Модуль 4 «симптоми та синдроми в хірургії» Змістовний модуль 7




Скачати 456.05 Kb.
Сторінка4/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір456.05 Kb.
1   2   3   4   5

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль в модулю 4.



з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

34

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:


  1. Мікрохірургічні технології в хірургії. Реплантація кінцівок.

  2. Лікування лімфостазу.

  3. Пересадка клаптів.

  4. Відновлення нервів.

  5. Пластична та реконструктивна хірургія. Сучасні можливості корекції вад розвитку та набутих дефектів.

  6. Естетична хірургія.

  7. Організація надання амбулаторної допомоги хворим хірургічного профілю.

  8. Особливості роботи приймального відділення хірургічного стаціонару та операційного блоку.

  9. Диференціальна діагностика та лікування захворювань середостіння

  10. Диференціальна діагностика та лікування гострого тромбозу мезентеріальних судин

  11. Профілактична антикоагулянтна терапія

  12. Диференціальна діагностика, профілактика та лікування гострої виразки травного каналу

  13. Рідкісні вади у дітей

  14. Внутрішньоутробні операції

  15. Ендоскопічні методи операцій дитячого віку

  16. Парентеральне та ентеральне годування у дітей

  17. Невідкладна допомога при дихальній недостатності у дітей

  18. Диференційна діагностика гідронефрозу у дітей

35

Підсумковий модульний контроль

3.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором



30

Поточний контроль на практичних заняттях

4.

Підготовка до підсумкового модульного контролю


36

Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ


135





4.6. Перелік індивідуальних завдань.

Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії

  1. Зварювання тканин.

  2. Реімплантація кінцівок.

  3. Рентгенендоваскулярна хірургія.

  4. Трансплантація серця на Україні.

  5. Трансплантація печінки на Україні.

  6. Трансплантація нирок на Україні.

  7. Трансплантація підшлункової залози на Україні.

  8. Пластична хірургія стравоходу.

  9. Реконструктивні оперативні втручання на жовчних шляхах.

  10. Грибковий сепсис у хірургічних хворих.

  11. Торакоскопія в невідкладній хірургії.

  12. Мініінвазивні втручання в лікуванні механічної жовтяниці.

  13. Уніфікований клінічний протокол проведення антибіотикопрофілактики в хірургії.

  14. Етапність лікувальної тактики при клапанному пневмотораксі.

  15. Сучасні можливості консервативного лікування тромбозів та емболій.

  16. Реабілітація хворих пасля оперативних втручень на аорті та артеріях.


4.7. Перелік теоретичних питань для підсумкового модульного контролю.

Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії.

  1. Історія хірургії в Україні.

  2. Сучасні методи діагностики в хірургії.

  3. Ендоскопічна хірургія, рентгенхірургія, хірургія під контролем УЗД. Телехірургія. Роботохірургія.

  4. Пластична та реконструктивна хірургія (абдомінопластика, маммопластика, корекція статі).

  5. Естетична хірургія.

  6. Організація надання амбулаторної допомоги хворим хірургічного профілю.

  7. Особливості роботи приймального відділення хірургічного стаціонару та операційного блоку.

  8. Синдром системної запальної відповіді у хірургічних хворих.

  9. Клінічні прояви сепсису.

  10. Клінічна картина септичного шоку.

  11. Основні напрями інтенсивної терапії сепсису.

  12. Клініко-діагностична програма геморагічного шоку.

  13. Клінічна картина геморагічного шоку в залежності від стадії.

  14. Лікуванні геморагічного шоку.

  15. Клінічна картина токсико-інфекційного шоку.

  16. Лікування токсико-інфекційного шоку.

  17. Гострий респіраторний дисстрес синдром у хірургічних хворих.

  18. Лікування дихальної недостатності.

  19. Абдомінальний компарамент синдром в хірургії.

  20. Клініко-діагностична програма флегмони шиї, пахвинної ділянки, субпекторальної флегмони.

  21. Діагностика та лікування гнійних запальних захворювань клітковинних просторів.

  22. Клініка, діагностика та лікування флегмон кисті (міжпальцьового, просторів thenar, hypothenar, міжфасціального, серединнодолонного простору, простору Пирогова, U –подібної).

  23. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці і лікування хірургічної інфекції.

  24. Значення симптому болю в різних ділянках черевної порожнини у діагностиці та диференціальній діагностиці захворювань органів живота.

  25. Значення симптому дисфагії у діагностиці та диференціальній діагностиці захворювань органів травного каналу.

  26. Симптом блювання – значення у діагностиці та диференціальній діагностиці захворювань органів живота.

  27. Симптом порушення випорожнень – значення у діагностиці та диференціальній діагностиці захворювань органів живота.

  28. Диференціальна діагностика гострого апендициту.

  29. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострим апендицитом

  30. Диференціальна діагностика защемлених гриж.

  31. Уніфіковані клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим з ускладненими грижами черевної стінки

  32. Диференціальна діагностика гострого холециститу.

  33. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострим холециститом

  34. Диференціальна діагностика гострого панкреатиту.

  35. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострим панкреатитом

  36. Диференціальний діагноз перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

  37. Уніфіковані клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим з перфорацією порожнистого органу

  38. Диференціальна діагностика гострої кишкової непрохідності.

  39. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострою непрохідністю кишок

  40. Клініко-діагностична програма при гострому порушенні мезентеріального кровообігу.

  41. Хірургічна тактика при гострому порушенні мезентеріального кровообігу.

  42. Диференціальна діагностика гострого перитоніту.

  43. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гострим перитонітом.

  44. Діагностика та диференціальна діагностика при гострих шлунково-кишкових кровотечах.

  45. Загальні принципи інфузійно-трансфузійної терапії гострої крововтрати.

  46. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із синдромом Малорі-Вейса

  47. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із виразкою шлунка, ускладненою кровотечею

  48. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із виразкою 12-палої кишки, ускладненою кровотечею

  49. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із рецидивною виразкою 12-палої кишки, ускладненою кровотечею

  50. Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із пептичною виразкою анастомозу, ускладненою кровотечею.

  51. Лікувальна тактика при кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу.

  52. Диференціальна діагностика механічної жовтяниці.

  53. Сучасні методи діагностики та лікування механічної жовтяниці.

  54. Печінкова недостатність при хірургічних хворобах, методи профілактики та лікування.

  55. Клініко-діагностична програма пошкодження печінки, позапечінкових жовчних шляхів, жовчного міхура.

  56. Хірургічна тактика при пошкодженні печінки.

  57. Клініко-діагностична програма пошкодження селезінки.

  58. Хірургічна тактика при пошкодженні селезінки.

  59. Клініко-діагностична програма пошкодження підшлункової залози.

  60. Хірургічна тактика при пошкодженні підшлункової залози.

  61. Клініко-діагностична програма пошкодження шлунка, дванадцятипалої кишки.

  62. Хірургічна тактика при пошкодженні шлунка, дванадцятипалої кишки.

  63. Клініко-діагностична програма пошкодження тонкої та товстої кишок.

  64. Хірургічна тактика при пошкодженні тонкої та товстої кишок.

  65. Особливості протікання хірургічних захворювань у вагітних. Особливості обстеження. Хірургічна тактика. Запобігання передчасним пологам.

  66. Клініко-діагностична програма та хірургічна тактика при позаматковій вагітності.

  67. Перебіг гострих хірургічних захворювань у осіб похилого віку.

  68. СНІД у хірургічній клініці.

  69. Клініка, діагностична програма, диференціальна діагностика та лікування хірургічних ускладнень черевного тифу.

  70. Клініка, діагностика та лікування хірургічних ускладнень абдомінального туберкульозу.

  71. Клініка, діагностика та лікування абдомінальних форм псевдотуберкульозу.

  72. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика та лікування абдомінальних форм кишкового єрсиніозу.

  73. Клініка, діагностична програма, диференціальна діагностика та лікування ускладнених форм опісторхозу.

  74. Клініка, діагностична програма, диференціальна діагностика та лікування ускладнених форм амебіазу.

  75. Клініка, діагностична програма, диференціальна діагностика та лікування ускладнених форм аскаридозу.

  76. Синдром болю в грудях при діагностиці та диференційній діагностиці захворювань органів грудної порожнини.

  77. Синдроми дихальної та серцевої недостатності при діагностиці та диференційній діагностиці захворювань органів грудної порожнини.

  78. Диференційна діагностика гнійних захворювань легень та плеври.

  79. Лікування абсцесу, гангрени та кіст легень.

  80. Вибір методу лікування емпієми плеври.

  81. Симптоматика, клінічний перебіг, діагноститична програма та лікування піопневмотораксу.

  82. Симптоматика, клінічний перебіг, діагностична програма та лікування спонтанного пневмотораксу.

  83. Механізм виникнення, клінічна картина та лікувальна тактика при клапанному пневмотораксі.

  84. Найбільш часті джерела кровотечі в грудну порожнину.

  85. Діагностична програма при гемотораксі.

  86. Клінічна картина малого, середнього та великого гемотораксу.

  87. Основні принципи лікувальної програми при травматичному гемотораксі.

  88. Діагностична програма при поранені серця. Тріада симптомів поранення серця.

  89. Тріада Бека, яка характерна для тампонади серця.

  90. Єдина клініко-діагностична та лікувально-хірургічна програма при пораненнях серця.

  91. Клініко-діагностична програма синдрому дуги аорти.

  92. Лікування синдрому дуги аорти.

  93. Синдром ішемії кінцівок – методи обстежень та диференційна діагностика.

  94. Консервативне та хірургічне лікування оклюзійних уражень артерій кінцівок.

  95. Диференційна діагностика синдрому болю в кінцівках.

  96. Тромбози та емболії: причини виникнення, шляхи запобігання, діагностика та диференційна діагностика.

  97. Сучасні можливості консервативного лікування тромбозів та емболій.

  98. Показання до хірургічного лікування і його основні методи при тромбозах та емболіях.

  99. Клінічні прояви та методи діагностики тромбоемболії гілок легеневої артерії.

  100. Лікування різних форм тромбоемболії легеневої артерії.

  101. Синдром верхньої порожнистої вени: причини, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.

  102. Синдром нижньої порожнистої вени: причини, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.

  103. Вади розвитку у дітей, які супроводжуються дихальною недостатністю: діагностика, лікувальна тактика та надання екстреної медичної допомоги.

  104. Вади розвитку у дітей, що супроводжуються кишковою непрохідністю: діагностика, лікувальна тактика та надання екстреної медичної допомоги.

  105. Вади передньої черевної стінки: діагностика, лікувальна тактика та надання екстреної медичної допомоги.

  106. Вади розвитку органів сечової та статевої системи: діагностика, лікувальна тактика та надання екстреної медичної допомоги.

  107. Вади розвитку опорно-рухового апарата: діагностика, лікувальна тактика.

  108. Онконастороженість. Скринінг онкозахворювань.

  109. Доклінічна, рання та диференціальна діагностика онкозахворювань.

  110. Інструментальні методи діагностики, методи морфологічної верифікації онкозахворювань.

  111. Алгоритми обстеження при підозри на рак. Первинна та вторинна профілактика онкозахворювань.

  112. Сучасні принципи й методи лікування пухлинних захворювань: хірургічне лікування, хіміотерапія, променева терапія.

  113. Принципи і планування комбінованого лікування пухлин основних локалізацій.

  114. Результати лікування пухлинних захворювань на різних стадіях.

  115. Принципи реабілітації онкохворих. Прогноз.

  116. Лікування ускладнених форм раку. Екстрена терапія в онкології.

  117. Паліативне і симптоматичне лікування онкохворих.



4.8. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю.

Модуль 4.

  1. Обстеження хірургічного хворого: особливості і методика збору анамнезу. Скласти план обстеження хворих. Встановити клінічний діагноз.

  2. Оформлення медичної карти стаціонарного хворого, виписки з медичної карти стаціонарного хворого, листа непрацездатності, посильного листа на ЛТЕК, санаторно-курортної картки, екстреного повідомлення про інфекційне захворювання, повідомлення про хворого зі злоякісною пухлиною.

  3. Методика обстеження хворого: дослідження лімфатичних вузлів (шийних, підкрильцевих, пахвинних), перферичних артерій та вен.

  4. Методика дослідження молочних залоз.

  5. Методика дослідження щитовидної залози.

  6. Методика обстеження товстої кишки.

  7. Методика обстеження шлунка.

  8. Методика обстеження печінки, селезінки.

  9. Методики визначення групової належності крові. Постановка проб на сумісність, резус-сумісність, біологічну пробу.

  10. Методика вимірювання центрального венозного тиску (ЦВТ).

  11. Методика постановки сифонної клізми.

  12. Підготовка хворих до планових та ургентних операцій. Премедикація.

  13. Тимчасова зупинка кровотечі: пальцеве притиснення судин на протязі, накладання джгута.

  14. Зупинка венозних кровотеч.

  15. Методи відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів. Методи штучної вентиляції легенів (ШВЛ)

  16. Масаж серця.

  17. Інтерпретація клінічних аналізів крові та сечі.

  18. Інтерпретація біохімічних аналізів крові : білірубін, його фракції; сечовина, азот, креатинін; білки крові, кислотно- основний стан, електроліти крові, коагулограма, сечовини.

  19. Читання рентгенограм: оглядова рентгенографія органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки ( пневмоторакс, гідро - чи гемоторакс).

  20. Читання рентгенограм: рентгеноконтрасне дослідження стравоходу та шлунка, товстої та тонкої кишки.

  21. Пальцеве дослідження прямої кишки.

  22. Ректороманоскопія.

  23. Зняття швів.

  24. Промивання шлунка.

  25. Вміння орієнтуватися у призначенні хірургічного інструментарію: голки хірургічні (ріжучі, колючі, атравматичні), голкоутримувачі, затискачі кровозупиняючі (м’які прямі, вигнуті легеневі), ранорозширувачі, черевні дзеркала, жоми кишкові (прямі та вигнуті), скальпелі, ножиці, зшиваючі апарати, апарати для накладання колових анастомозів, апарати для зшивання кишківника

  26. Пункція вени у ліктьовому згині та під’єднання системи для переливання кровозамінників.

  27. Лапароцентез.

  28. Плевральна пункція.



5. Засоби та Форми контролю

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Початковий контроль знань студентів здійснюється на початку практичного заняття з дисципліни і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, котрий вивчався на попередніх курсах (нормальна та топографічна анатомія, фізіологія та патофізіологія, рентгенологія, пропедевтика внутрішніх хвороб тощо), що проводиться методом усного фронтального опитування чи написання контрольних робіт. З цією метою використовуються тестові питання для контрольних робіт або білети з завданням.

Поточний контроль знань здійснюється під час проведення практичних занять, включає перевірку теоретичного та практичного матеріалу та контроль оволодіння практичними навичками, котрі передбачені методичними розробками занять із відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою усного фронтального опитування, вирішення тестових завдань різного ступеня важкості, розв’язування ситуаційних задач.

Проміжний контроль знань студентів проводиться під час написання контрольних робіт із засвоєння змістових модулів та включає перевірку практичного матеріалу та контроль оволодіння практичними навичками, котрі передбачені методичними розробками занять із відповідних тем, розв’язування клінічних задач.

Заключний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До нього допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Форма проведення підсумкового модульного контролю є стандартизованою і включає контроль теоретичної та практичної підготовки знань студентів. Здійснюється під час проведення підсумкового модульного контролю, що виконується в усно-письмовій формі. У студентів з’ясовують знання теоретичного матеріалу згідно з переліком питань для підсумкового модульного контролю, а також ступінь засвоєння практичних навичок. Студенти проходять тестовий контроль, для чого пропонується стандартний набір тестів, що охоплює тематику всіх пройдених змістових модулів. Пізніше вони розв’язують ситуаційні задачі різного ступеня складності.



6. Оцінювання рівня підготовки студента

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ох бальною традиційною шкалою: „5”(відмінно), „4”(добре), „3”(задовільно), „2”(незадовільно).



  • Оцінку „5” (відмінно)- виставляють студенту, який глибоко і надійно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє знайомство з монографічною літературою, вірно обґрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в професійній діяльності ефективно використовувати набуті знання.

  • Оцінку „4” (добре) – виставляють студенту, який твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладає його, який не допускає істотних неточностей у відповідях на запитання та виконанні необхідних практичних навичок.

  • Оцінку „3” (задовільно)- 2 виставляють студенту який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.

  • Оцінку „2” (незадовільно)- виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань): Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості.. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали не менше 70 балів.

Форма проведення підсумкового модульного контролю стандартизованою і включає контроль теоретичної і практичної підготовки.



Орієнтовна структура підсумкового модульного контролю

п/п


Форми контролю викладачем

Кількість балів за етап

Місце контролю

1

Відповідь на 30 тестових завдань, які охоплюють всі теми модулю.

21

комп’ютерний клас

2

Розв’язання ситуаційної задачі по невідкладним станам.

15

Навчальна кімната

3

Письмова відповідь на 3 теоретичних питання, які охоплюють всі теми модулю.

21

Навчальна кімната

4

Огляд конкретного хворого:

Збирання скарг, анамнезу захворювання та їх оцінка.

Огляд пацієнта, збирання інформації про загальний стан пацієнта та його аналіз.


  • Фізікальне обстеження органів дихання з їх оцінкою.

  • Фізікальне обстеження черевної порожнини з аналізом отриманої інформації.

  • Виділення провідного синдрому, постановка найбільш вірогідного попереднього діагнозу основного захворювання, його ускладнення, супутньої патології.

  • Складання плану обстеження.

  • Оцінка результатів лабораторних та інтерпретація результатів інструментальних методів дослідження /мінімум 5 досліджень хворого, з яким працює студент/.

  • Диференційна діагностика з урахуванням даних лабораторних та інструментальних досліджень.

  • Визначення принципів лікарської тактики.

  • Визначення прогнозу у даного хворого.

  • Рекомендації зміни образу життя /при необхідності/.

  • Виписати два рецепти на медичні препарати.

  • Ведення медичної документації /написати довідку про перебування в стаціонарі, лист хвороби, виписку з історії хвороби, направлення на консультацію в інший стаціонар, елементи історії хвороби/.

  • Участь у дискусії при обговоренні хворого.

15

Палата

5

Виконання мінімум чотирьох медичних маніпуляцій вказаних у модулі на муляжах

8

Перев’язочна, маніпуляцій ний кабінет, муляжний кабінет

Всього балів

80




Примітка:

  1. Неправильна відповідь на ключові питання, неправильне розв’язання тестів, ситуаційних задач є підставою до незадовільної оцінки.

  2. Ключові питання – сучасна класифікація, особливості клініки, диференційна діагностика, лікувальна тактика на етапах госпіталізації /на дому, поліклініці, кареті швидкої допомоги/, ускладнення захворювання.

  3. Оцінка з модуля виставляється як сума з оцінок за етапи, на які структурований підсумковий контроль.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка