Модуль змістовний модуль 1 практичне заняття №1




Скачати 322.22 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір322.22 Kb.
Методичні ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
мОДУЛЬ

Змістовний модуль 1

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ. МЕТОДИКА I ТЕХHIКА ЕHДОСКОПIЧHОГО ОБСТЕЖЕHHЯ ЛОР-ОРГАHIВ.
І Актуальність теми:

Визначення початкового рівня знань студентів є обов`язковим компонентом першого практичного заняття з оториноларингології. Необхідність проведення цього закладу зумовлена вимогами педагогіки вищої школи до інтеграції навчального процесу та послідовність у вивченні базових теоретичних і клінічних дисциплін.

Студенти повинні знати методику і техніку ендоскопічного обстеження оториноларингологічного хворого та вміти провести ендоскопічне дослідження ЛОР- органів для виявлення патології вуха, носа, глотки та гортані і встановити діагноз.

Студент, який вільно володіє цією методикою, здатен ефективно працювати на кожному занятті (обстежуючи хворих у стаціонарі та поліклініці), а отже спроможний у повному обсязі засвоїти цикл оториноларингології. Ці знання особливо необхідні майбутнім сімейним лікарям, оскільки 1/3 всіх хворих потребують консультативної та лікувальної допомоги оториноларинголога.


ІІ Базовий рівень знань:

Дисципліна

Знати


Уміти

Кафедра анатомії


Клінічну анатомію і фізіологію ЛОР органів


Провести ендоскопічне обстеження ЛОР органів


Кафедра медичної фізики

Оптичні середовища

Визначити фокусну відстань ввігнутого дзеркала

Кафедра рентгенології

Нормальну рентгенологічну картину ЛОР органів

Читати рентгенограми


ІІІ. Цілі заняття.

  1. Оволодіти технікою користування лобним рефлектором (α=ІІІ).

  2. Засвоїти методику та відпрацювати техніку ендоскопічного обстеження ЛОР-хворого (передня і задня риноскопія, орофарингоскопія, непряма ларингоскопія, отоскопія) (α=ІІІ).


ІV. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Основна література:

  1. Оториноларингологія: підручник / Д.І.Заболотний, Ю.В.Мітін, С.Б.Безшапочний, Ю.В. Дєєва. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 472 с.

  2. Мітін Ю.В., Чорний В.С., Васильєв В.М., Гомза Я.Ю. Отоларингологія. – К.: ТОВ «Видавничий Дім «Фармацевт Практик», 2008. – 288 с.

  3. Дитяча оториноларингологія: Національний підручник / А.А.Лайко, А.Л.Косаковський, Д.Д.Заболотна – К.: Логос, 2013. – 576 с.

  4. Кiцера О. Пропедевтика оториноларингологiї. Львiв, 1993. С. 7-11.


Додаткова література:

  1. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). К. Фарм. Арт, 2000. – С.4-9

  2. Оториноларингологія (За ред. Д.І.Заболотного, Ю.В.Мітіна, В.Д.Драгомирецького. – К.: Здоров`я. – 1999. С. 94-95, 103-104, 115-118

  3. Пальчун В.Т. Атлас болезней уха, горла и носа. М., 1991. С.8-11, 9-21, 24-26, 35-39, 46-49.

  4. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. М., 1997. С.94-105.

  5. Пальчун В.Т., Преображенский H.А. Болезни уха, горла, носа. М., 1978. С.439-450.

  6. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. М., 1997. С. 94-127.

  7. Тестові завдання для контролю знань та умінь студентів з оториноларингології. – К., 1996 – С. 6-8


Розподіл балів, які може отримати студент

При засвоєнні теми №1 із змістовного модулю № 1 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою: «5», «4», «3», «2».


Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

І. Відшукайте повну та правильну відповідь на запитання.

1. Яким оком дивляться через отвір у лобному рефлекторі?

а) лівим

б) правим


2. У якій руці тримають вушну лійку?

а) лівій


б) в залежності від того, яке вухо оглядається

в) правій


3. Як називається методика огляду вуха?

а) отоскопія

б) акуметрія

в) аудіометрія


4. У якій руці тримають носове дзеркало?

а) лівій


б) правій
5. З якого боку від лікаря розташовується джерело світла при огляді оториноларингологічного хворого?

а) з правого

б) з лівого
6. З якого боку розташовується хворий по відношенню до ліка­ря під час огляду?

а) з правого

б) з лівого
7. Який інструмент застосовують для проведення передньої ри­носкопії?

а) шпатель

б) вушна лійка

в) носове дзеркало


8. Як називається методика огляду носа?

а) орофарингоскопія

б) риноскопія

в) ларингоскопія


9. Як називається методика огляду носоглотки?

а) задня риноскопія

б) ларингоскопія

в) фарингоскопія


10. Як називається методика огляду гортані?

а) отоскопія

б) фарингоскопія

в) ларингоскопія

11. Як називається методика дослідження носоглотки v дітей раннього віку?

а) пальцеве дослідження носоглотки

б) фарингоскопія

в) ларингоскопія

12. Яким методом користуються при огляді гортані у дітей мо­лодшого віку?

а) дзеркальна ларингоскопія

б) пряма ларингоскопія

в) гіпофарингоскопія

13. Як називається методика огляду глотки?

а) ороскопія

б) стоматоскопія

в) фарингоскопія

14. Як називається методика огляду нижніх відділів глотки?

а) гіпофарингоскопія

б) орофарингоскопія

в) задня риноскопія


15. Які звуки гірше сприймаються при ураженні звукопроведення?

а) низькі й високі

б) низькі

в) високі

16. Які звуки гірше сприймаються при нейросенсорній приглу­хуватості?

а) низькі й високі

б) низькі

в) високі

17. Який метод дає змогу оцінити стан носоглотки та задніх кін­ців нижніх носових раковин у дорослих?

а) передня риноскопія

б) задня риноскопія

18. Скільки існує позицій при проведенні передньої риноскопії?

а) одна

б) дві


в) три

19. Які є методи огляду гортані?

а) пряма ларингоскопія

б) непряма ларингоскопія

в) пряма і непряма ларингоскопія

20. Скільки існує моментів дзеркальної ларингоскопії?

а) один

б) два


в) три
II. Відшукайте всі правильні відповіді на запитання.

1. Які розпізнавальні контури знаходяться на барабанній пере­тинці в нормі?

а) короткий відросток молоточка

б) держальце молоточка

в) передня та задня молоточкові складки

г) світловий конус

д) пупок

е) тіло ковадла


2. На стан чого необхідно звернути увагу при проведенні орофарингоскопії?

а) задніх кінців нижніх носових раковин

б) зубів

в) ясен


г) присінку порожнини рота

д) твердого і м'якого піднебіння

е) язичка
3. Які є методи огляду гортані?

а) пряма ларингоскопія

б) передня ларингоскопія

в) непряма ларингоскопія


4. Які є моменти непрямої дзеркальної ларингоскопії?

а) фонація звуку «і» або «е»

б) глибокий вдих

в) спокійне дихання

г) затримка дихання
5. Які є моменти фарингоскопії?

а) короткочасна затримка вдиху або видиху

б) звичайне дихання

в) фонація звуку «а»


6. На які ознаки слід звернути увагу, оцінюючи стан носової порожнини при передній риноскопії?

а) колір слизової оболонки

б) стан задніх кінців нижніх носових раковин

в) об'єм носових раковин

г) блиск слизової оболонки

д) форма переділки носа

е) вміст носових ходів
7. Стан яких органів оцінюється при задній риноскопії?

а) вивідних отворів біляносових пазух

б) задніх відділів порожнини носа

в) глоточних отворів слухових труб

г) носоглотки
8. Які є позиції при проведенні передньої риноскопії?

а) голова відхиляється вправо або вліво

б) звичайне положення голови

в) голова відхилена назад


9. Які моменти складають орофарингоскопію?

а) огляд порожнини рота

б) огляд глотки

в) огляд носоглотки


10. Які частини гортані визначаються при проведенні непрямої ларингоскопії?

а) м'яке піднебіння

б) надгортанник

в) черпакуваті хрящі

г) голосові складки

д) присінкові складки

е) черпакуватонадгортанні складки
11. Яка ендоскопічна методика дає можливість орієнтовно виключити або підтвердити діагноз гострого гнійного гаймориту?

а) передня риноскопія

б) ларингоскопія

в) середня риноскопія


12. Які методики ендоскопічного дослідження дають можливість виключити або підтвердити діагноз гіпертрофії нижніх носових раковин?

а) передня риноскопія

б) задня риноскопія

в) фарингоскопія


13. Які заходи слід вжити для проведення задньої риноскопії у хворого з високим глотковим рефлексом?

а) дослідити носоглотку пальцем

б) спробувати провести дослідження натще

в) провести поверхневу анестезію слизової оболонки глотки

г) закрити отвори носу
14. Стан яких органів оцінюється при передній риноскопії?

а) слизова оболонка порожнини носа

б) носова переділка

в) надгортанник

г) носові раковини
15. Стан яких органів оцінюється при проведенні отоскопії?

а) сосковидного відростка

б) барабанної перетинки

а) зовнішнього слухового проходу


16. Які є методики обстеження стравоходу?

а) рентгенологічне обстеження стравоходу

б) фіброезофагоскопія

в) езофагоскопія

г) пальцеве дослідження входу до страховоду
17. Які є види риноскопії?

а) передня

б) середня

в) нижня


г) задня

д) верхня


18. Які є способи для дослідження прохідності слухової труби?

а) спосіб Тойнбі

б) спосіб Вальсальви

в) спосіб Політцера

г) продування слухових труб за допомогою катетеризації

д) акуметрія


19. Які є методи дослідження слуху?

а) методи умовних та безумовних рефлексів

б) з допомогою ендоскопів

в) камертонами

г) розмовною і шепітною мовами

д) за допомогою електроакустичної апаратури


20. Які характерні ознаки гнійного запалення верхньощелепної пазухи при проведенні передньої риноскопії?

а) гіперемія та інфільтрація слизової оболонки порожнини носа

б) «гнійна доріжка» в середньому носовому ході

в) гнійні виділення по задній стінці глотки



III. Знайдіть помилку у відповідях на запитання.

1. Які є методики обстеження гортані?

а) орофарингоскопія

б) пряма ларингоскопія

в) непряма ларингоскопія
2. Які характерні патологічні зміни можна виявити у хворого при передній риноскопії з діагнозом — гострий гнійний гайморит?

а) гнійна доріжка у середньому носовому ході

б) гнійна доріжка на задній стінці глотки

в) гіперемія, інфільтрація слизової оболонки порожнини носа


3. Який інструмент використовується для проведення непрямої ларингоскопії?

а) шпатель

б) гортанне дзеркало
4. Який інструмент використовується для проведення передньої риноскопії?

а) лобний рефлектор

б) носове дзеркало

в) носоглоткове дзеркало


5. Який інструмент використовується для проведення задньої риноскопії?

а) шпатель

б) носоглоткове дзеркало

в) носове дзеркало


6. Який інструмент використовується для проведення отоскопі';?

а) вушний катетер

б) вушна лійка

в) лобний рефлектор


7. Яка методика дозволяє виключити або підтвердити діагноз гострого середнього отиту?

а) отоскопія

б) фарингоскопія

в) натискування на козелець

г) пальпація соскоподібного відростка
8. Яка методика дозволяє виключити або підтвердити діагноз захворювання піднебінних мигдаликів?

а) ларингоскопія

б) орофарингоскопія

в) ротація піднебінних мигдаликів


9. Які методики дослідження необхідно використати для встановлення діагнозу аденоїдних вегетацій

а) пальцеве дослідження носоглотки

б) фарингоскопія

в) задня риноскопія


10. Які моменти включає в себе орофарингоскопія?

а) огляд гортані

б) огляд порожнини рота

в) огляд глотки


11. Яка методика дозволяє виключити або підтвердити діагноз

захворювання верхньощелепних пазух?

а) орофарингоскопія

б) передня риноскопія


12. На які ознаки слід звертати увагу, оцінюючи стан носової порожнини при передній риноскопії?

а) колір слизової оболонки

б) об'єм носових раковин

в) блиск слизової оболонки

г) стан задніх кінців нижніх носових раковин

д) форма перегородки носа

е) вміст носових ходів
13. Які є моменти при проведенні фарингоскопії?

а) звичайне дихання

б) фонація звуку «а»

в) затримка вдиху


14. Які зміни барабанної перетинки можуть бути виявлені під час проведення отоскопії при гострому середньому отиті?

а) барабанна перетинка гіперемована

б) шкіра зовнішнього слухового проходу гіперемована, інфільтрована

в) розпізнавальні ознаки згладжені


15. Яке ендоскопічне дослідження дозволить встановити діагноз паратонзилярного абсцесу?

а) отоскопія

б) орофарингоскопія
16. Яке ендоскопічне дослідження дозволить встановити діагноз гнійного гаймориту?

а) передня риноскопія

б) задня риноскопія
17. Які ендоскопічні дослідження потрібно провести, щоб встановити діагноз гострого стенозу гортані?

а) непряма ларингоскопія

б) пряма ларингоскопія

в) орофарингоскопія


18. Які заходи слід вжити, щоб оглянути носоглотку у хворого з високим глоточним рефлексом, який не дозволяє зробити задню риноскопію?

а) спробувати провести дослідження натщесерце

б) провести пряму ларингоскопію

в) провести поверхневу анестезію слизової оболонки глотки

г) дослідити носоглотку пальцем
19. Яке ендоскопічне дослідження дозволить підтвердити або зняти діагноз гострого ларингіту?

а) задня риноскопія

б) непряма ларингоскопія
20. Яка методика дослідження має бути використана при встановленні діагнозу хоанального поліпа?

а) передня риноскопія

б) задня риноскопія
V. Зміст навчання

Організація робочого місця

Для проведення огляду та спеціального ендоскопічного обстеження пацієнтів з захворюваннями вуха, горла і нога необхідно створити відповідні умови, які визначають організацію робочого місця. Для цього потрібно мати джерело світла, відповідні інструменти та лобний рефлектор. Джерело світла (електричну лампу) потрібно розташовувати праворуч від хворого на рівні вушної раковини, на відстані 10—20 см від неї. На інструментальному столику розміщують інструмен­ти, медикаменти, перев'язочний матеріал. При цьому пацієнт знаходиться відносно лікаря праворуч, а джерело світла — ліворуч. Лобний рефлектор складається з увігнутого дзеркала з фокусною відстанню 25—30 см, яке прикріплюється за допомогою шарнірного пристосування до ременя, що дозволяс міцно закріпити лобний рефлектор на голові в ділянці лоба над лівим оком. У центрі дзеркало має отвір, крізь який здійснюється огляд лівим оком. Шарнірне пристосування дозволяє змінювати напрямок і кут освітлення під час огляду досліджуваного органа.

Методика користування лобним рефлектором

Після закріплення лобного рефлектора в ділянці лоба його дзеркало розташовують навпроти лівого ока так, щоб задня поверхня дзеркала була розміщена біля щоки та бокової поверхні носа лікаря, а зіниця ока - на рівні отвору дзеркала.

Уміння користуватися лобним рефлектором потребує дотримання таких правил: необхідно забезпечити достатнє освітлення досліджуваного органа; промінь світла наводити, закриваючи долонею прайс око; дзеркало лобного рефлектора повернути таким чином, щоб «зайчик» світла було видно на кінчику носа, потім праве око звільнити і огляд здійснювати обома очима (лівим через отвір у дзеркалі), що забезпечить бінокулярність дослідження.

Методика проведення оториноларингологічного огляду Оториноларингологічний огляд здійснюють у такому порядку: передня риноскопія, орофарингоскопія, задня риноскопія, непряма ларингоскопія, отоскопія. Такого порядку огляду дотримуються у дорослих, дітей старшого та молодшого віку. У немовлят огляд починають з вуха. Це пов'язано з тим, що під час плачу дитини барабанна перетинка червоніє, що ускладнює оцінку отоскопічної картини.

Передня риноскопія



Спочатку оглядають зовнішній ніс і присінок носа, піднявши кінчик носа догори великим пальцем правої руки. Потім лівою рукою беруть носове дзеркало, праву руку розташовують на тімені пацієнта, фіксуючи його голову. Під контролем зору і променя світла від дзеркала рефлектора вводять бранші носового дзеркала в зімкнутому стані в присінок носа паралельно до дна носової порожнини. Кінці браншів носового дзеркала не повинні торкатися слизової оболонки. Поступово розширюючи бранші, по черзі оглядають обидві половини носа. Кожну половину носа оглядають з двох позицій. У першій позиції, коли голова хворого розташована в прямому положенні, у нормі видно нижні відділи носової порожнини: дію, нижні носові раковини, нижній відділ носової перегородки, нижній носовий хід. У другій позиції, коли голова хворого відхилена назад, у нормі видно середні та верхні відділи порожнини носа: середній та верхній відділи носової перегородки, середні й інколи верхні носові раковини, середній носовий хід, нюхову щілину. При широких носових ходах добре видно хоани, задню стінку носоглотки, аденоїдні вегетації. У нормі слизова оболонка порожнини носа рожева з рівною гладенькою поверхнею. Носова перегородка розташована посередині. Після закінчення огляду носове дзеркало обережно виводять із носа. У пригінку носа не слід повністю змикати братні, щоб не захопити та не вирвати волосся.

Орофарингоскопія

Обстеження глотки починається з огляду шиї та пальпації регіонарних лімфатичних вузлів. Потім за допомогою шпателя проводять огляд пригінка та порожнини рота. Звертають увагу на стан слизової оболонки губ, щік, ясен, стан зубів та язика. Під час огляду ротоглотки пацієнт повинен дихати ротом, не висовуючи язика. Шпатель кладуть на передні 2/3 язика і притискують Гюго донизу і дещо на себе. Слід пам'ятати, що натискування на корінь язика може спричинити блювотний рефлекс, ввертають увагу на стан слизової оболонки піднебінних дужок, м'якого піднебіння, задньої стійки глотки. У нормі слизова оболонка цих ділянок рожева, не має потовщені». Стан піднебінних мигдаликів визначають під час ротації їх шляхом натискування іншим шпателем на передню піднебінну дужку. При цьому виявляють наявність вмісту в лакунах піднебінних мигдаликів. Оглядаючи задню стінку глотки, можна виявити як окремі гранули лімфоаденоїдної тканини, так і значні накопичення її, особливо на задньобічних стінках глотки за піднебінними дужками - бічні валики глотки.

Задня риноскопія

Огляд носоглотки здійснюють за допомогою носоглоткового дзеркала та шпателя. Шпателем, який тримають лівою рукою, притискують язик у передніх 2/3 його і просять пацієнта дихати носом. Перед цим нагріте на спиртівці носоглоткове дзеркало обережно вводять за м'яке піднебіння в ротоглотку дзеркольною поверхнею догори, не торкаючись кореня язика та задньої стінки глотки. Освітлюючи дзеркало та змінюючи кут огляду, досліджують носоглотку в відбитому промені світла. У нормі слизова оболонка в склепінні носоглотки рожева, хоани вільні та симетричні, леміш знаходиться по середній лінії. На бічних стінках носоглотки, на рівні задніх кінців нижніх носоних раковин, розташовані невеликі заглибини - глоткові отвори слухових труб.

У склепінні носоглотки міститься глотковий мигдалик, який може бути гіпертрофованим аденоїдні вегетації. Дітям раннього та молодшого дитячого віку для обстеження носо­глотки часто проводить пальцеве дослідження. Для цього помічник лікаря садовить дитину собі на коліна і тримати її. Лікар, стоячи збоку і дещо позаду, вводить вказівний палець правої руки в рот, а потім за м'яке піднебіння в носоглотку, обстежуючи пальцем й стінки; у той самий час пальцем лівої руки потрібно втиснути щоку дитини між верхніми та нижніми зубами, щоб запобігти укусу. У нормі носоглотка вільна. У передніх відділах пальпують хоани, леміш. За наявності аденоїдних вегетацій виявляють м'якоеластичне часточкове утворення в склепінні носоглотки, яке може перекривати хоани.
Ларингоскопія

Непряму ларингоскопію здійснюють за допомогою гортанного дзеркала, яке перед цим підігрівають на спиртівці. Під час огляду висунутий язик пацієнта утримують лівою рукою за допомогою марлевої серветки. Гортанне дзеркало вводять через порожнину рота, дзеркальною поверхнею донизу. Не торкаючись кореня язика та задньої стінки глотки, м'яке піднебіння з язичком відтискують догори й назад. У дзеркалі добре видно надгортанник, валекули, чсрпакувато-надгортанні складки, черпакуваті хрящі, вестибулярні та голосові складки, підскладковий простір, голосову щілину. Звертають увагу на колір слизової оболонки, а також рухомість голосових складок під час дихання та фонації, вимови голосних звуків «е» або «і».

Одночасно з ларингоскопією проводять огляд гортаноглогки - гіпофариигоскопію. При цьому оглядають корінь язика, язиковий мигдалик, валекули, грушоподібні закутки.

Пряму ларингоскопію здійснюють за допомогою ларинго­скопа. Хворий лежить на спині з відкинутою назад головою. Ларингоскоп проводять через порожнину рота, відтискують корінь язика догори й одночасно інструмент проводять до гортаноглотки. Дзьобом клинка ларингоскопа захоплюють і відтискують надгортанник і корінь язика. Таке розташування інструмента забезпечує прямий огляд усіх відділів гортанної частини глотки, гортані та верхнього відділу трахеї.



Отоскопія

Обстеження вуха починають з огляду вушної раковини та завушної ділянки і суміжних відділів голови, шиї та обличчя. Потім здійсюють пальпацію та перкусію соскоподібного відростка.

Отоскопію проводять за допомогою лобного рефлектора та вушних лійок різних розмірів. Початковий відділ зовнішнього слухового ходу можна оглянути без вушної лійки. Вушну лійку потрібного розміру вводять у зовнішній слуховий хід до перешийка, утримуючи великим, вказівним і середнім пальцями руки за обідок'. Зовнішній слуховий хід випрямляють шляхом відтягування вушної раковини у дорослих і дітей старшого віку догори, назад і назовні, а у дітей молодшого віку донизу та назад.

У нормі зовнішній слуховий хід вільний, шкіра його блідо-рожевого кольору. Барабанна перетинка сірого кольору, блискуча, з перламутровим відтінком. На ній розрізняють обов'язкові утворення - пізнавальні ознаки, або пункти: ручка молоточка, його бічний відросток, передня та задня молоточкові складки, світловий рефлекс, пупок. У нормі барабанна перетинка рухома, що визначається за допомогою пневматичної вушної лійки Зігле.

Мікроотоскопію здійснюють за допомогою операційного мікроскопа, що дозволяє визначити деталі будови барабанної перетинки та патологічні зміни на ній. При цьому чіткіше видно характер перфорації, грануляції, поліпи, стан слизової оболонки медіальної стінки барабанної порожнини.
VІ Орієнтована основа дії

Обстеження оториноларингологічного хворого здійснюється з позиції цілісності організму. Воно починається з деталь­ного з'ясування та аналізу скарг хворого, збору анамнезу хво­роби та життя. Проводиться зовнішній огляд ЛОР-органів, за необхідності викопується пальпація та перкусія. Після цього проводиться ендоскопічне дослідження ЛОР-органів.

Для проведення огляду та спеціального ендоскопічного обстеження пацієнтів з захворюваннями вуха, горла і нога необхідно створити відповідні умови, які визначають організацію робочого місця. Для цього потрібно мати джерело світла, відповідні інструменти та лобний рефлектор. Джерело світла (електричну лампу) потрібно розташовувати праворуч від хворого на рівні вушної раковини, на відстані 10—20 см від неї. На інструментальному столику розміщують інструмен­ти, медикаменти, перев'язочний матеріал. При цьому пацієнт знаходиться відносно лікаря праворуч, а джерело світла — ліворуч. Лобний рефлектор складається з увігнутого дзеркала з фокусною відстанню 25—30 см, яке прикріплюється за допомогою шарнірного пристосування до ременя, що дозволяє міцно закріпити лобний рефлектор на голові в ділянці лоба над лівим оком. У центрі дзеркало має отвір, крізь який здійснюється огляд лівим оком. Шарнірне пристосування дозволяє змінювати напрямок і кут освітлення під час огляду досліджуваного органа.

Після закріплення лобного рефлектора в ділянці лоба його дзеркало розташовують навпроти лівого ока так, щоб задня поверхня дзеркала була розміщена біля щоки та бокової поверхні носа лікаря, а зіниця ока - на рівні отвору дзеркала.

Уміння користуватися лобним рефлектором потребує дотримання таких правил: необхідно забезпечити достатнє освітлення досліджуваного органа; промінь світла наводити, закриваючи долонею праве око; дзеркало лобного рефлектора повернути таким чином, щоб «зайчик» світла було видно на кінчику носа, потім праве око звільнити і огляд здійснювати обома очима (лівим через отвір у дзеркалі), що забезпечить бінокулярність дослідження.

Оториноларингологічний огляд здійснюють у такому порядку: передня риноскопія, орофарингоскопія, задня риноскопія, непряма ларингоскопія, отоскопія. Такого порядку огляду дотримуються у дорослих, дітей старшого та молодшого віку. У немовлят огляд починають з вуха. Це пов'язано з тим, що під час плачу дитини барабанна перетинка червоніє, що ускладнює оцінку отоскопічної картини.


VII Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.

Задача 1

Хворий , 29 років, направлений до ЛОР – відділення на стаціонарне лікування з діагнозом лівобічний гострий гайморит. Вказати ендоскопічне дослідження, яке потрібно провести, щоб підтвердити цей діагноз.



Задача 2

Хлопчик, 5 років, погано дихає носом, спить з відкритим ротом. Висловлено припущення, що у хлопчика мають місце аденоїдні вегетації. Вказати дослідження, яке потрібно провести, щоб підтвердити цей діагноз.


Задача 3

Хвора, 18 років, звернулась до ЛОР кабінету поліклініки зі скаргами на біль у правому вусі. Протягом 4 днів страждає на гострий риніт. Вказати ендоскопічне дослідження, яке дозволяє виключити або підтвердити діагноз середнього отиту.


Задача 4

Дівчинка, 3 років, доставлена до дитячого ЛОР відділення з явищами гострого стенозу гортані. Вказати ендоскопічне дослідження, яке потрібно провести, щоб підтвердити цей діагноз.


Задача 5

Хворий, 36 років, госпіталізований до ЛОР відділення з діагнозом лівобічний паратонзилярний абсцес. Вказати ендоскопічне дослідження, яке дозволить встановити діагноз.


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З АНАТОМІЇ ТА ФІЗІОЛОГІЇ ЛОР-ОРГАНІВ

Беручи до уваги важливе значення послідовності в опануванні студентами теоретичних і клінічних дисциплін, сучасну постановку питання інтеграції викладання у вузі, на першому занятті слід визначити початковий рівень знань студентів з анатомії та фізіології ЛОР-органів.

Це тестування дозволяє оцінити ступінь індивідуальної підготовки студентів, їх ерудицію і рівень знань, отриманих на попередніх курсах під час вивчення теоретичних дисциплін. Ми рекомендуємо з наведених контрольних запитань пропонувати студентам по 3—4 запитання з різних розділів дисципліни.

Протягом 20 хв студенти в письмовій формі відповідають на запропоновані запитання. Аналіз результатів можна провести н кінці першого або на початку другого заняття.


І. Анатомія та фізіологія слухового і вестибулярного аналізаторів

1. Які анатомічні утворення з'єднує слухова труба?



барабанну порожнину та носоглотку.

2. Яку функцію викопує вушна раковина? Функцію рупора для обирання звукових хвиль.

3. Назвіть слухові кісточки. Яка їх функція? Молоточок, ковадло, стремено, їх функція - - звукопрведення та посилення звуку.

4. Де локалізується рецептор слухового аналізатора і чим він представлений?



У внутрішньому вусі, у завитці, представлений спіральним органом.

5. В які черепні ямки розповсюджується інфекція з вуха? Чому?



У середню і задню черепні ямки. Це зумовлено сусіднім розташуванням цих анатомічних утворень.

6. Через який мозковий венозний синус генералізується інфекція з вуха?



Через сигмоподібний синус.

7. В яку вену переходить сигмоподібний синус? Через яке утворення?

У внутрішню яремну вену/ через цибулину внутрішньої яремної вени.

8. Які анатомічні утворення складають звукопровідну систему? Вушна раковина, зовнішній слуховий хід. барабанна перетинка, ланцюг слухових кісточок, рідини внутрішнього вуха, мембрани внутрішнього вуха.

9. Чому люди похилого віку часто відмічають зниження слуху? Через вікові зміни дегенеративного характеру спірального органа.

10. Які професійні шкідливості можуть негативно впливати на орган слуху?



Інтенсивний шум, вібрацій.

11. Чому під час пострілу гармати рекомендується відкрити рот?



Для вирівнювання атмосферного тиску в порожнинах середнього вуха та навколишньої атмосфери.

12. Що потрібно робити пасажиру під час зльоту та посадки літака, щоб запобігти ушкодженню вуха? Чому?



Здійснювати ковтальні рухи, щоб відкрити глотковий отвір слухової труби.

13. Чим можна пояснити той факт, що Людвіг кап Бетховен для кращого сприймання звуків затискав один кінець палиці зубами, а другий клав на рояль?



Бетховен використовував кістково-тканинне проведення звуків.

14. Хто такий Гельмгольц? Який його внесок в оториноларингологію?



Німецький фізик і фізіолог, який розробив резонансну терапію слуху.

15. Батько Гамлета був убитий вливанням отрути у вухо. Як це можна пояснити?



Перфорацією барабанної перетинки і потраплянням отрути через слухову трубу в глотку.

16. Чим характеризується висота звуку і в яких одиницях вона вимірюється?



Характеризується частотою коливань і вимірюється в герцах (Гц).

17. Чим характеризується сила звуку і в яких одиницях вона вимірюється?



Характеризується звуковим тиском і вимірюється в децибелах (дБ).

18. Де локалізуються рецептори вестибулярного аналізатора і чим вони представлені?



У внутрішньому вусі: у мішечках присінка та ампулах півколових каналів і представлені отолітовим та ампулярним апаратом.

19. Яку функцію виконує вестибулярний аналізатор? Функцію підтримання рівноваги в етапі спокою і руху.

20. Чому подразнення шкіри зовнішнього слухового ходу нерідко спричинює кашель?

Завдяки спільній іннервації шкіри зовнішнього слухового ходу та слизової оболонки глотки та гортані блукаючим нервом.

21. Перерахуйте менінгіальні симптоми.



(Симптом ригідності потиличних м’язів, симптом Керніга, симптоми Брудзинського верхній і нижній.

22. Як реагують очі у відповідь на сильне звукове подразнення? Чи можна в такий спосіб виявити глухоту?



Звуження зіниці та моргання. Виявити глухоту можна орієнтовно.

23.Назвіть відділи слухового аналізатора. Периферійний, провідниковий, корковий.

24. Чому приглухуваті люди прислухаючись відкривають рот?

Для проведення звуку по слуховій трубі, що забезпечує покращення слуху.
II. Анатомія та фізіологія носа і приносових пазух

1. Чим пояснити можливість розповсюдження інфекції з носа і приносових пазух в орбіту й порожнину черепа?



Спільністю венозної сітки та анатомічною суміжністю.

2. Через які мозкові венозні синуси генералізується інфекція з носа та приносових пазух?



Через кавернозний та верхній сагітальний синуси.

3. З якими анатомічними утвореннями межує лобна пазуха?



Передня черепна ямка, орбіта.

4. З якими анатомічними утвореннями межує верхньощелепна пазуха?



Порожнина носа, орбіта, альвеолярний відросток.

5. З якими анатомічними утвореннями межує решітчаста пазуха?



Передня черепна ямка, орбіта, порожнина носа.

6. З якими анатомічними утвореннями межує основна пазуха?



Носоглотка, передня та середня черепні ямки, гіпофіз, кавернозний синус.

7. Що таке носові раковини? Що вони утворюють?



Нижня носова раковина-це самостійна кістка, середин й верхня відростки решітчастої кістки. Вони утворюють носові ходи.

8. Яке прикладне значення мають знання про те, що носові кровотечі виникають із судин зовнішньої та внутрішньої сонних артерій?



При кровотечах із системи зовнішньої сонної артерії її можна перев'язати, а перев'язка внутрішньої сонної артерії може привести до розм'якшення мозку.

9. На які дві зони поділяється слизова оболонка порожнини носа?



Дихальна і нюхова.

10. Назвіть функції носа.



Дихальна, нюхова, захисна, резонаторна.

11 Перерахуйте приносові пазухи.



Верхньощелепна, лобна, основна, решітчаста.

12. Завдяки яким анатомічним утворенням голос набуває індивідуального забарвлення?



Глотка, порожнина носа, приносові пазухи, висота кривизни твердого піднебіння.

13. У якому напрямку рухаються війки слизової оболонки порожнини носа?



Від ніздрів до хоан.

14. Яку артерію перев'язують при тяжких носових кровотечах? На якому рівні?



Перев'язують зовнішню сонну артерію вище відгалуження нижньої щитоподібної артерії.

15. Як називаються отвори, якими порожнина носа відкривається в носоглотку?



Хоани.

16. Яка половина носа ширша?



Частіше права.

17. У яку мозкову венозну пазуху впадають орбітальні вени? У кавернозні пазуху.

18. Чим небезпечний фурункул носа?

Можливе проникнення інфекції в орбіту та порожнину черепа.

19. Який канал з'єднує кон'юктивальний мішок і порожнину носа? Де він відкривається в порожнині носа? Яка його функція?



Сльозно-носовий канал, який відкривається в нижньому носовому ході. Його функція -проведення сльози.

20. Завдяки чому відбувається рух спинномозкової рідини?



Завдяки косовому диханню.

21. Що відбувається з повітрям, коли воно проходить через порожнину носа?



Повітря зволожується, зігрівається, очищується.

22. Яку кількість секрету виділяє слизова оболонка порожнини носа за добу? Яке практичне значення цього?



Близько 500 мл. Зволожується повітря, яке вд-хасться.

23. Чи змішується в дихальних шляхах повітря, що надходить через ліву і праву половини носа?



Змішується, хоча іі не повністю.

24 Чим можна пояснити добре загоювання ран на обличчі?



Багатим артеріальним кровопостачанням тканин на обличчі

25 Де розташована кровоточива зона носа?

У передньому відділі перегородки носа.

26. Де розташована нюхова зона?



Верхня раковина, верхній відділ середньої раковини, верхній, відділ перегородки носа.

27. Де розташована нюхова щілина?



Між носовою перегородкою та середньою носовою раковиною.

III. Клінічна анатомія та фізіологія глотки, гортані, трахеї та стравоходу

1. На які відділи поділяється глотка?



Носоглотка, ротоглотка, гортаноглотка.

2. На якому рівні глотка переходить у стравохід?



На рівні VI шийного хребця.

3. З чим снолучаєгься носоглотка?



З порожниною носа, слуховими трубами, ротоглоткою.

4. Чим обмежований зів?



Піднебінними дужками, піднебінними мигдаликами, м'яким піднебінням, коренем язика/.

5. Які мигдалики входять до складу лімфоїдного глоткового кільця?



Два піднебінні, два трубні, глотковий та язиковий.

6. Що таке гугнявість. Які її різновиди існують?



Гугнявість - зміна тембру голосу і спотворення вимови звуків, що зумовлена порушенням резонаторної функції нносової порожнини. Гугнявість буває відкрита (нерухомість м'якого піднебіння призводить до того, що носоглотка і порожнина носа не відмежовуються від ротоглотки) та закрита (порожнина носа або носоглотки заповнена яким-небудь утворенням).

7. Які м'язи лежать в основі передньої і задньої піднебінних дужок?



Піднебінно- язиковий та піднебінно-глотковий м'яз.

8. Чому патологічні процеси в глотці та гортані нерідко супроводжуються болем, який іррадіює у вухо?



Це зумовлено спільністю іннервації блукаючим і трійчастим нервами.

9. Назвіть фізіологічні звуження стравоходу.



Верхнє звуження- вхід у стравохід; середнє- дуга аорти; нижнє - діафрагмальне.

10. Перерахуйте відділи стравоходу.



Шийний, грудний, черевний.

11. Чим загрожує хворому перфорація стравоходу?



Розвитком медіастиніту.

12. Чому в людей похилого віку сторонні тіла стравоходу зустрічаються частіше?



Це зумовлено віковим зниженням чутливості слизової оболонки порожнини рота та зубним фактором.

13. Перерахуйте захисні механізми гортані.



Опускання надгортанника, спазм внутрішніх м'язів гортані, кашльовий рефлекс.

14. Що використовували оториноларингологи з практики циркового мистецтва? З якою метою?



Досвід шпагоковтання для розробки методики езофагоскопії.

15. Що таке валекули (vallеculae еріglotticae)? Яке їх практичне значення для оториноларинголога?



Заглиблення між язиковою поверхнею надгортанника та коренем язика. У них застрягають дрібні кістки риби.

І6. Що таке грушоподібні заглибини? У що вони переходять?



Це заглиблення між боковою стінкою глотки та гортанню, які переходять у стравохід.

17. Що таке валик Пассавана? Яка його функція?



Поперечний валик на задній стінці глотки, який утворюється внаслідок скорочення її верхнього констриктора. Під час ковтання він стикається з м'яким піднебінням і відділяє носоглотку від ротоглотни.

18. Які шляхи перетинаються у глотці?



Дихальні та стравохідні.

19. Де розташований заглотковий простір?



Між передхребцевою фасцією та м'язовим шаром глотки.

20. Як рухається під час ковтання м'яке піднебіння?



Воно піднімається і відгороджує носоглотку від ротоглотки.

21. Перерахуйте хрящі гортані.



Перснеподібний, щитоподібний, черпакуваті, ріжкуваті, клиноподібний та надгортанник.

22. На які відділи ділиться гортань?



Верхній, або присінок гортані, середній, або складковий, та нижній, або підскладковий, простір.

23. Яку функцію виконують зовнішні м'язи гортані?



Піднімають та опускають гортань.

24. Які функції виконують внутрішні м'язи гортані?



Розширюють і звужують голосову щілину, натягують голосові складки, керують надгортанником.

25. Перерахуйте функції гортані?



Дихальна, захисна і голосова.

26. Чому під час операції на щитоподібній залозі можливий розвиток паралічу гортані?



Унаслідок пошкодження зворотного нерва.

27. Який відділ гортані пошкоджується при гострому ларинготрахеїті у дітей?



Підскладковий відділ гортані.

28. Як рятували хворих від ядухи при дифтерії земські лікарі?



Шляхом інтубаціі гортані та відсмоктування дифтерійних плівок.

29. Яка функція надгортанника?



Закриває вхід у гортань під час ковтання.
VІІІ. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ



Організаційні питання (5 хв):

1) перевірка присутності студентів;

2) інформація про тему і структуру заняття.
ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ

1. Визначення початкового рівня знань студентів з анатомії та фізіології ЛОР-органів (20 хв).

Контрольні запитання для визначення початкового рівня знань студентів з анатомії та фізіології ЛОР-органів наведено після методичної розробки до першого заняття.



2. Ознайомлення студентів з клінікою (10 хв).

Студенти повинні знати основні підрозділи клініки і вимоги до зовнішньою вигляду і поведінки студентів у клініці.



3. Освоєння методики і техніки ендоскопічного дослідження ЛОР-органів (20 хв).

Обстеження оториноларингологічного хворого здійснюється з позиції цілісності організму. Воно починаються з деталь­ного з'ясування та аналізу скарг хворого, збору анамнезу хво­роби та життя. Проводиться зовнішній огляд ЛОР-органів, за необхідності виконується пальпація та перкусія. Після цього проводиться ендоскопічне дослідження ЛОР органів.



Розподіл балів, що можуть отримати студенти:

При засвоєнні теми №1 із змістовного модулю № 1 за навчальну діяльність студенту визначається оцінка за 4-х бальною шкалою, яка потім конвертується у бали наступним чином:



Оцінка

Бали

“5”(відмінно)

6 балів

“4” (добре)

4 балів

“3”(задовільно)

2 балів

“2”

незадовільно)



0 балів



Технологічна карта заняття

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Рівень засвоєння знань

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Розподіл часу (хв.)




Підготовчий етап

Організаційні заходи

Постановка навчальних цілей та мотивація

Контроль вихідного рівня знань, навичок і умінь:



  1. Проводити методику і техніку обстеження оториноларингологічного хворого;

  2. Проводити ендоскопічну картину носа, глотки, гортані та вуха;

  3. Знати можливі типові патологічні відхилення в їх ендоскопічній картині



ІІ
ІІ


ІІ
ІІ
ІІ

ІІ

Індивідуальне опитування

Тести ІІ р.



П.1 Актуальність теми

П.2 Навчальні цілі

Таблиці:


1-3


5

15

4.


Основний етап

1)Організація робочого місця

2)Методика користування лобним рефлектором ;

3) Методика проведення оториноларингологічного огляду:

а) передня риноскопія;

б) орофарингоскопія;

в) задня риноскопія;

г) ларингоскопія;

д) отоскопія.

ІІІ
ІІІ

ІІІ

Професійний тренінг у вирішенні типових клінічних задач

Практичний тренінг

Заняття проводиться в учбовій кімнаті

Заняття проводиться в гнійній перев’язочній

Задачі ІІІ р.


30
10


15

5.
6.

7.


Заключний етап

Розвязання ситуаційних задач

Робота з тестовими завданнями

Домашнє завдання (основна і додаткова література за темою)


ІІІ

Індивідуальний контроль навичок

Тести ІІІ р.


Тести ІІІ р.

Задачі ІІІ р.

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті




12



База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка