Методичні рекомендації Донецьк  2006 ббк 64. 9 (ІІ) 722 ш 30




Сторінка9/16
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.44 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16

ІІІ. ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

3.1. Характерні причини виникнення пожеж


За даними щорічних аналізів, які проводить Міністерство внутрішніх справ України, основними причинами пожеж на підприємствах є:

  • порушення норм і правил у технологічних процесах виробництва;

  • порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії, зварювальних робіт тощо;

  • неправильне обладнання систем опалення, вентиляції, електроустаткування;

  • порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

  • порушення правил користування електрообладнанням;

  • невиконання протипожежних заходів;

  • погане знання персоналом протипожежного інструктажу;

  • необережна поведінка з вогнем та дитячі пустощі.

Головні причини пожежної небезпеки в кабінетах, лабораторіях і майстернях навчальних закладів є:

  • досліди, які супроводжуються електростатичним розрядом, нагрівом тіл;

  • досліди з демонстрації вибухів різних газів і пари;

  • необережне поводження з вогнем, вогненебезпечними речовинами;

  • неправильне зберігання вогненебезпечних рідин і матеріалів;

  • відсутність інструкцій з ТБ на робочих місцях, кабінетах, майстернях, лабораторіях;

  • відсутність у навчальних приміщеннях засобів пожежогасіння;

  • відсутність витяжних шаф;

  • відсутність або недосконалість протипожежних інструктажів або навчання.

3.2. Організаційні та технічні протипожежні заходи


Пожежна безпека  це стан об'єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення вживаються необхідні заходи щодо усунення негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні цінності.

Протипожежний режим  це комплекс встановлених норм і правил поведінки людей, виконання робіт і експлуатації об'єктів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки.

Пожежна безпека забезпечується організаційними, технічними заходами і протипожежним захистом.



До організаційних заходів належать:

  • розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки;

  • організація інструктування і навчання працюючих;

  • здійснення контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму;

  • організація добровільних пожежних дружин та пожежотехнічних комісій;

  • розробка і затвердження плану евакуації і порядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі;

  • організація дотримання і перевірки належного протипожежного нагляду за об'єктами;

  • організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

До технічних заходів належать:

  • дотримання пожежних норм і вимог;

  • підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, обладнання;

  • улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння та пожежного водопостачання;

  • заборона використання обладнання приміщень, будівель, інструментів, що не відповідають вимогам протипожежної безпеки;

  • правильна організація робочих місць з використанням протипожежних технологічних установок, приладів, інструментів.


Протипожежний інструктаж і навчання

Види протипожежних інструктажів:

  1. Вступний  проходять всі робітники і учні перед допуском їх до роботи. Його проводить спеціальна особа, відповідальна за протипожежну безпеку підприємства, навчального закладу. При проведенні цього інструктажу слухачі ознайомлюються з основними вимогами Закону України "Про пожежну безпеку", з установленим на підприємстві протипожежним режимом, з найбільш пожежними ділянками, з практичними діями на випадок пожежі.

  2. Первинний інструктаж проводиться з робітником або учнем перед початком роботи на робочому місці або при його переміщенні на іншу посаду, ділянку, робоче місце. Під час первинного інструктажу працівника знайомлять з пожежною безпекою цеху, ділянки, з правилами та інструкціями з пожежної безпеки; показують запасні виходи, оповіщувачі пожежної сигналізації, вогнегасники, засоби пожежогасіння; перевіряють практичні дії особи, що інструктується на випадок пожежі. Повторний інструктаж проводять безпосередньо в цеху (лабораторії, майстерні) двічі на рік у строки, встановлені керівником підприємства, згідно з програмою первинного інструктажу на робочому місці.

  3. Позаплановий інструктаж проводиться при зміні пожежної безпеки технологічного процесу, використанні нових протипожежних матеріалів, при самозайманні, загоранні та пожежах.

Навчання правил пожежної безпеки працюючих проводиться раз на 2 роки з метою підвищення рівня їх знань.

3.3. Горіння речовин


Горіння  це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Для того, щоб виникло і підтримувалось горіння, необхідна наявність паливної речовини, окислювача і джерела енергії для запалювання, яка може бути у вигляді полум'я, іскри, випромінювання або тепла від хімічної реакції, механічного удару, тепла від короткого замикання електроустановки, тертя чи різкого стиснення газової суміші.

Види горіння: вибух, спалах, займання, тління, самозаймання, горіння.

Вибух  це швидке перетворення речовини в газо- чи пилоподібний стан з виділенням великої кількості тепла. Об'єм речовини при вибуху збільшується в сотні, тисячі разів. Характерною ознакою вибуху є миттєве зростання температури і тиску газу на місці, де він стався.

Спалах  це швидке загорання пальної суміші без утворення стиснених газів.

Запалювання  це загорання речовини з появою полум'я. Загорається тільки частина речовини. Запалювання здійснюється від джерела загорання.

Тління  це горіння речовини без уявного утворення полум'я. Як правило, при тлінні утворюється багато диму.

За походженням пожежі діляться на:

  • екзогенні, що здійснюються від зовнішнього теплового джерела (відкритого вогню, короткого замикання, вибуху);

  • ендогенні, що виникають від самонагрівання, самозапалення (самозапалення вугілля, руди тощо).

Група горючості. За цією ознакою речовини, будівельні матеріали і конструкції поділяються на 3 групи:

  • негорючі (цегла, пісок, азбест);

  • важкогорючі, тобто матеріали, що складаються з негорючих і горючих складових (асфальтобетон, лінолеум, деревина, просочена антисептиком);

  • горючі  всі органічні матеріали (деревина, толь, асфальт).

Горючі матеріали поділяються на:

  • легкозаймисті (ЛЗ), які займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра тощо) без попереднього нагрівання;

  • важкозаймисті (ВЗ), які займаються від порівняно потужного джерела запалювання або при попередньому нагріванні.

Вогнестійкість  здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню (пожежі), температури, виражена в часі (годинах). Ступінь вогнестійкості залежить від вогнетривкості та займистості матеріалів, а також від межі поширення вогню на цих матеріалах або конструкціях.

Усі будівлі і споруди за вогнестійкістю поділяються на 5 ступенів:

1-й ступінь  всі конструктивні елементи будівлі неспалимі, з високою межею вогнестійкості (1,5-3 год.);

2-й  також негорючі, але з меншою межею вогнестійкості (0,5-2,5 год.);

3-й  основні несучі конструкції будівель негорючі, а не несучі  важкогорючі (0,25-2 год.);

4-й  будови, які мають всі конструкції важкоспалимі (0,25-0,5 год.);

5-й  всі конструкції горючі.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка