Методичні рекомендації з планування та організації роботи методичних комісій професійно технічних навчальних закладів




Скачати 300.93 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір300.93 Kb.
Методичні рекомендації з планування та організації роботи методичних комісій професійно – технічних навчальних закладів
Основним змістом роботи методичних комісій є:

  • Розробка, розгляд робочої навчально – програмної документації, її аналіз, внесення коректив у навчальні програми;

  • Оновлення змісту навчання і виховання, забезпечення взаємозв’язку загальноосвітньої і професійної підготовки учнів, внесення відповідних коректив до робочих навчальних планів і програм, поурочно – тематичних планів;

  • Вивчення і використання в начальному процесі нових педагогічних і виробничих технологій, перспективного досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;

  • Проведення роботи з комплексного методичного забезпечення навчально – виробничого процесу засобами навчання, розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо;

  • Аналіз стану і результатів навчально – виробничого та навчально – виховного процесів, якості знань, умінь і навичок учнів, рівня їх вихованості і професійної культури;

  • Аналіз результатів перевірок професійно – технічного навчального закладу, внутрішнього контролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін;

  • Організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці та проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення;

  • Організація та проведення конкурсів, семінарів – практикумів, поза навчальних виховних заходів тощо ;

У роботі методичних комісій можуть застосовуватися різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги тощо.

На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записується його номер, дата засідання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозиції, зауважень. До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.
Основою суттєвого покращання навчально – виховного процесу в професійно – технічних навчальних закладах є добре налагоджена методична робота, особлива роль у організації і проведенні якої належить методичним комісіям (далі МК).

Методичні комісії – це основний масовий методичний орган, діяльність якого безпосередньо впливає на підвищення якості навчання і виховання учнів, ефективність застосування сучасних форм і методів навчання; професійний ріст і методичну майстерність педагогічних працівників; провадження досягнень педагогічної науки і перспективного досвіду в навчально – виховний процес.

Головне для успішного вирішення навчально – виховних завдань – добре продумана система роботи методичних комісій, а це можливо при чіткому науково обґрунтованому плануванні їх роботи. Аналіз планів роботи МК показує, що вони, в основному, займаються вирішенням організаційних питань: розгляд та затвердження різноманітних планів, переліків у навчальних робіт, екзаменаційних білетів, завдань для контрольних і перевірочних робіт і таке інше. Це також важливі питання, але ж основним призначенням МК є удосконалення процесу навчання і виховання, підвищення якості уроку, впровадження ефективних форм і методів роботи, пропаганда передового педагогічного досвіду. План роботи МК на новий навчальний рік повинен розроблятися в кінці поточного року і попередньо обговорюватись на останньому засіданні комісії, на якому підводяться підсумки роботи навчальний рік.
Питання, які необхідно включати у план роботи методичної комісії:


  • Вивчення нормативно – розпорядчих документів, інструктивно – методичних листів та рекомендацій Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки, НМЦ ПТО;

  • Обговорення змін у навчальних програмах та внесення відповідних корективів у робочу навчально – плануючу документацію (з фіксацією у протоколі засідань);

  • Обмін досвідом роботи з удосконалення навчально – виховного процесу;

  • Обговорення підготовлених методичних матеріалів, відкритих уроків та позаурочних заходів;

  • Стан впровадження передового педагогічного досвіду;

  • Творчі звіти викладачів та майстрів виробничого навчання про роботу над обраною проблемою (обовязково тих, хто атестується);

  • Звіти про роботу над створенням або удосконаленням комплексного методичного забезпечення викладання предметів і професій;

  • Обговорення питань, які висвітлюють роботу з обдарованими та здібними учнями і такими, що мають суттєві прогалини у знаннях;

  • Аналіз результатів діагностичних, директорських контрольних робіт, підсумкової та кваліфікаційної державної атестації учнів, підсумків роботи за семестр і навчальний рік;

  • Обговорення питань організації позаурочної роботи з учнями у розрізі предмета, професії;

  • Підготовка до обласних і Всеукраїнських конкурсів, обговорення і відбір конкурсних матеріалів;

  • Доведення інформації про результати участі у роботі обласних методичних комісій;

  • Огляд нової науково – методичної літератури.

У плані роботи повинні бути вказані не тільки питання, які розглядаються на засіданнях, а також і робота, яка проводиться членами МК у період між засіданнями: проведення позаурочної роботи, проведення тижнів, декад або місячників з предметів та професій, конкурсів професійної майстерності, олімпіад; розробка матеріалів комплексного методичного забезпечення викладання предметів та професій тощо.

До планування роботи МК слід підходити диференційовано, враховуючи її склад, педагогічний досвід і методичний рівень членів МК, необхідність надання конкретної допомоги малодосвідченим викладачам і майстрам в/н, для чого доцільно проводити анкетування членів комісії.

Оскільки одним з важливих напрямків роботи МК є підвищення якості уроку, питання анкети можуть бути такими:



  • Які, на Вашу думку, найбільш характерні риси сучасного уроку?

  • У якій мірі ваші уроки відповідають цим вимогам? У якій мірі потребують удосконалення?

  • Які елементи уроків у ПТНЗ в цілому необхідно, на Вашу думку, удосконалювати в першу чергу?

  • Які з цією метою методичні заходи слід провести у навчальному закладі?

  • В якій мірі Ви володієте методикою аналізу, самоаналізу уроку? Чи потрібні Вам консультації, допомога з цього питання?

  • Коли, у якій групі і з якою темою Ви могли б дати відкритий урок? Визначте його методичну мету.

  • Які, на Вашу думку, шляхи вдосконалення методичної роботи у Вашому навчальному закладі?

На засіданнях методичної комісії, яка працює над проблемою удосконалення уроку, доцільно розглянути такі питання:

  • Організація самостійної роботи учнів на уроці;

  • Вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання нв уроці;

  • Активізація пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі;

  • Шляхи попередження прогалин у знаннях учнів і підвищення рівня навчальних досягнень; реалізація між предметних зв’язків – важливий резерв підвищення ефективності уроку;

  • Використання на уроках комп’ютерних технологій навчання;

З членами МК можна провести такі практичні заняття:



  • Планування системи уроків на основі навчально – методичного комплексу з урахуванням особливостей конкретної групи;

  • Вибір оптимального об’єму навчальної інформації до уроку;

  • Алгоритмізація навчання;

  • Розробка кількох моделей одного уроку;

  • Ефективність використання різних методів навчання на уроках.

З метою показу кращого досвіду пропаганди найбільш ефективних методів і прийомів навчання, нових педагогічних досягнень з актуальних питань методики викладання необхідно спланувати проведення відкритих уроків, чітко визначивши їх методичну мету.



Методична мета може бути такою:

  • Диференційований підхід до навчання учнів;

  • Форми роботи з активізації творчих здібностей учнів;

  • Раціональне використання часу на уроці;

  • Організація самостійної роботи учнів на уроці;

  • Роль навчально – методичного комплексу кабінету у підвищенні ефективності уроку;

  • Формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів та інші.

Необхідно, щоб відкриті уроки були своєрідною ілюстрацією доповідей, повідомлень майстрів і викладачів, які обговорювалися на засіданнях МК. Доцільно також підготувати і провести захист моделей уроку з метою показу:

  • Методики проведення лекцій, семінарських занять;

  • Методики уроку – диспуту, уроку – конференції, уроку – екскурсії, уроку – заліку, уроку – вікторини, уроку однієї задачі, уроку – бенефісу і т.д.;

  • Методики проведення інтегрованого уроку як засобу узагальнення знань.

На засіданнях МК необхідно обговорювати і результати взаємовідвідувань уроків, робити як їх аналіз, так і самоаналіз.

Самоаналіз уроку у процесі його обговорення доцільно робити за такими питаннями:



  1. Які навчально – виховні задачі планувалося розв’язати на уроці і чому?

  2. Чому вибраний саме такий план уроку (з урахуванням мети, змісту, форм, методів і засобів навчання)?

  3. Як були враховані на уроці можливості учнів?

  4. Чим керувався викладач чи майстер під час підготовки до даного уроку (методичними рекомендаціями, передовим досвідом, власним досвідом, додатковою літературою)?

  5. Які методи навчання були застосовані на уроці і чому? Чи відповідає їх вибір меті уроку, змісту навчального матеріалу, формам організації навчання на кожному етапу уроку?

  6. Чи все зроблено на уроці для залучення учнів у активну навчально – пізнавальну діяльність? Наскільки ефективно з цією метою використовувалися індивідуальні, групові, колективні форми роботи?

  7. Як забезпечене попередження перевантаження учнів домашньою роботою?

  8. Чи було реалізовано намічений план уроку?

  9. У чому, на погляд викладача, майстра, полягають резерви підвищення якості уроку?

Важливе місце в роботі МК слід відвести вивченню, узагальненню, розповсюдженню та впровадженню в практику роботи педагогічних працівників перспективного досвіду колег, які повинні здійснюватися за участі керівництва навчального закладу.


Орієнтована програма роботи з цього питання

  1. Відвідати систему уроків та позаурочних заходів викладача, майстра.

  2. Провести з викладачем, майстром співбесіду.

  3. Викладачу, майстру на підставі матеріалів педагогічних видань та його власного досвіду підготувати рекомендації для працівників навчального закладу.

  4. Запланувати систему відкритих уроків, позаурочних заходів викладача, майстра з метою демонстрації методики своєї роботи.

  5. Організувати виставку методичних матеріалів автора у методичному кабінеті навчального закладу.

  6. Запланувати виступ автора на засіданні МК з повідомленням про результати своєї роботи.

  7. Узагальнити досвід педагогічного працівника і подати узагальнені матеріали в методичний кабінет.

  8. Запланувати виступ викладача, майстра на педагогічній раді.

  9. Вивчити думку колективу про описаний досвід роботи.

  10. Методичній комісії розглянути на засіданні питання про застосування презентованого досвіду з урахуванням специфіки кожного члена МК.

  11. Створити творчі групи з питань розробки шляхів освоєння і впровадження досвіду.

  12. Організувати консультації викладача, майстра у методичному кабінеті, а також роботу школи його досвіду.

Творчий підхід до реалізації запропонованої системи роботи методичних комісій буде сприяти підвищенню ефективності методичних комісій буде сприяти підвищенню ефективності і якості підготовки кваліфікованих робітничих кадрів.

Планування роботи методичної комісії над обраною методичною проблемою
Однією з важливіших задач методичних комісій є організація роботи з питань вирішення методичної проблеми, над якою працює навчальний заклад, з урахуванням специфіки предмета, циклу предметів, професії, які отримують учні.

На засіданнях методичної комісії першочергове місце повинні займати питання:



  • Огляд науково – методичної літератури з проблеми;

  • Обмін досвідом роботи над проблемою;

  • Виступи (доповіді, реферати) зі змісту і форм роботи членів МК над проблемою;

  • Обговорення відкритих уроків, методичною метою яких є демонстрація власних підходів до реалізації проблеми, і які сприяють цілеспрямованому розв’язанню проблеми, над яка працює педагогічний колектив, методична комісія, конкретний викладач або майстер виробничого навчання;

  • Творчі звіти про роботу над проблемою (відкритий урок, захист творчої роботи, оформлення виставки власних методичних напрацювань).


Ефективність діяльності методичної комісії залежить, у першу чергу, від наявності системного підходу до роботи над проблемою, який вимагає від керівника методичної комісії певної послідовності дій:

  • Діагностування методичних можливостей і потреб членів МК;

  • Творчого планування роботи;

  • Організаційного забезпечення розробленого плану;

  • Координації роботи членів МК;

  • Аналізу і коригування роботи членів МК;

  • Визначення перспектив впровадження вирішеної проблеми.


Етап діагностування доцільно проводити наприкінці навчального року за наведеними нижче анкетами.

Розробляючи план, слід:

  • Творчо підходити до визначення тем доповідей, виступів тощо, відмовившись від вузьких питань, які цікавлять невелику частину МК;

  • Урізноманітнювати форми і методи проведення засідань, знаходити нові, перспективні форми роботи;

  • Приділяти більше уваги вивченню і трансформації нових педагогічних ідей, перспективного досвіду;

  • Продумати такі важливі питання:

    • Яка основна мета, цільова установка роботи МК?

    • Які теоретичні знання мають актуалізувати, поглибити, доповнити, уточнити засідання МК?

    • Які педагогічні вміння і навички (згідно з даними анкетування) можна або треба сформувати, вдосконалити у процесі підготовки і проведенні засідань?

    • Які недоліки є в роботі членів МК, і яким чином їх можна попередити?

    • Як активізувати методичну роботу членів МК у період підготовки до засідань?

    • Яких конкретних змін у практиці роботи членів МК можна чекати внаслідок проведення засідань?


Нижче наведено ряд педагогічних і методичних проблем, над якими можна працювати педагогічний колектив навчального закладу в цілому, окрема методична комісія або її члени.

      • Диференціація навчання. Пошук оптимальних варіантів.

      • Формування в учнів стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності.

      • Впровадження елементів сучасних педагогічних технологій.

      • Удосконалення роботи з комплексного використання наочних і технічних засобів навчання.

      • Систематизація роботи з формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів на основі творчого використання перспективного педагогічного досвіду.

      • Удосконалення уроку як засіб розвитку творчості педагога і учня.

      • Підвищення ролі навчального предмета у формуванні громадянських якостей особистості учня.

      • Оптимізація навчально – виховного процесу засобами педагогіки співробітництва.

      • Упровадження особистісно орієнтованої системи навчання.

      • Використання між предметних зв’язків.

      • Розвиток пізнавальної самостійності і творчих здібностей учнів.

      • Шляхи розвитку розумових здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культури.

      • Діагностування і попередження відставання учнів у навчанні.

      • Здійснення індивідуального підходу до учнів на основі вивчення їх реальних навчальних можливостей.

      • Використання засобів диференційованого підходу до учнів з низьким рівнем навчальних досягнень.

      • Індивідуалізація та диференціювання навчання на принципах особистісно орієнованої педагогічної технології.

      • Творча реалізація психолого – педагогічних механізмів створення ситуації успіху в навчальній діяльності.

      • Вдосконалення роботи щодо вироблення в учнів умінь практичного застосування здобутих знань.

      • Методика стимулювання позитивного ставлення учнів до навчання.

      • Нестандартні форми навчання як засіб розвитку творчої активності учнів.

      • Підвищення ролі домашніх завдань у формуванні в учнів інтересу до навчання.

      • Використання елементів народо -, українознавства в процесі викладання навчальних дисциплін та в позаурочній роботі.



Додаток 1

АНКЕТА

«Мої проблеми, успіхи і перспективи»

  1. Оцініть свою роботу в минулому навчальному році:

  • Як часто, в яких ситуаціях і чому Ви відчували задоволення?_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • Що Вас найбільше засмутило?________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



  1. Що, на Вашу думку, успішно спрацювало на Ваших уроках:

      • розвиток інтересу до навчання

      • розвиток самостійного мислення

      • розвиток творчих здібностей учнів

      • інше

3. Які дидактичні новації Ви освоювали на своїх уроках і для чого?__________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Додаток 2

ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВИКЛАДАЧА (майстра виробничого навчання)




Методична проблема

Володію

Можу поділитися досвідом

Хочу вивчити досвід

1

Мотивація навчальної діяльності










2

Оптимізація об’єму інформації для учнів










3

Вибір доцільних методів навчання










4

Вибір типу та структурних елементів уроку










5

Поєднання фронтальної, групової, індивідуальної форм роботи на уроці










6

Керівництво процесом засвоєння знань










7

Реалізація внутрішньо предметних зв’язків










8

Реалізація між предметних зв’язків










9

Логічна структура уроку










10

Професійне спрямування (загальноосвітніх предметів)










11

Активізація учнів на уроці










12

Проблемне навчання учнів на уроці










13

Диференційоване навчання










14

Застосування різних видів самостійної роботи










15

Відпрацювання базових практичних умінь










16

Організація випереджувального навчання










17

Використання інтерактивних методів










18

Використання навчально – методичного комплексу кабінету










19

Використання сучасних ТЗН










20

Створення різних типів роздаткового матеріалу (інформаційний, навчальний, контролюючий)










21

Розробка завдань пошукового характеру










22

Організація корекції знань учнів










23

Організація контролю знань учнів










24

Дотримання необхідного темпу уроку










25

Раціональне використання часу на уроці










26

Запровадження методу «рефлексія»










27

Формування інтересу до навчання










28

Організація позаурочної роботи










29

Організація роботи зі здібними учнями










30

Володіння комп’ютером













Інші питання











Додаток 3

АНКЕТА


«Реальний стан і перспективи роботи методичної комісії»

  1. Оцініть роботу методичної комісії:

    • Чим ефективно проводились засідання методичної комісії?__________________________________________________________

    • Як реалізовано проблему навчального закладу в роботі методичної комісії?__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

    • Які, на Вашу думку, існують невирішені питання в роботі методичної комісії?__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  2. Що б Ви хотіли змінити в організації методичної комісії?_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  3. З ким із колег Вам цікаво працювати і чому? ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  4. Які форми роботи Ви вважаєте ефективними і чому:




      • традиційні;

      • круглий стіл;

      • тренінг;

      • проблемний семінар;

      • творча група;

      • методичний консиліум;

      • творчий звіт;

      • практичний семінар;

      • свої варіанти.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Сформулюйте методичну проблему МК на наступний рік, над якою Ви хотіли б працювати?_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ МЕТОДИЧНИХ КОМІСІЙ
З метою розвитку творчої активності членів методичної комісії
Дискусія

«Якщо у вас виникла думка провести диспут з того чи іншого питання, - писав В. Сухомлинський, - подумайте насамперед, чи є в … колективі емоційна готовність до диспуту».

Питання для дискусії необхідно формулювати так, щоб вони викликали у слухачів зацікавленість, прагнення висловити свою думку, переконати в ній опонентів, поділитися власним досвідом, запропонувати програму дій.

У проведенні дискусії мають бути:


  • Зіткнення старого знання з новим;

  • Ланка творчої непевності;

  • Ланка створення творчої ситуації;

  • Ланка евристики, розвитку рішення;

  • Ланка критики, сумніву і підтвердження4

  • Етап завершення.


Проблемний стіл

Обираючи таку форму проведення засідання методичної комісії, дуже важливо правильно визначити не лише проблему для обговорення, а й розкрити її найважливіші аспекти, сформулювати питання так, щоб вони викликали у членів МК бажання спільними зусиллями визначити конкретні шляхи її вирішення.


Ділова гра

Ділова гра – вид діяльності в умовах штучно створених ситуацій, метою яких є вирішення навчального (виробничого, методичного, управлінського та ін..) завдання.

У структурі ділової гри обов’язковими мають бути 5 основних етапів:

1 етап – чітке визначення мети, завдань ділової гри, конструювання її структури, розробка сценарію, технології її проведення, правил гри, інструкцій;

2 етап – розподіл ролей;

3 етап - організація самостійної пошукової роботи над розв’язанням визначеної проблеми чи окремих її аспектів;

4 етап – дискусія, захист ідей, проектів, пошук оптимальних варіантів, тренінгу, «мозкового штурму»;

5 етап – підбиття підсумків, узагальнення результатів, прийняття рішення.

Проведення засідань у формі ділової гри:


  • Розвиває пізнавальну активність педагогів; стимулює самоосвіту, розвиток творчої ініціативи;

  • Дає можливість кожному педагогу в повній мірі реалізувати свій творчий потенціал;

  • Сприяє формуванню в колективі атмосфери плідного співробітництва.


Карусель

У період підготовки інтелектуальної атаки «Карусель» заздалегідь визначаються основні аспекти обраної проблеми, членам МК даються індивідуальні завдання – запропонувати свій варіант відповіді на певне питання. Така форма роботи досить ефективна, оскільки вимагає від кожного члена високої компетентності (спонукає до самоосвіти), стимулює ініціативу і творчу активність, підвищує особисту відповідальність педагогів за вирішення конкретної справи.


Акваріум

(доцільно проводити у численних за складом МК)

При проведенні засідання у формі ділової гри «Акваріум» необхідно дотримуватися такого порядку:



  1. Сформуйте групу (мінімум з 3-х осіб), включивши до її складу найкомпетентніших з даної проблеми педагогічних працівників.

  2. Членам групи запропонуйте місце за окремим столом у центрі приміщення. Це – «риби», їх завдання – висловити почергово свою думку з приводу даного питання та ефективних шляхів її вирішення. Для кожного виступу пропонується 2-3 хвилини (в залежності від складності проблеми можуть бути 2-3 кола).

  3. Всі члени МК слідкують за ходом обговорення проблеми в «акваріумі», записують незрозуміле, сумнівне, продумують запитання «рибам» і зміст своїх власних пропозицій щодо вирішення даного питання, які вони висловлюють після закінчення обговорення проблеми «рибами».

  4. Експертна група узагальнює висловлені пропозиції і виробляє проект рішення засідання методичної комісії.


Захист інновацій

Створені творчі мікрогрупи (або окремі члени МК) готують лаконічні повідомлення про інновації та досвід застосування їх в практичній діяльності. В процесі підготовки глибоко вивчається педагогічна теорія, аналізується наявний досвід, проводяться відкриті уроки.

У групах або між членами МК розподіляються ролі: автор – новатор, песимісти, реалісти – аналітики. Носії інновацій готують наочність, яку використовують під час захисту, відповідають на запитання. У результаті колективного обговорення приймається запропоноване аналітиками рішення.
Педагогічний ринг

Він може проводитись тоді, коли в колективі існують протилежні погляди на визначену проблему і є необхідність у виробленні єдиних підходів до її розв’язання.

Кожний раунд (визначені акценти проблеми) являє собою поєдинок протилежних думок, поглядів, позицій.

Опоненти визначаються заздалегідь. Група аналізу уважно слідкує за ходом полеміки, підбиває підсумки кожного раунду і рингу в цілому. Зроблені нею узагальнення є підставою для прийняття рішень.


Методичний день

Засідання МК у формі «методичного дня» проводиться в межах одного навчального дня, включаючи два засідання (ранкове і вечірнє) та змістовну роботу між засіданнями.

Ранкове засідання передбачає виступ голови МК стосовно проблеми та інструктаж про подальшу роботу.

Протягом дня проходить взаємовідвідування членами методичних комісій уроків, випуск методичних бюлетенів тощо.

На другому засіданні проводиться обговорення наслідків взаємовідвідувань уроків, аналізується робота над темою засідання, виробляються рішення і рекомендації членам МК.

З метою пропаганди та впровадження перспективного досвіду
Творча гра «Реклама»

Об’єктами реклами є творчі знахідки викладача або майстра виробничого навчання, творчої групи. Автори готують концентроване повідомлення про суть досвіду та його перспективність. На виступ відводиться 8-10 хвилин. Реклама має бути змістовною, цікавою, переконливою, містити необхідні і достатні для характеристики рекламного об’єкта відомості.


Майстер – клас

Засідання МК у формі «майстер - клас» доцільне з метою пропаганди і творчого впровадження ідей особливо актуального і перспективного досвіду викладача, майстра виробничого навчання, узагальненого адміністрацією навчального закладу, методичним кабінетом.

Особливу увагу треба приділити розкриттю технологію досвіду, відпрацюванню практичних умінь творчої її трансформації в індивідуальну педагогічну лабораторію
Творчий звіт

Доцільно практикувати проведення творчих звітів педагогів, яким за наслідками атестації присвоюються звання «викладач - методист», «старший викладач», «майстер …категорії».

При цьому слід оформити виставку творчих робіт педагога, наочно представити науково – методичний потенціал його творчої лабораторії.
Усний журнал

Творча група заздалегідь моделює «журнал», його структуру, визначає кількість сторінок, їх назви і зміст, продумує технологію «оживлення» кожної сторінки. Тут доцільне використання різноманітних жанрів журналістики: репортажів, оповідань, нарисів, замальовок, інтерв’ю, гуморесок, віршів, пародій тощо.

Доцільним при цьому буде оформлення на сторінках «журналу» спеціальної вітрини чи динамічного стенду «Чому вчитися у колег?».

«Оживити» сторінки усного журналу допоможуть магніто- і відеозаписи, світлогазети, інсценування, дружні шаржі, відповіді на листи «читачів» тощо.


З метою роботи над визначенням шляхів розвязання методичної проблеми
Банк ідей

Засіданню має передувати серйозна підготовча робота, яка має забезпечити поглиблене опрацювання визначеної проблеми всіма членами МК.

Учасники засідання розподіляються на «генераторів ідей» і «резонаторів». Представники першої групи висувають нові ідеї, обґрунтовують, визначають оптимальні шляхи їх реалізації через власні методичні проблеми. Друга група уточнює, розвиває, доповнює та видозмінює їх.
Естафета

Кожний член МК конкретизує питання, які, на його погляд, потребують вирішення, і записує їх на аркуші великого формату. Потім вони по колу обмінюються листами, доповнюючи їх своїми питаннями. Пройшовши по колу, листи повертаються до того, хто розпочав їх заповнення.


З метою підбиття підсумків роботи методичної комісії над єдиною методичною проблемою
Конференція

Маючи науково – практичний характер, конференція виступає як ефективна форма пропаганди нових педагогічних ідей, узагальнення і поширення перспективного педагогічного досвіду.

Конференція може проводитись із залученням науковців, методистів, викладачів – новаторів.

Критичні зауваження і пропозиції, висловлені доповідачами і виступаючими, стають основою для розробки і прийняття конструктивного рішення.





Інші форми методичної роботи





Круглий стіл

Аукціон педагогічних ідей

«Діамант»

Тренінг

Лабораторія

Робота проблемних груп

Семінар

Дослідження

Семінар – практикум

Презентація

«Без табу»

Психолого – педагогічний консіліум

Трибуна перспективного досвіду





ВИМОГИ ДО МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПРОТОКОЛІВ ЗАСІДАНЬ МЕТОДИЧНИХ КОМІСІЙ
Виступ

Виступце роздум проблемного характеру, який передбачає вирішення певної проблеми чи складного питання.

Виступ повинен бути діловим, критичним і самокритичним, конструктивним, лаконічним і мати практичне спрямування.



Готуючись до виступу, слід дати собі відповіді на питання:

  1. Про що хочу сказати?

  2. Що про це хочу сказати?

  3. Що пропоную?

  4. Що можу зробити особисто?

Оскільки багато проблем, які постають у нашому житті, не передбачають однозначного вирішення, то виступи часто мають дискусійний характер.

Виступ дискусійного характеру здебільшого будується таким чином:

  • Вступна частина (вказівка на те, що говоритиме виступаючий і чому);

  • Основна частина (виклад власних поглядів на певну проблему чи питання, докази);

  • Висновки (пропозиції).

У такому виступі часто використовується ілюстративний матеріал для доведення основної думки (тези) висловлювання.
Доповідь

Доповідь – одна із найпоширеніших жанрів усного висловлювання.

Основна мета доповіді – донести до слухача певну інформацію, щоб її зрозуміли і засвоїли.

Найбільш поширеною структурою доповіді вважається така, що складається з трьох частин: вступу, основної частини, висновку. Кожна частина має свої особливості, які треба враховувати в процесі підготовки доповіді.



  • У виступі доповіді виділяється її тема (наприклад: «Темою моєї доповіді є «Особистісно орієнтовані методи викладання спецдисциплін»»). Далі вказуються причини вибору даної теми (актуальність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формується мета доповіді, іноді коротко викладається історія питання).

  • Досвідчені доповідачі рекомендують розпочинати виступ з цікавого прикладу, прислів’я чи приказки, крилатого виразу тощо. У виступі також може бути використана цитата, яка змусить слухачів задуматися над словами виступаючого, глибше усвідомити висловлене положення.

  • Основна частина розпочинається з характеристики проблеми. Виділивши основний аспект проблеми, варто запропонувати слухачам перспективу обговорення (наприклад: «Подальше обговорення проблеми, на наш погляд, доцільно зосередити навколо таких положень: 1)…; 2)…; 3)…»). Перехід до обговорення кожної окремої тези в подальшому робить доповідь чіткою, логічною і дозволяє потім перейти до висновків.

  • Переконливе закінчення доповіді запам’ятовується слухачам, залишає приємне враження про неї. Тому рекомендується наприкінці доповіді повторити основну думку, підсумувати найбільш важливі положення. Якщо перші слова оратора повинні завоювати увагу слухачів, то останні – покликати посилити ефект виступу.


Памятка
Як готувати доповідь

  • Визначити адресата мовлення і мету спілкування.

  • Вдуматися в тему, визначити обновну думку майбутньої доповіді.

  • Опрацювати літературу з цієї теми, осмислити її.

  • Добираючи матеріал, звернути увагу на ті факти, що будуть цікаві всій аудиторії, перед якою буде виголошена доповідь. Зробити певні виписки.

  • Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

  • Узагальнити основні положення кількох джерел, внаслідок чого думки, викладені в кількох працях, звучатимуть повніше, переконливіше.

  • Записати текст доповіді повністю або частково (початок, кінцівку).

  • Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.

  • Говорити нешвидко, робити паузи, дотримуватися правильної інтонації.

  • Виступаючи, завжди стежити за слухачами: якщо вони перестали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий факт, ніколи не намагатися перекричати аудиторію.

  • Якщо потрібно заглянути до рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.

  • Стежити за своїм мовленням: уникати слів – паразитів, не заповнювати паузи звуками («е-е-е, ну-у»).

  • Переказати усно текст доповіді дома (привалість 15 – 20 хв.).


Реферат

Доповідь, розроблена на основі критичного огляду, визначення декількох джерел та власного досвіду називається рефератом.

В основі реферату лежить стислий переказ у письмовій формі чи у формі публіцистичного виступу змісту книжки, результатів вивчення якоїсь проблеми, підсумків роботи над певною методичною проблемою. Підготовкою реферату вважають написання певного тексту на тему, пов’язану як і з власним досвідом, так і з аналізом додаткової літератури, а також виступ на основі цього тексту.

Реферат, як і доповідь, включає три частини: вступ, основну частину і висновок. У вступі розкривається актуальність теми, її зв’язок з важливими проблемами сучасної практики, історія питання. Може бути поданий короткий огляд використаної в рефераті літератури. У висновку (заключній частині) формулюються основні висновки із всього сказаного, вказуються питання, які вдалося висвітлити більш – менш повно, та ті, які потребують подальшої роботи.
Памятка
Як писати реферат


  • Визначити адресата і мету спілкування.

  • Дібрати відповідну літературу.

  • Опрацювати дібрані джерела з робочими стислими помітками, закладками в книжці.

  • Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на одноковій кількості сторінок).

  • Оформити яскравий, привабливий вступ.

  • Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.

  • Оптимальний обсяг реферату – 10 – 12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10 – 15 хвилин.

  • Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план – конспект на 2-4 сторінки.

  • Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю мовлення.

Під час оформлення доповіді, реферату потрібно на титульній сторінці вказати назву установи, тему роботи, прізвище, ім’я, по батькові та посаду її автора, рік написання.

Текст має бути чітко написаним або надрукованим лише з одного боку аркуша, із залишеними ліворуч полями. Також враховується загальний виклад роботи, оформлення цитат, посилань, списку використаної літератури.


Протокол

Протокол – це офіційний документ, в якому фіксуються:

  1. Хід зборів, нарад, засідань;

  2. Питання, які розглядаються;

  3. Прийняті рішення.

До основних части протоколу належать: вступна частина (номер протоколу; назва того, що протоколюється: збори, нарада, засідання; відомості про присутніх, записується їх кількість або перераховуються прізвища та ініціали; порядок денний) та рішення.

Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Вони складаються з рубрик: «Слухали» й «Ухвалили», а також «Виступили» - скорочено або розгорнуто.

У такому протоколі відбивається весь хід зборів чи засідання, точно і повно (але не докладно) записуються непрямою мовою кожне повідомлення і виступ.

Рішення є організаційною реакцією на проблему, приймається через вибір певного курсу дій на основі усвідомлення мети, засідань, засобів їх досягнення, способу дій за наявних умов.

Рішення – це остаточний вибір шляху, способу й послідовності дій в умовах, що склалися, для задоволення назрілої потреби. Воно задає параметри діяльності, забезпечує програмою необхідних дій.

У загальному вигляді рішення повинне:


  • Охоплювати головні завдання, засоби, послідовність виконання завдань;

  • Встановлювати пріоритетний напрямок, на якому слід зосередити зусилля за наявних можливостей;

  • Виробляти основні заходи для забезпечення виконання поставлених завдань;

  • Визначити завдання виконавцям і порядок взаємодії між ними.

Кожен пункт рішення повинен формулюватися чітко, з конкретним визначенням завдань, змісту роботи, виконавців, реальних строків виконання.
Зразок

ПРОТОКОЛ № 3

Засідання методичної комісії викладачів гуманітарного циклу

від 01 жовтня 2008 року

Голова – Клименко Д.Н.

Секретар – Волошенко С.Г.

Присутні: 6 викладачів з гуманітарних дисциплін, заступник директора з навчальної роботи Кириленко Д.О.
Порядок денний:

  1. Про організацію та проведення Свята Української писемності.

Доповідач Самсоненко П.Н., викладач української мови

та літератури



  1. Про ….


Слухали:

Самсоненко П.Н. (доповідь додається) або

Самсоненко П.Н., яка повідомила про ………………. (коротко або тезисно передається зміст інформації).

Виступили:

Ракітіна Л.П. (викладач іноземної мови), яка запропонувала (короткий зміст пропозиції).



Дігтяренко С.І. (викладач суспільних дисциплін), яка нагадала про ………… (короткий зміст повідомлення).

Ухвалили:

    1. Переглянути заходи щодо святкування Дня Української писемності, доповнивши їх ……………до «__»_________2008 р. (відповідальна Самсоненко П.Н.).

    2. Просити адміністрацію залучити до святкування аматорські колективи навчального закладу (відповідальна Ракітіна Л.П.).

    3. Провести Свято Української писемності за доповненим планом «__»__________2008 р. (відповідальна Самсоненко П.Н.).

  1. Слухали: (всі наступні пункти оформляються за аналогією).

Голова (підпис) Клименко Д.Н.

Секретар (підпис) Волошенко С.Г.




База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка