Методичні розробки для практичних та семінарських занять львів 2005




Сторінка3/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.27 Mb.
1   2   3   4   5   6

ЗМІСТ ТЕМ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

(теми реферативних повідомлень та напрямки дискусій)

Тема семінарського заняття № 1. Контроль за розвитком і станом здоров’я дітей.



Навчальна мета заняття: сформувати у лікарів-слухачів сучасне уявлення про комплексну оцінку стану здоров’я дітей

Професійно орієнтована мета: ознайомити слухачів з методами оцінки стану здоров’я дитини в умовах поліклініки, навчити визначати і давати інтерпретацію параметрів фізичного і нервово-психічного розвитку дітей, визначати групи здоров'я та критерії переводу дітей з однієї групи здоров'я в іншу.

Теми реферативних повідомлень:

  1. Показники фізичного розвитку дітей та критерії оцінки.

  2. Оцінка нервово-психічного розвитку дітей.

  3. Критерії оцінки стану здоров'я дитини.

  4. Види анамнезу та особливості їх оцінки.

  5. Функціональний стан організму та його оцінка.

  6. Критерії визначення груп здоров'я дітей.

  7. Основні критерії переводу дітей з однієї групи здоров'я в іншу.

Короткий зміст заняття:

В основу комплексної оцінки стану здоров'я дітей покладені 4 критерії, які інтегрально відображають його різні сторони: 1) рівень і гармонійність фізичного розвитку; 2) функ­ціональний стан основних органів і систем; 3) наявність або від­сут­ність хро­нічних захворювань у дитини, фізичних або психічних порушень; 4) рівень резистентності організму до різних несприятливих факторів, а та­кож стан реактивності організму.

Для характеристики фізичного розвитку вивчаються основні антро­по­мет­ричні показники: 1) довжина тіла (вимірюється на ростомірі); 2) маса ті­ла (за допомогою важільної ваги).

Фізичний розвиток кожної дитини спочатку обов’язково порівнюється з регіональними стандартами. Після цього, з урахуванням статі і віку дитини, оцінюється рівень і гармонійність її фізичного розвитку за шкалами регресії.

Аналіз попереднього розвитку (вивчаються дані генеалогічного і медико-біологічного анам­незу, особливості умов проживання) дитини разом з даними соматичного ог­ля­ду і антропометрії доповнюються результатами інструментальних досліджень, які ха­рак­те­ри­зують функціональний стан дитячого організму. Функціональний стан організму дітей аналізується також за лабораторними показниками крові, сечі та інших біосубстратів.

Все це дозволяє виявити наявність або від­сут­ність захворювань у дитини, фізичних або психічних порушень.

Для кожної ди­тини повинна проводитися комплексна оцінка стану здоров'я за 4 кри­теріями з наступним віднесенням її до однієї із 4-ох груп здо­ров'я.

І група – здорові діти, які потребують загального медичного спостереження:

А – діти, які розвиваються згідно віку і проживають у сім’ях без “факторів ризику”.

Б – діти з варіантами норми і непатологічними звичками.

В – підгрупа уваги – здорові діти з підвищеним генетичним, сімейним, соціальним

та екологічним ризиком.

ІІ група – здорові діти з функціональними і морфологічними відхиленнями, які потребують підвищеної уваги, консультації спеціалістів.

А – підгрупа дітей, які не потребують тривалого медичного спостереження (менш ніж 6 міс) і вимагають оздоровчих заходів;

Б – підгрупа довготривалого медичного спостереження. Діти з відхиленнями, яким може бути проведена корекція (помірна міопія, косоокість, плоскостопість, аномалії прикусу, початковий карієс зубів, енурез тощо);

В – підгрупа постійного медичного спостереження. Діти, що проживають у сім’ях або умовах підвищеного ризику, з “пограничними” станами, порушеннями постави і збільшенням щитоподібної залози у препубертатному періоді, функціональними шумами в серці, з ознаками мінімальної мозкової дисфункції, діти з діатезами, субфебрілітетом тощо;

ІІІ – діти зі стійкими відхиленнями у стані здоров’я, підтвердженими діагнозом хронічного захворювання у стадії компенсації.

А – діти, які мають захворювання зі сприятливим перебігом і прогнозом (кандидати до ІІ групи) – хронічний тонзиліт, соматогенна затримка зросту, вегетодистонії;

Б – діти із захворюванням з можливим несприятливим прогнозом – компенсовані вроджені вади розвитку, неврози, синдроми підвищеної хімічної, радіаційної чутливості, алергічні захворювання;

В – діти з неважкими проявами спадкових захворювань.

IV – діти з хронічними захворюваннями і вродженими вадами із періодичною функціональною декомпенсацією:

А – діти з набутими захворюваннями, що потребують повторних госпіталізацій (рецидивуючі захворювання, наприклад, бронхіальна астма);

Б – діти зі спадковою і вродженою патологією, що вимагає довготривалого (постійного) лікування – гемофілія, адреногенітальний синдром, фенілкетонурія, гіпотироз;

В – діти з постійною, але не повною інвалідністю.

V - діти – інваліди:

А – діти з онкозахворюваннями;

Б – діти, що мають захворювання зі серйозним прогнозом, діти на гемодіалізі;

В– діти – інваліди, які потребують постійного догляду і застосування медичних технологій.



Напрямки дискусії:

  1. Проблема комплексної оцінки стану здоров'я для гармонійного розвитку дитини.

  2. Оцінка показників фізичного та нервово-психічного розвитку дітей.

  3. Показники функціонального стану організму в комплексній оцінці стану здоров'я дитини.

  4. Критерії визначення груп здоров'я дітей.

  5. Особливості диспансеризації дітей різних груп здоров'я.

Тема семінарського заняття № 2. Раціональне вигодовування дітей 1-го року життя.



Навчальна мета заняття: Ознайомити лікарів-слухачів з особливостями вигодовування доношених та недоношених дітей. Вивчити способи вигодовування та методи розрахунку харчування, способи корекції харчування дітей з гіпотрофією.

Професійно орієнтована мета: Навчити слухачів нових підходів до вигодовування немовлят, пріоритетним позиціям щодо грудного вигодовування.

Теми реферативних повідомлень:

  1. Особливості вигодовування доношених та недоношених новонароджених.

  2. Сучасні засади вигодовування дітей першого року життя.

  3. Методи розрахунку харчування у немовлят.

  4. Потреба дітей у основних харчових інгредієнтах.

  5. Способи корекції харчування.

  6. Гіпогалактія та методи її корекції.

Короткий зміст заняття:

Для забезпечення гармонійного розвитку дитини необхідне правильне і раціональне харчування. Ідеальною і найбільш фізіологічною їжею є годування материнським молоком безпосередньо із грудей матері. Програма підтримки грудного вигодовування передбачає раннє прикладання новонародженої дитини до грудей матері, сумісне перебування матері і дитини в пологовому залі, відмова від засобів, що імітують жіночі груди, та виключно грудне вигодовування до 5-6 місяців за вимогою дитини без нічної перерви.

Основними принципами роботи з матір’ю є заохочування до вільного вигодовування за вимогою дитини; психологічна підтримка впевненості матері в тому, що дитина отримує з її молоком все те, що їй потрібно, профілактика і лікування гіпогалактії. В період становлення лактації у матері і адаптації новонародженого слід відмовитися від засобів, імітуючих груди матері.

З метою максимального збереження грудного вигодовування і профілактики харчової алергії переглянуті терміни введення в раціон дітей харчових добавок та прикормів.

За умови, коли у мами є достатня кількість молока, дитину, яка нормально прибавляє в масі тіла, вигодовують до 5-6 міс. виключно грудним молоком.

Перший прикорм – це крок від виключно рідкої їжі до густої. Вводиться з 5-6 міс. В більшості це протерте овочеве пюре з додаванням рослинної олії (поступово з крапель, довести до 3 г на порцію 150г).

Другий прикорм – молочно-круп’яна каша, її вводять в раціон через 1-1,5 міс, після першого прикорму і дають тільки один раз в день.

Третій прикорм – кисломолочні продукти спеціального приготування для дитячого харчування (вводяться з 7-8міс. віку), або адаптована молочна суміш.

Гіпогалактія — зниження секреторної функції молочних залоз в період лактації. Розрізняють первинну і вторинну гіпогалактію.



Первинна гіпогалактія зумовлена гормональними розладами чи захворюваннями ендокринних залоз.

Вторинна гіпогалактія – розвивається внаслідок різних захворювань, ускладнень вагітності, пологів, неправильної техніки годування дитини, фізичної та психічної перевтоми жінки, тріщин, ерозій сосків, маститу.

При ознаках лактаційного кризу необхідно усунути причину, забезпечити адекватний відпочинок матері, часто прикладати дитину до обох грудей, годувати вночі, проводити масаж грудних залоз та дотримуватися відповідного режиму харчування і правильної техніки вигодовування, вживати чай для підвищення лактації.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка