Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів,що затверджені Наказом мон україни від 16. 05




Скачати 310.24 Kb.
Дата конвертації23.04.2016
Розмір310.24 Kb.
МІНІСТЕРСТВО охорони здоров’я

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Н.І. ПИРОГОВА



«ЗАТВЕРДЖЕНО»

На методичній нараді кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії

Завідувач кафедрою ВНМУ ім. Н.І. Пирогова _____________________проф. Шувалов С.М. «____» ____________2011 р. Протокол №___

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для викладачів та для самостійної роботи студентів 3 курсу,

V семестру стоматологічного факультету




Навчальна дисципліна

Хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії

Модуль №




Змістовий модуль №




Тема заняття №26

Одонтогенна гранулема обличчя: клініка, лікування.

Курс

ІІІ

Факультет

Стоматологічний

Підготовив

Фурман Руслан Леонідович

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів,що затверджені Наказом МОН України від 16.05.2003 року №239 та експериментально-учбового плану,що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) та затверджені Наказом МОЗ України від 31.91.2005 року №52.


Вінниця – 2011


  1. Актуальність теми

Запальні захворювання тканин щелепно-лицевої ділянки спричинюють інфекційні агенти — патогенні мікроорганізми, які переважно паразитують в організмі людини, тварин.

Запалення — це еволюційно виниклий захисно-пристосувальний процес у живих тканинах, який виникає у відповідь на пошкоження, супроводжується місцевими та системними змінами в організмі, має за мету відмежувати та ліквідувати інфекцію, екзогенні та ендогенні патогенні агенти від організму та відновити зруйновані тканини.

Запальний процес супроводжується припухлістю, почервонінням, підвищенням температури тіла, болем, порушенням функції ураженого органа або частини тіла (мал. 38).

Захист організму від інфекції та інших патогенних агентів забезпечує неспецифічна резистентність (механізми, що забезпечують захист від мікробів незалежно від їхньої видової належності) та специфічні захисні фактори, до яких належить система імунітету (забезпечує захист від конкретних збудників та інфекцій). Неспецифічні та імунні механізми захисту, тканини, органи та системи організму мають ліквідувати в разі запалення патогенний фактор і сприяти відновленню пошкоджених структур за рахунок фізіологічних або патологічних, викривлених реакцій. Зазначене є особливо важливим з огляду на наявність близько розташованих до щелепно-лицевої ділянки анатомічних утворень та органів: порожнини черепа, очної ямки, приносових пазух, середостіння, органів зору, мовлення, слуху, нюху тощо.




  1. Конкретні цілі

  • Визначити лікувальну тактику при періодонтитах

  • Визначати покази до видалення зуба при періодонтитах

  • Виявляти протипокази до видалення зуба при періодонтитах

  • Визначати своєчасно ті ускладнення що виникають при періодонтитах

  • Визначати набір інструментів для видалення зубів та інших операцій при періодонтитах, мігруючій гранулемі.




  1. Базовий рівень підготовки




Навчальна попередньої дисципліни

Отримані навики

Нормальна анатомія

Знати анатомічну будову щелеп та зубів різної групи належності

Нормальна фізіологія

Знати фізіологічні особливості функціонування щелеп та зубощелепової системи

Патологічна анатомія

Розібратися в патологоанатомічних процесах,що виникають при періодонтитах.

Патологічна фізіологія

Розібратися в патогенезі ускладнень,що можуть виникнути в результаті періодонтиту.

Пропедевтика терапевтичної стоматології

Аналізувати особливості будови різної групи зубів.



  1. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

пп

Етапи заняття

Розподіл часу

Вид контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

15 хв.







1.1.

Організіційні питання

1.2.

Формування мотивації

1.3.

Контроль початкового рівня підготовки

- письмове комп’ютерне тестування;

- усне опитування за стандартним переліком питань



- підручники з хірургічної стоматології;

- методичні розробки;

- ситуаційні задачі;

- тести «Крок-2»;

- лекції


2.

Основний етап

  • обстеження хворого під контролем викладача

  • упорядкування плану обстеження хворого

  • вибір інструментарія для видалення зуба

  • дача рекомендацій після видалення зуба

  • проведення видалення зубів під контролем викладача

  • проведення репозиції країв лунки

55 хвилин

- практичні навички біля ліжка хворого (збір скарг та анамнезу хворого,зовнішній огляд хворого)

- практичні навички біля крісла хворого (об’єктивне обстеження пацієнта, постановка діагнозу хворому, вибір інструментарія для видалення зубів)




- інструменти для видалення зубів верхньої щелепи,

- інструменти для видалення зубів нижньої щелепи,

- амбулаторна картка хворого,

- стаціонарна картка хворого,



- операційний журнал.

3.

Заключний етап

20 хвилин







3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки




  • ситуаційні задачі

  • структурована письмова робота




3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента










3.3.

Інформування студентів про тему наступногозаняття













  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до занять

    1. Перелік основних термінів,параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін

Визначення

Періодонтит

Періодонтіт (periodontitis) — запалення тканин, розташованих в періодонтальній щілині (періодонт)

Резекція верхівки кореня

Операція з видалення верхівки кореня з запальним вогнищем

Ампутація кореня

Операція видалення одного із кореня багатокореневих зубів

Гемісекція

Операція видалення частини коронки та кореня зуба

Реплантація

Операція повторної фіксації зуба в лунці після його видалення


5.2. Теоретичні питання до заняття

  1. Визначення періодонтиту.

  2. Класифікація періодонтитів.

  3. Клініка гострого періодонтиту.

  4. Клініка хронічного періодонтиту.

  5. Методи лікування періодонтиту.

  6. Операція резекція верхівки кореня?

  7. Операція ампутації кореня?

  8. Операція гемісекції?

  9. Операція короно-радикулярної сепарації?

  10. Операція реплантації зуба?


5.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

    1. Обстеження хворих з запальними процесами.

    2. Постановка діагнозу для хворих.

    3. Вибір методу лікування

    4. Підбір інструментів для видалення зубів на верхній та нижній щелепі.

    5. Проведення відсепаровування кругової зв’язки зуба.

    6. Проведення видалення зубів верхньої шелепи.

    7. Проведення видалення зубів нижньої щелепи.

    8. Проведення операції резекції, ампутації кореня, гемісекції, реплантації, короно-радикулярної сепарації на манекені.

    9. Ревізія лунки після видалення зуба.

    10. Обговорення питань профілактики ускладнень періодонтитів.

    11. Дача рекомендацій після проведеного лікування.




  1. Зміст теми.


Одонтогенна гранулема – різновид запального процесу при хронічному періодонтиті

Хронічний періодонтит (верхівковий) — хронічне запалення періодонту, що виникає як перехід гострого процесу в хронічній або що формується, минувши гостру стадію. Хронічний періодонтит зустрічається частіше, ніж гострий; значне число захворювань, що діагностуються як гострий періодонтит, при поглибленому обстеженні виявляється хронічним періодонтитом, що загострився.

Морфологічна і клінічна картина хронічного періодонтиту різноманітна. Розрізняють той, що гранулює, гранулематозний,и фіброзний періодонтит. Встановлено, що багато випадків хронічного гранулюючого і гранулематозного періодонтиту пов'язані з недостатнім ендодонтичним лікуванням.

Гранулюючий періодонтит. Патологічна анатомія. Мікроскопічно при цій формі хронічного періодонтиту у верхівковій частині кореня зуба виявляють значне потовщення і гіперемію кореневої оболонки. Поверхня зміненої ділянки періодонту нерівна і є розростаннями млявої грануляції.

Мікроскопічне дослідження тканин біляверхівкової області свідчить про розростання грануляційної тканини в області верхівки кореня, що поступово збільшується і розповсюджується на прилеглі відділи періодонту і стінку альвеоли. Збільшення такого вогнища супроводжується розсмоктуванням кісткової тканини в колі запального вогнища і заміщенням кісткового мозку грануляційною тканиною. Одночасно спостерігають резорбцію ділянок цементу і дентину кореня. По периферії запального вогнища в деяких ділянках відбувається новоутворення кісткової тканини. Нерідко в центральних відділах біляверхівкового вогнища, особливо при загостренні, виникають окремі вогнища гнійного розплавлення грануляційної тканини. В результаті загострень запального процесу гранулююче вогнище в періодонті поступово розповсюджується на нові ділянки альвеоли, в основному у бік передня рота, що приводить в деяких випадках до утворення узур в компактній пластинці альвеолярного відростка. Відтік гноїть і проростання грануляції сприяють виникненню норицевого ходу. Іноді гранулююче вогнище розповсюджується в прилеглі м'які тканини, утворюючи підокісну, підслизову або підшкірну гранулему. Після їх розтину залишаються нориці, зокрема на шкірі обличчя.

Клінічна картина. Гранулюючий періодонтит є найбільш активною формою хронічного періодонтиту і дає вельми багатообразну клінічну картину.

Скарги при гранулюючому періодонтиті різні. Частіше хворі скаржаться на хворобливість при прийомі твердою і гарячіше за їжу, іноді біль посилюється при тиску.

При гранулюючому періодонтиті часто бувають загострення різної інтенсивності. Активність запального процесу виявляється періодичними болями в зубі при натисканні на нього або накушує.

Слизиста оболонка, що покриває альвеолярний відросток в області верхівки кореня зуба з гранулюючим вогнищем в періодонті, зазвичай злегка набрякла і гіперемована, при натисканні пінцетом або зондом на ясна залишається відбиток інструменту.

При залученні до патологічного процесу прилеглих м'яких тканин на слизистій оболонці виникає норицевий хід, який розташовується частіше на рівні верхівки ураженого зуба у вигляді точкового отвору або маленької ділянки вибухаючої грануляції. Іноді норицевий хід на якийсь час закривається. Проте при черговому загостренні на місці колишні нориці з'являються припухання і гіперемія слизистої оболонки, утворюється невелике скупчення гноїть, що виливається потім в порожнину рота. Після лікування хронічного гранулюючого періодонтиту на місці нориці, що зажила, видно невеликий рубець.

При проростанні хронічного гранулюючого вогнища з періодонту під окістя і в м'які тканини, навколишні щелепи — підслизову і підшкірну клітковину, виникає одонтогенна гранулема.

Розрізняють 3 типи одонтогенної гранулеми: підокісну, підслизову і підшкірну.

Клінічний перебіг процесу при гранулюючому періодонтиті, ускладненому одонтогенною гранулемою, спокійніше. Скарг на біль в зубі або вогнищі в м'яких тканинах часто не буває.

При підокісній гранулемі спостерігають вибухання кістки альвеолярного відростка, округлої форми, відповідно ураженому зубу. Слизиста оболонка над цією ділянкою частіше не змінена, іноді можуть бути невеликі запальні явища, які наростають при загостренні запального процесу.

Підслизова гранулема визначається як обмежене щільне вогнище, розташоване в підслизовій тканині перехідної складки або щоки в безпосередній близькості від зуба, що з'явився джерелом інфекції, і пов'язаний з ним за допомогою тяжа. Слизиста оболонка над вогнищем не спаяна. Нерідко спостерігають загострення процесу і нагноєння підслизової гранулеми. При цьому з'являється біль в осередку ураження. Слизиста оболонка спаюється з належними тканинами, набуває яскраво-червоного кольору. Абсцедування підслизового вогнища і вихід вмісту назовні через норицю, що утворилася, іноді ведуть до зворотного розвитку процесу, що загострився. Найчастіше норицевий хід рубцюється і клінічна картина підслизової гранулеми знову приймає спокійну течію.

Для підшкірної гранулеми характерний округлий інфільтрат в підшкірній клітковині, щільний, безболісний або малоболісний. Від зубної альвеоли до вогнища в м'яких тканинах йде сполучний тяж. Підшкірна гранулема може нагноюватися, створюючи картину загострення В таких випадках шкіра спаюється з належними тканинами, набуває інтенсивно-рожевого або червоного кольору, з'являється ділянка розм'якшення. Абсцедуюче вогнище розкривається назовні, прориваючи стоншену ділянку шкіри Через норицевий хід, що утворився, вміст виливається назовні.

Локалізація таких нориць досить характерна для процесів, витікаючих від певних зубів. Так, шкірні норицеві ходи на підборідді виникають при хронічному гранулюючому періодонтиті нижніх різців і ікла, а в області щоки і у основі нижньої щелепи — нижніх великих корінних зубів, в виличній області — першого верхнього великого корінного зуба, у внутрішнього кута ока — верхнього ікла. Порівняно рідко нориці відкриваються на шкірі нижніх відділів шиї.

Виділення з таких норицевих ходів незначні. Вони серозно-гнійні або кров'янисто-гнійні. У деяких хворих з гирла норицевого ходу вибухає грануляція. Іноді отвір норицевого ходу закритий кров'яною скориночкою. На деякий час нориця може закриватися. Поступово в результаті Рубцевих змін тканин навколо норицевого ходу немає, гирло нориці втягується і опиняється у воронкоподібному поглибленні шкіри

Не завжди легко встановити зв'язок патологічного процесу в області певного зуба зі норицевим ходом на шкірі Утруднення зустрічаються, наприклад, за наявності хронічних вогнищ в періодонті у декількох поряд розташованих зубів. В деяких випадках при пальпації зовнішньої поверхні альвеолярного відростка або щелепи можна виявити щільний рубцевий тяж в області перехідної складки на рівні того або іншого зуба. Це допомагає встановити «причинний» зуб. Рентгенографія з контрастною масою, введеною через норицевий хід, може підтвердити клінічне припущення.

Діагностика ґрунтується на клінічній картині і рентгенологічних даних. На рентгенограмі при гранулюючому періодонтиті виявляються типові зміни — вогнище розрідження кісткової тканини в області верхівки кореня Лінія періодонту в цьому відділі не видно із-за інфільтруючого зростання грануляційної тканини, що приводить до розсмоктування стінок лунки, а також цементу і дентину кореня. Поверхні їх стають нерівними. Цю нерівність виявляють виразніше з боку кісткової тканини, в яку з періодонту йдуть невеликі вирости. Компактну пластинку стінки альвеоли виявляють лише в бічних відділах. За наявності одонтогенних гранулем в м'яких тканинах деструктивне вогнище у верхівки кореня завжди має незначний розмір. У хворих з маргінальним гранулюючим періодонтитом аналогічні зміни виявляють в краєвому періодонті, де відбувається резорбція кістки як по горизонталі, так і по вертикалі.

Диференціальна діагностика. Гранулюючий періодонтит слід диференціювати від білякореневой кісти, хронічного остеомієліту щелеп, нориці обличчя і шиї, актиномікозу. При гранулюючому періодонтиті з підокісною гранулемою і білякореневій кісті є вибухання альвеолярного відростка. Проте при кісті спостерігають зсув зубів, іноді відсутня кістка в області вибухання і на рентгенограмі є вогнище резорбції кістки значних розмірів з чіткими рівними контурами

Наявність нориці на обличчі, слизистій оболонці порожнини рота, гноєтеча з нього обумовлюють схожість гранулюючого періодонтиту і обмеженого остеомієліту щелепи. Разом з тим для одонтогенного остеомієліту щелепи характерна гостра стадія хвороби, що супроводжується симптомами інтоксикації. У хронічній стадії на рентгенограмі знаходять вогнища резорбції кістки, в центрі яких тіні-секвестри. Сусідні інтактні зуби стають рухомими.

Нориці на обличчі і шиї при гранулюючому періодонтиті можуть нагадувати бранхіогенні утворення. Правильній діагностиці сприяють зондування нориці, рентгенографія зуба, фістулографія бранхіогенної нориці.

Мають схожість нориці при хронічному гранулюючому періодонтиті і актиномікозі обличчя і шиї. Проте при хронічному періодонтиті нориця одиночный, при актиномікозі нориці розташовуються в центрі розлитих або окремих дрібних инфильтратов. Дослідження відокремлюваного і знаходження друз актиноміцетів при актиномікозі допомагають диференціювати запальні захворювання. Туберкульозні вогнища, як правило, множинні, не пов'язані з ділянкою щелепи і зубами. Характерні виділення з них щільних сирнистих мас. На місці туберкульозних вогнищ залишаються характерні зірчастої форми рубці. Мікроскопія, цитологія і морфологічні дослідження дозволяють встановити правильний діагноз.





  1. Матеріали для самоконтролю.

?

7.1 Неодонтогенна гранулема розвивається при:


- риногенних захворюваннях;
- отогенних захворюваннях;
+ проникнення чужорідного тіла;
- захворюваннях зубів;
- захворюваннях слизистої оболонки порожнини рота;
- запальних захворюваннях піднебінних мигдалин

?

7.2 Одонтогенна гранулема складається з:


+ гранулеми, тяжа, причинного зуба;
- гранулеми;
- гранулеми і тяжа.

?

7.3 Неодонтогенна гранулема складається з:


- гранулеми, тяжа, причинного зуба;
+ гранулеми;
- гранулеми і тяжа.

?

7.4 Підшкірна гранулема і поверхневий хронічний лімфаденіт:


- це одне і те ж;
+ це різні захворювання.

?

7.5 Клінічно підшкірні гранулеми бувають:


- обмеженими і розлитими;
+ одиночними і множинними;
- осередковими і гніздовими.

?

7.6 При розтині підшкірної гранулеми в інфільтративній стадії можна отримати:


- кров;
- слиз;
- гній;
+ гною зазвичай немає (рідкого вмісту немає).

?

7.7 Симптом флюктуації при інфільтративній стадії підшкірної гранулеми пояснюється:


- наявністю гноїть;
- наявністю крові;
- наявністю слизу;
+ наявністю грануляційної тканини.

?

7.8 Які періоди розвитку підшкірної гранулеми розрізняють?:


- гострий і хронічний, такий, що загострився;
+ прихований і шкірних проявів
- гострий, підгострий і хронічний

?

7.9 Стадії клінічного перебігу одонтогенної підшкірної гранулеми особи:


- початкова і клінічно виражена
- серозна, гнійна і гнійно-некротична;
+ інфільтрації і абсцедування

?

7.10 Площа ураження шкіри при лімфаденіті, на відміну від підшкірної гранулеми, буде:


- більше інфільтрату належних тканин;
+ менше інфільтрату належних тканин;
- така ж, як і інфільтрат належних тканин.

?

7.11 При підшкірній гранулемі забарвлення шкіри на всьому протязі має:


- червоний колір;
- білий колір;
+ багрово-синюшний колір;
- жовтий колір.

?

7.12 Перебіг підшкірної гранулеми:


- гострий і хронічний;
- гострий, хронічний, загострення;
+ хронічний
- хронічне, загострення

?

7.13 При підшкірній гранулемі чи спостерігається самовиліковування?:


- так, дуже часто;
- іноді;
+ не спостерігається.

?

7.14 Видалення зуба при одонтогенній підшкірній гранулемі:


+ обов'язково
- не обов'язково;
- досить полікувати зуб

?

7.15 Як потрібно поступати з тяжем при одонтогенній підшкірній гранулемі особи?:


- перетинають;
+ розсікають;
- не чіпають.

?

7.16 У хворого асиметрія обличчя, щільний відмежований інфільтрат у правій підщелепній ділянці, шкіра над інфільтратом синюшна, стоншена, по центру інфільтрату вявляють норицю, коронка 46 зуба зруйнована на 2/3, пальпується тяж, що зв'язує зуб з норицею. Встановіть діагноз.

- Актиномікоз щелепно-лицевої ділянки.

- Хронічний остеомієліт нижньої щелепи.

- Фурункул надщелепної ділянки.

- Одонтогенний лімфаденіт.

+ Мігруюча гранульома обличчя.

?

7.17 Хворого госпіталізовано з приводу одонтогенної абсцедуючої підшкірної гранульоми в ділянці нижньої щелепи. Яка правильна тактика лікування?

- Видалення "причинного" зуба з вишкрібанням ямки від грануляцій, пересікання тяжа та висікання всієї ураженої шкіри.

- Видалення "причинного" зуба та вишкрібання ямки.

- Пересікання тяжа по перехідній складці.

- Видалення "причинного" зуба.

+ Видалення "причинного" зуба та висікання всієї ураженої шкіри.

?

7.18 У хворого в правій щічній ділянці виявлена нориця з гнійно-кров'янистим виділенням, яка періодично відкривається. Коронка 16 зуба зруйнована, по перехідній складці в ділянці 16 зуба визначається тяж м'яких тканин, у ділянці щічних коренів 16 зуба — розрідження кістки округлої форми з чіткими контурами. Який діагноз?

+ Одонтогенна гранульома лівої щічної ділянки від 16 зуба.

- Одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи від 16 зуба.

- Радикулярна кіста верхньої щелепи від 16 зуба.

- Актиномікоз лімфовузлів щічної ділянки.
?

7.19 По локалізації гранулеми розрізняють:

- апікальні і латеральні;

+ апікальні, апіколатеральні, латеральні і міжкореневі;

- проста, складна, кістогранулема.

?

7.20 При одонтогенній гранулемі обличчя чи є зміни в аналізах крові хворого?:



- змін немає;

- лейкопенія і палочкоядерний здвиг вправо;

- лейкопенія еозинопенія, лімфоцитоз;

+ лейкоцитоз, палочкоядерний здвиг вліво, прискорене СОЕ.

?

7.21 Симптоматика хронічного гранулюючого періодонтіту:



- ниючі болі, що посилюються при тому, що накушує, іррадіюють, припухлості особи немає, регіонарні лімфовузли трохи збільшені, злегка хворобливі, на рентгенограмі змін немає, аналізи крові без змін;

+ ниючі болі в зубі, припухлості особи немає, свищ на яснах, з боку слизистої оболонки симптом «вазопареза», на рентгенограмі - ділянка резорбції кісткової тканини з нерівними і нечіткими контурами

аналізи крові без змін;

- гострі пульсуючі болі, що іррадіюють, посилюються при тому, що накушує, зуб як би «виріс», припухлість особи, лімфовузли збільшені і хворобливі, на рентгенограмі змін немає, аналіз крові - лейкоцитоз, прискорене СОЕ;

- болів в зубі немає, припухлість особи відсутня, слизиста оболонка альвеолярного відростка без змін, на рентгенограмі у верхівок кореня зуба є вогнище деструкції кісткової тканини округлої форми і рівними краями.

?

7.22 Гранулююча форма періодонтіту в дітей частіша, ніж в дорослих, може супроводжуватися:



- гострим остеомієлітом;

- гострим періоститом;

+ хронічним лімфаденітом або периостальною реакцією;

- абсцесом або флегмоною;

- підшкірною гранулемою особи.

?

7.23 Загострення хронічного періодонтіту менш виражене в:



- дітей;

- підлітків;

- молодих людей;

+ літніх людей.

?

7.24 Для періодонтіту, що протікає у людей похилого віку нехарактерний:



- наявність свищів і їх локалізація;

- тривале функціонування свищів без схильності до їх закриття;

- відсутність пишної грануляції в області гирла свища;

+ обширна секвестрація.


7.25 Які рентгенологічні ознаки хронічного гранулюючого періодонтиту?

- Остеопороз кістки альвеолярного відростка.

- Розширення періодонтальної щілини.

- Звуження періодонтальної щілини.

- Вогнище деструкції кістки, у ділянці верхівки кореня зуба, з чіткими округлими межами.

+ Вогнище розрідження кістки в ділянці верхівки кореня з нерівними краями.
7.26 На рентгенограмі в ділянці верхівки кореня 13 відзначається просвітлення неправильної форми з нечіткими краями, що нагадує язики полум'я. Для якого захворювання характерна така рентгенологічна картина?

- Хронічного фіброзного періодонтиту.

- Гострого серозного періодонтиту.

- Гострого гнійного періодонтиту.

+ Хронічного гранулюючого періодонтиту.

- Хронічного гранульоматозного періодонтиту.
7.27 У хворого тривалий біль у 36 зубі збільшується при накушуванні. Раніше зуб лікувався з приводу карієсу. Перкусія 36 зуба болісна, по перехідній складці у ділянці коренів 36 зуба є нориця. Поставити діагноз.

- Хронічний фіброзний періодонтит 36 зуба.

- Загострення хронічного періодонтиту 36 зуба.

+ Хронічний гронулюючий періодонтит.

- Хронічний гранульоматозний періодонтит 36 зуба.

- Радикулярна кіста нижньої щелепи від 36 зуба.
7.28 Хворому в процесі лікування хронічного гранулюючого періодонтиту 46 зуба планується операція гемісекція. Що розуміють під цим втручанням?

+ Видалення половини зуба з коронковою частиною.

- Видалення одного кореня зі збереженням коронкової частини.

- Резекція верхівки кореня зуба.

- Резекція третини кореня зі збереженням коронкової частини.

- Резекція коронкової частини зуба.
7.29 У хворого періодичний біль у ділянці 37 зуба, перкусія 37 зуба болісна, дистальний кореневий канал запломбований до верхівки, медіальні кореневі канали на 1/2. Біля верхівки медіального кореня відзначають вогнище деструкції кістки з нечіткими краями діаметром до 5 мм. Оберіть метод лікування.

+ Гемісекція 37 зуба.

- Видалення 37 зуба.

- Реплантація 37 зуба.

- Консервативне лікування.

- Резекція верхівки коріння 37 зуба.
7.30 У хворого періодичний біль у ділянці 12 зуба, який лікований з приводу пульпіту. Деструкція кістки біля верхівки кореня 12 зуба діаметром до 1 см, з нечіткими межами. Кореневий канал запломбований до верхівки. Оберіть метод лікування.

- Розтин по перехідній складці.

- Видалення 12 зуба.

- Консервативне лікування.

+ Резекція верхівки коріння 12 зуба.

- Реплантація 12 зуба.
7.31 У чоловіка головний біль, температура тіла 39,1 °С, нездужання, набряк м'яких тканин лівої підочноямкової ділянки, коронка 26 зруйнована, перкусія різко болюча, слизова оболонка з вестибулярного боку біля 25, 26 зубів набрякла, гіперемована. Зуб раніше лікований неодноразово. Поставте діагноз:

- Нагноєння кістки верхньої щелепи.

+ Загострення хронічного періодонтиту 26 зуба.

- Гострий періостит верхньої щелепи від 26 зуба.

- Гострий одонтогенний гайморит від 26 зуба.

- Гострий одонтогенний остеомієліт від 26 зуба.
7.32. При ендодонтичному лікуванні періодонтиту 46 зуба відбувся злам інструмента в верхівковій третині дистального кореня. Виберіть метод лікування.

- Видалення зуба.

- Ампутація кореня.

- Короно-радикулярна сепарація.

+ Резекція верхівки кореня.

- Гемісекція кореня.
7.33 Яка рентгенологічна картина характерна для хронічного гранульоматозного періодонтиту?

+ Вогнище деструкції кісткової тканини біля верхівки кореня зуба округлої форми з рівними краями.

- Рівномірне розширення періодонтальної щілини на всій протяжності кореня зуба.

- Ділянка резорбції кісткової тканини біля верхівки кореня зуба з нерівними нечіткими контурами.

- Резорбція країв ямки зуба та міжкореневих перегородок.

- Розширення періодонтальної щілини у верхівковій частині кореня зуба.
7.34. У хворого коронка 36 зуба зруйнована на 2/3, перкусія безболісна, слизова оболонка біля зуба без змін. Біля верхівки медіального кореня просвітлення з чіткими контурами, округлої форми. Який діагноз?

- Загострення хронічного періодонтиту.

- Хронічний гранулюючий періодонтит.

- Хронічний фіброзний періодонтит.

+ Хронічний гранульоматозний періодонтит.

- Гострий гнійний періодонтит.
7.35 Коронка 11 зуба зруйнована, корінь не рухомий, перкусія безболісна, визначається розширення періодонтальної щілини. Канал кореня є широким на всій протяжності. Встіновіть найвірогідніший діагноз.

- Пародонтит від 11 зуба.

- Хронічний гранулюючий періодонтит від 11 зуба.

- Хронічний гранульоматозний періодонтит від 11 зуба.

+ Хронічний фіброзний періодонтит від 11 зуба.

- Хронічний періодонтит від 11 зуба, гіперцементоз.


Ситуаційні завдання:
1. У хворого асиметрія обличчя, щільний відмежований інфільтрат у правій підщелепній ділянці, шкіра над інфільтратом синюшна, стоншена, по центру інфільтрату вявляють норицю, коронка 46 зуба зруйнована на 2/3, пальпується тяж, що зв'язує зуб з норицею. Сформулюйте правильно діагноз. Вкажіть лікувальну тактику щодо данного пацієнта.
2. Хворого госпіталізовано з приводу одонтогенної абсцедуючої підшкірної гранульоми в ділянці нижньої щелепи. Яка правильна тактика лікування?
3. У хворого в правій щічній ділянці виявлена нориця з гнійно-кров'янистим виділенням, яка періодично відкривається. Коронка 16 зуба зруйнована, по перехідній складці в ділянці 16 зуба визначається тяж м'яких тканин, у ділянці щічних коренів 16 зуба — розрідження кістки округлої форми з чіткими контурами. Встановіть діагноз. Виберіть інструменти для проведення операції.
4. На рентгенограмі в ділянці верхівки кореня 13 відзначається просвітлення неправильної форми з нечіткими краями, що нагадує язики полум'я. Для якого захворювання характерна така рентгенологічна картина? З якими захворюваннями слід диференціювати данну картину?
5. Яка рентгенологічна картина характерна для хронічного гранульоматозного періодонтиту?
6. У чоловіка головний біль, температура тіла 39,1 °С, нездужання, набряк м'яких тканин лівої підочноямкової ділянки, коронка 26 зруйнована, перкусія різко болюча, слизова оболонка з вестибулярного боку біля 25, 26 зубів набрякла, гіперемована. Зуб раніше лікований неодноразово. Поставте діагноз. Виберіть інструменти для видалення зуба.

Відповіді на ситуаційні завдання.

1. Мігруюча гранулема під щелепової ділянки справа від 46 зуба. Видалення 46 зуба, розтин тяжа, протизапальна терапія.



2. Видалення "причинного" зуба та висікання всієї ураженої шкіри, протизапальна терапія з використанням імуномодуляторів.

3. Одонтогення гранульома лівої щічної ділянки від 16 зуба. Прямий елеватор, байонетні щипці, скальпель.

4. Хронічний гранулюючий періодонтит. Хронічний фіброзний та гранулематозний періодонтит, остеомієліт щелеп, туберкульоз щелеп, актиномікоз щелеп.



5. Вогнище деструкції кісткової тканини біля верхівки кореня зуба округлої форми з рівними краями

6. .Загострення хронічного періодонтиту 26 зуба. Прямий елеватор, байонетні щипці.



  1. Рекомендована література.


Основна:

  • Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; У 2 т. – Х50 Т.1 / В.О. Маланчук, О.С. Воловар, І.Ю.Гарляускайте та ін. – К.: ЛОГОС, 2011. ст. 135-150.

  • Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. – Киев, 2002. Ст. 48-57

  • Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: в 2 томах. Т.2 // Под ред. В.М.Безрукова, Т.Г. Робустовой. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Медицина, 2000. Ст..98-102

  • Лекції кафедри


Додаткова:

  • Хирургическая стоматология» . Под редакцией Т.Г.Робустовой. М . Медицина 1990 год. Ст.22-28



  1. Тема реферату для самостійної роботи студентів до Модуля №1..(Підкреслено в тематиці)



з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

Модуль 1: Пропедевтика хірургічної стоматології

1.

Повна та неповна ретенція зубів. Методи лікування

4

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Дистонія, торотоаномалії зубів. Методи лікування

3

Поточний контроль на практичних заняттях

3.

Резекція верхівки кореня, як метод лікування хронічного періодонтиту

4

Поточний контроль на практичних заняттях

4.

Реплантація зубів, як метод лікування хронічного періодонтиту

3

Поточний контроль на практичних заняттях

5.

Зубна імплантація, як метод лікування хронічного періодонтиту

4

Поточний контроль на практичних заняттях

6.

Ускладнення під час видалення зубів

3

Поточний контроль на практичних заняттях

7.

Ускладнення після видалення зубів в післяопераційному періоді

4

Поточний контроль на практичних заняттях

8.

Методи лікування одонтогенної гранулеми обличчя

4

Поточний контроль на практичних заняттях

9.

Диференційна діагностика періодонтиті та інших запальних процесів щелеп

3

Поточний контроль на практичних заняттях


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка