Методичні вказівки до організації практичних занять у спеціальних медичних групах з дисципліни «Фізичне виховання»




Сторінка1/7
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.7 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Шосткинський інститут


2652 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до організації практичних занять

у спеціальних медичних групах

з дисципліни «Фізичне виховання»

для студентів усіх спеціальностей

денної форми навчання

Суми


Видавництво СумДУ

2009


Методичні вказівки до організації практичних занять у спеціальних медичних групах з дисципліни «Фізичне виховання» / Укладач: А.В.Сенько – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 57 с.
Кафедра фундаментальних і загальнонаукових дисциплін ШІСумДУ





Зміст







Вступ…………………………………………………………………….

4

1.

Загальна характеристика лікувальної фізкультури як лікувального методу у роботі зі студентами спеціальної медичної групи………………………………………………………...

5


1.1

Засоби лікувальної фізкультури……………………………………….

6

1.2

Форми застосування лікувальної фізкультури…………………….....


7

2.

Проведення практичних занять з лікувальної фізкультури у спеціальній медичній групі…………………………………………..

8


2.1.

ЛФК при захворюваннях опорно-рухового апарату…………………

9

2.1.1

Сколіоз…………………………………………………………………..


9

2.1.2

Характеристки різних систем, направлених на оздоровлення хребта…………………………………………………………………….

17


2.1.3

Плоскостопість: проблема, механізми розвитку і профілактика…….


31

3.

ЛФК при захворюваннях серцево-судинної системи……………


33

4.
ЛФК при захворюваннях легень……………………………………

38

5.

ЛФК при захворюваннях органів травлення……………………


40

6.

Оцінка стану здоровя студентів та організація їх розподілу на медичні групи…………………………………………………………..

42


6.1.

Назви медичних груп та особливості оцінювання і організації занять з ними в навчальних закладах освіти…………………….........

47


6.2.

Деякі обмеження та протипоказання до фізичних вправ студентів, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи……

51


6.3.

Орієнтовні терміни відновлення занять фізичним вихованням в основній та підготовчій групах………………………………………...

53


7.

Оцінювання і проведення занять із студентами спеціальної медичної групи…………………………………………………………

55


7.1

Схема візуального визначення ступеня втоми під час фізичного навантаження…………………………………………………………….

57





Список використаної літератури………………………………………

58

Вступ

Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури нерозривно пов’язаний із підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. Вчення


Р. Могендовіча про моторико-вісцелярні рефлекси показало взаємозв'язок діяльності рухового апарату, скелетних м'язів і вегетативних органів. У результаті недостатньої рухової активності в організмі людини порушуються нервово-рефлекторні зв'язки, закладені природою і закріплені у процесі важкої фізичної праці, що призводить до розладу регуляції діяльності серцево-судинної та інших систем, порушенню обміну речовин і розвитку дегенеративних захворювань (атеросклероз та ін.).

Для нормального функціонування людського організму і збереження здоров'я необхідна певна «доза» рухової активності. У зв'язку з цим виникає питання про так звану звичну рухову активність, тобто дії, що виконуються у процесі повсякденної професійної праці і в побуті. У економічно розвинених країнах за останні 100 років питома вага м’язової роботи як генератора енергії, використовуваної людиною, скоротився майже в 200 разів, що привело до зниження енерговитрат на м'язову діяльність. У зв'язку з цим для компенсації недоліку енерговитрат у процесі трудової діяльності сучасній людині необхідно виконувати фізичні вправи з витратою енергії не менше 350 - 500 ккал на добу (або 2000 - 3000 ккал на тиждень).

За даними Беккера у даний час тільки 20 % населення економічно розвинених країн займається достатньо інтенсивним фізичним тренуванням, що забезпечує необхідний мінімум енерговитрат, у інших 80 % добова витрата енергії значно нижча за рівень, необхідного для підтримки стабільного здоров'я. Різке обмеження рухової активності в останні десятиріччя призвело до зниження функціональних можливостей людей.

Механізм захисної дії інтенсивних фізичних вправ закладений у генетичному коді людського організму. Скелетні м'язи, що в середньому становлять 40 % маси тіла, генетично запрограмовані природою на важку фізичну роботу. „Рухова активність належить до основних чинників,, що визначають рівень обмінних процесів організму і стан його кісткової, м'язової і серцево-судинної систем», - писав академік В. В. Парін (1969).

М'язи людини є могутнім генератором енергії. Розрізняють загальний і спеціальний ефект фізичних вправ, а також їх опосередкований вплив на фактори ризику. Найбільш загальний ефект тренування полягає у витраті енергії, прямо пропорційній тривалості і інтенсивності м'язової діяльності, що дозволяє компенсувати дефіцит енерговитрат. Спеціальний ефект оздоровчого тренування пов'язаний із підвищенням функціональних можливостей серцево-судинної системи.

Недостатня рухова активність і недолік кальцію в їжі погіршує стан опорно-рухового апарату. Найчастіше зустрічаються захворювання пов’язані з роботою внутрішніх органів, серцево судинної-системи, органів травлення.



  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка