Методичні вказівки І завдання до контрольних робіт з мікробіології з основами імунології за кредитно-модульною




Сторінка6/7
Дата конвертації18.04.2016
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З ВІДПОВІДНИХ МОДУЛІВ ТА ДИСЦИПЛІНИ В ЦІЛОМУ.
Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна і спеціальна вірусологія.

Змістовий модуль 1. Вступ у мікробіологію.

1. Визначення мікробіології як науки та її місце серед біологічних наук. Предмет і завдання медичної мікробіології.

2. Завдання мікробіології у вивченні властивостей збудників інфекційних хвороб. Значення медичної та загальної мікробіології в системі охорони здоров’я та у професійній діяльності провізорів та працівників фармацевтичної промисловості..

3. Основні етапи розвитку мікробіології. Виникнення і становлення мікробіології як науки. Відкриття світу мікроорганізмів (Д.Фракосторо, Д.Самойлович). Роль мікроорганізмів як причини інфекційних хвороб (роботи П.Гентле, Л.Пастера, Р.Коха), відкриття вірусів (Д.Івановський). Відкриття антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів (роботи П.Ерліха О.Флемінга, Г.Домагка, З.Ваксмана, З.Єрмольєвої).

4. Виникнення та розвиток ідей про попередження інфекційних захворювань (Є.Дженер, Л.Пастер). Становлення імунології як науки (роботи Мєчнікова, Ерліха). Українська школа мікробіологів (Д.С.Заболотний, Г.Мінх, В.Дроботько. Г.Мосінг).

5. Сучасний етап розвитку мікробіології. Молекулярно-біологічний та молекулярно-генетичний рівень дослідження. Генна інженерія мікроорганізмів та її значення для біології та медицини.



Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та еукаріотів. Фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія.

1. Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів. Розміри, основні форми, взаєморозміщення клітин при поділі.

2. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур у життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Вегетативні форми та спори.

3. Морфологія рикетсій, спірохет, актиноміцетів, хламідій, мікоплазм.

4. Морфологія і класифікація грибів.

5. Морфологія і класифікація найпростіших.

6. Морфологія і класифікація гельмінтів.

7. Методи мікроскопії, види мікроскопів. Методи забарвлення для диференціації бактерій та виявлення структур клітин (методи Грама, Ціля-Нільсена, Ожешка, Нейсера, Дроботька).

8. Мікроскопічний метод дослідження.

Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів.

1. Хімічний склад мікроорганізмів. Порівняння хімічного складу різних груп мікроорганізмів та еукаріотичних клітин.

2. Типи і механізми живлення мікроорганізмів. Значення окремих компонентів. Пермеази.

3. Культивування мікроорганізмів. Поживні середовища. Вимоги до середовищ, їх види. Приготування і підготовка поживних середовищ. Організація виробництва поживних середовищ.

4. Дихання мікроорганізмів. Аеробний та анаеробний тип дихання. Ферменти і структури клітин, що приймають участь в процесі дихання. Методи культивування анаеробних бактерій.

5. Ферменти мікроорганізмів, їх роль в обміні речовин. Конструктивні та адаптивні, екзо- та ендоферменти.

6. Ріст і розмноження бактерій. Поділ бактеріальної клітини, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.

7. Бактеріологічний метод дослідження. Принципи та методи виділення чистих культур аеробних бактерій та їх ідентифікації.

8. Особливості культивування мікроорганізмів для технологічних цілей. Синтез мікроорганізмами амінокислот, вітамінів, ферментів тощо.

9. Особливості фізіології найпростіших. Фізіологія мікроскопічних грибів. Фізіологія гельмінтів. Середовища для культивування грибів. Культивування грибів для технологічних цілей.



Змістовий модуль 4.Стерилізація, дезінфекція, асептика, антисептика.

1. Дія фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми (температури, тиску, висушування, ультразвуку, променевої енергії).

2. Стерилізація, визначення. Методи, обладнання, препарати. Особливості стерилізації розчинів для парентерального введення. Способи контролю за якістю стерилізації.

3. Асептика, її значення в медицині та фармацевтичній практиці. Мікробіологічний контроль за дотримання правил асептики в аптеках та на фармацевтичному виробництві.

4. Мікробіологічні основи антисептики. Дезінфікуючі речовини, класифікація, вимоги до них, механізм дії на мікробні клітини. Мікробіологічний контроль за якістю дезінфекції та дотриманням правил асептики.

Змістовий модуль 5. Генетика бактерій. Мікробіологічні основи генної інженерії. Біотехнологія.

1. Генетика бактерій. Значення генетики мікроорганізмів для загальної біології, генної інженерії, теоретичної та практичної медицини, для загальних молекулярно-генетичних досліджень.

2. Структура генетичного апарату бактерій (хромосома, плазміди, мігруючі генетичні елементи).

3. Функціональні одиниці бактеріального геному. Структурні та регуляторні гени, транскрипція, трансляція, редуплікація генетичної інформації у бактерій.

4. Генотип та фенотип у бактерій. Види мінливості у бактерій (модифікаційна, генотипова, мутації). Генетичні рекомбінації у бактерій (трансформація, трансдукція, кон’югація).

5. Генофонд бактеріальної популяції. Генетичні карти мікроорганізмів. Напрямки селекції мікроорганізмів. Одержання і використання штамів-продуцентів антибіотиків, ферментів, гормонів, вітамінів.

6. Плазміди та інші мобільні генетичні елементи, їх значення у формуванні патогенних властивостей бактерій – токсигенності, резистентності до лікарських препаратів.

7. Генетичні методи діагностики інфекційних хвороб. Полімеразна ланцюгова реакція. Рестриктаційний аналіз.

8. Мікробіологічні основи генної інженерії (ферменти – рестриктази, лігази, полімерази, ревертази). Вектори, методи їх введення. Практичне використання методів генної інженерії.

9. Значення біотехнології для фармацевтичної науки та промисловості (отримання антибіотиків, вітамінів, гормонів, білків та інших високомолекулярних сполук). Умови культивування та правила роботи з генномодифікованими мікроорганізмами. Захист довкілля від генномодифікованих мікроорганізмів.



Змістовий модуль 6. Систематика та номенклатура мікроорганізмів.

1. Основи геносистематики мікроорганізмів, критерії класифікації, основні таксономічні одиниці.

2. Поняття виду, роду, родини мікроорганізмів. Внутрішньовидова диференціація мікроорганізмів – біовари, хемовари, серовари, штами.

3. Класифікація еукаріотичних мікроорганізмів – найпростіших, грибів, гельмінтів.



Змістовий модуль 7. Інфекція.

1. Інфекція. Роль мікроорганізмів у виникненні інфекційного процесу. Патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Фактори вірулентності, їх характеристика, одиниці виміру.

2. Мікробні токсини, їх характеристика, хімічна природа, механізм дії.

3. Роль макроорганізму, факторів довкілля та соціальних факторів у виникненні, розвитку та поширенні інфекційного процесу.

4. Види інфекцій. Механізми і шляхи передачі інфекцій, джерело та резервуар інфекції, фактори передачі. Форми поширення інфекції в популяції: спорадичні захворювання, епідемія, пандемія. Епізоотія.

5. Поширення патогенних мікроорганізмів і токсинів мікроорганізмів в організмі. Динаміка інфекційного процесу, фази, стадії, періоди. Поняття про патогенез інфекційної хвороби.



Змістовий модуль 8. Основи імунології.

1. Сучасне визначення поняття “імунітет”. Види і форми імунітету.

2. Неспецифічні фактори захисту організму. Комплемент, його властивості, шляхи активації. Фагоцитоз, види фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу, завершений і незавершений фагоцитоз.

3. Імунна система організму, її органи, функції. Клітини імунної системи (Т- і В-лімфоцити, макрофаги), їх роль в клітинному і гуморальному імунітеті.

4. Види імунної відповіді. Імунологічна толерантність, імунологічна пам’ять.

5. Імунологічні основи алергії, основні типи алергічних реакцій, алергени, їх класифікація за походженням. Алергодіагностика in vivo та in vitro.



Змістовий модуль 9. Антигени, антитіла. Реакції імунітету.

1. Антигени, їх характеристика. Антигени мікробної клітини. Повноцінні і неповноцінні антигени (гаптени).

2. Імуноглобуліни, структура молекули. Класи імуноглобулінів, їх властивості та функції. Генетичні основи гетерогенності та специфічності антитіл.

3. Взаємодія антигенів з антитілами in vitro. Реакції аглютинації, преципітації. Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу.

4. Використання серологічних реакцій для виявлення антигенів та ідентифікації мікроорганізмів. Реакції експрес-діагностики (реакція імунофлуоресценції, імуноферментиний аналіз, імунохроматографічний метод).

5. Виробництво, стандартизація, контроль діагностичних сироваток. Особливості одержання мічених сироваток, моноклональних антитіл.

6. Серодіагностика інфекційних захворювань. Діагностикуми (еритроцитарні та латексні). Конкурентні та непрямі методи серодіагностики з використанням мічених антитіл.

Змістовий модуль 10. Імунобіологічні препарати.

1. Природна і штучна імунізація. Активний імунітет. Препарати для штучної імунізації. Вакцини, види, методи одержання; вимоги до вакцинних штамів.

2. Живі вакцини, вакцини з убитих мікробних клітин та компонентів мікробної клітини. Генно-інженерні та рекомбінантно-векторні вакцини. Анатоксини, їх значення для масової імунізації проти деяких інфекцій. Автовакцини. Вакцинотерапія.

3. Організація виробництва вакцинних препаратів. Правила транспортування і зберігання вакцин. Побічна дія вакцин. Державний контроль за якістю вакцин.

4. Пасивна імунізація та серотерапія. Сироваткові препарати: антимікробні та антитоксичні сироватки, імуноглобуліни. Способи одержання, очистки, стандартизації сироваткових препаратів. Одиниці виміру і дозування сироваток. Правила введення сироваток. Ускладнення при введенні (сироваткова хвороба, анафілактичний шок).

5. Імунобіологічні препарати, види склад, призначення, принцип одержання.

6. Діагностичні препарати і системи для специфічної і неспецифічної діагностики і корекції неінфекційних хвороб. Моноклональні антитіла.

Змістовий модуль 11. Антимікробна хіміотерапія та антибіотикотерапія.

1. Явище антагонізму мікроорганізмів, як основа одержання антимікробних препаратів. Антибіотики (джерела одержання, мікробіологічні основи промисловості антибіотиків). Класифікація антибіотиків за походженням, спектром дії, механізмом дії. Хімічна класифікація антибіотиків.

2. Хіміопрепарати, механізм дії на мікробну клітину. Хіміотерапевтичний індекс. Основні групи хіміопрепаратів.

3. Антибіотики та хіміопрепарати, що використовують для лікування захворювань, викликаних рикетсіями, спірохетами, хламідіями, мікоплазмами, актиноміцетами, грибами, найпростішими та гельмінтами.

4. Проблеми стійкості мікроорганізмів до антибіотиків та хіміопрепаратів. Механізми резистентності, способи подолання.

5. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків та хіміопрепаратів.

6. Правила раціональної антибіотикотерапії. Побічна дія антимікробних препаратів, способи її попередження та подолання.

Змістовий модуль 12. Загальна вірусологія.

1. Історія відкриття вірусів. Особливості вірусів як біологічних систем. Морфологія вірусів. Типи симетрії, будова віріона. Вірусні білки, вірусні нуклеїнові кислоти.

2. Неклітинні інфекційні агенти – віроїди, пріони. Бактеріофаги. Структура, типи взаємодії з бактеріальною клітиною. Практичне використання бактеріофагів (фаготипування та фагоідентифікація, фагодіагностика, фаголікування, використання фагів з профілактичною метою).

3. Взаємодія вірусів з клітинами. Види і етапи взаємодії. Репродукція вірусів.

4. Культивування вірусів. Культури клітин у вірусології. Види клітинних культур, умови культивування, середовища для культури клітин. Виявлення та ідентифікація вірусів при культивуванні на культурі клітин. Цитопатогенна дія вірусів (види, серологічні реакції, кольорова проба).

5. Курячий ембріон. Виявлення та ідентифікація вірусів при культивуванні в курячому ембріоні. РГА, РЗГА, інші серологічні реакції.

6. Культивування вірусів на лабораторних тваринах. Виявлення та ідентифікація вірусів.

7. Вірусоскопічний метод в діагностиці вірусних інфекцій (імунолюмінесцентний, електронномікроскопічний метод).

8. Вірусологічний метод. Завдання та етапи. Критерії ідентифікації вірусів.

9. Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань (дослідження парних сироваток, виявлення окремих класів антитіл).

10. Генодіагностика вірусних хвороб, значення полімеразної ланцюгової реакції.

11. Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Гострі, хронічні, латентні, персистуючі інфекції. Вірусний канцерогенез.

12. Противірусний імунітет. Інтерферони, механізм противірусної дії. Лікувальні препарати інтерферонів, способи одержання і використання.

13. Специфічна профілактика вірусних хвороб. Основні противірусні вакцини.



Змістовий модуль 13. Спеціальна вірусологія.

1. Ортоміксовіруси, віруси грипу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики та лікування.

2. Ортоміксовіруси. Вірус кору, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.

3. Параміксовіруси. Вірус паротиту, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики та лікування.

4. Ентеровіруси. Вірус поліомієліту, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.

5. Ретровіруси. ВІЛ, СНІД, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики та лікування.

6. Рабдовіруси. Вірус сказу, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.

7. Загальна характеристика вірусів, що передаються членистоногими. Вірус кліщового енцефаліту. Діагностика, препарати для профілактики.

8. Герпесвіруси, класифікація, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічного лікування.

9. Аденовіруси. Особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика.

10. Збудники вірусних гепатитів. Вірус гепатиту А, способи передачі, вірусологічна діагностика. Вірус гепатиту В, особливості будови, епідеміології та патогенезу, методи вірусологічної діагностики. Профілактика передачі гепатиту В, препарати для специфічної профілактики.

11. Вірус гепатиту С. Вірус гепатиту Д, вірус гепатиту Е, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.



Модуль 2. Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія. Фітопатогенні мікроорганізми.

Змістовний модуль 14. Патогенні прокаріоти та еукаріоти.

1. Рід стафілококів. Видова диференціація. Токсиноутворення та інші фактори патогенності. Особливості патологічних процесів, що викликаються стафілококами. Мікробіологічна діагностика стафілококових процесів. Засоби етіотропної терапії, антибіотикорезистентність, методи подолання.

2. Рід стрептококів. Видова диференціація. Фактори патогенності. Особливості патологічних процесів, що викликаються стрептококами. Мікробіологічна діагностика стрептококових процесів. Препарати для профілактики та лікування ревматизму, гнійних захворювань, сепсису та інших процесів, що викликаються стрептококами.

3. Рід нейсерій. Біологічні властивості менінгококків, значення в патології. Мікробіологічна діагностика менінгококових та гонококових захворювань. Препарати для лікування. Засоби специфічної профілактики.

4. Збудники кишкових інфекцій. Родина ентеробактерій. роди ешерихій, сальмонел, шигел. Епідеміологія та патогенез захворювань. Методи лабораторної діагностики. Препарати для лікування та специфічної профілактики кишкових інфекцій.

5. Роди протей, клебсієлла, ієрсінія, цитробактер та інші, біологічні властивості, значення в патології людини. Методи лабораторної діагностики.

6. Збудник дифтерії, особливості біології, епідеміології та патогенезу дифтерії. Мікробіологічна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування дифтерії.

7. Збудник коклюшу, біологічні властивості, особливості епідеміології та патогенезу. мікробіологічна діагностика. Препарати для лікування та профілактика коклюшу.

8. Збудники туберкульозу і прокази. Особливості біології, епідеміологія та патогенез. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Препарати для специфічної профілактики та лікування туберкульозу та прокази.

9. Збудники холери. Біологічні властивості. Особливості епідеміології та патогенезу. мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів. Препарати для специфічної профілактики та лікування холери.

10. Збудник чуми. Біологічні властивості. Особливості епідеміології та патогенезу. мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів. Препарати для специфічної профілактики та лікування чуми.

11. Збудник сибірської виразки. Біологічні властивості. Особливості епідеміології та патогенезу. Мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів. Препарати для специфічної профілактики та лікування сибірської виразки.

12. Зоонозні інфекції. Особливості епідеміології та патогенезу, методи лабораторної діагностики. Препарати для специфічного лікування і профілактики.

13. Патогенні анаероби. Клостридії. Особливості біології збудників газової гангрени, правцю, ботулізму. Патогенез захворювання. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічного лікування та профілактики.

14. Патогенні спірохети. Характеристика родів трепонем, борелій, лептоспір. Захворювання, що викликаються спірохетами. Методи лабораторної діагностики. Препарати для специфічної профілактики та лікування. Хвороба Лайма, особливості біології збудника. Лабораторна діагностика, профілактика.

15. Мікоплазми, особливості біології, патогенні для людини види. Методи лабораторної діагностики, препарати для лікування.

16. Рикетсії, особливості біології. Збудники висипного тифу, кліщових плямистих лихоманок, Ку-лихоманки. Особливості епідеміології та патогенезу. методи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічного лікування.

17. Хламідії. Особливості біології. Захворювання, що викликаються хламідіями. Лабораторна діагностика. препарати для лікування.

18. Патогенні актиноміцети і захворювання, що ними спричинюються. Методи лабораторної діагностики актиномікозу. Препарати для етіотропного лікування.

19. Патогенні гриби. Класифікація патогенних видів та захворювань, що ними викликаються. Методи лабораторної діагностики, препарати для етіотропного лікування.

20. Малярійний плазмодій. Особливості біології. Епідеміологія та патогенез малярії. Мікробіологічна діагностика малярії. Препарати для етіотропного лікування.

21. Патогенні найпростіші (лейшманії, дизентерійні амеби, токсоплазми, трихомонади, лямблії). Особливості епідеміології. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для етіотропного лікування.



Змістовний модуль 15. Основи клінічної мікробіології.

1. Об’єкти дослідження в клінічній мікробіології. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, їх роль у розвитку опортуністичних, ятрогенних та внутрішньолікарняних інфекцій. Умови виникнення та особливості перебігу. Особливості лабораторної діагностики. Мікробіологічні основи профілактики та лікування внутрішньолікарняних інфекцій.



Змістовний модуль 16. Екологія мікроорганізмів. Санітарна мікробіологія та вірусологія. Мікрофлора зовнішнього середовища.

1. Екологія мікроорганізмів. Місце і значення мікроорганізмів у біосфері. Екосистеми та біоценози мікроорганізмів. Мікробіологічний контроль санітарно-епідеміологічного стану приміщень аптек та фармацевтичних виробництв. Методи дослідження.

2. Мікробіоценози тіла людини, їх роль у фізіологічних та патологічних процесах. Порушення нормальних біоценозів. Дисбактеріози. Препарати для корекції дисбіотичних станів.

Змістовний модуль 17. Фітопатогенні мікроорганізми.

1. Мікроорганізми як збудники інфекційних захворювань рослин (бактерії, мікоплазми, гриби, віруси, віроїди). Способи і шляхи інфікування рослин. Фактори патогенності. Методи і препарати для боротьби з мікробними хворобами рослин.

2. Основні ознаки бактеріальних, грибкових та вірусних інфекцій у рослин. Мікробіологічні методи дослідження хвороб рослин. Мікотоксини та мікотоксикози. Нагромадження токсичних та біологічно активних продуктів мікробного походження у рослинах та плодах. Попередження псування лікарської рослинної сировини.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА ЗАВДАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ.
Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна і спеціальна вірусологія.

1. Проводити мікроскопію препарату з використанням імерсійного об’єктиву, зробити висновок про морфо-тинкторіальні властивості досліджуваних мікроорганізмів.

2. Приготувати препарат з бактерій, зафарбувати за методом Грама, здійснити мікроскопію, зробити висновок про чистоту досліджуваної культури мікроорганізмів.

3. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті. Встановити метод фарбування (виявити капсулу).

4. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті. Встановити метод фарбування (виявити спори).

5. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті. Встановити метод фарбування (виявити включення).

6. Описати культуральні властивості колоній мікроорганізмів, що виросли на поверхні МПА. Обгрунтувати наступний хід досліджень.

7. Вибрати і пояснити призначення диференційно-діагностичних середовищ.

8. Дати характеристику факторів патогенності виділених бактерій на жовтково-сольовому, кров’яному агарі та в кролячій цитратній плазмі.

9. Провести бактеріоскопічне дослідження матеріалу від хворого на гонорею з метою виявлення явища незавершеного фагоцитозу.

10. Пояснити суть серологічної ідентифікації мікроорганізмів. Підібрати препарати, які використовуються з цією метою, пояснити принципи їх одержання.

11. Пояснити суть серологічної діагностики інфекційних захворювань. Підібрати препарати, які використовуються з цією метою, пояснити способи їх одержання.

12. Підібрати препарати, які використовують з метою створення активного антибактеріального імунітету.

13. Підібрати препарати, які використовують з метою створення активного антитоксичного імунітету.

14. Підібрати препарати, які використовують для лікування інфекцій, в патогенезі яких основну роль відіграє екзотоксин.

15. Підібрати препарати для проведення антимікробної терапії хворого з запальним процесом, спричиненим грампозитивними коками.

16. Підібрати препарати для проведення антимікробної терапії хворого з запальним процесом, спричиненим ентеробактеріями.

17. Підібрати препарати, які доцільно застосувати для лікування запального процесу, спричиненого резистентною до антимікробних препаратів культурою стафілококу.

18. Підібрати та охарактеризувати препарати для проведення антимікробного лікування туберкульозу.

19. Підібрати препарати для проведення антимікробної терапії хворого з запальним процесом, викликаним грибами.

20. Підібрати хіміотерапевтичні препарати для проведення лікування хворих з вірусними інфекціями, охарактеризувати механізм їх дії.

21. Провести облік реакції гемаглютинації. Пояснити мету використання.

22. Провести облік реакції затримки гемаглютинації. Пояснити мету використання.

23. Провести облік реакції з ензимміченими антитілами (ІФА). Пояснити мету використання.



Модуль 2. Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія. Фітопатогенні мікроорганізми.

1. Вибрати диференціально-діагностичні середовища для культивування коків.

2. Вибрати диференціально-діагностичні середовища для культивування ентеробактерій.

3. Пояснити суть реакції аглютинації при серодіагностиці черевного тифу (реакція Відаля).

4. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті, виготовленого з харкотиння хворого на туберкульоз. Встановити метод фарбування (виявити кислотостійкі бактерії).

5. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті, виготовленого від хворого на дифтерію зіву. Встановити метод фарбування, виявити особливості збудника.

6. Пояснити суть реакції Васермана, зробити висновок.

7. Провести мікробіологічний контроль готової лікарської форми, оцінити результат.

8. Мікробіологічний контроль санітарно-епідемічного режиму аптеки.

1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка