Міністерство охорони здоров'я україни вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова кафедра дитячих інфекційних хвороб




Скачати 288.35 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір288.35 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І. ПИРОГОВА

КАФЕДРА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ДИСЦИПЛІНА

— «ПЕДІАТРІЯ, ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ»

МОДУЛЬ 2

— ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ


МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ

(спеціальність7.110101 –« лікувальна справа»)

по темі: Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях.”

РОЗРОБНИКИ МЕТОДИЧНOЇ РЕКОМЕНДАЦІЇ: к.мед.н., асистент Боднарюк О.В.

Затверджено на методичній нараді кафедри Протокол № 1 від 28.08.2012



Вінниця ВНМУ 2012

Модуль 2

Змістовий модуль 6.

ДИТЯЧІ КРАПЕЛЬНІ ІНФЕКЦІЇ.

Тема № 16.

Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях. Дифтерія. Паротитна інфекція. Інфекційний мононуклеоз. Кашлюк.

(6,6 годин).

1. Актуальність теми. З початку 90-х років минулого століття на Україні зареєстрована епідемія дифтерії, під час якої перехворіло різними її формами біля 17 тисяч чоловік та виявлено більш ніж 50 тисяч носіїв. Не дивлячись на проведення імунізації, комплексу протиепідемічних заходів дифтерія не переможена. Актуальність вивчення теми обумовлена високим відсотком летальних виходів (2,5-6,5%), частотою тяжких клінічних форм (23%) та ускладнень після перенесеної дифтерії.

На протязі останніх п’яти років на Україні відмічається підвищення випадків захворювань на інфекційний мононуклеоз (ІМ). Це пов’язане як з покращенням діагностики ІМ, так і активацією опортуністичних інфекцій на тлі зниження функціональної активності імунної системи населення та зрушень адаптаційно-компенсаторних механізмів. Прояви хвороби, ускладнення та несприятливі виходи обумовлюють необхідність вивчення даної теми.

Широка розповсюдженість паротитної інфекції не дивлячись на проведення імунізації, ураження нервової системи та ускладнення, особливо з боку дітородної функції (6% безплідь у чоловіків пов’язують з перенесеною паротитною інфекцією) диктують необхідність більш детального вивчення цього захворювання.

2. Ціль вивчення теми:

- визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених дитячих респіраторних інфекцій у дітей різного віку

- визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених дитячих респіраторних інфекціях у дітей

- демонструвати вміння ведення медичної документації дітей, хворих на дитячі респіраторні інфекції

- планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при дитячих респіраторних інфекціях

- проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при дитячих респіраторних інфекціях

- ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених дитячими респіраторними інфекційними захворюваннями у дітей

на підставі знань етіології, епідеміології, патогенезу, клінічних проявів хвороби у дорослих навчитися діагностувати дифтерію, інфекційний мононуклеоз, кашлюк та паротитну інфекцію у дітей у віковому аспекті; освоїти основні принципи терапії і профілактики.



3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

МЕТА (загальна): навчитися діагностувати дифтерію, інфекційний мононуклеоз, кашлюк та паротитну інфекцію у дітей у віковому аспекті, освоїти основні принципи терапії і профілактики.

Конкретні цілі:

1. Зібрати анамнез захворювання, епідеміологічний анамнез, анамнез життя.

2. Оглянути хворого з метою збору діагностичної інформації (по схемі що рекомендується) і записати зібрані дані у зошит (щоденник студента).

3. Проаналізувати результати додаткових досліджень і зробити висновок по ним.


Вихідний рівень знань-умінь. Уміти:

1. За стандартними методиками, використовуючи попередні дані анамнезу хворого, дані огляду хворого, знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення виділити та зафіксувати провідний клінічний симптом (або синдром).

(Шифр уміння - 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.01.01-51)



2. Шляхом співставлення зі стандартами, використовуючи попередні дані анамнезу та огляду хворого, на основі провідного клінічного симптому або синдрому, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення поставити найбільш вірогідний або синдромальний діагноз захворювання.

(Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.02.01-275)



3. На підставі найбільш вірогідного або синдромального діагнозу, за стандартними схемами, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей, підлітків та дорослих, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення призначити лабораторне та/або інструментальне обстеження хворого.

(Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.03.01-275)



4. Використовуючи найбільш вірогідний або синдромальний діагноз захворювання, данні лабораторного та інструментального обстеження хворого, знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей, підлітків та дорослих, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за певним алгоритмом, здійснити диференційну діагностику захворювань.

(Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.04.01-275)



5. Використовуючи найбільш вірогідний або синдромальний діагноз захворювання, данні лабораторного та інструментального обстеження хворого, висновки диференціальної діагностики знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей, підлітків та дорослих, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та логічного аналізу поставити попередній клінічний діагноз.

(Шифр уміння – 1.ПФ.Д.01.ПР.Р.05.01-275)



6. В лікувальній установі, або вдома у хворого на підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей, підлітків та дорослих, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити принципи лікування захворювання.

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.04.ПР.Р.11.01-275)



7. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей, підлітків та дорослих, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити необхідний режим відвідування дитячого колективу, фізичних навантажень та відпочинку при лікуванні захворювання.

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.05.ПР.Р.12.01-275)



8. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей, підлітків та дорослих, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення, за існуючими алгоритмами та стандартними схемами визначити необхідний характер вигодовування та дієту при лікуванні захворювання.

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.06.ПР.Р.13.01-275)



9. На підставі попереднього клінічного діагнозу, використовуючи знання про анатомо-фізіологічні особливості дітей, підлітків та дорослих, їх органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення та за допомогою стандартних схем:

- визначити тактику обстеження та первинної профілактики здорових дітей

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.14);

- визначити тактику обстеження та вторинної профілактики хворих, що підлягають диспансерному нагляду

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.15);

- розрахувати та призначити необхідні продукти харчування дітям першого року життя

(Шифр уміння – 3.ПФ.С.07.ПР.О.16).


4. Зміст навчання.

4.1. Граф – логічних структур теми «Дифтерія, інфекційний мононуклеоз, кашлюк та паротитна інфекція у дітей».


Дифтерія

Інфекційний мононуклеоз











4.2. Перелік теоретичних питань:

- Визначення поняття «Дифтерія, інфекційний мононуклеоз та паротитна інфекція».

- Етіологія.

- Епідеміологія.

- Основні ланки патогенезу захворювань.

- Основні клінічні прояви захворювань.

- Клінічна класифікація дифтерії, інфекційного мононуклеозу та паротитної інфекції.

- Критерії діагностики.

- Принципи терапії.

- Протиепідемічні заходи в осередку, покази до госпіталізації.


4.3. Джерела навчальної інформації.
Основна література:

1. Михайлова А. М., Трішкова Л. О., Крамарєв С. О., Кочеткова О. М. Інфекційні хвороби у дітей // К.: Здоров’я. – 2000. – 418 с. “Інфекційні хвороби в дітей”: підручник за ред. проф. С.О.Крамарьова, проф. О.Б.Надраги. – Київ.: ВСВ “Медицина”, - 2010-392 с..

2.Інфекційні хвороби в дітей / за ред. Крамарьова С.О., Надраги О. Б. - Київ.: ВСВ ″Медицина″, 2010-392 с.

3. Наказ МОЗ України від 07.11.2009 № 814 “Клінічний протокол діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом А(H1N1 Каліфорнія).

4.Наказ МОЗ України від 09.07.2004№354 “Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей”.

5. Наказ МОЗ України від 31.08.2004 №437 “Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах”

6. Nelson textbook 18th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman, MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS. 2007. – 3200 р.
Додаткова література
1. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.

2. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів-Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с.

3. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.

4. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

5. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями “дитячі інфекційні хвороби, «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.

6. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка - Х.: Прапор. - 2008. – 200 с.

7. Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.

8. Педиатрия. Под ред. Дж.Грефа. М.: Практика, 1997. - 911 с.

9. Петрушина А.Д. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.

10. Пєший М.М. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед.навч.закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.

11. Пособие ИВБДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста), Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития, Ребенка и Подростка (САН), 2000, 202 с.

12. Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.

13. Fisher, Randall G.; Boyce, Thomas G. Moffet’s Pediatric Infections Diseases: A Problem Approach, 4th Edition. – 2005.-1054 p.

14. Krugman’s infections diseases of children 11th edition. – 2003.- 820 p.

15. . Учайкин В.Ф., Нисевич Н.И., Шамшева О.В. « Инфекционные болезни и вакцинопрофилактика у детей.» Учебник для ВУЗов / М.:ГЭОТАР, Медиа, 2007.—688 с.

16. Інфекційні хвороби у дітей / за ред. С.О.Крамарєва.- К. “Моріон”, 2003. – 480 с.

17. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.Н.Тимченко, Л.В. Быстряковой.

– СПб.: СпецЛит, 2001. – 560 с.

18. Богадельников И. В. Дифференциальный диагноз инфекционных заболеваний у детей: Руководство для врачей и студентов.–3 изд., испр. и дополн. – Донецк, 2013. – 712 с.

19. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.В.Ивановой, - М.: МИА, 2002.- 923 с.

20. Педіатрія/ за ред. Тяжкої О.В. – Вінниця: „Нова Книга”, 3 вид., 2009. – 1136 с.

21. Справочник по инфекционным болезням у детей / Под общей редакцией проф. И.В. Богадельникова, проф. А.В. Кубышкина, и доц. КуадДия. Издание 8-е, дополненное и переработанное. − Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. − 304 с.

22. Principes and practice of pediatric infections diseases / Edited by Saran S. Long,

Larry K. Pickering, Charles G. Prober , 1997.- 1821 р.


5. Орієнтовна основа дії.



Об’єкт дослідження

Послідовність дій при роботі з об’єктом дослідження

1.

Хвора дитина

1. Зібрати діагностичну інформацію: а) скарги на момент госпіталізації до клініки та на момент курації;

б) анамнез захворювання;

в) епідеміологічний анамнез;

г) анамнез життя.

2. Оглянути дитину, згідно методики обстеження, особливу увагу приділити пальпації тонзилярних лімфовузлів, кольору слизових оболонок зіву, огляду нашарувань на мигдаликах, оцінці набряку підшкірно-жирової клітковини шиї, пальпації печінки, селезінки. при паротитній інфекції – огляду і пальпації залоз, слизової оболонки рота, перевірці менінгеальних ознак.

3. Обґрунтувати та сформулювати попередній діагноз.

4. Намітити план обстеження та лікування хворого.


2.

Історія хвороби

1. Ознайомитися:

а) з титульним листом (вік, район мешкання, соціальний статус батьків, діагноз при направленні, госпіталізації та клінічний діагноз);

б) зі скаргами на момент госпіталізації до клініки та на момент курації;

в) з анамнезом захворювання;

г) з епідеміологічним анамнезом;

д) з анамнезом життя;

е) з даними об’єктивного статусу дитини при госпіталізації.


3.

Данні лаборатор-ного дослідження

1. Ознайомитися з результатами лабораторних досліджень (клінічного аналізу крові, сечі, зішкребу на ентеробіоз, бактеріоскопія секрету ротоглотки і носових ходів, бактеріологічний посів слизу носу та зіву на коринебактерії дифтерії, РПГА крові з дифтерійним діагностикумом у динаміці хвороби, РНА з комерційним дифтерійним антигеном, РПГА крові з ерітроцитарним діагностикумом до введення ПДС, ЕКГ та ін.). При інфекційному мононуклеозі: РСК –виявлення антигенів, виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові, ІФА зі специфічними діагностикумами. При паротитній інфекції: виявлення антитіл у сироватці крові.

2. Виявити в них патологічні зміни та зробити висновки.



4.

Лист лікувальних призначень

1. Ознайомитися з препаратами, які призначені хворому.

2. Оцінити необхідність призначення препаратів з точки зору

патоморфологічних змін в організмі та механізму дії медикаментів.


5.

Кураційний лист

1. Ознайомитися зі щоденниками нагляду за хворим.

2. Оцінити динаміку основних патологічних симптомів.




6. Інформаційний пакет за темою.
Невідкладна допомога при дифтеритичному крупі

Терапія крупу

  1. Введення ПДС (протидифтерійної сироватки).

Локалізований круп: перша доза 30-40 тис. МО, повторна доза (-), сумарна доза 30-40 тис. МО

Поширений круп: перша доза 40-50 тис. МО, повторна доза 20-30 тис. МО , сумарна доза 60-80 тис. МО

Низхідний круп: перша доза 40-50 тис. МО, повторна доза 20-30 тис. МО , сумарна доза 60-80 тис. МО


  1. Етіотропна терапія

при легких формах: еритроміцин, рифампіцин в середину,

при середньотяжких та тяжких - парентерально напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового та цефалоспоринового рядів.

Тривалість курсу антибактеріальної терапії складає 10-14 днів. Препарати призначають у вікових дозах.


  1. Введення гормонів(залежно від степеня стенозу, див. нижче)

  2. При обструкції дихальних шляхів, що супроводжується ГДН І-ІІ ст. відсмоктування плівок та інгаляція 100% зволоженого кисню

  3. Перебування в реанімаційному відділенні

6. Загальні підходи до лікування крупу залежно від ступеня стенозу:

Компенсований круп

• Заспокоїти дитину

• Доступ свіжого прохолодного вологого повітря

• Активна оральна регідратація

• Вільний режим годування, гіпоалергенна дієта

• Відмовитись від суб’єктивно неприємних процедур (гарячі ножні ванни, гірчичники)

• Утриматись від застосування компресів, бальзамів для шкіри, спреїв для горла

• По можливості обмежити кількість ін’єкцій

Дексаметазон п/о 0,15-0,3 мг/кг або в/м, в/в 0,3-0,6 мг/кг (разова доза), інгаляційні ГК через НЕБУЛАЙЗЕР (флютиказон 0,5 мг)

Субкомпенсований круп

• Загальні принципи див. терапія компенсованого крупу

• Введення ГК дексаметазон в/м, в/в 0,3-0,6 мг/кг (одноразово) - інгаляційні ГК через НЕБУЛАЙЗЕР (флютиказон 0,5 мг)

При значному покращенні (відсутність стенотичного дихання в спокої) від повторного введення ГК можна утриматись.

При частковому покращенні: повторне введення ГК п/о (через 12 год) або в/м, в/в (через 6 год)

При відсутності ефекту від введення ГК призначають інгаляцію через небулайзер 0,1% адреналіну 0,5 мл/кг, але не більше 5 мл на інгаляцію.



Декомпенсований круп

  • Назотрахеальна інтубація

  • 100% зволожений О2 зі швидкістю 4 л/хв

  • Дексаметазон в/м, в/в 0,6 мг/кг ч/з 6 год до покращення стану

Інгаляція через небулайзер 0,1% адреналіну.
Невідкладна допомога при апное

1- Покласти хворого на рівну жорстку поверхню

2- відновити прохідність дихальних шляхів, відсмоктати слиз з носа і ротоглотки

3- за відсутності ефекту проводити штучну вентиляцію легенів (ШВЛ)

Методи штучної вентиляції легенів можна умовно розділити на:

- прості ( застосовують в амбулаторних умовах при екстрених ситуаціях у разі відсутності самостійного дихання (апное)

- і апаратні (за допомогою спеціальних апаратів-респіраторів) - застосовують при необхідності тривалої ШВЛ в стаціонарі.

Методика проведення ШВЛ:

До простих методів в першу чергу відносяться експіраторні способи ШВЛ (штучного дихання) з рота в рот і з рота в ніс.

При цьому голова хворого або обов'язково повинна знаходитися в положенні максимального потиличного розгинання (мал. 1) для запобігання западіння язика і забезпечення прохідності дихальних шляхів; корінь язика і надгортанник зміщуються наперед і відкривають вхід в гортань (мал. 2). Надаючий допомогу стає збоку від хворого, однією рукою стискає крила носа, відхиляючи голову назад, іншою рукою злегка відкриває рот за підборіддя. Зробивши глибокий вдих, він щільно притискує свої губи до рота хворого (мал. 3) і робить різкий енергійний видих, після чого відводить свою голову убік. Видих хворого відбувається пасивно за рахунок еластичності легенів і грудної клітки. Бажано, щоб рот надаючого допомогу був ізольований марлевою серветкою або відрізком бинта, але не щільною тканиною. При ШВЛ з рота в ніс повітря вдувають в носові ходи хворого (мал. 4). При цьому його рот закривають, притискуючи нижню щелепу до верхньої, прагнучи підтягти підборіддя догори. Вдування повітря проводять звичайно з частотою 20—25 в 1 хв; при поєднанні ІШВЛ з масажем серця — з частотою 12—15 в 1 хв. Проведення простої ШВЛ значно полегшується введенням в ротову порожнину хворого S-плодібної трубки, вживанням мішка Рубена («Амбу», РДА) через ротоносову маску. При цьому необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів і щільно притискувати маску до обличчя хворого.

Припиняти ШВЛ можна тільки після повного відновлення свідомості і повноцінного самостійного дихання.

4 - При важкій формі показані - глюкокортикоїди (наприклад, преднізолон з розрахунку 1,5—2 мг/кг в доба)



7. ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПО ТЕМІ

Дифтерія

  1. До якої групи належить збудник дифтерії:

А. Нейсерії

Б. Корінебактерії

В. Рикетсії

Г. Лістерії

Д. Ієрсинії




  1. Особливості збудника дифтерії:

А. Грампозитивна паличка, яка виділяє екзотоксин

Б. Грамнегативна паличка, яка виділяє ендотоксин

В. Грампозитивна паличка, яка виділяє ендотоксин

Г. Грамнегативна паличка , яка виділяє екзотоксин





  1. Доза протидифтерійної сироватки (ПДС) залежить від:

А. Від віку дитини

Б. Від ступеня важкості захворювання

В. Від маси тіла




  1. Можливий шлях передачі дифтерії:

А. Трансмісивний

Б. Контактно-побутовий

В. Парентеральний

Г. Вертикальний


  1. Крупозне фібринозне запалення не розвивається на слизовій оболонці:

А. Бронхів

Б. Мигдаликів

В. Трахеї

Г. Гортані


  1. Дифтеритичне фібринозне запалення розвивається на слизовій оболонці:

А. Мигдаликів

Б. Гортані

В. Трахеї

Г. Бронхів




  1. Провідною ланкою в патогенезі дифтерії є:

А. Бактеріємія

Б. Токсемія

В. Сенсибілізація




  1. Розташування нальотів при локалізованій формі дифтерії гортані:

А. Бронхи

Б. Гортань

В. Трахея

Г. Ротоглотка


  1. Для нальотів у перші години захворювання на локалізовану форму

дифтерії характерно все крім:

А. Мають вигляд павутиння сіруватого кольору

Б. Відносно легко знімаються тампоном

В. Зняти нальоти неможливо

Г. Швидко збільшуються в розмірах, якщо зняти – знову відновлюються




  1. Вираженої інтоксикації при дифтерії гортані не буває внаслідок:

А. Високого рівня дифтерійного антитоксину в крові

Б. Неміцного зв’язку фібринозної плівки з підлеглою тканиною

В. Швидкого виведення токсину з сечею




  1. Якої форми дифтерії в класифікації не існує:

А. Дифтерії ротоглотки

Б. Дифтерії дихальних шляхів

В. Дифтерії шкіри

Г. Дифтерії ока



Д. Дифтерії ЦНС



  1. Вкажіть строки проведення вакцинації проти дифтерії:

А. 6 міс.,18 міс., 6 років

Б. 3міс., 4міс.,5 міс.

В. 3 міс., 6 міс., 18 міс.


Інфекційний мононуклеоз
1. Яким вірусом викликається інфекційний мононуклеоз?

А. вірусом герпесу типу – 2

Б. вірусом герпесу типу – 3

В. вірусом герпесу типу – 4

2. Збудник iнфекцiйного мононуклеозу належить до:

А. Арбовiрусiв

Б. Тогавірусів

В. Ентеровiрусiв

Г. Герпесвірусів

Д. Мiксовiрусiв

3. Який збудник викликає мононуклеозоподiбний синдром у дiтей:

А. Цитомегаловiрус

Б. Токсоплазма

В. ВIЛ-1

Г. Всі відповіді вірні

4. Вiрус Епштейн-Барра проявляє тропiзм до:

А. Т-лiмфоцитiв

Б. В-лiмфоцитiв

В. Нейтрофiлiв

Г. Всі відповіді вірні

5. Яка система органів може уражатися при інфекційному мононуклеозі:

А. серцево-судинна

Б. дихальна В.ЦНС

Г. Всі відповіді вірні

6. Найбiльш раннiми симптомами інфекційного мононуклеозу є:

А. Пiдвищення температури тіла

Г. Утруднене носове дихання

Б. Збiльшення шийних лiмфовузлiв

Д. Всi вiдповiдi вiрнi

В. Тонзиліт

7. Типовий симптомокомплекс iнфекцiйного мононуклеозу розгортається:

А. З перших днiв захворювання

Б. В перiод максимально вираженої гарячки

В. Наприкiнцi першого тижня хвороби

8. Для iнфекцiйного мононуклеозу не характерним є:

А.Тонзиліт

Б. Гепатомегалія



В. Гастроентероколіт

Г. Хвилеподібна лихоманка

9. Яке ускладнення характерне для iнфекцiйного мононуклеозу:

А. Розрив селезiнки



Б. Гломерулонефрит

В. Гастроентероколіт

10. З якими захворюваннями необхідно диференціювати iнфекцiйний

мононуклеоз:

А. Лімфогранулематозом Б. Епідемічним паротитом

В.ВІЛ Г. Аденовірусною інфекцією



Д. Всi вiдповiдi вiрнi

11. Лімфогранулематоз вiд iнфекцiйного мононуклеозу відрізняє:

А. Вiдсутнiсть запальних явищ в ротоглотці

Б. Хвилеподібна гарячка



В. Наявність в крові клiтин Березовського-Штернберга

Г. Наявність атипових мононуклеарiв в крові

12. Маркером Ебштейн-Барр-вірусної інфекції є:

А. СMV IgM

Б. HBsAg

В. HSV1/2 IgM



Г. EBV Ig M

13. Iнфекцiйний мононуклеоз підтверджується виявленням маркерів:



А. Антитiла класу Ig М (VCA) EBV

В. ДНК CMV

Б. Антитiла класу Ig М НАV

Г. ДНК HSV 1/2

14. Для лікування iнфекцiйного мононуклеозу не застосовують:

А. Амоксіцилін

В. Гропринозин

Г. Цефотаксим

Д. Преднізолон



Паротитна інфекція
1. Джерелом паротитної інфекції є:

А. Хвора людина Б. Птахи В. Гризуни

2. Назвіть механізм передачі паротитної інфекції:

А. Фекально-оральний Б. Контактно-побутовий

В. Повітряно-крапельний Г. Трансмісивний
3. Вкажіть тривалість інкубаційного періоду при паротитній інфекцій:

А. кілька годин Б. 11 – 21 день В. 5 – 7 днів Г. 3 – 5 днів

4. Ураження яких органiв не є типовим для епiдемiчного паротиту:

А. Слинних залоз Б. Печінки В. Пiдшлункової залози

Г. Яєчок Д. Яєчників Е. Нервової системи

5.На паротитну інфекцією найчастіше хворіють діти:

А. До 1 року Б. Від 5 до 10 років

В. Від 10 до 15 років

6. Для залозистої форми епiдемiчного паротиту типовим є:

А. Збiльшенi, болючі слинні залози

Б. Позитивний симптом Мурсона В. Позитивний симптом Філатова Г. Всi вiдповiдi вiрнi

7. До залозистих форм паротитної iнфекцiї відносять:

А. Субмаксилiт Б. Орхiт В. Панкреатит

Г. Мастит Д. Всi вiдповiдi вiрнi

8. Які залози найчастіше уражаються при паротитній інфекції?

А. Привушні Б. Грудні В. Щитоподібна Г. Тімус

9. Який симптом характерний для епідемічного паротиту:

А. Падалки Б. Пастіа В. Бєльського – Філатова - Копліка

Г. Мурсона

10. З яких біологічних рідинах можна виділити збудника паротитної

інфекції?

А.Слина Б. Кров В. Ліквор Д. Всi вiдповiдi вiрнi

11. Які методи діагностики застосовують для підтвердження діагнозу

паротитної інфекції?

А. Бактеріоскопічний Б. Загальний аналіз крові

В. Бактеріологічний Г. Серологічний

12. Визначення якого показника в сечі свідчить на користь

паротитної інфекції?

А. Уропипсин Б. Діастаза

В. Ацетон Г. Уробілін

13. Який плеоцитоз характерний для паротитного менінгіту:

А. Лімфоцитарний Б. Нейтрофільний В. Змішаний

14. Характер ліквору при паротитному менінгіті:

А. Ліквор прозорий

Б. Лімфоцитарний плеоцитоз

В. Нейтрофільний плеоцитоз

Г. Еритроцитарний плеоцитоз

Д. В цитограмі при фарбуванні по Граму знаходять грампозитивні диплокок

15. Вкажіть препарати етіотропної терапії при паротитній

інфекції:

А. циклоспорини Б. рибавірін

В. ацикловір Г. левоміцетин Д. Не розроблені

16. Вкажіть препарати, що застосовуються для лікування орхіту при паротитній інфекції:

А. Ацикловір Б. Рибавірін В.Озельтамівір Г. Преднізолон

17. Специфічна профілактика паротитної інфекції:

А. проводиться анатоксином Б. не проводиться

В. проводиться вбитою паротитною вакциною

Г. проводиться живою паротитною вакциною

18. Назвіть термін вакцинації проти паротитної інфекції:

А. 3 міс Б. 6 міс В. 12 міс Г. 18 міс

19. Назвіть термін ревакцинації проти паротитної інфекції:

А. 1 рік Б. 18 років В. 12 років Г. 6 років
Кашлюк
1. Назвіть збудника кашлюка:

А. Паличка Лефлера

Б. Паличка Флекснера

В. Паличка Борде-Жангу

2. Кашлюком хворіють:

А. Діти всіх вікових груп

Б. Діти перших місяців життя

В. Дорослі

Г. Всі відповіді вірні

3. В патогенезі кашлюка має значення:



А. Токсемія

Б. Бактеріємія

В. Вірусемія

Г. Всi вiдповiдi вiрнi

4. Назвіть причину виникнення нападів спастичного кашлю при кашлюку:

А. Запальні зміни слизової дихальних шляхів.



Б. Формування у довгастому мозку стійкого вогнища збудження

В. Бронхоспазм

Г. Закупорка харкотинням просвіту дихальних шляхів

5. Для лабораторної діагностики кашлюка використовують метод:

А. Бактеріоскопічний

Б. Вірусологічний



В. Бактеріологічний

Г. Всi вiдповiдi вiрнi

6. При важкому ступені кашлюка спостерігаються:

А. Носові кровотечі

Б. Крововиливи в склеру

В. Апное



Г. Всі вiдповiдi вiрнi

7. Для продромального (катарального) періоду кашлюка характерним є:

А. Симптоми інтоксикації, кашель, кон’юнктивіт

Б. Виражений ексудативний компонент запалення

В. Гострий початок з лихоманки

Г. Кашель, що поступово наростає

8. «Реприз» – це:

А. Передвісник приступу кашлю

Б. Зупинка дихання



В. Форсований свистячий вдих під час приступу кашлю

Г. Характерні бронхо-легеневі зміни

9. При легкій формі кашлюка частота нападів кашлю на добу становить:

А. До 15 разів

Б. 16-25 разів

В. 26-30 разів

Г. Більше 30 разів

10. При середньотяжкій формі кашлюка частота нападів кашлю на добу становить:

А. До 15 разів



Б. 16-25 разів В. 26-30 разів

Г. 30-40 разів

11. Для ускладнень кашлюка з боку ЦНС нехарактерним є:

А. Крововилив в речовину мозку

Б. Енцефалопатія

В. Абсцес мозку

Г. Набряк мозку

12. Що використовується для зняття судомного нападу при кашлюку:

А. Антибіотики

Б. Парацетамол

В. Гормони



Г. Сібазон

13. При проведенні антибактеріальної терапії при кашлюку не застосовують:



А. Пеніцилін

Б. Азітроміцин

В. Ерітроміцин

Г. Амікацин

14. Назвіть строки вакцинації проти кашлюка:

А. 1 міс, 3 міс, 6 міс.



Б. 3 міс, 4 міс, 5 міс.

В. 6 міс, 12 міс, 18 міс.

15. Назвіть строки ревакцинації проти кашлюка:

А. 12 місяців.



Б. 18 місяців

В. 5 місяців

Г. В 3 роки

16. Вкажіть термін ізоляції хворих на кашлюк:

А. 7 днів

Б. 14 днів

В. 21 день

Г. 30 днів

17. Вакцинація проти кашлюка розпочинається у віці:



А. 3 місяців

Б. 2 місяців

В. 2 тижнів

Г.12 місяців


7.2. Задачі.

ЗАДАЧА 1

Дитина 8 міс. захворіла з підвищення t до 37,80 С, „гавкаючого” кашлю, сиплості голосу. На 3-й день хвороби з’явилась задишка, афонія. Із анамнезу відомо, що дитина щеплена з порушенням календаря (має лише одне введення АКДП - вакцини), мати дитини хворіє ангіною.

При госпіталізації виявлено: t – 37,40 С, стан дитини важкий. Дихання шумне, в спокої спостерігається втягування всіх податливих місць грудної клітки, роздування крил носу, частота дихання – 66 на хв. Дитина збуджена, неспокійна, акроціаноз. Тахікардія до 180 уд/хв., випадіння пульсу на вдохові.


  1. Поставте клінічний діагноз згідно класифікації.

  2. Призначте специфічне лікування,

  3. Призначте невідкладну патогенетичну терапію.

4. Вкажiть мiри специфічноi профілактики.

ЗАДАЧА 2

Дитина 5 років госпіталізована на 3-й день хвороби з діагнозом „Некротична ангіна”. Захворіла гостро з підвищення температури до 39,40 С, з’явився біль в горлі при ковтанні, збільшились регіонарні лімфовузли та з другої доби захворювання виник набряк підшкірної клітковини шиї, що поширився до ключиць. При огляді стан тяжкий, спостерігалось блювання, на набряклих мигдаликах нашарування грязно-сірого кольору, які розповсюджуються на м’яке піднебіння, не знімаються шпателем. Щеплення відсутні.



  1. Поставте клінічний діагноз згідно класифікації та обгрунтуйте його.

  2. Які лабораторні дослідження необхідно провести?

  3. Призначте лікування.

  4. Вкажiть мiри специфічноi профілактики.



ЗАДАЧА 3

У 14-річного хлопчика температура впродовж 3-х днів 38,3-38,9°С, турбують помірні болі при ковтанні. Об’єктивно: зміни у зіві зумовлюють утруднене дихання, шийні лімфовузли збільшені, печінка + 4 см, селезінка +6см з-під краю реберної дуги. Кров: IgM EBV (+), EBV ДНК (+), загальний аналіз крові: 20% атипових мононуклеарів.



  1. Яке захворювання у дитини? Вкажіть збудника цього захворювання.

  2. Сформулюйте діагноз.

  3. З якими захворюваннями необхідно провести диференційну діагностику?

  4. Призначте антибактеріальний препарат в зв’язку з ангіною.

ЗАДАЧА 4

Хлопчик К., 6 років, госпіталізований до стаціонару 03.12 зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,50 С, головний біль, повторне блювання, зниження апетиту. При огляді у відділенні стан дитини важкий. Виражені ознаки токсикозу та менінгеальні симптоми (с-м Керніга, ригідність м”язів потилиці). Біля кута нижньої щелепи справа відмічається нерухома, тістуватої консистенції, болісна припухлість. Колір шкіри звичайний. Внутрішні органи без змін, зів чистий. Із анамнезу відомо, що був в контакті в дитячому садку з дитиною, хворою на схоже захворювання 15.11.

Сформулюйте клінічний діагноз.


  1. Які дослідження необхідно провести і чому?

  2. План лікування.

  3. На який термiн слiд накласти карантин в дитячому садку?



ЗАДАЧА 5.

Хлопчик С., 12 років, поступив до стаціонару із скаргами на різкий біль в правій паховій області. 5 днів тому у хлопчика підвищилась температура тіла до 37,50С, з"явилась припухлість в області привушної залози зліва. Припухлість займала завушну ділянку, була тістуватої консистенції, болісної при пальпації, шкіра над нею була не змінена. Через день t стала нормальною і до 4-го дня хвороби набряк у лівій привушній області зменшився. Проте на 5 день хвороби знову підвищилась температура тіла вище 380С, з"явилась біль в правому паху, збільшилось праве яєчко, калитка набрякла. Хлопчика госпіталізовано у лікарню.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2.Які дані анамнезу і клінічні симптоми допомогли виставити такий діагноз?

3.Призначте лікування.

4. Вкажiть заходи специфічної профілактики.


7.3. Лабораторні задачі
Задача 1

Вік хворого 3 роки. Відділення крапельних інфекцій. У дитини спостерігається гепатоспленомегалія, лімфаденопатія, тонзиліт, утруднене носове дихання. Проведено імунологічне обстеження: Ig G EBV (EBNA) 8,9 у.о./мл (N - < 11), Ig G EBV (EA) 0,6 у.о./мл (N - < 1,1), Ig M EBV (VCA) 18,6 у.о./мл (N - < 11). Дайте оцінку лабораторним дослідженням.

1. Ваш діагноз?

2. Інтерпретуйте лабораторні дані


Задача 2

У 14-річного хлопчика температура впродовж 3-х днів 38,3-38,9°С, турбують помірні болі при ковтанні. Об’єктивно: зміни у зіві зумовлюють утруднене дихання, шийні лімфовузли збільшені, печінка + 4 см, селезінка +6см виступає з-під краю реберної дуги. Кров: ПЛР EBV ДНК( +)позитивна, загальний аналіз крові: 20% атипових мононуклеарів. Оцініть дані лабораторних досліджень.

1. Ваш діагноз?

2. Інтерпретуйте лабораторні дані


Задача 3

Дитина 3-х років, турбує нападоподібний кашель з 8 дня хвороби до 12 разів за добу. Кашель супроводжується почервонінням обличчя, закінчується відходженням в’язкого харкотиння. Загальний аналіз крові: лейкоцити – 12,0•109/л, лімфоцити – 75 %, ШОЕ – 6 мм/год.

2. Ваш діагноз?

3. Інтерпретуйте лабораторні дані.


Задача 4

У відділення крапельних інфекцій поступив хлопчик 15 років з температурою тіла 39,00С, повторним блюванням, болем в животі. Біля кута нижньої щелепи зліва, відмічається, тістоподібної консистенції болісна припухлість. Діастаза 512 ОД.

1. Ваш діагноз?

2. Оцініть дані лабораторних методів досліджень.


Задача 5

Хлопчик 10 років госпіталізований в дитячу інфекційну лікарню зі скаргами на підвищення температури до 390С, головний біль, повторне блювання. Біля кута нижньої щелепи справа відмічається тістуватої консистенції, болісна припухлість. Позитивні менінгеальні симптоми. Аналіз спинномозкової рідини: ліквор прозорий, безбарвний, білок 0,3 г/л, цукор 2,6 ммоль/л, хлориди 140 ммоль/л, плеоцитоз – 120 в 1мкл., лімфоцити 90 %, нейтрофіли 10 %.

1. Ваш діагноз?

2. Інтерпретуйте дані спинномозкової рідини






База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка