Методичні вказівки І завдання до контрольних робіт з мікробіології з основами імунології за кредитно-модульною




Сторінка5/7
Дата конвертації18.04.2016
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. Модуль 2.

1.1. Роль стафілококів у патології людини. Біологічні ознаки стафілококів.

1.2. Характеристика методів мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій. Встановлення джерел інфекції при внутрішньолікарняних спалахах стафілококової інфекції та хар­чових отруєннях.

1.3. Препарати етіотропного та специфічного лікування стафілококових інфекцій. Препарати для лікування стафілококових інфекцій, викликаних пеніциліназопродукуючими і метицилінорезистентними штамами.

1.4. Роль стрептококів у патології людини. Біологічні ознаки стрептококів.

1.5. Особливості патогенезу і характер імунітету при стрептококових інфекціях.

1.6. Характеристика методів мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій.

1.7. Значення імунопатологічних процесів, викликаних стрептококами. Препарати для профілактики та лікування ревматизму.

1.8. Біологічні ознаки менінгококів. Особливості патогенезу та імунітету при менінгіті.

1.9. Мікробіологічна діагностика менінгококових інфекцій. Виявлення менінгококового носійства.

1.10. Біологічні ознаки гонококів. Роль у патології людини. Мікробіологічна діагностика гонококової інфекції.

1.11. Характеристика препаратів для профілактики, діагностики і лікування інфекцій, викликаних грампозитивними коками.

1.12. Характеристика препаратів для профілактики, діагностики і лікування інфекцій, викликаних грамнегативними коками.

2.1. Сучасна класифікація представників родини ентеробактерій. Антигени ентеробактерій, їх хімічна природа і локалізація в бактеріальних клітинах.

2.2. Захворювання, що викликаються патогенними і умовно-патогенними бактеріями (УПБ) кишкової групи. Особливості патогенезу і шляхи поширення.

2.3. Елективні та диференціально-діагностичні середовища, що використову­ються при виділенні збудників кишкових інфекцій, їх склад і особливості застосування. Біохімічні ознаки для диференціації ешерихій, шигел і сальмонел.

2.4. Біологічні ознаки кишкової палички. Особливості екології та роль у патології людини.

2.5. Бактеріологічна діагностика захворювань, викликаних ентеропатогенними ешерихіями.

2.6. Особливості епідеміології, патогенезу і характер імунітету при тифо-паратифозних захворюваннях.

2.7. Мікробіологічна діагностика тифо- паратифозних захворювань у залежності від стадії патогенезу хвороби.

2.8. Серологічна діагностика черевного тифу. Особливості бактеріоносійства. Серодіагностика хронічного бактеріоносійства.

2.9. Особливості епідеміології, патогенезу і характер імунітету при дизентерії. Бактеріологічна діагностика дизентерії.

2.10. Препарати для профілактики, діагностики і лікування захворювань, викликаних представниками родини ентеробактерій (сальмонели, шигели, ешерихії).

2.11. Бактерії групи кишкової палички як санітарно-показові мікроорганізми. Методи виявлення, оцінка результатів.

2.12. Гелікобактерна інфекція. Властивості збудника, методи діагностики, препарати для лікування.

3.1. Біологічні ознаки збудника дифтерії. Характеристика токсину.

3.2. Особливості патогенезу та характер імунітету при дифтерії.

3.3. Мікробіологічна діагностика дифтерії. Ознаки диференціації збудника дифтерії та дифтероїдів. Методи виявлення токсигенності дифтерійних бактерій.

3.4. Препарати активної профілактики дифтерії, їх отримання і покази для застосування. Засоби для лікування дифтерії і санації бактеріоносійства.

3.5. Біологічні ознаки коклюшних бактерій. Особливості патогенезу та імуні­тету при коклюші.

3.6. Мікробіологічна діагностика коклюшу. Препарати для активної та пасивної профілактики і лікування коклюша.

3.7. Сучасна класифікація мікобактерій. Збудники туберкульозу, лепри. Основні біологічні ознаки збудників туберкульозу.

3.8. Шляхи зараження і особливості патогенезу при туберкульозі. Характер імунітету.

3.9. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Прискорена діагностика. Особливості обробки матеріалу.

3.10. Алергічні проби при туберкульозі та лепрі, їх інтерпретація.

3.11. Протитуберкульозні антибіотики та хіміопрепарати. Препарати для діагностики і профілактики туберкульозу.

3.12. Збудник лепри, особливості патогенезу. Діагностика. Антилепрозні препарати.
4.1. Захворювання, що належать до особливо небезпечних інфекцій (холера, чума, сибірська виразка). Шляхи їх поширення.

4.2. Захворювання, що належать до зоонозних інфекцій (туляремії, бруцельозу). Шляхи їх поширення.

4.3. Біологічні ознаки збудників чуми, сибірської виразки. Характеристика факторів вірулентності.

4.4. Біологічні ознаки збудників бруцельозу, туляремії. Характеристика факторів вірулентності.

4.5. Холерний вібріон. Біологічні властивості, особливості культивування. Патогенез холери.

4.6. Мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів. Профілактика холери, холерний анатоксин.

4.7. Препарати для лікування холери та її профілактики.

4.8. Збудник чуми. Особливості патогенезу. Мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів чуми.

4.9. Збудник сибірської виразки. Особливості патогенезу. Мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів.

4.10. Туляремія. Особливості патогенезу, методи лабораторної діагностики.

4.11. Бруцельоз. Особливості патогенезу, методи лабораторної діагностики.

4.12. Препарати для діагностики, специфічної профілактики та лікування чуми, сибірської виразки, туляремії, бруцельозу.

5.1. Біологічні особливості збудників анаеробних інфекцій. Екологія.

5.2. Порівняльна характеристика збудників газової гангрени.

5.3. Характеристика токсичних продуктів Сl. регfringens. Засоби специфічної профілактики і лікування.

5.4. Мікроекологія збудників газової гангрени і правцю. Залежність токсиноутворення від локалізації збудника в організмі. Необхідні умови для виникнення газової гангрени та правцю.

5.5. Роль мікробних асоціацій у патогенезі газової анаеробної інфекції. Бактеріологічна діагностика захворювання. Метод прискореного виявлення токсину Сl. рerfringens.

5.6. Біологічні ознаки збудника правцю. Особливості патогенезу. Принципи бактеріологічної діагностики.

5.7. Активна профілактика правцю. Категорії населення, що підлягають щепленню. Препарати.

5.8. Характеристика імунних препаратів, що використовуються для профілактики анаеробних інфекцій при травмах. Правила введення. Механізм дії.

5.9. Отримання протиправцевої сироватки. Одиниці виміру її активності. Властивості правцевого анатоксину. Одиниці виміру його активності.

5.10. Основні ознаки збудника і особливості патогенезу ботулізму.

5.11. Властивості токсину збудника ботулізму і лабораторні методи його виявлення.

5.12. Характеристика лікувально-профілактичних препаратів, що використовуються при підозрі або захворюванні ботулізмом. Механізм дії. Правила введення.


6.1. Класифікація спірохет. Їх роль у патології людини. Характеристика захворювань, викликаних спірохетами.

Біологічні ознаки спірохет. Їх відмінність від бактерій і найпростіших.

6.2. Збудник сифілісу. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету.

6.3. Збудник лептоспірозу. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету.

6.4. Збудники поворотних тифів. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету.

6.5. Збудник хвороби Лайма. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету.

6.6. Мікробіологічна діагностика спірохетозів. Серодіагностика сифілісу (реакція Васермана та інші реакції).

6.7. Препарати для специфічної профілактики, діагностики та лікування спірохетозів.

6.8. Роль рикетсій у патології людини. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету висипного тифу.

6.9. Методи мікробіологічної діагностики рикетсіозів. Особливості культивування. Препарати для профілактики, лікування і діагностики висипного тифу.

6.10. Захворювання, що викликаються хламідіями. Особливості біології хламідій та патогенез захворювань.

6.11. Методи діагностики хламідійних інфекцій. Препарати для діагностики і лікування хламідіозів.

6.12. Захворювання, що викликаються мікоплазмами. Методи діагностики. Препарати для лікування мікоплазмозів.

7.1. Роль мікроскопічних грибів та актиноміцетів у патології людини. Особливості біології грибів, актиноміцетів.

7.2. Патогенні гриби. Систематика патогенних видів.

7.3. Дерматоміцети. Збудники трихофітії та мікроспорії, шляхи зараження. Мікробіологічна діагностика. Хіміопрепарати та антибіотики для лікування.

7.4. Збудники кандидомікозу. Кандидомікоз, як ускладнення антибіотикотерапії. Діагностика, лікування.

7.5. Збудники глибоких мікозів. Характеристика окремих видів, діагностика. Препарати для лікування глибоких мікозів.

7.6. Патогенні найпростіші. Систематика патогенних видів. Малярійний плазмодій, особливості біології (шизогонія, спорогонія).

7.7. Епідеміологія і патогенез малярії. Діагностика малярії. Значення мікроскопічного методу. Протималярійні препарати.

7.8. Лейшманії, патогенність для людини, шляхи зараження. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для лікування лейшманіозу.

7.9. Амеби, патогенність для людини, шляхи зараження. Методи діагностики. Препарати для лікування амебної диентерії.

7.10. Токсоплазми, патогенність для людини, шляхи зараження. Мікробіологічна діагностика, лікування.

7.11. Трихомонади, патогенність для людини, шляхи зараження. Методи діагностики. Препарати для лікування трихомонадозу.

7.12. Лямблії, патогенність для людини. Методи діагностики, препарати для лікування.

8.1. Клінічна мікробіологія. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, їхня роль у розвитку патологічних станів.

8.2. Визначення та класифікація опортуністичних інфекцій.

8.3. Умови виникнення та особливості перебігу.

8.4. Мікробіологічні особливості лабораторної діагностики опортуністичних інфекцій.

8.5. Визначення та класифікація внутрішньолікарняних (госпітальних, нозокоміальних) інфекцій.

8.6.Умови виникнення внутрішньолікарняних інфекцій та широке розповсюдження в медичних установах.

8.7. Мікробіологічні основи діагностики внутрішньолікарняних інфекцій.

8.8. Використання мікроскопічного методу для діагностики внутрішньолікарняних інфекцій.

8.9. Бактеріологічний метод в діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій.

8.10. Серологічні реакції для виявлення антигенів та антитіл.

8.11. Серологічні реакції в експрес-діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій.

8.12. Профілактика та лікування опортуністичних інфекцій (в т. ч. госпітальних).

9.1. Участь мікроорганізмів в колообігу біогенних елементів. Форми взаємовідносин між мікроорганізмами у біоценозах та практичне використання в мікробіології.

9.2. Мікробіоценоз води (склад, функції). Санітарно-показові мікроорганізми води (методи виявлення, значення). Показники мікробного забруднення питної води, державні стандарти, норми.

9.3. Мікрофлора повітря закритих приміщень, значення в виникненні та поширенні інфекційних захворювань. Санітарно-показові мікроорганізми повітря (методи виявлення, показники, норми).

9.4. Мікробіоценоз грунту (склад, функції).Санітарно-показові мікроорганізми грунту (методи виявлення, показники, норми).

9.5. Мікрофлора аптек, фармацевтичних виробництв. Допустимі норми мікробного забруднення. Методи визначення, показники.

9.6.Мікробіологічні методи контролю санітарного стану аптек, фармацевтичних підприємств. Допустимі норми.

9.7. Шляхи мікробного забруднення лікарської сировини і готових лікарських форм. Допустимі норми мікробного забруднення. Методи визначення, показники.

9.8. Нормальна мікрофлора людського організму, її значення.

9.9. Мікрофлора шкіри, її значення.

9.10. Нормальна мікрофлора слизових оболонок дихального та урогенітального тракту людини.

9.11. Нормальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту людини. Дисбактеріози, причини виникнення, препарати для корекції.

9.12. Експериментальний метод дослідження при вивченні мікробіоценозів живого організму. Використання лабораторних тварин і тварин-гнотобіотів.

10.1. Мікроорганізми – збудники хвороб рослин.

10.2. Вплив фітопатогенних мікроорганізмів на лікарські рослини.

10.3. Основні прояви фітопатогенної дії на лікарські рослини.

10.4. Фітопатогенні бактерії. Бактеріози.

10.5. Фітопатогенні гриби. Мікози.

10.6. Фітопатогенні віруси. Вірози.

10.7. Джерела та шляхи інфікування рослин.

10.8. Основні фізіологічні та анатомічні ознаки хвороб рослин.

10.9. Методи і препарати для боротьби з мікробними хворобами рослин.

10.10. Методи і шляхи попередження мікробного псування лікарської сировини.

10.11. Особливості розвитку інфекційного процесу в рослин.

10.12.Умови розвитку інфекційних хвороб рослин, методи їх попередження.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ (СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ). Модуль 2.

1. У хворого з післяопераційної рани висіяно культуру Sureus. Який метод діагностики було використано і за якими ознаками ідентифіковано збудника? Яке лікування слід призначити хворому?

2. Новонароджена дитина поступила в інфекційну лікарню з підозрою на стафілококовий сепсис. Складіть схему лабораторних досліджень для підтвердження діагнозу.

З. При плановому обстеженні у операційної медичної сестри було виявлено стафілококове носійство. Які засоби санації носійства можна застосувати?

4. При ідентифікації культури стафілокока, виділеного з рани хворого, виявлено такі ознаки: здатність гемолізувати еритроцити, коагулазна активність, ферментація маніту та бета-лактамазна активність. Яка з ознак властива виключно патогенному стафілококу?

5. В одній з груп дитячого садочку зареєстровані випадки скарлатини. Охарактеризуйте мікроорганізм, що став причиною хвороби. Як запобігти розповсюдженню інфекції?

6. В інфекційну лікарню поступив хворий з ознаками бактеріального менінгіту? Який матеріал і які методи дослідження слід використати для встановлення збудника інфекції?

7. Явище незавершеного фагоцитозу сприяє внутрішньоклітинному виживанню деяких патогенних видів бактерій. Для яких захворювань характерним є незавершений фагоцитоз збудника?

8. До поступлення в інфекційну лікарню у хворого спостерігали гарячку протягом 3 днів. Лікар запідозрив черевний тиф. Який матеріал необхідно взяти у хворого і які дослідження провести для підтвердження діагнозу?

9. У хворого інфекційної лікарні на 14 день від початку захворювання при дослідженні сироватки крові виявлено антитіла (ІgМ) до сальмонел паратифу А в титрі 1:200. Назвіть застосований метод діагностики. Зробіть висновок з отриманого результату.

10. Після перенесення деяких бактеріальних захворювань організм людини не звільнюється від збудника. При яких інфекціях розвивається хронічне бактеріоносійство? Наведіть 2-3 приклади.

11. В інфекційну лікарню поступив хворий з підвищеною температурою, діареєю з прожилками слизу і свіжої крові. Лікар запідозрив дизентерію. Який метод мікробіологічної діагностики слід застосувати для встановлення збудника хвороби?

12. Чому при ідентифікації деяких видів бактерій вирішальне значення мають серологічні реакції? Наведіть приклади мікроорганізмів і необхідні інградієнти для проведення сероідентифікації.

13. У хворого з високою температурою і загальним тяжким станом при огляді відмічено помірно гіперемійований зів, збільшення мигдаликів, наявність сіро-білого нальоту на них, який тяжко знімається шпателем. Охарактеризуйте методи дослідження, які слід застосувати для виявлення збудника інфекції?

14. Для масової імунізації дітей широко використовується вакцина АКДП. Охарактеризуйте склад вакцини і дайте оцінку імунітету, що створюється при її введенні. Які інші імунні препарати можна застосувати для профілактики цієї інфекції?

15. У мазку від хворого з ознаками дифтерії зіву виявлено світло-коричневі палички з інтенсивно зафарбованими кінцями, розташовані переважно під кутом одна до одної. Який метод мікробіологічної діагностики використано? Чи можна на основі тільки цих даних поставити діагноз захворювання?

16. При відборі контингенту для ревакцинації у випускника середньої школи виявлено позитивну пробу Манту. Про що свідчить отриманий результат? Механізм розвитку позитивної реакції. Препарати для постановки.

17. Назвіть та охарактеризуйте препарати, що використовують для вакцинації і постановки внутрішньошкірної проби при діагностиці та профілактиці туберкульозу.

18. У хворого з плевритом при бактеріоскопії у плевральному ексудаті виявлено палички, що нагадують збудника туберкульозу. Які методи дослідження дозволять встановити етіологію захворювання?

19. У хворого з субфебрильною температурою при мікроскопуванні харкотиння виявлено червоні за Ціль-Нільсеном палички. Які методи дослідження дозволять встановити етіологію хвороби?

20. Хворому туберкульозом необхідно призначити лікування. Якими основними принципами потрібно керуватись при підборі етіотропних препаратів? Назвіть основні групи протитуберкульозних засобів.

21. При яких інфекційних захворюваннях провідна роль при патогенезі належить секреторним токсинам білкової природи? Як виявити токсигенність збудника? Наведіть 2-3 приклади.

22. У хворого зі скаргами на багаторазовий стілець та блювоту було запідозрено холеру. Які методи експрес-діагностики слід використати, щоб встановити збудника інфекції?

23. Обстеження хворого холерою виявило значну втрату рідини та електролітів. Який мікробний фактор зумовив захворювання? Назвіть основні засоби лікування холери.

24. В одному з регіонів азіатської країни спостерігається масова загибель гризунів. При мікробіологічному обстеженні трупа тварини виявлено такі ознаки збудника інфекції: біполярно зафарбовані грамнегативні бактерії овоїдної форми, що при культивуванні на МПА утворюють R-форму колоній, котра нагадує мереживну хусточку; зараження експериментальних мишей викликало їх загибель на 5-7 день. Який збудник став причиною розвитку епізоотії серед гризунів? Як запобігти розповсюдженню інфекції серед тварин та попередити захворювання людей?

25. У хворого, що проживає в сільській місцевості, запідозрили шкірну форму сибірської виразки. Який матеріал слід відібрати і які методи мікробіологічного дослідження використати для підтвердження діагнозу? В чому полягає специфічна профілактика сибірської виразки?

26. Після вживання риби, копченої в домашніх умовах, у дитини з'явилися скарги на порушення ковтання, двоїння в очах. Яке захворювання запідозрите? Які засоби специфічного лікування слід призначити хворому при поступленні в лікарню після встановлення діагнозу?

27. При глибоких пораненнях гострими забрудненими землею предметами слід попередити розвиток раневої інфекції. Які медичні препарати потрібно для цього використати?

28. При мікроскопії культури грампозитивних паличок виявлено термінальне розміщення спори, яка перевищує поперечник вегетативної форми, надаючи їй вигляд барабанної палички. Для яких мікроорганізмів ця ознака є диференційно-діагностичною?

29. Назвіть інфекційні захворювання, для профілактики яких використовують препарати, що створюють імунітет шляхом моделювання в організмі людини прихованого інфекційного процесу.

30. Хворому з характерними клінічними ознаками поставлено діагноз: ботулізм. Які препарати слід призначити для специфічного лікування хворого? Як запобігти розвитку інфекційного процесу у контактних?

31. Для розвитку анаеробної інфекції в організмі людини необхідні відповідні умови. У чому вони полягають? Які особливості патогенезу анаеробних інфекцій?

32. У хворого під час повторного приступу лихоманки в мазку з крові виявили мікроорганізми фіолетового кольору, що мали 10 нерівномірних завитків. Як виділити збудника хвороби?

33. Для масової профілактики сифілісу широко застосовується обстеження населення за допомогою реакції Васермана (RW), її суть. Які переваги і недоліки має ця реакція?

34. Яким хворобам, що викликаються патогенними спірохетами, можна запобігти шляхом активної імунізації? Які препарати для цього використовуються?

35. Дане інфекційне захворювання характеризується періодичним підвищенням температури до 3-4 днів. Тепер захворювання зустрічається в тропіках, у минулому - в помірній зоні, в тому числі і в Україні. Назвіть збудники захворювань, методи їх виявлення, препарати для лікування.

36. Для ряду збудників інфекційних захворювань, котрі належать до прокаріотів, характерним є облігатний внутрішньоклітинний паразитизм. Назвіть і охарактеризуйте захворювання, викликані такими мікроорганізмами.

37. Назвіть патогенні види прокаріотів, що здатні проходити через бактеріальні фільтри, позбавлені клітинної стінки і мають певні особливості метаболізму. Які захворювання вони викликають? Як виявити ці мікроорганізми у досліджуваному матеріалі?

38. Для якої інфекційної хвороби можливі всі (крім вертикального) механізми передачі інфекції? Вкажіть препарати для профілактики і лікування.

39. У жовчі хворого, отриманій при дуоденальному зондуванні, виявлено лямблії. Як і за якими ознаками ідентифікують лямблії? Назвіть засоби, що можна використати для лікування.

40. При мікроскопії мазка хворого простатитом було встановлено діагноз:"трихомоніаз". Які морфологічні особливості збудника дали змогу визначити причину інфекції? Вкажіть препарати для лікування.

41. При мікроскопічному дослідженні жовчі у дитини із запаленням жовчного міхура виявлено мікроорганізм грушоподібної форми з 2-ма ядрами, джгутиками. Назвіть цей мікроорганізм. Вкажіть препарати для лікування.

42. Мікроорганізм, що належить до найпростіших, може викликати ураження плода, якщо інфікована вагітна. Назвіть цей мікроорганізм, методи діагностики, препарати для лікування.

43. При санітарно-бактеріологічному дослідженні водопровідної води встановлено: колі-індекс 3, колі-титр 333, мікробне число 50. Назвіть санітарно-показові мікроорганізми води. Який метод дослідження було використано? Зробіть висновок з отриманого результату.

44. При перевірці стану повітря аптечного приміщення для виготовлення лікарських форм висіяно 8 колоній гемолітичного стафілокока. Який метод було використано для мікробіологічної оцінки повітря? Зробіть висновок щодо отриманого результату.

45. При санітарно-бактеріологічному обстеженні приміщення аптеки для виготовлення лікарських форм з повітря висіяно гемолітичні стафілококи та стрептококи, у змиві з робочого столу - кишкову паличку. Оцініть отриманий результат та запропонуйте методи знищення мікроорганізмів у аптечних приміщеннях та на обладнанні.

46. Грунт є середовищем, найбільш заселеним мікроорганізмами. Яка роль та функція мікробів різосфери? Як проводять оцінку санітарно-гігієнічного стану грунту?

47. У хворого після тривалої антибіотикотерапії встановлено порушення нормальної мікрофлори товстої кишки. Як називається такий стан організму, чим він характеризується? Які препарати використовують для його корекції?

48. При бактеріологічному дослідженні лікарської форми (очні краплі) висіяно 5 колоній гемолітичного стафілокока. Який метод і поживні середовища використано? Дайте оцінку отриманого результату. Назвіть можливі джерела забруднення.

49. Іноді бактерії викликають хвороби рослин. Назвіть основних збудників бактеріозів та охарактеризуйте механізми їх дії.


50. Забруднення лікарської сировини може відбуватися на різних етапах збирання, збереження та виготовлення ліків. Яким чином здійснюється мікробіологічний контроль лікарської рослинної сировини?

51. При санітарно-бактеріологічному дослідженні аптечної ромашки було відмічено зміну зовнішнього вигляду і появу цвілі зеленуватого кольору. Як встановити етіологічний фактор псування лікарської сировини? Опишіть методи запобігання мікробного забруднення готових лікарських форм і рослинної сировини.




ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ (ТЕСТИ) ТА ВІДПОВІДІ З ПОЯСНЕННЯМИ. Модуль 2.
1. Від хворого із сепсисом виділена чиста культура стафілококів, які продукують бета-лактамазу. При яких обставинах слід враховувати цю особливість?

  1. При визначенні біохімічних властивостей

  2. При визначенні патогенності штаму

  3. При виборі антибіотика для лікування

  4. При диференціації окремих видів стафілококів

Е. При виборі оптимальних умов культивування

Правильна відповідь – С. Бета-лактамази – ферменти стафілококів, що здатні руйнувати основу молекули антибіотика. Таким чином формується один з біохімічних механізмів резистентності до бета-лактамних препаратів. З метою ефективного лікування попередньо необхідно визначити чутливість мікроорганізму до антибіотиків (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).

2. У хворого з підозрою на черевний тиф виділено чисту культуру бактерій з такими характеристиками: грамнегативні рухомі палички, лактозонегативні, розкладають глюкозу до кислоти і газу, утворюють сірководень. Які дослідження слід провести, щоб встановити вид цих бактерій?

A. Дослідити додаткові біохімічні властивості

B. Виявити токсигенність

C. Виявити джгутики

D. Додатково вивчити культуральні властивості

E. Поставити реакцію аглютинації з відповідними сироватками

Правильна відповідь – Е. Обов’язковим етапом при ідентифікації виділених ентеробактерій є дослідження їх сталої характеристики - антигенних властивостей. Для цього проводять серологічну ідентифікацію (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 251).

3. При мікроскопії мазків з мигдаликів хворого при фарбуванні за Нейсером виявлені тонкі палички жовтого кольору з темно-синіми зернами на кінцях, розташованими у вигляді римської цифри V. Який попередній діагноз?

А. Кір

В. Дифтерія



С. Коклюш

D. Грип


Е. Туберкульоз

Правильна відповідь – В. В тестовому завданні описані морфо-тинкторіальні властивості Corynebacterium diphtheriae - збудника дифтерії (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 265).

4. Аптека фтизіопульмунологічного центру отримала ряд антимікробних препаратів. Який з них використовується для лікування туберкульозу?

A. Ампіцилін

B. Левоміцетин

C. Еритроміцин

D. Тетрациклін

E. Рифампіцин

Правильна відповідь – Е. На початку лікування туберкульозу, до визначення чутливості збудника до лікувальних препаратів, призначають препарати першого ряду – одним з них є рифампіцин, що діє на збудника туберкульозу (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 275).

5. Тварина, ймовірно, загинула від сибірки. Яку реакцію необхідно зробити для підтвердження цього діагнозу?

А. Реакцію Васермана

В. Реакцію Хеддлсона

С. Реакцію Асколі

D. Реакцію Райта

Е. Реакцію Відаля

Правильна відповідь – С. Для підтвердження діагнозу необхідно застосувати реакцію кільцепреципітації - термопреципітації Асколі. Антиген екстрагують із зразків шерсті чи шкіри тварини, кип’ятять для руйнування капсульного антигену і потім його нашаровують на специфічну преципітуючу сироватку (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 292).

6. Для специфічного лікування хворого ботулізмом було застосовано протиботулінічну гетерологічну сироватку. Який механізм дії має вказаний лікарський препарат?


  1. Зв’язує і нейтралізує токсини АВЕ сероварів збудника

  2. Зв’язує і нейтралізує збудника хвороби

  3. Створює активний антитоксичний імунітет

  4. Створює активний протимікробний імунітет

Е. Активує фагоцитоз

Правильна відповідь – А. Для специфічного лікування ботулізму застосовують лікувальні сироватки: полі- та моновалентні. До встановлення серовару токсину застосовують полівалентну (гетерологічну) сироватку, яка зв’язує і нейтралізує токсини А,В,Е- сероварів збудника, що найчастіше зустрічаються (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 286).

7. З метою контролю санітарного стану приміщення аптеки, де готуються лікарські форми, проведено обстеження повітря. Наявність яких бактерій вказує на незадовільний санітарний стан?


  1. Грампозитивних бацил

  2. Гемолітичних стрептококів

  3. Пліснявих грибів

  4. Мікрококів

  5. Сарцин

Правильна відповідь – В. Санітарно-показовими бактеріями повітря є золотистий стафілокок та гемолітичний стрептокок. Вони є представниками мікрофлори верхніх дихальних шляхів людини і виділяються з організму поряд з іншими патогенними мікроорганізмами – збудниками респіраторних бактеріальних та вірусних інфекцій (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С.104-105).

8. При мікроскопуванні мазку із слизових оболонок мигдаликів хворого виявлено багато великих клітин овальної форми, які брунькуються та утворюють псевдоміцелій. Які це можуть бути мікроорганізми?

А. Стрептококи

В. Стафілококи

С. Спірохети

D. Кандиди

Е. Сальмонели

Правильна відповідь – D. Гриби роду Candida належать до дріжджоподібних грибів. В тестовому завданні описана міцелярна фаза росту грибів з утворенням гіф псевдоміцелію (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С.308 ).

9. З лікарської рослини виділений фітопатогенний мікроорганізм, що утворює на спеціальному поживному середовищі дрібні колонії у вигляді яєчні. Вкажіть найбільш вірогідного збудника?


  1. Дріжджові грибки

  2. Мікоплазми

  3. Актиноміцети

  4. Псевдомонади

Е. Нокардії

Правильна відповідь – В. В тестовому завданні описані культуральні властивості мікоплазм (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 302, 386).

10. Під час збору лікарської сировини на плантаціях виявлено велику кількість рослин із мозаїчним забарвленням листя та різко зниженим складом кількості діючої речовини. Який агент вірогідно спричинив таке ураження рослин?


  1. Мікроскопічні кліщі

  2. Фітопатогенні віруси

  3. Нематоди

  4. Фітопатогенні бактерії

Е. Токсичні речовини з грунту

Правильна відповідь – В. Фітопатогенні мікроорганізми викликають певні анатомічні і фізіологічні зміни у рослин. Віруси викликають вогнищеві зміни кольору тканин рослини – мозаїку (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 382).


РОЗДІЛ ІІІ.
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка