Міністерство праці і соціальної політики України




Сторінка4/4
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4

Акустико-мнестична афазія

Процес слухового, акустичного запам'ятовування є прямим продовженням процесу сприйняття, тобто акустико-гностичного аналізу звукового складу слова. Зовнішній вплив, необхідність запам'ятати наступне слово, по значенню не пов'язане з попереднім, неминуче гальмує і блокує акустико-мнестичні процеси.

Акустико-мнестична афазія виникає при уражені середніх і задніх відділів скроневої ділянки.

А. Лурія вважав, що в її основі лежить зниження слухо-мовної пам’яті, яке викликане підвищеним гальмуванням слухових слідів. При сприйнятті кожною нового слова і його усвідомленні хворий втрачає попереднє слово. Це порушення виявляється також при повторенні серій складів і слів.



Семантична афазія

Семантична афазія виникає при ураженні тім’яно-потиличної області домінантної по мовленню півкулі. При ураженні тім’яно-потиличних (або задніх нижнє-тім’яних) відділів півкулі головного мозку зберігається плавна синтагматична організація мовлення, не відмічається ніяких пошуків звукового складу слова, відсутні явища зниження слухомовної пам'яті або порушення фонематичного сприйняття.

З одного боку, у пацієнтів спостерігаються специфічні амнестичні труднощі при пошуках потрібного слова або довільній назві предмету, коли хворі при труднощах знаходження лексичної парадигми звертаються до опису функцій і якостей цього предмету синтагматичними засобами, тобто не замінюють одне слово іншим (вербальні парафазії), а замінюють слово цілою фразою, говорять « ну, це те, чим пишуть». З другого боку, є характерний для цієї форми афазії складний імпресивний аграматизм.

Імпресивний аграматизм і амнестичні труднощі при амнестико-семантичній афазії мають багато загального з просторово-конструктивною апраксією, оскільки первинно порушеною передумовою при цій формі афазії є орієнтування в просторовоорганізованих семантичних координатах, характерних для складних парадигм, парадигм-синонімів. Наприклад, брат - дядько (інваріантом значення слова дядько є чоловік, а не певний

родич батька, який знаходиться в складному семантичному просторі родинних відносин).

Динамічна афазія

Динамічна афазія виникає при ураженні задньолобових відділів домінантної по мовленню лівої півкулі, тобто відділів третього функціонального блоку: блоку активації, регуляції і планування мовної діяльності.

Основним мовленнєвим дефектом при цій формі афазії є важкість, а іноді і повна неможливість активного розгортання висловлювання. При динамічній афазії правильно вимовляються окремі звуки, повторюються без артикуляторних труднощів слова й короткі речення, проте комунікативна функція мовлення все ж таки виявляється порушеною. При грубому розладі відмічаються не тільки мовна, але і загальна аспонтанність, безініціативність, виникає ехолалія, а іноді і ехопраксія, коли як би механічно повторюються за співбесідником не тільки вимовлені ним слова, питання, але і рухи.


Додаток 3. Неврологічні шкали оцінки якості реабілітації
Індекс Бартела

ПРИЙОМ ЇЖІ

10не потребує допомоги, здатний самостійно користуватися усіма столовими приборами;

5 – частково потребує допомоги, наприклад, при розрізанні їжі;

0 – повністю залежний від оточуючих (необхідне годування із сторонньою допомогою).


ПЕРСОНАЛЬНА ГІГІЄНА

( умивання, чищення зубів, зачісування, гоління)



5 – не потребує допомоги;

0 – потребує допомоги.



ОДЯГАННЯ

10 – не потребує сторонньої допомоги;

5 – частково потребує допомоги, наприклад, при одяганні взуття, застібанні

ґудзиків;

0 – повністю потребує сторонньої допомоги.



ПРИЙОМ ВАННИ

5 – приймає ванну без сторонньої допомоги;

0 – потребує сторонньої допомоги.



КОНТРОЛЬ СЕЧОВИПУСКАННЯ

20 – не потребує допомоги;

10 – частково потребує допомоги ( при використанні катетера);

0 - постійно потребує допомоги у зв'язку з грубим порушенням тазових функцій.


КОНТРОЛЬ АКТУ ДЕФЕКАЦІЇ

20 – не потребує допомоги;

10 – частково потребує допомоги ( при використанні клізми, свічок);

0 - постійно потребує допомоги у зв'язку з грубим порушенням тазових функцій.


ВІДВІДУВАННЯ ТУАЛЕТУ

10 - не потребує допомоги;

5 - частково потребує допомоги (утримання рівноваги, використання туалетного паперу, зняття та одягання штанів);

0 – потребує використання судна.


ВСТАВАННЯ З ЛІЖКА

15 – не потребує допомоги;

10 – потребує нагляду або мінімальної підтримки;

5 – може сісти в ліжку, але для того, щоб встати, потрібна суттєва підтримка;

0 – не здатний встати з ліжка навіть зі сторонньою допомогою.



ПЕРЕМІЩЕННЯ

15 – здатний без сторонньої допомоги переміщатися на відстань до 500 м;

10 – здатний переміщатися з сторонньою допомогою в межах 500м;

5 – здатний переміщатися за допомогою інвалідного візка;

0 – не здатний до переміщення.



ПІДЙОМ ПО СХОДАХ

10 – не потребує допомоги;

5 – потребує нагляду або підтримки;

0 – не здатний підніматися по сходах навіть з підтримкою

Сума балів від 0 до 20 відповідає повній залежності хворого, 21 до 60 - вираженій залежності, від 61 до 90 – помірній, від 91 до 99 – легкій залежності. Максимальна сума балів, що відповідає повній незалежності в повсякденному житті – 100 балів.


Шкала незалежного функціонального вимірювача


Параметр

Критерії оцінки

Рухові функції
Самообслу-говування


Максимальна сума балів – 91, по 7 балів на кожну

відповідь.

  1. Прийом їжі (користування столовими приборами, піднесення їжі до рота, жування, ковтання).

  2. Особиста гігієна (чистка зубів, причісування, вмиваня обличчя, рук, гоління, макіяж).

  3. Прийняття ванни/душа (миття та витирання тіла, за виключенням області спини).

  4. Одяганя (включаючи надягання протезів/орте-зів) на верхню частину тіла (вище поясу).

  5. Одяганя на нижню частину тіла (нижче поясу).

  6. Туалет (використання туалетного папіру, гігієнічних пакетів).

  7. Контроль сечовипуску, при необхідності використання застосувань для сечовипускання.

  8. Контроль акту дефекації, при необхідності використання спеціальних застосувань (клізми, калоприймача).

  9. Ліжко, крісло, інвалідний візок (здатність вставати з ліжка та лягати у ліжко, сідати на крісло або інвалідний візок та вставати з них).

  10. Туалет (здатність користуватися унітазом-сідати та вставати).

  11. Ванна, душ (здатність користуватися кабіною для душу або ванною).

  12. Хода/переміщення за допомогою інвалідного візка (7 балів-можливість ходи без сторонньої допомоги на відстань не менш 50 м; 1 бал-неможливість здолати відстань більш 17 м).

  13. Підйом по сходах (7 балів-підйом без сторонньої допомоги на 12-14 сходинок; 1 бал-неможливість пройти більш 4 сходинок).




Інтелектуаль-ні здібності
Спілкування

Максимальна сума балів – 35, по 7 балів на кожну відповідь.

  1. Сприйняття зовнішньої інформації (розуміння мови та/або письма).

  2. Викладення особистих бажань та думок (усно або письмово).

  3. Соціальна інтеграція (взаємодія з членами родини, медичним персоналом, оточуючими)

  4. Прийняття рішень (вміння вирішувати проблеми, пов’язані з фінансами, соціаними та особистими вимогами).

  5. Пам’ять (здатність до запам’ятовування та відтворювання отриманої зорової і слухової інформації, до навчання, пізнанню оточуючих).





ЛІТЕРАТУРА
1. Самосюк І.З,.Чухраєв М.В, Зубкова С.Т. Фізичні методи в лікуванні та медичній реабілітації хворих і інвалідів. – К.: Здоров’я, 2004. – 624 с.

2. Боголюбов В.М. Медицинская реабилитация, т. 2. – Москва, 2007. – 632 с.

3. Епіфанов В.О. Восстановительная медицина. – Москва, 2007. – 540 с.

4. Андріюк Л.В. Інсульт.Вибрані питання діагностики,ускладнень, лікування, реабілітації. – Львів, 2009. – 64 с.

5. Віничук С.М. Судинні захворювання нервової системи. – К.: Наукова думка, 1999. – 250 с.

6. Віничук С.М. Мозковий інсульт (клініко-діагностичні, терапев-тичні та прогностичні алгоритми). Навчальний посібник. – Київ,1998. – 51 с.



7. Кадыков А.С. Реабилитация после инсульта. – М.: “Миклош”, 2003. – 176 с.



1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка