Методичні вказівки І завдання до контрольних робіт з мікробіології з основами імунології




Сторінка8/8
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Змістовий модуль 6. Систематика та номенклатура мікроорганізмів.

1. Основи геносистематики мікроорганізмів, критерії класифікації, основні таксономічні одиниці.

2. Поняття виду, роду, родини мікроорганізмів. Внутрішньовидова диференціація мікроорганізмів – біовари, хемовари, серовари, штами.

3. Класифікація еукаріотичних мікроорганізмів – найпростіших, грибів, гельмінтів.


Змістовий модуль 7. Інфекція.

1. Інфекція. Роль мікроорганізмів у виникненні інфекційного процесу. Патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Фактори вірулентності, їх характеристика, одиниці виміру.

2. Мікробні токсини, їх характеристика, хімічна природа, механізм дії.

3. Роль макроорганізму, факторів довкілля та соціальних факторів у виникненні, розвитку та поширенні інфекційного процесу.

4. Види інфекцій. Механізми і шляхи передачі інфекцій, джерело та резервуар інфекції, фактори передачі. Форми поширення інфекції в популяції: спорадичні захворювання, епідемія, пандемія. Епізоотія.

5. Поширення патогенних мікроорганізмів і токсинів мікроорганізмів в організмі. Динаміка інфекційного процесу, фази, стадії, періоди. Поняття про патогенез інфекційної хвороби.


Змістовий модуль 8. Основи імунології.

1. Сучасне визначення поняття “імунітет”. Види і форми імунітету.

2. Неспецифічні фактори захисту організму. Комплемент, його властивості, шляхи активації. Фагоцитоз, види фагоцитуючих клітин. Стадії фагоцитозу, завершений і незавершений фагоцитоз.

3. Імунна система організму, її органи, функції. Клітини імунної системи (Т- і В-лімфоцити, макрофаги), їх роль в клітинному і гуморальному імунітеті.

4. Види імунної відповіді. Імунологічна толерантність, імунологічна пам’ять.

5. Імунологічні основи алергії, основні типи алергічних реакцій, алергени, їх класифікація за походженням. Алергодіагностика in vivo та in vitro.


Змістовий модуль 9. Антигени, антитіла. Реакції імунітету.

1. Антигени, їх характеристика. Антигени мікробної клітини. Повноцінні і неповноцінні антигени (гаптени).

2. Імуноглобуліни, структура молекули. Класи імуноглобулінів, їх властивості та функції. Генетичні основи гетерогенності та специфічності антитіл.

3. Взаємодія антигенів з антитілами in vitro. Реакції аглютинації, преципітації. Реакції лізису. Реакція зв’язування комплементу.

4. Використання серологічних реакцій для виявлення антигенів та ідентифікації мікроорганізмів. Реакції експрес-діагностики (реакція імунофлуоресценції, імуноферментиний аналіз, імунохроматографічний метод).

5. Виробництво, стандартизація, контроль діагностичних сироваток. Особливості одержання мічених сироваток, моноклональних антитіл.

6. Серодіагностика інфекційних захворювань. Діагностикуми (еритроцитарні та латексні). Конкурентні та непрямі методи серодіагностики з використанням мічених антитіл.
Змістовий модуль 10. Імунобіологічні препарати.

1. Природна і штучна імунізація. Активний імунітет. Препарати для штучної імунізації. Вакцини, види, методи одержання; вимоги до вакцинних штамів.

2. Живі вакцини, вакцини з убитих мікробних клітин та компонентів мікробної клітини. Генно-інженерні та рекомбінантно-векторні вакцини. Анатоксини, їх значення лдя масової імунізації проти деяких інфекцій. Автовакцини. Вакцинотерапія.

3. Організація виробництва вакцинних препаратів. Правила транспортування і зберігання вакцин. Побічна дія вакцин. Державний контроль за якістю вакцин.

4. Пасивна імунізація та серотерапія. Сироваткові препарати: антимікробні та антитоксичні сироватки, імуноглобуліни. Способи одержання, очистки, стандартизації сироваткових препаратів. Одиниці виміру і дозування сироваток. Правила введення сироваток. Ускладнення при введенні (сироваткова хвороба, анафілактичний шок).

5. Імунобіологічні препарати, види склад, призначення, принцип одержання.

6. Діагностичні препарати і системи для специфічної і неспецифічної діагностики і корекції неінфекційних хвороб. Моноклональні антитіла.
Змістовий модуль 11. Антимікробна хіміотерапія та антибіотикотерапія.

1. Явище антагонізму мікроорганізмів, як основа одержання антимікробних препаратів. Антибіотики (джерела одержання, мікробіологічні основи промисловості антибіотиків). Класифікація антибіотиків за походженням, спектром дії, механізмом дії. Хімічна класифікація антибіотиків.

2. Хіміопрепарати, механізм дії на мікробну клітину. Хіміотерапевтичний індекс. Основні групи хіміопрепаратів.

3. Антибіотики та хіміопрепарати, що використовують для лікування захворювань, викликаних рикетсіями, спірохетами, хламідіями, мікоплазмами, актиноміцетами, грибами, найпростішими та гельмінтами.

4. Проблеми стійкості мікроорганізмів до антибіотиків та хіміопрепаратів. Механізми резистентності, способи подолання.

5. Методи визначення чутливості бактерій до антибіотиків та хіміопрепаратів.

6. Правила раціональної антибіотикотерапії. Побічна дія антимікробних препаратів, способи її попередження та подолання.
Змістовий модуль 12. Загальна вірусологія.

1. Історія відкриття вірусів. Особливості вірусів як біологічних систем. Морфологія вірусів. Типи симетрії, будова віріона. Вірусні білки, вірусні нуклеїнові кислоти.

2. Неклітинні інфекційні агенти – віроїди, пріони. Бактеріофаги. Структура, типи взаємодії з бактеріальною клітиною. Практичне використання бактеріофагів (фаготипування та фагоідентифікація, фагодіагностика, фаголікування, використання фагів з профілактичною метою).

3. Взаємодія вірусів з клітинами. Види і етапи взаємодії. Репродукція вірусів.

4. Культивування вірусів. Культури клітин у вірусології. Види клітинних культур, умови культивування, середовища для культури клітин. Виявлення та ідентифікація вірусів при культивуванні на культурі клітин. Цитопатогенна дія вірусів (види, серологічні реакції, кольорова проба).

5. Курячий ембріон. Виявлення та ідентифікація вірусів при культивуванні в курячому ембріоні. РГА, РЗГА, інші серологічні реакції.

6. Культивування вірусів на лабораторних тваринах. Виявлення та ідентифікація вірусів.

7. Вірусоскопічний метод в діагностиці вірусних інфекцій (імунолюмінесцентний, електронномікроскопічний метод).

8. Вірусологічний метод. Завдання та етапи. Критерії ідентифікації вірусів.

9. Особливості серологічної діагностики вірусних захворювань (дослідження парних сироваток, виявлення окремих класів антитіл).

10. Генодіагностика вірусних хвороб, значення полімеразної ланцюгової реакції.

11. Особливості патогенезу вірусних інфекцій. Гострі, хронічні, латентні, персистуючі інфекції. Вірусний канцерогенез.

12. Противірусний імунітет. Інтерферони, механізм противірусної дії. Лікувальні препарати інтерферонів, способи одержання і використання.

13. Специфічна профілактика вірусних хвороб. Основні противірусні вакцини.


Змістовий модуль 13. Спеціальна вірусологія.

1. Ортоміксовіруси, віруси грипу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики та лікування.

2. Ортоміксовіруси. Вірус кору, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.

3. Параміксовіруси. Вірус паротиту, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики та лікування.

4. Ентеровіруси. Вірус поліомієліту, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.

5. Ретровіруси. ВІЛ, СНІД, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики та лікування.

6. Рабдовіруси. Вірус сказу, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.

7. Загальна характеристика вірусів, що передаються членистоногими. Вірус кліщового енцефаліту. Діагностика, препарати для профілактики.

8. Герпесвіруси, класифікація, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічного лікування.

9. Аденовіруси. Особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика.

10. Збудники вірусних гепатитів. Вірус гепатиту А, способи передачі, вірусологічна діагностика. Вірус гепатиту В, особливості будови, епідеміології та патогенезу, методи вірусологічної діагностики. Профілактика передачі гепатиту В, препарати для специфічної профілактики.

11. Вірус гепатиту С. Вірус гепатиту Д, вірус гепатиту Е, особливості епідеміології та патогенезу, вірусологічна діагностика, препарати для специфічної профілактики.



Модуль 2. Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія. Фітопатогенні мікроорганізми.

Змістовний модуль 14. Патогенні прокаріоти та еукаріоти.

1. Рід стафілококів. Видова диференціація. Токсиноутворення та інші фактори патогенності. Особливості патологічних процесів, що викликаються стафілококами. Мікробіологічна діагностика стафілококових процесів. Засоби етіотропної терапії, антибіотикорезистентність, методи подолання.

2. Рід стрептококів. Видова диференціація. Фактори патогенності. Особливості патологічних процесів, що викликаються стрептококами. Мікробіологічна діагностика стрептококових процесів. Препарати для профілактики та лікування ревматизму, гнійних захворювань, сепсису та інших процесів, що викликаються стрептококами.

3. Рід нейсерій. Біологічні властивості менінгококків, значення в патології. Мікробіологічна діагностика менінгококових та гонококових захворювань. Препарати для лікування. Засоби специфічної профілактики.

4. Збудники кишкових інфекцій. Родина ентеробактерій. роди ешерихій, сальмонел, шигел. Епідеміологія та патогенез захворювань. Методи лабораторної діагностики. Препарати для лікування та специфічної профілактики кишкових інфекцій.

5. Роди протей, клебсієлла, ієрсінія, цитробактер та інші, біологічні властивості, значення в патології людини. Методи лабораторної діагностики.

6. Збудник дифтерії, особливості біології, епідеміології та патогенезу дифтерії. Мікробіологічна діагностика. Препарати для специфічної профілактики та лікування дифтерії.

7. Збудник коклюшу, біологічні властивості, особливості епідеміології та патогенезу. мікробіологічна діагностика. Препарати для лікування та профілактика коклюшу.

8. Збудники туберкульозу і прокази. Особливості біології, епідеміологія та патогенез. Мікробіологічна діагностика туберкульозу. Препарати для специфічної профілактики та лікування туберкульозу та прокази.

9. Збудники холери. Біологічні властивості. Особливості епідеміології та патогенезу. мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів. Препарати для специфічної профілактики та лікування холери.

10. Збудник чуми. Біологічні властивості. Особливості епідеміології та патогенезу. мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів. Препарати для специфічної профілактики та лікування чуми.

11. Збудник сибірської виразки. Біологічні властивості. Особливості епідеміології та патогенезу. Мікробіологічна діагностика, значення експрес-методів. Препарати для специфічної профілактики та лікування сибірської виразки.

12. Зоонозні інфекції. Особливості епідеміології та патогенезу, методи лабораторної діагностики. Препарати для специфічного лікування і профілактики.

13. Патогенні анаероби. Клостридії. Особливості біології збудників газової гангрени, правцю, ботулізму. Патогенез захворювання. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічного лікування та профілактики.

14. Патогенні спірохети. Характеристика родів трепонем, борелій, лептоспір. Захворювання, що викликаються спірохетами. Методи лабораторної діагностики. Препарати для специфічної профілактики та лікування. Хвороба Лайма, особливості біології збудника. Лабораторна діагностика, профілактика.

15. Мікоплазми, особливості біології, патогенні для людини види. Методи лабораторної діагностики, препарати для лікування.

16. Рикетсії, особливості біології. Збудники висипного тифу, кліщових плямистих лихоманок, Ку-лихоманки. Особливості епідеміології та патогенезу. методи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічного лікування.

17. Хламідії. Особливості біології. Захворювання, що викликаються хламідіями. Лабораторна діагностика. препарати для лікування.

18. Патогенні актиноміцети і захворювання, що ними спричинюються. Методи лабораторної діагностики актиномікозу. Препарати для етіотропного лікування.

19. Патогенні гриби. Класифікація патогенних видів та захворювань, що ними викликаються. Методи лабораторної діагностики, препарати для етіотропного лікування.

20. Малярійний плазмодій. Особливості біології. Епідеміологія та патогенез малярії. Мікробіологічна діагностика малярії. Препарати для етіотропного лікування.

21. Патогенні найпростіші (лейшманії, дизентерійні амеби, токсоплазми, трихомонади, лямблії). Особливості епідеміології. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для етіотропного лікування.



Змістовний модуль 15. Основи клінічної мікробіології.

1. Об’єкти дослідження в клінічній мікробіології. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, їх роль у розвитку опортуністичних, ятрогенних та внутрішньолікарняних інфекцій. Умови виникнення та особливості перебігу. Особливості лабораторної діагностики. Мікробіологічні основи профілактики та лікування внутрішньолікарняних інфекцій.



Змістовний модуль 16. Екологія мікроорганізмів. Санітарна мікробіологія та вірусологія. Мікрофлора зовнішнього середовища.

1. Екологія мікроорганізмів. Місце і значення мікроорганізмів у біосфері. Екосистеми та біоценози мікроорганізмів. Мікробіологічний контроль санітарно-епідеміологічного стану приміщень аптек та фармацевтичних виробництв. Методи дослідження.

2. Мікробіоценози тіла людини, їх роль у фізіологічних та патологічних процесах. Порушення нормальних біоценозів. Дисбактеріози. Препарати для корекції дисбіотичних станів.

Змістовний модуль 17. Фітопатогенні мікроорганізми.

1. Мікроорганізми як збудники інфекційних захворювань рослин (бактерії, мікоплазми, гриби, віруси, віроїди). Способи і шляхи інфікування рослин. Фактори патогенності. Методи і препарати для боротьби з мікробними хворобами рослин.

2. Основні ознаки бактеріальних, грибкових та вірусних інфекцій у рослин. Мікробіологічні методи дослідження хвороб рослин. Мікотоксини та мікотоксикози. Нагромадження токсичних та біологічно активних продуктів мікробного походження у рослинах та плодах. Попередження псування лікарської рослинної сировини.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА ЗАВДАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Загальна і спеціальна вірусологія.

1. Проводити мікроскопію препарату з використанням імерсійного об’єктиву, зробити висновок про морфо-тинкторіальні властивості досліджуваних мікроорганізмів.

2. Приготувати препарат з бактерій, зафарбувати за методом Грама, здійснити мікроскопію, зробити висновок про чистоту досліджуваної культури мікроорганізмів.

3. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті. Встановити метод фарбування (виявити капсулу).

4. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті. Встановити метод фарбування (виявити спори).

5. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті. Встановити метод фарбування (виявити включення).

6. Описати культуральні властивості колоній мікроорганізмів, що виросли на поверхні МПА. Обгрунтувати наступний хід досліджень.

7. Вибрати і пояснити призначення диференційно-діагностичних середовищ.

8. Дати характеристику факторів патогенності виділених бактерій на жовтково-сольовому, кров’яному агарі та в кролячій цитратній плазмі.

9. Провести бактеріоскопічне дослідження матеріалу від хворого на гонорею з метою виявлення явища незавершеного фагоцитозу.

10. Пояснити суть серологічної ідентифікації мікроорганізмів. Підібрати препарати, які використовуються з цією метою, пояснити принципи їх одержання.

11. Пояснити суть серологічної діагностики інфекційних захворювань. Підібрати препарати, які використовуються з цією метою, пояснити способи їх одержання.

12. Підібрати препарати, які використовують з метою створення активного антибактеріального імунітету.

13. Підібрати препарати, які використовують з метою створення активного антитоксичного імунітету.

14. Підібрати препарати, які використовують для лікування інфекцій, в патогенезі яких основну роль відіграє екзотоксин.

15. Підібрати препарати для проведення антимікробної терапії хворого з запальним процесом, спричиненим грампозитивними коками.

16. Підібрати препарати для проведення антимікробної терапії хворого з запальним процесом, спричиненим ентеробактеріями.

17. Підібрати препарати, які доцільно застосувати для лікування запального процесу, спричиненого резистентною до антимікробних препаратів культурою стафілококу.

18. Підібрати та охарактеризувати препарати для проведення антимікробного лікування туберкульозу.

19. Підібрати препарати для проведення антимікробної терапії хворого з запальним процесом, викликаним грибами.

20. Підібрати хіміотерапевтичні препарати для проведення лікування хворих з вірусними інфекціями, охарактеризувати механізм їх дії.

21. Провести облік реакції гемаглютинації. Пояснити мету використання.

22. Провести облік реакції затримки гемаглютинації. Пояснити мету використання.

23. Провести облік реакції з ензимміченими антитілами (ІФА). Пояснити мету використання.



Модуль 2. Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія. Фітопатогенні мікроорганізми.

1. Вибрати диференціально-діагностичні середовища для культивування коків.

2. Вибрати диференціально-діагностичні середовища для культивування ентеробактерій.

3. Пояснити суть реакції аглютинації при серодіагностиці черевного тифу (реакція Відаля).

4. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті, виготовленого з харкотиння хворого на туберкульоз. Встановити метод фарбування (виявити кислотостійкі бактерії).

5. Описати морфо-тинкторіальні властивості бактерій в готовому препараті, виготовленого від хворого на дифтерію зіву. Встановити метод фарбування, виявити особливості збудника.

6. Пояснити суть реакції Васермана, зробити висновок.

7. Провести мікробіологічний контроль готової лікарської форми, оцінити результат.



8. Мікробіологічний контроль санітарно-епідемічного режиму аптеки.


ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

Поточний контроль

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті у формі:

  • індивідуального усного опитування за теоретичними питаннями на основі рекомендованої літератури, які включені до методичних розробок із відповідних тем;

  • вирішення комплексних ситуаційних задач, визначення та описування властивостей мікроорганізмів, їх таксономічного положення, створення схем діагностики інфекційних захворювань, аналіз та інтерпретація результатів досліджень, складання планів профілактичних заходів та інших завдань;

  • тестових завдань з однією чи декількома правильними відповідями;

  • контролю оволодіння практичними навичками;

  • письмових контрольних робіт.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою, які конвертуються у бали, залежно від кількості тем у модулі, таким чином:



Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль 1

Модуль 2


“5”

20

13

“4”

16

10

“3”

12

8

“2”

0

0

Вага кожної теми в межах одного модулю є однаковою.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модулю, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі та додавання балів за контрольну роботу і дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі з додаванням мінімальної суми балів, що студент може отримати за контрольну роботу.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модулю 1, вираховується шляхом множення кількості балів (20), що відповідають оцінці «5», на кількість тем (2) та додавання балів за виконану контрольну роботу ( передбачено 80 балів) і дорівнює 120 (20х 2 + 80) балам.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модулю 1, є критерієм допуску до модульного підсумкового контролю й вираховується шляхом множення кількості балів (12), що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі (2) і становить 24; плюс сума балів, що відповідає оцінці 3 за контрольну роботу - 40 разом (24 +40=64 ) бали.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модулю 2, вираховується шляхом множення кількості балів (13), що відповідають оцінці «5», на кількість тем (3) та додавання балів за контрольну роботу , що відповідає оцінці 5 і дорівнює 120 (13х3+80) балам.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модулю 2, є критерієм допуску до модульного підсумкового контролю й вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі (3)та контрольної роботи і становить 64 (8х3+40) бали.
Підсумковий контроль

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які повністю відвідали всі аудиторні навчальні заняття з дисципліни, передбачені робочою навчальною програмою, виконали всі види навчальних завдань та при вивченні модуля набрали за поточну навчальну діяльність кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який не відвідав частину аудиторних навчальних занять чи не виконав частину навчальних завдань, передбачених робочою навчальною програмою з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до визначеного терміну.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модулю на контрольному занятті і включає контроль теоретичних знань, практичних навичок і вмінь. Проводиться шляхом тестового контролю, перевірки засвоєння практичних вмінь і навичок, письмової відповіді на контрольні запитання.

Підсумковий модульний контроль здійснюється в 3 етапи:

І етап – тестовий контроль рівня теоретичної підготовки студентів. Кожному студенту пропонуються 50 тестових завдань. Правильно розв’язане тестове завдання оцінюється в 1 бал;

ІІ етап - індивідуальна контрольна письмова робота, яка містить 4 контрольних запитання. Правильна відповідь на кожне запитання оцінюється в 5 балів;

ІІІ етап - перевірка рівня засвоєння практичних вмінь і навичок у формі визначення та описування мікропрепаратів із загальної та спеціальної мікробіології, постановки, обліку та інтерпретації результатів серологічних реакцій, первинної обробки клінічного матеріалу, вибору систем для індикації та ідентифікації вірусів Студент отримує 2 завдання. Кожне правильно виконане завдання оцінюється в 5 балів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за результатами підсумкового модульного контролю – 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок поточного контролю та підсумкової оцінки, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених робочою навчальною програмою.

Максимальна кількість балів при вивченні кожного модулю -200, в тому числі за поточну навчальну діяльність та виконану контрольну роботу – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів.

Оцінка з навчальної дисципліни "Мікробіологія, вірусологія та імунологія тому числі мікрофлора ротової порожнини" виставляється лише студентам, яким зараховані обидва модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед інших навчальних закладів України, доповіді на наукових студентських конференціях та інше.

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

  1. Борисов Л.Б. - Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.— М., МИА, 2005.

  2. Воробьев А.А.(ред.) Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. - М., 2004 г.

  3. Воробьев А.А., Кривошеин Ю.С., Широбоков В.П. Руководство по медицинской санитарной микробиологии.— М., 2002

  4. Воробьев А.А., А.С. Быков, Е.П. Пашков, А.М. Рыбакова. Микробиология. Для студентов фармацевтических институтов. М, Медицина. 1994. 288С.

  5. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применения. Перевод с англ. М., Мир. 2002. 590 С.

  6. Елинов Н.П., Заикина Н.А., Соколова И.П. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. М.1988.

  7. Климнюк С.І, Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. - Практична мікробіологія.- Тернопіль, „Укрмедкнига", 2004.

  8. Коротяев А.Й., Бабичев С.А. Микробиология. С-Пет-рг. 1998. 580 С.

  9. Кочемасова З.Н.,С.А. Ефремова., А.М. Рыбакова. Санитарная микробиология и вирусология. М., Медицина. 1987. 352 С.

  10. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія: Підручник.- В.В. Данилейченко, Й.М. Федечко, О.С. Снітинська та ін.- Львів, 2002, 345С.

  11. Медицинская микробиология. Под общ. ред. Покровского В.И., Поздеева О. Л. М. 1998. 1183 С.

  12. Мікробіологія з основами імунології: підручник, Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П.. - Львів., 2009, 391С.

  13. Посібник з медичної вірусології. За ред. Гирина В.М. К. Здоров'я. 1995. 386С.

  14. Пяткін К.Д., Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К. 1992. 432 С.

  15. Ройт А. Основы иммунологии. М, Мир. 1991. 327 С.

  16. Тимаков В.Д., В.С. Левашов., Л.Б. Борисов. Микробиология. М.1983.512 С.

  17. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія / За редакцією В.П. Широбокова. – В.: Нова книга, 2011.951 С.

  18. David J.Hentes, PhD. Microbiology & Immunology: an illustrated review with questions and explanations. – 2hd ed. – Boston: Little, Brown and Company, 1995. - P1 – 19,28-29.

  19. Medical microbiology F.H. Kayser, K.A. Bieiz, J.Eckert, R.M.Zinkernagel Thieme, 2005

  20. Nester E., Robert E., Nester M. Microbiology. A human perspective. – Dubuque, Wm.C.Brown Publishers, 1995.-P.101-102, 122-124,242,370.

  21. Kobayashi, Michael A.Pfaller Medical microbiology.-3 rd ed.- St.Lois: Mosby, 1998. – P.80-127,144-145.

  22. Topley &Wilson’s Principles of bacteriology, virology and immunity. – 8th ed. – Philadelphia Hamilton: B.C.Decker Inc, 1992. – Vol.3. – P.309 – 395, 437-449.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка