Методичні вказівки І завдання до контрольних робіт з мікробіології з основами імунології




Сторінка6/8
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8


Теми для самостійної роботи студентів Модуль 2.



з/п

Теми робіт


К-сть годин

ІV семестр



Збудники стафілококових інфекцій. Лабораторна діагностика. Препарати для етіотропного лікування.

2



Збудники стрептококових інфекцій. Лабораторна діагностика. Препарати для етіотропного лікування.

2



Захворювання викликані менінгококами. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

2



Захворювання викликані гонококами. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

2



Збудники кишкових інфекцій (сальмонели). Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

4



Збудники кишкових інфекцій (шигели). Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

3



Збудники кишкових інфекцій (протеї, синьогнійна паличка та ін.). Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

5



Збудники респіраторних бактеріальних інфекцій (дифтерії). Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

2



Збудники респіраторних бактеріальних інфекцій (коклюш). Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

2



Збудники респіраторних бактеріальних інфекцій (туберкульоз). Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

2



Збудник холери. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

3



Збудник чуми. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

3



Збудник сибірської виразки. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

2



Збудники зоонозних інфекцій (туляремія). Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

1,5



Збудники зоонозних інфекцій (бруцельоз). Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

1,5



Збудники газової анаеробної інфекції. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

3



Збудник ботулізму. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

2



Збудник правцю. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

2



Спірохети. Збудник сифілісу. Лабораторна діагностика. Препарати для та лікування, профілактика.

2



Спірохети. Збудники епідемічного та ендемічного поворотного тифу. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для та лікування, профілактика.

2



Спірохети. Збудник лептоспірозу. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для та лікування та специфічної профілактика

2



Патогенні мікоплазми. Роль у патології людини. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

2



Патогенні рикетсії. Роль у патології людини. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування та профілактики.

2



Патогенні рикетсії. Збудники кліщових плямистих лихоманок, Ку-лихоманок. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

2



Патогенні рикетсії. Збудники епідемічнрго та ендемічного висипного тифу, хв. Лайма. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

3



Хламідії. Збудники орнітозу, трахоми. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

3



Збудники актиномікозів. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

1



Збудники мікозів. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

3



Збудники кандідозів. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

3



Патогенні найпростіші. Збудники малярії. Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

4



Патогенні найпростіші (лейшманії. амеби, токсоплазми, трихомонади, лямблії). Особливості епідеміології. Лабораторна діагностика. Препарати для лікування.

6



Клінічна мікробіологія. Правила забору та транспортування клінічного матеріалу. Особливості клінічних досліджень.

6



Екологія мікроорганізмів. Санітарно-показові мікроорганізми довкілля (питної води) і показники, методи їхнього встановлення.

3



Екологія мікроорганізмів. Санітарно-показові мікроорганізми довкілля (повітря закритих приміщень) і показники, методи їхнього встановлення.

3



Екологія мікроорганізмів. Санітарно-показові мікроорганізми довкілля (грунту) і показники, методи їхнього встановлення.

1



Мікрофлора тіла людини.

3



Мікрофлора приміщень аптек та фармацефтичних виробництв.

3



Фітопатогенні мікроорганізми (бактерії). Особливості діагностики хвороб рослин. Методи профілактики та лікування.

3



Фітопатогенні мікроорганізми (гриби). Особливості діагностики хвороб рослин. Методи профілактики та лікування.

3



Фітопатогенні мікроорганізми (віруси). Особливості діагностики хвороб рослин. Методи профілактики та лікування.

1



Мікрофлора рослинної сировини готових лікарських форм.

3




Підготовка до підсумкового модульного контролю 2

8

Разом

116


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ (КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ).

Модуль 2. Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія. Фітопатогенні мікроорганізми.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.

1.1. Роль стафілококів у патології людини. Біологічні ознаки стафілококів.

1.2. Характеристика методів мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій. Встановлення джерел інфекції при внутрішньолікарняних спалахах стафілококової інфекції та хар­чових отруєннях.

1.3. Препарати етіотропного та специфічного лікування стафілококових інфекцій. Препарати для лікування стафілококових інфекцій, викликаних пеніциліназопродукуючими і метицилінорезистентними штамами.

1.4. Роль стрептококів у патології людини. Біологічні ознаки стрептококів.

1.5. Особливості патогенезу і характер імунітету при стрептококових інфекціях.

1.6. Характеристика методів мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій.

1.7. Значення імунопатологічних процесів, викликаних стрептококами. Препарати для профілактики та лікування ревматизму.

1.8. Біологічні ознаки менінгококів. Особливості патогенезу та імунітету при менінгіті.

1.9. Мікробіологічна діагностика менінгококових інфекцій. Виявлення менінгококового носійства.

1.10. Біологічні ознаки гонококів. Роль у патології людини. Мікробіологічна діагностика гонококової інфекції.

1.11. Характеристика препаратів для профілактики, діагностики і лікування інфекцій, викликаних грампозитивними коками.

1.12. Характеристика препаратів для профілактики, діагностики і лікування інфекцій, викликаних грамнегативними коками.
2.1. Сучасна класифікація представників родини ентеробактерій. Антигени ентеробактерій, їх хімічна природа і локалізація в бактеріальних клітинах.

2.2. Захворювання, що викликаються патогенними і умовно-патогенними бактеріями (УПБ) кишкової групи. Особливості патогенезу і шляхи поширення.

2.3. Елективні та диференціально-діагностичні середовища, що використову­ються при виділенні збудників кишкових інфекцій, їх склад і особливості застосування. Біохімічні ознаки для диференціації ешерихій, шигел і сальмонел.

2.4. Біологічні ознаки кишкової палички. Особливості екології та роль у патології людини.

2.5. Бактеріологічна діагностика захворювань, викликаних ентеропатогенними ешерихіями.

2.6. Особливості епідеміології, патогенезу і характер імунітету при тифо-паратифозних захворюваннях.

2.7. Мікробіологічна діагностика тифо- паратифозних захворювань у залежності від стадії патогенезу хвороби.

2.8. Серологічна діагностика черевного тифу. Особливості бактеріоносійства. Серодіагностика хронічного бактеріоносійства.

2.9. Особливості епідеміології, патогенезу і характер імунітету при дизентерії. Бактеріологічна діагностика дизентерії.

2.10. Препарати для профілактики, діагностики і лікування захворювань, викликаних представниками родини ентеробактерій (сальмонели, шигели, ешерихії).

2.11. Бактерії групи кишкової палички як санітарно-показові мікроорганізми. Методи виявлення, оцінка результатів.

2.12. Гелікобактерна інфекція. Властивості збудника, методи діагностики, препарати для лікування.


3.1. Біологічні ознаки збудника дифтерії. Характеристика токсину.

3.2. Особливості патогенезу та характер імунітету при дифтерії.

3.3. Мікробіологічна діагностика дифтерії. Ознаки диференціації збудника дифтерії та дифтероїдів. Методи виявлення токсигенності дифтерійних бактерій.

3.4. Препарати активної профілактики дифтерії, їх отримання і покази для застосування. Засоби для лікування дифтерії і санації бактеріоносійства.

3.5. Біологічні ознаки коклюшних бактерій. Особливості патогенезу та імуні­тету при коклюші.

3.6. Мікробіологічна діагностика коклюшу. Препарати для активної та пасивної профілактики і лікування коклюша.

3.7. Сучасна класифікація мікобактерій. Збудники туберкульозу, лепри. Основні біологічні ознаки збудників туберкульозу.

3.8. Шляхи зараження і особливості патогенезу при туберкульозі. Характер імунітету.

3.9. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Прискорена діагностика. Особливості обробки матеріалу.

3.10. Алергічні проби при туберкульозі та лепрі, їх інтерпретація.

3.11. Протитуберкульозні антибіотики та хіміопрепарати. Препарати для діагностики і профілактики туберкульозу.

3.12. Збудник лепри, особливості патогенезу. Діагностика. Антилепрозні препарати.


4.1. Захворювання, що належать до особливо небезпечних інфекцій (холера, чума, сибірська виразка). Шляхи їх поширення.

4.2. Захворювання, що належать до зоонозних інфекцій (туляремії, бруцельозу). Шляхи їх поширення.

4.3. Біологічні ознаки збудників чуми, сибірської виразки. Характеристика факторів вірулентності.

4.4. Біологічні ознаки збудників бруцельозу, туляремії. Характеристика факторів вірулентності.

4.5. Холерний вібріон. Біологічні властивості, особливості культивування. Патогенез холери.

4.6. Мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів. Профілактика холери, холерний анатоксин.

4.7. Препарати для лікування холери та її профілактики.

4.8. Збудник чуми. Особливості патогенезу. Мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів чуми.

4.9. Збудник сибірської виразки. Особливості патогенезу. Мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів.

4.10. Туляремія. Особливості патогенезу, методи лабораторної діагностики.

4.11. Бруцельоз. Особливості патогенезу, методи лабораторної діагностики.

4.12. Препарати для діагностики, специфічної профілактики та лікування чуми, сибірської виразки, туляремії, бруцельозу.


5.1. Біологічні особливості збудників анаеробних інфекцій. Екологія.

5.2. Порівняльна характеристика збудників газової гангрени.

5.3. Характеристика токсичних продуктів Сl. регfringens. Засоби специфічної профілактики і лікування.

5.4. Мікроекологія збудників газової гангрени і правцю. Залежність токсиноутворення від локалізації збудника в організмі. Необхідні умови для виникнення газової гангрени та правцю.

5.5. Роль мікробних асоціацій у патогенезі газової анаеробної інфекції. Бактеріологічна діагностика захворювання. Метод прискореного виявлення токсину Сl. рerfringens.

5.6. Біологічні ознаки збудника правцю. Особливості патогенезу. Принципи бактеріологічної діагностики.

5.7. Активна профілактика правцю. Категорії населення, що підлягають щепленню. Препарати.

5.8. Характеристика імунних препаратів, що використовуються для профілактики анаеробних інфекцій при травмах. Правила введення. Механізм дії.

5.9. Отримання протиправцевої сироватки. Одиниці виміру її активності. Властивості правцевого анатоксину. Одиниці виміру його активності.

5.10. Основні ознаки збудника і особливості патогенезу ботулізму.

5.11. Властивості токсину збудника ботулізму і лабораторні методи його виявлення.

5.12. Характеристика лікувально-профілактичних препаратів, що використовуються при підозрі або захворюванні ботулізмом. Механізм дії. Правила введення.


6.1. Класифікація спірохет. Їх роль у патології людини. Характеристика захворювань, викликаних спірохетами.

Біологічні ознаки спірохет. Їх відмінність від бактерій і найпростіших.

6.2. Збудник сифілісу. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету.

6.3. Збудник лептоспірозу. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету.

6.4. Збудники поворотних тифів. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету.

6.5. Збудник хвороби Лайма. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету.

6.6. Мікробіологічна діагностика спірохетозів. Серодіагностика сифілісу (реакція Васермана та інші реакції).

6.7. Препарати для специфічної профілактики, діагностики та лікування спірохетозів.

6.8. Роль рикетсій у патології людини. Особливості епідеміології, патогенезу та імунітету висипного тифу.

6.9. Методи мікробіологічної діагностики рикетсіозів. Особливості культивування. Препарати для профілактики, лікування і діагностики висипного тифу.

6.10. Захворювання, що викликаються хламідіями. Особливості біології хламідій та патогенез захворювань.

6.11. Методи діагностики хламідійних інфекцій. Препарати для діагностики і лікування хламідіозів.

6.12. Захворювання, що викликаються мікоплазмами. Методи діагностики. Препарати для лікування мікоплазмозів.
7.1. Роль мікроскопічних грибів та актиноміцетів у патології людини. Особливості біології грибів, актиноміцетів.

7.2. Патогенні гриби. Систематика патогенних видів.

7.3. Дерматоміцети. Збудники трихофітії та мікроспорії, шляхи зараження. Мікробіологічна діагностика. Хіміопрепарати та антибіотики для лікування.

7.4. Збудники кандидомікозу. Кандидомікоз, як ускладнення антибіотикотерапії. Діагностика, лікування.

7.5. Збудники глибоких мікозів. Характеристика окремих видів, діагностика. Препарати для лікування глибоких мікозів.

7.6. Патогенні найпростіші. Систематика патогенних видів. Малярійний плазмодій, особливості біології (шизогонія, спорогонія).

7.7. Епідеміологія і патогенез малярії. Діагностика малярії. Значення мікроскопічного методу. Протималярійні препарати.

7.8. Лейшманії, патогенність для людини, шляхи зараження. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для лікування лейшманіозу.

7.9. Амеби, патогенність для людини, шляхи зараження. Методи діагностики. Препарати для лікування амебної диентерії.

7.10. Токсоплазми, патогенність для людини, шляхи зараження. Мікробіологічна діагностика, лікування.

7.11. Трихомонади, патогенність для людини, шляхи зараження. Методи діагностики. Препарати для лікування трихомонадозу.

7.12. Лямблії, патогенність для людини. Методи діагностики, препарати для лікування.


8.1. Клінічна мікробіологія. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, їхня роль у розвитку патологічних станів.

8.2. Визначення та класифікація опортуністичних інфекцій.

8.3. Умови виникнення та особливості перебігу.

8.4. Мікробіологічні особливості лабораторної діагностики опортуністичних інфекцій.

8.5. Визначення та класифікація внутрішньолікарняних (госпітальних, нозокоміальних) інфекцій.

8.6. Умови виникнення внутрішньолікарняних інфекцій та широке розповсюдження в медичних установах.

8.7. Мікробіологічні основи діагностики внутрішньолікарняних інфекцій.

8.8. Використання мікроскопічного методу для діагностики внутрішньолікарняних інфекцій.

8.9. Бактеріологічний метод в діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій.

8.10. Серологічні реакції для виявлення антигенів та антитіл.

8.11. Серологічні реакції в експрес-діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій.

8.12. Профілактика та лікування опортуністичних інфекцій (в т. ч. госпітальних).


9.1. Участь мікроорганізмів в колообігу біогенних елементів. Форми взаємовідносин між мікроорганізмами у біоценозах та практичне використання в мікробіології.

9.2. Мікробіоценоз води (склад, функції). Санітарно-показові мікроорганізми води (методи виявлення, значення). Показники мікробного забруднення питної води, державні стандарти, норми.

9.3. Мікрофлора повітря закритих приміщень, значення в виникненні та поширенні інфекційних захворювань. Санітарно-показові мікроорганізми повітря (методи виявлення, показники, норми).

9.4. Мікробіоценоз грунту (склад, функції). Санітарно-показові мікроорганізми грунту (методи виявлення, показники, норми).

9.5. Мікрофлора аптек, фармацевтичних виробництв. Допустимі норми мікробного забруднення. Методи визначення, показники.

9.6. Мікробіологічні методи контролю санітарного стану аптек, фармацевтичних підприємств. Допустимі норми.

9.7. Шляхи мікробного забруднення лікарської сировини і готових лікарських форм. Допустимі норми мікробного забруднення. Методи визначення, показники.

9.8. Нормальна мікрофлора людського організму, її значення.

9.9. Мікрофлора шкіри, її значення.

9.10. Нормальна мікрофлора слизових оболонок дихального та урогенітального тракту людини.

9.11. Нормальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту людини. Дисбактеріози, причини виникнення, препарати для корекції.

9.12. Експериментальний метод дослідження при вивченні мікробіоценозів живого організму. Використання лабораторних тварин і тварин-гнотобіотів.

10.1. Мікроорганізми – збудники хвороб рослин.

10.2. Вплив фітопатогенних мікроорганізмів на лікарські рослини.

10.3. Основні прояви фітопатогенної дії на лікарські рослини.

10.4. Фітопатогенні бактерії. Бактеріози.

10.5. Фітопатогенні гриби. Мікози.

10.6. Фітопатогенні віруси. Вірози.

10.7. Джерела та шляхи інфікування рослин.

10.8. Основні фізіологічні та анатомічні ознаки хвороб рослин.

10.9. Методи і препарати для боротьби з мікробними хворобами рослин.

10.10. Методи і шляхи попередження мікробного псування лікарської сировини.

10.11. Особливості розвитку інфекційного процесу в рослин.

10.12. Умови розвитку інфекційних хвороб рослин, методи їх попередження.


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка