Методичні вказівки з мікробіології, вірусології, імунології для студентів фармацевтичного факультету




Сторінка1/3
Дата конвертації23.04.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3


Міністерство охорони здоров`я України

Вінницький національний медичний університет

ім. М. І. Пирогова
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології


Методичні вказівки

з мікробіології, вірусології, імунології

для студентів фармацевтичного факультету

(заочна форма навчання)


Міністерство охорони здоров`я України

Вінницький національний медичний університет

ім. М. І. Пирогова
Кафедра мікробіології, вірусології та імунології


Методичні вказівки

з мікробіології, вірусології, імунології

для студентів фармацевтичного факультету

(заочна форма навчання)




Вінниця
“Схвалено”

Методичною радою загальнотеоретичних дисциплін Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.

Протокол № 3 від 26. 04 . 05 р.

Укладачі:

заслужений діяч науки і техніки України, д. м. н., проф. Г.К.Палій; доктор медичних наук, професор В.П.Ковальчук; к. м. н., доцент В.М.Мруг;

к. м. н., доцент І.М.Грабік; кандидати біологічних наук, доцент Є.Ф.Макац, доцент А.В.Крижановська, кандидати медичних наук В.М.Бойко, В.Г.Палій; ассистент І.О.Жорняк

Рецензенти:

доктор медичних наук, професор В.В.Біктіміров;

доктор медичних наук, професор І.Г.Палій;

кандидат медичних наук, доцент В.П.Бобрук


Методичні вказівки для студентів заочної форми навчання фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів освіти III-IV рівнів акредитації для самопідготовки та проведення практичних занять з мікробіології, вірусології, імунології.



Пояснювальна записка
Мікробіологія, вірусологія та імунологія відносяться до фундаментальних медико-біологічних, загальнотеоретичних та спеціальних наукових дисциплін, які посідають особливе місце в роботі провізора.

Мікробіологія вивчає розвиток та життєдіяльність мікроорганізмів в середовищах їх поширення, а також зміни, які вони викликають в організмі людей, тварин, рослин. Мікроорганізми відіграють значну роль в розвитку економіки країни, мають велике значення в створені сучасних технологій, генній інженерії, отриманні лікувально-профілактичних та імунно-біологічних препаратів.

Професійна діяльність провізорів потребує глибоких знань таких розділів мікробіології, як асептика, антисептика, дезинфекція, контроль та зберігання лікарської сировини та готових лікарських засобів. Особливе значення набувають питання мікробіологічної діагностики, профілактики та лікування інфекційних захворювань, тому що основна робота провізора направлена на корекцію патологічних змін, викликаних мікроорганізмами в організмі людей.

Дані методичні вказівки підготовлені з метою полегшення самостійного засвоєння програмного матеріалу з курсу мікробіології, вірусології та імунології. Вони містять програму, плани лекцій та практичних занять, рекомендації для виконання контрольної роботи. У них представлені екзаменаційні питання та наведена основна та додаткова література, що допоможе студентам отримати знання з відповідних питань мікробіології, вірусології та імунології.


Методичні вказівки відповідають програмі, що затверджена Міністерством охорони здоров`я України.

Програма

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів фармацевтичних факультетів

вищих медичних навчальних закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

К. 2001


Курс

Термін

навчання


Всього

годин


В тому числі

Контрольні роботи

Підсумок вивчення

Лекцій

практичних занять

3

4.5

234

8

18

1

Диф.залік

3

5.5

234

14

28

1

Диф.залік

У загальній частині студенти знайомляться з властивостями мікробів, їх еволюцією, поширенням, екологією, систематикою, особливостями анатомії, фізіології і генетики представників окремих таксономічних груп, вченням про інфекцію та закономірностями функціонування імунної системи. Особливе значення мають розділи про класифікацію, принципи розробки, стандартизацію та дозування, механізми дії і застосування антимікробних препаратів.

У розділі „Спеціальна мікробіологія” висвітлюються властивості окремих представників патогенних мікроорганізмів, патогенез, клініка, епідеміологія, мікробіологічна діагностика, специфічна профілактика і лікування інфекційних захворювань людини. Студенти фармацевтичних факультетів лише частково знайомляться під час навчання на кафедрах клінічної фармації та фармакотерапії з клінікою інфекційних захворювань та епідеміологією. Тому „Програма” передбачає висвітлення питань, що стосуються шляхів зараження, механізмів поширення інфекційних хвороб, їх патогенезу та клінічних проявів. Саме з цих причин висвітлення мікроорганізмів у частині „Спеціальна мікробіологія” здійснюється не за таксономічним, а епідеміологічним принципом.

Матеріал розглядається в такій послідовності: загальна характеристика збудника (морфологія, особливості будови, культуральні та ферментативні особливості, антигенна будова, фактори вірулентності). При вивченні вірусів розглядають ультраструктуру віріону, біологічні моделі та методи культивування, репродукцію та особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами. Патогенез захворювань та імунітет. Стисла характеристика основних клінічних проявів. Методи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічного лікування і профілактики.

В окремому розділі розглядаються мікроорганізми, що мають значення при виготовленні лікарських засобів і їх біодеградації.

Вступ
Мікробіологія як фундаментальна медико-біологічна дисципліна та її напрямки: загальна, медична, ветеринарна, технічна, сільськогосподарська, космічна. Розділи медичної мікробіології: бактеріологія, вірусологія, мікологія, протозоологія. Зв’язок мікробіології з гігієною, технологією ліків, фармакогнозією, хімією, фармакологією.

Завдання викладання мікробіології: ознайомлення з основами класифікації мікроорганізмів, морфології (склад, будова) мікробів; фізіологія, генетика, екологія мікроорганізмів (поширення у природі, вплив зовнішнього середовища), основи генетики, інфекція, імунітет, імунобіологічні та хіміотерапевтичні препарати для лікування та профілактики інфекційних захворювань.

Роль мікробіології і використання досягнень в медицині та біотехнології. Значення мікробіології в практичній діяльності провізора.
Загальна мікробіологія

Етапи розвитку мікробіології. засновники мікробіології, вірусології та імунології як фундатори головних напрямків розвитку дисципліни. Перші уявлення про виникнення заразних захворювань. контагії – невидимі оком дрібні тварини.


Морфологія мікроорганізмів

Світ мікробів: прокаріоти, еукаріоти (найпростіші, гриби), віруси (РНК-, ДНК-вмісні віруси).

Принципи класифікації і систематики мікроорганізмів. Основні таксономічні категорії: відділ, клас, порядок, родина, рід, вид. бінарна номенклатура мікроорганізмів. Поняття про біовар, серовар, фаговар, штам, клон.

Методи мікроскопії: світлова, темнопольна, фазово-контрастна, люмінісцентна, електронна (принципи устрою, призначення, можливості збільшення).

Основні форми, розміри, особливості будови мікроорганізмів (найпростіші, актиноміцети, спірохети, гриби, бактерії, мікоплазми, рикетсії, хламідії, віруси, віроїди): клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, цитоплазма, ядро або його аналоги, мітохондрії, рибосоми, лізосоми, включення, спори, капсула, джгутики, пілі, війки, фімбрії. Функції структурних елементів. Поліморфізм мікроорганізмів. Протопласти, сферопласти, L-форми бактерій, віріони, бактеріофаги.
Фізіологія мікроорганізмів

Хімічний склад і функції окремих компонентів: вода, білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди, мінеральні речовини.

Ферменти мікробів: класифікація (екзо- і ендоферменти, конститутивні, індуцибельні, гідролази, оксидоредуктази, трансферази, ізомерази, ліази, лігази), ферменти агресії.

Методи дослідження ферментативної активності, використання для ідентифікації мікроорганізмів. Поняття про інженерну ензимологію.

Живлення і культивування мікроорганізмів. Механізми і типи живлення (ауксотрофи, аутотрофи, гетеротрофи, фототрофи, хемотрофи). Джерела вуглецю, азоту, енергії. Класифікація поживних середовищ. Ростові фактори. Особливості культивування рикетсій, хламідій, вірусів. Пігментоутворення.

Тип дихання: облігатні аероби, мікроаерофіли, факультативні та облігатні анаероби. Хімічні основи процесу дихання.

Ріст та розмноження мікроорганізмів. Стадії росту та розмноження. Етапи виділення чистої культури. Характеристика колоній. Особливості розмноження актиноміцетів, грибів, найпростіших. Репродукція вірусів.

Основи генетики. ДНК як матеріальна основа спадкових властивостей. Види мінливості: генотипічна, фенотипічна. Мутації – спонтанні та індуковані. Генетичні рекомбінації: кон’югація, трансформація, трансдукція. Позахромосомні фактори спадковості (плазміди), їх роль в утворенні антибіотикорезистентності. Гетерологічність популяцій мікроорганізмів. Типи і механізми популяційної мінливості. Поняття про дисоціацію бактерій. Значення мінливості в еволюції мікроорганізмів. Практичне використання законів генетики при отриманні вакцин та штамів-продуцентів біологічно активних речовин. Мікробіологічні основи генетичної інженерії та біотехнології.



Екологічна мікробіологія

Поняття про гнотобіологію. Природні мікробіоценози та їх форми: симбіоз (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм), антибіоз (ізоантагонізм, гетероантагонізм). Анабіоз, метабіоз.

Мікрофлора грунту, води, повітря. Санітарно-показникові мікроорганізми. Принципи санітарно-мікробіологічних досліджень. Індикація патогенних мікробів в об’єктах навколишнього середовища, визначення загального мікробного обсіменіння та виявлення санітарно-показникових мікроорганізмів.

Мікробіологічні аспекти охорони навколишнього середовища. Мікробна деградація лікарських засобів.

Еумікробіоценоз. Нормальна мікрофлора тіла людини, ендогенна (автохтонна, алохтонна) та екзогенна мікрофлора тіла людини. Роль нормальної мікрофлори тіла людини та препарати для фізіологічного відновлення (біфідумбактерин, лактобактерин, колібактерин тощо).

Дія фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Асептика, антисептика, консервація, стерилізація.

Протимікробні хіміотерапевтичні препарати. Антибіотики.

Фітопатогенні мікроорганізми. Епіфітна мікрофлора. Хвороби лікарських рослин та шляхи боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами.

Джерела та шляхи мікробного забруднення лікарської рослинної сировини та різних лікарських форм. Методи визначення мікробної контамінації лікарської сировини та готових ліків.
Вчення про інфекцію

Патогенні або хвороботворні мікроби. Визначення понять “патогенність”, “вірулентність”. Одиниці вірулентності. Характеристика факторів патогенності (ферменти агресії, токсини, капсульні полісахариди, фактори адгезії та колонізації). Характеристика, класифікація мікробних токсинів. Алергени та толерогени мікробів. Визначення понять “інфекція”, “інфекційних процес”, “інфекційна хвороба”. Особливості інфекційного захворювання. Роль мікроба, макроорганізму, зовнішнього середовища у виникненні інфекційного захворювання. Антропонозні, зоонозні інфекційні захворювання. Механізми і шляхи передачі інфекції. Розповсюдження мікробів і токсинів в організмі: бактеріємія, токсинемія, вірусемія. Динаміка розвитку інфекційного захворювання, періоди: проникнення, інкубаційний, продромальний, розпал, кінцевий.

Форми інфекційного захворювання: за терміном перебігу (гостра, підгостра, хронічна, персистуюча), за проявами (клінічно виражена, стерта, безсимптомна), за локалізацією (вогнищева, генералізована), за походженням (ендогенна, екзогенна). Моноінфекція, змішана, вторинна, реінфекція, суперінфекція, рецидив. Носійство. Поняття про епідемію, пандемію, ендемію, спорадичну захворюваність, шпитальні інфекції. Карантинні інфекції. Автоінфекції. Дезинфекція. Дезинсекція, дератизація. Патогенетичні особливості вірусних інфекцій. Експериментальна інфекція.
Вчення про імунітет

Неспецифічна резистентність організму: захисні функції шкіри, шлункового соку, лімфатичних вузлів, кров, запалення. Фагоцитоз. Роботи І.І.Мечнікова. Ареактивність клітин як складова неспецифічної резистентності.

Визначення поняття “імунітет”. Види імунітету: спадковий, абсолютний, відносний, набутий, природний, штучний, активний, пасивний, стерильний, нестерильний, місцевий, загальний, клітинний, гуморальний, антибактеріальний, антитоксичний, противірусний, протипаразитарний, колективний, трансплантаційний, аутоімунітет.

Гуморальні фактори природного імунітету: система комплементу, лізини, інтерферони, лейкіни, противірусні інгібітори, лізоцим, плакіни, пропердин, фібронектин тощо.

Інтерферони. Класифікація, індуктори, механізм утворення, біологічні функції (противірусна, протипухлинна, імуномоделююча, радіопротекторна).

Структура та функції імунної системи. Центральні органи імунної системи: тимус, кістковий мозок тощо. Периферичні органи імунної системи: селезінка, лімфатичні вузли та фолікули. Імунокомпетентні клітини. Т-лімфоцити, онтогенез. Субпопуляції Т-клітин (Т-хелпери, Т-супресори, цитотоксичні Т-клітини (Т-ефектори). Поверхневі маркери і рецептори цих клітин. В-лімфоцити, онтогенез. Субпопуляції В-клітин. Поверхневі маркери і рецептори цих клітин. Кооперація між імунокомпетентними клітинами в процесі імунної відповіді. Медіатори імунної системи, інтерлейкіни тощо. Принципи і механізми управління та зв’язку між ними.

Імунна відповідь організму. Антигени як індуктори імунної відповіді. Повноцінні антигени, гаптени. Ад’юванти. Антигенна будова мікроорганізмів. Локалізація, хімічний склад і специфічність антигенів бактерій, вірусів, ферментів, токсинів. Роль мікробних антигенів в інфекційному процесі та розвитку імунної відповіді. Поняття про антигени людини. Антигени гістосумісності людини.

Антитіла як продукт імунної відповіді. Структура і функції імуноглобулінів. Константні та варіабельні ділянки Н- та L-поліпептидних ланцюгів, домени. Структура активних центрів імуноглобулінів. Гетерогенність молекул. Поняття про валентність антитіл. Fc-(клітинні) рецептори. Механізм взаємодії антитіл з антигенами. Класи імуноглобулінів, їх структура та властивості. Патологічні імуноглобуліни. Генетика імуноглобулінів. Аутоантитіла. Поняття про поліклональні та моноклональні антитіла. Гібридоми як продуценти моноклональних антитіл.

Типи імунної відповіді. Гуморальна імунна відповідь і її етапи: розпізнавання, перебудова антигену, подання антигену до Т-хелперів та В-лімфоцитів, проліферація і диференціація В-лімфоцитів. Т- і В-залежні антигени, їх вплив на імунну систему. Клітини пам’яті, синтез антитіл плазмоцитами. Імунологічна пам’ять. Первинна і вторинна імунна відповіді.

Клітинна імунна відповідь. Особливості. Етапи. Розпізнавання антигену. Антигенрозпізнавальні білки, перебудова антигену та подання його відповідному клону Т-лімфоцитів. Проліферація і диференціація Т-лімфоцитів. Клітини пам’яті. Сенсибілізовані Т-лімфоцити. Види імунних реакцій клітинного типу: клітинний імунітет, трансплантаційний імунітет, гіперчутливість уповільненого типу, клітинні реакції при аутоімунних процесах, вірусних захворюваннях, пухлинах.

Імунологічна толерантність: природна і набута. Умови індукції толерантності. Механізм толерантності. Практичне використання толерантності в медицині.

Протиінфекційний імунітет і його форми. Механізм імунного руйнування збудників бактеріальних, вірусних, грибкових і паразитарних хвороб.

Алергія. Поняття про алергію. Алергени. Класифікація алергічних реакцій за Джелом і Кумбсом. Алергічні реакції гуморального (негайного) типу – ГНТ. Реагіновий тип ГНТ. Механізм розвитку. Клінічні прояви: анафілактичний шок, кропив’янка, набряк Квінке. Атопії: бронхіальна астма, полінози. Цитотоксичний тип ГНТ. Механізм розвитку, клінічне виявлення. Способи запобігання. Імунокомплексний тип ГНТ. Механізм розвитку, клінічне виявлення. Діагностичні тести для виявлення алергій гуморального типу. Алергічні реакції клітинного (уповільненого) типу – ГУТ. Механізм розвитку, клінічне виявлення: інфекційна, контактна алергія. Методи виявлення ГУТ – шкірно-алергічні проби. Клінічне виявлення.

Імунодіагностика. Серологічні реакції (реакції антиген-антитіло. Характеристика серологічних реакцій: специфічність, чутливість, двофазний характер, оборотність. Механізм реакцій. Практичне використання серологічних реакцій: ідентифікація антигену, діагностичне виявлення антитіл. Основні компоненти серологічних реакцій. Діагностичні імунні сироватки, діагностикуми. Моноклональні антитіла, їх використання. Феномени виявлення і способи реєстрації серологічних реакцій. Реакції, засновані на феномені аглютинації: пряма і непряма аглютинація, реакція гальмування непрямої гемаглютинації, реакція зворотної непрямої аглютинації, реакція Кумбса (антиглобуліновий тест). Реакції, засновані на феномені преципітації: кільцепреципітація, флокуляція, преципітація в гелі. Реакції імунного лізису (бактеріоліз, спірохетоліз, гемоліз). Реакція зв’язування комплементу. Реакція іммобілізації мікроорганізмів. Опсоно-фагоцитарна реакція. Реакція нейтралізації (токсинів, вірусів, рикетсій). Реакції з використанням мічених антигенів та антитіл: імунофлюоресценція (пряма і непряма), імуноферментний метод (прямий, непрямий, твердофазний, конкурентний), радіоімунний метод (конкурентний, зворотний, непрямий). Імуноелектронна мікроскопія.

Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних хвороб. Розвиток вчення про імунопрофілактику та імунотерапію Е.Дженнер, Л.Пастер, Е.Берінг, Г.Рамон та інші. Активна та пасивна імунопрофілактика. Препарати для активної імунопрофілактики. Сучасна класифікація вакцин: живі, інактивовані, хімічні, анатоксини, субкомпонентні, генноінженерні, синтетичні, антиідиотипові. Способи виготовлення, оцінка ефективності та контролю. Асоційовані вакцини. Ад’юванти. Аутовакцини, вакцинотерапія. Методи визначення напруженості колективного імунітету. Серопрофілактика та серотерапія. Гомологічні та гетерологічні сироватки.

Антитоксичні, антибактеріальні, антивірусні імунні сироватки. Імуноглобуліни (нормальні та направленої дії). Принципи одержання, очищення та контролю сироваток та імуноглобулінів.



Природні та набуті імунодефіцити. Роль інфекцій у розвитку імунодефіцитів. Аутоімунні хвороби. Трансплантаційний імунітет. Оцінка імунного статусу. Кількісні та якісні методи оцінки складу та функції імунокомпетентних органів, клітин, молекул та ефективності їх кооперативної взаємодії.

СПЕЦІАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ
Патогенні грампозитивні і грамнегативні коки

Стафілококи. Класифікація. Біологічні властивості. Роль стафілококів в патології людини. патогенез процесів, що спричинені ними. Роль у розвитку госпітальних інфекцій. Методи мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій. Імунітет та його особливості. Препарати для специфічної профілактики і терапії.

Стрептококи. Класифікація. Біологічні властивості. Токсини, ферменти патогенності. Роль у патології людини. патогенез стрептококових захворювань. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій.

Нейсерії. Менінгококи. Біологічні властивості, класифікація. Патогенез та мікробіологічна діагностика менінгококових захворювань та бактеріоносійство.

Гонококи. Біологічні властивості. Патогенність для людини, мінливість. Гостра та хронічна гонорея. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики гонореї. Профілактика та специфічна терапія гонореї та гонобленореї.
Ентеробактерії

Ешерихії. Основні властивості. Фізіологічна роль і санітарно-показове значення. Патогенні серовари ешерихій, їх диференціація. Роль в патології людини. методи мікробіологічної діагностики колі-інфекцій. Профілактика.

Сальмонели. Класифікація за Кауфманом-Уайтом. Патогенність для людини і тварин. Сальмонели – збудники черевного тифу і паратифів А та В. біологічні властивості. Антигенна структура. Патогенез захворювань. Методи мікробіологічної діагностики. Імунітет. Бактеріоносійство. Специфічна профілактики і терапія. Сальмонели – збудники госпітального сальмонельозу.

Шигели. Класифікація. Біологічні властивості. Роль у патології людини. Патогенез дизентерії, роль токсинів і ферментів патогенності. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики дизентерії. Специфічна терапія.

Клебсієли. Характеристика клебсієл озени та риносклероми. Мікробіологічна діагностика риносклероми та озени. Клебсієла пневмонії та її роль у патології людини.

Протеї. Види. Етіологічна і патогенетична роль протеїв при гнійній та змішаних інфекціях, при харчовій токсикоінфекції. Роль у госпітальних інфекціях. Мікробіологічна діагностика.


Вібріони

Холерні вібріони. Біологічні властивості, біовари. Класифікація вібріонів за Хейбергом. Фактори патогенності. Токсини, їх характеристика. Патогенез та імунітет при холері. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічна профілактика і терапія холери. Розповсюдження холери.

Гелікобактери (кампілобактери). Класифікація. Властивості. Види. Патогенність для людини. Мікробіологічна діагностика. Профілактика і терапія.

Псевдомонади

Класифікація. Екологія. Резистентність



Синьогнійна паличка. Біологічні властивості. Фактори патогенності. Роль у розвитку госпітальних інфекцій. Мікробіологічна діагностика.
Бруцели

Класифікація. Біологічні властивості. Морфологія, культуральні та біохі-мічні ознаки. Антигенна структура. Диференціація бруцел. Патогенність для людини і тварин. Фактори патогенності. Патогенез та імунітет при бруцельозі. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічна профілактика і терапія.


Збудник туляремії

Біологічні властивості. Патогенез, імунітет, методи мікробіологічної діагностики та специфічної профілактики туляремії.


Бордетели

Класифікація. Біологічні властивості.



Збудник кашлюку. Морфологічні, культуральні, антигенні властивості. Патогенез та імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Диференціація збудників кашлюку, паракашлюку та бронхосептикозу. Специфічна профілактика і терапія кашлюку.
Легіонели

Класифікація. Характеристика біологічних властивостей. Екологія. Розповсюдження в зовнішньому середовищі. Збудник хвороби легіонерів. Властивості. Антигенна структура. Патогенез. Методи мікробіологічної діагностики. Профілактика.



Коринебактерії

Збудник дифтерії. Властивості. Резистентність. Біовари. Фактори патогенності. Патогенез та імунітет при дифтерії. Бактеріоносійство. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічна профілактика і терапія.
Мікобактерії

Класифікація. Загальна характеристика.



Збудники туберкульозу. Властивості. Особливості хімічного складу, резистентність. Фактори патогенності. Патогенез. Особливості імунітету та алергічних проявів. Методи мікробіологічної діагностики. Антимікробні препарати. Специфічна профілактика.
Актиноміцети

Загальна характеристика роду актиноміцетів.



Збудник актиномікозу. Екологія. Резистентність. Властивості. Патогенез захворювання. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Хіміотерапевтичні препарати. Імунотерапія. Профілактика.
Спірохети

Загальна характеристика спірохет. Класифікація.



Трепонеми. Збудник сифілісу. Морфологічні, культуральні властивості. Патогенез та імуногенез. Методи мікробіологічної діагностики.

Збудники побутових трепонематозів – фрамбезії, пінти. Властивості. Шляхи зараження людини. Перебіг захворювання у людини. Мікробіологічна діагностика.

Борелії. Збудник епідемічного поворотного тифу. Патогенез та імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічна профілактика.

Лептоспіри. Класифікація. Збудники лептоспірозу. Властивості. Серогрупи та серовари лептоспір. Патогенність для людини і тварин. Патогенез та імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічна профілактика.
Бацили

Класифікація. Екологія.



Збудник сибірки. Властивості. Резистентність. Патогенність для людини і тварин. Фактори патогенності. Патогенез. Імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічне лікування і профілактика сибірки.
Клостридії

Класифікація. Екологія. Властивості. Резистентність до факторів зовнішнього середовища. Токсигенність.



Клостридії – збудники ранової анаеробної інфекції. Види. Властивості. Фактори патогенності, токсини. Патогенез. Антитоксичний імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічне лікування і профілактика.

Клостридії правця. Властивості. Фактори патогенності, токсини. Патогенез. Антитоксичний імунітет. Методи мікробіологічної діагностики. Специфічне лікування і профілактика.
Рикетсії

Загальна характеристика та класифікація.



Рикетсії – збудники епідемічного висипного тифу та хвороби Брілля-Цінссера, ендемічного висипного тифу, кліщового висипного тифу (північно-азіатський рикетсіоз), гарячки цуцугамуші. Екологія. Біологічні властивості. Хазяїн та переносники. Резистентність. Антигенна структура. Токсиноутворення. Патогенність для людини і тварин. Імунітет.

Збудник Ку-гарячки. Екологія. Біологічні властивості. Хазяїн та переносники. Резистентність. Антигенна структура. Токсиноутворення. Патогенність для людини і тварин. Імунітет.

Методи мікробіологічної діагностики рикетсіозів. Антимікробні препарати. Специфічна профілактика.


Хламідії

Класифікація. Екологія. Біологічні властивості. Резистентність. Внутріш-ньоклітинний паразитизм. Антигенна структура. Фактори патогенності.



Збудник орнітозу. Патогенність для людини і тварин. Патогенез та імунітет. Мікробіологічна діагностика

Збудник трахоми. Патогенність для людини. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати. Профілактика.
Мікоплазми

Загальна характеристика. Класифікація. Біологічні властивості.



Мікоплазми – збудники пневмонії, гострих респіраторних захворювань, уретритів, ендокардитів. Патогенез, імунітет. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати. Профілактика.
Патогенні гриби

Дерматофіти – збудники дерматомікозів (епідермофітія, трихофітія, мікроспорія, фавус). Властивості. Патогенність для людини. мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати. Профілактика.

Збудники глибоких мікозів (бластомікоз, гістоплазмоз, криптококоз). Властивості. Патогенність для людини. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати. Профілактика.

Дріжджоподібні гриби роду Candida. Властивості. Патогенність для людини. фактори, що сприяють виникненню кандидозу (дисбактеріоз та ін.). Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати. Профілактика.

Збудники аспергильозу та пеніцилінозу. Властивості. Патогенність для людини. мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати. Профілактика.
Патогенні найпростіші

Класифікація. Екологія. Біологічні властивості.



Плазмодії малярії. Цикли розвитку. Патогенез та імунітет. Мікробіологічна діагностика. Антимікробні препарати. Профілактика.

Токсоплазми, лямблії, лейшманії, трипаносоми, трихомонади, амеби, балантидії. Властивості. Патогенез та мікробіологічна діагностика захворювань. Антимікробні препарати. Профілактика.
Віруси – збудники інфекційних захворювань людини
ДНК-вмісні віруси

Герпесвіруси (родина Herpesviridae). Загальна характеристика і класифікація. Структура віріону. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

Віруси герпесу, патогенні для людини: вірус простого герпесу, вірус вітряної віспи/оперізуючого лишаю. Вірус герпесу людини 6 типу. Біологічні властивості. Роль у патології людини, механізм персистенції вірусу герпесу. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика та лікування герпетичних інфекцій.

Аденовіруси (родина Adenoviridae). Загальна характеристика і класифікація. Структура віріону. Антигени, їх локалізація і специфічність. Культивування. Чутливість до фізичних та хімічних факторів. Гемаглютинуюча активність. Патогенез захворювання, персистенція. Онкогенні серотипи аденовірусів. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика та лікування.
РНК-вмісні віруси

Тогавіруси (родина Togaviridae) (екологічна група арбовірусів). Загальна характеристика і класифікація. Структура віріону. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних та хімічних факторів.

Рід рубівірусів. Вірус краснухи. Загальна характеристка. Роль у патології людини. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика та лікування.

Флавівіруси (родина Flaviviridae) (екологічна група арбовірусів).

Вірус кліщового енцефаліту. Біологічні властивості, екологічні варіанти збудника. Поширення у природі. Механізм передачі збудника людині. Патогенез та імунітет. Роль вчених у вивченні флавівірусних інфекцій (Л.О.Зільбер, М.П.Чумаков, А.К.Шубладзе та ін.). Лабораторна діагностика, специфічна профілактика та лікування.

Рабдовіруси (родина Rabdoviridae). Загальна характеристика і класифікація.

Вірус сказу. Біологічні типи. Структура віріону. Культивування. Чутливість до фізичних та хімічних факторів. Патогенність для людини і тварин. Патогенетичні особливості захворювання. Внутрішньоклітинні включення (тільця Бабеша-Негрі). Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика.

Ортоміксовіруси (родина Orthomyxoviridae). Загальна характеристика і класифікація.

Вірус грипу людини. Структура та хімічний склад віріону. Особливості геному. Культивування. Чутливість до фізичних та хімічних факторів. Характеристика антигенів. Гемаглютинін, нейрамінідаза, матриксний та нуклеопротеїдні антигени, їх локалізація, структура, класифікація, функціональна активність. Класифікація вірусів грипу людини. Види антигенної мінливості, її механізми. Патогенез грипу. Значення вторинної мікрофлори. Роль персистенції вірусу в організмі людини і тварин у збереженні епідемічно значущих штамів. Імунітет. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика і лікування.

Параміксовіруси (родина Paramyxoviridae). Загальна характеристика і класифікація. Структура віріону. Гемаглютинуючі та гемадсорбуючі властивості. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

Рід параміксовірусів: віруси парагрипу людини, вірус епідемічного паротиту. Роль у патології людини. Імунітет. Специфічна профілактика.

Рід морбілівірусів: вірус кору. Біологічні властивості. Патогенез захворювання. Імунітет і специфічна профілактика.

Рід пневмовірусів: респіраторно-синцитіальний вірус. Біологічні влативості. Патогенез захворювання. Імунітет. Лабораторна діагностика параміксовірусних інфекцій.

Пікорнавіруси (родина Picornaviridae). Загальна характеристика і класифікація.

Ентеровіруси. Віруси поліомієліту. Характеристика віріону. Антигени. Культивування. Чутливість до фізичних і хімічних факторів. Патогенез поліомієліту. Імунітет. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика і терапія.

Ентеровірус 72 – вірус гепатиту А. Біологічні властивості. Патогенез захворювання. Імунітет. Лабораторна діагностика. Підходи до специфічної профілактики.

Ретровіруси (родина Retroviridae). Загальна характеристика і класифікація.

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Структура та хімічний склад віріону. Особливості геному. Антигенна мінливість, її механізми. Класифікація збудників. Походження та еволюція. Культивування, стадії взаємодії з чутливими клітинами. Чутливість до фізичних та хімічних факторів. Патогенез ВІЛ-інфекції. Клітини-мішені в організмі людини, характеристика поверхневих рецепторів. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Механізм розвитку імунодефіциту. СНІД-асоційовані інфекції. Лабораторна діагностика. Ланцюгова полімеразна реакція в діагностиці ВІЛ-інфекції. Лікування (етіотропні, імуномодулюючі, імунозамісні засоби). Перспективи специфічної профілактики.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ
В результаті вивчення мікробіології, вірусології та імунології студент ПОВИНЕН ЗНАТИ:

- морфологічні, тінкторіальні, культуральні, біохімічні, антигенні властивості і таксономічне розташування основних груп патогенних мікроорганізмів;

- роль мікроорганізмів у патології людини, патогенетичні та імунобіологічні закономірності інфекційних захворювань;

- основні властивості прокаріот, вірусів, грибів, найпростіших;

- основні принципи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань;

- використання мікроорганізмів при одержанні антибіотиків, вітамінів, амінокислот, еубіотиків та імунобіологічних препаратів;

- основи біотехнології та генної інженерії.
ПОВИНЕН ВМІТИ:


  • виявляти мікроорганізми з використанням мікроскопа;

  • використовувати серологічні реакції з метою ідентифікації мікроорганізмів і виявлення антитіл у сироватках хворих людей;

  • оцінювати за мікробіологічними показниками лікарську сировину, готові лікарські форми, санітарний стан аптек та фармацевтичних виробництв.

ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ:



  • виготовлення препаратів для мікроскопічного дослідження, забарвлення їх простими методами та методом Грама, мікроскопії в світловому мікроскопі з імерсійним об’єктивом;

  • посіву досліджуваного матеріалу на тверді, напіврідкі та рідкі середовища;

  • диференціації мікроорганізмів за морфологічними, культуральними, біохімічними та антигенними властивостями;

  • визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків і інших хіміотерапевтичних препаратів;

  • виявлення якісного і кількісного забруднення мікроорганізмами лікарської сировини і готових лікарських форм;

  • дослідження санітарного стану аптек та фармацевтичних виробництв за мікробними показниками

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка