Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30




Сторінка5/16
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.44 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

ІІ. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

2.1. Загальні питання безпеки праці


Одним з найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б виключали можливість дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Досягнення мети охорони праці на підприємствах та закладах освіти щодо створення безпечних умов праці, оптимізації виробничого середовища, фізичного і нервово-психічного напруження працюючих в основному залежить від того, в якій мірі при створенні і експлуатації технічних засобів і технологій враховані особливості людського фактору і ергономічних вимог системи "людина-машина-середовище".

Згідно із статтею 158 Кодексу законів про працю власник підприємства зобов'язаний забезпечити належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови праці відповідно до умов нормативних актів з охорони праці.



Умови праці  це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Працездатність  здатність людини до праці, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров'я і професійною підготовкою.

Безпека  відсутність неприпустимого ризику, що пов'язаний з можливістю нанесення ушкодження.

Безпека працістан умов праці, при якому відсутній виробничий травматизм.

Безпека умов праці  стан умов праці, при яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів виключено або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує гранично допустимих рівнів.

Безпека виробничого процесу  здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією.

Безпека виробничого устаткування  здатність устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій в певних умовах протягом встановленого часу.

Умови праці поділяються на 4 класи:

1 клас  оптимальні умови праці, при яких зберігається здоров'я працюючих і працездатність підтримується на високому рівні;

2 клас  допустимі умови праці, при яких параметри факторів виробничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;

3 клас  шкідливі умови праці, які характеризуються наявністю факторів виробничого середовища і трудового процесу, рівні яких перевищують гігієнічні нормативи і можуть мати негативний вплив на організм працюючих; шкідливі умови праці поділяються на 4 ступені (за величиною перевищення гігієнічних нормативів і виразності змін в організмі працюючого);

4 клас  небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризується таким рівнем виробничих чинників, коли їх дія протягом робочої зміни створює великий ризик виникнення тяжких форм професійних уражень, отруєнь, ушкоджень, загрозу для життя.

Нанесення травми людині на виробництві обумовлене наявністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників.



Фізичні небезпечні виробничі чинники  це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря тощо.

Хімічні небезпеки виробничі чинники  це дія на людину їдких та подразнюючих речовин. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються:

  • за характером дії на організм людини (загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні);

  • за шляхом проникнення до організму людини (через органи дихання, через травну систему, через шкірний покрив).

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники  це біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих приводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини).

Психофізіологічні небезпечні шкідливі чинники  це фізичні та нервово-психічні перевантаження.

Безпечність виробничих процесів забезпечується комплексом проектних та організаційних рішень. Це  вибір технологічного процесу, робочих операцій, черговості обслуговування обладнання тощо. Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих, що досягається за допомогою організаційних заходів (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічних засобів безпеки.

Дія технічних засобів захисту повинна забезпечити безпеку працюючих від початку робочого процесу до його закінчення і не повинна закінчитись раніше, ніж припиниться дія небезпечного або шкідливого виробничого фактору.

Методи та засоби забезпечення безпеки праці вибирають на основі виявлення небезпечних факторів, специфічних для окремого технологічного процесу, а також вивчення зони дії (небезпечної зони) та особливостей кожного з виявлених факторів.



Небезпечна зона  це простір, у якому можлива дія на працюючих небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактору.

Для того, щоб запобігти появі людини у небезпечній зоні, а також локалізувати цю зону і зменшити її розміри до можливого мінімуму, використовують різні засоби захисту.


2.2. Засоби захисту


Засоби захисту можуть бути об'єктивні (огородження, блокування, запобіжні пристрої та клапани, ізоляція та герметизація, заземлення тощо) і суб'єктивні (запобіжні знаки і надписи, сигнальні пристрої, контрольно-вимірювальні прилади, умовне забарвлення об'єктів тощо).

Об'єктивні засоби захисту.

Огорожі використовують для попередження попадання людини у небезпечну зону. Огорожі можуть бути нерухомими і періодично відкриватися в процесі роботи. Вони можуть бути суцільними, сітчастими, прозорими і непрозорими.

Огороджувальний пристрій  пристрій для захисту, який встановлюється між небезпечним виробничим фактором і працюючим.

Блокування також розраховане для захисту людини при її попаданні у небезпечну зону. Блокування можуть бути електричними, механічними, пневматичними, гідравлічними або комбінованими.

Блокувальний пристрій  це захисна система, яка спрацьовує при помилкових діях працюючого.

До охоронних пристроїв відносяться запобіжні клапани, плавкі запобіжники, кінцеві вимикачі і подібні їм. Запобіжні клапани попереджують вибух котлів і посудини, які працюють під тиском в заданих межах і нормальному стані. Плавкі запобіжники захищають електроустановки від аварійного режиму.



Суб'єктивні засоби захисту.

Сигналізація  це засіб попередження обслуговуючого персоналу про небезпеку або аварію, що має виникнути або виникла. Це необхідно для своєчасного вжиття попереджувальних заходів як під час ручного, так і під час автоматичного керування технологічним процесом. Сигналізація за способом оповіщення буває: світлова, звукова, світлозвукова, кольорова, знакова, індикаторна і комбінована. Усі сигнальні прилади і апарати встановлюють на видному, людному та зручному для спостереження місці.

Світлова сигналізація може бути:

  • заборони (червоне світло);

  • попередження (жовте світло);

  • дозволу (зелене світло).

Вона може бути внутрішня і зовнішня.

Звукова сигналізація застосовується у вигляді дзвінків, сирен тощо. Звуковими сигналами обладнують автомашини, підйомні і усі транспортні пристрої всіх типів, а також устаткування і автоматичні лінії, де сигнал подається перед пуском для попередження про необхідність вживання запобіжних заходів.

На виробництві найдосконаліша комбінована сигналізація, яка сигналізує, попереджує і автоматично усуває небезпеку. Наприклад, пожежна світлова і звукова сигналізація попереджує про виниклу пожежну небезпеку (сигналізує) і вмикає систему автоматичного гасіння пожежі водою, піною, газом, парою або блокуванням.



Попереджувальні написи, сигнальні пофарбування.

Ці знаки безпеки праці призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку, про необхідність застосування відповідних засобів захисту, а також дозволяють або забороняють певні дії працюючих.



Забороняючі знаки забороняють визначені дії.

Попереджуючі  попереджують про підвищену небезпеку.

Наказуючі знаки  дозволяють дії тільки під час виконання конкретних вимог безпеки праці.

Вказівні знаки  показують місцезнаходження різних об'єктів, пунктів відпочинку, повідомлення, сховищ тощо.

Сигнальні кольори  спеціальний набір кольорів фарбування поверхонь конструкцій і елементів лабораторного устаткування, які можуть служити джерелом небезпеки, поверхонь захисних пристроїв, а також пожежної техніки. Наприклад, газопровід фарбують у жовтий колір, прохід, проїзд у майстернях (на дорогах)  у білий колір.

Засоби індивідуального захисту використовуються для охорони працюючого від впливу небезпечного і шкідливого виробничого фактору (респіратори, ізольовані підставки, спецодяг, навушники, рукавиці, протигази, автономний ізольований костюм, спецхарчування тощо).

До оздоровчих заходів на виробництві належать:



  • механізація і автоматизація шкідливих, важких і трудомістких робіт;

  • удосконалення системи вентиляції і опалення;

  • герметизація процесів, апаратів та тепловиділяючих установок;

  • передбачення пристроїв (теплових завісив, тамбурів) для перешкоджання проникненню холодного або теплого повітря через технологічні прорізи, ворота і двері;

  • швидкість руху повітря в приміщенні виробництва повинна бути не більшою, ніж 0,2-0,4 м/сек.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка