Методичні рекомендації до організації та проведення Першого уроку у 2013-2014 навчальному році Чернігів 2013




Сторінка1/5
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.96 Mb.
  1   2   3   4   5

Управління освіти і науки

Чернігівської обласної державної адміністрації

Чернігівський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського

Тарас Шевченко – совість України,
її душа і оберіг


(до 200-річчя від дня народження)

Методичні рекомендації до організації та проведення


Першого уроку у 2013-2014 навчальному році

Чернігів – 2013

Тарас Шевченко – совість України, її душа і оберіг (до 200-річчя від дня народження) : методичні рекомендації до організації та проведення Першого уроку у 2013-2014 навчальному році / упорядник О.О. Злобіна – Чернігів : ОІППО імені К.Д. Ушинського, 2013. – 66 с.

Упорядник:

Злобіна О.О. – завідувач відділу виховної роботи і здорового способу життя ЧОІППО імені К.Д. Ушинського

Рецензент:

Матюшкіна Т.П. – завідувач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К.Д.Ушинського, к.п.н., доцент

Молочко С.Р. – старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К.Д.Ушинського

Відповідальний за випуск:

Лисенко І.В. – проректор ЧОІППО імені К.Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук

Методичні рекомендації можуть бути використані заступниками директорів із виховної роботи, класними керівниками, вихователями, педагогами-організаторами загальноосвітніх навчальних закладів.



Рекомендовано до друку

Вченою радою Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського

(протокол № 2 від 07.06.2013 р.)

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………….

4

Орієнтовні інформаційні матеріали для проведення

Першого уроку у 2013-2014 навчальному році …………………………......

13

Шляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина …………….……………….....

13

Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» …………...

26

Пам’ятники Кобзареві…………..…………..…………..…………..………….

28

Ушановуємо Тараса Шевченка

(година спілкування для учнів початкової школи) …………..…………………

30

Т.Г. Шевченко і Чернігівщина

(урок-подорож для учнів основної школи) …………..…………..……………..

39

Зустріч із Кобзарем

(літературний урок для учнів старшої школи) …………..…………..……….

50

Список використаних джерел…………..…………..…………..……………

66


Тарасове серце
Гаряче й глибоке Тарасове серце,

Й широке, немов синє море, –

То тихе й лагідне, як раннє озерце,

То грізнобурливе й суворе!


Тарасове серце за Долею плаче,

За Щастям свойого народу, –

І лине до Неба, орел той неначе,

Щоб вимолить Нені свободу!


Тарасове серце безмежне й широке,

Гаряче, як мамине лоно, –

Народу віддасть хоч останнії соки

Й навіки-віків не схолоне.



Митрополит Іларіон

(Іван Огієнко)

ВСТУП
На виконання Указу Президента України від 11 квітня 2012 року
№ 257/2012 «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка» ювілей Кобзаря заплановано широко відзначити на загальнодержавному рівні. Не менш широкі можливості із вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка відкриваються й перед нами – мешканцями Чернігівщини, адже він – особлива постать у житті нашого суспільства, чи не єдиний об’єднувальний чинник української нації. Знайомство з його життям і творчістю відіграє важливу роль у духовному становленні української молоді.

Рекомендуємо Перший урок у 2013-2014 навчальному році присвятити 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

Більшість учнів ознайомлюється з життям і творчістю Кобзаря під час вивчення навчальних дисциплін, до програм яких включено відомості про Тараса Шевченка. Питання вшанування його пам’яті на території Чернігівщини надасть можливість наблизити шевченківську тему до конкретного навчального закладу міста та села.

Головною метою Першого уроку є: привернення уваги учнівської молоді, педагогів, громадськості до постаті Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі в процесі самовизначення українців, вивчення форм увічнення пам’яті Тараса Шевченка на Чернігівщині, популяризація літературно-мистецької спадщини Кобзаря, залучення учнівської молоді та педагогічної громади до процесу дослідження, збереження та популяризації творів і пам’яток, пов’язаних з іменем Тараса Шевченка.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути традиційними і нетрадиційними, варто обирати їх відповідно до вікових особливостей учнів, рівня розвитку учнівського колективу.

Музичний супровід уроку, використання державної та національної символіки сприятимуть створенню урочистої атмосфери на уроці. Учителю варто звернути увагу на додаткове святкове оформлення класної кімнати, залучити до роботи учнів, батьків. Змістовно провести урок допоможуть запрошені гості: учасники історичних подій, політичні діячі, письменники, знавці й шанувальники історії рідного краю, вчені.

Рекомендуємо класним керівникам загальноосвітніх навчальних закладів організувати присвячені ювілею Кобзаря мистецькі тематичні виставки.


Перший урок у початковій школі (1-4 класи) можна розпочати коротким екскурсом в історію, нагадати дітям, що Тарас Григорович Шевченко – видатний український поет, прозаїк, художник, академік, який безмежно любив Україну. Прожив цей талановитий митець лише 47 років.

Дітям молодшого шкільного віку доцільно розповісти про те, що Тарас ріс у бідній сім’ї. Показати макет хати, у якій народився поет, чи світлини з її зображенням. Звернути увагу дітей на те, що ще малою дитиною він залишився сиротою. Ось як письменник про це писав у вірші:



Тяжко-важко в світі жити

Сироті без роду:

Нема куди прихилиться, –

Хоч з гори та в воду!

Учителю необхідно наголосити, що Тарас добре співав, грав на старовинному музичному інструменті – кобзі. У сиву давнину ходили по Україні старі люди, під супровід кобзи співали пісні про тяжке життя, про людські страждання, про козаків. Від назви цього інструмента їх і називали кобзарями.

Збірку своїх віршів поет назвав «Кобзар». Тараса Григоровича в народі називають Великим Кобзарем.

Також учителю важливо дати учням інформацію про те, що Тарас прекрасно малював (як пейзажі, так і портрети й автопортрети). Під час розповіді варто зосередити увагу на особливостях портретних зображень Тараса Шевченка. І донині в багатьох сільських хатах на найпочеснішому місці розміщують зображення Кобзаря: світлини, вишиті портрети, репродукції картин.

Варто звернути увагу на те, що Тарас Григорович любив писати вірші про природу:

Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє:

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Можна запропонувати учням після аудіопрочитання чи читання вірша педагогом намалювати ті краєвиди, які описані у вірші.

Вірш «Зацвіла в долині червона калина» діти легко вивчають напам’ять, особливо, якщо використовувати знакову символіку.

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Варто запитати дітей, коли цвіте калина. Нагадати, що вона є символом України.

Урок доцільно провести з використанням краєзнавчого матеріалу, літературних, живописних, графічних творів великого Кобзаря.

Рекомендуємо вивчити з дітьми народні прислів’я, приказки про Тараса Шевченка:



  • Шевченко на Вкраїні – як Пушкін у Росії.

  • Шевченківський «Заповіт» буде жити тисячу літ.

  • Тараса думки будуть жити віки.

  • Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став.

  • Шевченківські твори сяють, мов ясні зорі.

  • Тарасів «Кобзар» – народу великий дар.

У новому навчальному році першокласниками стануть сотні дітей. Молодші школярі вступають у широке коло суспільних відносин. Важливо, щоб цей урок – урок-свято – запам’ятався їм на все життя, сприяв знайомству та згуртуванню колективу.

Ураховуючи психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, домінування в них образного мислення, бажано надати перевагу ігровим формам роботи, діалогічному спілкуванню. Під час проведення Першого уроку найоптимальнішими можуть бути такі форми роботи: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, інсценування, гра-бесіда, екскурсія, ігрова вправа, уявна подорож, перекличка повідомлень.

Елементами уроку може бути вікторина «Творчий та життєвий шлях
Т.Г. Шевченка», виставка дитячих малюнків «Читаючи твори великого Кобзаря», конкурс розумників «Чи я знаю твори Т. Шевченка», гра « Дерево життя і творчості Т. Шевченка», інсценізація про дитячі роки поета.

Для активізації навчальної діяльності учнів на уроці доцільно організувати поетичну сторінку «Шевченкове слово», хвилинку з мистецтвом «Шевченко-художник».

Під час Першого уроку слід започаткувати творчий проект «Вшановуємо Тараса Шевченка». У ході реалізації проекту залучити дітей до пошуку інформації про життя і творчість видатного сина України Т. Г. Шевченка.

Учителю варто запросити на урок людей, які будуть цікавими співрозмовниками для учнів.

Рекомендуємо, щоб на уроці звучали пісні на слова поета «Якби мені черевички», «Зацвіла в долині червона калина» тощо.

Використання наочності на Першому уроці в початковій школі є обов’язковим. Такими матеріалами можуть стати портрети Тараса Шевченка, репродукції його картин тощо.

До першого уроку для учнів початкової школи можна підготувати розповідь про відомих художників-ілюстраторів «Кобзаря», започаткувати конкурс на кращу ілюстрацію до творів Т. Г. Шевченка, провести виставку дитячих робіт, на яких вишиті портрети поета, рядки поезії «Заповіт».
Обираючи форму Першого уроку, педагогу основної школи
(5-9 класи
) доцільно врахувати вікові особливості та рівень готовності класу сприймати певні види роботи, надавати перевагу діалогічному, а не монологічному способу спілкування, використовувати творчий потенціал учнів.

Форми проведення уроку можуть бути різноманітними: бесіда «Шевченко – поет, прозаїк, мислитель», анкета думок, зустріч, конкурс виразного читання поезій Т.Шевченка, усний журнал «Відомий невідомий Кобзар», урок-подорож «Шляхами Тараса», літературна вікторина «Що? Де? Коли?» щодо основних етапів творчого та життєвого шляху Т.Шевченка, інтелектуальна гра знавців творчості Т.Шевченка «Невмирущість слова Кобзаря», колективна творча справа (жива газета, презентація, колаж).

Під час уроку п’ятикласники можуть декламувати поезії Т.Шевченка про природу, демонструючи ілюстрації; шестикласники – читати вірші про дитячі роки поета, а учні сьомих класів – вірші сучасних поетів, які присвячені великому Кобзареві. Школярі можуть інсценували уривки із повісті О.Іваненко «Тарасові шляхи».

До підготовки інформаційних хвилинок «Тарас Шевченко – великий син України» для школярів 5-7-х класів можна також залучити старшокласників.

Позмагатися за першість у званні найкращого знавця творчості та життя Тараса можуть учні 8-х класів. Саме з цією метою доцільно провести брейн-ринг під назвою «Т.Г.Шевченко – видатний письменник і художник» або гру-змагання «Шевченкіана», у ході якої організувати конкурс на краще виконання пісень на слова Тараса Шевченка: «Думи мої, думи…», «Садок вишневий коло хати», «Зоря моя вечірняя», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інші.

Школярі можуть підготувати повідомлення про долю головних героїв вивчених літературних творів Т.Шевченка, читати напам’ять улюблені вірші поета, коментувати зміст почутих поезій, пов’язуючи їх із сучасністю, адже твори Кобзаря роблять людей кращими, ласкавішими, людянішими.

Дев’ятикласникам варто познайомитись із малярськими роботами митця, вивчаючи його основні полотна за етапами творчості. Під музичний супровід учням доцільно запропонувати переглянути слайди картин «Циганка-ворожка», «Автопортрет», «Катерина», «Дари в Чигирині», «Старости» тощо. Після перегляду – провести бесіду щодо тематики, техніки виконання та основних жанрів малярства, яких дотримувався Тарас Шевченко. Старшим підліткам слід підготувати ґрунтовні доповіді та слайдові презентації про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка.

Перший урок у для учнів основної школи можна провести в шкільній (міській, районній) бібліотеці у формі літературно-музичної композиції «Нас єднає Шевченкове слово», літературної години або бібліотечного аукціону «Тарасова доля – то правда жива».

На уроці в основній школі можна започаткувати проектну діяльність під гаслом «Слухайте голос безсмертний Тараса!», оголосити проведення акцій, творчих конкурсів «У Шевченковій світлиці», театральних композицій, написання рефератів «Жіноча доля у творчості Т.Г. Шевченка», збір інформації «Пам’ятники Кобзареві», турнір шкільних поетів. Влаштувати виставку колажів та стіннівок «Великий син великого народу».

Звичним є вживання поряд з іменем Тараса Шевченка таких прикметників: геніальний, самобутній, талановитий, великий… Та важливо, щоб учні добре розуміли їх глибинний зміст, серцем відчували те, що прагнув висловити митець.


Старший шкільний вік є сенситивним у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно, відповідально й ефективно реалізувати громадянські права й обов’язки.

Разом із розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним.

Старшокласники вже вільно користуються комп’ютером, Інтернетом, енциклопедичними словниками та зіставляють інформацію із різних джерел, тому рекомендуємо під час Першого уроку в старшій школі (9-11 класи) використати такі форми роботи, як читацька конференція «Шевченко в літературі та образотворчому мистецтві», усний журнал «Кобзар до Чернігова йде», літературні читання творів Кобзаря, диспут, відверта розмова, презентація, круглий стіл, прес-конференція, усний журнал «Образ Шевченка в монументальному мистецтві», тематичний діалог, захист проектів «Грані таланта великого Кобзаря», літературна композиція «Кохані жінки Тараса Шевченка», конкурси на кращого знавця творчості Тараса Шевченка. Під час підготовки до уроку можна організувати випуск тематичних стіннівок.

Завданням учителя є максимальне використання потенціалу знань учнів, їхніх творчих здібностей та обдарувань. Педагог повинен звернути увагу на культуру спілкування, стимулювати розвиток гуманних якостей учнів. Вони повинні чітко засвоїти, що кожен має право висловити свою думку й бути почутим.

Перший урок для старшокласників можна організувати у формі інтелектуально-пригодницької гри-квесту «Шевченкіана-2013» (полягає в послідовному виконанні заздалегідь підготовлених завдань, але з подоланням певних перешкод), яка складається із завдань на знання біографії Т.Шевченка, його літературно-художньої творчості та обізнаності із суспільно-політичними поглядами митця.

Якщо класний керівник вирішив провести урок у формі літературно-музичної композиції «Хай вічно сіяє Шевченкова весна» із презентацією слайдів про життєвий шлях Кобзаря (краще проводити в актовій залі!), то учні старших класів можуть зіграли самого Кобзаря в різні періоди його життя, його друзів: Сошенка й Мартоса, а також тих панянок, які надихали Тараса Шевченка до написання не одного шедевра, де глибоко оспіване людське кохання. У супроводі Музи й Слави на сцену може піднятися Доля самого поета. Спостерігаючи за сценічним дійством, учні можуть «заглянути» у часи, коли відважні козаки напророчили Шевченкові стати генієм України. Доцільно виконання (або слухання) пісень на слова Тараса Шевченка.

Учні старшої школи ще раз доторкнуться часточкою серця до геніальної постаті Кобзаря, якщо переглянуть та обговорять за «круглим столом» документальний фільм про Тараса Шевченка із серії «Великі українці».

Під час усного журналу «Ні! Пломінь той в душі не згас, що запалив колись Тарас…», – учні можуть інсценізували уривки із творів: «Мені тринадцятий минало», «Тополя», «Катерина, «Наймичка», прослухати пісні на слова поета «Реве та стогне Дніпр широкий», «По діброві вітер виє», «Така її доля», «Зоре моя вечірняя», декламували поезії «І золотої, й дорогої», «На панщині пшеницю жала», «Мені однаково, чи буду…».

Урок можна завершити зверненням класного керівника до учнів та гостей святкового дійства зі словами віри в те, що поезія Шевченка звучатиме в стінах школи завжди. Адже саме молоді нести ідеї Тараса Шевченка до прийдешніх поколінь. Тож не забуваймо пророчих слів Тараса Шевченка, а якомога частіше звертаймося до Біблії українського народу – його «Кобзаря». Адже саме в цій книзі знайдемо відповіді на актуальні проблемні питання сьогодення.

Під час підготовки та проведення Першого уроку в старшій школі варто використовувати портрети Тараса Григоровича Шевченка, художні репродукції його картин, тексти художніх творів, фотографії, тематичні плакати тощо. Можливе використання уривків із відомих творів класика української літератури, майстра слова.

Фрагментом уроку може бути тематична екскурсія «Із Україною в серці» до шкільного музею історичного спрямування або до музейної кімнати.

Для створення урочистої атмосфери доцільно використати музичний супровід уроку – пісні на слова Тараса Шевченка, музику й пісні українських композиторів, як в запису, так і у виконанні учнів або гостей.

У день проведення Першого уроку в бібліотеці школи доцільно організувати книжково-ілюстративну виставку «Безсмертя Кобзаря», у фойє школи – виставку учнівських ілюстрацій до творів Т.Г. Шевченка.

Під час підготовки до Першого уроку рекомендуємо випустити радіопрограму (телепрограму на шкільному телебаченні) для шкільної громади, присвячену Кобзарю.

Перший урок до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка дасть змогу учням широко поглянути на долю поета, прозаїка та публіциста.

Звертаємо увагу керівників шкіл та педагогів, що запропонований матеріал є лише канвою для творчої роботи щодо наповнення цих заходів матеріалами, які б відображали самобутнє обличчя конкретного закладу. До змістовного наповнення Першого уроку слід підійти диференційовано, ураховуючи вікові особливості учнів.

Кожен педагогічний колектив знайде у своєму методичному арсеналі безліч прийомів, що допоможуть зробити Перший урок цікавим та пам’ятним для учнів.

Тішить те, що маємо талановитих учителів та дітей і сподіваємося на нові ідеї, адже готуємося до відзначення 200-річчя Великого Кобзаря.



Ювілейні заходи, присвячені 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, рекомендуємо включити до планів виховної роботи школи, індивідуальних планів роботи заступників директорів шкіл з виховної роботи, педагогів-організаторів, класних керівників, вихователів. Серед форм роботи можуть бути тематичні конференції, семінари, конкурси, виставки, регіонально-культурологічні проекти, читання, громадські акції, виховні години, вікторини, зустрічі з людьми творчих професій, краєзнавчо-дидактичні ігри, кіноперегляди. Дітей варто залучати до участі в теле(радіо)передачах, літературних вечорах, квестах, створення шкільних тематичних куточків, відвідування вистав тощо.

На Чернігівщині 56 пам’яток і об’єктів історії та монументального мистецтва, пов’язаних з життям і діяльністю Тараса Григоровича Шевченка. Рекомендуємо вивчити історію місцевих пам’ятників великому Кобзарю, дізнатися про їх авторів (скульптора та архітектора), уточнити дату виготовлення та встановлення, імена земляків, які були ініціаторами встановлення пам’ятників, дізнатися, на чиї кошти і де було їх виготовлено. Підготувати повідомлення для свого навчального закладу та місцевих засобів масової інформації про те, як пам’ятник Тарасу Шевченку використовується в суспільному житті громади. Варто організувати й провести зустрічі з учасниками встановлення пам’ятників, а також екскурсії до них, висадити та постійно доглядати за квітами й зеленими насадженнями.

Радимо дослідити історію навчальних закладів, які носять ім’я Тараса Шевченка, представити педагогічній громадськості творчий портрет та сучасний досвід роботи з увічнення пам’яті Кобзаря.

Під час канікул та навчальної практики, у процесі організації діяльності літніх таборів оздоровлення дітей здійснити екскурсії, мандрівки з краєзнавчими завданнями, багатоденні подорожі до місцевих пам’яток. Варто поцікавитись експозиціями, виставками, присвяченими Т. Шевченкові, у музеях та музейних кімнатах навчальних закладів, а також у державних музеях Чернігівщини, Національному музею Тараса Шевченка та його філій у м. Києві.

Бажано ознайомити учнів з потенціалом шевченківських музеїв України та світу в містах – Алма-Аті, Києві, Львові, Оренбурзі, Орську, Переяславі-Хмельницькому, Сант-Петербурзі, Торонто та на Черкащині (м. Черкаси,
м. Канів, с. Моринці). Це можна здійснити як у віртуальному середовищі, так і під час туристичних подорожей.

Цікавою формою роботи з учнями можуть бути тематичні дослідницькі регіонально-культурологічні проекти «Шевченкіана на карті Чернігівщини» з вивчення історії назви вулиці, села, колгоспу, пошуків ініціаторів увічнення пам’яті Кобзаря. У ході реалізації проектів доречним буде створення віртуальних виставок, презентацій, відеофільмів, написання рефератів з історії села, вулиці тощо.

З метою виявлення, розвитку і підтримки творчо обдарованих дітей, формування їх духовної, світоглядної позиції, прищеплення принципів громадянської відповідальності, стимулювання креативного потенціалу на прикладі постаті поета-художника Т.Г. Шевченка доцільно започаткувати загальношкільні конкурси на шевченківську тематику, номінації яких можна обговорити заздалегідь (наприклад: «Образотворче мистецтво», «Каліграфія» «Читання творів Т. Шевченка» тощо). Важливо, щоб переможцями такого конкурсу могли стати не лише окремі учні, а й групи школярів, класи, учителі.

Останнім часом в Україні спостерігається підвищення уваги громадськості до вивчення життя й творчої діяльності видатних земляків, створення меморіальних куточків та музеїв у навчальних закладах. Тому варто запропонувати учням здійснити пошук відомостей про чернігівців – лауреатів Шевченківської премії в мережі Інтернет, створити презентації про життя та діяльність, а також твори, за які митці були номіновані на здобуття премії. Рекомендуємо відвідати Чернігівську обласну універсальну наукову бібліотеку імені В. Г. Короленка, де зібрано відомості про наших земляків – лауреатів Шевченківської премії та проводяться тематичні виставки.

Надзвичайно цікавим для школярів стане перегляд фільму «Тарас Шевченко. Заповіт», а саме його першої серії «Дитинство». Екранізація 2006 року, за участі Богдана Ступки вражає учнів своїм реалізмом та майстерною акторською грою. Побачивши сучасне кіно, глядачі, без сумніву, зацікавляться постаттю Кобзаря та виявлять бажання продовжити перегляд наступних восьми серій самостійно.

Ювілейними заходами передбачено видання та перевидання творів


Т. Шевченка, альбомів його робіт та значної кількості праць у галузі шевченкознавства. Ураховуючи той факт, що більшість книг буде роздано на державні бібліотеки, доречним стане проведення спільних презентацій та інших заходів щодо популяризації отриманих видань.

З метою популяризації кращого досвіду з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка та увічнення його пам’яті в навчальних закладах Чернігівщини запрошуємо широко висвітлювати вказані заходи в засобах масової інформації, розміщувати на сайтах відділів освіти райдержадміністрацій, управлінь освіти міських рад.


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка