Міністерство охорони здоров’я україни вінницький національний медичний університет




Сторінка3/3
Дата конвертації21.04.2016
Розмір0.55 Mb.
1   2   3

Біль у стопі


П'яткова шпора викликає місцевий біль у п,ятці при ходьбі й виявляється при рентгенологічному дослідженні. Запалення підошовної фасції характеризується хворобливістю при пальпації п'яткової кістки й фасції, що прикріплюється до неї. Її можна поплутати, наприклад, із синдромом тарзального каналу. В основі цього синдрому, що розвивається найбільше часто після розтягання зв'язувань стопи, лежить хронічне стиснення гомілкового нерва під сухожиллями згиначів, дозаду від внутрішньої щиколотки, що викликає біль у стопі при ходьбі. Порушення чутливості в області підошви й слабість розведення пальців підтверджують діагноз. Для метатарзалгії Мортона характерний біль в області плюсни, що також з'являється при ходьбі.

Пекучий біль у гомілці або стопі
В патогенезі ряду станів, що супроводжуються пекучим болем у ногах, ведучу роль грає вегетативна нервова система. Еритромелалгія вражає як чоловіків, так і жінок середнього віку. Пацієнти пред'являють скарги на відчуття печіння й болю в стопах (іноді також і в кистях), особливо при ходьбі, а також у постелі під ковдрою. Тепло підсилює симптоми. Хворобливі ділянки часто червоніють або стають ціанотичними, шкіра в цій зоні гаряча. Місцевий вплив холоду й піднесене положення приносять полегшення. З лікарських препаратів ефективні трициклічні антидепресанти.
Поряд з ідіопатичною (первинною) формою еритромелалгії спостерігаються симптоматичні випадки при отруєннях важкими металами, артеріальної гіпертензії або безпосередньої поліцитемії. Практично не відрізняється від еритромелалгії синдром пекучого болю в стопах, що розвивається при різних формах поліневропатії, наприклад, при спадкоємній сенсорній невропатії. Для нього характерні тягнучий біль у м'язах, судороги, відчуття печіння або інші парестезії в ногах, іноді також у плечовому й тазовому поясі, руках. Фізична напруга підсилює симптоми, у стані спокою вони зменшуються. У всіх випадках спостерігаються доброякісні фасцикуляції, переважно в литкових м'язах. Клінічна картина залишається незмінною протягом багатьох років.

Синдром неспокійних ніг — найчастіше захворювання даної групи . Його поширеність становить близько 5%. Частіше занедужують жінки. Більшість випадків ідіопатичні, але тільки в '/з пацієнтів виявляють сімейний характер з аутосомно-домінантним типом спадкування. Зрідка зустрічаються симптоматичні форми, пов'язані з дефіцитом заліза, уремією (звичайно спостерігається в пацієнтів, що перебувають на гомотрансплантації), полінейропатіями, вагітністю, поразкою спинного мозку. Імовірна участь у патогенезі структур головного мозку, однак механізм розвитку даного синдрому до кінця не вивчений. Клінічна картина характеризується вираженими неприємними відчуттями. Вони локалізуються приблизно від середини стегна до середини гомілки, завжди бувають двосторонніми. Ці неприємні відчуття не є ні властиво болем, ні парестезіями. Вони розвиваються переважно до вечора й уночі, у положенні лежачи або сидячи на м'якому сидінні (м'який стілець, крісло в театрі або вагоні першого класу). Температурні умови не роблять на них істотного впливу. Характерно непереборне бажання ворушити й рухати ногами, через що пацієнти стають неспокійними й переміщаються з місця на місце. У русі неприємні відчуття в ногах проходять. Нерідко цей синдром сполучається з періодичними рухами ногами під час сну. Об'єктивних неврологічних порушень або ознак розладів кровообігу не виявляється. Періоди посилення симптомів чергуються з періодами відносної ремісії.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. У хворого 30 років скарги на болі й скутість у грудному й поперековому відділах хребта після тривалого перебування в положенні сидячи, нічні болі. Об'єктивно: невелика сутулість, хода скована, іридоцикліт, позитивний симптом Отта й Шобера. Рентгенографія костей таза: крижово-здухвинні зчленування нерівні, нечіткі з ділянками остеосклерозу, їхні щілини нерівномірно звужені. Ваш попередній діагноз?

А. Анкілозуючий спондиліт.

В. ДОА з ураженням хребта.

С. Хвороба Рейтера, сакроілеіт.

Д. Псоріатичний артрит, сакроілеіт.

Е. Туберкульозне ураження хребта.
2. Хворий 29 років скаржиться на болі в області ахілового сухожилля при спусканні по сходам. Трохи пізніше з'явилися болі в глибині сідниць, перестав спати через болі в спині. При об'єктивному дослідженні с-м Отто 2 см., позитивні симптоми Кушелевского. Що вважається маркером даної патології ?

А. Антиген НLA B 27.

В. Високий титр ревматоідного фактора.

С. Антимітохондріальні антитіла.

Д. Антитіла до нативной ДНК.

Е. Антистрептококові антитіла.


3.Хворий 19 років госпіталізований зі скаргами на біль у лівому колінному суглобі, припухання його, що

відзначає протягом 2-х діб. 2 тижня назад переніс епізод діареї (рідкий стілець із зеленуватим відтінком до 8 разів за добу з підвищенням t0 тіла). Дядько хворого страждає хворобою Бехтерева. Об'єктивно: дефігурація лівого колінного суглоба, надколінок балотує. Суглоб при обмацуванні болючий. Яка можлива етіологія захворювання суглоба?

А. Salmonella thyphimurium.

В. Chlamydia trachomatis.

С. Neisseria gonorrhoeae.

Д. Shigella sonnei.

Е. Streptococcus haemoliticus.
4. На рентгенограмі стегнової кістки хворого 40 років, що скаржиться на болі в стегні й підвищення

температури тіла, виявлене просвітління неоднорідної структури за рахунок наявності в центрі тіні високої інтенсивності. Що обумовило зазначену тінь?

А. Секвестр.

В. Доброякісна пухлина.

С. Злоякісна пухлина.

Д. Остеопороз.

Е. Остеохондропатія.
5. В 37-літнього шахтаря після підйому ваги виник біль у поперековій області з іррадіацією в ліву ногу. Ходить важко. Сплощений поперековий лордоз. Сколіоз опуклістю вліво. Напруженість паравертебральних м'язів. Позитивні симптоми Нери, Дежерина, симптом Ласега ліворуч із кута 350. Вкажіть необхідний метод для уточнення діагнозу.

А. КТ попереково-крижового відділу хребта.

В. Люмбальная пункція.

С. Сонография нирок.

Д. Нисхідна мієлографія.

Е. Електроміографія.


Б. Завдання для самоконтролю:

1. Хворий Ю.,53 роки, неодноразово лікувався в ревматологічному відділенні, хворіє з 35 років. Симптоми захворювання з'явилися після автомобільної аварії (був компресійний перелом L4).З'явилися нездужання, зниження апетиту, болі в попереку й хрестці(особливо вночі), пізніше приєдналася ранкова скутість, що проходить після нетривалої зарядки, підвищення температури до 37-37,5*С.

Скарги: на слабість, болі по всім хребті (переважно вночі)і в обох тазостегнових суглобах, ранкову скутість до 40 хвилин, що проходить після фізичних вправ. Об'єктивно: стан задовільний, положення активне. АТ-150/100 мм рт.ст, ЧСС-74 уд./хв., ЧД-18 у хв., t-37,3*С.Внутрішні органи без патології (у межах вікової норми).

Status localis: відзначається виражений грудний кіфоз і шийний гіперлордоз, сглаженность поперекового лордозу, хворобливість при пальпації по ходу хребта, паравертебральним лініям і тазостегновим суглобам. Активні й пасивні рухи викликають біль.

ПРОБИ:1. Симптом Кушелевского I,II - позитивні.2. Проба Томайера-35см.3. Проба Отта-32 см.4. Проба Шобера-10 см.5. Форестье-2см.7. Проба підбородок-грудина-5см. 8. Екскурсія грудної клітки- 100-96 см (4 см).9. Хребетний індекс-22 см.

Обстеження:Офтальмолог: без патології (у межах вікової норми).Рентгенограма хребта й тазостегнових суглобів: Деформуючий спондильоз, двосторонній сакроілеіт, частковий анкілоз крижово- здухвинних зчленувань.ЭКГ: ритм правильний, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

Лабораторні дані:

А) ЗАК - ШОЕ-18 мм/год, Lc-10, Er-4,2, Hb-122, Tr-216, п-1, с-63, м-4, е-2, л-30.Б) - СРБ+,РФ-abs, HLA-DR4-abs, HLA-B 27-позитивний.В) ЗАС - норма. Питання:1) Діагноз? 2) Лікування?


2. У хворої З, 37 років, раптово з'явився гострий біль у правій поперековій області, іррадіююча в стегно ; поведінка хворої неспокійна, сечовипускання прискорене. В аналізі сечі свіжі еритроцити.

а) Ваш можливий діагноз? б) Ваші діагностичні заходи? в) Лікувальна тактика?


Література.

Основна:

  • 1. Госпітальна терапія: Підручник/ за ред.. Є.М.Нейка - Київ: Здоровий,я, 2003. - С.849-868.

  • 2. Сєркова В.К., Станіславчук М.А., Монастирський Ю.І. Факультетська терапія Підручник - Вінниця.-2005.-С.280-324.

  • 3. Внутрішня медицина: Навчальне видання - частина.2.-Вінниця.-2009.-С. 183-245.


Додаткова:

1. «Клінічна ревматологія», за редакцією професора В. И. Мазурова, Санкт-Петербург, 2001 р.

2. «Ревматичні хвороби», В. А. Насонова, Н. В. Бунчук, Москва,1997 р.

3. «Діагностика хвороб внутрішніх органів», том 2, О. М. Окороков, Москва, 2000 р.



4. «Лікування хвороб внутрішніх органів», том 2, О. М. Окороков, Москва, 2000 р.

5. «Лікарські засоби», чотирнадцяте видання, М. Д.Машковский, Москва, 2001 р.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка