Методичні рекомендації щодо дотримання санітарно гігієнічних вимог та посилення протиепідемічних заходів у дошкільних навчальних закладах при підвищеній захворюваності на грип та грві




Скачати 111.31 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір111.31 Kb.
Додаток

до спільного наказу

від 20.01.2016р.

13/38/12


Методичні рекомендації

щодо дотримання санітарно – гігієнічних вимог та посилення протиепідемічних заходів у дошкільних навчальних закладах при підвищеній захворюваності на грип та ГРВІ

Методичні рекомендації призначені для використання у дошкільних навчальних закладах усіх форм власності, де проводиться навчально-виховний процес з метою зменшення захворюваності на грип та ГРВІ. Документ складено на підставі рекомендацій державних санітарних норм і правил щодо дотримання основних положень протиепідемічних заходів у ДНЗ з метою попередження інфікування педагогічного, медичного, допоміжного персоналу, вихованців та інших осіб, які безпосередньо перебувають у дошкільному закладі вірусом грипу та ГРВІ. Рекомендації базуються на сучасних знаннях щодо структури паразитарної системи і заходів впливу на розвиток епідемічного процесу грипу.



Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Симптоми грипу

При появі перших симптомів грипу хвора дитина обов'язково повинна залишатися вдома, щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших дітей на небезпеку.

Такими симптомами є:

- підвищена температура тіла;

- біль у горлі;

- кашель;

- нежить;

- біль у м'язах.



Епідеміологія

Джерелом збудника інфекції є інфікована вірусом людина з клінічними ознаками або без клінічних ознак хвороби. Період заразливості особи залежить від тривалості виділення вірусу і розпочинається за 1 добу до появи симптомів хвороби і може тривати до 7 днів, але окремі особи можуть виділяти вірус більш тривалий період, особливо діти раннього віку та особи з імунодефіцитними станами. Найбільша кількість вірусу виділяється у перші 2-3 дні хвороби, що, схоже, корелює з тривалістю гарячки.

Поширення вірусу відбувається повітряно-краплинним і контактно-побутовим шляхом, в обох випадках вхідними воротами для вірусу є слизові очей, носа, ротоносогорлянки. У першому випадку вірус поширюється з краплями, що утворюються при диханні, розмові, чиханні, кашлі, приблизно у радіусі до 1 м від хворої особи. Чинниками передачі при контактно-побутовому шляху можуть бути будь-які предмети спільного користування (ручки дверей, вимикачі світла, кнопки ліфту, телефони, іграшки, а також будь-які поверхні, особливо горизонтальні, руки тощо). Тривалість виживання вірусу на твердих поверхнях становить до 72 годин, на м’яких і меблях – до 24 годин, на руках – до 5 хвилин. Збудник інактивується детергентами, стандартними спирт- і хлорвмісними дезінфектантами за 30 секунд.

Тривалість інкубаційного періоду становить до 7 днів (у середньому 2-3 дні), період хвороби - у межах 1-2 тижнів. Групами ризику щодо виникнення ускладнень є вагітні жінки (особливо у другому і третьому триместрах); діти молодшого віку (особливо до 2 років); особи з хронічними станами наступних категорій: хронічні респіраторні хвороби, інші стани, що супроводжуються пошкодженням імунітету, дихальної функції; ожиріння.

З метою недопущення занесення та розповсюдження вірусів грипу та ГРВІ в дитячому дошкільному закладі необхідно суворо дотримуватись санітарно – гігієнічних вимог та протиепідемічних заходів.

Аналіз протиепідемічних заходів в дитячих дошкільних закладах дозволив провести пріоритетний розподіл протиепідемічних заходів в наступному порядку:



  1. Зменшення кількості потенційних джерел збудника інфекції займає перше пріоритетне місце серед всіх протиепідемічних заходів. До цієї категорії заходів належать щоденні огляди при прийомі дітей, які проводяться з метою виявлення в них ознак захворювань. У разі виявлення ознак інфекційного захворювання дитину не допускають до відвідування дитячого закладу або ізолюють від здорових дітей. За показанням дитині повинна надаватися невідкладна медична допомога. Залежно від стану дитину залишають у ізоляторі до приходу батьків або госпіталізують. До закладу охорони здоров’я (за територіальним принципом) та територіального органу Державної санітарно-епідеміологічної служби України негайно направляється екстрене повідомлення про інфекційне захворювання .

  2. Технічний контроль, що передбачає перш за все контроль внутрішнього середовища в ДНЗ, займає другий ранг серед цих заходів. Ці заходи особливо ефективні, оскільки зменшують або усувають контакт із джерелом інфекції й багато з них можуть бути здійснені адекватно без впливу людського фактору. Окрім того, ці елементи захищають як персонал, так і дітей. Прикладами технічного контролю є дотримання групової ізоляції, обладнання окремих входів/виходів для прогулянок, облаштування фільтрів, перегородок в місцях спільного перебування з метою зменшення впливу екрануванням персоналу і дітей, а також використання природної організованої (через внутрішні вентиляційні канали та систему дефлекторів) та неорганізованої (через вікна, кватирки, двері тощо) вентиляції, правильна організація питного режиму (п.5.4.ДСанПіН), дотримання повітряно - теплового режиму (п.6.1.- 6.7. ДСанПіН), санітарно – гігієнічних вимог до утримання приміщень (п.8.6.- 8.17. ДСанПіН) тощо.

  3. Адміністративний контроль включає заходи щодо забезпечення діяльності й політики для зменшення і блокування ризиків. Оскільки керівництво і співробітники дитячої дошкільної установи можуть суттєво впливати на їх ефективність, то цей блок обіймає третє місце серед заходів інфекційного контролю. Прикладами цього виду контролю є підтримка і проведення вакцинації проти грипу; контроль стану здоров’я персоналу з недопущенням до роботи осіб з ознаками грипу/ГРВІ; запровадження респіраторної гігієни / етикету при кашлі (необхідно прикривати рот хусточкою при кашлі); призначення відповідальних осіб за дотримання протиепідемічного режиму; проведення позачергових навчань з питань дотримання санітарно – гігієнічних вимог та протиепідемічних заходів тощо.

  4. Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) займають найнижчий рівень за рангом. Це остання лінія захисту фізичної особи від небезпеки зараження, якщо це не може бути контрольованим або усунутим в інший спосіб. Ефективність використання ЗІЗ залежить від багатьох чинників, зокрема, від постійності та правильності їх використання. В практиці дитячого дошкільного закладу використовується спеціальний/санітарний одяг (халат), змінне взуття. Впродовж карантину з приводу підвищення захворюваності населення на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції у дошкільному навчальному закладі повинен бути введений масковий режим (п.12.6. ДСанПіН).

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ

Основу протиепідемічних заходів складають наступні блоки:



  • раннє і швидке виявлення хворих на грип / ГРВІ, недопущення хворої дитини в групу, відсторонення хворого співробітника від роботи;

  • дотримання стандартних заходів захисту персоналу при виконанні службових обов’язків;

  • створення інфраструктури по дотриманню протиепідемічних заходів в ДНЗ (відповідна наповнюваність груп, наявність всіх необхідних приміщень, в т.ч. медичного кабінету та ізолятора; створення умов для ізоляції груп, наявність окремих виходів із груп, ізольованість ігрових майданчиків тощо);

  • підтримка протиепідемічних заходів .

Персонал ДНЗ має пройти навчання і підготовку з питань дотримання санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічних заходів. Всі співробітники, зокрема, вихователі і  помічники вихователів регулярно проходять навчання санітарному мінімуму, підвищують свою професійну кваліфікацію, і  так само щомісячно прослуховують лекції і  бесіди з  дотримання санепідрежиму в  дошкільному навчальному закладі, догляду за  дітьми тощо, що проводяться медичною сестрою ДНЗ з наступних тем:

- Поняття поточного і  генерального прибирання приміщень ДНЗ;


- Графік генерального прибирання;
- Дезинфікуючі засоби, пам'ятки по  їх  розведенню та застосуванню;
- Правила по  миттю столового посуду і  столів;
- Правила застосування прибирального інвентаря.

До стандартних заходів належать:

  • гігієна рук;

  • використання засобів індивідуального захисту;

  • респіраторна гігієна і етикет при кашлі;

  • збір і видалення відходів;

  • миття і дезінфекція предметів, поверхонь і обладнання.

Персонал дошкільного закладу зобов’язаний постійно здійснювати санітарно-протиепідемічні заходи щодо попередження занесення інфекційних хвороб у організований дитячий колектив, а у випадку їх занесення - заходи щодо запобігання розповсюдженню інфекції. У дошкільному навчальному закладі повинна дотримуватися групова ізоляція (на території, у будинку).

Працівники дошкільних закладів зобов’язані вести постійне спостереження за станом здоров’я дітей, а в разі виявлення ознак інфекційного захворювання повідомляти медичного працівника. Щодня у дітей ясельного віку повинен контролюватись характер випорожнень з реєстрацією у журналі (п.14.4. ДСанПіН).



Основні положення гігієни рук включають наступні положення:

РЕКОМЕНДОВАНО

Миття рук із використанням детергентів (рідкого мила) при видимих забрудненнях

Обробка рук спиртвмісними дезінфектантами

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО

Використання спиртвмісних дезінфектантів при видимих забрудненнях рук

Використання спиртвмісних дезінфектантів при забрудненні рук , доки руки не будуть вимиті водою з милом

Рекомендованим є використання рідкого мила і автоматичної подачі води, контейнерів для сміття і паперових рушників, що попереджує побутові контакти. Персонал та діти повинні дотримуватися гігієни рук постійно, при забруднені рук виділеннями з дихальних шляхів, зміни взуття та одягу, прибиранням, роздачею і вживанням їжі, відвідування вбиральні тощо.

Респіраторна гігієна і етикет при кашлі мають за мету контролювати потенційні джерела інфекції в ДНЗ, за місцем проживання, у місцях спільного перебування людей. Це досягається шляхом прикривання рота і носа при кашлі або чиханні одноразовими серветками (хустинками) з належною їх подальшою утилізацією .

Обробка предметів і поверхонь. При ускладненні епідемічної ситуації в дошкільному навчальному закладі (окремих групах) необхідно вводити обмежувальні заходи, протягом якого проводяться протиепідемічні заходи, у тому числі вимірювання температури 2 рази на день, щоденна дезінфекція приміщень. (п.13.6. ДСанПіН). У місцях перебування хворого передбачає попередню обробку і дезінфекцію всього, що дотикалися до шкіри і слизових покривів хворого, а також проводиться профілактична дезінфекція спільних предметів, що використовуються персоналом та дітьми. Для очистки, що проводиться кожного разу перед дезінфекцією, використовують розчини з нейтральними детергентами, а для дезінфекції дозволяється користуватись дезінфекційними засобами відповідно до інструкції з використання цього засобу, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у навчальних закладах та зареєстровані в установленому порядку (п.8.8.ДСанПіН). Особлива увага приділяється обробці ручок дверей, вимикачів світла, кнопок ліфтів, медичного інвентарю, інших спільних предметів вжитку. При проведенні прибирання і дезінфекції необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.

Дозволяється використовувати мийні та дезінфекційні засоби, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (галузь застосування - для дошкільних навчальних закладів). Дезінфекційні засоби, що використовуються у дошкільному навчальному закладі, повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року № 908. У якості дезінфекційних засобів рекомендуються розчини препаратів з низькою токсичністю. З метою запобігання розкладу активної речовини дезінфекційні засоби повинні зберігатися у затемнених місцях. Необхідно забезпечити зберігання мийних і дезінфекційних засобів в недоступних для дітей місцях (п.8.11.ДСанПіН).
Рекомендована документація, що розробляється і використовується в період обмежувальних заходів

З метою забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя, попередження виникнення і розповсюдження інфекційного захворювання в ДНЗ завідувач видає наказ "Про невідкладні заходи по недопущенню розповсюдження інфекційного захворювання (грипу) в дошкільному закладі".

Одночасно з виданням наказу на основі Державних санітарних норм та правил влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей,  медичні сестри розробляють:


  • графік вологого прибирання ;

  • графік провітрювання приміщення ;

  • графік кварцування ;

  • журнал інструктажа ;

  • план протиепідемічних заходів в період підйому захворюваності грипом, ГРВІ;

  • пам'ятку по попередженню інфекційного захворювання (грипу) (далі – Пам'ятка);

  • лист медичного спостереження за контактними дітьми ;

  • журнал огляду контактних дітей ;

  • журнал проведення профілактичних заходів ;

  • журнал передачі контактних дітей .

Всі документи затверджує завідувач ДНЗ.

Крім того, медична сестра зобов'язана в період карантину вести наступну документацію:



  • журнал реєстрації роботи бактеріцидної установки;

  • журнал обліку інфекційних захворювань.

Пам'ятку по попередженню інфекційного захворювання (грипу) медичний персонал розміщує на інформаційному стенді. Згідно даному документу вихователі груп проводять з батьками вихованців консультації, зборів і бесіди.

Проведення позапланової адміністративної наради

Після видання наказу завідувач ДНЗ організовує позапланову адміністративну нараду, в якій беруть участь: заступники завідувача, медичний персонал, а також вихователі і молодші вихователі. На засіданні завідувач доводить наказ до відома співробітників, а медична сестра проводить інструктаж про дотримання профілактичних заходів і повідомляє:



  • терміни накладення обмежувальних заходів;

  • графіки проведення дезінфекційного режиму в групі, провітрювання і кварцування в групі;

  • особливості питного режиму;

  • терміни проведення заключної дезінфекції;

Після проведення інструктажу всі присутні працівники розписуються в журналі інструктажа .

Згідно з наказом контроль виконання протиепідемічних заходів здійснюють завідувач ДНЗ, заступник завідувача по АГЧ і медична сестра.



Особлива увага повинна приділятись проведенню щоденних обходів з метою контролю дотримання дезинфекційного режиму. Результати контролю повідомляються на адміністративних нарадах, при необхідності – застосовуватись заходи адміністративного впливу.

В умовах ускладнення епідемічної ситуації: епідемія грипу, спалахи респіраторно-вірусних інфекцій в дошкільних навчальних закладах додаткову вітамінізацію необхідно проводити з жовтня або з моменту виникнення загрози розповсюдження захворювань. Полівітамінні препарати видають дітям віком від 2-х років за призначенням лікаря-педіатра. Полівітаміни дають під час сніданку чи обіду (п.10.8.ДСанПіН).
Методичні рекомендації складені на підставі  Державних санітарних норми та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затверджених наказом Міністерства охорони здоров»я від 01.08.2013р. № 678.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка