Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет




Сторінка2/3
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.64 Mb.
1   2   3

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ


1. Номенклатура різних лікарських форм на базі аптеки. Особливості виготовлення.

2. Напівфабрикати. Доцільність їх використання. Вплив напівфабрикатів на підвищення продуктивності праці фармацевта.

3. Авторські прописи лікарських форм екстемпорального виготовлення.

4. Вимоги до супозиторіїв згідно ДФ України. Удосконалення технології та упаковки.

5. Вимоги до ін’єкційних лікарських форм згідно ДФ України. Умови виконання вимог в межах аптеки.

6. Особливості технології та санітарних вимог до лікарських форм для немовлят.

7. Контроль ін’єкційних лікарських форм. Види контролю та реєстрація даних контролів.

8. Удосконалення технології ін’єкційних лікарських форм.

9. Засоби механізації в технології ін’єкційних і асептичних лікарських форм.

10. Засоби механізації допоміжних операцій у технології лікарських форм.

11. Недоліки і переваги екстемпорального виготовлення лікарських форм.

12. Тверді дисперсні системи. Магнітокеровані системи. Технологія отримання, обладнання. Застосування.

13. Ректальні лікарські форми. Технологія супозиторіїв. Обладнання виробництва та упаковка супозиторіїв. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм.

14. Стандартні фармакопейні рідини.

15. Стерилізація. Методи стерилізації.

16. Типи фільтрів для приготування ін’єційних лікарських форм.

17. Аерозолі. Перспективи розвитку аерозольних препаратів.

18. Дерматологічні та косметичні мазі. Особливості приготування та застосування.

19. Асортимент та характеристика неводних розчинників.

20. Види пакувального матеріалу, який використовується в технології порошків для речовин з різними фізико-хімічними властивостями.

21. Оцінка якості порошків (розмір частинок, однорідність змішування, точність дозування та ін.).

22.Створення асептичних умов приготування лікарських форм для ін'єкцій.

23. Блок для асептичної роботи.

22. Таро-закупорювальні матеріали для ін'єкційних лікарських форм.

23. Лікарські форми для новонароджених та дітей до 1 року.

24. Лікарські форми, що застосовуються в гомеопатії.

25. Ветеринарні лікарські форми.

КРИТЕРIЇ ОЦIНКИ КУРСОВИХ РОБІТ

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

1. Оцінка “ВIДМIННО” виставляється студенту, який правильно і глибоко висвітлив тему курсової роботи , показавши бездоганні знання з теми роботи. Тема курсової роботи висвітлена повністю, використано та опрацьовано допоміжну літературу, зроблено чіткі висновки.

2. Оцінка “ДОБРЕ” виставляється студенту, який добре висвітлив тему курсової роботи , показавши хороші знання з теми роботи. Тема курсової роботи висвітлена, але деякі висновки курсової є нечіткими.

3. Оцінка “ЗАДОВIЛЬНО” виставляється студенту, у якого не повністю висвітлена тема курсової роботи, в курсовій використана незначна кількість допоміжної літератури.

4. Оцінка “НЕЗАДОВIЛЬНО” виставляється студенту, у якого не висвітлена тема курсової роботи .

Схвалено на засіданні кафедри фармації (протокол № 15 від “19” червня 2007р.).


Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін фармацевтичного профілю (протокол № 6 від”20” червня 2007р.).

Голова ПМК, професор Р.Б.Косуба

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКУ З АПТЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

Залік виставляється студенту на останньому практичному занятті, якщо студент прослухав увесь цикл лекцій, засвоїв матеріал практичних занять, виконав навчальну програму з дисципліни і немає академічної заборгованості. Пропущені практичні заняття студенти відпрацьовують на кафедрі згідно графіка відробіток. За темами лекцій, пропущених без поважної причини, студенти опрацьовують додаткову літературу і готують реферати.

Схвалено на засіданні кафедри фармації (протокол № 15 від “19” червня 2007р.).

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін фармацевтичного профілю (протокол № 6 від”20” червня 2007р.).

Голова ПМК, професор Р.Б.Косуба

КРИТЕРІЇ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ СТУДЕНТІВ НА ЗАЛІКУ З АПТЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.
Залік виставляється студенту після завершення циклу лекцій і практичних занять з аптечної технології лікарських засобів у разі виконання ним робочої навчальної програми з дисципліни.

"Зараховано" - виставляється студенту, який правильно і глибоко відповів на залікові та уточнюючі запитання викладачів правильно розв’язав всі ситуаційні завдання, проявив вміння логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставлені запитання. Також „зараховано” виставляється студенту, який правильно відповів на залікові питання і правильно описав приготування конкретної лікарської форми, але деякі з відповідей були неповними, або нечіткими. Залік вважається зарахованим також у студентів, які правильно відповіли на залікові питання, але розв’язали не всі ситуаційні завдання або відповіді на залікові питання були неповними і не глибокими.

"Незараховано" - виставляється студенту, який не дав правильної відповіді на питання, неправильно розв’язав ситуаційні завдання, відповіді на додаткові питання були поверхневі і нечіткі.
Схвалено на засіданні кафедри фармації (протокол № 15 від “19” червня 2007р.).
Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін фармацевтичного профілю (протокол № 6 від”20” червня 2007р.).

Голова ПМК, професор Р.Б.Косуба

БІЛЕТНА ПРОГРАМА іспиту З АПТЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

1. Технологія лікарських форм як наукова дисципліна, її завдання та напрямки розвитку. Визначення технологічних термінів: лікарський засіб, лікарська речовина, лікарська форма, лікарський препарат.

2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляхів уведення.

3. Основні напрямки державного нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів.

4. Визначення ДФ, її структура. Вкажіть, яким чином ДФ нормує якість лікарських форм та окремих лікарських препаратів.

5. Рецепт, його структура та правила виписування згідно з наказом МОЗ України №360 від 19.07.05 р.

6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарирних (рецептурних) та ручних ваг.

7. Метрологічні характеристики ваг: точність (правильність), чутливість, стійкість, сталість показань.

8. Правила зважування на аптечних ручних і технічних терезах сипких, в’язких та рідких речовин. Вкажіть мінімальну наважку, яку можна зважити на ручних однограмових терезах речовин списків А, В та загального списку.

9. Визначення порошків як лікарської форми; їх класифікація та вимоги ДФ до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.

10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лікарські речовини, що відрізняються щільністю, об'ємною (насипною) масою, будовою частинок.

11. Правила виписування рецептів на лікарські препарати, що містять отруйні, наркотичні, одур­манюючі речовини. Оформлення рецепту при прописуванні вищезазначених речовин у дозах, які перевищують одноразовий або добовий прийом. Нормативні документи, що нормують ці правила.

12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, їх призначення, зберігання та оформлення. Технологія тритурацій на прикладі 10,0 тритурації атропіну сульфату (1:100); використання тритурацій у порошках.

13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичними, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення до відпуску.

14. Ступінь подрібнення лікарських речовин у порошках залежно від медичного застосування відповідно до вимог ДФ. Важкоподрібнювані лікарські речовини. Призначення допоміжних рідин та їх кількість у процесі подрібнення.

15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання згідно з наказом МОЗ України №44 від 16.03.93р. Особливості технології порошків з барвними та пахучими речовинами.

16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія розчинів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складу порошків.

17. Види пакувального матеріалу, який використовується в технології порошків для речовин з різними фізико-хімічними властивостями. Оцінка якості порошків (розмір частинок, однорідність змішування, точність дозування та ін.).

18. Характеристика рідких лікарських форм, їх класифікація. Способи прописування та позначення концентрації розчинів; перевірка доз отруйних та сильнодіючих лікарських речовин в мікстурах..

19. Способи одержання води очищеної; апаратура, що застосовується для цього. Вимоги до якості води очищеної, види контролю та умови зберігання відповідно до наказів МОЗ №96 від 3.04.91р; МОЗ України №275 від 05.05.06 р.

20. Правила приготування концентрованих розчинів для бюреткової системи згідно з інструкцією до наказу МОЗ України №197 від 7.09.93р.

21. Будова бюреткової установки; правила догляду та користування нею. Контроль якості концентрованих розчинів, виправлення їх концентрацій; умови зберігання.

22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів; засоби малої механізації, що вико­ристовуються на різних стадіях. Приготування мікстур об'ємним способом з використанням концен­трованих розчинів, настойок, екстрактів, сиропів відповідно до наказу МОЗ України №197 від 7.09.93р.

23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі лікарські речовини в кількостях до 3% та більше відповідно до вимог наказу МОЗ України №197 від 7.09.93р. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких лікарських препаратів згідно з ДФ та наказу МОЗ України №96 від 3.04.91р.

24. Визначення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Правила користування краплеміром; калібрування нестандарного краплеміру.

25. Особливості технології водних розчинів повільно та важкорозчинних речовин (етакридину лактату, міді сульфату, фурациліну, кислоти борної та ін.).

26. Номенклатура стандартних фармакопейних рідин, способи прописування їх в рецептах та умови зберігання. Приготування розчинів аміаку та кислоти оцтової. Наведіть відповідні розрахунки.

27. Особливості приготування розчинів хлористоводневої кислоти для внутрішнього та зовнішнього застосування (наведіть приклади).

28. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату основного, калію ацетату. Наведіть необхідні розрахунки на конкретних прикладах.

29. Особливості розведення формаліну, рідини Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.

30. Асортимент та характеристика неводних розчинників. Якої концентрації етиловий спирт використовується для приготування розчинів борної та саліцилової кислот, йоду згідно з наказом МОЗ України №197 від 7.09.93р. Упакування та зберігання неводних розчинів. Техніка безпеки при роботі з ЛР.

31. Особливості технології та розрахунки з розведення етилового спирту з використанням формули розбавлення та алкоголеметричних таблиць ДФ. Правила оформлення рецептів, в яких прописаний етиловий спирт, та оформлення спиртових розчинів до відпуску.

32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів (наведіть приклади).

33. Характеристика крапель як лікарської форми, їх класифікація. Перевірка доз отруйних та сильнодіючих лікарських речовин у краплях. Правила приготування крапель з використанням концентрованих розчинів та шляхом розчинення сухих речовин.

34. Приготування розчинів легкоокислюючих речовин (срібла нітрату, калію перманганату, йоду). Укажіть концентрацію йоду в розчинах Люголя для внутрішнього та зовнішнього вживання.

35. Характеристика та класифікація високомолекулярних сполук (ВМС). Вплив структури молекули ВМС на процес розчинення обмежено та необмежено набухаючих речовин.

36. Застосування ВМС у фармації. Приготування розчинів необмежено набухаючих речовин на прикладі пепсину.

37. Особливості технології .розчинів обмежено набухаючих ВМС: желатину, крохмалю, метилцелюлози.

38. Характеристика та особливості колоїдних розчинів. Фактори, що обумовлюють їх стійкість. Суть колоїдного захисту. Назвіть препарати захищених колоїдів.

39. Особливості технології розчину іхтіолу. Правила введення лікарських речовин в розчини ВМС та колоїдні розчини.

40. Технологія розчинів протарголу та коларголу залежно від їх фізико-хімічних властивостей.

41. Визначення суспензій як лікарської форми та як дисперсної системи. Випадки утворення суспензій. Фактори, що впливають на стійкість суспензій. Оцінка якості суспензій та оформлення їх до відпуску згідно з вимогами ДФ XI.

42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Використання правила Б.В. Дерягіна.

43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування. Для яких лікарських речовин він використовується ?

44. Приготування суспензій з лікарських речовин з різко та нерізко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.

45. Конденсаційний спосіб приготування суспензій. Мікстури опалесціюючі та каламутні, умови їх утворення. Особливості технології мікстур з нашатирно-анісовими краплями, екстрактами різної консистенції.

46. Визначення емульсій як лікарської форми та дисперсної системи. Класифікація емульсій, вимоги до них. Емульгатори, їх стисла характеристика.

47. Типи олійних емульсій та методи їх визначення. Стадії технології емульсій. Розрахунки олії, емульгатора, води. Визначення готовності первинної емульсії.

48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів. Причини нестійкості емульсій.

49. Уведення лікарських речовин з різними фізико-хімічними властивостями в олійні емульсії. Оцінка якості емульсій, їх зберігання та оформлення до відпуску.

50. Характеристика настоїв та відварів як дисперсних систем та лікарської форми; вимоги, що висуваються до них ДФ XI. Технологія відварів із сировини, що містить дубильні речовини, антраглікозиди, сапоніни.

51. Теоретичні основи процесу екстракції з лікарської рослинної сировини (діаліз, дифузія, розчинення, осмос та ін.). Вплив ступеню подрібнення, стандартності сировини та її гістологічної будови на якість водних витяжок.

52. Значення співвідношення кількості лікарської рослинної сировини та екстрагенту, коефіцієнту водопоглинання, температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв та відварів.

53. Значення рН середовища в технології водних витяжок. Особливості технології настоїв та відварів з сировини, що містить алкалоїди, серцеві глікозиди, ефірні олії.

54. Слизи як лікарська форма, їх застосування в медичній практиці. Особливості приготування настоїв алтейного кореню з сировини та екстракту-концентрату (навести відповідні розрахунки).

55. Характеристика екстрактів-концентратів промислового виробництва, що застосовуються в аптеках замість лікарської сировини; їх асортимент та класифікація за агрегатним станом. Переваги приготування настоїв з використанням стандартизованих екстрактів-концентратів.

56. Відмінності в технології та правилах уведення лікарських речовин у настої та відвари з лікарської сировини та стандартизованих екстрактів-концентратів. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості, зберігання та відпуск водних витяжок. Значення ферментів та мікрофлори в технології настоїв та відварів.

57. Характеристика лініментів як лікарської форми та їх класифікація залежно від природи застосовуваної основи, медичного призначення та фізико-хімічних властивостей інгредієнтів. Оцінка якості лініментів та оформлення їх до відпуску.

58. Технологія гомогенних та суспензійних лініментів (навести приклади).

59. Приготування емульсійних та комбінованих лініментів (навести приклади стандартних прописів лініментів за ДФ).

60. Характеристика мазей як лікарської форми та дисперсних систем. Особливості приготування дерматологічних мазей з резорцином, цинку сульфатом, кислотою саліциловою. Вплив основ на біологічну доступність лікарських речовин із мазей.

61. Класифікація мазей за медичним призначенням, місцем застосування, консистенцією та фізико-хімічними властивостями лікарських речовин. Пасти, їх класифікація; особливості приготування дерматологічних паст.

62. Класифікація мазевих основ та вимоги до них. Характеристика гідрофобних мазевих основ (вуглеводні, жири, силікони).

63. Характеристика гідрофільних основ (гелі білків, полісахаридів, поліетиленоксиди та ін.). Характеристика захисних паст та їх технологія.

64. Характеристика дифільних (емульсійних) основ, що містять ланолін та його похідні, пентол, сорбітанолеат, високомолекулярні спирти та ін.

65. Гомогенні мазі та їх характеристика. Основні технологічні стадії приготування та правила введення лікарських речовин у гомогенні мазі.

66. Суспензійні (тритураційні) мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лікарських речовин. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.

67. Емульсійні мазі; їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими та густими екстрактами.

68. Мазі комбінованого типу, їх технологія. Навести приклади. Приготування мазей з використанням внутрішньоаптечних заготовок (концентратів та напівфабрикатів). Оцінка якості мазей та оформлення їх до відпуску згідно з ДФ.

69. Характеристика супозиторіїв як лікарської форми та дисперсних систем; їх класифікація залежно від призначення. Супозиторні основи, їх класифікація. Характеристика гідрофільних основ.

70. Вимоги ДФ XI до супозиторіїв, значення їх геометричної форми. Прописування супозиторіїв та перевірка доз отруйних та сильнодіючих лікарських речовин у них. Склад та приготування желатино-гліцеринової основи для супозиторіїв. Уведення розчинних та нерозчинних лікарських речовин у водорозчинні основи.

71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ. Приготування супозиторіїв з лікарськими речовинами, розчинними та нерозчинними у жирових супозиторних основах.

72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування. Уведення до складу супозиторних мас лікарських речовин, розчинних у воді та інших індиферентних рідинах залежно від прописаної кількості.

73. Приготування супозиторіїв з протарголом, коларголом, таніном, іхтіолом, екстрактами різної консистенції. Упакування, оформлення до відпуску, правила зберігання супозиторіїв.

74. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом виливання. Що являють собою прямий та обернений коефіцієнти заміщення лікарських речовин та в яких випадках їх застосовують ?

75. Характеристика пілюль як лікарської форми та дисперсної системи; вимоги ДФ до пілюль. Допоміжні речовини, які застосовуються для приготування пілюль; їх класифікація та принцип підбору залежно від фізико-хімічних властивостей лікарських речовин.

76. Характеристика рідких, в'язких та твердих допоміжних речовин, що застосовуються для одержання пілюльних мас. Технологія пілюль з розчинними у воді та нерозчинними лікарськими речовинами.

77. Технологічні стадії приготування пілюль. Застосування рослинних екстрактів та порошків для одержання пілюльних мас, розрахунки їх кількості (навести приклади).

78. Особливості приготування пілюль з солями алкалоїдів та окислювачами. Обсипка пілюль та покриття оболонками.

79. Приготування пілюль з екстрактами різної консистенції. Оцінка якості пілюль відповідно до ви­мог ДФ та наказу МОЗ №96 від 3.04.91р. Упакування, зберігання та оформлення пілюль до відпуску.

80. Визначення лікарських форм для ін'єкція та вимоги ДФ XI видання до них. Шляхи введення ін'єкційних розчинів. Перерахуйте стадії технологічного процесу приготування розчинів для ін'єкцій та дайте їх стислу характеристику.

81. Асептика, її значення для забезпечення стерильності та апірогенності розчинів для ін'єкцій. Створення асептичних умов у аптеці згідно з наказом МОЗ України №275 від 05.05.06 р. Поняття про пірогенні речовини та перевірка апірогенності препаратів для ін'єкцій відповідно до вимог ДФ.

82. Характеристика розчинників, що використовуються для приготування ін'єкційних розчинів та вимоги до них. Умови одержання та зберігання води для ін'єкцій згідно з ФС 42-2620-98, наказу МОЗ України №275 від 05.05.06 р.


  1. Класифікація та характеристика способів стерилізації розчинів для ін'єкцій та допоміжних матеріалів. Фізичні методи стерилізації, застосовувана апаратура.

84. Поняття про стабілізацію розчинів для Ін'єкцій. Механізм стабілізації розчинів солей слабких основ та сильних кислот, солей слабких кислот та сильних основ (на конкретних прикладах).

85. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації розчинів легкоокислюваних речовин (наведіть приклади).

86. Матеріали і апаратура, що використовуються для фільтрування ін'єкційних розчинів. Особливості технології розчинів термолабільних речовин та суспензій для ін'єкцій (наведіть приклади).

87. Особливості технології розчинів глюкози для ін'єкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для ін'єкцій згідно з вимогами ДФ XI ?

88. Особливості технології розчинів натрію гідрокарбонату для ін'єкцій. Оцінка якості розчинів для ін'єкцій.

89. Особливості технології розчинів кислоти аскорбінової для ін'єкцій. Постадійний контроль якості лікарських препаратів для ін'єкцій згідно з наказом МОЗ №96 від 3.04.91р.

90. Значення ізотонічності ін'єкційних розчинів. Способи розрахунку ізотонічної концентрації лікарських речовин. Наведіть приклади розрахунків за законом Рауля (кріоскопічний метод) та з використанням ізотонічного еквіваленту за натрію хлоридом.

91. Поняття про інфузійні (фізіологічні розчини); їх класифікація, призначення. Вимоги ізотонії, ізоіонії, ізогідрії до даних розчинів.

92. Особливості технології плазмозамінних розчинів на прикладі розчинів Рінгера, Рінгера-Локка та ін. Розрахунки ізотонічності ін'єкційних розчинів за законом Вант-Гоффа та рівнянням Менделєєва-Клапейрона.

93. Характеристика лікарських форм, що використовуються в офтальмології (краплі, примочки, промивання, емульсії, суспензії, мазі, присипки). Вимоги до очних лікарських форм; їх обгрунтування та реалізація.

94. Забезпечення стабільності очних крапель та примочок у процесі приготування, використання та зберігання. Класифікація стабілізаторів.

95. Обгрунтування необхідності пролонгування дії очних крапель та способи його досягнення згідно з вимогами ДФ.

96. Забезпечення стерильності очних крапель та примочок до і після розкриття упаковки. Номенклатура консервантів, їх класифікація.

97. Особливості технології очних крапель залежно від розчинності інгредієнтів, які входять до їх складу, та розрахунки ізотонічності крапель.

98. Вимоги до очних мазей. Технологія очних мазей; особливості введення до них цинку сульфату та резорцину.

99. Характеристика основ, які використовуються для приготування очних мазей, та вимоги до них. Оцінка якості очних лікарських форм, оформлення до відпуску, правила зберігання відповідно до вимог ДФ та наказів МОЗ №96 від 3.04.91р.

100. Вимоги ДФ до лікарських форм з антибіотиками. Умови їх приготування. Особливості введення антибіотиків до твердих лікарських форм.

101. Особливості введення антибіотиків у рідкі лікарські форми (примочки, промивання, полоскання, очні та вушні краплі). Якими методами досягається їх стабільність?

102. Характеристика основ для приготування мазей з антибіотиками, умови їх стерилізації. Особливості введення антибіотиків у мазі та супозиторії.

103. Утруднені прописи; їх класифікація та способи подолання (зміна порядку розчинення, додавання допоміжних речовин, подрібнення, нагрівання та ін.)

104. Визначення фармацевтичних несумісностей та їх класифікація. Права та обов'язки провізора-технолога по відношенню до таких рецептів згідно з наказом МОЗ України №360 від 19.07.05 р. Поняття про фармакологічні несумісності.

105. Фізичні (фізико-хімічні) несумісності; причини їх виникнення та шляхи подолання (навести приклади).

106. Хімічні несумісності; причини їх утворення та шляхи подолання (навести приклади),

107. Класифікація та приклади хімічних несумісностей, що протікають з утворенням осадів. Реакції нейтралізації та омилення в різних лікарських формах (навести приклади).

108. Несумісності лікарських препаратів, які містять алкалоїди, серцеві глікозиди, антибіотики, вітаміни. Можливі шляхи подолання несумісностей в рідких та м'яких лікарських формах.

109. Причини хімічних несумісностей, що протікають із зміною забарвлення та виділенням газів. Реакції, які протікають без видимих зовнішніх проявів.

110. Фізичні та хімічні несумісності в порошках та пілюлях; можливі шляхи їх подолання.
Схвалено на засіданні кафедри фармації (протокол № 15 від “19” червня 2007р.).

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба


Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін фармацевтичного профілю (протокол № 6 від”20” червня 2007р.).

Голова ПМК, професор Р.Б.Косуба


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ З АПТЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

Іспит з технології ліків проводиться в VІ навчальному семестрі у відповідності з екзаменаційною програмою, з якою студенти ознайомлюються на початку навчального року. Екзаменаційна програма обговорюється і затверджується щороку предметною та центральною методичними комісіями університету.

До початку іспиту на кожного студента готується навчальна характеристика, яка включає в себе результати складання проміжних заліків з основних розділів технології ліків та заліки з практичних навичок.

Перед проведенням іспиту студенти мають можливість отримати кваліфіковану консультацію екзаменаторів згідно затвердженого графіка. Крім того, щодня чергує викладач, який дає консультації з поточних питань технології ліків. Протягом дня працює навчальна лабораторія, яка оснащена наочними навчально-методичними матеріалами, які дозволяють підготуватись студентам до іспиту.

Іспит з технології ліків проводиться в усній формі шляхом співбесіди екзаменаторів з питань білету, який складений на основі екзаменаційної програми. Білет складається з трьох теоретичних питань. До кожного білету додається рецепт для практичного виконання і ситуаційні завдання. Білет формується студентом самостійно.

До іспиту з технології ліків допускаються студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану з предмету, склали на позитивні оцінки всі передбачені навчальним планом підсумкові контрольні роботи та заліки з практичних навичок, підготували реферати лекцій, пропущених без поважних причин, та отримали залік.

Оцінювання відповіді студента проводиться у відповідності до розроблених та затверджених критеріїв оцінок з іспиту з технології ліків.


Методику проведення іспиту з технології лікарських засобів схвалено на засіданні кафедри фармації (протокол № 15 від “19” червня 2007р.).

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін фармацевтичного профілю (протокол № 6 від”20” червня 2007р.).

Голова ПМК, професор Р.Б.Косуба



КРИТЕРIЇ ОЦIНКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ НА ІСПИТІ

З АПТЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКарських засобІВ

для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Фармація”

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” на 2007-08 н.р.

1. Оцінка “ВIДМIННО” виставляється студенту, який правильно і глибоко відповів на питання білета і уточнюючі запитання екзаменаторів, вірно приготував та оформив лікарську форму за виданим рецептом, правильно розв’язав всі ситуаційні завдання, проявив вміння логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставлені запитання.

2. Оцінка “ДОБРЕ” виставляється студенту, який правильно відповів на питання білета і екзаменаторів, вірно приготував та оформив лікарську форму за виданим рецептом, правильно розв’язав ситуаційні завдання, але деякі з відповідей були неповними, або нечіткими.

3. Оцінка “ЗАДОВIЛЬНО” виставляється студенту, який правильно відповів на три питання білета, але технологічно неправильно приготував та оформив лікарську форму за виданим рецептом, розв’язав не всі ситуаційні завдання; або вірно приготував та оформив лікарську форму за виданим рецептом та правильно розв’язав більшість ситуаційних завдань, але відповіді на три питання білета були неповними і не глибокими.

4. Оцінка “НЕЗАДОВIЛЬНО” виставляється студенту, який дав правильну відповідь тільки на два питання, технологічно неправильно приготував та оформив лікарську форму за виданим рецептом та неправильно розв’язав ситуаційні завдання, відповіді на додаткові питання були поверхневі і нечіткі.

Схвалено на засіданні кафедри фармації (протокол № 15 від “19” червня 2007р.).

Завідувач кафедри, професор Р.Б.Косуба

Схвалено предметною методичною комісією з дисциплін фармацевтичного профілю (протокол №6 від”20” червня 2007р.).

Голова ПМК, професор Р.Б.Косуба

Перелік навчально-методичних посібників, Технічних та інших навчально-наочних засобів, які використовуються у навчальному процесі

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка