Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30




Сторінка7/16
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.44 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

2.5. Розслідування та облік нещасних випадків


Відповідно до Закону України "Про охорону праці" (стаття 25) власник зобов'язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Порядок розслідування, реєстрації та обліку нещасних випадків регламентується "Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України у новій редакції від 17.06.98, №923.

Розслідування проводиться за участю профспілкової організації, членом якої є потерпілий. У розслідуванні групових та із смертельними наслідками нещасних випадків бере участь представник органу державного нагляду.

Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварії, стихійного лиха, контакту з тваринами та іншими представниками флори і фауни.

На облік за результатами розслідування беруться нещасні випадки, які сталися з потерпілими:


  • під час виконання трудових обов'язків, або дій в інтересах підприємства;

  • протягом робочого часу, перерви і відпочинку на території підприємства або в іншому місці;

  • протягом часу, необхідного для приведення в порядок одягу, засобів захисту, робочого місця та для особистої гігієни;

  • під час аварії та їх ліквідації на об'єктах виробництва;

  • під час проїзду на роботу або з роботи на транспорті підприємства.

Про нещасний випадок, внаслідок якого працюючий втратив працездатність не менше як на один день, складається акт за формою Н-1 комісією з розслідування. Акт за формою Н-1 складається у 5 примірниках. В разі гострих професійних отруєнь (захворювань) в комісію входить спеціаліст санепідемстанції, куди надсилається один примірник акту форми Н-1.

У разі, коли на підприємстві стався груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, вони підлягають спеціальному розслідуванню, яке проводиться протягом не більше 10 днів.

Один примірник акту Н-1 надсилається потерпілому, або особі, яка представляє його інтереси. Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років.

Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприємстві, розслідуються і беруться на облік підприємством. У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.

Якщо вказані роботи проводилися на території навчального закладу, то нещасний випадок розслідується комісією установи освіти і береться на облік навчальним закладом.

Нещасні випадки з учнями і студентами під час трудового і професійного навчання у навчальному закладі розслідуються та беруться на облік відповідно до "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти" (наказ Міносвіти від 01.08.2001 р., №969/6160).

Розслідуванню та обліку підлягають також випадки професійного захворювання, отруєння та аварій.

Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України.

Зв'язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідемстанцією.

Власник підприємства або керівник закладу освіти зобов'язаний аналізувати причини нещасних випадків, професійних захворювань і отруєнь і здійснювати заходи щодо їх запобігання.


2.6. Освітня стратегія управління та безпеки праці


Забезпечення охорони та безпеки праці в сучасному виробництві залишається однією з найпроблематичних тем, які стають все більш актуальними у зв’язку з майбутнім вступом України до СОТ, одним із вимог якого є приведення українських нормативів з охорони праці у відповідність до міжнародних стандартів промислових галузей.

Згідно до офіційної статистики, за останні 5 років коефіцієнт частоти нещасних випадків із смертельним результатом на 1000 працюючих на будівництві в Росії постійно зростає й перевищує аналогічний показник в інших галузях промисловості [23]. Будівельна галузь України теж залишається однією з найтравматичних. Низький рівень трудової та виробничої дисципліни призводить до того, що в процесі виробництва припускаються порушення технологічних регламентів й інструкцій, до виконання робіт підвищеної небезпеки залучаються робітники без достатнього досвіду та кваліфікації. Через багатогранні особливості будівельної діяльності умови праці на робочих місцях часто змінюються, що призводить до зміни професійних ризиків, яких зазнають працівники. Не зважаючи на механізацію, будівельна галузь все ще вимагає великих витрат ручної праці. Більш того, велика кількість партнерів, які приймають участь в будівельних роботах - роботодавці, замовники, підрядчики, наймані робітники, архітектори, клієнти, постачальники – ускладнює ситуацію з наявністю аварійності та травмонебезпеки на будівельних майданчиках.

Професійний ризик загибелі представлений широким спектром нещасних випадків на будівництві (% від загальної кількості постраждалих у галузі за 1998 і 2001 роки) [23]:


  • дорожньо-транспортні випадки – 14,9% та 7,9%;

  • падіння постраждалого з висоти – 23,4% та 18,7%;

  • падіння, обрушення, обвали предметів, матеріалів, ґрунту – 16,4% та 19,2%;

  • ураження предметами, деталями, які рухаються, розламуються, обертаються – 9,5% та 17,9%;

  • ураження електричним струмом – 7,5% та 1,2%;

  • вплив екстремальних температур – 10,4% та 2,6%;

  • потоплення – 6,0% та 0,4%;

  • ураження в результаті контакту з тваринами, плазунами, комахами, а також через стихійні лиха та фізичне перевантаження – 13,4% та 30,9%.

Отже, зростання виробничого травматизму обумовлене погіршенням умов праці, низьким рівнем трудової та виробничої дисципліни, відсутністю належного контролю за виконанням вимог охорони праці та техніки безпеки. Крім того, слід враховувати й психологічний фактор в умовах нестабільної економіки люди нерідко йдуть на виконання робіт, ігноруючи елементарні вимоги безпеки. При цьому вплив професійних ризиків посилюється під впливом психосоціальних ризиків – на підприємствах, особливо малого та середнього бізнесу, виявляються грубі порушення в області охорони праці та вимог трудового законодавства. Наприклад, в 2001 році при перевірці організацій будівельного профілю було виявлено біля 200 тисяч порушень трудового законодавства: колективних договорів, угод, тривалості робочого часу та часу відпочинку, дисципліни праці й трудового розпорядку, праці жінок, підлітків, навчання та інструктування робітників з питань охорони праці, забезпечення засобами індивідуального захисту, нагляду за будівництвом та реконструкцією виробничих об’єктів, розслідування нещасних випадків.

Виведення умов праці на належний рівень та зниження травматизму в галузях економіки повинні відбуватися через оволодіння прогресивними методами управління галузями промисловості в існуючих умовах розвитку економіки. Тому актуально стає питання про менеджмент промислової галузі, який представляє собою сукупність принципів, форм, методів, прийомів та засобів управляння промисловою галуззю, складовою якого є й менеджмент охорони праці, який:



  • передбачає наявність виробничої політики, орієнтованої на результат; наявність професійного персоналу; формування ідеології безпеки, культури й дисципліни праці;

  • визначає цільову й соціально-психологічну спрямованість з охорони праці; порядок системного підходу; порядок контролю, аналізу, оцінки ефективності політики й функціонування системи;

  • використовує теорію і практику використання систем управління безпекою, якістю, навколишнього середовища;

  • дозволяє створити умови для зниження рівня виробничого травматизму й вивести систему управління охороною та безпекою праці на якісно новий рівень.

Але майбутніх спеціалістів всьому цьому слід навчати. В першу чергу необхідно домагатися підвищення якості в навчанні відповідним спеціальним дисциплінам і дисциплінам, пов’язаним з опануванням знань з охорони праці учнів (слухачів, студентів) професійних навчальних закладів.

Слід підвищити увагу до вивчення проблем й методів організації й безпечного виконання робіт в умовах малих трудових колективів. Для цього було б доцільним розширити змістовну частину дисциплін «Охорона праці» та «Безпека життєдіяльності» тематичними розділами «Психологія безпеки виробничої діяльності», «Інформаційна база охорони та безпеки праці», «Надійність технічних систем й техногенний ризик» тощо [22].

«Начинайте изучать безопасность труда в молодом возрасте и гарантируйте себе ее на протяжении всей жизни» - ця ключова фраза належить директору Європейського агентства з охорони праці на виробництві Гансу - Хорсту Конколевському, який виступив на відкритому міжнародному семінарі, присвяченому включенню курсу охорони праці в програму загальної освіти в країнах ЄС [23].

Проблему навчання безпеці праці в Євросоюзі розглядають як дуже важливу, тому що статистика свідчить: травматизм серед молодих робітників в 1,4 рази вищий, ніж серед працівників старших вікових груп. А тому вихід один – покращити навчання через обрання напряму, який можна назвати «Безпека – через освіту».

Отже, щоб створити необхідні умови праці, необхідним є глибоке цілеспрямоване та комплексне впровадження питань охорони праці та виробничої безпеки в галузі як єдиної системи соціальних, економічних, організаційних, керівничих, освітніх, технічних заходів, засобів й методів, спрямованих на забезпечення безпечних умов праці.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка