Модуль сучасна практика внутрішньої медицини змістовий модуль «Ведення хворих в кардіологічній клініці»




Скачати 116.04 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір116.04 Kb.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

до практичних занять для студентів VІ курсу медичного факультету



Модуль 3. СУЧАСНА ПРАКТИКА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

Змістовий модуль 1. «Ведення хворих в кардіологічній клініці»

Заняття № 2

(практичне, 7 годин)



Тема 2. Ведення хворого із серцевими шумами – 7 год.

МЕТА: - Навчити студентів та удосконалити вміння обстеження хворих із патологією серцево-судинної системи; виявляти клінічну та інструментальну симптоматику захворювань, що супроводжуються патологічними та фізіологічними серцевими шумами, зокрема при набутих та вроджених вадах серця;  проводити диференційну діагностику, визначати стадії, показання до хі Професійна орієнтація студентів: серед усіх органічних захворювань серцево-судинної системи набуті вади становлять 20-25 % і за частотою займають третє місце після ІХС та гіпертонічної хвороби. Серед етіологічних чинників, які сприяють розвитку органічних змін клапанного апарату серця, перше місце належить ревматизму. Проте завдяки активній профілактиці стрептококової інфекції частота розвитку ревматичної гарячки зменшилась, натомість зростає частка дегенеративних захворювань серця у індустріалізованх країнах. Разом з тим актуальною залишається проблема інфекційного ендокардиту, що спричиняє різні клапанні хвороби. Найбільш поширенеми на сьогодні дегенеративними вадами серця є аортальний стеноз і мітральна регургітація (недостатність). У діагностиці вад серця ключову роль продовжує займати ЕхоКС. Лікувальна тактика при клапанних захворювань серця базується не лише на удосконаленні технології протезування клапанів, але й запровадженні консервативної хірургічної тактики та черезшкірних інтервенційних втручань. У 2007 р. Європейське кардіологічне товариство прийняло нові рекомендації по діагностиці та лікуванню клапанних захворювань серця, які були затверджені Українським кардіологічним товариством. Вроджені вади серця (ВВС) належать до найпоширеніших аномалій і трапляються приблизно у 0,8 % живих новонароджених. За даними Міністерства охорони здоров’я в Україні всього на обліку перебуває близько 40 тисяч дітей з вродженою серцево-судинною патологією віком до 14 років. Своєчасне виявлення аномалії сприяє попередженню виникнення ускладнень.

2. Програма самопідготовки студентів до заняття:

1. Диференційна діагностика систолічних та діастолічних шумів.

2. Поняття про патологічні та фізіологічні серцеві шуми

3. Причини  і класифікація набутих вад

4. Порушення геодинаміки та механізми компенсації при мітральних вадах серця (стеноз і недостатність)

5. Клінічні прояви мітральних вад серця (стеноз і недостатність)

6.Прямі ознаки мітральних вад серця (стеноз і недостатність)

7.Інструментальна діагностика мітральних вад серця (стеноз і недостатність)

8. Покази до хірургічної корекції мітральних вад серця (стеноз і недостатність)

9. Порушення геодинаміки та механізми компенсації при аортальних вадах серця (стеноз і недостатність)

10. Клінічні прояви аортальних вад серця (стеноз і недостатність)

11. Прямі ознаки аортальних вад серця (стеноз і недостатність)

12. Інструментальна діагностика аортальних вад серця (стеноз і недостатність)

13. Покази до хірургічної корекції аортальних вад серця (стеноз і недостатність)

14. Гемодинаміка при комбінованих вадах серця та механізми компенсації.

15. Клінічна картина комбінованих вад серця.

16. Параклінічні дослідження, які використовуються в діагностиці комбінованих вад серця.

17.   Класифікація вроджених вад серця за Аботом.

18.   Етіологія, патогенез, клінічна картина дефекту міжпередсердної перегородки, міжшлуночкової перегородки, відкритого артеріального протоку, коарктації аорти.

19.   Механізми порушення гемодинаміки при вадах із шунтом зліва направо.

20.  Механізми порушення гемодинаміки при вадах із шунтом справа наліво.

21.  Синдром Ейзенменгера, етіологія, патогенез, клініка.

22.  Інвазивні та неінвазивні методи діагностики вроджених вад серця.

23.  Методи хірургічного лікування вроджених вад серця.

24.   Первинна та вторинна профілактика ускладнень, прогноз та працездатність при вадах серця

3. Приклади ситуаційних задач:

1.     Хворий К. 20 років оскаржиться на головний біль, носові кровотечі, відчуття пульсації в голові. При об`єктивному обстеженні відмічається недорозвиток м`язів ніг, посилення та зміщення вліво і вниз серцевого поштовху, систолічний шум, який проводиться на судини шиї, акцент ІІ тону над аортою, посилення пульсу на променевій артерії, систолічний АТ на верхніх кінцівках 150-160, на нижніх 110-100 мм.рт.ст. Діагноз?

     A. Дефект міжпередсердної перегородки

    B.Дефект міжшлуночкової перегородки

     C. Незарощений артеріальний протік

     D. Коарктація аорти*

     E. Стеноз аорти

 

2. У хворого 40 р. на ЕхоКГ порожнина лівого передсердя 5,0; мітральний клапан фібрознозмінений, передня стулка “П-подібна”, задня підтягнута до передньої, однонаправлений їх рух. ЗАПИТАННЯ. Зробіть ЕхоКГ висновок.



A. Аортальний стеноз.

В. Недостатність аортальних клапанів.

С. Недостатність мітрального клапана.

D. Мітральний стеноз.*

Е. Комбінована мітральна вада.
Приклади тестів:

1. І тон серця посилюється при :


А. аортальній недостатності
В. аортальному стенозі
С. мітральній недостатності
D. мітральному стенозі *

Е. емфіземі легень

2. Роздвоєння ІІ тону на основі серця спостерігається при:
А. аортальній недостатності
В. аортальному стенозі
С. мітральній недостатності
D. мітральному стенозі *

Е. ревматичних міокардитах

3. Розщеплення І тону серця спостерігається при:
А. атріовентрикулярній блокаді
В. блокаді ніжки пучка Гіса *

С. мітральній недостатності


D. мітральному стенозі
Е. стенозі гирла аорти

4. Позитивний венний пульс спостерігається при :


А. аортальній недостатності
В. аортальному стенозі
С. мітральній недостатності
D. мітральному стенозі
Е. трикуспідальній недостатності*

5. Несинхронний (різний) пульс характерний для :


А. аортальної недостатності
В. аортального стенозу
С. мітральної недостатності
D. мітрального стенозу *

Е. комбінованої аортальної вади


4. Джерела інформації:


  1. Актуальные аспекты ведения пациентов с аортальными пороками сердца по рекомендациям Европейского общества кардиологов (2007) // Внутрішня медицина. - № 2 .- 2007.- с. 11-19

  2. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология в 2 т.- К.: Здоров’я, 2002.- 992 с.

  3. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. (2001) Некоронарогенные болезни сердца. Практ. руководство.- К.: «МОРИОН», 2001. - 480 с.

  4. Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих. – Київ, 2009.- 113 с.

  5. Рекомендації з діагностики та лікування мітральних вад (2007) // Внутрішня медицина. - № 3 .- 2007.- с. 7 - 17

  6. Ройтберг Г.Е., Струтынский А.В. Внутренние болезни. Сердечно-сосудистая система. – М. : Издательство БИНОМ, 2003.- 856 с.

  7. Руководство ESC по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний (2007) // Medicine review. - № 2.- С. 8-11

  8. Руководство по кардиологии / под ред.. В.М. Коваленко.- К.: МОРИОН, 2008.- 1424 с.

  9. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих / За редакцією В. М. Коваленка, М. І. Лутая, Ю. М. Сіренка.- К., 2007 - 128 с.

5. Методика виконання практичної роботи: 9.00-12.00

При обстеженні пацієнтів студенти повинні дотримуватися таких комунікативних алгоритмів:

Збір скарг та анамнезу у пацієнтів з хворобами внутрішніх органів:

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Збір скарг та анамнезу пацієнта.

5. Пояснення результатів обстеження.

6. Пояснення дій (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.

7. Завершення розмови.



Фізикальні методи обстеження пацієнтів хворобами внутрішніх органів:

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Пояснення пацієнту, яке обстеження буде зроблено та отримання його згоди.

5. Встановлення контакту з пацієнтом та намагання викликати його довіру.

6. Попередження про можливість виникнення неприємних почуттів при обстеженні.

7. Підготовка до проведення обстеження ( чисті теплі руки, обрізані нігті, теплий фонендоскоп, при необхідності – використання ширми ).

8. Проведення обстеження ( демонстрація клінічної навички ).

9. Пояснення результатів обстеження.

10. Завершення бесіди.

Повідомлення результатів обстеження пацієнтам з хворобами внутрішніх органів:

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення результатів того чи іншого обстеження.

5. Залучення пацієнта до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясування, чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Планування та прогнозування результатів консервативного лікування:

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення необхідності лікування, що призначається.

5. Залучення пацієнта (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалості прийому, можливих побічних діях; з’ясувати, чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення ).

6. Завершення бесіди.

Повідомлення прогнозу лікування

1. Привітний вираз обличчя лікаря, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітання та представлення, прояв інтересу, поваги та турботи.

4. Коректна та доступна для розуміння пацієнта пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається.

5. Залучення пацієнта до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясування чи зрозумілі для пацієнта ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Курація хворого із серцевими шумами під контролем викладача .

1.Збір скарг, анамнез, огляд хворого із серцевими шумами

2.Виявлення клінічних та інструментальних симптомів .

3.Групування симптомів у синдроми.

4.Визначення провідного синдрому.

5.Проведення диференціального діагнозу.

6.Формулювання клінічного діагнозу.

7.Визначення ступеня втрати працездатності.

8.Призначення диференційованих програм лікування згідно клінічного протоколу надання медичної допомоги

6 . СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ - 12.30- 14.00

- ОБГОВОРЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.

- ОБГОВОРЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Диференційна діагностика систолічних та діастолічних шумів.

2. Поняття про патологічні та фізіологічні серцеві шуми

3. Причини  і класифікація набутих вад

4. Порушення геодинаміки та механізми компенсації при мітральних вадах серця (стеноз і недостатність)

5. Клінічні прояви мітральних вад серця (стеноз і недостатність)

6.Прямі ознаки мітральних вад серця (стеноз і недостатність)

7.Інструментальна діагностика мітральних вад серця (стеноз і недостатність)

8. Покази до хірургічної корекції мітральних вад серця (стеноз і недостатність)

9. Порушення геодинаміки та механізми компенсації при аортальних вадах серця (стеноз і недостатність)

10. Клінічні прояви аортальних вад серця (стеноз і недостатність)

11. Прямі ознаки аортальних вад серця (стеноз і недостатність)

12. Інструментальна діагностика аортальних вад серця (стеноз і недостатність)

13. Покази до хірургічної корекції аортальних вад серця (стеноз і недостатність)

14. Гемодинаміка при комбінованих вадах серця та механізми компенсації.

15. Клінічна картина комбінованих вад серця.

16. Параклінічні дослідження, які використовуються в діагностиці комбінованих вад серця.

17.   Класифікація вроджених вад серця за Аботом.

18.   Етіологія, патогенез, клінічна картина дефекту міжпередсердної перегородки, міжшлуночкової перегородки, відкритого артеріального протоку, коарктації аорти.

19.   Механізми порушення гемодинаміки при вадах із шунтом зліва направо.

20.  Механізми порушення гемодинаміки при вадах із шунтом справа наліво.

21.  Синдром Ейзенменгера, етіологія, патогенез, клініка.

22.  Інвазивні та неінвазивні методи діагностики вроджених вад серця.

23.  Методи хірургічного лікування вроджених вад серця.

24.   Первинна та вторинна профілактика ускладнень, прогноз та працездатність при вадах серця

7. ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ (ТЕСТУВАННЯ ЗНАНЬ ) – 14.15.-15.00 (1 академічна година).

Форми та методи контролю: тестові завдання , ситуаційні задачі та запитання по практичній роботі.



8. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ :

1. Застосовування діагностичних методів, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань в області кардіології;

2. Застосовування принципів доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при кардіологічних захворюваннях;

3. Поняття про патологічні та фізіологічні серцеві шуми

4. Причини  і класифікація набутих вад серця;

5. Мітральні вади серця (стеноз і недостатність), гемодинаміка, критерії діагностики (клінічні прояви, інструментальну діагностику), перебіг, ускладнення, диференціальний діагноз, лікарська тактика;

6. Аортальні (стеноз і недостатність) серця, гемодинаміка, критерії діагностики (клінічні прояви, інструментальну діагностику), перебіг, ускладнення, диференціальний діагноз, лікарська тактика;

7. Комбіновані вади серця, гемодинаміка, критерії діагностики (клінічні прояви, інструментальну діагностику), перебіг, ускладнення, диференціальний діагноз, лікарська тактика;

8. Покази та протипоказання до хірургічної корекції вад серця.;

9. Механізми порушень гемодинаміки при вроджених вадах серця.

10. Етіологія вроджених вад серця

11. Патогенез вроджених вад серця

12. Клінічна картина вроджених вад серця

13. Покази до хірургічного лікування вроджених вад серця
9. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:

1. Діагностувати та складати план лікування найбільш частих нозологій в кардіології, що супроводжуються серцевими шумами;

2. Проводити фокусований медичний огляд та націлене фізикальне обстеження відповідно до ведучих скарг пацієнта та історії захворювання;

3. Складати історію хвороби, формулювати клінічний діагноз;

4. Застосовувати медичні інформаційні технології та критичні експертні оцінки медичної літератури у діагностиці та лікуванні різних нозологічних одиниць в області кардіології;

5. Застосовувати методи біостатистики та клінічної епідеміології в клініці внутрішніх захворювань;

6. Володіти методикою клінічного обстеження хворого.

7. Вміти аналізувати результати параклінічних методів дослідження (ЕКГ, ЕхоКС, рентгенографія) при найбільш частих нозологіях в кардіології, що супроводжуються серцевими шумами;



8. Вміти виділити окремі симптоми, згрупувати їх у синдроми, проводити диференційну діагностику при захворюваннях, що супроводжуються серцевими шумами

9. Сформулювати клінічний діагноз захворювання, яке призвело до формування вади серця.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка