Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30




Сторінка16/16
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.44 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

І. Організаційна частина.


II. Актуалізація знань.

2.1. Повідомлення теми уроку.

2.2. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів (цільова установка).

2.3. Перевірка попередніх знань учнів, необхідних для розкриття теми уроку.

Бесіда.

Медики всього світу давно довели, що у разі нестачі йоду в організмі людини їй загрожують хвороби, пов'язані з йододефіцитом.

Йод як хімічний елемент (таблиця Менделєєва) зустрічається у природі значно рідше, ніж кальцій, кисень, вуглець та інші елементи, необхідні для формування і розвитку живих організмів. Втім, потреба у йоді для людини є суттєвою: він необхідний для гормонів щитовидної залози. Ці гормони шляхом кровообігу надходять до всіх частин організму людини і контролюють хімічні процеси, які там відбуваються. Тому важко переоцінити їх необхідність для розвитку і функціонування мозку і центральної нервової системи, підтримки на належному рівні енергетичних процесів, що відбуваються в організмі.

  На уроках біології ви ознайомились із щитовидною залозою. Пригадайте, де вона знаходиться, які функції виконує в організмі людини?

У разі нестачі йоду щитовидна залоза не виробляє достатньої кількості гормонів. Це призводить до цілої низки негативних впливів на організм, які узагальнено називаються «хвороби, пов'язані з дефіцитом йоду».

- Які ви знаєте хвороби, що пов'язані з дефіцитом йоду? (Можливі відповіді дітей.)

Зоб. Так називається пухлиноподібне збільшення щитовидної залози, що виникає внаслідок нестачі відповідних гормонів. Гормони щитовидної залози відповідають за нормальний розвиток мозку і нервової системи. Тому у разі їхньої нестачі доросла людина може відчувати слабкість, сонливість, сухість шкіри, негативну чутливість до холоду, запори.

У дитячому віці нестача цих гормонів зумовлює, крім вищезазначених симптомів, уповільненість розвитку.



Кретинізм. Цей термін означає тяжкі наслідки нестачі гормонів щитовидної залози і серед них, насамперед, незворотну затримку психічного розвитку. Кретинізм тягне за собою глухонімоту, скорочення кінцівок, уповільнення загального розвитку і розвитку мускульної системи. У хворих на кретинізм ураженою може бути і щитовидна залоза.
III. Викладення нового матеріалу.

Йододефіцитні хвороби, історія і сучасність. (Карта світу).

Історія проблеми нестачі йоду в організм людини майже така давня, як і власна історія людства.

Вперше зоб і пов'язана з ним хвороба кретинізму з'явилися ще задовго до нашої ери, за часів давніх Китаю та Індії. Найдавніше зображення зобу було знайдено на буддійських фресках ІІІ-ІІ ст. до н. е. в Пакистані. Згадки про зоб зустрічаються і в творах античних авторів. Так, під час завоювання Галлії Юлій Цезар помітив ознаки зобу у представників місцевого населення.

Найдавніше зображення зобу в європейських джерелах датовано 1215р. Рукописну книгу з цим зображенням було знайдено в абатстві цистеріанців неподалік м. Грац (Австрія), розташованого в Альпах. Дуже показово, що на цьому малюнку людина з ендемічним зобом тримає в руці так званий скіпетр дурня, котрий в епоху Середньовіччя слугував ознакою слабкого розуму.

Перші спроби подолати проблему ендемічного зобу датовано початком XIX ст. Історичні джерела зафіксували накази Наполеона щодо дослідження зобу, адже саме він вперше помітив, що хворі на зоб новобранці з гірських регіонів є непридатними до військової служби через недостатній рівень розумового розвитку і вади слуху.

Але тільки на початку XX ст. з'явилася ідея профі­лактики зобу і контролю за його поширенням. У цей час було вперше здійснено спробу використовувати йодовану сіль для профілактики зобу в Швейцарії.



  • Подивіться на географічну карту світу, знайдіть Швейцарію і поміркуйте, чому саме в Швейцарії почалися спроби використання йодованої солі?

(Можлива відповідь: зоб і кретинізм були дуже поширеними хворобами в цій країні через її географічне розташування у гірських районах Альп, де природні джерела йоду або мізерні, або зовсім відсутні.)

Результати застосування йодованої солі вразили спостерігачів: за період з 1925 до 1947 рр. кількість юнаків, непридатних до військової служби через зоб і кретинізм, зменшилась з 31 до 1 особи на 1000 рекрутів.

Крім того, наукові дослідження 1966 р., які було проведено серед населення Папуа Нової Гвінеї, підтвердили, що нестача йоду в організмі жінки під час вагітності є основною причиною кретинізму.

Географічний аспект проблеми йододефіциту.

Оскільки найбільш високу концентрацію йоду зафіксовано на теренах Світового океану, найвищий ступінь ризику відносно нестачі йоду мають континентальні регіони, розташовані далеко від морів, а також регіони так званих молодих гірських масивів (Альпи, Анди, Гімалаї), де йод вимивається з ґрунту річками. Також небезпечними в цьому відношенні є регіони, розташовані в зоні розливу великих річок.

1 мільярд населення Землі є так званою групою ризику. З них найбільшу загрозу відчувають жителі Азії (701 млн.), Африки (227 млн.), Латинської Америки (60 млн.) та Європи (20-30 млн.). Близько 200-300 млн. осіб на Землі мають зоб або інші помітні ознаки йододефіциту, принаймні б млн. осіб страждають на кретинізм.

Добова потреба людини в йоді - 150-200 мкг. В1990 р. в Нью-Йорку під час Всесвітньої зустрічі на вищому рівні під егідою ООН було розроблено і затверджено заходи щодо подолання хвороб, пов'язаних з йододефіцитом. Йодування солі було визнано одним із засобів досягнення цієї мети, і стратегію йодування було затверджено на одній із сесій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

Сьогодні завдяки наявності технології йодування солі вдається захистити більш як 85 млн. новонароджених дітей. Понад 70% сімей у всьому світі та більше ніж 90% населення 28 країн, що розвиваються, вживає сьогодні йодовану сіль. Ще в 36 країнах її вживає більш як 50% населення. В Україні ця цифра становить 5,5%.
Використання йодованої солі є найбільш універсальним методом профілактики хвороб, пов'язаних-з йододефіцитом.
Сіль - це єдиний мінерал, який додається в їжу безпосередньо, без спеціальної хімічної обробки. Вибір солі в якості «носія» йоду зумовлений тим, що вона використовується усіма прошарками суспільства, незалежно від соціального і економічного статусу особистості.

Йодована сіль показана всім без винятку мешканцям регіонів, де існує природний дефіцит йоду і надходження його з їжею та водою є недостатнім. До того ж це не ліки, а продукт харчування, придбати який можна не в аптеці за рецептом, а в звичайному магазині. Існує реактив для виявлення йоду в солі (Rесhеск). Проведемо дослід з виявлення йоду в солі.


Алгоритм дії для визначення наявності йоду в солі:


  • для контролю взяти кілька повних ложок йодованої солі, розкласти її рівно по поверхні столу;

  • відкрити пломбу на кришці;

  • легко натискуючи на ампулу, видавити краплю контрольного розчину на поверхню солі;

  • сіль буде змінювати колір від світло-блакитного до темно-фіолетового, позначаючи вміст йоду в солі.


Перевірка доступності нової інформації.

Питання:

  • назвіть хвороби, пов'язані з нестачею йоду;

  • який географічний аспект проблеми йододефіциту;

  • який універсальний метод профілактики йододефіцитних хвороб?

  • ви прийшли до аптеки купити реактив для виявлення кількості йоду в солі; складіть діалог з аптекарем про користь йодованої солі та виявлення її реактивом.


VI. Підведення підсумків:

  1. Аналіз діяльності учнів впродовж всього уроку.

  2. Домашнє завдання:

  • розкажіть родичам про значення йодованої солі для здоров'я людини та існування реактиву для виявлення йоду в солі;

  • написати реферати за темою уроку: “До чого може призвести нестача йоду в організмі”; “Як відбувається накопичення йоду в організмі”.


Додатковий матеріал (для рефератів та самостійної роботи учнів).

До чого може призвести нестача йоду?


Нестача йоду може призвести до цілого ряду тяжких захворювань, серед яких ендемічний зоб - порушення функції щитовидної залози. А функція цієї залози - викид у кров тироксину і трийодотироніну - гормонів, що містять йод. Фізіологічні функції, регульовані цими гормонами, дуже різноманітні. Вони контролюють функціонування всіх систем організму, швидкість метаболізму, теплотворення, ріст і розвиток, жировий, вуглеводний, а також білковий обміни, обмін вітамінів, жирних кислот, холестерину, перетворення каротину на вітамін А, водний і електролітичний обміни.

З цього переліку функцій зрозуміло, яку величезну роль відіграють вони в організмі і чому порушення функції щитовидної залози призводить до найтяжких розладів чи навіть до загибелі організму. Перше дослідження 28 хворих на кретинізм у гірському районі Еквадору було проведено медиком Даджем. У 23 чол. був зоб, іноді величезних розмірів. Усі хворі були низькорослими (115-145 см) і розумово відсталими. Більше половини з них не могли впоратися із завданнями, які легко виконує нормальна дворічна дитина. У 27 були порушення мови і слуху, а в 17 - повна втрата слуху, у 23 - порушена координація рухів. Усі хворі мали підстрибуючу ходу, і ніхто з них не міг рухатися один за одним.

Це реальний опис клінічної картини ендемічного кретинізму, який виникає тільки у зв'язку з ендемічним зобом. Вважається, що він виникає в результаті відсутності гормону щитовидної залози в критичний період дозрівання плоду. У більш легких випадках - це зоб, диспепсія, токсикози вагітності, брак молока в матерів-годувальниць, гормональна недостатність, атеросклероз. У Закарпатті, Прикарпатті, у Карпатських горах при хронічній йодній недостатності практично у всіх жителів збільшена щитовидна залоза, майже в усіх постійний стан утоми, часті депресії, дратівливість. Усе це прояви ненормальної роботи щитовидної залози.

Останні дослідження медиків показують, що список хвороб, викликаних йододефіцитом, усе розширюється. Порушення роботи ендокринної залози завдає нищівного удару по всіх системах організму. Від роботи щитовидної залози прямо залежить захворюваність такими хворобами, як алергія, анемія, апатія, атеросклероз, безсоння, гіпертонія, гіпотонія, депресія, в'ялість шкіри, затримка росту, зоб, імпотенція, куряча сліпота, ламкість нігтів, нервозність, ожиріння, оніміння кінцівок, ослаблення імунітету, набряклість, рак, серцева аритмія, тахікардія, погіршення пам'яті і стомлюваність.

На жаль, не уникла проблем йододефіциту й Україна. Чому ж усе так погано? Справа в тому, що протягом двох останніх десятиліть програми з йодної профілактики були практично згорнуті, а катастрофа на Чорнобильській АЕС звела нанівець зусилля всіх попередніх років. Помірний дефіцит йоду, як правило, не має зовні вираженого характеру. Його навіть назвали «прихований голод».

Поблизу моря вміст йоду у ґрунті, воді та повітрі незмірно більший. Але такий високий вміст йоду зберігається на вузькій (не більше 5-7 км) прибережній смузі. Чим далі від моря, тим він менший. Причому між морями теж є різниця. Так, йодна недостатність не спостерігається в жителів узбережжя теплих морів, а от у жителів узбережжя холодних морів (якщо вони не займаються рибальством і не харчуються морепродуктами) виражена досить сильно. Причина в тому, що йод, який міститься у морській воді, під впливом сонячних променів випаровується в атмосферу. Наприклад, під гарячим кримським сонцем йод активно переходить в атмосферу і розноситься по всьому півострову. Чим далі від моря, тим менше йоду міститься не тільки в атмосферу і розноситься по всьому півострову. Чим далі від моря, тим менше йоду міститься не тільки в атмосфері, ґрунті і воді, але й у продуктах. Середній вміст йоду в продуктах харчування представлено нижче.


Як відбувається накопичення йоду в організмі.


Йод, що надійшов з їжею, потрапляє зі шлунку в кров і з кров'ю - у печінку. Печінка здатна на якийсь час затримувати йод і таким чином регулювати його перехід у периферійну кров, запобігаючи надмірному підвищенню вмісту в ній йоду в період травлення.

Щитовидна залоза активно витягає йод із крові, що протікає через неї. При цьому неорганічні з'єднання йоду у крові перетворюються на органічні сполуки. Майже весь йод у щитовидній залозі входить до складу органічних сполук: тироксину, трийодотироніну та інших йодованих похідних тирозину. І лише 1% його знаходиться у вигляді неорганічного йоду.

У крові міститься 60-75% йоду у формі органічних сполук і 25-40% - неорганічного йоду. Загальний вміст йоду в організмі людини складає приблизно 25 мг. У нормі близько половини цієї кількості зосереджено в щитовидній залозі. Вміст йоду в щитовидній залозі перевищує вміст його в крові приблизно в 300 разів. Отже, щитовидна залоза здатна й активно перетворювати неорганічний йод на органічний, і вибірково накопичувати, концентрувати йод у собі.

Щитовидна залоза із йоду, що міститься в крові, створює свої запаси, які проходять через неї кожні 17 хв. Вона може втрачати йод:

• при використанні для пиття хлорованої води. От чому серед усього населення України з проблемою йододефіциту частіше стикаються міські жителі, а не сільські, які використовують для пиття колодязну нехлоровану воду;

• при підвищеному споживанні в їжу звичайної кухонної солі: натрій заміщає йод, оскільки атомна вага натрію вища.

• при нагріванні: йод випаровується, тому при готуванні їжі в ній залишається не більш як 20-30% йоду. Наприклад, при варінні м'яса зникає до 48% йоду, квасолі і капусти - до 50, буряка, моркви, картоплі - до 30%.

Завершуючи розповідь про харківський семінар, хочеться нагадати слова Гіппократа: «Здоров'я - це не все, але все - ніщо без здоров'я». Давайте не будемо забувати про це і ми, наслідуючи приклад небайдужих харків'ян.



Вміст йоду в 100 г продуктів харчування, мікрограм (10-9кг)


Хлібобулочні вироби…………….

3,0-8,4

Томати……

73,0

Печінка………..

6,8

Крупи………...…

1,5-4,5

Сливи……..

8,0

Курка………….

20,0

Борошно………..

2,0-3,0

Вишні…….

2,0

Яйця курячі…..

23,0

Кукурудза………

5,2-7,0

Яблука…….

2,0

Жовтки яєчні…

4,0-5,0

Молоко……..…

9,3

Виноград…

2,0

Качка…………

20,0

Кефір……………

До 30

Персики……

2,0

Хек………….….

110,0

Вершки, сметана.

5,0-7,0

Апельсини…

3,1

Окунь морський.

130,

Картопля………..

2,0-8,0

Ягоди…….

7,0

Тріска………..…

263,0

Морква………….

8,0

Яловичина…

6,3

Креветки……….

110,0

Салат……………

7,0

Свинина……

5,6

Мед….……….

2,0

Буряк……………

4,0

Телятина…

7,0-13,0









ЛІТЕРАТУРА


  1. Белов С.В., Бринза В.Н., Венчик В.С. Безопасность производственных процессов. – М.: Машиностроение, 1985. - 75-79, 113-115с.

  2. Василенко Л.Б. Основи безпеки життєдіяльності. – Харків, “Ранок”, 2001.- 141-145с.

  3. Васильчук М.В., Вінокурова Л.Е., Тесленко М.Я. Основи охорони праці. – К.: Просвіта, 1997. - 12-17, 38-41, 88-89с.

  4. Гимельштейн Л.Я., Френзель Ю.М. Безопасность труда шахтеров. Человеческий фактор. – Кемерово: Кемеровское книжное изд-во. – 1990. – 172 с.

  5. Глазко В.І., Глазко Т.Т. Високі технології і державна безпека. № 1,2004. - 36-42с.

  6. Горошков Г.А. О безопасности жизнедеятельности общества. БЖД, № 12, 2003. - 18-19с.

  7. Дейлі Г. Сталий розвиток і політика США. // БЖД № 1, 2004. - 19-22с.

  8. Єлисєєв А.Г. Охорона праці. – К., 1995. - 22,39,112-114с.

  9. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів. – К.: Основа, 1995.

  10. Захаров В.А. Всеукраїнський науково-практичний семінар “Формування здорового життя молоді”. // БЖД, № ', 2003. - 11-17с.

  11. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. – Вип.3 / Під загальною ред. В.В. Дурдинця. – К.: Агентство “Чорнобильінтерформ”, 2001.

  12. Кирич Н.Б. Безпека життя і охорона праці. – К., 2001. - 55-58с.

  13. Концепція національної безпеки України // Урядовий кур'єр, 1997, № 21-22.

  14. Куценко Г.И., Жашкова И.А. Основы гигиены. – М.: Высш.шк.,1980. - 43-48с.

  15. Матеріали парламентських слухань “Про проблему бездомних громадян і безпритульних дітей і шляхи її подолання” (22.12.2003) // БЖД, № 2, 2004. - 19-22с.

  16. Матюхин В.В., Юшкова О.И., Порошенко А.С., Ямпольская Е.Г. Значение профессионального отбора в обеспечении безопасности труда // «БЖД» - №2. – 2006. – с. 34-39.

  17. Міщенко І.М. Безпечна життєдіяльність як складова національної безпеки. // БЖД, № 8, 2003 - 2-5с.

  18. Никулин Г.В. Наука о защите жизни. //БЖД, № 9, 2003. - 2-4с.

  19. Основные принципы государственной политики в сфере безопасной жизнедеятельности населения до 2011 года // БЖД, № 7, 2003. - 7-9с.

  20. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти (Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001р., №563).

  21. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Затверджений Постановою КМУ № 442 від 01.08.1992.

  22. Проблемы совершенствования законодательства об охране труда и практики его применения // Охрана труда и социальное страхование. – 2003. - № 3. – с. 3-13.

  23. Томаков В.И. Производственный травматизм в строительной отрясли.// «БЖД». - № 3. – 2006. – с.13-22.

  24. Шварцбуг Л.Э., Рябов С.А, Иванова Н.А. Аттестация учебных и рабочих мест в образовательных учреждениях.// Приложение к журналу «БЖД». - № 6. – 2006. – с. 7-9.

Шевчук Світлана Степанівна

Методичні рекомендації для педагогічних

працівників та фахівців системи ПТО України
Охорона праці та безпека життєдіяльності в ПТНЗ

Підписано до друку ___________

Тираж _____ прим. Замовлення № _____

Віддруковано редакційно-видавничим відділом ДІПО ІПП


м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31

Свідоцтво: серія ДК № 636 від 17.10.01 р.,

видане Держкомітетом інформаційної політики,

телерадіомовлення України



1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка