Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології чемерис інна олександрівна




Сторінка4/5
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.83 Mb.
1   2   3   4   5

Група, яку досліджували

MMSE


Бартел


Група А n=30

26±5.6

87±4.3

Група Б(контр.) n=30

24±5.5

75±5.6

Група R n=29

24±5.5

75±5.6

Група L n=31

26±5.6

86±4.4

Жінки n=28

24±5.5

79±5.2

Чоловіки n=32

25±5.6

80±5.1

Таблиця 4.1 Результати дослідження основної та контрольної груп


Рисунок 4.2 Порівняльна характеристика результатів досліждення основної, контрольної груп та груп за латералізацією ураження.

Рисунок 4.3 Порівняльна характеристика результатів дослідження за статтю.

Таким чином, комплексність, проведене комплексне епідеміологічне, клініко-неврологічне, статистичне дослідження дало змогу реально оцінити епідеміологічну ситуацію у Сумській області та м.Суми, вивчити найбільш поширені фактори ризику, визначити РП хворих та свідчити, що ранній підхід, послідовність та індивідуальність сприяє ефективному відновленню після МІ. Отримані результати дозволили розробити і запропонувати заходи щодо покращення програми реабілітації, спрямованої на підвищення побутової активності життя хворих з перенесеним МІ.
ВИСНОВКИ


  1. У роботі наведено теоретичне обгрунтування і вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні факторів, які сприяють підвищенню реабілітації хворих з ІІ; вивчення сучасних методик реабілітаційних заходів та їх ефективності.

  2. Проведене дослідження показує суттєву значимість застосування кінезотерапії, ЧЕНС та психотерапії у системі ранньої реабілітації хворих;

  3. На основі дослідження встановлено, що латералізація ураження при ішемічному інсульті являється важливим фактором, який впливає на реабілітаційний потенціал хворих;

  4. Наявність ознак рухових та когнітивних порушень у пацієнтів з ІІ вимагає розробки програми індивідуальних та інтенсивних реабілітаційних заходів з метою відновлення функцій мозку та адекватного лікування всіх можливих проявів, які погіршують ефективність реабілітаційних заходів та погіршують якість життя хворих після ІІ.

  5. Встановлено, що стать не являється визначальним фактором відновлення хворих після ішемічного інсульту і суттєво не впливає на прогноз реабілітації;

  6. Комплексність, етапність, ранній початок реабілітаційних заходів – найбільш ефективний фактор відновлення втрачених функцій та навичок після ішемічного інсульту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ



  1. Необхідно спланувати ефективну систему профілактичних заходів, зважаючи на чинники виникнення гострих мозкових інсультів та епідеміологічні характеристики. Впровадження освітніх програм для широкого кола населелення про уявлення про основні причини виникнення МІ, фактори ризику, клінічні прояви, необхідність ранньої госпіталізації та агітацію здорового способу життя.

  2. Подальше вдосконалення системи організації допомоги хворим з мозковими інсультами, зокрема: 1) потрібна організація поетапного та своєчасного надання медичної допомоги хворим з МІ; 2) невідкладна допомога повинна проводитися у спеціалізованих інсультних відділеннях, які облаштовані сучасною апаратурою; 3) ребілітаційні заходи починати якнайшвидше після стабілізації динамічних показників хворого. Виявлення особливостей клінічного перебігу гострого періоду та наслідків мозкового інсульту, які залежать як від безпосереднього ушкодження мозку, так і від можливих ускладнень, повинні сприяти ранній та точній діагностиці, лікуванню, профіліктиці ускладнень та проведенню доцільних реабілітаційних заходів для повернення осіб, особливо працездатного віку, до повноцінного життя.

  3. Визначення реабілітаційного потенціалу хворих з МІ повинно сприяти створенню індивідуальної програми реабілітаційних заходів, більш швидшому відновленню втрачених функцій та поліпшенню якості життя хворих після МІ. Необідно включити використання ЧЕНС до ІПР кожного хворого, що суттєво покращує відновлення рухових функцій.

  4. Для підвищення ефективності реабілітаційного періоду хворих з МІ необхідно дотримуватися наступних заходів: 1) ознайомити та заохочувати пацієнтів до активних реабілітаційних заходів і всіх необхідних методик щодо покращення втрачених функцій; 2) чітка послідовність та поетапність у проведенні цих заходів; 3) дотримання принципу тривалості та комплексності реабілітації; 4) активна участь самого хворого та підтримка близьких; 5) подальші реабілітаційні заходи в амбулаторних умовах, реабілітаційних установах, тощо.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ





  1. Бабенкова С.В. Клинические синдромы поражения правого полушария при остром инсульте. – М.:Медгиз, 1971.- 263 с.

  2. Балунов О.А., Демиденко Т.Д. Факторы, определяющие устойчивость уровня реабилитации постинсультных больных // Сб. найчных трудов НИИ психоневрологии им. В.М. Бехтерева. – СПб., 1995. – С.135.

  3. Бейн Э.С., Бурлакова М.К., Визель Т.Г. Восстановление речи у больных афазией. – М.:Медицина, 1982. – 184 с.

  4. Белова А.Н. Нейрореабилитация. Руководство для врачей. — М.: Антидор, 2003. — 736 с.

  5. Белова А.Н., Щепетова О.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации // Москва.: Антидор, – 2002.- 440 с.

  6. Библиогр.: Коуэн Х.Л. и Брумлик Дж. Руководство по электромиографии и электродиагностике, пер. с англ., М., 1975

  7. Бондаренко Л.П., Семенова О.В. Топічна діагностика уражень нервової системи, Київ, 2010р., с.48-152.

  8. Виленский Б.С. Инсульт:профилактика, диагностика и лечение. – Спб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2002. – 397 с.

  9. Віничук С.М., Мохнач В.О. Прогностичні фактори клінічного перебігу та наслідків гострого ішемічного інсульту // Український медичний часопис.- 2008.- 3 (65).- 29 – 36.

  10. Віничук С.М., Судинні захворювання головного та спинного мозку. – К.: Наукова думка, 1999. – 144 с.

  11. Гольдеман М.Г., Креймер А.Я. Лечение заболеваний нервной системы. Томск: Изд-во Томского университета, 1974. – 356с.

  12. Горбась І.М. Фактории ризику мозкового інсульту: поширеність, динаміка, контроль // Здоров України. - 2009. - №22 (227). – С. 14-15.

  13. Гусев Е.И., Скворцова В.И. Стаховская Л.В. Инсульт – время совместных активных действий // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2007. - №6. – С.4-10.

  14. Дамулін І.В. Післяінсультні рухові порушення. Cons. med. 2002; 5(2): 64-70.

  15. Дамулін І.В., Кононенко Е.В. Післяінсультні розлади: патогенетичні та клінічні аспекти. Цереброваскулярна патологія №3, 2004.

  16.  Демиденко Т.Д., Ермакова Н.Г. Основы реабилитации неврологических больных. — СПб.: Питер, 2004. — 304 с.

  17. Епифанов В.А. Реабилитация больных, перенесших инсульт. — М.: МЕДпресс-информ, 2006. — 256 с.

  18. Зербіно Д.Д., Гринчишин Н.З., Цюк І.І. Гострі порушення мозкового кровообігу у чоловіків віком до 50 років // Український медичний часопис. – 2008. – 1(63). – 83-87.

  19. Зербіно Д.Д., Гринчишин Н.З., Цюк І.І. Інсульт та професія // Український медичний часопис. – 2007. - №5 (61). – С. 38-41.

  20. Зозуля И.С., Вершигора А.В., Боброва В.И. и др. Медицина неотложных состояний. — К.: Медицина, 2008. — С. 281-315.

  21. Зозуля І.С., Боброва В.І., Зозуля А.І., Бредіхін О.В. Діагностика, комплексне лікування, реабілітація, профілактика і організаційні заходи з питань церебрального інсульту: Навч.-метод. посібник для лікарів. — К., 2004. — 71 с.

  22. Зозуля І.С., Мошенська О.П. Гострий період ішемічного інсульту: сучасний погляд на проблему// Український медичний часопис. - 2009. - 4 (72). - С.67-73.

  23. Инсульт: программа возврата к активной жизни, издательство Медицинская література, Москва, 2004г., с.52-221.

  24. Кадыков А.С. Реабилитация после инсульта. – М.: Миклош, 2003. – 17. с.

  25. Кадыков А.С., Черникова Л.А., Калашникова Л.А., Шахпаронова Н.В. Ранняя реабилитация больных с нарушениями мозгового кровообращения.//Невролгич.журн.–1997–№1–С.24–27.

  26. Кадыков А.С., Черникова Л.А., Шведков В.В. Жизнь после инсульта. Популярн.практическое руководство по реабилитации больных, перенсших инсульт. М., «Миклош»,2002–46С.

  27. Коган О.Г., Найдин В.Л. Медицинская реабилитация в неврологии и нейрохирургии. – М.: Медицина, 1998. – 304 с.

  28. Лікування іпемічного інсульту в різні періоди його розвитку: Методичні рекомендації / С.М.Віничук та ін. – К.: Укр. держ. мед. ун-т ім. O.O. Бого-мольця, 1993. -17 с.

  29. Маджидова Е.Н., Сагатов Д.Р. Ранняя реабилитация ишемического инсульта у лиц молодого возраста. – Клиническая неврология. – 2010. - №1. – С. 9-10.

  30. Медицинская реабилитация: руководство в 3 тт. / Под ред. В.М. Боголюбова. — М., 2007.

  31. Мищенко Т.С. Лечение больных ишемическим инсультом // Здоров’я України. — 2004. — № 19(104). — С. 40-41.

  32. Міщенко Т.С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні // Судинні захворювання головного мозку. — 2006. — № 1. — С. 3-7.

  33. Наказ №602 від 03.08.12 р. «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів по стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті».

  34. О. І. Коленко Neurology: General: Суми : СумДУ, 2010. — 169 с. (Гриф МОН).

  35. Оптимізація реабілітаційного процесу при мозковому інсульті. Коленко Ф.Г., Стеценко А.В., Стеценко Н.М.// Вісник СумДУ. Серія Медицина, №2, 2007.

  36. Пантелеєнко Л.В., Соколова Л.І. Взаємозв’язок ступеню функціональних порушень, рівня незалежності у повсякденній активності та якості життя хворих через 3 місяці після перенесеного ішемічного інсульту. Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, 2010 р. – 3(30), с. 68-73.

  37. Парфенов В.А. Післяінсультна спастичність і її лікування. Рос.мед.журнал 2006; 14(9): 89-93.

  38. Патогенетичні механізми впливу електростимуляції нервово-м`язевого апарату при наслідках ураження головного мозку. Коленко Ф.Г., Стеценко А.В., Стеценко Н.М.//Вісник СумДУ. Серія Медицина, №2, 2007.

  39. Русина А.В. Медико-социальные особенности больных трудоспособного возраста, перенесших мозговой инсульт // Український вісник психоневрології. — 2005. — № 4(45). — С. 36-38.

  40. Рябова В.С. Отдаленные последствия мозгового инсульта (по материалам регистра).//Журн.невропат.и психиатр.–1986–№4–С.532–536.

  41. Рябова В.С. Отдаленные последствия мозгового инсульта //Журн.невропат.и психиатр.–1986–№4–С.532–536.

  42. С.М.Віничук, М.М.Прокопів Гострий ішемічний інсульт, 2006.

  43. Сагатов Д.Р. Маджидова Е.Н. Особенности факторов риска инсульта в молодом возрасте // Практическая неврология и нейрореабилитация. – 2010. - №1. – С.4-6.

  44. Самосюк И.З., Думин П.В., Петрова Л.Н., Самосюк Н.И, Сопильнык А.И. Современные методы физиотерапии последствий мозгового инсульта // Український вісник психоневрології. – 2007. – Том 15, Вип. 1 (50), додаток. – С.110.

  45. Скоромець А.А., Скоромець А.П., Топографічна діагностика захворювань нервової системи, Санкт-Петербург, 2004.

  46. Столярова Л.Г., Ткачева Г.Р.Реабилитация больных с постинсультными двигательными расстройствами.–М, «Медгиз»–1978.

  47. Суслина З.А. и др. Ишемический инсульт: кровь, сосудистая стенка, антитромботическая терапия. — М.: Медицинская книга, 2005. — 238 с.

  48. Т.В.Шаніна, В.В.Гудкова, Л.В.Стаховська. Вплив когнітивних розладів на ефективність ранньої реабілітації пацієнтів, що перенесли інсульт, Москва, 2009.

  49. Трошин В.Д., Густов А.В., Трошин О.В. Острые нарушения мозгового кровообращения. – Нижний Новгород, из-во НГМА, 2000.- 440 с.

  50. Усольцева Н.И., Левин О.С. Соотношение когнитивных и двигательных нарушений у пациентов, перенесших ишемический инсульт //Современные подходы к нейрореабилитации. М.: 2007.

  51. Черникова Л.А. Клинические, физиологические и нейропсихологические аспекты баланс–тренинга у больных с последствиями инсульта.//Биоуправление–3: теория и практика. Коллективная монография.–Новосибирск.–1998–№3.–С.80–87.

  52.  Шаповалова В.А., Коршак В.М., Халтагарова В.М. та ін. Спортивна медицина і фізична реабілітація. — М.: Медицина, 2008. — 246 с.

  53. Яворська В.О. Судинні захворювання головного мозку: Посібник для сімейних лікарів. –Харків : Прапор, 2003. – 336с.

  54. Ясногородський В.Г., Електротерапія.-М: Медицина, 1987. – 239с.

  55. Ada L., Vattanasilp W., Dwyer N., Crosbie. Does spastisity contribute to walking dysfunction after stroke? J. Nevrol. Nevrosurg. Psychiatry.1988; 64: 28-35

  56. Albers G.W., Amarenco P., Easton J.D. et al. Antithrombotic and thrombolytic therapy for ischemic stroke: the Seventh ACCP Conference on Antithrombotic and Thrombolytic Therapy // Chest. — 2004. — 126 (Suppl.). — P. 438-512.

  57. Barba R., Martinez-Espinosa S., Rodriguez-Garcia E., Pondal M. et al. Poststroke dementia: clinical features and risk factors // Stroke 2000; 31: 1494–1501.

  58. Brunnstrom's Clinical kinesiology / Revised by L. Don Lehmkuhl, Laura K. Smith. — Philadelphia: F.A. Davis Company, 1989. — 404 p. 

  59. Canadian Stroke Strategy. Canadian Best Practice Recommendations for Stroke Care, (updated 2008) (СSS, 2008).

  60. Carmicbael ST. Plasticity of cortical projections after stroke. Neuroscientist. 2003; 9: 64-75.

  61. Carota A, Bogousslavsky J. Stroke-related psychiatric disorders. Handb Clin Neurol. 2009;93:623-51.

  62. Cordonnier C, Henon H, Derambure P, Pasquier F, Leys D. Influence of pre-existing dementia on the risk of post-stroke epileptic seizures. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2005; 76: 1649–16530.

  63. Cujec B., Manira R., Johnson D.H. Prevention of recurrent cerebral ischemic events in patients with patent foramen ovale and cryptogenic strokes or transient ischemic attacks // Can. J. Cardiol. — 1999. — Vol. 15. — P. 57-64.

  64. De Reuck J. Stroke-related seizures and epilepsy. Neurol Neurochir Pol. 2007;41:144–9.

  65. European Stroke Organisation. Guidelines for Management of Ischaemic Stroke , 2008 (ESO, 2008).

  66. Fisher C.M. Curry H.B. Pure motor hemiplegia of vascular origin. //Arch. Neur. – 1965 – V.21, N9 (Suppl.11)–P.14–15.

  67. Folkes M.A., Wolf P.A., Price T.R. et al. The stroke data bank: design,methods, and baseline characteristics.//Stroke–1988–V.19,N5–P.547–552.

  68. Gil Nunez A.C., Vivancos Mora J. Organization of medical care in acute stroke: importance of a good network // Cerebrovasc. Dis.-2004.- 17(Suppl. 1): 113–123.

  69. Guidelines for the Early Management of Adults With Ischemic Stroke: a Guideline From the American Heart Association/ American Stroke Association Stroke Council, Clinical Cardiology Council, Cardiovascular Radiology and Intervention Council, and the Atherosclerotic Peripheral Vascular Disease and Quality of Care Outcomes in Research Interdisciplinary Working Groups (2007) (AHA/ASA, 2007).

  70. Hallett M. Plasticity of the human motor cortex and recovery from stroke. Brain Res Rev. 2001; 36: 69-74.

  71. Ischemic stroke: acute management, intensive care, and future perspectives // British J. of Anaesthesia 99. – 2007. – Vol. 1. – P. 95–101.

  72. Leys D. Atherothrombosis: a major health burden // Сebrovasc. Dis. — 2001. — Vol. 11 — P. 1-4.

  73. Linden T., Skoog I., Fagerberg B. et al. Cognitive impairment and dementia 20 months after stroke // Neuroepidemiology 2004; 23: 45–52.
    37. Lin J.H., Lin R.T., Tai C.T. et al. Prediction poststroke dementia // Neurology 2003;61:343–348.

  74. Madden S, Hopman WM, Bagg S, Verner J, O’Callaghan CJ. Functional status and health-related quality of life during inpatient stroke rehabilitation. Am J Phys Med Rehabil. 2006;85:831– 838.

  75. Meyer BC, Raman R, Hemmen T, Obler R, Zivin JA, Rao R, Thomas RG, Lyden PD. Efficacy of site-independent telemedicine in the STRokE DOC trial: a randomized, blinded, prospective study. Lancet Neurol. 2008;7:787-795.

  76. Mok V., Lam W.W. et al. Aspirin-assotiated intracerebral haemorrhage // Neurology. — 2000. — Vol. 12. — P. 2298-2301.

  77. Mosley I, Nicol M, Donnan G, Patrick I, Kerr F, Dewey H. The impact of ambulance practice on acute stroke care. Stroke. 2007;38:2765-2770.

  78. Mullins RJ, Veum-Stone J, Hedges JR, Zimmer-Gembeck MJ, Mann NC, Southard PA, Helfand M. Gaines JA, Trunkey DD. Influence of statewide trauma system on location of hospitalization and outcome of injured patients. J Trauma. 1996;40:536-546.

  79. National clinical guideline for stroke. Third edition. Incorporating the recommendations from initial management of acute stroke and transient ischaemic attack (TIA) by the National Institute for Health and Clinical Excellence // London: Royal College of Physicians, 2008 (NICE, 2008).

  80. National Stroke Foundation. Clinical Guidelines for Stroke Management 2010, Melbourne Australia (NSF, 2010).

  81. Nor AM, McAllister C, Louw SJ et al. Agreement between ambulance paramedic- and physician-recorded neurological signs with Face Arm Speech Test (FAST) in acute stroke patients. Stroke 2004;35(6):1355–1359.

  82. Page S.J., Levine P., Leonard A.C. Modified constraint-induced therapy in acute stroke: a randomized controlled pilot study // Neurorehabilitation Neural Repair 2005; 19, 27-32.

  83. Patel MD, Cosball C., Rudd AG et al. Cognitive impairment after stroke: clinical determinants and its association with long-term stroke outcomes. J Am Geriatr Soc. 2002; 50.

  84. Pepe PE, Zachariah BS, Sayre MR, Floccare D; Chain of Recovery Writing Group. Ensuring the chain of recovery for stroke in your community. Acad Emerg Med. 1998;5:352–358.

Richard E Nelson, Univ of Utah, Salt Lake City, UT; Gregory M Saltzman, Univ of Michigan, Ann Arbor, MI; Elaine J Skalabrin, Jennifer Majersik; Univ of Utah, Salt Lake City, UT. Cost-effectiveness of Telestroke for Ischemic Stroke: A Literature-based Decision-analytic Model. Abstracts From the 2010 International Stroke Conference: Poster Presentations. Stroke 2010;41; e287.

  1. Rossnagel K, Jungehulsing GJ, Nolte CH, Muller-Nordhorn J, Roll S, Wegscheider K, Villringer A, Willich SN. Out-of-hospital delays in patients with acute stroke. Ann Emerg Med. 2004;44:476–483.

  2. Ruskin A.P. Understanding stroke and its rehabilitation. //Stroke – 1983 – V14, N3 – P. 438–442.

  3. Schroeder EB, Rosamond WD, Morris DL, Evenson KR, Hinn AR. Determinants of use of emergency medical services in a population with stroke symptoms: the Second Delay in Accessing Stroke Healthcare (DASH II) Study. Stroke. 2000;31:2591–2596.

  4. Schwab S, Vatankhah B, Kukla C, Hauchwitz M, Bogdahn U, Furst A, Audebert HJ, Horn M: Long-term outcome after thrombolysis in telemedical stroke care. Neurology 2007;69:898-903.

  5. Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN118, 2010). Management of patients with stroke: Rehabilitation, prevention and management of complications, and discharge planning. A national clinical guideline (2010) (SIGN118, 2010).

  6. Snaphaan L., De Leeuv E. Poststroke memory function in nondemented patients//Stroke2007;38:192–203.

  7. Stavem K., Ronning O.M. Quality of Life 6 Months after Acute Stroke: Impact of Initial Treatment in a Stroke Unit and General Medical Wards. Cerebrovasc Dis 2007;23:417-423

  8. Stone S. Stroke units: Every patient with a stroke be treated in a stroke unit // Brit. Med. J. — 2002. — Vol. 325. — P. 291-292.

  9. Stroemer RP, Kent TA, Hulseboscb CE. Neocortical neural sprouting, synaptogenesis, and behavioral recovery after neocortical infactions in rats. Stroke/ 1995; 26: 35-44.

  10. Tang WK, Cban SS, Cbiu HF et al. Frecuency and clinical determinants of poststroke cognitive impairment in nondement stroke patients. J Geriatr Psyhiatr Neurol. 2006; 19: 65-71.

  11. Tarkka I.M., Pitkanen K., Sivenius J. Paretic hand rehabilitation with constraint-induced movement therapy after stroke // Am. J. Phys. Med. Rehabil.- 2005.- 84.- P. 501-505.

  12. Zodpey S.P., Tiwari R.R. Risk factors for haemorrhagic stroke: a case-control study // Publ. Hlth. — 2000. — Vol. 3. — P. 177-182.

ДОДАТКИ:


Шкала Глазго Додаток А

Клінічні симптоми:

Відкриття очей

Відповідь на больовий стимул

Вербальна відповідь

1 – відсутнє

2 – на біль

3 – на мову

4 – спонтанне




1 – відсутня

2 – розгинальна реакція

3 – згинальна реакція

4 – відривання

5 – локалізація подразнення

6 – виконання команди



1 – відсутня

2 – нерозбірливі звуки

3 – незрозумілі слова

4 – сплутана мова

5 – оріентовність повна


Всього:

Оцінка стану свідомості: 15 б – ясна; 13-14 б – оглушення; 9-12 б – сопор; 4-8 б – кома;

3 б – смерть мозку

Шкала NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale) Додаток Б




NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale)

1A

Рівень свідомості

 

 



 

Не порушене

Оглушення

Сопор

Кома


0

1

2



3

1B

Відповіді на питання

(При комі, афазії – 2б; інкубація, тяжка дизартрія – 1б)



Правильно відповідає на два питання

Правильно відповідає на одне питання

Не відповідає або неправильно


0

1

2



1C

Реакція на команди (При комі – 2б)

Правильно виконує 2 команди

Правильно виконує 1 команду

Не виконує ні одної команды


0

1

2



2

Парез погляду

Погляд нормальний

Частковий парез погляду

Повний парез погляду


0

1

2



3

Поля зору

(При комі – 3б; при гемігноруванні – 1б)



Збережені

Часткова геміанопсія

Повна геміанопсія

Білатеральна геміанопсія



0

1

2



3

4

Парез мімічної мускулатури

(При комі – 3б)



Відсутній

Легкий


Частковий

Повний


0

1

2



3

5

Рухові функції верхньої кінцівки

А. Левой


Б. Правой

(При комі – 4б)



Пареза немає

Опускається повільно , за 5 секунд

Швидко падає , менше ніж за 5 сек

Не може подолати силу тяжіння

Рухи у руці відсутні


0

1

2



3

4


6

Рухові функції нижньої кінцівки

(При комі – 4б)



Пареза немає

Опускається повільно, за 5 секунд

Швидко падає, менше ніж за 5 сек

Не може подолати силу тяжіння

Рухи в нозі відсутні


0

1

2



3

4


7

Чутливість

Не порушена

Гіпестезія

Анестезія


0

1

2



8

Атаксія

Немає

В руці або нозі

В руці або нозі


0

1

2



9

Мова

Нормальна

Легка афазія

Виражена афазія

Тотальна афазія



0

1

2



3

10

Дизартрія

Немає

Помірна


Виражена

0

1

2



11

Неуважність

Немає

Легкий ступінь

Тяжкий ступінь


0

1

2



Результати:

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка