя — це викликає протилежно направлений зубець Р. Так як біоструми, що виникають в обох передсердях, мають різний напрямок, то в результаті зубець Р має невелику величину. Цей зубець знижується при підвищеній збудливості блукаючих нервів серця і підвищується при збільшенні збудливості симпатичних нервів серця. Він підвищується також при виконанні м'язової роботи і тим більше, чим вона інтенсивніша.

Зубець Q — дуже непостійний і записується у дорослих тільки в 3% випадків.

| .


Зубець R — самий постійний і високий в шлуночковому комплексі. Він складається з висхідного і низхідного колін, відображаючи рівень обміну речовин в міокарді, при якому споживається кисень. При зменшенні споживання кисню серцевим м’язом зубець R знижується. Зубець S—непостійний, як і зубці Q і R , він відображає збудження шлуночків. Зубець Т —відносно постійний. У дорослих його відношення до зубця R від 1/2 до 1/3. При збільшенні збудливості симпатичних нервів він підвищується.

При фізичному навантаженні з'являється зубець U.

Нормальний тип електрокардіограми (нормограма) змінюється залежно від положення серця в грудній клітці, зміни товщини шлуночків і стану провідної системи серця. Нормограма виходить у дорослих, коли відношення товщини стінки правого шлуночку до товщини лівого шлуночку рівне 1 :2-3. Коли це відношення рівно 1:4, 1:5, то виходить лівограма, оскільки біоструми лівого шлуночку запізнюються, а коли воно рівне 2:1 або 1:1, то записується правограма.

Діяльність серця - це ритмічна зміна серцевих циклів. Протягом кожного циклу передсердя і шлуночки перебувають то в стані скорочення - систоли, то в стані розслаблення - діастоли. Серцевий цикл складається з трьох фаз. У дорослої людини він триває 0,2 с. Перша фаза - систола обох передсердь триває 0,1 с. Шлуночки в цей час перебувають у стані діастоли. Друга фаза - це систола шлуночків, яка триває 0,3 с, в цей же час спостерігається діастола передсердь, Третя фаза, що триває 0.4 с. називається серцевою паузою. В цей час і передсердя і шлуночки перебувають у стані діастоли.

При систолі передсердь кров крізь відкриті передсердно - шлуночкові отвори вільно проникає а шлуночки, які в цей час перебувають у стані діастоли. В міру заповнення шлуночків кров'ю стулки клапанів піднімаються, відходячи від стінок шлуночків. При цьому краї стулок змикаються і закривають отвір між передсердями і шлуночками. Півмісяцеві клапани у той час іще зімкнуті. В цей момент починається систола шлуночків, тобто скорочення їхніх м'язових стінок. Тиск крові, всередині шлуночків збільшується настільки, що стає значно більшим, ніж у великих судинах (легеневій артерії і аорті). Тому півмісяцеві клапани притискуються до стінок артерій, і кров із силою виштовхується в ці судини. Потім тиск у шлуночках спадає, і півмісяцеві клапани змикаються кров'ю, що заповнює їх і прагне повернутись назад у шлуночки.

Після цього настає третя фаза серцевого циклу - пауза, тобто повне розслаблення всіх відділів серця. Під час паузи кров надходить з вен у передсердя., а звідти вільно стікає в шлуночки крізь відкриті передсердно - шлуночкові отвори. Потім настає наступний серцевий цикл - систола передсердь, систола шлуночків, пауза.img

Фази скорочення серця (схема): 1-скорочення передсердь; 2- скорочення шлуночків; 3-загальне розслаблення серця.

6. З’ясуйте в результаті опрацювання тексту та запишіть у робочий зошит

визначення систолічного і хвилинного об’єму крові. Охарактеризуйте види

регуляції роботи серця.
Протягом усього життя людини серце, діючи подібно до насоса, проштовхує кров по судинній системі. При одному скороченні кожен шлуночок викидає приблизно 70... 80 мл крові. Це ударний (систолічний) об'єм серця. Протягом 1 хв. серце людини скорочується приблизно 70 разів. Кількість крові, що викидається шлуночками за 1 хв. називається хвилинним об'ємом серця. В дорослої людини він становить приблизно 5 л, а в семирічної дитини - дещо більше ніж 2 л.

Серце людини, яка прожила 70 років (середня тривалість життя), перекачує за всі роки 155000000 л крові. Таку велику роботу серце може виконувати завдяки тому, що за час діастоли відділів серця і загальної паузи в кожному циклі серцевий м'яз встигає відновлювати працездатність. Це пов'язано з тим, що серце щедро постачається кров’ю.



Чому ж серце змінює частоту і силу скорочень залежно від навантаження організму і його стану? Це відбувається завдяки взаємодії нервових і гуморальних впливів на серцевий м'яз. До серця підходять вегетативні нерви двох типів: парасимпатичні (гілки блукаючого нерва) і симпатичні. Вплив цих нервів на частоту і силу серцевих скорочень протилежний. Під впливом парасимпатичних нервів діяльність серця сповільнюється й послаблюється, а під впливом симпатичних - прискорюється й посилюється. Нервові впливи позначаються на змінах характеру роботи серця дуже швидко, майже миттєво.

Так поряд з нервовим існує й інший механізм регуляції серцевої діяльності -гуморальний. Під дією речовин, що виділяються в кров деякими органами, серце змінює характер діяльності. Так, під впливом адреналіну, що утворюється в клітинах надниркових залоз, серцеві скорочення прискорюються й посилюються. Перебудова діяльності серця під впливом гуморальних факторів здійснюється значно повільніше ніж під дією нервових імпульсів. Зате вплив гуморальних факторів тривалий: робота серця в певному ритмі і з тією або іншою інтенсивністю може підтримуватися значно довше, ніж під впливом нервових імпульсів. Отже, взаємодія нервових і гуморальних впливів на роботу серця забезпечує постійне його пристосування до змінних потреб організму залежно від характеру його діяльності і стану.

Є ще саморегуляція роботи серця, яка полягає в тому, що серце саме регулює свою діяльність в залежності від сили розтягання м'язових волокон і зміни тиску в різних його відділах.

Центри нервової регуляції роботи серця знаходяться у довгастому мозку. Впливає на роботу серця також і лімфатична система.
7. Прочитайте текст. Запишіть у робочий зошит будову лімфатичної системи та її вікові особливості.
Поряд із системою кровоносних судин в організмі існує лімфатична система, по судинах якої тканинна рідина відтікає у кровоносне русло. Починається вона капілярами - трубочками, які починаються сліпими кінцями в різних тканинах. Їхні стінки утворені одним шаром ендотеліальних клітин , тому в лімфатичні капіляри легко потрапляють великі молекули білків, частини зруйнованих клітин і навіть цілі клітини. По ходу лімфатичних судин розташовані лімфатичні вузли. У вузлах знаходяться клітини, які фагоцитують чужорідні для організму білкові молекули і перетравлюють їх. Лімфатичні вузли - це захисний бар'єр організму проти бактерій і токсинів, які потрапляють в організм різними шляхами. За добу виробляється близько 2 літри лімфи. Потік лімфи по лімфатичних судинах здійснюється завдяки тиску тканинної рідини, присмоктувальній дії лімфатичних судин, масажній дії тканин, що оточують лімфатичні судини.

Головна функція лімфатичної системи полягає в тому, то вона повертає в систему циркуляції ту частину білків, які не можуть реадсорбуватись. Якби цього не було, то людина загинула б через 12 - 24 години через втрату білків крові. Лімфатична система виконує дренажну функцію, регулюючи необхідну кількість рідини в тканинах.



Лімфатична система: hghiiuggj

1- шийні лімфатичні вузли; 2- підпахвові лімфатичні вузли; 3- лімфатичні судини верхньої кінцівки;

4- пахові лімфатичні вузли; 5- лімфатичні судини нижньої кінцівки; 6- клубові лімфатичні вузли;

7- грудні лімфатичні вузли; 8- цистерна грудної протоки; 9- грудна протока; 10- права лімфатична протока; 11- лівий венозний кут.


ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Спеціальних дослідів про вікові особливості лімфатичної системи немає. В окремих працях про лімфатичну систему зустрічаються деякі відомості з цього приводу. Сітка лімфатичних капілярів у дорослих значно густіша, ніж у дітей, кількість клапанів у лімфатичних судинах у дорослих начебто більша, хоч вони вже цілком добре виявлені і в немовлят. Починають закладатись клапани ще до народження дитини. Кількість лімфатичних вузлів з віком збільшується, а розміри їх стають відносно меншими. В них розростається капсула і строма, а специфічні елементи більш здушуються. Грудна протока у дорослих більш звивиста, хоч звивистість спостерігається іноді у немовлят і навіть у плодів. Лімфатичні капіляри у дітей ширші, ніж у дорослих.


Перелік запитань для самоперевірки:
1. Яке значення, склад та фізико – хімічні властивості має кров?

2. Поясніть взаємозв’язок між будовою та функціями еритроцитів,

лейкоцитів, тромбоцитів.

3. Як впливають різні екологічні фактори на захисну систему крові?

4. Що таке алергія та анафілаксія?

5. Вкажіть причини та заходи профілактики СНІДу.

6. Які методи вивчення роботи серця ви знаєте?

7. Що таке серцевий цикл? Охарактеризуйте його фази.

8. Що таке систолічний і хвилинний об’єми крові?

7. Яку будову має лімфатична система? Вкажіть її вікові зміни.



Модуль 5. Фізіологія вегетативних систем і фізіологічних процесів.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка