Міністерство культури України Національна бібліотека України для дітей Аналітичний огляд діяльності бібліотек України для дітей у 2011–2013 роках Київ 2014




Сторінка7/9
Дата конвертації14.04.2016
Розмір2.44 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Розділ IV. Науково-дослідна робота бібліотек для дітей
Аналіз дослідницької діяльності бібліотек для дітей за 2011-2013 роки засвідчив, в першу чергу, активізацію Національної бібліотеки України для дітей щодо методичного забезпечення підвищення кваліфікації бібліотечних працівників з освоєння методик та організації проведення моніторингових і соціологічних досліджень.

Цьому сприяло проведене бібліотекою в 2010 році соціологічне дослідження «Діяльність соціологічних служб в обласних бібліотеках для дітей» з вивчення їх ресурсного стану, результатом якого стало проведення проблемно-цільових навчань для спеціалістів, що проводять дослідження, а на сайті http://www.chl.kiev.ua створено банк даних «Соціологічна служба бібліотек для дітей діє…». Значний вплив на підвищення компетентності бібліотекарів як соціологів сприяв виступ «Методичне забезпечення моніторингу читацької активності» Т. Турбаніст, заступника генерального директора з науково-методичної роботи НБУ для дітей на Всеукраїнському саміті директорів обласних бібліотек для дітей в м. Одесі (2010 р.) У ньому наголошувалось на значенні дослідницької функції бібліотек у підвищенні ефективності інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, зокрема, розкрито методику проведення інформаційного моніторингу у бібліотеках і його значення в управлінській діяльності.

У 2011 році підготовлено методичні рекомендації «Інформаційний моніторинг в бібліотеках для дітей», а в 2012 році – консультація «Проведення соціологічного дослідження у бібліотеці».

Соціологічна служба обласного комунального закладу «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського» видала методичні рекомендації бібліотечним працівникам щодо організації та проведення соціологічних досліджень у дитячій бібліотеці «Соціологія: теорія, методи, маркетинг» (2012 р.).

Продовжується тенденція активності участі бібліотек для дітей усіх рівнів у проведені моніторингових та соціологічних дослідженнях всеукраїнського характеру, ініційованих Національною бібліотекою України для дітей та іншими бібліотеками державного значення.

Соціологічними службами обласних бібліотек для дітей проводиться організаційна робота щодо забезпечення участі дитячих бібліотек області у дослідницьких проектах НБУ для дітей. Зокрема, згідно програм дослідження здійснено обласні етапи з проведень моніторингів: «Краща книга року…», «Незадоволений читацький попит на дитячу книгу в бібліотеках України для дітей», «Моніторинг впровадження технологічних інновацій у бібліотеках України для дітей», «Бібліотека, книга, комп’ютер, читання : орієнтації підлітків».

Крім того, Київська ОДБ брала активну участь у загальнодержавному науково-соціологічному дослідженні «Вивчення стану забезпечення сільського населення України публічними бібліотеками» та моніторингу «Вивчення незадоволеного читацького попиту серед читачів-дорослих» (Організатор НПБУ).

Закарпатська ОБДЮ – Всеукраїнському соціологічному дослідженні «Патріотизм у розумінні сучасної молоді», організатором якого була ДБУ для юнацтва, всеукраїнському анкетуванні «Привабливість бібліотечної професії».

Ці дослідження є актуальними як для держави в цілому, так і для конкретної бібліотеки зокрема, адже вдається відстежувати сучасні тенденції в читанні дітей, вчасно визначити незадоволений читацький попит на дитячу книгу та впливати на державну політику щодо її видання, досліджувати загальні тенденції інформатизації дитячих бібліотек та виявити інноваційні сервісні послуги з підвищення якості бібліотечно-інформаційного обслуговування дітей.

За результатами регіональних узагальнень деякі обласні бібліотеки для дітей видали соціологічні бюлетені і оприлюднили результати серед працівників бібліотек на обласних семінарах. Це ввійшло в практику роботи Одеської, Чернівецької, Черкаської, Луганської, Хмельницької та інших ОБД. Так, Чернівецька ОДБ оприлюднила окремими виданнями регіональні результати Всеукраїнських соціологічних досліджень «Аналіз незалежного опитування серед учасників ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України – 2013» (2013 р.), «Бібліотека, книга, комп’ютер, читання і орієнтації підлітків» (2012 р.), «Моніторинг впровадження технологічних інновацій у дитячих бібліотеках Буковини: Випуск 1» (2013 р.), «Книга року – 2012» (2012 р.) та ін.

В 2011 році Національна бібліотека України для дітей започаткувала дослідницький проект «Бібліотека, книга, комп’ютер, читання: орієнтації підлітків» для відстеження тенденцій впливу і взаємозв’язку традиційних і електронних носіїв на формування особистості підлітка.

Мета – дослідити проблему трансформації читання в сучасних умовах під впливом інформаційних технологій, творення нової «моделі дитячого читання» учнів 5-9 кл., зокрема там, де діє Інтернет-ресурсна база, задовільна забезпеченість традиційними інформаційними ресурсами, професійний потенціал і отримати відомості прогностичного характеру про можливі зміни в роботі бібліотек для дітей.

Об'єкт дослідження – учні 5-9 класів, користувачі обласних, районних, міських бібліотек для дітей, а також шкільних та сільських.

Дослідження проводилось з 2011 по 2013 роки на базі 39-и бібліотек 10 областей України – Львівської, Рівненської, Волинської, Чернівецької, Чернігівської, Кіровоградської, Донецької, Хмельницької, Миколаївської та АР Крим.

У дослідженні взяли участь 10 – ОБД, 18 – РДБ, ЦМБ – 1, сільських – 10. Респондентами були учні 5-9 кл., загальна кількість яких становила 2984 чол. З них: 500 респондентів з Львівської області, 700 – з Рівненської, 309 – з Волинської, 300 – Чернівецької, 242 – Чернігівської, 101 – Кіровоградської, 100 – Донецької, 300 – Хмельницької, 153 – Миколаївської, 279 – АР Крим.

Результати дослідження дозволяють говорити про затребуваність бібліотек та інтерес дітей до книги, і зокрема в малих містах, селищах, оскільки дві третини респондентів проживають саме там. Також результати підтверджують гіпотезу, що діти, які є активними користувачами бібліотек, краще орієнтуються в інформаційному просторі, їх вибір більш усвідомлений, вони більш грамотні і як читачі, і як слухачі, і як глядачі. Такі ж висновки зроблені зарубіжними дослідниками. І основну роль в цьому відіграє наявність відповідних ресурсів та креативна діяльність, в даному випадку, бібліотекарів у співтворчості з відповідними партнерами.

Всі етапи дослідження (бюлетені по результатах видавались щорічно, з метою оперативного доведення їх до бібліотек) свідчать про необхідність цільової програми видання літератури як на традиційних носіях, так і видань на електронних носіях для дитячих бібліотек. Для забезпечення рівного доступу дітей малих міст, селищ, сіл до інформаційних ресурсів необхідно вирішувати питання створення інформаційних центрів на базі кожної бібліотеки регіону відповідно до Національної програми інформатизації. Зокрема, вимагає рішення і таке питання, як розробка професійних рекомендацій по створенню веб-сайтів бібліотек, які були б конкурентоспроможними з іншими веб-сайтами, якими цікавляться діти і які є їх улюбленими, насичені необхідною для дітей корисною інформацією і несли в собі творчий, інтелектуальний потенціал.

Суттєва роль у формуванні інформаційної культури належить бібліотекам, які мають формувати соціально важливі якості користувача інформаційного простору і сприяти виробленню таких навичок та вмінь як: диференціація інформації, виділення значущої інформації, вироблення критеріїв її оцінки, переробка інформації та її використання. Для бібліотекарів, вчителів, вихователів, що працюють з підлітками, особливий інтерес представляє аспект про можливості Інтернету для розвитку особистості за допомогою вільного читання підростаючого покоління в країні, оскільки в усьому світі інтенсивно продовжується процес трансформації читання, зокрема й через використання електронних ресурсів. Якими б не були ці дві форми передачі інформації, знань в технологічних принципах і в поняттях сприйняття, їх користувачі мають розробити значні форми суміщення, поки вони мають дійсно читацькі здібності і таким чином підготовлені до нових засобів інформації і жодне з даних засобів інформації не зможе вижити без іншого.

Аналіз читання і використання електронних ресурсів підлітками, в якому брали участь бібліотекарі-практики, дав немало цікавих, нових думок, висвітлив проблеми, що чекають свого вирішення. Отриманні результати послугують виробленню і прийняттю відповідних методичних і управлінських рішень, як на загальному, так і на регіональному рівнях, зокрема вироблення стратегії подальшого розвитку бібліотек для дітей, як осередків інтелектуального і духовного розвитку особистості, що захищає права дитини.

Наукова новизна цього дослідження в тому, що воно дало можливість обґрунтувати роль читання підлітків, як незмінну цінність культури формування особистості в інформаційному суспільстві через структуру бібліотек для дітей.

На забезпечення підвищення якості формування книжкових фондів, бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів-дітей бібліотек для дітей та виконання Закону України «Про видавничу справу» направлене щорічне державне дослідження «Незадоволений читацький попит на дитячу літературу в бібліотеках України для дітей». Його регулярне проведення дозволяє простежити динаміку змін читацьких інтересів та уподобань юних користувачів бібліотек для дітей, виявити зміни у тенденціях читання та функціонування української дитячої книги у суспільстві.

Мета дослідження – вивчення незадоволеного читацького попиту на дитячу літературу для подання пропозицій Державному комітету телебачення та радіомовлення України щодо перевидання цих книг видавництвами та включення їх до переліку книжкових видань, передбачених до випуску за державним замовленням.

Базами дослідження виступили всі обласні бібліотеки для дітей, Кримська республіканська установа «Дитяча бібліотека ім. В. Н. Орлова», центральні бібліотеки для дітей міст Севастополя та Києва, центральні, міські, районні бібліотеки для дітей, бібліотеки-філії для дітей ЦБС. Об'єкт дослідження – картотеки незадоволеного читацького попиту, а предмет – читацький попит на дитячу літературу цих бібліотек.

Кінцевим результатом дослідження став узагальнений список книг незадоволеного читацького попиту на дитячу літературу в бібліотеках України для дітей; розробка на цій основі пропозицій Держкомтелерадіо щодо видання цих книг у рамках державних програм згідно Закону України; висвітлення результатів на сторінках преси, науково-практичних конференціях.

Зміни у тенденціях читання цілих поколінь читачів дитячих бібліотек допомагає відстежувати щорічний моніторинг «Краща книга року…». За даний період (з 2011 по 2013 рр.) було видано три випуски соціологічних бюлетенів, в яких опубліковані результати досліджень за 2010, 2011, 2012 роки.

Дослідження з року в рік констатує кризу видавничої справи – друк нових книжок та їх розповсюдження. В країні в середньому видається по 1 книзі на одного жителя, а загальний книжковий фонд бібліотек для дітей невпинно зменшується. Але рівень читацької компетентності дітей розширюється і зростає. Користувачі бібліотек, а їх щоразу у дослідженні бере участь до 1500 чоловік знаходять свою улюблену книгу, яку охоче читають і рекомендують іншим. Кожного року в ході дослідження респондентами-дітьми називається до 4-х тис. книжок.

В номінації «Краща книга – 2010» беззаперечно лідирувала книга Дж. К. Ролінг «Гаррі Поттер». Не відставала від неї і книга нашого українського класика В. Нестайка «Тереодори з Васюківки», яка посіла другу сходинку в рейтингу «ТОП – 10 кращих книг 2010 р.».

За словами засновника дитячого видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Івана Малковича: «Такі книжки, як «Тереодори з Васюківки» чи «Гаррі Поттер» робимо по 3 тиражі на рік»1.

Рейтинг з визначення «Краща книга року – 2012» відзначився індивідуальністю і більш широким колом улюблених книжок. Якщо «Гаррі Поттер» у попередні роки утримував першість завдяки 200-300 голосам, то в цьому році лише 72 голоси дали перше місце. У решти респондентів улюбленими книгами стають твори менш іменитих авторів, які залюбки читають діти: С. Жадан, Ю. Іздрик, І. Андрусяк, М. Кіяновська, С. Оксетик, О. Дерманський, Л. Воронина, М. Павленко, Т. Прохасько та ін. Тобто діапазон дитячого читання стає значно ширшим.

В 2013 році Національною бібліотекою України для дітей спільно з громадською організацією «Українська асоціація працівників бібліотек для дітей» проводилось Всеукраїнське моніторингове дослідження «Моніторинг впровадження технологічних інновацій в бібліотеках України для дітей».

Мета моніторингу полягала в тому, щоб виявити об’єктивний стан на 01.01.2013 року готовності спеціалізованих бібліотек для дітей щодо реалізації державної політики розвитку інформаційних технологій та виховання людини інноваційного типу мислення і культури. Досягнення цієї мети стало можливим завдяки вирішенню таких завдань: виявлення реального стану комп’ютерного парку бібліотек України для дітей; загального використання комп’ютерів як користувачами, так і працівниками бібліотек для дітей, виявлення стану автоматизації технологічних процесів бібліотечно-бібліографічної діяльності в бібліотеках України для дітей.

Об'єктом моніторингу виступили бібліотеки для дітей як система впровадження інформаційних технологій.

Суб'єктами моніторингу виступили:

- наявна ресурсна база технічних засобів (парк комп’ютерів);

- використання програмно-технологічних засобів.

Моніторинг проводився аналітичними та статистичними методами. Аналіз статистичних даних станом на 01.01.2013 р. здійснювався на основі розроблених анкетних таблиць: «Зведена таблиця показників мережі бібліотек для дітей», «Кількісні показники обслуговування користувачів, база технічних засобів», «Кількість бібліотек, що мають електронні ресурси», «Швидкість Інтернет зв’язку (підключення) в бібліотеках для дітей», «Фінансові джерела поповнення комп’ютерного парку бібліотек для дітей», «Фінансові джерела на утримання Інтернету», «Освоєння бібліотечними працівниками інформаційних технологій», «Кількість бібліотек для дітей, що використовують інноваційні інформаційні технології».

Зведені дані об’єктів дослідження надійшли з 24 обласних бібліотек для дітей (з Івано-Франківської, Харківської ОДБ дані неповні), центральних бібліотек для дітей м. Києва та Севастополя, Кримської республіканської установи «Дитяча бібліотека ім. В.Н.Орлова» Автономної Республіки Крим, НБУ для дітей.

В ході дослідження вдалося зібрати дані щодо сучасного стану інформатизації дитячих бібліотек України. Наявні дані стануть відправною точкою в подальших дослідженнях моніторингу.

Узагальнені дані моніторингу впровадження технологічних інновацій у бібліотеках України для дітей засвідчили, що дитячі бібліотеки України, виконуючи традиційні функції освітнього та культурного закладу одночасно удосконалюються як інформаційні центри, зорієнтовані на входження до світового інформаційного простору. Підвищення соціальної і інформаційної ролі дитячих бібліотек у сучасному суспільстві диктує необхідність формування нових методів організації інформаційного простору бібліотеки для дітей, який реалізується на базі комп’ютерних технологій.

Згідно дослідження станом на 1 січня 2013 року в Україні функціонує спеціалізованих бібліотек для дітей – 1168. А 809 бібліотек для дітей в межах адміністративного району (міста) на правах філій входить до складу змішаних централізованих бібліотечних систем: у містах – міські ЦБС з бібліотеками-філіями як для дорослих, так і окремо для дітей у цьому місті, у районних центрах – районні ЦБС з бібліотеками-філіями у сільській місцевості.

Останнім часом в країні намітилась тенденція до збільшення кількості самостійних бібліотек для дітей. Якщо до цієї категорії відносились тільки обласні бібліотеки для дітей та НБУ для дітей, то наразі кількість бібліотек для дітей, що не входить до складу ЦБС, нараховується 179.

В Україні виникають передумови для становлення інформаційного суспільства шляхом формування системи національних інформаційних ресурсів, базою для яких є глобальна мережа Інтернет.

Проведення даного моніторингу дало можливість відстежувати ті якісні зміни, які відбуваються в дитячих бібліотеках з впровадженням нових інформаційних технологій. Дані моніторингу показують наскільки збільшились можливості кожної бібліотеки з моменту встановлення комп’ютера і підключення його до мережі Інтернет. Бібліотеки, що запровадили ІТ, мають змогу розкрити все багатство власних фондів, пропонують нові послуги, у них з'являється можливість максимально повно задовольнити запити користувачів:

  • забезпечується доступ користувачів до електронних баз даних безпосередньо в бібліотеці;

  • надається доступ інформації на новітніх носіях інформації (рідерів);

  • стають доступними повнотекстові бази даних на електронних носіях, створені бібліотекою або придбаних нею;

  • відвідувачі мають змогу користуватися можливостями Інтернету, електронної пошти завдяки відповідних інформаційно-ресурсних центрів в бібліотеках (Інтернет або медіацентри), Wi-Fi зони;

  • формується штат інформаційних працівників, які досконало володіють електронними інформаційними технологіями, забезпечують відповідно до інших вимог організацію інформаційних ресурсів, підготовку їх до ефективного використання та якісну доставку користувачам.

Впровадження технологічних інновацій у бібліотеках України для дітей відбувається в тісній координації та консолідації зусиль держави, бізнесу та суспільства. Про це свідчить аналіз джерела фінансування як придбання комп’ютерів, так і утримування Інтернету в бібліотеках. Така взаємодія та постійне вдосконалення методики роботи бібліотек, їх технічне переоснащення, підвищення кваліфікації кадрів дасть змогу вивести спеціалізовані бібліотеки для дітей на новий, відповідний сучасним запитам рівень. Адже інтеграція України у світовий інформаційний простір вимагає постійного вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування дитячого населення, пошуку ефективних шляхів підвищення якості інформаційних послуг, впровадження інноваційних інформаційних систем, реального забезпечення рівного доступу всіх її громадян до якісної інформації, модернізації змісту діяльності бібліотек для дітей і організації її адекватно світовим тенденціям.

Спеціалізовані бібліотеки для дітей розуміють значимість прикладних моніторингових та соціологічних досліджень і зі всією відповідальністю ставляться до їх проведення. Адже, дуже часто результати проведених досліджень спонукають бібліотекарів до рішучих кардинальних змін у своїй діяльності аби бути затребуваними суспільством і потрібними своїм користувачам.

Тематика проведених досліджень залишається різноплановою і широкою. Актуальність їх диктує саме суспільство. Але на першому місці – дослідження, що стосуються проблем читання дітей та ступеню задоволення читацьких інтересів користувачів засобами бібліотеки, ролі бібліотекаря в цьому процесі. Користувача в дитячих бібліотеках вивчають різнопланово: як за чітко заданою темою, так і крізь призму потреб та інтересів, очікувань, ставлення до бібліотеки та оцінювання її діяльності. Так, необхідність виховувати в дитині толерантність, пошану і правильне розуміння багатою різноманітністю культур нашого світу було темою повторного дослідження «Толерантність як норма життя» в 2011 році Харківською ОДБ.

Для одержання найбільш об’єктивної картини стану розповсюдження ідей толерантності під час дослідження застосовувалося декілька методик опитування респондентів: анкетування, інтерв’ю та метод фокус-груп.

Аналіз анкетного опитування показав, що більшість респондентів уперше дізналася про толерантність із засобів масової інформації, серед інших джерел були названі: школа, бібліотека, батьки. Про Міжнародний день толерантності більшість чула, але дуже мало. Респонденти відповідали також на питання: «Якими якостями, на Ваш погляд, має володіти особистість, що прагне до толерантності?», «Що для вас є поняття толерантності?».

До Міжнародного дня толерантності було проведено «Дні суцільного опитування» усіх відвідувачів бібліотеки впродовж 3-х днів. Опитування проходило у формі інтерв'ю. Кожний відвідувач відповів на запитання «Чи знаєте Ви, що таке толерантність?». У випадку позитивної відповіді ставилось друге запитання: «Якщо так, то чи знаєте Ви, що існує Міжнародний день толерантності?». Останнє питання інтерв’ю – «Чи знаєте Ви, коли цей день відзначають?». Усі користувачі відповіли, що знають, що таке толерантність. Але лише 30 % відомо про Міжнародний день толерантності, до того ж ніхто не зміг відповісти, коли його відзначають. По закінченні інтерв’ю кожному учаснику була надана інформація про Міжнародний день толерантності.

Виховання національної толерантності є одним із найактуальніших завдань дитячих бібліотек Донецької області. Необхідність виховувати в дитині толерантність, пошану і правильне розуміння багатого різноманітністю культур нашого світу було темою загальносистемного анкетування «Толерантність як норма життя» (Макіївська МЦБС). Метою анкетування було вивчення усвідомлення питання, знання та розуміння проблем толерантності серед маленьких користувачів. Висновки дослідження підтвердили необхідність займатися вихованням толерантності у юних користувачів бібліотек. В 2012 році з метою виявлення рівня толерантності та ролі бібліотек у її становленні Донецькою обласною бібліотекою для дітей ім. С. М. Кірова було проведене регіональне соціологічне дослідження «Як жити в мирі з усіма?».

Об'єктами соціологічного дослідження були користувачі бібліотек з 15 міст Донецької області. Всього було опитано 137 респондентів, серед яких дітей від 8 до 16 років – 111, дорослих – 26.

Респонденти відповіли на 9 запитань анкети. Опрацювання яких показало, що 92 % респондентів вважає, що бібліотеки є об’єднуючим центром людей різних національностей. 70,8 % респондентів позитивно ставляться до представників інших національностей, 26,3 % – байдуже якої національності людина. Виявлено і той факт, що 1,5 % опитаних відмітили свою нетерпимість до представників інших національностей.

Найбільше респонденти цікавляться культурою російської держави (19,7 %), 18 % цікавляться українською культурою, решта – культурою народів інших країн світу (Великобританії (8,7 %), Австрії (9,7 %), США (5,8 %) та ін.).

Міська дитяча бібліотека Кагарлицького ЦБС Київської області провівши анкетування «Як я розумію толерантність?», виступила ініціатором виховання толерантності.

Дослідження підтвердили необхідність займатися вихованням толерантної особи у тісному зв’язку з сім'єю, учбовими закладами, громадськими організаціями.

Харківська ОДБ в 2011 році провела другий етап соціологічного дослідження «Ціннісні та професійні орієнтири сучасних дітей та підлітків» за участю користувачів дитячих бібліотек області. Респондентам було запропоновано відповісти на питання анкети «Я обираю професію», яка включала 7 питань, а також відомості про вік та стать. Всього було опрацьовано 200 анкет від користувачів 20 бібліотек (19 – ЦДБ, 1 – ЦБ, 5 – м. Харків, 5 – Харківська обл.). У передбачених методикою обсягах у кожній бібліотеці опитали по 10 респондентів (учнів 6-10 кл., по 2 представника кожної вікової категорії).

На перше питання «Чи обрали ви майбутню професію?» 92 % відповіли: «Так», що на 10 % більше, ніж показник першого етапу.

Найпривабливішими виявилися професії, що належать до сфери:

медицини – 10 % (лікар, фельдшер, медсестра, фармацевт)

юриспруденції – 9,5 % (адвокат, слідчий, міліціонер, прокурор)

освіти – 9 % (вчитель, вихователь, тренер)

послуг – 8 % (перукар, візажист, повар)

культури – 6 % (бібліотекар, хореограф)

На відміну від І-го етапу до рейтингу престижних професій не потрапили спеціальності, пов’язані з сучасними інформаційними технологіями (програміст, системний адміністратор тощо). Їх вказали лише 3 % респондентів. Жодного разу не були названі професії: інженер, спеціаліст сільського господарства.

На питання «Чому ви хочете обрати саме цю професію?» найчастіше вказувався аргумент: «Бо вона мені подобається». Також на мотивацію впливали уподобання: «подобається малювати», «робити красу», «люблю тварин». Було декілька відвертих відповідей, що відображають сучасне соціальне середовище: «Хочу заробляти дуже багато грошей», «Хочу не я, а моя мати», «Так вирішив батько», «Подобається професія, але, щоб її здобути потрібно багато грошей, а в мене не дуже заможна родина», «Подобається професія лікаря, але я не можу ним стати, тому що треба гарно вчитися», «Повар – найкраща професія, бо можна годувати і годуватися самому». Для 8 % респондентів вирішальне значення мають сімейні традиції та наслідування професії батьків: «Хочу бути, як мама (сестра тощо)», «Тому що тато (мама) теж ними працюють». На вибір професії більше впливають батьки – так вважають 72 % респондентів, що на 7 % більше, ніж на першому етапі. Далі – кінофільм (6,5 %), вчителі (5 %), друзі (4 %), книги (2 %), інше (3,5 %).Якщо на першому етапі дослідження фактор впливу на вибір професії кінофільмів та книг зовсім не був вказаний, то на другому етапі вагомість цього чинника мала 8,5 %, що майже однакова з відсотком впливу вчителів та друзів разом (9 %).

Крім обраної професії привабливою є професії дизайнера, лікаря, юриста, ветеринара, банкіра, перукаря та візажиста. Було названо 58 професій, у тому числі: рок-зірка, створювач коміксів, грумер кішок та собак, політик-професіонал.

На погляд респондентів, для обраної професії необхідно знання з окремих предметів: фізики, хімії, біології, математики (68 %); вміння спілкуватися з людьми (27 %); володіння навичками роботи з ПК (15 %); знання іноземної мови (6 %); по одному респонденту вказали на необхідність знання законодавства, вміння керувати людьми, великий словниковий запас для вдалих публічних виступів, любов до людей, розвинуту логіку, особисті зв’язки. А в останньому запитанні респондентам було запропоновано визначити «Що є найголовнішим у майбутній професії?» і пронумерувати 10 пунктів із 20 запропонованих у порядку їх значущості. Характеристики респонденти розташували таким чином: перше місце – у мене є здібності до цієї професії, друге – сучасна професія, третє – цікава, четверте – можливість спілкуватися з людьми, п’яте – близька до улюбленого предмету, шосте – висока оплата праці, сьоме – можливість професійного зросту, восьме – можливість розвивати розумові здібності, дев'яте – творчий характер професії. 2 % респондентів байдуже, у якій професії працювати у майбутньому. Один респондент дописав у графі «Інше»: «Головне – знайти можливість влаштуватися на роботу».

Основний висновок дослідження: у сучасних умовах потребують розвитку функції дитячої бібліотеки як центру з профорієнтації.

Цікавилась вибором майбутньої професії у користувачів-дітей дитячих бібліотек регіону Донецька ОДБ. Серед юних користувачів дитячих бібліотек області в 2013 році було проведено соціологічне дослідження «Моя майбутня професія», метою якого було вивчення професійного вибору підростаючого покоління, націлювання бібліотек на пошук більш ефективних шляхів профорієнтаційної роботи. За цілями і завданнями соціологічне дослідження було визначене як аналітичне, за типом і рівнем – прикладне, за частотою проведення – одноразове, за способом забезпечення репрезентативності – вибіркове, за затратами часу – короткострокове, за масштабом проведення – регіональне. Методом дослідження було обрано анкетування. Анкета включала максимальну кількість питань для отримання повної та розгорнутої картини результатів. Об'єктами соціологічного дослідження стали користувачі-учні 8-9 кл 27 бібліотек для дітей з 14 міст – Артемівська, Вугледару, Горлівки, Донецька, Дружківки, Кіровського, Краматорська, Красноармійська, Селидового, Сніжного, Торезу, Харцизька, Шахтарська, Ясинуватої; 6 районів області – Великоновосілківського, Волноваського, Новоазовського, Олександрівського, Слов'янського і Тельманівського та користувачів з Донецької ОБД.

В дослідженні взяли участь 127 респондентів, серед них учнів 8-х класів – 50, що становить 39,4 % від загальної кількості опитуваних; 9-х класів – 77 учнів або 60,6 %. Активнішими учасниками дослідження були дівчата – 91 респондент (71,1 %); хлопців – 36 (28,3 %). Серед учасників дослідження учнів 8-го класу було 40 дівчат і 10 хлопців або 31,5 % та 7,9 %; серед учнів 9-го класу – 51 дівчинка і 26 хлопчиків або 40,1 % та 20,5 %.

Аналіз відповідей на запитання щодо уподобань респондентів при виборі професії показав, що хлопчики надають перевагу професіям технічного напрямку, дівчаток більше цікавлять професії гуманітарної, медичної галузі.





8 клас

9 клас

хлопчик

дівчинка

хлопчик

дівчинка

технічний напрямок

9

3

17

4

гуманітарні науки

1

19

3

25

економіка



7

6

5

медицина

1

10

1

19

анкети без відповіді



1



1
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка