Методичні вказівки І завдання до контрольних робіт з мікробіології з основами імунології за кредитно-модульною




Сторінка3/7
Дата конвертації18.04.2016
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Тематичний план лекцій. Модуль 1.

№ п/п

ТЕМА

Кількість годин

1.

Роль мікроорганізмів у розвитку інфекційного процесу.

2

2.

Основи імунології.

2

3.

Біологія вірусів. Методи діагностики вірусних інфекцій.

2




Разом

6


Тематичний план практичних занять. Модуль 1 .

№ п/п

ТЕМА

Кількість годин

1.

Морфологія бактерій. Мікроскопічний метод діагностики.

2

2.

Фізіологія бактерій. Бактеріологічний метод діагностики.

2

3.

Неспецифічний і специфічний захист макроорганізму від мікроорганізму. Серологічний метод діагностики. Препарати для специфічної профілактики, діагностики та лікування інфекцій викликаних бактеріями.

2

4

Вірусологічна діагностика захворювань, викликаних РНК-вмісними вірусами.

2

5

Вірусологічна діагностика захворювань, викликаних ДНК-вмісними вірусами.

2

6

Підсумковий модульний контроль.

2




РАЗОМ

12

Самостійна робота студентів (СРС) та її контроль. Модуль 1.



№ п/п

ТЕМА

Кіль-кість годин

Вид контролю

1.

Предмет і задачі медичної фармацевтичної мікробіології.

1

Поточний контроль на практичних заняттях, контрольна робота, ПМК.

2.

Етапи розвитку мікробіології. Завдання і перспективи розвитку сучасної мікробіології.

2


-’’-

3.

Барвники. Прості методи фарбування бактерій.

3

-’’-

4.

Види мікроскопів. Методи мікроскопії.

3

-’’-

5.

Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань.

2

-’’-

6.

Складні методи фарбування, переваги, недоліки.

3

-’’-

7.

Морфологія і структура грибів та найпростіших.

2

-’’-

8.

Бактеріологічний метод діагностики інфекційних захворювань.

4

-’’-

9.

Метаболізм бактерій. Білковий, вуглеводневий, ліпідний та мінеральний обмін.

4

-’’-

10.

Практичне використання фермента-тивних властивостей бактерій.

3

-’’-

11.

Вплив довкілля на мікроорганізми, його практичне використання в мікробіології.

4

-’’-

12.


Форми мінливості мікроорганізмів, її практичне значення.

4

-’’-

13.

Роль цитоплазматичних клітинних структур у мінливості бактерій.

2

-’’-

14.

Сучасна систематика мікроорганізмів. Основи класи-фікації та номенклатури.

2

-’’-

15.

Форми симбіозу мікроорганізмів з організмом людини.

2

-’’-

16.

Роль мікроорганізмів у інфекційному процесі. Фактори вірулентності. Експерементальний метод діагностики.

3

-’’-

17.

Інфекційний процес. Види, умови винекнення розвитку та поширення інфекційного процесу.

2

-’’-

18.

Імунологія. Етапи розвитку.

2

-’’-

19.

Сучасні досягнення імунології, які використовуються з метою діагностики, лікування та профілактики інфекційних захворювань.

5

-’’-

20.

Спадковий імунітет, механізм формування.

1

-’’-

21.

Набутий імунітет. Центральні і периферичні органи імунної системи.

2

-’’-

22.

Механізми і форми імунної відповіді.

2

-’’-

23.

Антигени та їх види (повноцінні та неповноцінні, ізоантигени, авто-антигени, бактеріальні).

2

-’’-

24.

Антитіла, види, будова, функції.

2

-’’-

25.

Реакції імунітету. Механізм, види.

4

-’’-

26.

Алергія. Алергодіагностика.

3

-’’-

27.

Серологічний метод діагностики інфекційних захворювань.

3

-’’-

28.

Експрес-діагностика інфекційних захворювань (ІФА, РІА, ПЛР).

3

-’’-

29.

Імунобіологічні медичні препарати. Адаптогени (БАДи, екстракти рослин).

3

-’’-

30.

Імунобіологічні медичні препарати. Абзими, рецепторні антитіла, міні-антитіла.

3

-’’-

31.

Моноклональні антитіла, отримання. Використання.

3

-’’-

32.

Препарати для антимікробної дії. Класифікація за хімічною будовою, походженням, механізмом дії. Методи встановлення чутливості до антимікробних препаратів.

6

-’’-

33.

Побічна дія антибіотиків та хіміопрепаратів на мікро- і макроорганізм, методи попередження.

3

-’’-

34.

Історія відкриття вірусів. Віруси, віроїди, пріони. Морфологія та ультраструктура вірусів.

2

-’’-

35.

Бактеріофаги. Практичне використання.

3

-’’-

36.

Особливості противірусного імунітету. Інтерферон.

2

-’’-

37.

Препарати для специфічної профілактики та лікування вірусних інфекцій.

2

-’’-

38.

Особливості культивування вірусів.

2

-’’-

39.

Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій.

4

-’’-

40.

Специфічна масова та індивідуальна профілактика та лікування грипу.

2

-’’-

41.

Параміксовіруси. Вірус кору, парагрипу, паротиту. Лабораторна діагностика, специфічна профі-лактика.

2

-’’-

42.

Пікорновіруси. Віруси Коксакі, ЕСНО. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика та лікування.

3

-’’-

43.

Ретровіруси. ВІЛ, СНІД. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика та лікування.

3

-’’-

44.

Рабдовіруси. Вірус сказу. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

1

-’’-

45.

Тогавіруси. Вірус кліщового енцефаліту. Лабораторна діагностика, специфічна і неспецифічна профілактика.

2

-’’-

46.

Альфа-віруси. Вірус краснухи. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика.

2

-’’-

47.

Вірус простого герпесу. Лабораторна діагностика, лікування та профілактика.

1

-’’-

48.

Вірус вітряної віспи та оперізуючого герпесу. Лабораторна діагностика, лікування та профілактика.

2

-’’-

49.

Цитомегаловіруси, віруси Епштейн-Барра та герпесвіруси 6, 7, 8-го типів, їх роль в патології людини. Лабораторна діагностика, лікування, профілактика.

3

-’’-

50.

Аденовіруси. Лабораторна діагностика, лікування та профілактика.

2

-’’-

51.

Збудники вірусних гепатитів: А,В,С,Д,Є.Лабораторна діагностика, лікування та профілактика.

6

-’’-

52.

Поксвіруси. Лабораторна діагностика, лікування та профілактика.

1

-’’-

53.

Паповавіруси, парвовіруси. Лабораторна діагностика, лікування та профілактика.

2

-’’-




Підготовка до підсумкового контролю - засвоєння модуля 1

4

Підсумковий модульний

контроль





РАЗОМ

144






МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. Модуль 1.

1.1. Визначення мікробіології як науки та її місце серед біологічних наук.

1.2.Етапи розвитку мікробіології. Основні відкриття.

1.3. Наукові відкриття, що сприяли розвитку мікроскопічного методу діагностики.

1.4.Відкриття і доведення ролі мікроорганізмів як причини інфекційних хвороб. Роботи П. Генле, Л. Пастера, Р.Коха.

1.5.Виникнення та розвиток ідей про попередження інфекційних захворювань, Е.Дженер, Л.Пастер. Становлення імунології як науки. І. Мечніков, П. Ерліх.

1.6. Роль вітчизняних вчених у розвитку мікробіології. Роботи М.Ф. Гамалеї, Д.К.Заболотного, С.Н. Виноградського, Д.І. Івановського.

1.7. Досягнення медичної мікробіології на сучасному етапі, їх використання в діагностиці, лікуванні та профілактиці інфекційних захворювань.

1.8. Значення медичної та загальної мікробіології в системі охорони здоров’я та у професійній діяльності провізорів та працівників фармацевтичної промисловості.

1.9. Специфічні ознаки мікроорганізмів. Неклітинні форми паразитизму.

1.10. Основні групи мікроорганізмів.

1.11. Місце мікроорганізмів у системі живих організмів. Принципи класифікації бактерій.

1.12. Критерії класифікації еукаріотичних мікроорганізмів – найпростіших та грибів.



    1. Мікроскопічний метод дослідження, як метод діагностики інфекційних захворювань. Можливості та обмеження методу.

    2. Методи сучасної мікроскопії (види, призначення).

    3. Морфологія бактерій: розмір, форма, будова.

    4. Генетичні основи та критерії класифікації прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів.

    5. Будова прокаріотичної клітини, відмінності від будови еукаріотичної клітини.

2.6. Методи виявлення структурних елементів прокаріотичної клітини; барвники, що при цьому використовуються.

2.7. Тинкторіальні властивості мікроорганізмів. Методи виявлення. Прості і складні методи фарбування.

2.8. Структура грампозитивних і грамнегативних бактерій. Метод Грама.

2.9. Види препаратів, способи приготування для мікроскопічного дослідження.

2.10. Барвники та методи фарбування для виявлення структурних елементів бактеріальної клітини.

2.11. Функціональне значення структурних елементів бактеріальної клітини.

2.12. Значення морфологічних критеріїв для класифікації та ідентифікації бактерій.
3.1. Процес живлення бактеріальної клітини. Способи і джерела отримання основних органогенів.

3.2. Особливості білкового, вуглеводного та ліпідного обміну у бактерій.

3.3. Ріст і розмноження бактерій в рідкому та на щільному поживних середовищах.

3.4. Ферменти бактерій. Екзо- та ендоферменти. Їх роль у фізіології мікроорганізмів.

3.5. Методи культивування мікроорганізмів в лабораторних умовах.

3.6. Поживні середовища. Виготовлення, класифікація, використання.

3.7. Бактеріологічний метод дослідження. Виділення чистої культури аеробних бактерій. Етапи.

3.8. Бактеріологічний метод дослідження. Виділення чистої культури анаеробних бактерій. Етапи.

3.9. Критерії ідентифікації бактерій.

3.10. Особливості фізіології найпростіших. Фізіологія мікроскопічних грибів.

3.11. Фізіологія гельмінтів.

3.12. Середовища для культивування грибів. Культивування грибів для технологічних цілей.

4.1. Вплив факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність мікроорганізмів.

4.2 .Практичне використання дії факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми.

4.3. Асептика. Мікробіологічний контроль за дотриманням правил асептики в аптеках та на фармацевтичних підприємствах.

4.4. Мікробіологічні основи антисептики. Дезінфікуючі речовини, класифікація, вимоги до них, механізм дії на мікробні клітини.

4.5. Мікробіологічний контроль за якістю дезінфекції та дотриманням правил асептики.

4.6. Характеристика методів стерилізації в залежності від основних діючих факторів.

4.7. Стерилізація. Способи стерилізації, апаратура. Методи контролю за ефективністю стерилізації.

4.8. Дезінфекція. Основні групи дезінфікуючих речовин, механізм дії.

4.9. Вибір методу стерилізації в залежності від властивостей об'єкту.

4.10. Методи стерилізації термолабільних розчинів, біологічних рідин та препаратів.

4.11. Вплив біологічних факторів на життєдіяльність мікроорганізмів. Форми співжиття мікробів.

4.12. Знищення переносників інфекційних захворювань. Дезінсекція. Дератизація.

5.1. Будова геному бактеріальної клітини.

5.2. Модифікаційна мінливість бактерій.

5.3. Мутаційна мінливість бактерій.

5.4. Генетичні рекомбінації у бактерій (кон’югація, трансдукція, трансформація).

5.5. Значення автономних генетичних елементів у формуванні патогенних властивостей бактерій (токсигенності, резистентності до лікарських препаратів, внутрішньовидової та міжвидової передачі генетичних ознак).

5.6. Генетичні методи діагностики інфекційних хвороб. Полімеразна ланцюгова реакція. Рестриктаційний аналіз.

5.7. Генна інженерія. Сучасні досягнення, практичне використання.

5.8. Сучасні генно-інженерні діагностичні, лікувальні та профілактичні препарати. Одержання, використання.

5.9. Біотехнологія.

5.10. Використання мікроорганізмів для одержання фармацевтичних препаратів.

5.11. Мікробіологічні основи виробництва антибіотиків.

5.12. Використання мікроорганізмів для виготовлення вакцинних і сироваткових препаратів.

6.1. Інфекція. Поняття про інфекційну хворобу.

6.2. Резервуари та джерела інфекції. Механізми, шляхи та фактори передачі інфекції.

6.3. Інфекційний процес. Динаміка, періоди.

6.4. Інфекційний процес (вогнищеві і поширені форми).

6.5. Патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Особливості біології мікробів – паразитів.

6.6. Фактори вірулентності мікроорганізмів.

6.7. Мікробні екзотоксини. Механізм дії на макроорганізм.

6.8. Мікробні ендотоксини. Механізм дії. Попередження забруднення лікарських форм ендотоксинами.

6.9. Визначення ступеня вірулентності, інфікуючої дози та сили токсину. Одержання мікробних токсинів для медичних потреб.

6.10. Експериментальний метод діагностики.

6.11. Роль макроорганізму, факторів довкілля і соціальних факторів у виникненні і поширенні інфекційних хвороб.

6.12. Форми поширення інфекції у популяціях: епідемія, пандемія, ендемія, спорадичні захворювання. Епізоотії.

7.1. Поняття імунітету. Імунна система організму. Роль, функція, задачі.

7.2. Фактори неспецифічного захисту організму від інфекції.

7.3. Клітинні та гуморальні фактори захисту.

7.4. Імунна система організму. Центральні та периферійні органи імунної системи.

7.5. Імуноглобуліни (структура, класи, функції). Механізм імунної відповіді на антигени.

7.6. Імунопатологічні реакції макроорганізму. Алергічні реакції.

7.7. Імунодефіцитні стани (види, причини виникнення, препарати для корекції).

7.8. Імунологічні реакції in vitro. Характеристика серологічних реакцій для виявлення та ідентифікації антигенів.

7.9. Серологічний метод діагностики інфекційних захворювань. Характеристика основних реакцій для виявлення антитіл.

7.10. Характеристика сучасних діагностичних, лікувальних та профілактичних препаратів.

7.11. Вакцини (виготовлення, види, механізм дії, застосування).

7.12. Сироваткові препарати (виготовлення, види, механізм дії, застосування).

8.1. Відкриття антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів. Роботи П. Ерліха, О. Флемінга, Г. Домагка, З. Ваксмана, З. Єрмольєвої.

8.2. Явище мікробного антагонізму, способи виявлення антагонізму мікроорганізмів.

8.3. Основні групи хіміотерапевтичних препаратів, механізм дії на мікроорганізми.

8.4. Джерела та способи одержання антибіотиків. Використання генної інженерії та біотехнології у виробництві антибіотиків.

8.5. Класифікація антибіотиків за хімічною структурою. Механізм дії на мікробну клітину.

8.6. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів.

8.7. Значення мікробіологічних досліджень для раціонального підбору антимікробних засобів.

8.8. Принципи раціонального використання антибіотиків.

8.9. Побічна дія антибіотиків на організм людини, методи запобігання.

8.10. Механізми резистентності мікроорганізмів до антибіотиків та хіміопрепаратів, її генетичні основи.

8.11. Біохімічні та екологічні аспекти проблеми набутої резистентності мікроорганізмів до антибіотиків.

8.12. Значення мікробіологічних досліджень для раціонального підбору антимікробних засобів.

9.1. Основи класифікації вірусів. Номенклатура. Основні родини, роди і типові представники.

9.2. Особливості вірусів, як живих систем. Відмінність вірусів від клітинних форм життя. Вірусоподібні структури: віроїди, пріони.

9.3. Морфологія та хімічний склад вірусів.

9.4. Взаємодія вірусів з клітинами. Види та етапи взаємодії.

9.5. Методи культивування вірусів.

9.6. Бактеріофаги, практичне використання.

9.7. Виявлення та ідентифікація вірусів при культивуванні на культурі клітин.

9.8. Виявлення та ідентифікація вірусів при культивуванні на ембріонах птахів.

9.9. Виявлення вірусів на тваринах і їх ідентифікація.

9.10. Вірусологічний метод діагностики. Виявлення та ідентифікація вірусів.

9.11. Значення вірусоскопічного методу у діагностиці вірусних інфекцій.

9.12. Серологічні реакції в діагностиці вірусних захворювань.

10.1. Класифікація вірусів грипу. Будова віріона грипу А. Основні біологічні властивості. Епідеміологія, патогенез і клініка грипу. Імунітет. Лабораторна діагностика. Препарати для профілактики і лікування грипу.

10.2. Вірус кору. Епідеміологія, патогенез, клініка, імунітет. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

10.3. Вірус паротиту. Особливості молекулярної біології, епідеміологія та патогенез. Вірусологічна діагностика. Препарати для профілактики паротиту.

10.4. Родина рабдовірусів. Морфологія, склад, репродукція. Вірус сказу. Епідеміологія, патогенез, клініка, імунітет. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.

10.5. Ентеровіруси. Вірус поліомієліту. Будова віріона. Епідеміологія, патогенез, клініка, імунітет при поліомієліті. Лабораторна діагностика. Профілактика. Характеристика вакцин.

10.6. Загальна характеристика вірусів, що передаються членистоногими. Основні роди і види. Вірус кліщового енцефаліту. Вірусологічна діагностика. Препарати для профілактики.

10.7. Характеристика віруса гепатиту А та віруса гепатиту Е. Характеристика захворювань і методів лабораторної діагностики. Епідеміології. Профілактики.

10.8. Вірус імунодефіциту людини. Особливості будови. Епідеміологія, патогенез, клініка ВІЛ-інфекції. Зміни імунологічних показників при ВІЛ-інфекції. Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції та СНІДу. Профілактика та лікування ВІЛ-інфекції.

10.9. Родина аденовірусів. Роль у патології людини. Епідеміологія, патогенез і клініка аденовірусних інфекцій. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика і лікування аденовірусних інфекцій.

10.10. Герпесвіруси, значення в патології людини. Лабораторна діагностика захворювань. Протигерпетичні препарати.

10.11. Вірусні гепатити В, D, С, G. Будова, репродукція вірусів. Епідеміологія, патогенез і клініка гепатитів. Імунітет. Лабораторна діагностика. Профілактика і лікування гепатитів В, D, С, G.

10.12.Паповавіруси, парвовіруси. Лабораторна діагностика, лікування та профілактика.



КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ (СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ). Модуль 1.
1. У мазку, виготовленому з матеріалу хворого на туберкульоз, виявлено червоні, поодиноко розташовані паличковидні бактерії та синьо-фіолетові скупчення бактерій круглої форми. Які властивості бактерій виявлено, який метод дослідження використано?

2. При мікроскопії мазка, виготовленого з свіжої завісини бактерій, виявлено хаотичний рух мікроорганізмів. Як приготувати препарати, що дозволять спостерігати дану мікроскопічну картину? Особливості мікроскопії.

3. При бактеріоскопії препарату, виготовленого від хворого туберкульозом, було виявлено збудника. Який метод фарбування для цього застосовано? Опишіть мікроскопічну картину.

4. Мікроскопічна картина культури від хворого на дифтерію: палички середніх розмірів, розташовані переважно під кутом одна до одної, світло-коричневого кольору з темно-синіми, майже чорними зернами на кінцях. Які ознаки мікроорганізму виявлено? Який метод дослідження і фарбування при цьому використано?

5. При мікроскопії в імерсійній системі вивчено препарат-мазок з культури стрептобацил, зафарбований за методом Ожешки. Яку структурну особливість бактерій досліджено? Намалюйте можливу мікроскопічну картину.

6. Яка структура є універсальною для всіх клітинних форм, в прокаріотах розташована безпосередньо під клітинною стінкою і обмежує протопласт? Її будова, функції. Значення для клітини.

7. Мікроорганізми в процесі життєдіяльності виділяють у довкілля різні ферменти. Назвіть основні групи ферментів бактерій і наведіть приклади їх практичного використання.

8. На пластинці МПА в чашці Петрі після 18 год. інкубування було отримано два типи колоній бактерій. Які методи посіву дозволяють одержати ізольовані колонії мікроорганізмів? Складовим якого методу є даний етап дослідження? Яку роботу слід зробити в подальшому?

9. Охарактеризуйте метод, що дає змогу виділити та ідентифікувати чисту культуру збудника з досліджуваного матеріалу. Назвіть етапи дослідження та їх зміст.

10. При посіві чистої культури бактерій з похилого агару на середовища Гіса було отримано такий результат: зміна кольору з жовтого на рожевий та поява пухирців газу в поплавку - в середовищах з глюкозою, лактозою та манітом; в пробірці з МПА - почорніння одного з індикаторних папірців. Які властивості мікроорганізмів виявляють таким чином? Оцініть отримані результати та зробіть висновок про їх інформативність при ідентифікації бактерій.

11. Які методи використовують для виділення чистої культури анаеробів? Як створити анаеробні умови в лабораторіях?

12. Для виділення та ідентифікації чистої культури мікроорганізмів використовують поживні середовища, що містять відповідні вуглеводи. До якої групи належать вказані середовища? Їх практичне використання.

13. Готові лікарські форми повинні відповідати строгим вимогам. Яким чином проводиться контроль за дотриманням правил асептики в аптеках та на фармацевтичному виробництві?

14. При санітарно-бактеріологічному обстеженні приміщення аптеки для виготовлення лікарських форм з повітря висіяно гемолітичні стафілококи та стрептококи, у змиві з робочого столу - кишкову паличку. Оцініть отриманий результат та запропонуйте методи знищення мікроорганізмів у аптечних приміщеннях та на обладнанні.

15. У бактеріологічній лабораторії завжди постає потреба в знищенні мікроорганізмів та їх спор. Запропонуйте методи стерилізації для скляного посуду, неорганічних розчинів солей, розчинів глюкози, дистильованої води, сироватки, гумових корків, металевих шпателів.

16. Де використовується згубна дія фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми? Наведіть приклади.

17. Починаючи з 50-х років 20 століття мікробіологія вступила у молекулярно-генетичний період розвитку. Які наукові досягнення та відкриття зроблені в цей період?

18. Мікробні клітини здатні передавати генетичну інформацію як "горизонтально", так і "вертикально". Яким чином здійснюються рекомбінації у бактерій? Їх практичне значення.

19. Деякі мікробні клітини мають позахромосомні генетичні елементи, що не є обов'язковими для клітини-хазяїна, але при дії певних факторів довкілля забезпечують їм переваги, в порівнянні з безплазмідними бактеріями. Охарактеризуйте відомі плазміди; їх значення для бактерій.

20. За останні роки широкого розвитку набула біотехнологія. Які мікробіологічні об'єкти і з якою метою використовує біотехнологія? Наведіть 4-6 прикладів.

21. Мікробіологічна наука веде пошуки мікроорганізмів, які здатні синтезувати продукти або здійснювати реакції, що використовуються в біотехнологічних процесах. Наведіть 4-6 прикладів.

22. В останні роки широкого застосування набули біологічні препарати, отримані методом генної інженерії. Наведіть 3-5 прикладів.

23. Людина, яка перехворіла і не повністю позбулася збудника, стає джерелом інфекції для оточуючих. Як називається такий вид інфекції? Які види інфекцій ви знаєте?

24. У патогенезі одних інфекційних хвороб провідна роль належить дії екзотоксинів, інших - ендотоксинів. У чому полягають основні відмінності цих токсичних речовин?

25. Які продукти деяких бактерій мають такі властивості: органотропність, токсичність, антигенність, імуногенність? Їх значення для бактеріальної клітини, використання в мікробіологічній практиці.

26. У 1908 р. І.І.Мечнікову та П.Ерліху було присуджено Нобелівську премію. За які досягнення було нагороджено відомих вчених? Основою якої науки стали їх дослідження?

27. Існують речовини, які здатні при попаданні в організм людини викликати розвиток специфічних імунологічних реакцій. Як називаються такі речовини? Їхні властивості. Що зумовлює специфічність їх дії?

28. Однією з форм імунної відповіді на проникнення антигену в організм є синтез антитіл. Яка функція антитіл? Від чого залежить специфічність їх дії?

29. В останні роки широкого застосування набули моноклональні антитіла. Як отримують моноклональні антитіла? Мета їх практичного використання.

30. Свіжа кров має виражену бактерицидну активність проти деяких бактерій. Це пояснюється наявністю в ній антитіл і особливого фактора, присутність якого не пов'язана зі специфічною імунною відповіддю. Про який фактор йдеться? Яка його природа і механізм дії?

31. Імунітет до деяких інфекцій новонароджена дитина отримує через плаценту від матері. Який клас імуноглобулінів здійснює цей захист, їх будова? Значення трансплацентарного імунітету.

32. При деяких бактеріальних інфекціях діагноз можна поставити за короткий час (2-4 год.). Наведіть 2-3 приклади реакцій, які використовують для експрес-діагностики? Які діагностичні препарати для цього потрібні?

33. Баклабораторією закуплено препарат: "Імунна діагностична полівалентна шигельозна сироватка аглютинуюча". З якою метою буде використано цей препарат?

34. Баклабораторією закуплено препарат "Еритроцитарний черевно-тифозний діагностикум". З якою метою і як слід використати цей препарат?

35. Деякі інфекції можна попередити шляхом активної імунізації людей і тварин. Які препарати для цього використовують? Який механізм їх дії? Наведіть 4-6 прикладів.

36. Вкажіть особливості виготовлення вакцинних препаратів з живих мікроорганізмів, їх переваги і недоліки. Наведіть 3-5 прикладів.

37. Які переваги мають інактивовані вакцини? Як їх одержують? Наведіть 3-5 прикладів.

38. Для специфічної профілактики інфекцій, в патогенезі яких основне значення має дія екзотоксину бактерій, використовують вакцини, що створюють антитоксичний імунітет. Наведіть 2-4 приклади.

39. На початковому етапі розвитку інфекцій, в патогенезі яких основне значення надається дії екзотоксину, обов'язковим лікувальним заходом є введення антитоксичних сироваток. Як виробляють ці препарати, механізм їх дії?

40. У дитячу консультацію для проведення масової імунізації надійшов препарат АКДП. Охарактеризуйте імунітет, що створюється після введення цього препарату. Для профілактики яких інфекцій його використовують?

41. У пацієнта після введення імунної гетерологічної сироватки на 12 день на шкірі з'явилася дрібна червона висипка, біль в суглобах, підвищення температури тіла, збільшення лімфатичних вузлів. Як оцінити стан хворого? Як попередити виникнення таких ускладнень?

42. Одним з критеріїв призначення антибіотиків є наявність у мікроорганізма мішені, чутливої до згубної дії препарату. Назвіть механізми, що здатні перешкодити взаємодії антибіотика і мішені, шляхи їх подолання.

43. Після виділення чистої культури збудника з вогнища гнійного запалення необхідно дати рекомендації для етіотропного лікування даного пацієнта. Як встановити чутливість виділеної культури до антимікробних препаратів? Як провести раціональну антибіотикотерапію?

44. У хворого після тривалої антибіотикотерапії встановлено порушення нормальної мікрофлори товстої кишки. Як називається такий стан організму, чим він характеризується? Які препарати використовують для його корекції?

45. Відомо, що після тривалого лікування препаратами пеніциліну інфекцій, викликаних грампозитивними бактеріями, утворюються поліморфні мікроорганізми, які змінюють морфологію та тинкторіальні властивості і набувають резистентності до цього антибіотика. Чому дані бактерії стали нечутливими до пеніциліну?

Як прийнято називати такі форми бактерій?

46. Значна кількість мікроорганізмів є продуцентами антибіотиків. Назвіть антибіотики та мікроорганізми, що їх продукують (5-7 прикладів).

47. Як відомо, відкриття пеніциліну та його широке використання внесло вагомий внесок у боротьбу з інфекціями. Але в останні роки ефективність використання цього антибіотика значно знизилась. З чим це пов'язано?

48. В останні роки широко застосовують комбіновані пеніцилінові препарати - аугментин, сульбактам. Поясніть механізм їх дії і вкажіть спектр їх застосування.

49. Для лікування інфекційних хвороб призначають хіміопрепарати та антибіотики. Як підібрати найбільш ефективний протимікробний препарат до якого буде чутливий збудник даного захворювання?

50. Одним з обмежень широкого використання антибіотиків в клінічній практиці є їх побічна дія на організм людини. Назвіть можливі ускладнення антибіотикотерапії та методи їх запобігання.

51. У 1892 році дослідами вченого Д.Й.Івановського було проведено експерименти, завдяки яким було відкрито нові мікроорганізми. В чому їх суть? Роботи яких вітчизняних вчених сприяли подальшому розвитку нової науки?

52. Які особливості вірусів дали можливість характеризувати їх, як генетичних паразитів клітин тварин, рослин і людини?

53. Властивістю усього живого є здатність до самовідтворення. Для вірусів існує один тип розмноження. Як він називається? У чому його суть?

54. Первинною моделлю для культивування вірусів були лабораторні тварини. Назвіть їх, вкажіть переваги та обмеження їх застосування.

55. Віруси є облігатними паразитами клітин людини, тварин і рослин. Як цю особливість вірусів було використано для культивування вірусів іn vitro?

56. У діагностиці бактеріальних інфекцій використовують здатність бактерій розчинятися під дією специфічного вірусу. Які віруси мають таку дію, на чому вона заснована?

57. Для мікробних клітин можлива інтеграція з помірним фагом. Як називається це явище? Чим воно характеризується? Де використовується?

58. На чому засноване використання вірусів бактерій з діагностичною, профілактичною та лікувальною метою? Наведіть приклади.

59. Для виявлення вірусу дослідним матеріалом заразили курячий ембріон. Через 48 годин інкубації в алантоїсній рідині встановили наявність вірусу. Які методи, реакції і ознаки дозволили це зробити?

60. Серологічні реакції широко використовують для ідентифікації мікроорганізмів. Які особливості їх використання у вірусології? Наведіть 2-3 приклади.

61. Клітини і тканини, що вирощуються поза організмом, використовуються для культивування вірусів. Які різновиди цієї моделі відомі? Методи отримання і вирощування.

62. Про розмноження вірусу в культурі клітин свідчать ознаки його дії. Охарактеризуйте ці ознаки і методи їх виявлення.

63. З 50-тих років XX століття віруси почали вирощувати на культурах клітин. Як виявити вірус та ідентифікувати його в цій клітинній системі?

64. При лікуванні хворого з післяопераційним ускладненням, спричиненим бактеріями з множинною резистентністю до медикаментів, був використаний біологічний препарат, що зумовив виражений лікувальний ефект протягом декількох днів. Назвіть і охарактеризуйте його.

65. Як ідентифікувати вірус при використанні чутливої системи - лабораторні тварини?

66. Наведіть приклади живих противірусних вакцин і охарактеризуйте створюваний ними імунітет.

67. Наведіть приклади вбитих противірусних вакцин і охарактеризуйте створюваний ними імунітет.

68. Назвіть хіміопрепарати препарати, що використовуються для лікування і профілактики вірусних інфекцій. Охарактеризуйте механізм їх дії.

69. Назвіть імунобіологічні препарати, що використовуються для лікування і профілактики вірусних інфекцій. Охарактеризуйте механізм їх дії.

70. Про вірус відомо, що він належить до родини Раramyxoviridae; викликає інфекцію, що супроводжується висипкою; при культивуванні in vitro викликає в культурі клітин утворення симпластів. Якому вірусу відповідають згадані ознаки? Як попередити розвиток інфекції? Які препарати слід використати для активної імунізації?

71. Основний механізм передачі цієї інфекції - парентеральний, хвороба характеризується тривалим інкубаційним періодом, ураженням клітин печінки, жовтяницею. Про яку хворобу слід

думати? Як можна підтвердити діагноз цієї хвороби? Як попередити інфекцію? Які препарати для цього застосовують?

72. Хворому з ураженням ЦНС встановлено діагноз: поліомієліт. Охарактеризуйте збудника цієї інфекції та препарати, що використовують для специфічної профілактики.

73. Які особливості структури і культивування має збудник ВІЛ-інфекції?

74. Виникнення вірусного захворювання людини можливе тільки при наявності асоціації двох мікроорганізмів, тобто репродукція збудника є неможливою при відсутності іншого мікроба. Назвіть і охарактеризуйте цю хворобу.



ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ (ТЕСТИ) ТА ВІДПОВІДІ З ПОЯСНЕННЯМИ. Модуль 1.
1. До структурних елементів генетичного апарату бактерій входять:

А. Бактеріальна хромосома і рибосоми

В. Нуклеоїд і плазміди

С. Ядро і плазміди

D. Нуклеоїд і полірибосоми

E. Бактеріальна хромосома і мезосоми

Правильна відповідь – В. Носієм генетичної інформації у прокаріотів є бактеріальна хромосома (нуклеоїд) - кільцева молекула ДНК, плазміди, IS – елементи та транспозони (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 37, 76-78).

2. Існують території, перебування на яких людей чи тварин пов’язано з постійним ризиком зараження певними видами бактерій. Яка особливість цих бактерій зумовлює їх тривале перебування у грунті?

А. Капсулоутворення

В. Здатність розмножуватися у залишках рослин

С. Наявність щільної клітинної стінки

D. Цистоутворення

Е. Спороутворення

Правильна відповідь – Е. Деякі роди бактерій за несприятливих для них умовах утворюють захисні форми – ендоспори, які забезпечують їм збереження виду (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 38).

3. У хворого була виділена культура бактерій, що не росте в присутності кисню. Як забезпечити умови росту для цієї культури?


  1. Використанням сироваткового середовища

  2. Використанням печі Пастера

  3. Використанням анаеростату

  4. Використанням апарата Кротова

Е. Використанням похилого МПА

Правильна відповідь – С. Анаеробні умови створюють різними способами: найбільш досконалим є використання анаеростатів – приладів, в яких відсмоктується повітря (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 69).

4. Які із перелічених методів стерилізації забезпечують повну загибель мікроорганізмів та їх спор при одноразовій термічній обробці об’єкту?

А. Тиндалізація

В. Кип’ятіння

С. Автоклавування

D. Пастеризація

Е. --------

Правильна відповідь – С. Автоклавування є основним і найнадійнішим способом стерилізації. Він базується на прогріванні матеріалу насиченою парою під тиском вище атмосферного. В автоклаві гарантується знищення вегетативних форм і спор, які гинуть при температурі вище 1000С (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 84).

5. У хворого з важким перебігом пневмонії виділена культура бактерій, клітини якої оточені слизовим шаром, що має тісний зв’язок з клітинною стінкою. Чим пояснюється висока вірулентність культури з такими морфологічними властивостями?



  1. Ендотоксином капсульних бактерій

  2. Адгезивними властивостями капсул

  3. Токсиноутворенням капсульних бактерій

  4. Інвазивними властивостями капсул

Е. Антифагоцитарною дією капсули

Правильна відповідь – Е. Одним з факторів вірулентності є агресивність – здатність протистояти факторам неспецифічної резистентності та імунного захисту макроорганізму. Капсула бактерій є важливим фактором патогенності (захищає від фагоцитозу) (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 32, 129).

6. Аптечна фірма отримала замовлення на постачання до лабораторії діагностичних препаратів, що використовується для вивчення антигенних властивостей збудника. Які це препарати?

A. Діагностичні сироватки

B. Діагностикуми

C. Алергени

D. Анатоксини

E. Бактеріофаги

Правильна відповідь – А. Діагностичні сироватки – препарати крові тварин, які містять високий рівень специфічних антитіл. Вони використовуються для ідентифікації антигенів, зокрема – мікроорганізмів (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 225).

7. У пацієнта виникло нагноєння післяопераційної рани. При бактеріологічному дослідженні гнійних виділень виявлено кишкову паличку, резистентну до пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів і макролідів, чутливу до аміноглікозидів. Який препарат слід використати для антибіотикотерапії?

A. Цефотаксим

B. Оксацилін

C. Доксициклін

D. Гентаміцин

E. Еритроміцин

Правильна відповідь – D. Оскільки даний мікроорганізм є резистентним до перелічених препаратів, але чутливий до аміноглікозидів, то й застосувати препарат слід з цієї групи. В даному випадку – гентаміцин, аміноглікозид ІІ покоління (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 199-200).

8. Для профілактики вірусного гепатиту В широко застосовується рекомбінантні вакцини. Такі вакцини отримують:


  1. Імунізацією коней штучно створеними поверхневими антигенами

  2. Введенням поверхневого антигену в ліпосоми

  3. Хімічним синтезом антигенів

  4. Методом моноклональних антитіл

Е. Пересадкою генів вірусу в клітини дріжджів

Правильна відповідь – Е. У випадку, коли вакцинні штами погано культивуються в лабораторних умовах, застосовують генно-інженерний метод виготовлення вакцин. Так ген Hbs – антигену віруса гепатиту В вбудовують в дріжджову клітину (Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.С.Снітинська та ін.- Львів, 2002. С. 192).


9. Під час епідемії грипу хворому з підвищеною температурою та нежиттю поставлено діагноз "грип". Який хіміопрепарат призначено хворому для лікування?

  1. Стрептоміцин

  2. Римантадин

  3. Пеніцилін

  4. Новарсенол

Е. Стрептоцид

Правильна відповідь – В. Як специфічні протигрипозні засоби застосовують похідні адамантану (ремантадин). Вони діють переважно на віруси грипу типу А (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 338).

10. Чутливість клітин макроорганізму до ВІЛ зумовлена наявністю специфічних рецепторів CD-4. Які клітинні популяції характеризуються найвищою чутливістю до інфікування вказаним маркером ?

А. Т-хелпери

В. Т-супресори

С. Цитотоксичні Т-лімфоцити

D. В-лімфоцити

Е. Ендотеліоцити

Правильна відповідь – А. Віріони ВІЛ мають зовнішню ліпідну мембрану, в яку вмонтовані вірусні білки gP-120 та gP-41. Білок gP-120 відповідає за адсорбцію віруса на специфічних рецепторах клітини Т-хелперах (Т4-рецепторах лімфоцитів-хелперів) (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 343).

РОЗДІЛ ІІ.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 2. Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія. Фітопатогенні мікроорганізми.
Змістовний модуль 14. Патогенні прокаріоти та еукаріоти.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка