Методичні вказівки з виробничої практики для студентів 3 курсу стоматологічного факультету




Скачати 358.98 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір358.98 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


з виробничої практики для студентів 3 курсу стоматологічного факультету

з терапевтичної стоматології

Львів-2012


УДК: 616.314(07)
Методичні вказівки з виробничої практики для студентів ІІІ курсу стоматологічного факультету з терапевтичної стоматології за кредитно-модульною системою.

За редакцією першого проректора, проректора з навчально-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького д.м.н., професора, чл.-кор. АМН України М.Р. Гжегоцького.


За загальною редакцією завідувача кафедри, проф. Зубачика В.М.
Укладачі: доц. Пасько О.О., ас. Двуліт І.П., ас. Ільчишин М.П.
Рецензенти: Пришко З.Р. – доцент кафедри стоматології дитячого віку ЛНМУ імені Данила Галицького;

Мокрик О. – доцент кафедри хірургічної стоматології віку ЛНМУ імені Данила Галицького.


Затверджено на засіданні Центральної методичної комісії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, протокол № 2 від 18 травня 2011 року.
Відповідальні за випуск: начальник навчального відділу Солонинко І.І., зав. відділом виробничої практики Кирик П.Й.
Виробнича практика студентів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації є важливою ланкою у підготовці лікаря і невід’ємною частиною навчального процесу.

Програма з виробничої практики студентів ІІІ курсу вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації складена за спеціальністю „Стоматологія” 7.110101 відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОХК) та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених Наказом МОН України від 16.04.2003 №239, та навчального плану, затвердженого Наказом МОЗ України від 23.07.2007 №414.

Мета лікарської виробничої практики студентів ІІІ курсу стоматологічного факультету полягає у закріпленні знань і практичних навичок у їх поглибленні й удосконаленні під час роботи в лікувальних закладах, ознайомленні з особливостями роботи лікаря у міських та обласних лікувальних закладах, з організацією лікувальної, профілактичної роботи, основами етики та медичної деонтології, навичками санітарно-просвітницької роботи, основами організації охорони здоров’я у межах завдань, що визначені у освітньо-професійній програмі підготовки фахівця за спеціальністю „Стоматологія”.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою. Відповідно до наказу МОЗ України №414 від 23.07.2007 обсяг практики студентів ІІІ курсу складає 3,5 кредити, що дорівнює 105 год., у тому числі 45 год. – самостійної роботи.



Структура виробничої лікарської практики для студентів ІІІ курсу

стоматологічного факультету на 2011-2012 н.р.


Структура виробничої практики

Кількість годин, з них

Вид контро-лю

Кафед-ра

Всього годин

кредитів ECTS



Аудиторна робота (практичні заняття)

Самостій-на робота

Модуль 1. Змістовий модуль 1. Лікарська практика з терапевтич-ної стоматології

105 год.
3,5 кредити


60 год.

45 год.

поточ-ний


Тера-пев-ттична стома-тологія


Програма практики представлена 1 модулем.

Практика студентів стоматологічного факультету проводиться в якості помічника стоматолога відповідно до діючого навчального плану та програми. Виробнича лікарська практика студентів 3 курсу в обсязі професійних обов'язків помічника стоматолога триває 2 тижні.

Із базами практики вищі медичні навчальні заклади завчасно укладають договори про проходження виробничої практики і за два місяці до початку практики погоджують з ними графіки її проходження.

Базами виробничої практики можуть бути поліклінічні відділення обласних, міських та районних лікарень, стоматологічних поліклінік, приватних клінік.

Послідовність проходження практики в терапевтичному стоматологічному відділенні визначається кожним навчальним закладом і може змінюватися у разі потреби. Виробнича практика є самостійною роботою студентів, яка контролюється і оцінюється керівником бази практики та викладачем кафедри терапевтичної стоматології.

Відповідальність за організацію, проведення і контроль проходження практики покладається на керівництво вищого медичного навчального закладу. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують профільні кафедри. Загальну організацію практики і контроль за її проведенням в університеті здійснює завідувач відділу практики.

Керівниками виробничої практики навчального закладу наказом ректора призначаються досвідчені викладачі кафедр, які безпосередньо беруть участь у навчальному процесі з дисципліни „терапевтична стоматологія”.

Форми контролю і система оцінювання здійснюється відповідно до вимог програми виробничої лікарської практики та інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, що затверджені МОЗ України (2005 р., 2009 р.).

Підсумковий контроль засвоєння модуля лікарської виробничої практики відбувається після її завершення в останній день. Контроль модуля проводиться викладачами профільних кафедр.



Мета проведення лікарської практики полягає у закріпленні практичних навичок у межах завдань, що визначені в освітньо-професійній програмі підготовки фахівця за спеціальністю „Стоматологія”:

  • проводити опитування і обстеження хворих та аналіз їх результатів;

  • планувати схеми обстеження одонтологічних хворих залежно від особливостей клінічного перебігу захворювання;

  • аналізувати результати основних лабораторних та інструментальних методів дослідження;

  • визначати провідні патологічні симптоми при карієсі, пульпіті та періодонтиті;

  • проводити диференційну діагностику і встановлювати попередній діагноз некаріозних уражень твердих тканин зуба;

  • проводити диференційну діагностику основних стоматологічних захворювань, методи діагностики та надання невідкладної допомоги;

  • оволодіти морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.


Основи гігієни праці та професійної шкідливості роботи лікаря-стоматолога
Щоденна робота лікаря-стоматолога проводиться в межах стоматологічного кабінету. Під час роботи з хворими медичний персонал стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів має великий ризик зараження внутрішньолікарняною інфекцією, яка на сьогоднішній день є однією з найбільш гострих проблем медицини і стоматології зокрема.

До внутрішньо лікарняної інфекції відносяться такі захворювання: ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити; герпевірусні, стафілококові та стрептококові інфекції; грип, аденовірус, ГРВІ, кандидоз, туберкульоз, сифіліс та ін.

З метою запобігання розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції в лікувальних закладах стоматологічного профілю необхідно дотримуватися санітарного та дезінфекційно-стерилізаційного режимів. Лише при суворому дотриманні правил профілактики і санітарно-протиепідемічного режиму в стоматологічних установах лікарі та медичний персонал не матимуть загрози здоров’ю.

На кожного первинного пацієнта заводиться медична карта стоматологічного хворого (форма №043/О), де лікар повинен записати всі інфекційні захворювання, що були перенесені пацієнтом (анамнез життя), а також ведеться облік наявних захворювань (об’єктивний статус).

Слід зазначити, що в умовах амбулаторного стоматологічного прийому досить важко отримати вичерпну та вірогідну інформацію про епідеміологічний стан пацієнта на момент його звернення за стоматологічною допомогою. Тому, незалежно від ступеня ризику вірогідного інфікування, для кожного хворого повинні використовувалися усі необхідні засоби індивідуального захисту лікаря-стоматолога.
Засоби індивідуального захисту

До засобів індивідуального захисту лікаря-стоматолога відносять:



  • захисний одяг;

  • рукавички;

  • маска;

  • окуляри або щитки;

Захисний одяг. Медичні халати, шапочки, змінне взуття призначені для запобігання забруднення шкірних покривів та одягу лікаря кров’ю, слиною, гноєм та іншими речовинами як біологічного, так і небіологічного походження. Якщо під час роботи спецодяг забруднився кров’ю або іншою біологічною рідиною, він повинен пройти повний цикл хімічної обробки.

Санітарний спецодяг повинен зберігатися в індивідуальних шафах окремо від іншого одягу. Перебування лікарів і медичного персоналу поза межами стоматологічної поліклініки, вживання їжі, паління в санітарному спецодязі забороняється.



Рукавички. Латексні рукавички – ефективний засіб захисту шкірних покривів лікаря-стоматолога від контакту з раневою поверхнею слизової оболонки порожнини рота, кров’ю, гноєм, ротовою рідиною хворого. Латексні рукавички призначені лише для одноразового використання. Повторне використання рукавичок для іншого пацієнта, навіть при їх ретельній дезінфекції, забороняється. Слід зазначити, що дезінфікуючі розчини, миючі засоби можуть викликати пошкодження цілісності рукавичок і тим самим знизити їх захисні властивості.

Латексні й вінілові рукавички використовуються в основному при огляді та лікуванні пацієнтів. Гумові рукавички слід застосувати при роботі з дезинфікуючими і миючими засобами. Перед використанням нової пари рукавичок обов’язково проводиться ретельна гігієнічна обробка рук.



Маски. Захисні лицьові маски або респіратори надійно захищають шкірні покриви та слизові оболонки лікаря-стоматолога від попадання крапель крові, ротової рідини при будь-яких маніпуляцях. Одноразові захисні маски застосовують для прийому одного пацієнта. Марлеві 4-шарові маски міняють кожні чотири години роботи лікаря.

Окуляри, щитки (екрани). Лікар-стоматолог повинен передбачити всі необхідні заходи для запобігання попадання крапель ротової рідини та крові пацієнта собі в очі. Захисні окуляри та лицьові щитки (екрани) є надійним бар’єром, який захищає верхню частину обличчя лікаря. Дезінфекційну обробку окулярів і щитків (екранів) проводять після прийому кожного пацієнта, протираючи їх серветкою, що змочена 70% спиртом або дезрозчином.

Студент повинен знати: основи законодавства України з охорони здоров'я; принципи організації лікувальної роботи в умовах стоматологічного терапевтичного відділення; сучасну класифікацію захворювань; клінічну, лабораторну та інструментальну діагностику захворювань, тактику лікування основних хвороб в амбулаторних умовах і показання до госпіталізації хворих; контингенти хворих, які потребують диспансерного нагляду.

Студент повинен уміти: вести поліклінічний прийом, встановлювати діагноз і надавати медичну допомогу в амбулаторних умовах, виявляти необхідність диспансеризації та визначати диспансерну групу хворого, давати рекомендації щодо наступного огляду та лікування; призначати раціональну психотерапію, розробляти рекомендації хворому щодо харчування, режиму, професійної діяльності, фізичної культури, загартовування, відпочинку та елементів особистої гігієни; скеровувати на фізіотерапевтичне лікування.
Діяльність викладача-керівника виробничої практики.

До початку виробничої практики викладач повинен:



  • ознайомитися із положенням програми практики, методичними рекомендаціями, щодо проведення практики;

  • провести паспортизацію базової лікувально-профілактичної установи;

  • скласти план роботи та графік відвідування базових установ, які обговорюються та схвалюються на засіданні кафедри;

  • отримати у відділі практики усю необхідну документацію (посвідчення про відрядження, списки студентів, методичну літературу тощо).

У перший день практики проводяться виробничі збори за участю студентів, головного лікаря, його заступників, завідувачів відділеннями, на яких повинні бути висвітленні такі питання:

  • характеристика базової лікувальної установи;

  • мета і програма виробничої практики, календарний план та графіки роботи студентів, призначення (вибори) старост груп;

  • організація побутових умов;

  • забезпечення техніки безпеки виробничої практики.

Під час практики студент підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку лікувального закладу. Студент-практикант повинен знати, що за порушення трудової, виробничої дисципліни він несе дисциплінарну відповідальність. До дисциплінарних проступків студентів під час практики відносяться: невиконання вказівок і розпоряджень керівників лікувальних закладів, інструкцій та наказів керівників охорони здоров'я, прогули, спізнення, халатне ставлення до своїх обов'язків. Крім того студент-практикант у разі надання матеріальної шкоди лікувальному закладу несе повну або часткову матеріальну відповідальність, незалежно, чи були застосовані дисциплінарні стягнення. До дисциплінарних стягнень відносяться догана, яку під час практики має право оголосити своїм наказом керівник лікувальної установи і при грубих порушеннях - виключення з медичного університету за наказом ректора. Дисциплінарне стягнення може бути застосоване не пізніше одного місяця з дня його здійснення (ст.147, ст.148 КЗпП України).

Студентам під час практики в якості помічника лікаря необхідно:



  • своєчасно і кваліфіковано на рівні компетенції студента надавати медичну допомогу хворим;

  • уважно ставитися до скарг хворих;

  • детально збирати анамнез, якісно обстежувати хворого з метою встановлення правильного діагнозу та призначення лікування;

  • проводити лікарські втручання при відповідній підготовці та консультації з безпосереднім керівником практики.


Студент при проходженні виробничої практики зобов'язаний:

  • до початку практики одержати від завідувача відділом практики медичного університету консультацію щодо терміну проходження практики, оформлення документації тощо;

  • у деканаті отримати скерування у базову установу проходження практики;

  • своєчасно прибути на базу практики;

  • у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;

  • вивчати і суворо дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничих санітарно-гігієнічних норм;

  • у лікувальній установі керуватися правилами внутрішнього трудового розпорядку;

  • вести щоденник практики, іншу звітну документацію, що передбачена програмою з практики;

  • своєчасно скласти підсумковий модульний контроль.


Навчально-дослідницька робота студентів (НДРС)

Навчально-дослідницька робота студентів ІІІ курсу стоматологічного факультету у період виробничої практики є важливою формою підвищення якості та ефективності пізнавального, творчого процесу, який визначає якість щоденної роботи лікаря.

НДРС сприяє глибшому сприйняттю предмета, формує здатність до аналізу, абстрагування та узагальнення результатів, які отримані під час обстеження хворого, аргументації та логічного висновку при обґрунтуванні клінічного діагнозу та прогнозуванні подальшого перебігу хвороби, спрямовує до наукового пошуку.

При визначенні тематики НДРС треба зупинятися на питаннях, які постають у студентів під час курації хворих, на показниках роботи відділення. Елементи НДРС передбачає написання етапних та виписних епікризів, рефератів, оформлення повідомлень на клінічних конференціях.

Оформлення НДРС слід проводити за загально прийнятою схемою: мета, завдання, матеріали та методи дослідження, отримані результати, обговорення, висновки, список використаної літератури.

Класифікація карієсу зубів

І Клінічна.

1. Початковий карієс (гострий, хронічний).

2. Поверхневий карієс (гострий, хронічний).

3. Середній карієс (гострий, хронічний).

4. Глибокий карієс (гострий, хронічний).

ІІ За локалізацією.

1. Фісурний карієс.

2. Контактний (апроксимальний) карієс.

3. Пришийковий (цервікальний) карієс.

4. Циркулярний (кільцевий, ангулярний) карієс.

ІІІ За перебігом.

1. Гострий карієс.

2. Хронічний карієс.

3. Найгостріший карієс.

4. Квітучий карієс.

5. Рецидивний (вторинний) карієс.

6. Стаціонарний карієс

ІV За інтенсивністю ураження.

1. Поодинокі ураження.

2. Множинні ураження.

V. Анатомічна класифікація (ВООЗ)

1. Карієс емалі.

2. Карієс дентину.

3. Карієс цементу.

4. Призупинений карієс.

5. Одонтоклазія.

6. Інший.

7. Неуточнений.



VI За наявністю ускладнень.

1. Простий (неускладнений) карієс.

2. Ускладнений карієс.

У 1927 році Ю.М. Гофунгом була запропонована класифікація пульпітів, яка покладена в основу сучасних класифікацій.

І. Гострий пульпіт:

1) частковий;

2) загальний;

3) загальний гнійний.

ІІ. Хронічний пульпіт

1) простий;

2) гіпертрофічний;

3) гангренозний.

Сучасна класифікація пульпітів Київського медичного інституту у викладі Данилевського М.Ф., Урбанович Л.І., Яворської О.С.

І. Гостре запалення пульпи:

1) гіперемія пульпи;

2) гострий обмежений пульпіт;

3) гострий дифузний пульпіт;

4) гострий гнійний пульпіт;

5) гострий травматичний пульпіт.

а) випадково оголена ділянка пульпи при карієсі без порушення її цілісності;

б) випадково поранена пульпа;

в) оголення пульпи при зламі коронки зуба.

ІІ. Хронічне запалення пульпи:

1) хронічний фіброзний пульпіт;

2) хронічний гіпертрофічний пульпіт;

3) хронічний гангренозний пульпіт;

4) конкрементозний пульпіт.

ІІІ. Загострений хронічний пульпіт.

ІV. Пульпіт, ускладнений перифокальним періодонтитом (гострим, хронічним або загостреним).
Класифікація періодонтиту за І.Г. Лукомським (1960).

За клінічним перебігом виділяють гострий і хронічний періодонтит.

І. Гострі періодонтити:


  1. Серозний періодонтит;

  2. Гнійний періодонтит.

ІІ. Хронічні періодонтити:

  1. Фіброзний періодонтит;

  2. Гранулюючий періодонтит;

  3. Гранульоматозний періодонтит.

ІІІ. Загострений періодонтит

На основі клініко-рентгенологічної характеристики С.А. Вайндрук виділяє дві форми хронічних верхівкових періодонтитів – проліферативну (грануляційний) та гнійну. В кожній із цих форм розрізняють три стадії розвитку процесу:



  1. початкову або фазу розвитку;

  2. фазу відмежування або стабілізації;

  3. фазу зворотного розвитку або репаративних (регенеративних) явищ.

Згідно з міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) хвороби верхівкового періодонтиту роглядають з хворобами пульпи (ендодонта) і включені у 6 розділів. Хвороби органів травлення під шифром К04: К04.4, К04.5, К04.6, К04.7, К04.8.

Українське 3-х томне видання “Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я” десятого перегляду, підготовлене Українським інститутом громадського здоров’я, Центром медичної статистики МОЗ України та видавництвом “Здоров’я” в тісній співдружності з провідними клінічними закладами.

Вся необхідна охороні здоров’я інформація охоплена основною класифікацією МКХ-10 з серією модулів, створених за концепцією “сімейства” класифікацій, в яку входить Міжнародна номенклатура хвороб, адаптації за спеціальностями, в т.ч. для медичних спеціалістів у галузі зуболікування та стоматології (МКХ-РД) й інші. Ця класифікація побудована на три- і чотиризначному рівнях алфавітно-цифрової схеми кодування, яка дає можливість забезпечити баланс між змістом розділів і залишити досить місця для майбутніх доповнень і змін. В ній використані різні вісі класифікації (анатомічна, діагностична, процедурна, етіологічна та інші), містить 21 класи хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (процедури у медицині, процедурні стани і ускладнення, ушкодження, інвалідність, зниження працездатності та дефекти), які задовольняють різні потреби в даних, що стосуються смертності та медико-санітарних проблем.

Хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп окремим блоком К00-К14 включені в групу хвороби органів травлення - клас ХІ блок К00-К93. Цей клас вміщує ще 9 блоків захворювань травної системи, згрупованих за анатомічною ознакою. Назви хвороб подаються з врахуванням Міжнародної номенклатури хвороб (МНХ) як концептуального модульного додатка МКХ.

Головними критеріями вибору назв були вимоги, щоб назва була специфічною, однозначною, самоописовою і в міру можливості простою, основаною на причині, де це можливо. Кожна хвороба чи синдром, для яких пропонувалась назва, визначалась якомога однозначно і коротко, позначка БДВ розшифровується як - без дальших вказівок. До кожного визначення можливі синоніми.

ВИТЯГ

з «Критеріїв медико-економічної оцінки надання стоматологічної допомоги на І, ІІ, ІІІ рівнях» (амбулаторна допомога)

(Додаток 1.1.14 до Наказу МОЗ України №507 від 28.12.2002 р.)


Шифр МКП



Найменування процедури

Час, витрачений на процедури (хв.)

Оцінка в УОП

1

2

3

4

1-10.19

Первинний огляд хворо-го (включає запис анамнезу, фізичних обстежень, запланованої програми діагностики та лікування)

8

0,5

1-12.9

Порада, якщо хворий звернувся тільки за порадою

8

0,5

1-13.9

Повторний огляд амбулаторного хворого (включає запис анамнезу, фізичного обстеження, контролю призначеного лікування)

8

0,5

1-16.19

Консультація хворого (запис огляду та порада, дані на прохання лікаря, який лікує, іншим лікарем для спеціальної оцінки стану та подальшого лікування)

8

0,5

1-10.19Б

Комплексно-первинне обстеження оформлення облікової документації стану прикусу, пародон-ту, індексів гігієни, РМА, КПВ, локальної де мінералізації, ступеня активності карієсу, плану диспансеризації, реабілітації та профілак-тики

32

2,0

1-300

Стоматологічне обсте-ження на амбулаторно-му прийомі або при профілактичних оглядах, складання плану профілактики

8

0,5

1-300А

Знеболювання провідникове

8

0,5

1-300Б

Знеболювання інфільтраційне

4

0,25

1-300В

Знеболювання аплікаційне

4

0,25

1-300.01

Огляд ротової порожни-ни та визначення гігієнічного індексу

16

1,0

1-309.01

Електроодонтодіагно-стика

4

0,25

1-309.06

Аналіз рентгенограми прицільної

5

0,25

1-309.07

Аналіз панорамної рентгенографії

10

0,5

4-539.01

Флюоризація зубів

8

0,5

4-539.02

Закриття фігур одного зуба герметиками

8

0,5

4-539.04

Контроль за гігієною ротової порожнин


8

0,5

4-539.08

Усунення шкідливих звичок, навчання, консультація матері та дитини

16

1,0

5-232.01А

Лікування одного зуба при поверхневому і середньому карієсі (без накладання пломби)

12

0,75

5-232.04А

Лікування одного зуба при глибокому карієсі без накладання пломби

20

1,25

5-232.07

Усунення дефекту пломби

8

0,5

5-232.12

Сріблення поверхні або порожнини зуба

4

0,25

5-232.08

Накладання кофердаму

16

1,00

5-237

Лікування пульпіту та періодонтиту без накладання пломби







5-237А

Препарування каріозної порожнини або (трепанація коронки, розкриття пульпової камери)

12

0,75

5-237Б

Накладання девіталізуючої пасти та пов’язки

4

0,25

5-237.01

Пульпотомія

4

0,25

5-237.02

Екстирпація пульпи з одного кореня зуба

4

0,25

5-237.04

Пломбування одного каналу кореня зуба пастою, що полімеризу-ється цементом

8

0,5

5-237.05

Пломбування одного каналу кореня зуба пастою, що полімеризу-ється та гутаперчевими штифтами (або термопластом)

12

0,75

5-237.09

Закриття перфорації каналу зуба або пер-форації дна пульпової камери


8

0,5

5-49.10

Накладання лікувальної пов’язки при лікуванні карієсу та його ускладненнях

4

0,25

5-237.03

Інструментальна та медикаментозна оброб-ка одного каналу зуба

8

0,5

5-237.20

Механічне та хімічне розширення облітерова-ного каналу зуба

32

2,0

5-249.02

Роз пломбування кореневого каналу зуба запломбованого пастою, що полімеризується або цементом

48

3,0

5-249.09

Вилучення стороннього тіла із каналу зуба

64

4,0

5-249.10А

Накладання лікувальної пов’язки при лікування карієсу та його ускладненнях

4

0,25

5-249.12

Виготовлення постійної пломби

8

0,5

5-232

Накладання пломби при лікуванні карієсу та його ускладнень з:







5-232.01

цементу

4

0,25

5-232.06

композитного матеріалу

12

0,75

5-232.05

амальгами

12

0,75

5-232.05А

амальгами з подальшим полірування пломби

16

1,0

5-232.08

світлополімерного матеріалу


24

1,5

5-232.08А

Введення парапульпар-них штифтів для покращення фіксації композитної пломби

16

1,0

5-232.09

Відновлення зруйновна-ної коронки однокорене-вого зуба пломбування композитним матеріалом

48

2,0

5-232.10

Відновлення зруйновна-ної коронки однокорене-вого зуба за допомогою дротяного каркасу, анкерних штифтів та світлополімерного матеріалу

88

5,5

5-232.11

Відновлення зруйновна-ної коронки багатоко-реневого зуба за допомогою дротяного каркасу, анкерних штифтів, пластмаси, композитного матеріалу

80

5,0

5-232.11А

Відновлення зруйновна-ної коронки багатого-реневого зуба за допомогою дротяного каркасу, анкерних штифтів та світлополімерного матеріалу

104

6,5



Загальний звіт викладача-керівника виробничої практики

_________________________________________________

(П.І.П., кафедра, звання, науковий ступінь)


База практики______________________________________
На базі проходили практику _______ студентів ІІІ курсу, _______ студентів з інших ВУЗів.


  1. Фактичний початок і тривалість виробничої практики, виконання термінів практики.

  2. Відповідність фактичного списку студентів на базі спискам, що затверджені наказом затверджений ректором університету.

  3. Наявність у викладача програми і методичних розробок по виробничій практиці, переліку обов’язкових для освоєння практичних навичок.

  4. Забезпеченість студентів методичними рекомендаціями з виробничої практики.

  5. Участь місцевих органів охорони здоров’я і базових керівників у проведенні практики: якість, зауваження з детальним описом, відношення до студентів з боку персоналу та адміністрації на базах практики.

  6. Проведення виробничих нарад зі студентами із відміткою дати перевірки проходження практики.

  7. Об’єм виконання студентами програми виробничої практики, у випадку невиконання вказати причини.

  8. Рівень теоретичної та практичної підготовки студентів.

  9. Характеристика щоденників і звітів студентів.

  10. Організація практичної підготовки студентів.

  11. Характеристика робіт студентів по НДРС.

  12. Ступінь участі студентів в конференціях.

  13. Причини невиконання окремих пунктів програми з виробничої практики.

  14. Студенти, які проявили себе негативно (порушення професійної етики та деонтології, запізнення, несвоєчасна здача заліків, незадовільне ведення щоденника, невиконання програми практики).

  15. Список студентів, які не отримали залік по практиці з зазначенням причин.

  16. Недоліки організації та проведення виробничої практики, пропозиції по їх виправленню.

  17. Рекомендації з удосконалення організації і проведення практики на наступний рік.

Викладач-керівник практики__________________________


Програма виробничої практики студентів представлена одним модулем.

Перелік вмінь та практичних навичок для підсумкового модульного контролю

зі змістового модуля №1 „Основні обов’язки та професійні дії лікаря-стоматолога терапевтичного відділення поліклініки”




п/п


Зміст практичної підготовки

Кількість годин

1.

Принципи організації надання планової і невідкладної терапевтичної стоматологічної допомоги

2

2.

Прийом хворих. Первинний огляд хворого (запис анамнезу, фізичних обстежень, запланована програма діагностики та лікування). Заповнення амбулаторної карти. Знеболення. Діагностика лікування хворих з некаріозними ураженнями твердих тканин зуба

24

3.

Прийом хворих. Діагностика, лікування хворих на карієс, пульпіт, періодонтит

24

4.

Робота у фізіотерапевтичному кабінеті: участь у проведенні фізіопроцедур

6

5.

Засвоєння принципів етики та деонтології у практиці лікаря-стоматолога

4

Всього годин

60

Кредитів ECTS






модуля

Кількість навчальних годин, кількість кредитів ECTS

Конвертація оцінок у бали

Міні-мальна кіль-кість балів

Модуль 1. Підсумко-вий модульний контроль. Виробнича лікарська практика

105 год.
3,5 кредити



практ. заняття

СРС

„5”

„4”

„3”

„2”

80


60 год.

45 год.

6

5

4

0


Самостійна робота студентів під час проходження виробничої практики (45 год.)


№ п/п

Тема заняття

Кількість годин

Вид контролю

1

Невідкладні стани втерапевтичній стоматології, причини розвитку. Надання невідкладної допомоги

3

Змістовий модульний контроль



2

Методи ізоляції зуба від слини. Набір для накладання кофердаму: склад, призначення

3

3

Етапи накладання кофердаму в залежності від клінічної ситуації

3

4

Діагностика, диференцій-на діагностика і сучасні методи відбілювання

3

5

Реставрація некаріозних уражень

3

6

Діагностика, диференцій-на діагностика неусклад-неного карієсу

3

7

Сучасні методи лікування і профілаткики карієсу зубів

3

8

Дистрофічні зміни в пульпі при соматичних і стоматологічних захворюваннях

3

9

Знеболення при пульпіті. Сучасні технології в лікуванні пульпіту

3

10

Клінічна оцінка якості пломб. Корекція, шліфування і полірування пломб

3

11

Діагностика, диференційна діагностика періодонтитів

3

12

Сучасні технології лікування періодонтитів

3

13

Поняття реставрації зубів. Планування подубови реставрації

3

14

Інструменти та аксесуари для проведення реставрації зубів

3

15

Застосування вінірів (ламінатів) у терапевтичній стоматології

3



Перелік навчально-методичної літератури


  1. Терапевтическая стоматология /Е.В. Боровский [и др.].– М.: Медицина, 1998.

  2. Георгиев В.И. Опыт применения штифтов Роеко с гидрооксидом кальция для временного пломбирования корневых каналов /В.И. Георгиев // Дентальные технологии.– № 2.– 2001.

  3. Мельничук Г.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із карієсу та некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтитів: навчальний посібник /Г.М.Мельничук, М.М. Рожко.– Івано-Франківськ, 2003.

  4. Терапевтическая стоматология /Э. Хельвиг, Й. Климек, Т. Аттин; под ред. проф. А.М. Политун, проф. Н.И. Смоляр [Пер. с нем.].– Львов: ГалДент, 1999.

  5. Mitchell L. Oksfordzki podrecznik stomatologii klinicznej /L. Mitchell, D.A. Mitchell.– Warszawa, 1995.

  6. Боровский Е.В. Терапевтическая стоматология /Е.В. Боровский.– М.: Медицина, 2003.

  7. Терапевтическая стоматология: учеб. пособие. /Под ред. проф. Л.А. Дмитриевой.– М.: МЕДпресс-информ, 2003.

  8. Боровский Е.В. Руководство к практическим занятиям по терапевтической стоматологи / Е.В. Боровский, Г.М. Барер.– М.: Медицина, 1975.

  9. Рыбаков А.И. Клиника терапевтической стоматологии /А.И. Рыбаков, В.С. Иванов.– М.: Медицина, 1980.

  10. Данилевский Н.Ф. Пульпит /Н.Ф. Данилевский, Л.Ф. Сидельникова, Ж.И. Рахний.– К., Здоров’я, 2003.

  11. Боровский Е.В. Терапевтическая стоматология /Е.В. Боровский, С. Иванов, Ю.М. Максимовский.– М.: Медицина, 1998.

  12. Гриник Б. Методичні вказівки з написання академічної історії хвороби /Б. Гриник, С. Різник, В. Гриновець. – Львів, 2002.

  13. Боровский Е.В. Клиническая эндодонтия /Е.В. Боровский.– М.: АО Стоматология, 1999.

  14. Бризяно Б. Препарирование корневого канала. Основы препарирования /Б. Бризяно // Клин. стоматология.– 1998.– №4.

  15. Утворат Д. Новая концепция препарирования корневого канала /Д. Утворат // Клин. стоматология.– 1999.– №3.

  16. Основы современной эндодонтии: учебное пособие для врачей /Б.Т. Мороз, А.В. Салова, Н.И. Перькова [и др.].– СПБ, 1999.

  17. Барер Г.М. Препараты формальдегида в эндодонтии /Г.М. Барер, И.А. Овчинникова // Клин. стоматология.– 1997.– №4.

  18. Боровский Е.В. Клиническая эндодонтия /Е.В. Боровский.– М.: АО Стоматология, 1999.

  19. Боровский Е.В. Эндодонтическое лечение: пособие для врачей /Е.В. Боровский, Н.С. Жохова.– М.: АО Стоматология, 1997.

  20. Бризяно Б. Препарирование корневого канала. Основы препарирования /Б. Бризяно // Клин. стоматология.– 1998.– №4.

  21. Опыт лечения пульпита методом витальной экстерпации с применением различных гемостатических средств /Л.А. Дмитриева, Л.Н. Неживенко, О.В. Герасина [и др.] // Стоматология.– 1986.– №3.

  22. Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача /А.К.Николишин.– Полтава, 1997.

  23. Кухта О.С. Періодонтити /О.С. Кухта, С.Й. Кухта, О.Р. Ріпецька, Б.С. Гриник.– Львів, 1993.

  24. Сай В.Г. Періодонтити /В.Г. Сай, С.П. Кузів, О.О. Пасько.– Львів, 2003.

  25. Политун А.М. Эндодонтическая практика: Инструментальная обработка корневых каналов / А.М. Политун // Современная стоматология.– 1998.– №3.

  26. Ефанов О.И. Физиотерапия стоматологических заболеваний /О.И. Ефанов, Т.Ф. Дзаганова.– М., Медицина, 1980.

  27. Максимовский Ю.М. Терапевтическая стоматология /Ю.М. Максимовский, Л.Н. Максимовская, Л.Ю. Орєхова. М.: Медицина, 2002.

  28. Ковальов Є.В. Пульпіт. Патоморфологія. Клініка. Лікування: учб. посібник /Є.В. Ковальов, В.М. Петрушанко, А.І. Сидорова. Полтава: Фірма „Барз”, інк., 1998.

  29. Кононенко Ю.Г. Местное обезболивание в амбулаторной стоматологии: пособие для студентов стомат. ф-ту, врачей-интернов /Ю.Г. Кононенко, Н.М. Рожко, Г.П. Рузин. К.: Книга плюс, 2001.

  30. Хоменко Л.А. Практическая эндодонтия: инструменты, материалы и методы: учеб. пособие для мед. вузов по специальности „Стоматология” /Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко. К.: Книга плюс, 2002. 2-е изд.

  31. Анестезия и интенсивная терапия в стоматологи и челюстно-лицевой хирургии: учеб. Пособие для студентов, врачей-интернов стоматологов и анестезиологов/ В.И. Куцевляк, У.А. Фесенко, А.В. Любченко, О.В. Любченко. Харьков: Крокус, 2006.

  32. Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача /А.К. Николишин. Полтава: Дивосвіт, 2007.

  33. Педорец А.П. Предсказуемая эндодонтия /А.П. Педорец, А.Г. Пиляев, Н.А. Педорец. Донецк: Норд Пресс, 2006.

  34. Поспішіль Ю.О. Патологічна анатомія стоматологічних хвороб: навч. посібник для студентів стомат. ф-тів вищих мед. навч. закладів ІV рівня акредитації /Ю.О. Поспішіль, В.І. Вовк. Львів: Компакт-ЛВ, 2005.

  35. Терапевтична стоматологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації: у 4 Т. /М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун [та ін.]. К.: Здоров’я, 2001. Т.2: Методи обстеження хворих, карієс, пульпіт, періодонтит, стоматологічні вогнищево  зумовлені захворювання. 2004.

Форми контролю та система оцінювання виробничої практики здійснюється відповідно до вимог програми виробничої лікарської практики для студентів 3 курсу стоматологічного факультету ІІІ-ІV рівнів акредитації (2009 р.) та інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, що затверджена МОЗ України (2005 р.).

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточного контролю за змістові модулі у балах та оцінки підсумкового модульного контролю у балах, яка виставляється при оцінюванні практичних навичок відповідно до переліку, що визначено програмою практики.

Максимальна кількість балів, що отримує студент при засвоєнні модуля (залікового кредиту), – 200 балів, у тому числі за поточну діяльність (змістові модулі) – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.
Поточний контроль: студентів у терапевтичному відділенні поліклініки (змістові модулі) здійснюється керівниками – викладачами профільних кафедр навчального закладу та керівниками виробничої практики бази.

Поточний контроль проводиться на кожному змістовому модулі. Одним із видів діяльності студента та його контролю з боку керівника практики є ведення щоденника виробничої практики, який заповнюється щоденно студентом і підписується керівником виробничої практики бази та навчального закладу. Після закінчення кожного змістового модуля студент заповнює підсумковий звіт про виконану роботу. Наявність заповненого та завіреного підписами керівників практики щоденника та підсумкового звіту є обов’язковою для допуску студента до підсумкового модульного контролю.

Керівники виробничої практики навчального закладу та бази проходження практики аналізують роботу студента у відділеннях, враховуючи його дисципліну, відсутність пропусків днів практики, якість ведення щоденника із обґрунтуванням і формулюванням діагнозу, визначенням плану обстеження та лікування, рівень оволодіння та об’єм виконання навичок клінічної, лабораторної та інструментальної діагностики, участь у наданні невідкладної медичної допомоги, застосування принципів етики та деонтології у практиці лікаря.

Заповнення підсумкового звіту з кожного змістового модулю дає можливість правильно оцінити поточну навчальну діяльність студента. При засвоєнні не менше 50% практичних навичок, тобто отриманні не менше 15 балів з 30 балів за кожний змістовий модуль, студент, який сумарно набрав 60 балів з 120 балів за 4 змістові модулі, допускається до підсумкового модульного контролю.

При засвоєнні кожної теми змістового модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-бальною (традиційною) шкалою, які потім конвертуються у бали залежно від кількості тем у модулі. У програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:


Традиційна оцінка

Конвертація у бали

«5»

6

«4»

5

«3»

4

«2»

0


Модульний підсумковий контроль: здійснюється після завершення вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що передбачені навчальною програмою, мають належно оформлені звітні документи (щоденник та зведений цифровий звіт) та отримали за поточну діяльність не менше 60 балів.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної та практичної підготовки, демонстрацію вмінь і практичних навичок із кожного розділу.

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент підчас модульного контролю, становить 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Оцінка з дисципліни: за практику виставляється лише студентам, які виконали програму виробничої практики, мають належно оформлені звітні документи та отримали за поточну діяльність не менше 60 балів, склали підсумковий модульний контроль, набравши не менше 52 балів. Оцінка за модуль є сумою балів за поточну діяльність і підсумковий модульний контроль.

Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ECTS та 4-х бальною (традиційною) шкалою проводиться таким чином:





Оцінка EСTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10% студентів

B

Наступні 25% студентів

C

Наступні 30% студентів

D

Наступні 25% студентів

E

Останні 10% студентів

Кількість балів з дисципліни, що нараховано студентам, конвертується за 4-х бальною шкалою:




Оцінка EKTS

Оцінка за 4-х бальною шкалою

А

5”

B, C

4”

D, E

3”

FX, F

2”



Оцінка з дисципліни FX, F („2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один змістовий модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка з дисципліни FX („2”) виставляється студентам, які не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-х разів за графіком, що затверджений ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершенні вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного змістового модуля), мають пройти повторне навчання з відповідного змістового модуля. Рішення приймається керівництвом вищого навчального закладу відповідно до нормативних документів, що затверджені в установленому порядку.

Щоденник виробничої практики

для студентів ІІІ курсу

стоматологічного факультету

В


З І Р Е Ц Ь Щ О Д Е Н Н И К А

№ п/п

Дата

Прізви-ще, ініціали,

рік народження



Відвідування

Скарги

Об’єктивне дослідження

Діагноз

Лікування

1

19.07.03р.

Кушнір О.П.,

1960 р.н.



1

Коротко-часні болі в ділянці нижніх бокових зубів зліва при прийомі їжі.

Г
35
либока каріозна порожнина (І кл. за Блеком) в 36 зубів, яка заповнена залишками їжі. Дентин розм’якшений, болючий при зондуванні на дні та стінках порожнини, реакція на температурні подразники болюча, зникає після усунення подразника. Перкуторна реакція від’ємна. Електрозбудливість – 8 мкА

Гострий глибокий карієс 36 зуба.

Знеболення, препарування каріозної порожнини, медикаментна обробка, лікувальна прокладка (……), ізолювальна прокладка (……..), пломба з (……….).











































































База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка