Міжпредметна інтеграція




Скачати 31.83 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір31.83 Kb.
МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ

Фізіологія є основним предметом в системі медико-фармацевтичної освіти для розуміння та засвоєння фармакології, біохімії, мікробіології, основ патологічної фізіології, фармакогнозії, фармацевтичної хімії, аптечної технології ліків, основ терапії, хірургії та лабораторної діагностики.

Основою засвоєння курсу нормальної фізіології є уява про анатомічну та гістологічну будову тканин, органів та систем організму (анатомія, гістологія), знання фізичних та фізико-хімічних процесів, що лежать в основі життєдіяльності, біологічної електродинаміки, біомеханіки (біофізика), закономірностей діяльності живого організму, його клітин та органів (біологія).
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

Загальна фізіологія збудливих тканин: функції мембран клітини, види транспорту через мембрани. Параметри збудливості. Біоелектричні явища в збудливих тканинах. Механізм скорочення м’язів. Механізм проведення збудження по нерву і через нервово-м’язовий синапс.


Фізіологія центральної нервової системи: поняття про біологічну регуляцію, рефлекс, рефлекторну дугу, нервовий центр. Функції різних відділів ЦНС.
Фізіологія системи крові: функції крові, фізіологічну роль еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, складових частин плазми. Поняття антиген, антитіло, аглютинація, групи крові, правила переливання крові.
Фізіологія кровообігу: фізіологічні особливості серцевого м’язу, динаміку скорочень серця, основні принципи гемодинаміки, регуляції діяльності системи кровообігу.
Фізіологія дихання: фізіологічну роль процесу дихання, механізм вдиху та видиху, транспорт газів кров’ю, механізм регуляції дихання.
Фізіологія травлення: фізіологічну роль процесів травлення, функції травного тракту, механізми секреції та склад травних соків, процеси всмоктування речовин та рухову функцію.
Обмін речовин та енергії, терморегуляція: види, шляхи перетворення та використання енергії в організмі, значення для життєдіяльності. Фізіологічні основи харчування.
Фізіологія процесів виділення: роль процесів виділення в життєдіяльності організму, механізми їх регуляції.
Фізіологія залоз внутрішньої секреції: морфо-функціональну характеристику залоз, механізми дії гормонів, поняття про гіпофункцію та гіперфункцію залоз.
Фізіологія сенсорних систем: структурну та функціональну організацію сенсорних систем, їх фізіологічну роль.
Фізіологічні основи поведінки людини: безумовну та умовно-рефлекторну діяльність людини, її вищі психічні функції.
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:

Дослідити показники фізичного розвитку та функцій опорно-рухового апарату людини;

Дослідити основні функції центральної нервової системи;

Визначити кількість формених елементів крові, гемоглобіну, кольоровий показник, ШОЕ. Визначити групу крові за системою АВО та резус-фактор;

Дослідити діяльність серцево-судинної системи і оцінити її на основі вивчення артеріального пульсу, артеріального тиску, вислуховування тонів серця, реєстрації електрокардіограми;

Дослідити і оцінити діяльність системи дихання за допомогою методу спірографії;

Оцінити результати дослідження шлункового соку та дуоденального вмісту;

Методом непрямої калориметрії визначити і оцінити енерговитрати людини, скласти і оцінити харчовий раціон;

Оцінити показники функціонального стану нирок;

Дослідити дію деяких гормонів на експериментальних тваринах та оцінити результати;

Дослідити і оцінити фізіологічні показники сенсорних систем (гострота зору, поле зору, повітряна та кісткова провідність звуку, естезіометрія та інші);

Дослідити і оцінити вищі психічні функції людини.


КРИТЕРІЇ ОЦІНОК ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІН ПІД ЧАС МОДУЛЬНОГО ІСПИТУ

Відмінно: студент глибоко засвоїв матеріал, вичерпно його викладає, тісно пов’язує теорію з практикою; вміє аналізувати результати дослідів і розв’язує задачі підвищеної складності і добре знайомий з основною літературою і методами дослідження функцій. Знає внесок вітчизняних вчених в розвиток фізіології. Володіє знаннями основних принципів деонтології.

Добре: студент твердо знає програмний матеріал, грамотно викладає його; не допускає неточності у відповіді на запитання; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язуванні практичних задач; володіє методиками клініко-фізіологічних досліджень; вміє розв'язувати ситуаційні задачі.

Задовільно: студент знає тільки основний матеріал, але без засвоєння деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, може розв’язати лише легкі задачі, володіє мінімумом досліджень.
Незадовільно: студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка