Модуль 4 «симптоми та синдроми в хірургії» Змістовний модуль 7




Скачати 456.05 Kb.
Сторінка5/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір456.05 Kb.
1   2   3   4   5

7. Розподіл балів, які присвоюються студентам



№ за порядком

Модуль 4

(поточна навчальна діяльність)



Максимальна кількість балів




Змістовий модуль 7






Тема 25

10,5



Тема 26

21




Змістовий модуль 8






Тема 27

38,5



Тема 28

31,5




Змістовий модуль 9






Тема 29

10,5




Змістовий модуль10






Тема 30

7




Разом змістові модулі

119




Індивідуальна самостійна робота студента

1(2)

Підсумковий модульний контроль

80

РАЗОМ сума балів

200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 3,5 балів, “4” – 2,75 бали, “3” – 2 бали, “2” – 0 балів.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю 4 при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Отримані бали конвертуються таким чином:

За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ (у балах)

A (відмінно)

відмінно

180-200

B (дуже добре)

добре

165-179

C (добре)

150-164

D (задовільно

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

70-119

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1-69

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.



Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS за вищенаведеною таблицею.
8. Перелік практичних навичок.

  1. Зібрати анамнез та правильно оцінити симптом Волковича-Кохера при гострому апендициті;

  2. Правильно оцінити наявність, локалізацію та ступінь вираженості болючості та дефансу м’язів передньої черевної стінки та поперекової ділянки при гострому апендициті;

  3. Продемонструвати симптом та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний): Ровзинга, Ситковського, Волковича, Бартом’є-Міхельсона, Щоткіна-Блюмберга, Яуре-Розанова,

  4. Інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень (рентгенографія, УЗД, КТ);

  5. Скласти індивідуальну діагностичну програму при гострому апендициті;

  6. Визначати показання до оперативного втручання при гострому апендициті;

  7. Скласти індивідуальну програму ведення пацієнта після апендектомії;

  8. Робити перев’язки;

  9. Знімати шви;

  10. Промивати шлунок;

  11. Робити очисну клізму;

  12. Зупиняти кровотечу з післяопераційної рани у поверхневих шарах черевної стінки;

  13. Встановити катетер в сечовий міхур у чоловіків та у жінок;

  14. Оформити історію хвороби;

  15. Оформити рецепт;

  16. Оцінити показники пульсу та артеріального тиску, температури тіла, лихоманки;

  17. Виявити та оцінити захисне напруження м’язів в ділянці правого підребір’я, збільшений болючий жовчний міхур або інфільтрат, наявність рідини в черевній порожнині при гострому холециститі;

  18. Демонструвати наявність симптомів та ступінь їх вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний): Захар’їна, Кера, Курвуаз’є, Мерфі, Образцова, Ортнера, Мюсі-Георгієвського, Щоткіна-Блюмберга;

  19. Проводити диференційну діагностику гострого холециститу;

  20. Визначати показання до операцій при гострому холециститі;

  21. Зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий панкреатит;

  22. Вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого панкреатиту;

  23. Правильно оцінювати дані фізикального дослідження при гострому панкреатиті(наявність болю у епігастральній ділянці, його оперізуючий характер, іррадіацію у ділянку спини, лівої половини грудної клітки; наявність дефансу, інфільтрату, що пальпується в анатомічній проекції підшлункової залози;

  24. Виявляти та правильно оцінювати ступінь вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний) наступних симптомів гострого панкреатиту: Керте, Мейо-Робсона, Щоткіна-Блюмберга, Джонсона-Куллена-Грюнвальда, Мондора;

  25. Проводити диференційну діагностику гострого панкреатиту з іншими гострими захворюваннями органів черевної порожнини, інших органів та систем;

  26. Визначати показання до консервативного лікування, оперативних втручань при гострому панкреатиті;

  27. Скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий панкреатит;

  28. Обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз основного захворювання, ускладнень та супутньої патології при гострому панкреатиті;

  29. Обгрунтувати призначення консервативної терапії у конкретного хворого на гострий панкреатит

  30. Надавання правильних рекомендацій щодо життя у післяопераційному періоді (режим харчування, особливості трудової діяльності) при гострому панкреатиті;

  31. Провести клінічні діагностичні дослідження у хворого з виразковою кровотечею: зібрати анамнез, здійснити огляд хворого, пальпацію, перкусію аускультацію, ректальне дослідження.

  32. Визначити найбільш характерні клінічні ознаки виразкової кровотечі.

  33. Скласти план обстеження хворого з виразковою кровотечею.

  34. Визначити показання до вибору оптимального способу лікування, обсяг оперативного лікування в залежності від локалізації виразки, інтенсивності кровотечі, ступеню крововтрати.

  35. Провести підготовку хворого до оперативного втручання при виразковій кровотечі.

  36. Діагностувати різні види гострої кишкової непрохідності

  37. Скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи при гострій кишковій непрохідності.

  38. Вибрати з даних анамнезу найбільш суттєві ознаки кишкової непрохідності

  39. Виявляти синдром та оцінювати ступінь його вираженості (Щоткіна-Блюмберга, Валя, Ківуля, Мат’є-Склярова, Шланге, Вільмса, Чугуєва, Шимона-Данса, Цеге-фон Мантейфеля)

  40. Оцінити загальний стан хворого при гострій кишковій непрохідності.

  41. Оцінити зміни в загальному аналізі крові та сечі при гострій кишковій непрохідності.

  42. Інтерпретувати зміни електролітних порушень та порушень кислотно-лужного стану при гострій кишковій непрохідності.

  43. Інтерпретувати результати рентгенологічного дослідження та УЗД при гострій кишковій непрохідності.

  44. Виконати промивання шлунка та оцінити кількість та характер вмісту при гострій кишковій непрохідності.

  45. Виконати сифону клізму та оцінити її діагностичну та лікувальну значущість при гострій кишковій непрохідності.

  46. Обґрунтувати показання до операції при гострій кишковій непрохідності.

  47. Зібрати анамнез, провести огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію у хворого на гострий перитоніт;

  48. Вибрати з даних анамнезу найбільш характерні ознаки гострого перитоніту;

  49. Правильно оцінювати дані фізикального дослідження (наявність болю в животі; дефансу, інфільтрату у черевній порожнині) при гострому перитоніті;

  50. Виявляти та правильно оцінювати ступінь вираженості (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний симптом Блюмберга- Боткіна, Роздольського, Воскресенського) при гострому перитоніті;

  51. Аналізувати та інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних методів дослідження при гострому перитоніті

  52. Проводити диференційну діагностику гострого перитоніту з синдромом хибного гострого живота;

  53. Обґрунтовувати та формулювати попередній діагноз основного захворювання, ускладнень та супутньої патології при гострому перитоніті;

  54. Визначати показання до мініінвазивних та „відкритих” оперативних втручань в залежності від поширеності перитоніту;

  55. Визначати показання до формування лапаростоми при гострому перитоніті

  56. Скласти індивідуальну діагностичну програму у конкретного хворого на гострий перитоніт;

  57. Діагностувати різні види черевних гриж;

  58. Скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд та інші методи при черевних грижах;

  59. Вибрати з даних анамнезу відомості, що свідчать про наявність суб’єктивних ознак черевних гриж (які вказують на болі, неприємні відчуття в глибині черева при підвищенні внутрішньочеревного тиску, розлади сечовипускання, порушення функцій шлунково-кишкового тракту та інше);

  60. Правильно оцінити дані об’єктивного обстеження хворого з черевною грижею (наявність припухлості, яка розміщена в одній з грижових точок, розширення пахового каналу, наявність симптому «кашльового» поштовху та інше);

  61. Провести пальцеве дослідження пахового каналу з визначенням стану зовнішнього та внутрішнього кілець, відношення грижового мішка до елементів сім’яного канатику;

  62. Визначити розміри грижових воріт;

  63. Пальпаторно та аускультативно визначити вміст грижового мішка;

  64. Діагностувати защемлену грижу;

  65. Визначати хірургічну тактику при защемлені, запаленні та травмі грижі;

  66. Визначати спосіб пластики грижових воріт в залежності від виду грижі, ускладнень, оцінювати дані анамнезу та спеціальних методів дослідження шлунково-кишкового тракту;

  67. Обстеження хірургічного хворого: особливості і методика збору анамнезу. Скласти план обстеження хворих. Встановити клінічний діагноз.

  68. Оформлення медичної карти стаціонарного хворого, виписки з медичної карти стаціонарного хворого

  69. Методика обстеження товстої кишки.

  70. Методика обстеження шлунка.

  71. Методика обстеження хворих із грижами.

  72. Підготовка хворих до планових та ургентних операцій.

  73. Катетеризація сечового міхура.

  74. Тимчасова зупинка кровотечі: пальцеве притиснення судин на протязі, накладання джгута.

  75. Зупинка венозних кровотеч.

  76. Інтерпретація клінічних аналізів крові та сечі.

  77. Інтерпретація біохімічних аналізів крові : білірубін, його фракції; сечовина, азот, креатинін; білки крові, кислотно- основний стан, електроліти крові, коагулограма.

  78. Читання рентгенограм: оглядова рентгенографія органів черевної порожнини, рентгенографія грудної клітки ( пневмоторакс, гідро - чи гемоторакс).

  79. Читання рентгенограм: рентгеноконтрасне дослідження стравоходу та шлунка, товстої та тонкої кишки.

  80. Пальцеве дослідження прямої кишки.

  81. Ректороманоскопія.

  82. Пункція вени у ліктьовому згині та під’єднання системи для переливання кровозамінників.

  83. Пункція плевральної порожнини.

  84. Паранефральна новокаїнова блокада.

  85. Поперекова новокаїнова блокада.

  86. Міжреберна новокаїнова блокада.

  87. Проводити лімфо-венозні проби ((Вальсальви, Пратта, Дельбе-Пертеса););

  88. Вміти розрізняти тромбофлебіти глибоких вен, набряки ніг іншого походження від лімфедеми.

  89. Накладання еластичного бинту при лімфо-венозній патології нижніх кінцівок.

  90. Перев’язки хворим з трофічними виразками ніг.

  91. Збір анамнезу у хворого на хронічний панкреатит та проведення його аналізу;

  92. Огляд хворого із захворюванням органів травлення;

  93. Проведення поверхневої та глибокої методичної топографічної пальпації органів черевної порожнини;

  94. Виявлення характерних клінічних симптомів, точок та зон наявних при панкреатиті;

  95. Отримання та дослідження дуоденального вмісту;

  96. Проведення проби на прохідність магістральних вен;

  97. Аналіз даних флебографії, біохімічних показників, тощо;

  98. Зібрати і правильно інтерпретувати анамнез хворої на мастит, мастопатію і фіброаденому молочної залози.

  99. Проводити пальпацію молочної залози, пахвових і надключичних лімфовузлів.

  100. При пальпації розрізняти доброякісні захворювання молочної залози.

  101. Проводити визначення пульсації магістральних артерій нижніх кінцівок;

  102. Проводити об’єктивне обстеження хворого з судинною артеріальною патологією нижніх кінцівок;

  103. Проводити проби на прохідність периферічних і центральних артерій;

  104. Аналізувати дані аортографії, біохімічних показників, тощо;

  105. Призначити диференційоване лікування в залежності від клінічного випадку;

  106. Провести обстеження хворого з патологією середостіння та стравоходу;

  107. Провести диференційну діагностику між захворюваннями середостіння, стравоходу та іншою патологією органів грудної порожнини, а також між можливими етіологічними чинниками;

  108. Виявляти основні клініко-рентгенологічні симптоми захворювань стравоходу;

  109. Клінічно трактувати результати біохімічних досліджень, інструментальних методів обстеження та зондових проб.

  110. Збору анамнезу у хворого з патологією стравоходу;

  111. Оцінити дані рентгенологічного обстеження стравоходу.

  112. Збору анамнезу у хворого з судинною патологією нижніх кінцівок та проведення його аналізу;

  113. Визначення прохідності глибоких вен, недостатності клапанів поверхневих та комунікантних вен.

  114. Збору анамнезу у хворого з гострим порушенням мезентеріального кровообігу;

  115. Встановлення діагнозу за даними аортографії, рентгенографії, лапароскопії.

  116. Збору анамнезу у хворого з артеріальною патологією та проведення його аналізу;

  117. Проведення проб на прохідність центральних та периферічних артерій;

  118. Встановлення діагнозу за даними плетізмографії, реовазографії, термометрії, сонографії судин та аортографії.

  119. Встановити катетер в сечовий міхур у чоловіків та у жінок;

  120. Виконати плевральну пункцію.

  121. Проводити пальпацію, аускультацію та перкусію при ЇХС;

  122. По ЕКГ діагностувати серцеву патологію;

  123. Надавати невідкладну допомогу хворим з гострою серцевою патологією

  124. Методика обстеження хворого: дослідження лімфатичних вузлів (шийних, підкрильцевих, пахвинних), перферичних артерій та вен.

  125. Методика дослідження молочних залоз.

  126. Методика дослідження щитовидної залози.

  127. Методика обстеження печінки, селезінки.

  128. Методики визначення групової належності крові. Постановка проб на сумісність, резус-сумісність, біологічну пробу.

  129. Методика вимірювання центрального венозного тиску (ЦВТ).

  130. Вміння орієнтуватися у призначенні хірургічного інструментарію: голки хірургічні (ріжучі, колючі, атравматичні), голкоутримувачі, затискачі кровозупиняючі (м’які прямі, вигнуті легеневі), ранорозширувачі, черевні дзеркала, жоми кишкові (прямі та вигнуті), скальпелі, ножиці, зшиваючі апарати, апарати для накладання колових анастомозів, апарати для зшивання кишківника

  131. Пункція вени у ліктьовому згині та під’єднання системи для переливання кровозамінників.

  132. Лапароцентез.


9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.

Модуль 4.

Основна:

  1. Березницький Я.С.,.Захараш М.П, Мішалов В.Г., Шидловський В.О. Хірургія, Том І, - 2006, Підручник 49,14 Д.А.

  2. Березницький Я.С.,.Захараш М.П, Мішалов В.Г. Хірургія, Том ІІ,- 2007.- Підручник, 628 с.

  3. Исаков Ю.Ф. Хирургические болезни у детей.- М.: Медицина, 1993.

  4. Іфтодій А.Г., Пішак В.П, та спів. Хірургічні хвороби. Чернівці: Мед. університет. 2007

  5. Іфтодій А.Г., Рева В.Б, Пішак В.П, та спів. Непухлинні захворювання стравоходу.-Чернівці: Мед університет, 2005.-151с.

  6. Ковальчук Л.Я., Спиженко Ю.П., Саенко В.Ф. и соавт. Шпитальна хірургія. – Тернопіль, 1999. – 590 с.

  7. Лекції з госпітальної хірургії в 3 томах / За редакцією професора В.Г. Мішалова. “Асканія”, Київ, 2008.

  8. Международная классификация болезней /Краткий вариант, основанный на Международной статистической классификации болезней и проблем, связанных со здоровьем, 10-го пересмотра, принятой 43-ей Всемирной Ассамблеей Здравоохранения. - Часть I.- Москва, 1996.

  9. Полянський І.Ю., Гринчук Ф.В., Мільков Б.О., Андрієць В.В. Загальні принципи післяопераційного лікування (навчальний посібник). Чернівці, 2002. - 44 с.

  10. Полянський І.Ю.,Мільков Б.О., Гринчук Ф.В. та ін. Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини (під ред. І.Ю.Полянського). - Чернівці, 1999. - 205 с.

  11. Сушко В.І., Гладкий П.М., Нагорний Є.І. та ін. Хірургія дитячого віку. – К.:”Здоров’я”, 2002. – 699 с.

  12. Хирургические болезни М.М.Кузин, О.С.Шкроб, Н.М.Кузин и др. (Под ред. М.И.Кузина). М.,”Медицина”, 1995, 704 с.

  13. Хирургические манипуляции (Под ред. Б.О.Милькова,В.Н. Круцяка). Киев, “Вища школа”, 1985, 207 с.

  14. Хірургічні хвороби: Підручник/За ред.проф.П.Г.Кондратенка.-Х.:Факт,2006.-816с.

  15. Хірургія. Підручник // Захараш М.П., Пойда О.І., Кучер М.Д..-К.:Медицина, 2006.-656с.

  16. Шідловський В.О., Захараш М.П., Полянський І.Ю. та ін. Факультетська хірургія / За ред. В.О.Шідловського, М.П.Захараша. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - 544 с.

  17. Алгоритмы современной онкологии. /Под редакцией Щепотина И.Б., Бондаря Г.В.,

Ганула В.Л. – К.: Книга плюс.- 2006.

  1. Вибрані лекції з клінічної онкології / Під загальною редакцією акад. АМНУ Бондаря

Г.В. і проф. Антипової С.В. – Луганськ, 2008. – 580 с.

  1. Бондар Г.В., Вітенко І.С., Попович О.Ю. Паліативна медична допомога. Донецьк, Донеччина. - 2004. –150с.

  2. Ганул.В.Л., Киркилевский С.И. Рак пищевода: руководство для онкологов и хирургов. К.: Книга плюс. – 2003. – 200с.

  3. Ефетов В.М. Избранные лекции по клинической онкологии.1997. – 260с.

  4. Онкологія. /За ред. В.П.Баштана, А.Л.Одабашьяна, П.В.Шелешка – Тернопіль; Укрмедкнига, 2003.- 316с.

  5. Онкологія: Підручник – 3-те видання, перероб. і доп./Б.Т.Білинський, Н.А.Володько, А.І.Гнатишак, О.О.Галай та ін.; За ред. Б.Т.Білинського – К. Здоров,я, 2004. – 528с.

  6. Стариков В.И. Общая онкология: Учебное пособие.- Харьков: ХГМУ, 2001.- 72с.

  7. Стариков В.И.,Трунов Г.В. Рак легкого.- Харьков, “ООО Катран КПК”.- 2002.- 212с.

  8. Шевченко А.І. Попович О.Ю. Онкологія. Електр. підручник для студентів вищих медичних закладів., Запоріжжя.-2006.

  9. Щепотін І.Б., Ганул В.Л., Кліменко І.О. та ін. Онкологія.- К.:Книга плюс. –2006. – 496с.

  10. Энциклопедия клинической онкологии. Руководство для практикующих врачей / М.И.Давыдов, Г.Л.Вышковский и др. - М.:РЛС – 2005,2004.-1536 с.

  11. Sorkin V.M., Perehod I.A. Clinical oncology(Lectures for medical students). Simferopol.-2007.- 136p.


Рекомендована:

  1. 50 лекций по хирургии. Под ред. В.С.Савельева. – М., Изд. «Триада-Х», 2004, - 752 с.

  2. Батвинков Н.И., Леонович С.И., Иоскевич Н.Н. Клиническая хирургия. Минск: “Вишейшая школа”, 1998, 558 с.

  3. Блохин Н.Н., Петерсон В.Е. Клиническая онкология. М.: Медицина, 1972.- Т.1.

  4. Боровков С.А. Посттромбофлебитический синдром нижних конечностей. – К.: Здоров’я, 1978. – 144 с.

  5. Гринберг А.А. Неотложная абдоминальная хирургия. М. : Триада-Х. - 2000. - 493 с.

  6. Даудярис Й.П. Болезни вен и лимфатической системы конечностей. - М.: Медицина, 1984. Календер В. Компьютерная томография. — М.: Техносфера, 2006.

  7. Коломойская М.Б., Дикштейн Е.А., Михайличенко В.А., Ровеская Н.М. Ишемическая болезнь кишечника. – К.: Здоров’я, 1986. – 132 с.

  8. Мазаев П.Н., Королюк И.П., Жуков Б.Н. Хроническая венозная недостаточность нижних конечностей. – М.: Медицина, 1987. – 256 с.

  9. Макаренко Т.П., Харитонов Л.Г., Богданов А.В. Ведение больных общехирургического профиля в послеоперационном периоде. М., “Медицина”, 1989, 352 С.

  10. Милонов О.Б., Тоскин К.Р., Жебровский В.В. Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии. М., “Медицина”, 1990, 560 с.

  11. Наказ МОЗ України "Про затвердження стандартів та уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим з невідкладними хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини"

  12. Наказ МОЗ України №181 від 04.04.2008 «Про затвердження методичних рекомендацій "Епідеміологічній нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика"»

  13. НАКАЗ № 226 від 27.07.98 «Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей»

  14. Наказ МОЗ України №181 від 04.04.2008 «Про затвердження методичних рекомендацій "Епідеміологічній нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика"»

  15. Наказ МОЗ України №189 від 09.04.2008 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності»

  16. Наказ МОЗ України №271 від 13.06.2005 р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"»

  17. Наказ МОЗ України №271 від 13.06.2005 р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Гастроентерологія"»

  18. Наказ МОЗ України №502 від 29.08.2008 «Про затвердження клінічного протоколу з антибактеріальної профілактики в хірургії, травматології, акушерстві та гінекології».

  19. Наказ МОЗ України № 507 від 28.12.2002 р «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги»

  20. Невідкладна хірургія / За ред. Ковальчука Л.Я.-Тернопіль:Укрмедкнига, -2000, 288 С.

  21. Радзіховський А.П., Бабенко В.І. Невідкладна хірургія органів черевної порожнини. Київ. “Фенікс”, 2002. – 319 С.

  22. Русаков В.И. Основы частной хирургии. – Изд-во Ростовского ун-та, 1977. В трёх томах.

  23. Савельев В.С. и соавт. Массивная эмболия легочных артерий. – М.: Медицина, 1990. – 335 с.

  24. Терновой С.К., Синицын В.Е. Спиральная компьютерная и электронно-лучевая томография. — М.: Видар, 1998.

  25. Цыбырнэ К.А., Мильков Б.О., Кулачек Ф.Г. Неотложная торакальная хирургия. Кишинев, “Штиинца”, 1989, 208 с.

  26. Чиссов В.И. Комбинированное и комплексное лечение больных со злокачественными опухолями. М.: Медицина, 1989.

  27. Шалимов А.А., Шалимов С.А., Нечитайло М.Е., Доманский Б.В. Хирургия печени и желчевыводящих путей. К., “Здоров`я”, 1993, 512 с.

  28. Шалимов А.А., Саенко В.Ф. Хирургия пищеварительного тракта. К., “Здоров`я”, 1987, 568 с.

  29. Шалимов А.А., Саенко В.Ф., Шалимоа С.А. Хирургия пищевода. - М.: Медицина, 1975. – 268 с.

  30. 192 с.

  31. Liechty R.D., Soper R.T. Fundamentals of surgery 6-th ed. - St. Louis ect. Mosby 1989.

  32. Ed. Swartz. Surgery. 5-th ed.

  33. D.C. Sabiston. Basic Surgery.

  34. Melaschie G.R. Oxford handbook of limed .suigery. repr., Oxford ect. 1992.

  35. Handbook of Surgery (Ed. by I.R. Sehroek 8-th ed.)W-287.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка