Методичні рекомендації міністерство охорони здоров’я україни академія медичних наук україни проблемна комісія




Скачати 259.3 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір259.3 Kb.


ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ УСТАНОВИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПРОБЛЕМНА КОМІСІЯ «ФАРМАЦІЯ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Проблемною комісією

«Фармація»

МОЗ та АМН України

«» 2012 року

Протокол №
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ УСТАНОВИ
Методичні рекомендації

Харків


НФаУ

2012


УДК 615.15:658.310:614.25

Установа розробник: Національний фармацевтичний університет
МОЗ України

Укладачі: Толочко В. М. – доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ

тел. (057) 732-75-58

Артюх Т. О. – аспірант кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ

тел. (057) 732-75-58



Рецензент: доктор фармацевтичних наук, професор Пестун І. В.

Голова експертної комісії: доктор фармацевтичних наук,

професор Немченко А. С.

© Толочко В.М.,

Артюх Т.О.,

© ІПКСФ НФаУ, 2011

Вступ

На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговими завданнями у комплексі соціально-економічних проблем України є пошук шляхів підвищення ефективності використання матеріальних та трудових ресурсів. Це стосується й фармацевтичної галузі, де підтримання високого рівня якості лікарського забезпечення населення в умовах конкуренції неможливе без вивчення та вирішення актуальних питань трудових процесів. За таких умов спеціалісти фармації розглядаються як головний ресурс фармацевтичної установи, діяльність яких має базуватися на науково обґрунтованій організації їх праці. До таких спеціалістів відноситься професійна діяльність уповноваженої особи з контролю якості лікарських засобів фармацевтичних установ.

Однією з головних складових організації праці персоналу є організація його робочого місця, що передбачає в собі систему заходів з пристосування робочого місця шляхом оснащення його всіма необхідними засобами та предметами праці для зручності здійснення робочих процесів, їх розміщення у певному раціональному порядку, а також створення оптимальних та комфортних умов праці. Особливо це важливо для забезпечення діяльності уповноваженої особи з контролю якості лікарських засобів, бо виконання обов’язків цього спеціаліста характеризується високим рівнем фізичного та нервово-психічніого перевантаження.

Методичні рекомендації спрямовані на удосконалення організації робочого місця уповноваженої особи здійснення професійної діяльності уповноваженої особи фармацевтичної установи, зокрема з роздрібної реалізації лікарських засобів. Видаються вперше і призначені для керівників фармацевтичних установ різних форм власності та спеціалістів фармації, що обіймають посаду або виконують обов’язки уповноваженої особи, та науковців.



1. Теоретичні аспекти організації робочого місця спеціалістів фармації

Робоче місце (РМ) — місце постійного чи тимчасового перебування працівника під час виконання ним трудових обов’язків, яке безпосередньо чи опосередковано перебуває під контролем роботодавця. Робоча зона — визначений простір, у якому розташовано робочі місця постійного чи непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Оптимізація РМ спеціаліста передбачає здійснення комплексу певних заходів за напрямками:


  • раціональна спеціалізація РМ;

  • раціональне планування РМ та робочого простору з врахуванням ергонометричних та антропометричних вимог для виключення зайвих рухів, фізичної перевтоми та нераціональних витрат робочого часу;

  • оснащення РМ оптимальним комплектом організаційно-технічного обладнання;

  • створення безпечних та сприятливих санітарно-гігієнічних та естетичних умов праці.

Згідно організаційно-технологічного підходу, РМ уповноваженої особи (УО) з контролю якості лікарських засобів (ЛЗ) - це частина площі фармацевтичної установи (відділу запасів або відділу комплектування замовлень та накладних – вимог), що оснащена у межах досягнення робочої зони прогресивними матеріально-технічними засобами для виконання певних операцій відповідно до технологічного процесу.

Оцінка технічного та організаційного рівня РМ здійснюється шляхом аналізу:

— відповідності будівель і споруд процесу праці, обладнання - нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;

— технологічного оснащення РМ (наявність технологічного оснащення та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і їхнього технологічного стану, забезпеченості РМ піднімально-транспортними засобами);

— відповідності процесу праці, обладнання, оснащення інструментів, засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;

— впливу процесу праці, що відбувається на інших РМ.

З економічної точки зору РМ цього спеціаліста це – пункт отримання прибутку, що перевищує витрати на його створення, оснащення та підтримку у функціональному стані.

Соціологічний підхід до РМ спеціаліста пов’язаний із змістовністю та привабливістю виконуваних робіт, ступенем монотонності, важкості праці, рівнем розумової, фізичної та автоматичної роботи, умовами праці на цьому місці та безпекою і комфортом.

Ергономічний аспект РМ спеціаліста визначає його відповідність антропометричними, біологічним, психофізіологічним та іншим характеристикам людини.

Отже згідно вищезазначеного доцільними є системний розгляд РМ з урахуванням усіх підходів та аспектів.




  1. Класифікація робочого місця уповноваженої особи

Робоче місце УО фармацевтичної установи класифікується наступним чином:



    • за кількістю виконавців та ступенем розподілення праці УО: індивідуальне або колективне. (рис 1.) Колективна організація РМ доцільна за наявності у фармацевтичній установі декількох спеціалістів на яких покладені обов’язки УО, що виконуються в повному обсязі кожним з них або за наявності в установі однієї УО з підпорядкованим їй персоналом на якого частково розподілені певні елементи роботи, що виконуються ними за суміщенням та контролюються УО;


Рис. 1. Класифікація робочого місця уповноваженої особи




  • за рівнем спеціалізації: універсальне (для виконання різноманітних функцій УО) або спеціалізоване (для виконання обмеженої кількості типових операцій праці);

  • за кількістю змін роботи: однозмінні або багатозмінні;

  • за рівнем технічного забезпечення: ручна робота, комп’ютерізована робота;

  • за робочою позою: для проведення роботи стоячи (підготовка ЛЗ і супровідних документів до перевірки, викладення товару з первинного упакування, перевірка дотримання правил зберігання ЛЗ та забезпечення підтримки якості ЛЗ під час їх реалізації, тощо); сидячи (робота з документацією) або змішаної роботи;

  • за умовами праці: нормальні умови, шкідливі умови, з високою нервово-психічною напругою;

  • за кількістю часу перебування на РМ: постійне або тимчасове РМ.

Постійне РМ – місце на якому працівник перебуває половину чи більшу частину свого робочого часу (понад дві години безперервно). Якщо за цих обставин робота виконується на різних дільницях робочої зони, то постійним місцем вважається вся зона.

Тимчасове РМ — це місце, на якому працівник перебуває менше половини чи меншу частину (менше двох годин безперервно) робочого часу.




  1. Спеціалізація робочого місця уповноваженої особи

Раціональна організація РМ передбачає встановлення, чітке формулювання та закріплення певного складу операцій та елементів робіт за окремим РМ та виконуваних ним рухів, робочої пози та можливості застосування раціональних прийомів та методів праці під час їх здійснення, тобто спеціалізацію РМ.

У фармацевтичних установах з невеликим товарообігом ЛЗ рекомедовано комплектування одного універсального РМ для виконання різноманітних операцій професійної діяльності УО. Це пояснюється невеликою кількістю потрібного персоналу, на якого покладаються обов’язки цього спеціаліста, раціоналізацією виробничої площі, економією матеріальних ресурсів та оптимізацією робочих процесів УО за рахунок створення зручностей, зменшення зайвих рухів, зниження часу на пересування у межах невеликої площі фармацевтичної установи.

Високий рівень спеціалізації РМ УО існує у фармацевтичних установах з великим асортиментом ЛЗ та їх значною кількістю, яка надходить до закладу. У таких умовах існують варіанти раціонального розподілення праці як між рівноцінними співробітниками на яких покладені обов’язки УО в повному обсязі (між провізорами), так і розподілення цих функцій на окремі операції між окремими спеціалістами (між провізором та завідуючим установою), а також за наявності в установі однієї УО з підпорядкованим їй персоналом на якого частково розподілені певні елементи роботи, що виконуються ними за сумісництвом або суміщенням, та контролюються головною УО (мережі аптечних установ). У цих установах рекомедовано виділення декількох окремих РМ, деталізація та закріплення за окремим РМ певних операцій УО та відповідне оснащення кожного з місць роботи згідно з операціями праці, що виконуються у різних відділах установи. Наприклад, для проведення прийому ЛЗ по кількості, проведення вхідного контролю якості ЛЗ, ізолювання виявлених під час проведення вхідного контролю якості фальсифікованих незареєстрованих, неякісних серій ЛЗ у карантин до остаточного рішення у відділі прийому ЛЗ доцільно облаштувати окреме РМ. Відділ запасів комплектується РМ для здійснення перевірки наявності в фармацевтичній установі незареєстрованих, неякісних та фальсифікованих серій ЛЗ, згідно з інформацією уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ, у тому числі й ЛЗ з терміном придатності, що закінчився або з невеликим залишковим терміном придатності, забезпечення умов зберігання ЛЗ, що знаходяться в реалізації та здійснення контролю якості ЛЗ в процесі їх подальшого зберігання. У відділі запасів великих фармацевтичних установах доречним є виділення робочої зони або РМ та їх оснащення для проведення відбору зразків ЛЗ, які підлягають обов’язковій лабораторній перевірці на відповідність їх якості показникам аналітично-нормативної документації (АНД), тимчасово заборонених та сумнівних ЛЗ, їх направлення до уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ, знищення або утилізація фальсифікованих ЛЗ, згідно плану термінових дій прийнятому у фармацевтичній установі, ізолювання виявлених під час реалізації фальсифікованих незареєстрованих, неякісних серій ЛЗ у карантин до остаточного рішення.

До РМ УО з контролю якості ЛЗ адміністративного відділа, належить виконання функції з приймання участі у розробці та узгодженні стандартних операційних процедур, при корегуванні договорів купівлі-продажу ЛЗ з питань якості закуповуваної продукції тощо. Також на цьому РМ рекомендовано виконання наступних обов’язків: забезпечення одержання підпорядкованими УО, при наявності у суб’єкта господарювання більше одного аптечного закладу, інформації від керівництва та уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ щодо інспектування та перевірки додержання вимог законодавства по забезпеченню якості ЛЗ та виробничих питань; підтримання зворотного зв’язку від підпорядкованих колег, узгодження роботи підлеглих УО підпорядкованих відділів та установ (за наявності); заповнення відповідних форм поточного обліку обстеження аптеки з метою оцінки стану санітарного режиму та фармацевтичного порядку, поточної документації (складання актів, претензій, накладних для повернення проблемних ЛЗ, фіксація знищених та утилізованих ЛЗ, реєстрація приписів уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ та інших документів внутрішнього обігу тощо та отримання інформації від нього, щодо наявності незареєстрованих, неякісних та фальсифікованих серій ЛЗ); перевірка кореспонденції; перевірка наявності супровідних документів та їх відповідність стандартам оформлення документів; підготовка та оформлення висновків щодо результатів вхідного контролю якості ЛЗ, що надійшли до фармацевтичної установи, безпосередньо після проведення вхідного контролю якості ЛЗ; надання дозволу на реалізацію ЛЗ; ведення реєстру сертифікатів якості виробників та переліку серій ЛЗ, які надійшли, з інформацією про постачальника кожної серії ЛЗ; забезпечення створення архіву зазначених документів; обговорення виробничих питань у телефонному або електронному режимі з постачальниками щодо проблемних ЛЗ; надання уповноваженому органу з контролю якості ЛЗ повідомлень про виявлені незареєстровані, неякісні та фальсифіковані ЛЗ або про які є підозра щодо їх якості, знищені або утилізовані серії ЛЗ, або про відсутність проблемних ЛЗ. За наявності великої кількості паперової документації доцільним є також створення відділу для збереження архіву.


  1. Раціональне планування робочого місця уповноваженої особи

Раціональне планування РМ передбачає відповідно до функціональних, гігієнічних, психофізіологічних та естетичних вимог раціональне розміщення у просторі РМ, елементів його оснащення, предметів праці та самого працівника, зручну робочу позу, можливість використання новітніх прийомів та методів праці, мінімальні траєкторії рухів спеціаліста, рухів предметів праці та дотримання раціональної послідовності елементів роботи .

Розрізняють зовнішнє (положення окремого РМ відносно інших РМ відділу, установи, стін, тощо) та внутрішнє планування. Зовнішнє раціональне планування РМ повинно виключати нераціональні витрати робочого часу на недоречні переміщення, забезпечувати мінімальну відстань пересувань спеціаліста та економне використання робочої площі та зручності у роботі.

Внутрішнє планування передбачає розміщення оснащення та приладів у робочій зоні, меблів, раціональне розташування предметів праці на РМ.

Робочі меблі повинні мати таку конструкцію, щоб забезпечувати найбільший ефект при найменших витратах часу та зусиль працівника, а також для попередження професійних захворювань. Розміри меблів повинні відповідати антропометричним даним спеціаліста та мати технічні характеристики для їх регулювання. Оптимальною робочою зоною розміщення необхідних предметів та засобів праці вважається зона на рівні 75 см від полу та обмежена полу дугами (рухи руками) зліва та справа з радіусом 50 см.

Таке планування РМ не вимагає від працівника зайвих зусиль на повороти голови або наклони корпусу.

Згідно з правилами внутрішнього планування РМ, для кожного предмета відводити певне та постійне місце, що забезпечить автоматичність робочих рухів при їх раціональній послідовності та сприятиме оптимізації прийомів та методів праці. Предмети, що найчастіше використовуються розміщувати на рівні робочої зони, що забезпечить мінімальну кількість робочих рухів. Переговорні пристрої і засоби оперативного зв’язку тримати на відстані протягнутої руки та розташовувати зліва, що зменшить час на їх пошуки при здійсненні термінових телефонних розмов та надасть змогу залишити праву руку для роботи та нотування.

Розміщення комп’ютерного обладнання повинно відповідати наступним вимогам:- екран відеомонітора повинен знаходитися на відстані 600 - 700 мм від очей користувача; - клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100 - 300 мм від його краю або на спеціальній висувній панелі стола.

Рекомендовано не тримати на РМ зайвих предметів. Виділити окремі зони та спеціальні приладдя з розділювачами для збереження канцелярських товарів, для сортування паперів, роботи з архівними документами, методичною літературою, приписами уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ та їх належного зберігання для зниження відволікання уваги при виконанні інших елементів роботи. Для прийому ЛЗ та проведення вхідного контролю якості ЛЗ, що надійшли від постачальника в останню чергу, РМ повинно бути вільним від попередньо отриманих ЛЗ та супровідних документів для виключення пересортиці та плутанини. Для раціоналізації цього виду роботи чітко визначити місце для супровідних документів та для ЛЗ, що надійдуть до реалізації, а також тарного упакування. Сумнівні ЛЗ одразу після їх віднадходження переміщувати до карантинної зони.

5. Оснащення робочого місця уповноваженої особи
Оснащення РМ – це забезпечення його оптимальним комплексом організаційно-технічних умов праці, (обладнанням, приладами) для якісної, безперервної та ефективної роботи.

Найбільшу ефективність дає комплексне використання засобів оргтехніки, тому що за даними статистики окремі технічні засоби знижують витрати часу на виконання професійних обов’язків спеціалістів на 10 — 15 %, то при комплексному використанні витрати часу скорочуються у 2-3 рази. Конкретний перелік оргтехніки УО встановлює, виходячи із специфіки своєї роботи та індивідуальних особливостей, з урахуванням можливого розподілення функціональних обов’язків УО або процесу праці на операції між членами колективу. Наприклад, перевірка та вхідний контроль наркотичних ЛЗ потребують більш досконалого тотального візуального контролю як упаковки взагалі, так і кожного окремого блістеру або ампули, що потребує додаткових засобів освітлення та оснащення робочого місця чорним та білим фоном.

Важливим елементом оргоснащення є робочі меблі, раціональна конструкція яких повинна забезпечувати економічність рухів, зниження напруги на різні органи спеціаліста та зменшення втомленості, підвищення працездатності із врахуванням робочої пози. Для підтримки робочої пози УО при роботі «сидячи» забезпечити наявність можливих пристосувань: крісло, стільці, табурети, сидіння з можливим регулюванням висоти сидіння, що можуть бути оснащені регульованими спинками та підлокітниками. Сидіння-опори слід використовувати при довготривалому стоянні, як засіб для зняття напруги м’язів, наприклад, під час проведення вхідного контролю якості ЛЗ.

Згідно діючих ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва ЛЗ, оптової, роздрібної торгівлі ЛЗ виробничі приміщення аптеки повинні бути обладнані устаткуванням для забезпечення відповідного зберігання ЛЗ (шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо), що позитивно сприяє пошуку та забезпеченню належної перевірки ЛЗ згідно приписів уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ. Для зручності систематизації, сортування та зберігання архівних документів забезпечити достатньою кількістю стелажів, шаф, лотків та боксів для паперів.

Для спеціалістів, що виконують обов’язки УО рекомендовано використання засобів малої оргтехніки, що не потребує великих витрат з боку фармацевтичної установи: переговорні пристрої і засоби оперативного зв’язку, що забезпечують усний зв’язок між УО та іншим персоналом, приймання і передачу оперативної інформації з двома і більше абонентами, груповий виклик прямих абонентів. Автоматичні номеронабирачі, телефонні відповідачі різного призначення, телефонні підсилювачі також надають змогу розширити можливості телефонного зв’язку.

Впровадження системи управління професійною діяльністю УО повинно здійснюватися шляхом поетапної перебудови діючої системи управління фармацевтичною установою з метою запобігання будь-яким порушенням поточної роботи організації.

Для оптимізації відстеження неякісних ЛЗ, переміщення ЛЗ між торговими точками аптечної мережі, їх залишків у карантині, документообігу рекомедовано використати автоматизовану систему обліку, що зменшить невиправдані витрати часу в процесі роботи з постачальниками.

Так встановлено, що лише 17% УО використовують у своїй роботі спеціальні комп’ютерні програми, найбільш уживаними серед яких є «Підприємство 1С» для України, «Моріон», «Likis», «AKON Аптека» (рис. 2). Тому через брак програмного забезпечення виникають значні витрати робочого часу на пошук альтернативних джерел інформації.

Отже решта 83% спеціалістів, що виконують обов’язки УО, потребують оптимізації професійної діяльності та мають для цього резерви часу у вигляді витрат робочого часу на виконання роботи, що не властива кваліфікації цього спеціаліста. Це насамперед, ведення



Рис. 2. Використання комп’ютерних програм у діяльності уповноваженої особи

електронних реєстрів, відправлення та отримання факсів, ксерокопіювання та розпечатування документів, прибирання приміщень. Так, введення реєстрів на придбані ЛЗ в електронний формат займає у певної УО ─ понад 3 години робочого часу (рис 3). Рис. 3. Витрати робочого часу уповноваженої особи на виконання окремих елементів діяльності до та після застосування програмного забезпечення

Доцільність використання фахівців з вищою фармацевтичною освітою на цій ділянці викликає сумніви. В іншій фармацевтичній установі, яка має аналогічні обсяги та показники торгівельно-фінансової діяльності, ведення реєстрів здійснює особа без фахової освіти, що також не є оптимальним варіантом та доцільним замінником сучасного спеціального програмного забезпечення.

Документообіг в режимі on-line дозволяє багатогодинні операції роботи УО виконати зі значною економією робочого часу та психофізіологічних сил за рахунок зменшення часу, що потребує підвищеної концентрації уваги.

Впровадження комп’ютеризованої системи обліку дозволить значно зменшити нераціональні витрати робочого часу УО при здійснені нею професійних обов’язків та надасть нових можливостей для ефективного та якісного виконання її роботи, що призведе до підвищення економічної ефективності фармацевтичної установи в цілому за рахунок зросту показників господарсько-комерційної діяльності.

Більшість респондентів (67%) мають змогу працювати зі стандартним набором програм Microsoft Office. На противагу 84% (67%+17%) УО, діяльність яких у певній мірі комп’ютеризована, 16% фахівців не мають змоги використовувати під час роботи програмне забезпечення. Відсутність спеціальних комп’ютерних програм, інформаційних матеріалів та додаткових знань УО фармацевтичних підприємств з роздрібної та оптової реалізації ЛЗ намагаються отримувати з різних джерел, таких як друковані видання в межах аптеки, думка співробітників, дошка об’яв, звіти для персоналу, зустрічі з керівництвом, збори, Інтернет та чутки (рис. 4).





Рис. 4. Види інформаційних джерел у діяльності уповноваженої особи

Наприклад, більшість УО, а саме 64,58%, отримують вичерпну інформацію із зустрічей з керівництвом; 58,33% - читають друковані видання в межах аптеки. Аналогічна кількість спеціалістів (58,33%) користуються мережею Інтернет. Слід відмітити, що збори та думка співробітників мають інформаційний вплив відповідно на 39,58% та 33,33% всіх анкетованих фахівців. Також великий вплив для 31,25% респондентів мають звіти для персоналу. На дошку об’яв звертають увагу - 12,50% УО, а 6,25% цих фахівців використовують у своїй роботі інформацію, що отримали з чуток.

За таких умов рекомендовано використати спеціальне програмне забезпечення для проведення вхідного контролю якості ЛЗ та їх партійного обліку, контролю залишку товарів, мінімізації пересортиці, виключення у серіях однакових позицій. Це дозволить простежити повний шлях конкретної упаковки від постачальника до покупця, забезпечити ефективну перевірку проблемних позицій фармацевтичної продукції від різних постачальників за короткий термін робочого часу завдяки можливості своєчасного відстеження термінів придатності та реєстрації лікарських засобів, а також серій ЛЗ, заборонених до реалізації згідно з приписами уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ, та автоматично виключити потрапляння неякісного товару на аптечну полицю.

Рекомендовано спростити комунікаційні потоки між аптекою і постачальниками ЛЗ та заощадити робочий час УО фармацевтичної установи завдяки переходу на online-документообіг. Забезпечити якісне сервісне обслуговування впроваджених програм, удосконалення програм, регулярне оновлення наявної інформації, а також безперервне поповнення функціоналу. Мінімізувати співробітництво з постачальниками, що не працюють в онлайн-режимі, через економічну неефективність.

Для підключення комп’ютерної техніки до мережі Інтернет застосувати різні типи модемів або системи Wi-Fi, яка дозволить передачу інформації до різних видів організаційної техніки, що підтримує цю систему, а також з’єднати всі комп’ютери до єдиної мережі.

Для зручності розпечатування електронних документів раціональним рішенням є встановлення на РМ УО принтеру, для введення паперових документів до архіву електронних документів або сканування штрих-кодів під час перевірки лікарських засобів доцільним може бути використання різного типу сканерів.

З метою швидкого копіювання і розмноження службових документів необхідно впровадити комплекс розмножувальної техніки.

З метою створення та підтримки сприятливих санітарно-гігієнічних умов на РМ УО (температурного режиму, режиму вологості) та забезпечення відповідного зберігання ЛЗ використовувати різні типи кондиціонерів за умов використання цих приладів у тих робочих зонах, що не суперечать правилам зберігання ЛЗ та виробів медичного призначення, або правилам пожежної безпеки. Для раціоналізації обстеження установи з метою оцінки фармацевтичного порядку використати засоби для здійснення контролю за температурою і відносною вологістю повітря, пристрої для захисту працівників від прямої крапельної інфекції. Рекомендовано облаштувати всі виробничі приміщення фармацевтичної установи приладами кліматичного контролю та забезпечити їх з’єднання з комп’ютером для автоматичної фіксації даних температурного режиму та режиму вологості, а також з метою автоматичної підтримки встановлених параметрів відповідно до правил зберігання ЛЗ та санітарно-гігієнічних умов праці спеціалістів фармацевтичної установи незалежно від УО. Встановлення таких приладів дозволить на 2,16% робочого часу УО скоротити витрати часу цього спеціаліста та оптимізувати його працю .


6. Аналіз робочого місця уповноваженої особи за умовами праці
Під час проведення досліджень умов праці фахівців, які виконують обов’язки УО, встановили, що найбільший вплив на їх стан виявляють психофізіологічні фактори до яких належать фізичні та нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Серед впливових чинників, що характеризують організацію РМ УО, необхідно звернути увагу на робочу позу цього спеціаліста (вільна, вимушена) та час перебування у вимушеній позі (у відсотках до часу зміни).

Так при роботі за комп'ютером безупинно протягом 6 годин за час робочої зміни спеціаліст перебуває у вимушеній, незручній позі 75% робочого часу при локальному напруженні верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної м'язової активності (гіподинамії) під впливом комплексу несприятливих факторів - шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань комп’ютерної техніки та ін..

Нахили корпусу при виконанні обов’язків УО виникають переважно при виконанні таких видів робіт:



  • відбір зразків ЛЗ, які підлягають обов’язковій лабораторній перевірці на відповідність їх якості показникам АНД, тимчасово заборонених та сумнівних ЛЗ;

  • ізолювання виявлених під час проведення вхідного контролю якості або під час реалізації проблемних ЛЗ до карантину;

  • знищення або утилізація фальсифікованих ЛЗ, згідно плану термінових дій та приписів уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ.

Проте за умови виконання спеціалістом фармації обов’язків УО за суміщенням, наступні види робіт з контролю якості ЛЗ, що також потребують значних фізичних зусиль, можуть бути делеговані іншим працівникам фармацевтичної установи. Це значно впливає на загальний баланс робочого часу УО та викликає потребу корегування умов праці цього спеціаліста саме за показниками важкості праці:

  • перевірка на цілісність, однорідність, наявність пошкоджень, якість пакувальних матеріалів, маркування, зовнішнього вигляду групової, зовнішньої та внутрішньої упаковки без розкриття останньої;

  • підготовка ЛЗ і супровідних документів до перевірки (викладення товару з первинного упакування);

  • проведення прийому ЛЗ по кількості ( їх перевірка згідно з накладними (з обов'язковим зазначенням найменування, дозування, лікарської форми, номера серії, кількості, назви виробника, термінів придатності, реєстраційного статусу).

Аналіз умов праці УО за показниками напруженості трудового процесу виявив, що інтелектуальні навантаження на цього спеціаліста характеризуються змістом роботи під час виконання якої виникає потреба у вирішенні складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота за серією інструкцій). Наприклад, при виявленні під час проведення вхідного контролю якості фальсифікованих, незареєстрованих, неякісних серій ЛЗ УО керується планом термінових дій фармацевтичної установи та прописаними стандартними операційними процедурами щодо їх ізолювання до карантину до остаточного рішення та вирішення питань у телефонному або електронному режимі з постачальниками стосовно таких проблемних ЛЗ та можливості їх повернення; а також своєчасного надання уповноваженому органу з контролю якості ЛЗ повідомлень про виявлені проблемні ЛЗ; відбору зразків ЛЗ, які підлягають обов’язковій лабораторній перевірці на відповідність їх якості показникам АНД; та забезпечення умов проведення процедури направлення відібраних зразків, що підлягають лабораторній перевірці, до уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ або їх повернення постачальнику (комплектація, транспортування).

Серед інших факторів інтелектуального навантаження є розподіл функцій за ступенем складності завдання, який характеризується обробкою отриманої інформації (перевірка наявності супровідних документів та їх відповідність стандартам оформлення документів та наявності інструкцій щодо застосування), її перевіркою (проведення вхідного контролю якості ЛЗ) і контролем за виконанням завдання (підготовка та оформлення висновків щодо результатів вхідного контролю якості ЛЗ, що надійшли, надання дозволу на їх реалізацію, ведення реєстру сертифікатів якості виробників та переліку серій ЛЗ які надійшли, забезпечення створення архіву зазначених документів; ізолювання виявлених під час проведення вхідного контролю якості або під час реалізації фальсифікованих незареєстрованих, неякісних серій ЛЗ до карантину, зупинення торгівлі цими ЛЗ).

Зазначимо, що за характером виконуваної роботи праця УО відповідає роботі в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат, оскільки отримані ЛЗ повинні бути перевірені протягом робочої зміни, а проникнення до реалізації фальсифікованих, незареєстрованих, неякісних серій ЛЗ може нанести непоправну шкоду життю або здоров'ю населення.

Навантаження на зоровий аналізатор виникають через необхідність розрізнення об’єктів на відстані від очей спеціаліста не більше 0,5 м (дані серійних та реєстраційних номерів, термінів придатності, а часом й інформація про виробника, назва та доза ЛЗ). Отримані дані фактичних балансів робочого часу УО доводять, що сумарний відсоток тривалості наступних дій коливається від 21,52% до 39,15%:



  1. проведення вхідного контролю якості ЛЗ;

  2. підготовка та оформлення висновків щодо результатів вхідного контролю якості ЛЗ, що надійшли до ФУ, надання дозволу на реалізацію ЛЗ;

  3. ведення реєстру сертифікатів якості виробників та переліку серій ЛЗ, які надійшли з інформацією про постачальника кожної серії ЛЗ,

  4. заповнення відповідних форм поточної документації (складання актів, претензій, накладних для повернення проблемних ЛЗ, фіксація знищених та утилізованих ЛЗ, реєстрація приписів уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ та інших документів внутрішнього обігу тощо);

  5. надання уповноваженому органу з контролю якості ЛЗ повідомлень про виявлені незареєстровані, неякісні та фальсифіковані ЛЗ або про які є підозра щодо їх якості, знищені або утилізовані серії ЛЗ, або про відсутність проблемних ЛЗ;

  6. вирішення виробничих питань в електронному режимі з постачальниками щодо проблемних ЛЗ з врахуванням плану термінових дій, щодо повернення виявлених неякісних та незареєстрованих ЛЗ, а також знищення або утилізації фальсифікованих ЛЗ;

  7. перевірка наявності в фармацевтичній установі незареєстрованих, неякісних та фальсифікованих серій ЛЗ, згідно з інформацією державних та територіальних інспекцій, у тому числі й ЛЗ з терміном придатності, що закінчився або з невеликим залишковим терміном придатності.

Найбільшу тривалість займає зосереджене спостереження (65,18%) у фактичному балансі робочого часу УО фармацевтичних установ, які проваджують господарську діяльність з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних ЛЗ, психотропних речовин і прекурсорів. Це пояснюється контрастністю об'єкта розрізнення та характеристикою фону, а також проведенням тотального контролю не тільки супровідних документів, а й перевіркою кожної упаковки, блістеру, ампули тощо.

Рівень емоційного навантаження УО характеризується ступенем відповідальності за результат своєї діяльності та ступенем значущості власних помилок. УО несе відповідальність за функціональну якість кінцевої продукції або роботи. Неправильні рішення можуть викликати зупинку технологічного процесу, можливу небезпеку для життя або здоров’я інших людей. Ступінь ризику для власного життя у роботі УО виключений, разом з тим можливий ступінь відповідальності за здоров’я інших осіб.

За результатами досліджень встановлено, що значні витрати робочого часу УО, та високий рівень впливу психофізіологічних факторів виникають через довготривалі робочі зміни та відсутність або замалу тривалість регламентованих перерв. Так фактична тривалість робочої зміни УО, а також спеціалістів, що виконують ці обов’язки, коливається в межах від 8 до 12 або більше 12 годин. Такі умови праці призводять до швидкої втомлюваності спеціаліста фармації, зниження продуктивності праці, виникнення або збільшення кількості помилок, та як наслідок – до витрат часу через відкладення важливої термінової справи, виконання роботи над помилками та повернення до перерваної праці, а також до можливої втрати потрібної інформації через поспіх. Це призводить до зниження рівня ефективності виконання обов’язків УО у цих фармацевтичних установах.

Враховуючи результати аналізу вищезазначених психофізіологічних факторів, рекомендовано раціоналізувати оснащення РМ, вдосконалити програмне забезпечення, оптимізувати режим праці та відпочинку, оскільки цей фактор відіграє найбільш важливу роль при зменшенні впливу навантаження на УО під час здійснення нею професійної діяльності. Зауважимо, що наявність регламентованих перерв та їх тривалість, а також змінність роботи та наявність праці у нічний час вносять неабиякий вплив на продуктивність роботи УО та фахівців, на яких покладені ці обов’язки.



ВИСНОВКИ
1. Досліджена класифікація та спеціалізація робочого місця уповноваженої особи фармацевтичної установи. Запропоновано для великих фармацевтичних установ створення робочих місць з високим рівнем спеціалізації, а для невеликих закладів створення універсального робочого місця.

2. Наведені та обґрунтовані рекомендації з раціоналізації планування робочого місця уповноваженої особи, розміщення оснащення та приладів у робочій зоні, меблів, раціонального розташування предметів праці на робочому місці.

3. Надані рекомендації щодо оптимізації оснащення робочого місця уповноваженої особи, використання необхідної кількості підручних засобів та комп’ютерної техніки. Обґрунтовано доцільність використання спеціального програмного забезпечення для оптимізації сучасних процесів роботи фармацевтичної установи під час виконання обов’язків уповноваженої особи з метою зниження трудомісткості праці цього спеціаліста та підвищення ефективності використання його робочого часу.

4. Досліджені та проаналізовані умови праці уповноваженої особи на робочому місці. Наведені рекомендації для зменшення впливу психофізіологічних умов праці на професійну діяльність уповноваженої особи фармацевтичної установи. Встановлено, що найбільш важливу роль з метою зменшення впливу навантаження на уповноважену особу відіграє режим праці та відпочинку.



ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Архангельский Г. А. Организация времени: от личной эффективности к руководству фирмой / Г. А. Архангельский. – 3-е изд. – С.Пб. : Питер, 2008. – 432 с.

  2. Білоконенко В.І. Організація праці. − Х.: ХДЕУ, − 2004. − 134 с.

  3. Кремер В.К. Пути повышения производительности труда в аптеках / В.К. Кремер, О.А. Ефимова // Пути улучшения методов работы аптечных учреждений. (Сборник).- Алма-Ата, 1989.- С. 106-107.

  4. Наказ МОЗ України № 436 від 30.10.01 „Про затвердження Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі” // Юридичні аспекти фармації. –2004. Т. 2.
    – с. 153-157.

  5. Наказ МОЗ України № 528 від 27.12.2001 «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.legal.com.ua/document/kodeks/0CH560528282-01.html

  6. Постанова КМУ № 442 від 01.08.1992р «Про порядок проведення атестації робочих місць за умов праці» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=442-92-%EF

  7. Постанова Міністерства праці України № 41 від 01.09.1992р «Методичні рекомендації з проведення атестації робочих місць за умовами праці» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ecotest.ua/download/laws/mr41u.htm

  8. Стирс К. Позаботьтесь о своих глазах // Мир ПК. – 1997. – № 5. – С. 42-43.

ЗМІСТ
ВСТУП 3

1. Теоретичні аспекти організації робочого місця спеціалістів фармації……..……………….…………………………………………….4



  1. Класифікація робочого місця уповноваженої особи…………………. 5

  2. Спеціалізація робочого місця уповноваженої особи.………….……….7

  3. Раціональне планування робочого місця уповноваженої особи ….…10

  4. Оснащення робочого місця уповноваженої особи ……………………..12

  5. Аналіз робочого місця уповноваженої особи за умовами праці……….18

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..23

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 24


Наукове видання
Толочко Валентин Михайлович

Артюх Тетяна Олександрівна

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ УПОВНОВАЖЕНОЇ ОСОБИ З КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ УСТАНОВИ
Методичні рекомендації

Відповідальний за випуск О. М. Котенко



_______________________________________________________________________________________________________




База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка