Методичні вказівки І завдання до контрольних робіт з мікробіології з основами імунології




Сторінка4/8
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ (КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ).

Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна і спеціальна вірусологія.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.

1.1. Етапи розвитку мікробіології. Основні відкриття.

1.2. Наукові відкриття, що сприяли розвитку мікроскопічного методу діагностики.

1.3. Мікроскопічний метод дослідження, як метод діагностики інфекційних захворювань. Можливості та обмеження методу.

1.4. Методи сучасної мікроскопії (види, призначення).

1.5. Генетичні основи та критерії класифікації прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів.

1.6. Визначення вищих таксонів (царство, розділ) у мікроорганізмів, поняття виду, роду, родини мікроорганізмів.

1.7. Сучасна класифікації мікроорганізмів за Берджі.

1.8. Види препаратів, способи приготування для мікроскопічного дослідження.

1.9. Барвники та методи фарбування для виявлення структурних елементів бактеріальної клітини.

1.10.Ультраструктура прокаріотичної клітини.

1.11.Методи виявлення структурних елементів бактеріальної клітини; барвники, що при цьому використовуються.

1.12. Функціональне значення структурних елементів бактеріальної клітини.
2.1. Процес живлення бактеріальної клітини. Способи і джерела отримання основних органогенів.

2.2. Дихання бактерій. Класифікація бактерій за типом дихання. Джерела отримання енергії.

2.3. Особливості білкового, вуглеводного та ліпідного обміну в бактерій.

2.4. Ріст і розмноження бактерій у рідкому та на щільному поживних середовищах.

2.5. Ферменти бактерій. Екзо- та ендоферменти. Їхня роль у фізіології мікроорганізмів.

2.6. Методи культивування мікроорганізмів в лабораторних умовах.

2.7. Поживні середовища. Виготовлення, класифікація, використання.

2.8. Бактеріологічний метод дослідження. Виділення чистої культури аеробних бактерій. Етапи.

2.9. Бактеріологічний метод дослідження. Виділення чистої культури анаеробних бактерій. Етапи.

2.10. Бактеріологічний метод дослідження як основний в діагностиці інфекційних захворювань. Критерії ідентифікації бактерій.

2.11. Вплив факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність мікроорганізмів.

2.12. Особливості культивування мікроорганізмів для технологічних цілей. Синтез мікроорганізмами амінокислот, вітамінів, ферментів тощо.


3.1. Практичне використання дії факторів зовнішнього середовища на мікроорганізми.

3.2. Асептика. Мікробіологічний контроль за дотриманням правил асептики в аптеках та на фармацевтичних підприємствах.

3.3. Антисептика. Мікробіологічні основи антисептичних засобів, вимоги, механізм дії.

3.4. Характеристика методів стерилізації в залежності від основних діючих факторів.

3.5. Стерилізація. Способи стерилізації, апаратура.

3.6. Методи контролю за ефективністю стерилізації.

3.7. Дезинфекція. Основні групи дезинфікуючих речовин, механізм дії.

3.8. Вибір методу стерилізації в залежності від властивостей об'єкту.

3.9. Методи стерилізації термолабільних розчинів, рідин та препаратів.

3.10. Особливості стерилізації розчинів для парентерального введення. Способи контролю за якістю стерилізації. Хімічні та мікробіологічні тести.

3.11. Вплив біологічних факторів на життєдіяльність мікроорганізмів. Форми співжиття мікробів.

3.12. Знищення переносників інфекційних захворювань. Дезинсекція. Дератизація.


4.1. Будова геному бактеріальної клітини.

4.2. Модифікаційна мінливість бактерій.

4.3. Мутаційна мінливість бактерій.

4.4. Генетичні рекомбінації у бактерій (кон’югація, трансдукція, трансформація).

4.5. Характеристика плазмід та рухливих генетичних елементів. Їхнє значення.

4.6. Генна інженерія. Сучасні досягнення, практичне використання.

4.7. Сучасні генно-інженерні діагностичні, лікувальні та профілактичні препарати. Одержання, використання.

4.8. Біотехнологія.

4.9. Використання мікроорганізмів для одержання фармацевтичних препаратів.

4.10. Мікробіологічні основи виробництва антибіотиків.

4.11. Використання мікроорганізмів для виготовлення вакцинних і сироваткових препаратів.

4.12. Генетичні методи діагностики інфекційних хвороб. Полімеразна ланцюгова реакція. Рестрикційний аналіз.


5.1. Інфекція (поняття, класифікація форм інфекцій).

5.2. Резервуари та джерела інфекції. Механізми, шляхи та фактори передачі інфекції.

5.3. Інфекційний процес. Динаміка, періоди.

5.4. Інфекційний процес (вогнищеві і поширені форми).

5.5. Патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Особливості біології мікробів – паразитів.

5.6. Фактори вірулентності мікроорганізмів. Їхня характеристика.

5.7. Мікробні екзотоксини. Механізм дії на макроорганізм.

5.8. Визначення ступеня вірулентності, інфікуючої дози та сили токсину. Мінімальна летальна доза. Доза, що вбиває 50% заражених тварин.

5.9. Одержання мікробних токсинів для медичних потреб. Виробництво анатоксинів.

5.10. Мікробні ендотоксини. Механізм токсичної та пірогенної дії. Попередження забруднення лікарських форм ендотоксинами.

5.11. Роль макроорганізму, факторів довкілля і соціальних факторів у виникненні і поширенні інфекційних хвороб.

5.12. Експериментальний метод діагностики.


6.1. Поняття імунітету. Імунна система організму. Роль, функція, задачі.

6.2. Фактори неспецифічного захисту організму від інфекції.

6.3. Імунна система організму. Центральні та периферичні органи імунної системи.

6.4. Антигени, їхня характеристика. Антигенна структура мікробної клітини. Повноцінні і неповноцінні антигени.

6.5. Імуноглобуліни (структура, класи, функції). Механізм імунної відповіді на антигени.

6.6. Імунопатологічні реакції макроорганізму. Алергічні реакції.

6.7. Вакцини (виготовлення, види, механізм дії, застосування).

6.8. Сироваткові препарати (виготовлення, види, механізм дії, застосування).

6.9. Імунологічні реакції in vitro. Характеристика серологічних реакцій для ідентифікації антигенів.

6.10. Серологічний метод діагностики інфекційних захворювань. Основні реакції для виявлення антитіл.

6.11. Імунобіологічні препарати, види склад, призначення, принцип одержання.

6.12. Діагностичні препарати і системи для діагностики, специфічної та неспецифічної терапії і корекції неінфекційних хвороб. Моноклональні антитіла.


7.1. Історія відкриття хіміопрепаратів та антибіотиків, їхнє значення.

7.2. Основні групи хіміотерапевтичних препаратів, механізм дії на мікроорганізми.

7.3. Джерела та способи одержання антибіотиків. Використання генної інженерії та біотехнології у виробництві антибіотиків.

7.4. Класифікація антибіотиків за хімічною структурою. Механізм дії на мікробну клітину.

7.5. Антибіотики та хіміопрепарати, що використовують для лікування захворювань, викликаних рикетсіями, спірохетами, хламідіями, мікоплазмами,

7.6. Антибіотики та хіміопрепарати, що використовують для лікування захворювань, викликаних актиноміцетами, грибами, найпростішими та гельмінтами.

7.7. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків та хіміотерапевтичних препаратів.

7.8. Значення мікробіологічних досліджень для раціонального підбору антимікробних засобів.

7.9. Принципи раціонального використання антибіотиків.

7.10. Побічна дія антибіотиків на організм людини, методи запобігання.

7.11. Генетичні, біохімічні та екологічні аспекти проблеми набутої резистентності мікроорганізмів до антибіотиків.

7.12. Значення мікробіологічних досліджень для раціонального підбору антимікробних засобів.


8.1. Особливості вірусів, як живих систем. Відмінність вірусів від клітинних форм життя. Вірусоподібні структури: віроїди, пріони, плазміди.

8.2. Хімічний склад вірусів. Типи молекул нуклеїнових кислот. Вірусні білки, їхні функції.

8.3. Морфологія, морфогенез і біофізичні властивості вірусів.

8.4. Основи класифікації вірусів. Номенклатура. Основні родини, роди і типові представники.

8.5. Репродукція вірусів. Характеристика основних стадій відтворення вірусів. Реалізація генетичної інформації у вірусів.

8.6. Цитопатогенна дія вірусів на клітини. Характеристика різних типів ЦПД.

8.7. Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Противірусний імунітет. Інтерферони, механізм противірусної дії. Лікувальні препарати інтерферонів, способи одержання і використання.

8.8. Специфічна профілактика вірусних хвороб. Противірусні вакцини, способи одержання та зберігання вакцин.

8.9. Культивування вірусів. Культури клітин, їхні типи. Культури тканин.

8.10. Виділення вірусів на курячих ембріонах. Будова курячого ембріона. Способи зараження.

8.11. Культивування вірусів на лабораторних тваринах. Способи зараження.

8.12. Бактеріофаги, практичне використання.


9.1. Етапи виділення та ідентифікації вірусів.

9.2. Методи лабораторної діагностики, що використовуються у вірусології.

9.3. Виявлення вірусів у заражених культурах клітин. Цитопатична дія вірусів. Внутрішньоклітинні включення. Бляшкоутворення.

9.4. Виявлення вірусів з допомогою реакції гемаглютинації (РГА). Суть реакції. Хід постановки. Інтерпретація результатів.

9.5. Виявлення вірусів з допомогою реакції гемадсорбції (РГадс). Хід постановки. Інтерпретація результатів.

9.6. Ідентифікація вірусів. Реакція нейтралізації (РН) інфекційної та цитопатичної дії вірусів. Кольорова проба.

9.7. Ідентифікація вірусів. Реакція гальмування гемаглютинації (РГГА), суть реакції, хід постановки. Інтерпретація результатів.

9.8. Виявлення та ідентифікація вірусів на курячих ембріонах.

9.9. Виявлення вірусів на тваринах і їхня ідентифікація.

9.10. Значення імуноферментного аналізу для діагностики вірусних хвороб (виявлення антитіл та антигенів).

9.11. Імунолюмінесцентний метод виявлення вірусних антигенів

9.12. Генодіагностика вірусних хвороб, значення полімеразної ланцюгової реакції.


10.1. Класифікація вірусів грипу. Будова віріона грипу А. Основні біологічні властивості. Епідеміологія, патогенез і клініка грипу. Імунітет. Лабораторна діагностика грипу. Препарати для профілактики і лікування грипу.

10.2. Основні представники родини параміксовірусів. Будова віріона. Віруси парагрипу. Епідеміологія, патогенез, клініка, імунітет. Лабораторна діагностика. Профілактика.

10.3. Вірус кору. Вірус паротиту. Особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної терапії та профілактики.

10.4. Вірус сказу, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.

10.5. Загальна характеристика вірусів, що передаються членистоногими. Вірус кліщового енцефаліту. Діагностика, препарати для профілактики.

10.6. Ентеровіруси. Вірус поліомієліту. Будова віріона. Епідеміологія, патогенез, клініка, імунітет при поліомієліті. Лабораторна діагностика. Профілактика. Характеристика вакцин.

10.7. Вірус гепатиту А. Характеристика захворювання і методів лабораторної діагностики. Епідеміологія. Профілактика та лікування.

10.8. Вірус імунодефіциту людини. Особливості будови. Епідеміологія, патогенез, клініка ВІЛ-інфекції. Зміни імунологічних показників при ВІЛ-інфекції. Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції та СНІДу. Профілактика та лікування СНІДу.

10.9. Герпесвіруси, класифікація, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічного лікування.

10.10. Родина аденовірусів. Роль у патології людини. Епідеміологія, патогенез і клініка аденовірусних інфекцій. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика і лікування аденовірусних інфекцій.

10.11. Вірус гепатиту В, D. Особливості будови вірусів, епідеміології, патогенезу, клініки та профілактика гепатитів. Методи вірусологічної діагностики. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

10.12. Вірусні гепатити С, G та Е. Особливості епідеміології та патогенезу. Вірусологічна діагностика. Препарати для специфічної профілактики.



КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ (СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ).Модуль 1.

1. Яка структура є універсальною для всіх клітинних форм, в прокаріотах розташована безпосередньо під клітинною стінкою і обмежує протопласт? Її будова, функції. Значення для клітини.

2. Клітинна стінка бактеріальної клітини. Її будова, функції, значення в мікробіологічній діагностиці і лікуванні інфекційних захворювань.

3. У мазку, виготовленому з матеріалу хворого на туберкульоз, що надійшов у бактеріологічну лабораторію, було виявлено червоні, поодиноко розташовані паличкоподібні бактерії та синьо-фіолетові скупчення бактерій круглої форми. Які властивості бактерій виявлено, який метод дослідження використано?

4. При мікроскопії мазка, виготовленого з свіжої завісини бактерій, виявлено хаотичний рух мікроорганізмів. Як приготувати препарати, що дозволять спостерігати дану мікроскопічну картину? Особливості мікроскопії.

5. При бактеріоскопії препарату, виготовленого від хворого туберкульозом, було виявлено збудника. Який метод фарбування для цього застосовано? Опишіть мікроскопічну картину.

6. Мікроскопічна картина: палички середніх розмірів, розташовані переважно під кутом одна до одної, світло-коричневого кольору з темно-синіми, майже чорними зернами на кінцях. Які ознаки мікроорганізму виявлено? Який метод дослідження і фарбування при цьому використано?

7. При мікроскопії в імерсійній системі вивчено препарат-мазок з культури стрептобацил, зафарбований за методом Ожешки. Яку структурну особливість бактерій досліджено? Намалюйте можливу мікроскопічну картину.

8. На пластинці МПА в чашці Петрі після 18 год. інкубування було отримано два типи колоній бактерій. Які методи посіву дозволяють одержати ізольовані колонії мікроорганізмів? Складовим якого методу є даний етап дослідження?

9. Охарактеризуйте метод, що дає змогу виділити та ідентифікувати чисту культуру збудника з досліджуваного матеріалу. Назвіть етапи дослідження та їхній зміст.

10. Для виділення та ідентифікації чистої культури мікроорганізмів використовують поживні середовища, що містять відповідні вуглеводи. До якої групи належать вказані середовища? Їхнє практичне використання.

11. При посіві чистої культури бактерій з похилого агару на середовища Гіса було отримано такий результат: зміна кольору з жовтого на рожевий та поява пухирців газу в поплавку - в середовищах з глюкозою, лактозою та манітом; в пробірці з МПА - почорніння одного з індикаторних папірців. Які властивості мікроорганізмів виявляють таким чином? Оцініть отримані результати та зробіть висновок про їх інформативність при ідентифікації бактерій.

12. Які методи використовують для виділення чистої культури анаеробів? Як створити анаеробні умови в лабораторіях?

13. Готові лікарські форми повинні відповідати строгим вимогам. Яким чином проводиться контроль за дотриманням правил асептики в аптеках та на фармацевтичному виробництві?

14. Деякі інфекції можна попередити шляхом активної імунізації людей і тварин. Які препарати для цього використовують? Який механізм їхьої дії? Наведіть 4-6 прикладів.

15. Вкажіть особливості виготовлення вакцинних препаратів з живих мікроорганізмів, їхні переваги і недоліки. Наведіть 3-5 прикладів.

16. Які переваги мають інактивовані вакцини? Як їх одержують? Наведіть 3-5 прикладів.

17. Для специфічної профілактики інфекцій, в патогенезі яких основне значення має дія екзотоксину бактерій, використовують вакцини, що створюють антитоксичний імунітет. Наведіть 2-4 приклади.

18. На початковому етапі розвитку інфекцій, в патогенезі яких основне значення надається дії екзотоксину, обов'язковим лікувальним заходом є введення антитоксичних сироваток. Як виробляють ці препарати, механізм їх дії?

19. У дитячу консультацію для проведення масової імунізації надійшов препарат АКДП. Охарактеризуйте імунітет, що створюється після введення цього препарату. Для профілактики яких інфекцій його використовують?

20. При деяких бактеріальних інфекціях діагноз можна поставити за короткий час (2-4 год.). Наведіть 2-3 приклади реакцій, які використовують для експрес-діагностики? Які діагностичні препарати для цього потрібні?

21. Баклабораторією закуплено препарат: "Імунна діагностична полівалентна шигельозна сироватка аглютинуюча". З якою метою буде використано цей препарат?

22. Баклабораторією закуплено препарат "Еритроцитарний черевно-тифозний діагностикум". З якою метою і як потрібно використати цей препарат?

23. У пацієнта після введення імунної гетерологічної сироватки на 12 день на шкірі з'явилася дрібна червона висипка, біль в суглобах, підвищення температури тіла, збільшення лімфатичних вузлів. Як оцінити стан хворого? Як попередити виникнення таких ускладнень?

24. Після виділення чистої культури збудника з вогнища гнійного запалення необхідно дати рекомендації для етіотропного лікування даного пацієнта. Як встановити чутливість виділеної культури до антимікробних препаратів?

25. При лікуванні хворого з післяопераційним ускладненням, спричиненим бактеріями з множинною резистентністю до медикаментів, був використаний біологічний препарат, що зумовив виражений лікувальний ефект протягом декількох днів. Назвіть і охарактеризуйте його.

26. Відомо, що після тривалого лікування препаратами пеніциліну інфекцій, викликаних грампозитивними бактеріями, утворюються поліморфні мікроорганізми, які змінюють морфологію та тинкторіальні властивості і набувають резистентності до цього антибіотика. Чому дані бактерії стали нечутливими до пеніциліну? Як прийнято називати такі форми бактерій?

27. У бактеріологічній лабораторії завжди постає потреба в знищенні мікроорганізмів та їхніх спор. Запропонуйте методи стерилізації для скляного посуду, неорганічних розчинів солей, розчинів глюкози, дистильованої води, сироватки, гумових корків, металевих шпателів.

28. Одним з критеріїв призначення антибіотиків є наявність у мікроорганізма мішені, чутливої до згубної дії препарату. Назвіть механізми, що здатні перешкодити взаємодії антибіотика і мішені, шляхи їх подолання.

29. Людина, яка перехворіла і не повністю позбулася збудника, стає джерелом інфекції для оточуючих. Як називається такий вид інфекції? Які види інфекцій ви знаєте?

30. У патогенезі одних інфекційних хвороб провідна роль належить дії екзотоксинів, інших - ендотоксинів. У чому полягають основні відмінності цих токсичних речовин?

31. Значна кількість мікроорганізмів є продуцентами антибіотиків. Назвіть антибіотики та мікроорганізми, що їх продукують (5-7 прикладів).

32. Як відомо, відкриття пеніциліну та його широке використання внесло вагомий внесок у боротьбу з інфекціями. Але в останні роки ефективність використання цього антибіотика значно знизилась. З чим це пов'язано?

33. Одним з обмежень широкого використання антибіотиків в клінічній практиці є їхня побічна дія на організм людини. Назвіть можливі ускладнення антибіотикотерапії та методи їхнього запобігання.

34. В останні роки широко застосовують комбіновані пеніцилінові препарати - аугментин, сульбактам. Поясніть механізм дії та вкажіть спектр їхнього застосування.

35. Для лікування інфекційних хвороб призначають хіміопрепарати та антибіотики. Як підібрати найбільш ефективний протимікробний препарат до якого б був чутливий збудник?

36. Мікроорганізми в процесі життєдіяльності виділяють у довкілля різні ферменти. Назвіть основні групи ферментів бактерій і наведіть приклади їхнього практичного використання.

37. У 1908 р. І.І. Мечнікову та П. Ерліху було присуджено Нобелівську премію. За які досягнення було нагороджено відомих вчених? Основою якої науки стали їхні дослідження?

38. Свіжа кров має виражену бактерицидну активність проти деяких бактерій. Це пояснюється наявністю в ній антитіл і особливого фактора, присутність якого не пов'язана зі специфічною імунною відповіддю. Про який фактор йдеться? Яка його природа і механізм дії?

39.Які продукти деяких бактерій мають такі властивості: органотропність, токсичність, антигенність, імуногенність? Їхнє значення для бактеріальної клітини, використання в мікробіологічній практиці.

40. Існують речовини, які здатні при попаданні в організм людини викликати розвиток специфічних імунологічних реакцій. Як називаються такі речовини? Їхні властивості. Що зумовлює специфічність їхньої дії?

41. Однією з форм імунної відповіді на проникнення антигену в організм є синтез антитіл. Яка функція антитіл? Від чого залежить специфічність їхньої дії?

42. Імунітет до деяких інфекцій новонароджена дитина отримує через плаценту від матері. Який клас імуноглобулінів здійснює цей захист, їхня будова? Значення трансплацентарного імунітету.

43. В останні роки широкого застосування набули моноклональні антитіла. Як отримують моноклональні антитіла? Мета їхнього практичного використання.

44. Де використовується згубна дія фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми? Наведіть приклади.

45. Починаючи з 50-х років 20 століття мікробіологія вступила у молекулярно-генетичний період розвитку. Які наукові досягнення та відкриття зроблені в цей період?

46. Мікробні клітини здатні передавати генетичну інформацію як "горизонтально", так і "вертикально". Яким чином здійснюються рекомбінації у бактерій? Їхнє практичне значення.

47. Деякі мікробні клітини мають позахромосомні генетичні елементи, що не є обов'язковими для клітини-хазяїна, але при дії певних факторів довкілля забезпечують їм переваги, в порівнянні з безплазмідними бактеріями. Охарактеризуйте відомі плазміди; їхнє значення для бактерій.

48. За останні роки широкого розвитку набула біотехнологія. Які мікробіологічні об'єкти і з якою метою використовує біотехнологія? Наведіть 4-6 прикладів.

49. Мікробіологічна наука веде пошуки мікроорганізмів, які здатні синтезувати продукти або здійснювати реакції, що використовуються в біотехнологічних процесах. Наведіть 4-6 прикладів.

50. В останні роки широкого застосування набули біологічні препарати, отримані методом генної інженерії. Наведіть 3-5 прикладів.

51. У 1892 році дослідами вченого Д.Й. Івановського було проведено експерименти, завдяки яким було відкрито нові мікроорганізми. В чому їхня суть? Роботи яких вітчизняних вчених сприяли подальшому розвитку нової науки?

52. Які особливості вірусів дали можливість характеризувати їх, як генетичних паразитів клітин тварин, рослин і людини?

53. Властивістю усього живого є здатність до самовідтворення. Для вірусів існує один тип розмноження. Як він називається? У чому його суть?

54. Первинною моделлю для культивування вірусів були лабораторні тварини. Назвіть їх, вкажіть переваги та обмеження їхнього застосування.

55. Віруси є облігатними паразитами клітин людини, тварин і рослин. Як цю особливість вірусів було використано для культивування вірусів іn vitro?

56. У діагностиці бактеріальних інфекцій використовують здатність бактерій розчинятися під дією специфічного вірусу. Які віруси мають таку дію, на чому вона заснована?

57. Для мікробних клітин можлива інтеграція з помірним фагом. Як називається це явище? Чим воно характеризується? Де використовується?

58. На чому засноване використання вірусів бактерій з діагностичною, профілактичною та лікувальною метою? Наведіть приклади.

59. Для виявлення вірусу дослідним матеріалом заразили курячий ембріон. Через 48 годин інкубації в алантоїсній рідині встановили наявність вірусу. Які методи, реакції і ознаки дозволили це зробити?

60. Серологічні реакції широко використовують для ідентифікації мікроорганізмів. Які особливості їхнього використання у вірусології? Наведіть 2-3 приклади.

61. Клітини і тканини, що вирощуються поза організмом, використовуються для культивування вірусів. Які різновиди цієї моделі відомі? Методи отримання і вирощування.

62. Про розмноження вірусу в культурі клітин свідчать ознаки його дії. Охарактеризуйте ці ознаки і методи їхнього виявлення.

63. З 50-тих років XX століття віруси почали вирощувати на культурах клітин. Як виявити вірус та ідентифікувати його в цій клітинній системі?

64. Як ідентифікувати вірус при використанні чутливої системи - лабораторні тварини?

65. Про вірус відомо, що він належить до родини Раramyxoviridae; викликає інфекцію, що супроводжується висипкою; при культивуванні in vitro викликає в культурі клітин утворення симпластів. Якому вірусу відповідають згадані ознаки?

66. Основний механізм передачі цієї інфекції - парентеральний, хвороба характеризується тривалим інкубаційним періодом, ураженням клітин печінки, жовтяницею. Про яку хворобу слід думати? Як можна підтвердити діагноз цієї хвороби?

67. Хворому з ураженням ЦНС встановлено діагноз: поліомієліт. Охарактеризуйте збудника цієї інфекції та препарати, що використовують для специфічної профілактики.

68. Які особливості структури і культивування має збудник ВІЛ?

69. Наведіть приклади живих противірусних вакцин і охарактеризуйте створюваний ними імунітет.

70. Наведіть приклади вбитих противірусних вакцин і охарактеризуйте створюваний ними імунітет.

71. Назвіть хіміопрепарати, імунобіологічні препарати, що використовуються для лікування і профілактики вірусних інфекцій. Охарактеризуйте механізм їх дії.

72. Виникнення вірусного захворювання людини можливе тільки при наявності асоціації двох мікроорганізмів, тобто репродукція збудника є неможливою при відсутності іншого мікроба. Назвіть і охарактеризуйте цю хворобу.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ (ТЕСТИ) ТА ВІДПОВІДІ З ПОЯСНЕННЯМИ. Модуль 1.

1. Існують території, перебування на яких людей чи тварин пов’язано з постійним ризиком зараження певними видами бактерій. Яка особливість цих бактерій зумовлює їх тривале перебування у грунті?

А. Капсулоутворення

В. Здатність розмножуватися у залишках рослин

С. Наявність щільної клітинної стінки

D. Цистоутворення

Е. Спороутворення

Правильна відповідь – Е. Деякі роди бактерій за несприятливих для них умовах утворюють захисні форми – ендоспори, які забезпечують їм збереження виду (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).


2. У хворого була виділена культура бактерій, що не росте в присутності кисню. Як забезпечити умови росту для цієї культури?

  1. Використанням сироваткового середовища

  2. Використанням печі Пастера

  3. Використанням анаеростату

  4. Використанням апарата Кротова

Е. Використанням похилого МПА

Правильна відповідь – С. Анаеробні умови створюють різними способами: найбільш досконалим є використання анаеростатів – приладів, в яких відсмоктується повітря (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).


3. До структурних елементів генетичного апарату бактерій входять:

А. Бактеріальна хромосома і рибосоми

В. Нуклеоїд і плазміди

С. Ядро і плазміди

D. Нуклеоїд і полірибосоми

E. Бактеріальна хромосома і мезосоми

Правильна відповідь – В. Носієм генетичної інформації у прокаріотів є бактеріальна хромосома (нуклеоїд) - кільцева молекула ДНК, плазміди, IS – елементи та транспозони (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).

4. Під час епідемії грипу хворому з підвищеною температурою та нежиттю поставлено діагноз "грип". Який хіміопрепарат призначено хворому для лікування?



  1. Стрептоміцин

  2. Ремантадин

  3. Пеніцилін

  4. Новарсенол

Е. Стрептоцид

Правильна відповідь – В. Як специфічні протигрипозні засоби застосовують похідні адамантану (ремантадин). Вони діють переважно на віруси грипу типу А (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).


5. Які із перелічених методів стерилізації забезпечують повну загибель мікроорганізмів та їх спор при одноразовій термічній обробці об’єкту?

А. Тиндалізація

В. Кип’ятіння

С. Автоклавування

D. Пастеризація

Е. --------

Правильна відповідь – С. Автоклавування є основним і найнадійнішим способом стерилізації. Він базується на прогріванні матеріалу насиченою парою під тиском вище атмосферного. В автоклаві гарантується знищення вегетативних форм і спор, які гинуть при температурі вище 1000С (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).
6. У пацієнта виникло нагноєння післяопераційної рани. При бактеріологічному дослідженні гнійних виділень виявлено кишкову паличку, резистентну до пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів і макролідів, чутливу до аміноглікозидів. Який препарат слід використати для антибіотикотерапії?

A. Цефотаксим

B. Оксацилін

C. Доксициклін

D. Гентаміцин

E. Еритроміцин

Правильна відповідь – D. Оскільки даний мікроорганізм є резистентним до перелічених препаратів, але чутливий до аміноглікозидів, то й застосувати препарат слід з цієї групи. В даному випадку – гентаміцин, аміноглікозид ІІ покоління (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).
7. Чутливість клітин макроорганізму до ВІЛ зумовлена наявністю специфічних рецепторів CD-4. Які клітинні популяції характеризуються найвищою чутливістю до інфікування вказаним маркером ?

А. Т-хелпери

В. Т-супресори

С. Цитотоксичні Т-лімфоцити

D. В-лімфоцити

Е. Ендотеліоцити

Правильна відповідь – А. Віріони ВІЛ мають зовнішню ліпідну мембрану, в яку вмонтовані вірусні білки gP-120 та gP-41. Білок gP-120 відповідає за адсорбцію віруса на специфічних рецепторах клітини Т-хелперах (Т4-рецепторах лімфоцитів-хелперів) (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).
8. У хворого з важким перебігом пневмонії виділена культура бактерій, клітини якої оточені слизовим шаром, що має тісний зв’язок з клітинною стінкою. Чим пояснюється висока вірулентність культури з такими морфологічними властивостями?


  1. Ендотоксином капсульних бактерій

  2. Адгезивними властивостями капсул

  3. Токсиноутворенням капсульних бактерій

  4. Інвазивними властивостями капсул

Е. Антифагоцитарною дією капсули

Правильна відповідь – Е. Одним з факторів вірулентності є агресивність – здатність протистояти факторам неспецифічної резистентності та імунного захисту макроорганізму. Капсула бактерій є важливим фактором патогенності (захищає від фагоцитозу) (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).


9. Для профілактики вірусного гепатиту В широко застосовується рекомбінантні вакцини. Такі вакцини отримують:

  1. Імунізацією коней штучно створеними поверхневими антигенами

  2. Введенням поверхневого антигену в ліпосоми

  3. Хімічним синтезом антигенів

  4. Методом моноклональних антитіл

Е. Пересадкою генів вірусу в клітини дріжджів

Правильна відповідь – Е. У випадку, коли вакцинні штами погано культивуються в лабораторних умовах, застосовують генно-інженерний метод виготовлення вакцин. Так ген Hbs – антигену віруса гепатиту В вбудовують в дріжджову клітину (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).


10. Аптечна фірма отримала замовлення на постачання до лабораторії діагностичних препаратів, що використовується для вивчення антигенних властивостей збудника. Які це препарати?

A. Діагностичні сироватки

B. Імуноглобуліни

C. Алергени

D. Діагностикуми

E. Бактеріофаги

Правильна відповідь – А. Діагностичні сироватки – препарати крові тварин, які містять високий рівень специфічних антитіл. Вони використовуються для ідентифікації антигенів, зокрема – мікроорганізмів (Мікробіологія з основами імунології: Підручник.- В.В.Данилейченко, Й.М.Федечко, О.П. Корнійчук. – Київ, «Медицина», 2009. - С. 208-209, 233).

РОЗДІЛ ІІ. РОБОЧА ПРОГРАМА З МІКРОБІОЛОГІЇ З ОСНОВАМИ ІМУНОЛОГІЇ

Модуль 2. Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія. Фітопатогенні мікроорганізми.

Змістовий модуль 14. Патогенні прокаріоти та еукаріоти.

Тема 1. Патогенні коки.

Бактерії – збудники гнійних захворювань у людини. Рід стафілококів. Видова диференціація. Токсиноутворення та інші фактори патогенності. Особливості патологічних процесів, що викликаються стафілококами. Мікробіологічна діагностика стафілококових процесів. Особливості антибіотикотерапії стафілококових захворювань. Антибіотикорезистентність, методи подолання. Стафілококовий анатоксин, стафілококові імунні препарати.

Рід стрептококів. Основні патогенні види, критерії міжвидової диференціації. Особливості патологічних процесів, що викликаються стрептококами. Значення імунопатологічних процесів, викликаних стрептококами. Препарати для профілактики та лікування ревматизму.

Особливості мікробіологічної діагностики гнійних захворювань, сепсису та інших процесів, що викликаються стафілококами і стрептококами.

Рід нейсерій. Біологічні властивості менінгококів. Значення в патології. Особливості мікробіологічної діагностики. Вимоги до препаратів для лікування менінгітів. Специфічна профілактика менінгококового менінгіту.

Біологічні властивості гонококів. Гонорея, як венеричне захворювання. Значення мікробіологічних методів діагностики гонореї. Препарати для лікування, антибіотики, вакцинотерапія. Профілактика, значення соціальних факторів.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка