Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття




Скачати 304.43 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір304.43 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет

ім. М.І.Пирогова

Затверджено”

на методичній нараді

кафедри фтизіатрії з курсом

клінічної алергології та імунології


Завідувач кафедри

професор Б.М.Пухлик


_________________________

(підпис)


„____”__________________200 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТА ДЛЯ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Навчальна дисципліна

Фтизіатрія

Тема заняття

Вторинні форми туберкульозу (вогнищевий, дисемінований, туберкульозний плеврит, менінгіт, лімфаденіт). Клініка, діагностика, диференційна діагностика. Режим лікування хворих на туберкульоз.

Курс

6-й

Факультет спеціальність

Медичний

Вінниця – 2008



1. Актуальність теми

Вогнищевий туберкульоз легень – мала форма туберкульозу, що характеризується наявністю вогнища (специфічне ураження до 1 см в діаметрі) або групи вогнищ в межах не більше двох сегментів однієї чи обох легень. Серед вперше діагностованих хворих на туберкульоз легень вогнищева форма становить 15 – 20%. Цю форму туберкульозу виявляють переважно при профілактичних флюорографічних обстеженнях, оскільки клінічні симптоми слабо виражені або відсутні. Лише в 1/3 хворих спостерігають симптоми інтоксикації або скарги, пов’язані з ураженням бронхолегеневої системи. Рентгенологічне дослідження є основним і найбільш інформативним методом виявлення вогнищевого туберкульозу легень.

В сучасних умовах значно погіршилася структура вперше діагностованого туберкульозу легень. Все частіше зустрічаються поширені форми захворювання, які супроводжуються деструкцією легеневої тканини і бактеріовиділенням. Саме до таких форм туберкульозу і відноситься дисемінований туберкульоз легень, який може мати різноманітний клінічний перебіг захворювання: гострий, підгострий та хронічний, а також супроводжуватися позалегеневою локалізацією (центральна нервова, сечостатева, кістково-суглобова системи, верхні дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт тощо) специфічного процесу. Для гострої форми гематогенно-дисемінованого туберкульозу, крім того, характерний нетиповий для інших форм туберкульозу стрімкий розвиток захворювання, відсутність змін на рентгенограмі органів грудної клітки на першому тижні розвитку хвороби, відсутність бактеріовиділення, негативні туберкулінові проби, що значно утруднює діагностику цієї форми туберкульозу. Нерідко у хворих на дисемінований туберкульоз збудник туберкульозу буває резистентним до антимікобактеріальних препаратів. Дисемінований туберкульоз легень, особливо при гострому перебігу та розвитку ускладнень (наприклад, враженні центральної нервової системи) часто супроводжується негативними наслідками для хворого. У зв’язку з цим для діагностики дисемінованого туберкульозу та його ускладнень необхідно ретельно проводити клініко-анамнестичне, фізикальне, рентгенологічне, мікробіологічне, цитологічне, інтрументальне обстеження хворих з метою встановлення діагнозу максимально у короткі терміни.



Туберкульоз мозкових оболонок і центральної нервової системи залишається до теперішнього часу однією з найбільш тяжких форм туберкульозу. Знання особливостей клінічного перебігу туберкульозного менінгіту дуже важливо для постановки діагнозу та вибору лікування. Своєчасно поставлений діагноз є, як правило, запорукою повного клінічного виліковування, відновлення його працездатності, попередження розвитку ускладнень, які можуть призвести до важкої інвалідності (глухота, сліпота, порушення мови, рухові порушення, епілептичні напади). Рання діагностика туберкульозного менінгіту можлива за умови знань студентами загальної неврології, оволодінні навичками неврологічного обстеження хворих, вмінні правильно інтерпретувати отримані в процесі обстеження об”єктивні і лабораторні дані, зокрема, зміни в спинномозковій рідині.

Частота туберкульозних плевритів у дорослих коливається 1-4 %, у дітей та підлітків складає 5-10 %. Для постановки правильного діагнозу необхідно не тільки своєчасно діагностувати наявність плеврального ексудату, але одночасно встановити його етіологію. В зв”язку з цим вміння діагностувати плеврит необхідно лікарям різних спеціальностей.



2. Навчальні цілі:

Задача викладача – виховати у студента відповідальність за поставлений діагноз. Майбутній спеціаліст повинен вміти встановити діагноз вогнищевого, дисемінованого туберкульозу, його ускладнень, а також позалегеневих форм туберкульозу (центральної нервової системи, плеври, периферичних лімфатичних вузлів тощо) пояснити серйозність даного діагнозу хворому та його родичам відповідно до норм лікарської етики і деонтології.

Після вивчення теми студент повинен вміти виявити або хоча б запідозрити вогнищевий, дисемінований туберкульоз легень, туберкульоз лімфатичної, центральної нервової систем, плеври тощо, і своєчасно направити хворого на консультацію та лікування в туберкульозний диспансер.

При вивченні теми вирішують наступні завдання:

1. З’ясувати клінічні ознаки захворювання вогнищевим та дисемінованим туберкульозом.

2. Вміти виявити на рентгенограмі (флюорографі) ознаки вогнищевого та дисемінованого туберкульозу.

3. З’ясувати особливості патогенезу і патоморфології цих форм туберкульозу.

4. Вивчити рентгенологічні прояви різних варіантів клінічного перебігу дисемінованого туберкульозу легень за допомогою рентгенологічних методів.


  1. Засвоїти алгоритм діагностичного процесу при різноманітних дисемінованих враженнях легень, до яких відноситься дисемінований туберкульоз.

6. Ознайомитися та засвоїти клінічні, лабораторні та інструментальні методи обстеження хворих на вогнищевий, дисемінований туберкульоз, туберкульозний менінгіт, лімфаденіт, плеврит.

7. Знати особливості патогенезу і патоморфології при туберкульозному менінгіті та менінгоенцефаліті.

8. Вивчити особливості перебігу туберкульозного менінгіту (менінгоенцефаліту), його клінічну симптоматику.

9. Проводити диференціальний діагноз туберкульозного менінгіту і менінгітів іншої етіології.

10. Вивчити методи лікування туберкульозного менінгіта.

11. Вивчити особливості етіології і патогенезу плевритів.

12. Вивчити механізм плевральної ексудації в нормі і при різних патологічних процесах.

13. Вивчити клінічні і рентгенологічні прояви туберкульозного плевриту.

14. З”ясувати причини виникнення туберкульозного плевриту.

15. Проводити діференційну діагностику між туберкульозним плевритом і плевритами іншої етіології.

16. Призначити лікування хворим на туберкульозний плеврит.




Етапи заняття

Час (в хв.)

1.

Вступ

10

2.

Опитування студентів з метою визначення рівня знань з даної тематики

30

3.

Обстеження студентами хворих у дитячому стаціонарі

120

4.

Клінічний розбір дітей, хворих на первинні форми туберкульозу, з визначенням особливостей їх психотипу та поведінки

90

5.

Інтерпретація даних рентгенологічних методів дослідження

75

6.

Інтерпретація результатів реакції Манту з 2 ТО ППД

20

7.

Інтерпретація інших даних лабораторних та інструментальних методів дослідження у фтизіопедіатрії

20

8

Проведення диференціальної діагностики первинних форм туберкульозу

30

9.

Підведення підсумків

40




Всього

435



  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)




Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Анатомія людини

Загальний план анатомічної будови дихальної і центральної нервової системи. Будова оболонок стінки дихальних шляхів, мозкових оболонок. Особливості кровозабезпечення і аерації. Причини переважної поразки туберкульозом І, ІІ та VI сегментів.

2. Нормальна фізіологія

Значення системи органів дихання для організму.

Особливості вентиляції легень і альвеол, її нерівномірність в різних відділах легень. Фізіологічні особливості дихальної і центральної нервової системи у дітей та дорослих



3. Патологічна фізіологія

Загальна патологія, патологія зовнішнього дихання. Шляхи проникнення і поширення мікобактерій в організмі людини.

4. Мікробіологія, вірусологія та імунологія

Вчення про інфекційний процес, будову та функції імунної системи. Мікобактерії (збудник) туберкульозу (МБТ), їх властивості, шляхи розповсюдження, механізми формування резистентності збудника до препаратів. Види МБТ і їх епідеміологічне значення. Значення функції різних ланок імунної системи при виникненні туберкульозу.

5. Фармакологія

Протитуберкульозні препарати, їх класифікація, дози, методи введення. Фармакокінетика та фармакодинаміка, побічні дії протитуберкульозних препаратів, протипоказання до їх застосування, особливості застосування у певних категорій хворих на туберкульоз.

6. Загальна гігієна

Поняття про професійні шкідливості та професійні захворювання. Особливості гігієно-дієтичного режиму хворих на туберкульоз. Зростання захворюваності на туберкульоз серед медичних працівників. Основи раціонального харчування, фізичного виховання і загартовування в профілактиці туберкульозу.

7. Патологічна анатомія

Туберкульоз: етіологія, патогенез, патоморфологія. Продуктивне гранульоматозне запалення. Гістологічна будова специфічної гранульоми при туберкульозі. Патоморфологія туберкульозного менінгіту.

  1. Кафедра пропедевтики

внутрішніх хвороб.

Органи дихання. Методи фізичного обстеження хворих із захворюваннями органів дихання. Діагностичне значення епіданамнезу, фізичних методів обстеження хворих (найбільш типових міст специфічного запалення легень), бактеріоскопічного дослідження харкотиння на МБТ в діагностиці туберкульозу.

  1. Кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії

Методика плевральної і спинномозкової пункції, пункції лімфатичного вузла, торакоскопія з біопсією.

  1. Кафедра нервових хвороб.

Загальносоматичний статус. Невролоргічний статус: черепно-мозкові нерви, рухові функції, чутливість, рефлекси, координація рухів і хода, вищі коркові функції, вегетативна нервова система, функції тазових органів. Параклінічні обстеження: загальний аналіз крові, спинномозкова рідина, електроенцефалографія, реоенцефалографія.




  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.




    1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1. Вогнище.

Тінь до 1 см.

2. Види вогнищевого туберкульозу.

1. М”яковогнищевий.

2. Фіброзно вогнищевий.



3. Скарги у хворих на дисемінований туберкульоз легень.

Інтоксикаційний синдром.

Бронхо-легенево-плевральний синдром.



4. Дисемінація

Вогнищеві тіні, які захоплюють 3 і більше сегментів.

5. Деструкція

Наявність на рентгенограмі кільцеподібної тіні або вогнищ з некрозом.

6. Бактеріовиділення

Виявлення МБТ у мокротинні або інших біологічних рідинах хворих шляхом мікроскопічного або культурального дослідження

7. Менінгіт

Запалення оболонок головного і спинного мозку

8. Менінгоенцефаліт

Перехід патологічного процесу з судин м”яких мозкових оболонок на тканину мозку

9. Лептоменінгіт

Запалення м”якої мозкової оболонки

10. Пахіменінгіт

Запалення твердої мозкової оболонки

11. Менінгеальний синдром

Головний біль, блювота, ригідність м”язів потилиці (болісність, відчуття напруження м”язів при згинанні голови), симптом Керніга, Брудзінського, брадікардія, загальна парастезія, зміни спинномозкової рідини.

12. Плеврит

Запалення плеври

13. Сухий плеврит

Запалення плеври, що супроводжується фіброзними відкладеннями на плеврі з незначною кількістю ексудату

14. Ексудативний плеврит

Запалення плеври, що супроводжується накопиченням в плевральній порожнині серозного, серозно-фібрінозного, гнійного або геморагічного ексудату в кількості до 3 л.

15. Ідіопатичний плеврит

Вогнище туберкульозної інфекції в легенях знайти не вдається

16. Алергічний плеврит

Розвивається в сенсибілізованому організмі, причому вогнище міститься найчастіше в лімфовузлах кореня легені, рідше – в легенях, кістках, нирці та інших органах.

17. Перифокальний плеврит

Виникає у випадку поширення туберкульозного запалення з легень на плевру




    1. Теоретичні питання до заняття:

1. Визначення вогнищевого туберкульозу.

2. Патогенез і патоморфологія вогнищевого туберкульозу.

3. Клініко – рентгенологічні різновидності вогнищевого туберкульозу.

4. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика вогнищевого туберкульозу.

5. Критерії активності вогнищевого туберкульозу.

6. Лікування вогнищевого туберкульозу.

7. Визначення дисемінованого туберкульозу легень, клінічні варіанти його перебігу.

8. Шляхи, за якими може виникати дисемінація в легенях та центральній нервовій системі при туберкульозі.

9. Основні фізикальні симптоми у хворих на дисемінований туберкульоз легень.

10. Особливості дисемінації при рентгенологічному обстеженні хворих на гострий, підгострий, хронічний дисемінований туберкульоз легень.

11. Алгоритм діагностики дисемінованих вражень органів дихання.

12. Алгоритм діагностики туберкульозного менінгіту.

13. Наслідки та прогноз при дисемінованому туберкульозі легень.

14. Визначення туберкульозного менінгіту і менінгоенцефаліту.

15. Патогенез і патоморфологія туберкульозного менінгіту.

16. Клінічні форми туберкульозного менінгіту.

17. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика туберкульозного менінгіту.

18. Лабораторні критерії рецидивуючого перебігу туберкульозного менінгіту.

19. Визначення туберкульозного плевриту.

20. Патогенез і патоморфологія туберкульозного плевриту

21. Клінічні форми туберкульозного плевриту.

22. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика туберкульозного плевриту.

23. Можливі наслідки туберкульозного плевриту та їх характеристика.

24. Особливості лікування хворих на дисемінований туберкульоз легень, туберкульозний менінгіт, лімфаденіт, плеврит.




    1. Практичні вправи, які виконуються при підготовці до заняття:

4.3.1. Заповнити таблицю:


Завдання

Еталон відповіді

1. Дайте визначення поняття „вогнищевий туберкульоз”.




2. Яка питома вага вогнищевого туберкульозу серед інших форм?




3. Дайте характеристику патолого – анатомічної картини вогнищевого туберкульозу легень?




4. Назвіть можливі варіанти початку захворювання вогнищевим туберкульозом?




5. Перерахуйте клінічні синдроми, характерні для вогнищевого туберкульозу?




6. Назвіть стето-аускультативні симптоми вогнищевого туберкульозу легень?




7. Назвіть клініко – рентгенологічні варіанти вогнищевого туберкульозу легень?




8. Назвіть локалізацію туберкульозних вогнищ?




9. Які зміни можуть бути виявлені при дослідженні харкотиння і крові хворого вогнищевим туберкульозом?




10. Перерахуйте хвороби, які мають подібну до вогнищевого туберкульозу легень клініко – рентгенологічну картину.




11. Назвіть основні принципи лікування хворого вогнищевим туберкульозом.




12. Назвіть туберкулостатичні препарати, які застосовують при лікуванні вогнищевого туберкульоз.




13. Які наслідки захворювання вогнищевим туберкульозом?




14. Чи обов’язкові скарги у хворого на дисемінований туберкульоз легень?




15. Від чого залежать особливості скарг у хворих на дисемінований туберкульоз?.




16. Які ви знаєте варіанти клінічного перебігу дисемінованого туберкульозу легень?




17. Про що свідчить біль у грудній клітці у хворого на дисемінований туберкульоз?




18. Які скарги включає інтоксикаційний синдром?




19. Які скарги включає бронхо-легенево-плевральний синдром?




20. Які скарги включає менінгеальний синдром?




21. Які методи фізикального обстеження слід застосовувати при дисемінованому туберкульозі легень?




22. Які додаткові методи дослідження слід використати для діагностики дисемінованого туберкульозу легень?




23. Що таке вогнищева тінь?




24. Що таке синдром дисемінації?




25. Якими шляхами можна виявити бактеріовиділення у хворого на туберкульоз?




26. Який метод дослідження необхідно використати для діагностики менінгіту?.




27. Назвіть критерії та ознаки, що визначають туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок.




28. Назвіть можливі шляхи проникнення мікобактерій туберкульозу в мозкові оболонки і центральну нервову систему?




29.Які причини і фактори можуть мати значення в розвитку туберкульозного менінгіту?




30. Яка тривалість продромального періоду при туберкульозному менінгіті?




31. Які симптоми є постійними наприкінці продромального періоду захворювання?




32. Назвіть клінічні форми туберкульозного менінгіту?




33. Назвіть симптоми тонічного напруження м”язів, що найбільш часто спостерігаються при туберкульозному менінгіті?




34. Які черепно-мозкові нерви найбільш часто вражаються при туберкульозному менінгіті і який механізм їх враження.?




35. Дайте характеристику фізичних властивостей, хімічного, біохімічного і бактеріологічного складу спиномозкової рідини при туберкульозному менінгіті?




36.Яких значень досягає вміст клітинних елементів в лікворі у хворих на туберкульозний менінгіт?




37. Які заходи мають бути включені в комплекс лікування хворого на туберкульозний менінгіт?




38. Які наслідки захворювання туберкульозним менінгітом?




39. Туберкульозний плеврит первинний чи вторинний процес?




40. Яка питома вага туберкульозного плевриту серед інших форм?




41 .Назвіть основні шляхи проникнення інфекції в плевру?




42. Назвіть можливий характер ексудату при туберкульозному плевриті?




43. Як розподіляються випотні плеврити в залежності від локалізації ексудату?




44. Перерахуйте клінічні синдроми, характерні для туберкульозного плевриту?




45. Назвіть характерні зміни в плевральній рідині при туберкульозному плевриті?




46. Які зміни в скаргах хворого відбудуться, якщо сухий плеврит трансформується в ексудативний?




47. Перерахуйте хвороби, які мають подібну до туберкульозного плевриту клініко-рентгенологічну картину?




48. Назвіть основні принципи лікування хворого туберкульозним плевритом?




49. Назвіть туберкулостатичні препарати, які застосовують при лікуванні хворих на туберкульозний плеврит?




50. Назвіть можливі наслідки туберкульозного плевриту?





4.3.2. Вирішити тестові завдання:
1. Що таке вогнищева тінь?

А. *Тінь діаметром до 1 см

В. Тінь діаметром більше 1 см

С. Тінь діаметром 2 см


2. Що таке синдром дисемінації?

А. *Враження вогнищами 3 та більше сегментів легень

В. Враження вогнищами 1-2 сегментів легень

С. Інфільтративна тінь, що займає частку легені


3. Рентгенологічні ознаки гострого дисемінованого туберкульозу легень:

А. Однобічні ураження нижніх сегментів легень

В. Симетричне ураження верхніх і середніх відділів легень вогнищами великих

і середніх розмірів з нечіткими контурами і тенденціями до злиття і розпаду С. *Двобічне симетричне ураження легень у вигляді найменших за розмірами однотипних вогнищ малої інтенсивності


4. Якого характеру вогнищеві тіні спостерігаються при підгострому дисемінованому туберкульозі легень?

А. Однорідні мілкі

В. *Середніх та великих розмірів з тенденцією до злиття

С. Поліморфні


5. Якого характеру вогнищеві тіні спостерігаються при хронічному дисемінованому туберкульозі легень?

А. Однорідні мілкі

В. Однорідні середньої величини

С. *Поліморфні


6. В який термін від початку захворювання гострим дисемінованним туберкульозом легень виявляються зміни на рентгенограмі?

А. На 2-3 день

В. *Через 7-10 днів

С. Через місяць

7. Від чого залежить стетоакустична симптоматика у хворих на дисемінований туберкульоз легень?

А. *Від гостроти його перебігу

В. Від наявності бактеріовиділення

С. Від розміру вогнищ


8. З якими захворюваннями слід диференціювати гострий дисемінований туберкульоз легень?

А. *З черевним тифом, сепсисом

В. З карциноматозом легень

С. З саркоїдозом легень




    9. Хворий К., 20 років, направлений в інфекційну лікарню з діагнозом «черевний тиф». Хворіє третій тиждень. Два дні тому наступило різке погіршення загального стану, з’явився сильний головний біль, температура тіла підвищилася до 39,6C, турбує різка задишка в спокої. Стан хворого тяжкий, свідомість затьмарена, помірні менінгеальні ознаки. В легенях дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються. На рентгенограмі в обох легенях на всьому протязі виявляються численні, однотипні, мілкі (1-2 мм) вогнищеві тіні. Ваш клінічний діагноз ?

A.* Міліарний туберкульоз легень.

B.Міліарний карциноматоз легень.

C.Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт.



    10. Хворий, 18 років, поступив в клініку з скаргами на сильний головний біль, двоїння в очах. Тиждень тому з'явились загальна слабкість підвищення температури тіла, головний біль, дратівливість. В останні два дні головний біль різко посилився, хворий став в'ялим, сонливим, почало двоїтись в очах. Об'єктивно: температура тіла 38,1оС, в контакт вступає неохоче, болісно реагує на подразники. Птоз лівого віка, розбіжна косоокість, анізокорія S>D. Виражений менінгеальний синдром. При люмбальній пункції ліквор витікав під тиском 300 мм вод.ст., прозорий, з легкою опалесценцією, через добу випала фібрінозна плівка, білок 1,4 г/л, лімфоцити 600 в мм3, цукор 0,3 ммоль/л. Який попередній діагноз слід поставити хворому?

А. *Туберкульозний менінгіт.

В. Менінгококовий менінгіт.

С. Лімфоцитарний менінгіт.



  1. Хворий скаржиться на підвищення температури тіла до 39оС, кашель з виділенням слизового харкотиння, біль в грудній клітці справа. Протягом тижня отримував антибіотики без ефекту. Об’єктивно: притуплення перкуторного звуку між лопатками, там же нечисленні вологі дрібноміхурчасті хрипи. На рентгенограмі органів грудної клітки на всьому протязі легень, але більше у верхніх відділах, вогнища малої інтенсивності з нечіткими контурами. Загальний аналіз крові: лейкоцити 13,2х109/л, ШОЕ 35 мм/год. Який Ваш найбільш ймовірний діагноз?

А. *Дисемінований туберкульоз легень

В. Полісегментарна позагоспітальна пневмонія

С. Саркоїдоз



  1. 26-річний шахтар зі стажем праці в “пилових” умовах 4 роки скаржиться на ядуху на протязі кількох тижнів, загальну слабкість. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки у легенях знайдена тотальна середньо та крупновогнищева дисемінація з діаметром вогнищ до 10 мм з чіткими кільцеподібними тінями у верхніх частках обох легень. З правого боку в першому сегменті верхньої частки додатково визначається ділянка інфільтрації діаметром до 3 см, без різких контурів. Назвіть Ваш найбільш ймовірний діагноз.

А. *Підгострий дисемінований туберкульоз

В. Саркоїдоз.

С. Пневмоконіоз
13. Хворий 27 років. Знаходиться на стаціонарному лікуванні в протитуберкульозному диспансері на протязі 6 місяців з діагнозом ВДТБ верхньої частки лівої легені, Дестр +; МБТ +; М+; К+; резист, Гісто. Кат І. В результаті проведеного курсу лікування симптомами інтоксикації зникли, нормалізувався загальний аналіз крові і сечі, зупинилося бактеріовиділення, зарубцювалася порожнина розпаду та розсмоктався інфільтрат. Що необхідно рекомендувати хворому з метою його реабілітації?
А. *Направити на санаторно – курортне лікування

В. Виписати додому

С. Продовжити стаціонарне лікування

Д. Призначити амбулаторне лікування

Е. Направити хворого на МСЕК
14. Хворий 45 років, при звертанні до дільничного терапевта пред’являє скарги на підвищення температури тіла до 37,30С протягом останніх 3-х тижнів, сухий кашель, загальну слабкість, пітливість. Об’єктивно: загальний стан хворого задовільний, периферійні лімфатичні вузли при пальпації не збільшені. Перкуторно над легенями відмічається ясний легеневий звук, аускультативно – везикулярне дихання. В загальному аналізі крові: Лейкоцити – 15,0х109/л, еритроцити – 5,0.1012/л, ШОЕ – 20 мм/год. Яке додаткове дослідження необхідно першочергово призначити хворому для встановлення діагнозу?
А. *Рентгенограма органів грудної клітки

В. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л

С. Дослідження функції зовнішнього дихання

Д. Повторити загальний аналіз крові

Е. Комп’ютерна томографія
15. У 30 – ти річного чоловіка при проведенні профогляду було виявлено тінь до 1 см у першому сегменті малої інтенсивності на фоні посиленого легеневого малюнка. Рік назад зміни на рентгенограмі були відсутні. Про яке захворювання слід думати насамперед?
А. *Вогнищевий туберкульоз

В. Метастатичний рак

С. Вогнищева пневмонія

Д. Інфільтративний туберкульоз

Е. Токсоплазмоз легені
16. В одному з ВУЗів у студента 20 років при проходженні профілактичного флюорографічного обстеження було виявлено вогнищевий туберкульоз 1 і 2 сегментів лівої легені у фазі інфільтрації, МБТ (-). Скарг хворий не пред’являв. При об’єктивному обстеженні хворого змін не виявлено. Загальний аналіз крові у нормі. Що необхідно провести студентам, які займаються з ним в одній групі?
А. *Провести флюорографічне обстеження

В. Провести пробу Манту з 2 ТО ППД-Л

С. Зробити імунологічне дослідження

Д. Зробити загальний аналіз крові

Е. Дослідити харкотиння на МБТ
17. У 25 річної молодої жінки виявлено вперше вогнищевий туберкульоз першого сегменту лівої легені, МБТ (-). Призначте схему лікування.
А. *Ізоніазид + рифампіцин + етамбутол + стрептоміцин

В. Ізоніазид + рифампіцин + етамбутол

С. Ріфампіцин + канаміцин + етамбутол + піразинамід

Д. Ізоніазид + пасконат + амікацин + етамбутол

Е. Ізоніазид + піразинамід + етіонамід + рифампіцин
5. Практичні завдання, які виконуються на заняття:

5.1. Провести опитування, огляд та об’єктивне обстеження хворих з вогнищевим та дисемінованим туберкульозом легень, туберкульозним плевритом, лімфаденітом, менінгітом.

5.2. Розібрати історію хвороби хворих на дані форми туберкульозу.

5.3. Описати рентгенограми хворих на вогнищевий, дисемінований та інші захворювання легень. Провести диференційну діагностику рентгенологічних синдромів при різних захворюваннях.

5.4. Описати фізико-біохімічні особливості спинномозкової рідини у хворих на туберкульозний менінгіт. Провести диференційну діагностику туберкульозного менінгіту і менінгітів іншої етіології.

5.5. Описати фізико-біохімічні ознаки плевральної рідини у хворих на туберкульозний плеврит. Провести диференційну діагностику туберкульозного плевриту і плевритів іншої етіології.

5.6. Інтерпретація інших даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при легеневих та позалегеневих формах туберкульозу.


6. Матеріали для самоконтролю і кінцевого рівня засвоєння матеріалу:


№№

Завдання

Відповідь

1.

Яке дослідження дає точну інформацію про етіологію вогнищевих змін у легенях?




2.

Перерахуйте основні методи визначення активності туберкульозних вогнищ?




3.

У чоловіка 30 років при проходженні профогляду були виявлені вогнищеві зміни у ІІ сегменті правої легені. Ваша тактика ведення такого хворого?




4.

Хворий Д. 35 років на протязі останнього місяця відмічає швидке зниження працездатності, зниження апетиту, кашель, субфебрильну температуру тіла по вечорам. При аускультації зліва під ключицею відмічається жорстке дихання, хрипів немає.

Аналіз крові: лейкоцитів – 9,0.109/л, ШОЕ – 25 мм/год. Рентгенограма – зліва під ключицею група вогнищевих тіней малої інтенсивності на фоні посиленого легеневого малюнка. Ваш попередній діагноз? З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику?






5.

Назвіть основні клінічні ознаки дисемінованого враження легень.




6.

За якими шляхами може виникати дисемінація в легенях при туберкульозі?




7.

Які клініко-анамнестичні та фізикальні особливості міліарного туберкульозу?




8.

Під маскою яких захворювань може починатися гострий гематогенно-дисемінований туберкульоз легень?




9.

Які клініко-анамнестичні та фізикальні особливості підгострого гематогенно-дисемінованого туберкульозу легень?




10.

Які клініко-анамнестичні та фізикальні особливості хронічного гематогенно-дисемінованого туберкульозу легень?




11.

У хворого на дисемінований туберкульоз легень після сильного нападу кашлю раптово з’явився різкий біль в грудях, що поступово посилюється. Яке додаткове обстеження необхідно провести хворому?




12.

Дайте визначення рентгенологічного терміну вогнищева тінь:

а/ тінь в межах сегмента;

б/ тінь розміром до 1 см;

в/ тінь розмірами більше 1 см;

г/ наявність прояснення розмірами до 1 см в центрі затемнення.





13.

Дайте визначення синдрому дисемінації:

а/ враження вогнищами 3 та більше сегментів легень;

б/. враження вогнищами 1-2 сегментів легень;

в/ інфільтрат, що займає частку легені;

г/ / тінь розмірами більше 1 см..





14.

Який мінімум рентгенологічних обстежень необхідно використати для виявлення каверни?

а/ оглядова рентгенографія;

б/ томографія;

в/ флюорографія;

г / фібробронхоскопія;

д/ бокова рентгенографія






15.

Як виглядає на рентгенограмі міліарна дисемінація?




16.

Яка рентгенологічна картина характерна для підгострого дисемінованого туберкульозу?




17.

В яких відділах легень частіше розташована дисемінація при туберкульозі легень?




18.

Яка рентгенологічна картина характерна для хронічного дисемінованого туберкульозу?




19.

Як виглядає на рентгенограмі деструкція легеневої тканини?




20.

Що означає рентгенологічний термін „кільцеподібна тінь”?




21.

За яким типом виникають порушення функції зовнішнього дихання при дисемінованому туберкульозі на спірограмі і який тип задишки найбільш характерний для таких хворих?




22.

Що таке туберкулінова анергія, чому вона може виникати при туберкульозі?




23.

З якими захворюваннями частіше проводиться диференціальна діагностика дисемінованого туберкульозу легень?




24.

Якими наслідками може закінчуватися дисемінований туберкульоз легень?




25.

Назвіть основні форми туберкульозного менінгіту?




26.

Які клінічні ознаки характерні для менінгеального синдрому?




27.

Які особливості ліквору при туберкульозному менінгіті?




28.

З якими захворюваннями проводиться диф- діагностика туберкульозного менінгіту?




29.

Яке дослідження дає точну інформацію про етіологію запалення мозкових оболонок?




30.

Які існують вимоги до діагностики туберкульозу нервової системи і мозкових оболонок в протитуберкульозних диспансерах?




31.

Які клініко-лабораторні ознаки можуть свідчити про перехід туберкульозного менінгіту в менінгоенцефаліт?




32.

Принципи лікування хворого туберкульозним менінгітом.




33.

Які протитуберкульозні препарати застосовують у хворих на туберкульозний менінгіт і їх добові дози?




34.

З якими менінгітами іншої етіології проводять диференціальний діагноз туберкульозного менінгіту?




35.

У дівчинки 9 років з”явилися менінгеальні симптоми. За 2 місяці до поступлення в клініку діагностовано первинний туберкульозний комплекс в фазі інфільтрації. Лікувалася на дому нерегулярно. Харчування було недостатнім. П”ять днів тому з”явився головний біль, блювота , судоми в зв”язку з чим хвора була госпіталізована. Проба Манту з 2 ТО – папула 13 мм. Аналіз крові: лейкоцити –11,5 х 10/л, нейтрофільний зсув вліво, лімфопенія, моноцитоз, ШОЕ – 27 мм/год.

а). Попередній діагноз?



б). Що необхідно зробити для уточнення діагнозу?




36.

Коли зникають симптоми туберкульозного менінгіту при проведенні анти-бактеріального лікування?




37.

У яких випадках спостерігається найсприятливіший прогноз туберкульозного менінгіту?




38.

Яке дослідження дає точну інформацію про етіологію ексудативного плевриту?




39.

Перерахуйте основні клінічні симптоми при сухому плевриті.




40.

Перерахуйте основні клінічні симптоми при ексудативному плевриті.




41.

Які аускультативні особливості при сухому плевриті?




42.

В який бік спостерігається зміщення органів середостіння при ексудативному плевриті?




43.

Назвіть місце найчастішого скупчення ексудату при випітному плевриті?




44.

Який характер ексудату при туберкульозній емпіємі плеври?




45

Яким методом при алергічному туберкульозному плевриті знаходять МБТ у плевральній рідині?




46.

Які протитуберкульозні препарати застосовують у хворих на туберкульозний плеврит?




Література

Основна:


  1. Фтизіатрія. Підручник / За ред. проф. B.I. Петренка.- Вінниця: "Нова книга", 2006. - 503с.

  2. Фтизіатрія. Підручник / За ред. акад. А.Я. Циганенка, проф. C.I. Зайцевої. - X.: Факт, 2004.- 390с.

  3. Савула М.М., Ладний О.Я. Туберкульоз /Підручник. - Тернопіль: "Укрмедкнига", 1999. - 323с.

Додаткова:

  1. Фтизіатрія: навчально-методичний посібник. Збірник завдань для тестового контролю
    знань / За ред. В.Ф. Москаленка, В.І. Петренка. - Вінниця: Нова книга, 2005.- 296с.

  2. Туберкульоз / За ред. проф. Асмолова O.K. - Одеса, 2002. -275 с.

  3. Туберкульоз позалегеневої локалізації / Ю.І. Фещенко, І.Г. Ільницький, В.М. Мельник, О.В. Панасик. За ред. Ю.І. Фещенка, І.Г. Ільницького. - Київ: Логос, 1998. -376 с.

  4. Савула М.М., Ладний О.Я., Кравченко Н.С., Сливка Ю.І. Диференціальна діагностика захворювань легень і плеври. - Тернопіль: "Укрмедкнига", 2000. - 223с.

  5. Перельман М.И., Корякин В.А., Богадельникова Й.В. - Фтизиатрия: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ОАО "Издательство "Медицина", 2004. - 520 с.

  6. Богодельников И.В., Кубышкина А.В. Поражение нервной системы при инфекционных заболеваниях у детей – Симферополь-Киев-Донецк, 2004 – 654 с.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка