Міністерство освіти І науки україни національний університет харчових технологій затверджую




Скачати 268.17 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір268.17 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

національний університет харчових технологій

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії,

ректор А.І Українець

« 03 » листопада 2015 р.


програма

додаткового вступного випробування для вступу на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста / ступеня магістра

зі спеціальністі 162 «Біотехнології та біоінженерія»

(спеціалізації «Промислова біотехнологія», «Фармацевтична біотехнологія»)



Схвалено Вченою радою факультету

біотехнології, технології цукру та водопідготовки

Протокол № 3 від «22» жовтня 2015 р.

Голова Вченої ради факультету,

в.о.декана Н.М. Грегірчак



Київ – 2015

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІН

1. Загальна мікробіологія і вірусологія

Становлення та розвиток мікробіології. Морфологічний та еколого-фізіологічний період розвитку мікробіології. Відкриття Луї Пастера і Роберта Коха. Внесок у розвиток мікробіології вітчизняних вчених. Розвиток мікробіології у ХХ ст. Класифікація живих організмів. Загальні властивості мікроорганізмів

Прокаріоти та еукаріоти. Морфологія і розмноження прокаріот та еукаріот. Будова клітини та функції клітинних структур. Морфологічні, хімічні та фізіологічні ознаки грамнегативних і грампозитивних бактерій. Відмінності прокаріот та еукаріот. Відмінності архей від бактерій

Ріст і живлення мікроорганізмів. Дія на мікроорганізми зовнішніх факторів. Адаптивні реакції мікроорганізмів на стресові дії. Живлення мікроорганізмів. Фізіологія росту

Систематика прокаріот. Принципи класифікації бактерій. Концепція виду в бактеріології. Історичні аспекти систематики бактерій. Перше видання Керівництва Бергі з систематики бактерій (Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology). Характеристика основних груп прокаріот за дев’ятим виданням Визначника Бергі (Bergey’s Manual of Determinative Bacteriology). Сучасні напрями в систематиці бактерій. Філогенетична систематика. Друге видання керівництва Бергі з систематики бактерій.

Систематика грибів. Класифікація грибів 70–80-х років ХХ ст. Класифікація грибів 90-х років ХХ ст. Філогенетична систематика грибів. Систематика дріжджів.

Віруси: поширення, структура і систематика. Загальна характеристика вірусів. Будова вірусів. Віруси бактерій (бактеріофаги). Морфологія бактеріофагів. Розмноження вірулентного фага: літичний цикл. Розвиток помірних фагів: лізогенія. Одержання і практичне використання фагів у біології і медицині. Віруси грибів. Відношення вірусів і плазмід до утворення пухлин онкогенезу). Пріони – інфекційні агенти нового типу. Класифікація вірусів.



Етапи метаболізму. Конструктивний та енергетичний обмін. Шляхи катаболізму глюкози та інших вуглеводів. Окиснення пірувату. Цикл трикарбонових кислот. Анаплеротичні реакції. Дихальний ланцюг та синтез АТФ.

Метаболічна активність аеробних гетеротрофів. Метаболізм С2-сполук. Ріст на відновлених С1-сполуках (метан, метанол). Катаболізм вищих н-алканів і жирних кислот. Катаболізм білків та амінокислот

Біосинтетичні процеси у мікроорганізмів. Біосинтез амінокислот, нуклеотидів, фосфорильованих вуглеводів і ліпідів.

Типи бродіння. Загальна характеристика процесу бродіння. Спиртове, молочнокисле, пропіоновокисле, мурашинокисле, маслянокисле та ацетоно-бутилове бродіння.

Перенесення електронів в анаеробних умовах (анаеробне дихання). Нітратне і сульфатне дихання. Утворення метану за відновлення карбонату. Ацетогенез. Залізне та марганцеве дихання. Відновлювальне дехлорування.

Використання неорганічних донорів водню: аеробні хемолітотрофні бактерії. Загальна характеристика хемолітотрофів. Окиснення аміаку та нітриту (нітрифікація). Окиснення відновлених сполук сірки і молекулярного водню. Окиснення двовалентного заліза і марганцю. Залізобактерії. Карбоксидобактерії. Фіксація СО2.

Фіксація молекулярного азоту та фотосинтез. Фіксація азоту симбіотичними (бульбочковими) бактеріями. Вільно існуючі та асоціативні діазотрофи. Характеристика пурпурових і зелених бактерій. Ціанобактерії. Оксигенний та аноксигенний фотосинтез.

Генетика бактерій: постійність, зміна та передавання ознак. Регуляція метаболізму. Синтез білка та генетичний код. Мутації та їх виникнення. Передавання ознак і генетична рекомбінація. Регуляція синтезу і активності ферментів.

Мікроорганізми і навколишнє середовище. Мікроорганізми як об’єкти біотехнології. Участь мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі. Екологія мікроорганізмів (основні поняття). Типи взаємовідносин між організмами в природі. Класифікація продуктів мікробного синтезу. Препарати на основі біомаси. Практично цінні продукти метаболізму мікроорганізмів (первинні і вторинні метаболіти). Продукти бродіння. Ферменти.

ЛІТЕРАТУРА: [10]; [16]; [18-20], [21], [25], [26].


2. Основи вірусології

Історія розвитку вірусології. Відкриття вірусів, етапи розвитку вірусології. Природа та походження вірусів. Основні гіпотези щодо походження вірусів.

Форми існування та загальна організація вірусів. Форми існування вірусів. Загальні принципи будови вірусів. Хімічний склад вірусів: білки, ліпіди і вуглеводи, нуклеїнові кислоти.

Класифікація вірусів. Формальні таксони царства Vira. Підходи щодо класифікації вірусів. Сучасна класифікація родин вірусів. Система класифікації вірусів Балтімора.

Взаємодія віруса з клітиною. Адсорбція віруса на поверхні клітини. Проникнення віруса у клітину. Синтез вірусних білків і реплікація вірусних нуклеїнових кислот. Збирання віріонів. Вихід віріонів з клітини.

Виділення, культивування та методи дослідження вірусів. Методи виділення вірусів. Культивування вірусів. Методи дослідження вірусів.

Бактеріофаги. Відкриття фагів. Походження і поширення фагів. Властивості бактеріофагів. Класифікація, форма і будова фагів, Механізм взаємодії фага з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні бактеріофаги. Трансдукція як фактор еволюції мікроорганізмів. Практичне використання бактеріофагів.

Фітопатогенні віруси та патогенні віруси комах. Фітопатогенні віруси. Поширення, реплікація і передача вірусів рослин. Вірусоїди і віруси-сателіти. Патогенні віруси комах. Комахи-переносчики вірусів. Віруси як біологічний фактор боротьби з комахами.

Пріони та віроїди, як окремі класи інфекційних агентів. Відкриття пріонів. Основні положення пріонної концепції. Поняття «віроїд». Відмінності віроїдів від вірусів. Реплікація та властивості віроїдів.

Противірусний імунітет. Профілактика та хіміотерапія вірусних інфекцій. Інфекційні властивості вірусів. Особливості вірусних інфекцій. Шляхи проникнення і поширення вірусів. Деякі аспекти хіміотерапії вірусних інфекцій. Противірусний імунітет та антивірусні вакцини.

Санітарна вірусологія. Санітарна вірусологія води. Санітарна вірусологія грунту. Санітарна вірусологія повітря. Санітарна вірусологія предметів побуту та санітарно-харчова вірусологія.

ЛІТЕРАТУРА: [10]; [21].


3. Загальна біотехнологія

Природа та багатоманітність біотехнологічних процесів. Перспективи розвитку біотехнології. Основні біотехнологічні терміни.

Біотехнологічна сировина. Традиційні джерела вуглецю. Джерела азотного живлення.

Узагальнена біотехнологічна схема. Передферментаційні процеси. Підготовка поживного середовища, біологічного агента, апаратури та комунікацій. Стерилізація повітря.

Процеси ферментації. Способи культивування біологічних агентів. Продуценти і їх селекція. Традиційні способи збільшення продуктивності штамів.

Основні процеси очищення та концентрування продуктів біотехнології.



Біотехнологія і харчова промисловість. Спиртове виробництво. Виробництво пива. Виноробство. Хлібопечення. Молочні продукти. Білкові продукти. Харчові додатки. Вітаміни.

Біотехнологія та медицина. Отримання антибіотиків, гормонів, моноклональних антитіл, іммунногенних препаратів і вакцин. Основні типи вакцинних препаратів. Вимоги до них.

Хімічна біотехнологія. Виробництво органічних кислот, розчинників, амінокислот, антибіотиків, ферментів, стероїдів.

Сільськогосподарська біотехнологія. Кормовий білок. Бобові культури і фіксація азоту при симбіозі.

Переробка відходів сільського господарства. Трансгенні рослини та тварини.

Навколишнє середовище та біотехнологія. Біологічна переробка промислових відходів. Біодеградація ксенобіотиків у навколишньому середовищі.Біоконверсія енергії. Біопаливо. Біосенсори.

ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА: [1]; [3], [12], [15]; [20], [23], [28, 29].


4. Генетика

Предмет, методи та історія розвитку генетики. Основні етапи розвитку генетики. Розвиток генетики в Україні. Методи генетичних досліджень. Практичне значення генетики.

Цитогенетика. Будова клітини і роль її компонентів у передачі спадковості. Предмет, завдання та методи цитогенетики. Хромосоми: характеристика, будова, класифікація, роль у спадковості. Правила хромосом. Рівні упакування ДНК у хромосомі. Клітинний цикл, мітоз, мейоз.

Хромосомна теорія спадковості. Хромосоми як групи зчеплення генів. Кросинговер. Основні положення хромосомної теорії спадковості. Картування хромосом: цитологічна та генетична карта хромосоми.

Позаядерна спадковість. Геном мітохондрій і хлоропластів. Пластидна, мітохондріальна та псевдоцитоплазматична спадковість. Основні характеристики спадкування генів органел.

Нуклеїнові кислоти. Докази генетичної ролі нуклеїнових кислот. Нуклеїнові кислоти та їх функції. Структура ДНК і РНК. Види РНК в клітині та їх функції. Реплікація ДНК. Стійкість і репарація генетичного матеріалу.

Генетичний код. Відкриття генетичного коду. Таблиця відповідності кодонів іРНК амінокислотам білка. Властивості генетичного коду.

Синтез білків у клітині. Транскрипція іРНК. Трансляція іРНК: ініціація, елонгація, термінація. Відмінності між іРНК, а також процесів транскрипції і трансляції у про- та еукаріот.

Закони Менделя. Гібридологічний аналіз. Моногібридні схрещування (перший та другий закони Менделя). Дигідридні і полігібридні схрещування (третій закон Менделя). Умови для прояву законів Менделя. Причини відхилень від менделівських заномірностей спадкування ознак.

Взаємодія генів. Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування і кодомінування. Взаємодія неалельних генів: компліментарність, епістаз і полімерія.

Регуляція експресії генів. Рівні організації спадкового матеріалу. Поняття ген, функції і властивості генів. Класифікація генів. Шлях передачі генетичної інформації в живих системах – «центральна догма» молекулярної генетики. Рівні регуляції експресії генів. Принципові відмінності у реалізації генетичної інформації у про- та еукаріот. Регуляція роботи генів у про- та еукаріот.

Мінливість генетичного матеріалу і організмів. Види мінливості: модифікаційна, комбінативна та мутаційна. Мутегени, класифікація мутацій. Спонтанний та індукований мутагенез. Геномні, хромосомні і генні мутації.

Генетичні процеси на рівні організму та популяції. Генетика статі. Генетика популяцій. Основи генетики людини.

Генетичний аналіз мікроорганізмів. Організація генетичного матеріалу прокаріот. Уявлення про плазміди, епісоми, мігруючі елементи геному, їхня роль у перенесенні генетичної інформації. Обмін генетичним матеріалом між бактеріями: кон’югація, трансформація, трансдукція.

Генетична інженерія і методи молекулярної генетики. Мета та методологія генної інженерії. Ферменти генної інженерії. Векторні молекули. ДНК-технології. Основні напрями генної інженерії мікроорганізмів. Генетична інженерія рослин і тварин. Генна терапія. Значення генної інженерії. Соціальні та етичні аспекти генної інженерії.

ЛІТЕРАТУРА: [4-6]; [13], [17], [22], [27].


5. Основи проектування біотехнологічних виробництв

Методи, загальна стратегія, стадії процесу проектування. Система проектування: види проектів та їх склад, вихідні матеріали. Структура мікробіологічного та фармацевтичного виробництв. Вимоги до оформлення регламентів на продукцію мікробіологічної та фармацевтичної промисловості.

Типові лінії підготовки технологічного повітря. Обґрунтування вибору фільтрів і фільтруючих матеріалів для різних етапів підготовки повітря. Автоматизовані фільтрувальні комплекси. Підготовка аераційного повітря. Підготовка вентиляційного повітря фармацевтичних виробництв.

Стерилізація поживних середовищ та обладнання для культивування мікроорганізмів. Принцип вибору методу стерилізації поживних середовищ. Установки безперервної стерилізації (УБС) рідких поживних середовищ. Переваги та недоліки УБС різної потужності. Апаратурні схеми типових ліній.

Обладнання для культивування мікроорганізмів в рідких та на твердих поживних середовищах. Основні фактори, що мають вплив на вибір ферментаційного обладнання. Конструкції ферментерів для стерильного культивування мікроорганізмів. Принципи компоновки ферментаційного обладнання.

Методи виділення, концентрування та очищення біологічно активних речовин. Будівельна реалізація проекту. Властивості та характеристики кінцевих продуктів біотехнологічного виробництва. Принципи вибору методу концентрування біологічно активних речовин (БАР)

Апаратурні схеми типових ліній виділення, концентрування та очищення біологічно активних речовин. Фільтри. Обладнання для центрифугування суспензій. Сепаратори. Випарні установки. Обладнання для мембранного розділення розчинів БАР. Переваги та недоліки установок. . Обладнання для сушки БАР: класифікація сушарок, конструктивні особливості типового обладнання.

Об’ємно-планувальні та конструкційні рішення промислових будівель: основні принципи проектування, розташування обладнання. Допоміжні будівлі та приміщення.

ЛІТЕРАТУРА: [1-3]; [7], [9], [19]; [14, 15], [20], [23]; [30].


6. Технологія мікробного синтезу лікарських засобів

Поняття про антибіотики. Історія відкриття антибіотиків. Біологічне значення антибіотиків. Сфери застосування антибіотиків. Класифікація антибіотиків. Резистентність мікроорганізмів до дії антибіотиків. Антибіотики не мікробіологічного походження та пробіотики.

Визначення активності антибіотиків. Одиниці біологічної активності антибіотиків. Визначення антибіотичної активності мікроорганізмів. Визначення антивірусної дії антибіотиків. Визначення протипухлинної дії антибіотиків. Методи кількісного визначення антибіотиків.

Мікроорганізми, які утворюють антибіотики, та підвищення їхньої продуктивності. Пошук продуцентів антибіотиків. Підвищення антибіотичної продуктивності мікроорганізмів. Зберігання штамів-продуцентів. Система депонування штамів-продуцентів. Вплив антибіотиків на штами-продуценти.

Культивування мікроорганізмів для отримання антибіотиків. Особливості біосинтезу антибіотиків у мікроорганізмів. Вплив умов середовища на антибіотичну продуктивність. Спеціальні умови культивування для отримання антибіотиків. Спрямований біосинтез антибіотиків.

Промислове отримання антибіотиків. Загальні відомості про виробництво антибіотиків. Підготовка засівного матеріалу. Ферментація. Попереднє оброблення культуральної рідини, виділення і хімічна очистка антибіотиків. Сушіння і фасування препаратів. Контроль технологічного процесу та готових препаратів антибіотиків. Лікарські форми з антибіотиками. Екологічні проблеми при виробництві та застосуванні антибіотиків.

Антибіотики, що утворюють бактерії та актиноміцети. Граміцидин С. Бацитрицини. Поліміксини. Нізин. Батумін.Стрептоміцин. Тетрацикліни. Авермектини. Ністатин. Ріфампіцин. Дауноміцин. Ландоміцин.

Антибіотики, що утворюються міцеліальними грибами. Пеніциліни. Цефалоспорин. Напівсинтетичні антибіотики.

Основні поняття ензимології. Історія відкриття ферментів. Властивості ферментів як біологічних каталізаторів. Класифікація ферментів, найменування та номенклатура ферментних препаратів. Одиниці активності ферментів. Визначення ферментативної активності. Джерела отримання ферментних препаратів.

Використання ферментних препаратів. Використання ферментів в різних галузях промисловості. Використання ферментних препаратів в медицині.

Методи контролю розповсюдження шкідників та збудників захворювань сільськогосподарських рослин. Хімічні методи захисту рослин. Речовини, що індукують стійкість до захворювань у рослин. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Біоконтроль патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників.

Основні технологічні етапи виробництва ферментних препаратів. Культивування для одержання ферментів. Екстрагування ферментів з поверхневих культур. Осадження ферментів. Очистка ферментів методом адсорбції. Мембранні методи очищення ферментів. Стабілізація та стандартизація ферментів.

Особливості одержання окремих ферментних препаратів. Амілази. Протеази. Ліпази. Лактази. Глюкооксидаза. Ферментні препарати тваринного походження.

Іммобілізовані ферментні препарати. Матеріали для іммобілізації ферментів. Методи іммобілізації. Застосування іммобілізованих ферментів. Ферментні сенсори в медицині

Поняття про вітаміни. Історія розвитку вчення про вітаміни. Класифікація та номенклатура вітамінів. Біологічна дія вітамінів. Використання вітамінів та джерела їх отримання.

Аскорбінова кислота. Історичні відомості, біологічна дія, застосування. Синтез Рейхштейна. Характеристика мікроорганізмів, що використовується для перетворення Д-сорбіту в L-сорбозу. Фактори, що впливають на процес окиснення Д-сорбіту в L-сорбозу. Стадії окислення Д-сорбіту в L-сорбозу. Шляхи біоконверсії при синтезі вітаміну С.

Вітаміни групи В. Історичні відомості, застосування, біологічна дія. Молекулярна структура вітамінів групи В, шляхи їх біосинтезу. Характеристика продуцентів вітамінів В12., В2, В1. Особливості технології одержання цих вітамінів.

Жиророзчинні вітаміни. Історичні відомості, застосування. Вітаміни А, Д, Е – молекулярна структура, поширення в природі. Технологічні особливості одержання вітаміну Д2 за допомогою дріжджів. Біологічна дія β-каротину, способи одержання β-каротину.

Утилізація та знешкодження відходів виробництв біологічно-активних сполук. Очищення промислових стічних вод. Очищення викидів у атмосферу. Створення замкнених технологічних циклів. Екологізація біотехнологічних виробництв.

ЛІТЕРАТУРА: [2]; [6, 7], [11], [20], [28]; [29].


7. Мікробіологія, санітарія і гігієна виробництв

Поняття санітарії і гігієни. Завдання санітарної мікробіології. Поняття про патогенність, токсигенність.

Сучасні методи мікробіологічних досліджень.

Вимоги до санітарно-показових мікроорганізмів. Характеристика і санітарно-показове значення бактерій групи кишечної палички, стафілококів, стрептококів, ентеробактерій, визначення КМАФАМ. Характеристика і санітарно-показове значення сульфітредукувальних клостридій, бактерій групи протея, термофілів, бактеріофагів, лістерій у виробництві харчових продуктів.

Санітарно-гігієнічний контроль повітря виробничих приміщень харчових виробництв: методи і принципи відбору проб, визначення загальної кількості сапрофітних бактерій, стафілококів, стрептококів, патогенних мікроорганізмів.

Санітарно-гігієнічний контроль води, що використовується у виробництві харчових продуктів: методи і принципи відбору проб, визначення мікробіологічних показників за ДСТУ.

Санітарно-бактеріологічний контроль змивів з одягу, рук, інвентарю, обладнання у виробництві безалкогольних напоїв. Методи і принципи відбору проб, визначення мікробіологічних показників.

Вимоги до виробничих лабораторій. Особиста гігієна персоналу.

Харчові інфекції, характеристика збудників харчових інфекцій, протікання цих хвороб та їх профілактика.

Харчові отруєння. Токсикози /ботулізм, стафілококове та стрептококове отруєння, мікотоксикози грибної природи/. Характеристика збудників харчових отруєнь, хід хвороби та її профілактика.

Харчові отруєння. Харчові токсикоінфекції /сальмонельози, отруєння, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами/. Харчові отруєння немікробного характеру.

Принципи і методи використання дезинфікувальних засобів у харчовій промисловості. Вимоги до засобів дезинфекції. Характеристика основних груп дезинфікувальних засобів, переваги та недоліки.

ЛІТЕРАТУРА: [8]; [16]; [30].


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ


  1. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості мікробної клітини.

  2. Структурні, генетичні, функціональні та хімічні відмінності прокаріот і еукаріот.

  3. Відмінності архей від бактерій, практичне значення архей.

  4. Дія на мікроорганізми зовнішніх факторів.

  5. Типи живлення у мікроорганізмів. Ростові і неростові субстрати.

  6. Сучасні напрями в систематиці бактерій, грибів і дріжджів. Філогенетична систематика.

  7. Розмноження прокаріот і еукаріот.

  8. Підходи щодо класифікації вірусів. Сучасна класифікація родин вірусів.

  9. Взаємодія віруса з клітиною.

  10. Вірулентні і помірні фаги. Літичний цикл. Лізогенія.

  11. Методи виділення, культивування та дослідження вірусів.

  12. Противірусний імунітет та антивірусні вакцини.

  13. Пріони та віроїди – інфекційні агенти нового типу.

  14. Синтез та використання АТФ у аеробних і анаеробних мікроорганізмів.

  15. Особливості метаболізму вуглеводних субстратів у мікроорганізмів.

  16. Анаплеротичні реакції під час росту мікроорганізмів на вуглеводних і невуглеводних субстратах.

  17. Особливості метаболізму невуглеводних субстратів у мікроорганізмів.

  18. Характеристика процесів анаеробного дихання.

  19. Характеристика процесів оксигенного та аноксигенного фотосинтезу.

  20. Біосинтез амінокислот, нуклеотидів, фосфорильованих вуглеводів і ліпідів.

  21. Типи бродіння: хімізм, збудники та практичне значення спиртового, молочнокислого, пропіоновокислого, мурашинокислого, маслянокислого та ацетоно-бутилового бродіння.

  22. Участь мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі.

  23. Характристика вільно існуючих та асоціативних діазотрофів.

  24. Регуляція метаболізму у мікроорганізмів.

  25. Мікроорганізми як об’єкти біотехнології.

  26. Просторова будова, хімічна природа, властивості ДНК та РНК.

  27. Рівні упакування ДНК у хромосомі.

  28. Клітинний цикл, мітоз, мейоз.

  29. Плазміди, епісоми, мігруючі елементи геному, їхня роль у перенесенні генетичної інформації.

  30. Процеси транскрипції і реплікації. Їх механізм та значення в житті клітини.

  31. Принципові відмінності у реалізації генетичної інформації у про- та еукаріот.

  32. Відмінності між іРНК, а також процесів транскрипції і трансляції у про- та еукаріот.

  33. Хімічні та фізичні мутагени. Специфіка дії мутагенних факторів.

  34. Типи мутацій на рівні генів та хромосом.

  35. Умови для прояву законів Менделя. Причини відхилень від менделівських заномірностей спадкування ознак.

  36. Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування і кодомінування.

  37. Оперон як структурно – функціональний елемент хромосоми.

  38. Основні поняття генетичної інженерії.

  39. Ген, геном, генотип як основні поняття у генетиці.

  40. Характеристика, будова і класифікація хромосом.

  41. Стійкість і репарація генетичного матеріалу.

  42. Модифікаційна та комбінативна мінливості.

  43. Рівні організації спадкового матеріалу.

  44. Спонтанні та індуковані мутації.

  45. Регуляція роботи генів у про- та еукаріотів.

  46. Кон’югація у бактерій як форма статевого процесу.

  47. Класифікація мутацій.

  48. Хромосомна теорія спадковості.

  49. Узагальнена біотехнологічна схема.

  50. .Побічні продукти виробництв як біотехнологічна сировина.

  51. Збереження штамів-продуцентів. Вимоги до продуцентів.

  52. Передферментаційні процеси.

  53. Підготовка посівного матеріалу.

  54. Принципи складання поживних середовищ. Традиційні джерела вуглецю.

  55. Приготування і стерилізація поживних середовищ.

  56. Підготовка і стерилізація повітря. Очищення відпрацьованого повітря.

  57. Виділення кінцевих продуктів ферментації.

  58. Основні етапи очистки або виділення клітинних білків та органел.

  59. Основні типи вакцинних препаратів. Вимоги до них.

  60. Технологія рекомбінантних ДНК. Основи генетичної інженерії.

  61. Основи клітинної інженерії рослин.

  62. Система проектування: види проектів та їх склад, вихідні матеріали.

  63. Базові принципи, що закладені в основу складання апаратурної схеми виробництва.

  64. Обладнання для поверхневого та глибинного культивування мікроорганізмів. Основні фактори, що впливають на вибір ферментаційного обладнання.

  65. Передферментаційні процеси виробництва біотехнологічної продукції.

  66. Обґрунтування способів підготовки обладнання і комунікацій.

  67. Підготовка технологічного повітря. Обґрунтування вибору фільтрів і фільтруючих матеріалів для різних етапів підготовки повітря.

  68. Підготовка поживного середовища. Обґрунтування вибору способу стерилізації поживного середовища.

  69. Принципи розробки і графічного представлення технологічної схеми.

  70. Типові етапи виділення і очистки БАР.

  71. Принципи вибору методу концентрування БАР залежно від їх властивостей та характеристик кінцевого продукту виробництва.

  72. Обладнання для сушки БАР: класифікація сушарок, конструктивні особливості типового обладнання. Принципи вибору обладнання залежно від властивостей БАР та характеристик кінцевого продукту виробництва.

  73. Особливості проектування чистих приміщень у виробництві лікарських засобів.

  74. Особливості біосинтезу антибіотиків у мікроорганізмів. Вплив умов середовища на антибіотичну продуктивність.

  75. Визначення антимікробної, антивірусної та протипухлинної активності антибіотиків. Методи кількісного визначення антибіотиків.

  76. Характеристика антибіотиків мікроміцетного походження.

  77. Характеристика антибіотиків актиноміцетного походження.

  78. Основні етапи одержання, виділення та очищення антибіотиків.

  79. Екологічні проблеми при виробництві та застосуванні антибіотиків.

  80. Принципи та методи визначення ферментативної активності. Міжнародна одиниця ферментативної активності.

  81. Основні технологічні етапи виробництва ферментних препаратів.

  82. Методи іммобілізації ферментів. Матеріали для іммобілізації. Застосування іммобілізованих ферментів.

  83. Технологічні варіанти одержання аскорбінової кислоти.

  84. Характеристика продуцентів вітамінів В12., В2, В1. Особливості технології одержання цих вітамінів.

  85. Біотехнологія виробництва каротиноїдів.

  86. Технологічні особливості одержання вітаміну Д2 за допомогою дріжджів.

  87. Харчові інфекції, характеристика збудників харчових інфекцій, протікання цих хвороб та їх профілактика. Харчові токсикоінфекції (сальмонельози, отруєння, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами).

  88. Характеристика і санітарно-показове значення бактерій групи кишечної палички, стафілококів, стрептококів, ентеробактерій, визначення КМАФАМ.

  89. Санітарно-бактеріологічний контроль змивів з одягу, рук, інвентарю, обладнання у виробництві харчових продуктів.

  90. Аеробні та анаеробні процеси біохімічного очищення стічних вод.

  91. Біологічне очищення газових викидів.

  92. Екологізація біотехнологічних виробництв.



СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ




  1. Бекер М.Е., Лиепиньш Г.К., Райпулис Е.П. Биотехнология. – М.: Агропромиздат, 1990. – 334 с.

  2. Буценко Л.М. Технології мікробного синтезу лікарських засобів / Л.М.Буценко, Ю.М.Пенчук, Т.П.Пирог. – К.: НУХТ, 2009. – 154 с.

  3. Виестур У.Э., Шмитте И.А., Жилевич А.В. Биотехнология: биотехнологические агенты, технология, аппаратура / Рига: Зинатне, 1987. – 263 с.

  4. Генетика: підруч. / А.В. Сиволоб, С.Р. Рушковський, С.С. Кир’яченко та ін. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. – 320 с.

  5. Генетика: учеб. / В.И. Иванов, Н.В. Барышникова, Дж.С. Билева и др. – М.: ИКЦ «Академкнига», 2006. – 638 с.

  6. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение: Пер. с англ. - М.: Мир, 2002. - 589 с.

  7. Грачева И.М., Кривова А.Ю. Технология ферментных препаратов./ М.: Элевар, 2000. – 512 с.

  8. Грегірчак Н.М. Санітарно-гігієнічний контроль виробництв: Конспект лекцій з дисципліни «Мікробіологія і санітарно-гігієнічний контроль виробництв» для студ. напр. 6. 051401 «Біотехнологія» ден. та заоч. форм навч. – К.: НУХТ, 2011. – 175с.

  9. Громовик Б.П., Стасевич М.В., Баранович Д.Б. та ін. Нормативне забезпечення фармацевтичних і біотехнологічних виробництв. Львів: Тріада плюс, 2010. – 304 с.

  10. Ґудзь С.П., Перетятко Т.Б., Павлова Ю.О. Загальна вірусологія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 264 с.

  11. Егоров Н.С. Основы учения об антибиотиках: 6-е изд., перераб. и доп. / Н.С. Егоров. - М.: Изд-во МГУ; Наука, 2004. - 528 с

  12. Елинов Н.П. Основы биотехнологии. СПБ.: Издательская фирма "Наука", 1995. – 600с.

  13. Ігнатова О.А., Скроцька О.І., Генетика (частина 1. Загальна та молекулярна генетика): Конспект лекцій для студ. напряму 6.051401 «Біотехнологія» ден. та заоч. форм навчання. – К.: НУХТ, 2009 – 83 с.

  14. Каталог технологического оборудования химико-фармацевтической промышленности / Чуешов В.И., Сичкарь А.А., Гладух Е.В., Костюк Г.В. и др. Винница: Нова книга, 2010. – 272 с.

  15. Манаков М.Н., Победимский Д.Г. Теоретические основы технологии микробиологических производств. – М.: Агропромиздат, 1990 – 227с.

  16. Мікробіологія харчових виробництв. / Пирог Т.П., Решетняк Л.Р., Поводзинський В.М., Грегірчак Н.М. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 464 с.

  17. Никольский, В.И. Генетика: учеб. / В.И. Никольский. – М.: Издательский центр «Академия», 2010. – 256 с.

  18. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія: Підруч. – 2-е вид., доп і перероб. – К.: НУХТ, 2010. – 632 с.

  19. Пирог Т.П., Ігнатова О.А. Загальна біотехнологія. – К.: НУХТ, 2009. – 336 с.

  20. Промышленная микробиология. / Под ред. Н.С. Егорова. М.: Высшая школа, 1989. – 686 с.

  21. Скроцька О.І., Пирог Т.П. Загальна вірусологія: Конспект лекцій для студ. напряму 6.051401 «Біотехнологія» ден. та заоч. форм навчання. – К.: НУХТ, 2011 – 138 с.

  22. Скроцька О.І. Генетика (частина 2): Конспект лекцій для студ. напряму 6.051401 «Біотехнологія» ден. та заоч. форм навчання. – К.: НУХТ, 2010 – 97 с.

  23. Сидоров Ю.І., Влязло Р.Й., Новіков В.П. Процеси і апарати мікробіологічної та фармацевтичної промисловості. – Львів: Інтелект-Захід, 2008. – 736 с.

  24. Сидоров Ю.І., Чуєшов В.І., Новіков В.П. Процеси і апарати хіміко-фармацевтичної промисловості. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 816 с.

  25. Современная микробиология. Прокариоты. Том 1 / под.ред. Ленгеера Й., Древса Е., Шлегеля Г. – М.: Мир, 2005. – 656 с.

  26. Современная микробиология. Прокариоты. Том 2 / под.ред. Ленгеера Й., Древса Е., Шлегеля Г. – М.: Мир, 2005. – 496 с.

  27. Стрельчук С.І., Демідов С.В., Бердишев Г.Д., Голда Д.М. Генетика з основами селекції. – К.:Фітосоціоцентр, – 2000. – 292с.

  28. Швед О.В., Миколів О.Б., Комаровська-Порохнявець О.З., Новіков В.П. Екологічна біотехнологія: У 2 кн. Кн. 1. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – 424 с.

  29. Швед О.В., Миколів О.Б., Комаровська-Порохнявець О.З., Новіков В.П. Екологічна біотехнологія: У 2 кн. Кн. 2. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – 368 с.

  30. ХАССП при производстве пищевых продуктов / Галынкин В.А., Заикина Н.А., Карцев В.В., Шевелева С.А., Белова Л.В., Пушкарев А.А.. – М.: Проспект Науки, 2007. – 288с.



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ

на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста/ступеня магістра з додаткового вступного випробування зі спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» (спеціалізації «Промислова біотехнологія», «Фармацевтична біотехнологія»)


Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується виконати комплексне кваліфікаційне завдання (ККЗ). Рівень знань вступника оцінюється за обсягом і якістю виконаного ним завдання.

Фахове вступне випробування оцінюється за стобальною шкалою. Загальний бал визначається як середньоарифметичне балів за окремі складові завдання. Округлення до цілого проводиться за математичними правилами округлення.

Знання вступника по окремих складових завданнях ККЗ оцінюються так:



0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання).

10 балів – вступник має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), не може відтворити основні поняття.

20 балів – вступник має не зовсім чіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), але виявляє здатність елементарно викласти думку.

30 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

40 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює певну частину навчального матеріалу, наводить визначення елементарних понять.

50 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

60 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію.

65 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки. Але не вміє самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді може бути порушена послідовність викладення навчального матеріалу, можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

70 балів – вступник знає і розуміє більше половини навчального матеріалу, знає основні положення, визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, може частково самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді немає порушень в послідовності, але можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

75 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення, їх зміст та може дати їм пояснення, може самостійно аналізувати, узагальнювати та робити висновки, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Але відповідь має деякі незначні неточності.

80 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення та поняття, їх зміст, може дати їм пояснення, може встановлювати найсуттєвіші зв’язки між явищами, фактами. Може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Відповідь виконана у повному обсязі і логічно побудована. У відповіді відчуваються необхідні навички та вміння при рішенні практичних питань.

85 балів – вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує отримані знання в дещо змінених ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. У відповіді відчуваються необхідні навички при вирішенні практичних завдань.

90 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Критично оцінює окремі нові факти і явища.

95 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Критично оцінює окремі нові факти і явища, ідеї, виявляє особисту позицію щодо них. Суттєвим моментом відповіді вступника повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань.

100 балів – вступник володіє глибокими, міцними, узагальненими, дієвими знаннями предмету, виявляє неординарні творчі здібності, аргументовано застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, самостійно знаходить джерело інформації, узагальнює і систематизує її, може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Переконливо аргументує особисту позицію, узгоджуючи її з отриманими знаннями та загальними цінностями, розвиває свої обдарування та нахили.

Особи, рівень знань яких оцінений нижче як 60 балів, до участі у конкурсі для зарахування на навчання не допускаються.
Голова фахової атестаційної комісії, проф. Т.П. Пирог

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ

на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста/ступеня магістра з додаткового вступного випробування зі спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» (спеціалізації «Промислова біотехнологія», «Фармацевтична біотехнологія»), що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників, яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2015 році


Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується відповісти на питання за програмою вступного випробування.

Знання вступника оцінюються за обсягом і якістю наданих ним відповідей такими рівнями: «високий», «достатній», «недостатній».

Високий” рівень отримує вступник, який виявив систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачене програмою; засвоїв основну і знайомий з допоміжною літературою, рекомендованою програмою. “Високий” рівень, як правило, виставляється вступникам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять програмних дисциплін в контексті їх значення для фаху, що здобувається; які виявили творчі здібності у розумінні, викладенні і використанні програмного матеріалу. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводять до помилкових висновків.

Достатній” рівень отримує вступник, який виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, необхідному для навчання з фаху; який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. “Достатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які допустилися непринципових похибок при виконанні екзаменаційних завдань.

Недостатній” рівень отримує вступник, який виявив знання з основного навчально-програмного матеріалу не в повній мірі, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. “Недостатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.



Особи, рівень знань яких оцінений як “Недостатній”, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються.

Голова комісії з проведення співбесіди, проф. Т.П. Пирог





База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка