Методичні вказівки І завдання до контрольних робіт з мікробіології з основами імунології




Сторінка2/8
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Античні та середньовічні уявлення про причини заразних хвороб. Ідея “живого контагія” (Д.Фракосторо, Д. Самойлович).

Виникнення та становлення мікробіології як науки. Відкриття світу мікроорганізмів (А. Левенгук). Доведення ролі мікроорганізмів у процесах бродіння та гниття.


Відкриття і доведення ролі мікроорганізмів як причини інфекційних хвороб. Роботи П. Генле, Л. Пастера, Р.Коха.

Відкриття ролі мікроорганізмів у кругообігу речовин у біосфері (С. Виноградський).

Відкриття вірусів (Д. Івановський). Розвиток вірусології як науки.

Відкриття антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів. Роботи П. Ерліха, О. Флемінга, Г. Домагка, З. Ваксмана, З. Єрмольєвої.

Виникнення та розвиток ідей про попередження інфекційних захворювань, Е.Дженер, Л.Пастер. Становлення імунології як науки. І. Мечніков, П. Ерліх.

Українська школа мікробіологів. Д.С.Заболотний, Г.Мінх, В. Підвисоцький, М.Нещадименко, С. Дяченко, В. Дроботько, Г. Мосінг.

Сучасний етап розвиту мікробіології. Молекулярно-біологічний та молекулярно-генетичний рівень дослідження. Досягнення сучасної мікробіології в галузях діагностики, лікування та попередження хвороб, спричинених мікроорганізмами. Генна інженерія прокаріотів та її значення для біології та медицини. Завдання і перспективи мікробіологічної науки.

Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та еукаріотів. Фарбування мікроорганізмів. Мікроскопія.

Тема 3-6. Мікроскопія. Морфологія і структура прокаріотів та еукаріотів. Фарбування мікроорганізмів.

Морфологія бактерій. Розміри, основні форми, взаєморозміщення клітин при поділі. Функціональний підхід при вивченні морфології та ультраструктури. Капсула, мікрокапсула. Будова мікробної стінки у фірмакутів та грацилікутів (грампозитивних та грамнегативних бактерій). L-форми та сферопласти. Периплазматичний простір і цитоплазматична мембрана. Мезосоми. Транспортні структури стінки та цитоплазматичної мембрани. Цитоплазма, її вміст. Особливості організації ядерного апарату та рибосом. Включення. Джгутики, війки, рецепторний апарат клітини. Спори і спороутворення у прокаріотів. Поліморфізм бактерій. Молікути.

Зміни структури клітини при внутрішньоклітинному паразитуванні. Морфологія рикетсій та хламідій.

Особливості морфології спірохет та актиноміцетів. Морфологія грибів. Морфологія найпростіших.

Методи дослідження морфології мікроорганізмів. Види мікроскопів і методи мікроскопії (імерсійна, мікроскопія темного поля зору, люмінесцентна та фазово-контрастна мікроскопія. Електронна мікроскопія та її значення для дослідження ультраструктури мікроорганізмів.

Значення морфологічних критеріїв для класифікації та ідентифікації бактерій.

Приготування препаратів для мікроскопічного дослідження. Методи забарвлення для диференціації бактерій та виявлення структури клітин методи Грама, Ціля-Нільсена, Ожешка, Нейсера, Бурі-Гінса).
Змістовий модуль 3. Фізіологія мікроорганізмів.

Тема 7-9. Метаболізм бактерій. Культивування мікроорганізмів. Поживні середовища. Виділення чистої культури аеробів та анаеробів.

Хімічний склад мікроорганізмів. Бактеріальні білки, полісахариди, ліпіди, їх комплекси та інші макромолекули мікроорганізмів. Токсичні макромолекули мікробної клітини. Нуклеїнові кислоти мікроорганізмів. Мінеральні речовини, іонні та буферні системи, мікроелементи. Порівняння хімічного складу різних груп мікроорганізмів та еукаріотичних клітин.

Живлення бактерій. Голофітний спосіб живлення. Фототрофний та хемотрофний тип живлення. Джерела азоту та вуглецю. Хемоорганотрофи (гетеротрофи). Ауксотрофи. Особливості живлення паразитичних мікроорганізмів. Потреби в мінеральних солях, факторах росту. Механізми транспорту поживних речовин та іонів у клітину. Значення ферментів периплазми. Пермеази.

Енергетичні процеси та обмін речовин у бактерій. Біологічне окислення у бактерій. Інтенсивність енергетичних процесів у бактерій. Синтез АТФ. Дихання у бактерій. Аероби, анаероби, факультативні анаероби, мікроаерофільні та капнічні мікроорганізми.

Білковий обмін у бактерій. Джерела амінокислот, їх синтез. Генетичний контроль синтезу білка. Транскрипція та трансляція генетичної інформації. Особливості роботи систем синтезу білка. Розкладання білків, кінцеві продукти обміну білків і методи їх визначення.

Нуклеїнові кислоти у бактерій. Попередники нуклеїнових кислот. Принцип матричного синтезу. Реплікація геному. Ферменти-полімерази нуклеїнових кислот.

Обмін вуглеводів та ліпідів у бактерій. Шляхи розкладу вуглеводів. Типи бродіння. Кінцеві продукти обміну вуглеводів і методи їх визначення.

Інтенсивність обмінних процесів у бактерій. Лімітуючі фактори росту, використання мікробіологічних методів для якісного та кількісного аналізу біологічно активних речовин.

Регуляція та саморегуляція біохімічних процесів у мікроорганізмів.

Ферменти бактерій. Конструктивні та адаптивні ферменти. Екзо- та ендоферменти. Біохімічні зміни у зовнішньому щодо клітин середовищі. Особливості біохімічних процесів у патогенних бактерій. Ферменти патогенності. Синтез токсинів, факторів інвазії та агресії.

Культивування мікроорганізмів. Поживні середовища. Вимоги до середовищ, їх види. Приготування і підготовка поживних середовищ, контроль якості. Організація виробництва поживних середовищ.

Умови культивування мікроорганізмів. Температурний оптимум, мезофільні, термофільні та психрофільні мікроорганізми. Забезпечення температурного оптимуму. Термостати.

Ріст та розмноження бактерій. Поділ бактеріальної клітини. Час і динаміка поділу. Динаміка розмноження мікробної популяції. Фази розмноження. Стаціонарна фаза, її тривалість, способи її підтримання. Безперервне культивування мікроорганізмів. Збалансований ріст мікробних культур. Принцип роботи хемостата. Культивування мікроорганізмів, видимі прояви росту на середовищах. Колонії мікроорганізмів. Чисті та змішані культури мікроорганізмів. Принципи та методи виділення чистих культур. Ідентифікація чистих культур. Культуральні та біохімічні критерії. Вивчення розкладу білків, вуглеводів, обміну амінокислот та інших азотвмісних сполук для ідентифікації бактерій. Сучасні індикаторні, автоматизовані та напівавтоматизовані системи для ідентифікації мікроорганізмів за біохімічною активністю.

Особливості культивування мікроорганізмів для технологічних цілей. Надлишковий синтез. Нагромадження продуктів синтезу та проміжного обміну в клітинах та зовнішньому середовищі, значення у біотехнологічних процесах. Синтез мікроорганізмами амінокислот, вітамінів, органічних кислот та інших речовин. Одержання мікробних ферментів, полісахаридів, білків.

Модифікація мікроорганізмами органічних речовин і використання їх для одержання вітамінних, гормональних та інших препаратів медичного призначення.

Особливості фізіології найпростіших. Фізіологія мікроскопічних грибів. Середовища для культивування грибів. Культивування грибів для технологічних цілей.


Змістовий модуль 4. Стерилізація, дезинфекція, асептика, антисептика.

Тема 10. Мікробіологічні основи стерилізації.

Дія фізичних, хімічних, та біологічних факторів на мікроорганізми Вплив температури, концентрації водневих іонів, осмотичного тиску, висушувань, променевої енергії, ультразвуку, магнітного поля, механічного та атмосферного тиску. Ліофільне висушування мікроорганізмів, його значення для збереження мікробних культур.

Стерилізація, визначення. Методи, обладнання. Автоклави та хемоклави. Апарати для сухожарової стерилізації. Особливості стерилізації розчинів для парентерального введення. Способи контролю за якістю стерилізації. Хімічні та мікробіологічні тести.

Асептика, її значення в медицині та в фармацевтичній практиці. Мікробіологічний контроль за дотриманням правил асептики в аптеках та фармацевтич­ному виробництві

Мікробіологічні основи антисептики. Дія хімічних речовин на мікроорганізми. Дезинфікуючі речовини, вимоги до них, механізм дії на мікробну клітину. Класифікація дезинфікуючих речовин. Чутливість мікроорганізмів до дезинфектантів, механізми резистентності, запобігання резистентності. Мікробіологічний контроль за якістю дезінфекції та дотриманням правил асептики.

Техніка безпеки при роботі з дезинфікуючими речовинами та апаратурою для стерилізації.


Змістовий модуль 5. Генетика бактерій. Мікробіологічні основи генної інженерії. Біотехнологія.

Тема 11. Генетика бактерій. Мікробіологічні основи генної інженерії. Біотехнологія.

Генетика бактерій, значення для загальних молекулярно-генетичних досліджень. Значення генетики мікроорганізмів для загальної біології, генної інженерії, теорії та практики медицини. Відмінності генетичного апарату прокаріотів та еукаріотів. Структура генетичного апарату бактерій. Бактеріальна хромосома. Плазміди. Мігруючі генетичні елементи.

Функціональні одиниці бактеріального геному. Структурні та регуляторні гени. Експресія генів. Транскрипція, трансляція та редуплікація генетичної інформації у бактерій.

Генотип та фенотип у бактерій. Види мінливості у бактерій. Модифікаційна мінливість. О-Н-мінливість, S-R- мінливість. Генотипова мінливість. Мутації. Мутагенез, мутагени. Види мутації. Генетичні рекомбінації у бактерій. Трансформація, трансдукція, кон'югація. Генетичні карти мікроорганізмів.

Генофонд бактеріальної популяції. Дисоціація. Селекція. Напрямки селекції мікроорганізмів. Одержання і використання штамів-продуцентів антибіотиків, ферментів, гормонів, вітамінів.

Загальна характеристика плазмід та рухливих генетичних елементів. Їх значення у формуванні патогенних властивостей бактерій, токсигенності, резистентності до лікарських препаратів, внутрішньовидової і міжвидової передачі генетичних ознак.

Генетичні методи діагностики інфекційних хвороб. Полімеразна ланцюгова реакція. Рестриктаційний аналіз.

Мікробіологічні основи генної інженерії. Загальні принципи трансплантації генів у прокаріотів. Ферменти – молекулярні інструменти генної інженерії (рестриктази, лігази, полімерази, ревертази). Вектори, методи їх введення.

Практичне використання результатів генно-інженерних досліджень.

Значення біотехнології для фармацевтичної науки та промисловості. Основні біотехнологічні продукти, що використовуються в медицині: антибіотики, вітаміни, гормони, ферменти, білки та інші високомолекулярні сполуки. Вимоги до мікроорганізмів-продуцентів біологічно активних речовин. Значення генної інженерії для одержання високопродуктивних штамів мікроорганізмів. Використання мікробних ферментів (полімераз, рестриктаз, лігаз, ревертаз) в генно-інженерних дослідженнях. Вектори генетичного матеріалу, способи їх введення. Умови культивування та правила роботи з генномодифікованими мікроорганізмами. Захист довкілля від генномодифікованих мікроорганізмів.


Змістовий модуль 6. Систематика та номенклатура мікроорганізмів.

Тема 12-13. Еволюція мікроорганізмів. Сучасна систематика, класифікація та номенклатура мікроорганізмів. Ідентифікація виділеної чистої культури мікроорганізмів.

Критерії класифікації, генетичні основи, генетичні коефіцієнти специфічності та подібності. Основні таксономічні одиниці. Групи прокаріотів за Берджі. Поняття виду, роду, родини мікроорганізмів. Визначення вищих таксонів (царство, розділ) у мікроорганізмів. Внутрішньовидова диференціація мікроорганізмів – біовари, хемовари, серовари, штами. Класифікація еукаріотичних мікроорганізмів – найпростіших та грибів.


Змістовий модуль 7. Інфекція.

Тема 14-15. Роль мікроорганізмів у інфекційному процесі. Фактори вірулентності. Токсини мікроорганізмів. Експериментальний метод мікробіологічної діагностики. Види, умови виникнення, розвитку та поширення інфекційного процесу.

Визначення понять «інфекція”, “інфекційний процес”, “інфекційна хвороба”.

Роль мікроорганізмів у інфекційному процесі. Патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Особливості біології мікроорганізмів-паразитів. Фактори вірулентності. Адгезивні, інвазивні та агресивні властивості мікроорганізмів. Мікробні токсини. Хімічна природа токсинів. Білкові токсини (екзотоксини), класифікація токсинів за механізмом дії. Токсини, зв'язані з клітиною. (ендотоксини). Ліпополісахариди стінки грамнегативних бактерій як ендотоксини. Механізм токсичної та пірогенної дії. Ендоксини як фактор забруднення розчинів для парентерального використання, методи виявлення і попередження контамінації.

Токсичні властивості мікробних ферментів.

Визначення ступеня вірулентності, інфікуючої дози та сили токсину. Мінімальна летальна доза. Летальна доза, що вбиває 50% дослідних тварин. Одержання мікробних токсинів для медичних потреб. Виробництво анатоксинів.

Роль макроорганізму, факторів зовнішнього середовища та соціальних факторів у виникненні, розвитку, інфекційного процесу й поширенні інфекційних хвороб. Сприйнятливість і стійкість макроорганізму до інфекції. Фактори, що зумовлюють чутливість і стійкість. Генетичні, вікові, загальнофізіологічні (харчування, гормональний та вітамінний фон), нервові та нейроендокринні фактори.

Резервуари інфекції. Антропонозні, зоонозні та сапронозні інфекції. Джерела інфекції. Механізми і шляхи передачі інфекції. Фактори передачі інфекції. Вхідні ворота інфекції. Респіраторні, кишкові, раневі, урогенітальні інфекції, інфекції шкірних покривів. Екзогенна та ендогенна інфекція. Реінфекція, суперінфекція, рецидив. Гострі, хронічні, персистуючі форми інфекції.

Інфекційний процес. Форми інфекційного процесу. Вогнищеві і поширені форми. Поширення патогенних мікроорганізмів і токсинів в організмі. Динаміка інфекційного процесу, фази, стадії, періоди. Поняття про патогенез інфекційної хвороби, значення збудника та реакцій макроорганізму.

Форми поширення інфекції у популяціях: епідемія, пандемія, ендемія, спорадичні захворювання. Епізоотії.
Змістовий модуль 8. Основи імунології.

Тема 16. Фактори неспецифічного захисту організму. Імунологія. Етапи розвитку.

Визначення імунології як науки. Етапи розвитку. Основні розділи імунології.

Неспецифічні фактори захисту від інфекції. Видова стійкість. Фізіологічні та патофізіологічні механізми захисту. Захисне значення нормальної мікрофлори. Бар'єрна функція слизових шкіри, лімфатичних вузлів. Гуморальні фактори захисту (лізоцим, лізини, система інтерлейкінів, інтерферони). Система комплементу, класичний та альтернативний шляхи активації комплементу. Імунологічні та патофізіологічні наслідки активації системи комплементу. Клітинні механізми захисту. Фагоцитоз. Види фагоцитарних клітин. Стадії фагоцитозу, механізм антимікробної дії. Натуральні кілери (NK-клітини).
Тема 17-18. Імунітет. Центральні та периферичні органи імунної системи. Імунокомпетентні клітини. Механізми імунної відповіді. Клітинний та гуморальний імунітет. Імунний статус. Алергія.

Сучасне визначення поняття "імунітет". Взаємодія неспецифічних факторів захисту та імунної системи. Центральні та периферійні органи імунної системи. Генетичні основи імунітету. Гени головного комплексу гістосумісності (МНС). Система HLA, Іг-гени. Імунокомпетентні клітини. Роль лімфоцитів та їх популяцій в імунітеті. Маркери лімфоцитів, CD-маркери. Т-лімфоцити і їх субпопуляції (CD-4, CD-8, цитотоксичні лімфоцити, імунні кілери). В-лімфоцити, їх трансформація. Плазматичні клітини. Макрофаги, їх роль в імунній відповіді. Презентація і розпізнавання антигенів, значення рецепторів МНС. Механізм імунної відповіді. Кооперація і взаємодія клітин при імунній відповіді. Регуляція імунної відповіді. Імунологічна пам’ять, клітинні механізми. Клітинний імунітет. Клітини-ефектори імунної відповіді. Трансплантаційний імунітет. Гуморальний імунітет. Умови реалізації захисних властивостей антитіл в організмі, значення системи комплементу. Автоантитіла, умови утворення, значення в захисних та імунопатологічних реакціях. Особливості механізмів захисту від бактерій, грибів, вірусів, токсинів.

Імунологічні основи алергії. Роль імуноглобулінів, імунокомпетентних клітин, імунних комплексів. Ідіосинкразія, анафілаксія. Основні типи алергічних реакцій. Алергени, їх класифікація. Мікробні алергени. Алергени рослинного та тваринного походження. Хімічні та побутові алергени. Лікарські препарати як алергени. Препарати для алергодіагностики in vitro та in vivo. Алергодіагностика інфекційних захворювань. Значення методів. Основні алергічні проби. Мікробні алергени.

Автоімунні процеси, значення автоантигенів та автоантіл. Імунопатологічні реакції.



Змістовий модуль 9. Антигени, антитіла. Реакції імунітету.

Тема 19. Антигени, гаптени. Антигени мікробної клітини.

Антигени як специфічні індуктори імунної відповіді. Механізми імунної відповіді на антигени. Взаємодія антигенів з специфічними імунокомпетентними клітинами. Взаємодія антигенів з антитілами.

Антигенна структура мікробної клітини. Мікробні токсини та ферменти як антигени.

Антигенна індивідуальність організму людини. Антигени системи АВ0, HLA. Автоантигени, умови виникнення, значення в імунопатологічних реакціях.

Гаптени. Лікарські препарати як потенційні гаптени, значення у розвитку імунопатологічних реакцій.
Тема 20. Імуноглобуліни, класи, властивості, функції.

Імуноглобуліни. Структура молекули імуноглобуліну. Генетичні основи гетерогенності і специфічності антитіл. Класи імуноглобулінів, їх властивості та функції. Антитіла як специфічні імуноглобуліни. Активні центри антитіл, поняття про ідіотип та антиідіотипові антитіла.


Тема 21. Серологічні реакції. Серологічна діагностика, серологічна ідентифікація.

Взаємодія антигенів з антитілами in vitro. Умови взаємодії, зміни агрегатного стану компонентів реакції аглютинації, преципітації. Реакція нейтралізації токсинів, інфекційного процесу. Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу. Способи підвищення чутливості та специфічності серологічних реакцій: агрегація антигену (пасивна гемаглютинація, латекс-аглютинація). Мічені сироватки люмінесцентні, ензиммічені, мічені радіоактивною міткою.

Використання серологічних реакцій для виявлення антигенів і ідентифікації мікроорганізмів за антигенними властивостями.

Виробництво, стандартизація і контроль діагностичних сироваток. Особливості одержання монорецепторних та мічених сироваток. Моноклональні антитіла як високо специфічні діагностичні препарати. Автоматизовані та напівавтоматизовані системи імуноферментного та радіоімунного аналізу.

Використання серологічних реакцій для серологічної діагностики захворювань. Діагностикуми. Еритроцитарні та латексні діагностикуми. Конкурентні та непрямі методи серодіагностики з використанням мічених антитіл. Сучасні методики серологічних досліджень. Імунохроматографічний метод. Значення імуноферментного аналізу в прикладній імунології.
Змістовий модуль 10. Імунобіологічні препарати.

Тема 22. Активна імунізація. Вакцини, види, методи одержання.

Природна та штучна імунізація. Активний імунітет. Тривалість та напруженість імунітету. Препарати для штучної імунізації. Вакцини. Види вакцин. Живі вакцини. Методи одержання і вимоги до вакцинних штамів мікроорганізмів. Живі вакцини, що використовуються для масової імунізації. Вакцини з убитих мікробних клітин та компонентів мікробної клітини. Перспективи створення молекулярних вакцин. Генно-інженерні рекомбінантні та рекомбінантно-векторні вакцини. Анатоксини, їх значення для масової імунізації проти деяких інфекцій. Вакцинотерапія. Автовакцини.

Організація виробництва вакцинних препаратів. Правила транспортування і зберігання вакцин. Побічна дія вакцин. Державний контроль за якістю вакцин.
Тема 23. Пасивна імунізація та серотерапія. Сироваткові препарати, види, методи одержання і контролю.

Пасивна імунізація та серотерапія. Сироваткові препарати: антимікробні та антитоксичні сироватки, імуноглобуліни. Способи одержання, очистки, стандартизації лікувальних сироваток. Одиниці виміру і дозування сироваток. Правила введення сироваток. Ускладнення при введенні (сироваткова хвороба, анафілактичний шок).


Тема 24. Імунобіологічні препарати.

Імуномодулятори (ліпополісахариди – пірогенал, продигіозан), препарати з бактерій штаму БЦЖ. Лізати (бронховакс, риновак), екстракти (біостим, рибомуніл, бронхомунал, імудон), дріжджові полісахариди. Лімфокіни.


Тема 25. Діагностичні препарати і системи для діагностики, специфічної і неспецифічної терапії та корекції неінфекційних хвороб. Моноклональні антитіла. Імунобіотехнологія.

Діагностичні препарати і системи для діагностики, специфічної та неспецифічної терапії і корекції неінфекційних хвороб. Моноклональні антитіла, принципи гібридомних технологій.


Змістовий модуль 11. Антимікробна хіміотерапія та антибіотикотерапія.

Тема 26. Хіміопрепарати. Антибіотики.

Явище антагонізму мікробів як основа одержання антимікробних препаратів. Антибіотики як інгібітори біохімічних процесів у мікроорганізмів. Джерела одержання антибіотиків. Мікробіологічні основи виробництва антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням, спектром дії, механізмом дії. Хімічна класифікація антибіотиків. Синтетичні та напівсинтетичні антибіотики.

Вчення про хіміотерапію. Хіміопрепарати, механізми дії на мікробну клітину. Хіміотерапевтичний індекс. Основні групи хіміопрепаратів. Антибіотики та хіміопрепарати, що діють на гриби, найпростіші, спірохети, кислотостійкі бактерії. Проблема хіміотерапії вірусних інфекцій. Протипухлинні антибіотики. Проблема стійкості мікроорганізмів до антибіотиків та хіміопрепаратів. Механізми резистентності, її генетичні основи. Способи подолання. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків та хіміопрепаратів. Правила раціональної антибіотикотерапії. Побічна дія антимікробних препаратів, дисбактеріоз, способи попередження та подолання.
Змістовий модуль 12. Загальна вірусологія.

Тема 27. Історія відкриття вірусів. Віруси, віроїди, пріони. Морфологія та ультраструктура вірусів. Бактеріофаги.

Відкриття вірусів Д.Івановським. Неклітинні інфекційні агенти – віроїди, пріони. Особливості вірусів як біологічних систем. Морфологія вірусів, типи симетрії, будова віріона. Вірусні білки. Вірусні нуклеїнові кислоти. Взаємодія вірусів з клітинами. Види та етапи взаємодії. Культивування вірусів. Культура клітин у вірусології. Види клітинних культур, умови культивування, середовища для культури клітин Виявлення вірусів при зараженні тварин, курячих ембріонів., культури клітин. Реакція гемаглютинації. Цитопатогенна дія вірусів. Ідентифікація вірусів, значення серологічних методів, реакції затримки гемаглютинації, нейтралізації цитопатогенної дії.

Особливості патогенезу вірусних хвороб. Гострі, хронічні, латентні, персистуючі інфекції. Вірусний канцерогенез. Противірусний імунітет, значення антитіл та клітинного імунітету. Інтерферони, механізм противірусної дії. Лікувальні препарати інтерферонів, способи одержання і використання.

Специфічна профілактика вірусних хвороб. Основні противірусні вакцини, значення генної інженерії для одержання вірусних вакцин.

Бактеріофаги. Структура бактеріофагів. Тип взаємодії з бактеріальною клітиною. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів. Фагоідентифікація і фаготипування бактеріальних культур. Фагодіагностика. Принципи та особливості застосування бактеріофагів з лікувальною та профілактичною метою.
Тема 28. Культивування, індикація та ідентифікація вірусів.

Методи вірусологічної діагностики. Вірусоскопічний метод, виявлення внутрішньоклітинних вірусних включень та вірусної деструкції. Імунолюмінесцентний метод виявлення вірусних антигенів Значення електронно-мікроскопічного методу. Вірусологічний метод. Завдання та етапи. Критерії ідентифікації вірусів. Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань. Дослідження парних сироваток. Виявлення окремих класів антитіл. Значення імуноферментного аналізу для діагностики вірусних хвороб (виявлення антигенів та антитіл). Генодіагностика вірусних хвороб, значення полімеразної ланцюгової реакції.


Змістовий модуль 13. Спеціальна вірусологія.

Тема 29-37. Спеціальна вірусологія.

Ортоміксовіруси, віруси грипу, особливості молекулярної біології. Вірусологічна діагностика грипу. Протигрипозні хіміопрепарати. Протигрипозні вакцини.

Вірус кору. Особливості молекулярної біології епідеміологія та патогенез кору. Вірусологічна діагностика. Препарати для профілактики кору.

Вірус паротиту. Особливості молекулярної біології збудника, епідеміологія та патогенез захворювання. Вірусологічна діагностика. Препарати для профілактики паротиту.

Вірус сказу. Особливості молекулярної біології збудника, епідеміологія та патогенез сказу. Вірусологічна діагностика. Препарати для профілактики сказу.

Загальна характеристика вірусів, що передаються членистоногими. Основні роди і види. Вірус кліщового енцефаліту. Вірусологічна діагностика. Препарати для профілактики.

Ентеровіруси, особливості молекулярної біології. Вірус поліомієліту. Вірусологічна діагностика і профілактика поліомієліту.

Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Молекулярна біологія генетика. Шляхи зараження, патогенез.Поняття про ВІЛ-асоційовані інфекції. Вірусологічна діагностика ВІЛ-інфекції. Значення імуноензимних методик. Проблеми хіміотерапії та профілактики ВІЛ.

Основні види ДНК-вмісних вірусів, патогенних для людини. Загальна характеристика поксвірусів, аденовірусів. Віруси герпесу. Вірусологічна діагностика герпетичної інфекції. Препарати для противірусного лікування.

Віруси гепатитів. Вірус гепатиту А. Способи передачі, вірусологічна діагностика. Вірус гепатиту В. Особливості молекулярної біології. Шляхи зараження, патогенез. Методи вірусологічної діагностики. Методи контролю донорської крові та препаратів, виготовлених з неї. Профілактика передачі гепатиту В через лікарські інструменти та препарати. Специфічна профілактика гепатиту В. Вірус гепатиту С, вірус гепатиту D, віруси інших гепатитів. Шляхи передачі, вірусологічна діагностика.




Тематичний план лекцій Модуль 1.

з/п

Тема лекцій


К-сть годин

III семестр



Роль мікроорганізмів у розвитку інфекційного процесу .

2

Разом

2


Тематичний план практичних занять Модуль 1.

з/п

Тема заняття

К-сть годин

III семестр



Методи мікробіологічної діагностики бактеріальних інфекцій.

2



Принципи протимікробної специфічної терапії та профілактики бактеріальних та вірусних інфекційних захворювань.

2



Підсумковий модульний контроль.

2




Разом

6
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка