Моноцитарний хемоатрактантний протеїн-1 і матриксна металопротеїназа-9 у хворих з кардіоренальним синдромом 2 типу на тлі хронічної серцевої недостатності та цукровим діабетом 2 типу залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації




Скачати 92.98 Kb.
Дата конвертації19.04.2016
Розмір92.98 Kb.
Моноцитарний хемоатрактантний протеїн-1 і матриксна металопротеїназа-9 у хворих з кардіоренальним синдромом 2 типу на тлі хронічної серцевої недостатності та цукровим діабетом 2 типу залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації

Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

П.Г. Кравчун, А.В. Наріжна, Н.Г. Риндіна

Хронічна серцева недостатність (ХСН) відноситься до числа найбільш поширених ускладнень серцево-судинних захворювань[4,6,8]. Відомо, що при ХСН уражаються різні органи і ткані, що призводить до порушення їх функцій, часом настільки значної, що стає безпосередньою причиною смерті хворих[3,5]. Одними з таких органів-мішеней є нирки. Двосторонньо направлені взаємини серце - нирки, при якому патофізіологічне порушення в одному з них може призводити до дисфункції іншого, визначені поняттям «кардіоренальний синдром» (КРС) [1,2,8].

Ще одним несприятливим фактором розвитку та прогресування ХСН є цукровий діабет (ЦД) 2 типу [5]. На сучасному етапі важлива роль відводиться змінам функціонування системи профібротичних та антифібротичних маркерів у хворих на ЦД [9].

Важлива роль відводиться підвищенню синтезу молекули адгезії та хемокінів, до яких відносять моноцитарний хемоатрактантний протеїн-1 (МСР-1). В процесі деградації позаклітинного матриксу приймають участь матричні протеїнази, а саме матриксна металопротеїназа-9 (ММР-9). МРР -9 бере участь в процесах запалення, ремоделювання тканини і репарації, мобілізації матрикс зв'язаних чинників зростання і процесингу цитокінів. Дискутабельніим залишається питання змін фібротичних та профібротичних факторів у прогресуванні КРС у хворих на ХСН та ЦД[5,3].

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідних робіт (НДР) Харківського національного медичного університету і являє собою фрагмент теми НДР «Нейрогуморальні ефекти у прогресуванні хронічної серцевої недостатності у хворих на артеріальну гіпертензію та ішемічну хворобу серця з дисфункцією нирок та анемічним синдромом» (№ держреєстрації 0111U001395).

Метою дослідження є проаналізувати зміни МСР-1 як маркера фіброзу та ММР-9 як індикатора фібролізу у хворих з КРС 2 типу на тлі ХСН і ЦД 2 типу залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації.

Обстежено 80 хворих на ХСН ІІ - ІІІ ФК внаслідок ішемічної хвороби серця (ІХС), які знаходились на лікуванні у кардіологічному відділенні Харківської міської клінічної лікарні №27 (середній вік 65,13±8,66 років). До першої групи увійшли 46 хворих на ХСН з діагностованим ЦД 2 типу, до другої – 34 хворих на ХСН без ЦД. Із дослідження було виключено хворих на гострий коронарний синдром, гострий інфаркт міокарду.

ФК ХСН встановлювали згідно класифікації Нью-йоркської асоціації серця (NYHA). Наявність ЦД встановлювали згідно Американської діабетичної Асоціації (American Diabetes Association ADA) та Європейської асоціації з вивчення діабету (European Association for the Study of Diabetes EASD).

З числа обстежених ХСН ІІ ФК мали 56 хворих, ІІІ ФК – 24 хворих. Серед пацієнтів 1 групи ХСН ІІ ФК діагностовано у 34 хворих, ІІІ ФК – 12 хворих. У хворих 2 групи ХСН ІІ ФК визначено у 22 хворих, ІІІ ФК – 21 хворих.

Всім хворим виконано клінічний та біохімічний аналізи крові. Ниркову функцію оцінювали за допомогою швидкості клібочкової фільтрації (ШКФ), яку розраховували за допомогою формули Cockroft-Gault. Пацієнтам виконано інструментальні дослідження: ЕКГ, ехокардіографію у доплер-режимі. МСР-1 визначали імуноферментним методом за допомогою набору реагентів «HUMAN MCP-1» (eBiocience, Austria). ММР-9 визначали імуноферментним методом за допомогою набору реагентів «HUMAN MМP-9» (eBiocience, Austria). Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням пакету статистичних програм «Microsoft Excel». Дані представлено у вигляді середніх величин та похибки середнього. Статистична значимість різних середніх визначалася за критерієм F-Фішера. Аналіз взаємозв’язків проведено за допомогою кореляції Спірмена (r).

Результати та їх обговорення. У хворих з КРС 2 типу на тлі ХСН та ЦД 2 типу знайдено досовірне зростання концентрації МСР-1 за наявності ШКФ > 60 мл/хв , і за наявності ШКФ <60 мл/хв при зіставленні з пацієнтами без ЦД 2 типу. Дані представленні у таблиці 1. Порівняльний аналіз рівнів досліджувального фактора у хворих з ХСН та ЦД 2 типу згідно ШКФ показав, що при ШКФ <60 мл/хв. МСР-1 вірогідно підвищувався порівнянно з ШКФ > 60 мл/хв. Отриманні данні свідчать, що зростання ознак ниркової дисфункції супроводжується надмірною активністю фібротичного фактора МСР-1, що більш виразно проявляється при зменшенні ШКФ <60 мл/хв.

У хворих з КРС 2 типу на тлі ХСН та ЦД 2 типу з рівнем ШКФ > 60 мл/хв , і за наявності ШКФ <60 мл/хв. виявлено вірогідне зростання ММР-9 порівнянно з хворими без ЦД 2 типу. Однак порівняння рівня ММР-9 у пацієнтів з рівнем ШКФ > 60 мл/хв , і за наявності ШКФ <60 мл/хв. між собою показало тенденцію до зростання, що не досягає рівня вірогідності (р<0,05). Тобто за наявності ШКФ > 60 мл/хв гіперактивація ММР-9 є стримуючим фактором негативного впливу фіброзу (МСР-1) на функціональний стан нирок, а збережена ниркова дисфункція асоціюється з високим рівнем ММР-9. Подальше зростання ниркової дисфункції характеризується пропорційним збільшенням МСР-1 за відсутності такого у ММР-9, що свідчить на користь дисбалансу фіброзу і фібролізу при ШКФ <60 мл/хв.

Залученність МСР-1 в процеси тубулоінтерстиціального ураження привертає увагу дослідників на сучасному етапі.

Так за данними [3] рівень МСР-1 підвищувався у хворих з ХХН. Виявлена активність маркерів фіброзу, що перевищує таку активність антифібротичних факторів призводить до збільшення інтерстицію ниркової паренхими і, як наслідок, зменшує масу діючих нефронів і ШКФ , що є основою прогресування КРС 2 типу у хворих на ХСН та ЦД 2 типу.

Висновки.

Прогресування у хворих з КРС 2 типу на тлі ХСН та ЦД 2 типу

асоціюється з пропорційним підвищенням фібротичного маркера МСР-1, що свідчить про його участь у тубулоінтерстиціальному ураженні нирок.

Високі рівні ММР-9 у хворих з КРС 2 типу на тлі ХСН та ЦД 2 типу за наявності рівня ШКФ > 60 мл/хв,стверджує про залучення адаптаційних компенсаторних механізмів на цьому етапі, спрямованих на нівелювання фібротичної агресії. Зниження ШКФ <60 мл/хв. не супроводжується подальшим зростанням активності антифібротичного фактора, що за умов гіперактивності МСР-1свідчить про виснаження адаптаційних механізмів, результатом чого є запуск каскаду реакцій щодо прогресування склерозу інтерстицію.


Таблиця 1. Показники МСР-1, ММР-9 у хворих на ХСН за наявності або відсутності ЦД 2 типу


Показник


ХСН та ЦД 2 типу

ХСНбезЦД2типу


р


ШКФ>60мл/хв

ШКФ<60мл/хв

МСР-1пг/мл

102,1 ± 2,1*

134,1 ± 3,2*

4,56 ± 2,9*

р1-2 <0,05*

р1-3<0,05*

р2-3<0,05*


ММР-9пг/мл

116,3 ± 3,2*

144,2 ± 3,7*

7,47 ± 5,1*

р1-2 <0,05*

р1-3<0,05*

р2-3<0,05*


Примітка: *- р <0,05 при співставленні хворих ХСН з ЦД 2 типу та без нього;

р1-ШКФ >60 мл\хв та ШКФ< 60 мл\хв; р2 -ШКФ >60 мл\хв та ХСН без ЦД 2 типу; р3- ШКФ< 60 мл\хв та ХСН без ЦД 2 типу

Література


  1. Cardiorenal syndrome: pathophysiology and potential targets for clinical management / P. Hatamizadeh, GC. Fonarow, MJ. Budoff, S. Darabian, CP. Kovesdy, K. Kalantar-Zadeh// Nat Rev Nephrol. - 2012. doi: 10.1038/nrneph.2012.279

  2. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012. The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC / J. McMurray, S. Adamopoulos, S.D. Anker [et al.] // European Journal of Heart Failure. – 2012. - №14. - P. 803–869.

  3.  Факторы фиброза, эндотелиальной дисфункции и гемостаза у больных сахарным диабетом и хронической болезнью почек / Курумова К.О. // ФГУ Международный эндокринологический журнал.- 2010.- № 8.- Р.32

  4. Renal dysfunction in chronic heart failure. / P. van der Meer, D.J. van Veldhuisen // Heart. – 2009. - №95. - P. 1808–1812.

  5. Сучасний стан поширеності цукрового діабету серед населення країн Європейського регіону ВООЗ / Л.О. Литвинова, О.Б. Тонковид // Східноєвропейський журнал громадського здоров’я. – 2008. - №3, Т.3. – с. 92-96.

  6. High throughput mRNA profiling highlights associations between myocardial infarction and aberrant expression of inflammatory molecules in blood cells / Wettinger S.B., Doggen C.J., Spek C.A. [et al.] // Blood.— 2005.— Vol. 1, № 105 (5).— P. 2000—2006

  7. Diabetic nephropathy and chronic kidney disease at a busy diabetes clinic: A study of Outpatient Care and suggestions for improved care pathways at a subspecialty specialist diabetic renal clinic / U.M. Graham, G.M. Magee, S.J. Hunter [et al.] // Ulster Med Journal. – 2010. - Suppl. 79, 2. – P. 57-61.

  8. Ultrafiltration in Decompensated Heart Failure with Cardiorenal Syndrome / Bradley A. Bart, M.D., Steven R. Goldsmith [et al.] //The New England Journal of Medicine. – 2013. - P.2293-2304.

  9. Эндотелиальная дисфункция у больных сахарным диабетом 2 типа и ишемической болезнью сердца /Ибрагимова О.Ю., Хафизов Н.Х., Моругова Т.В. // Сибирский медицинский журнал. — 2007. — Т. 72, № 5. — С. 40-44.



Resume. 616.1+616.61]-008.6-092:612.017.1:[616.12-008.64-036.12+616.379-008.64]

P.G. Kravchun, A.V. Narizhnaya, N.G. Rindina



Monocyte chemoattractant protein-1 and matrix metalloproteinase-9 in patients with type 2 cardiorenal syndrome with chronic heart failure and diabetes type 2 depending on the rate of glomerular filtration.

The purpose of this study is to analyze changes in MCP-1 as a marker of fibrosis and MMP-9 as an indicator fibrolysis in patients with CRS and with a background of CHF and type 2 diabetes, depending on the level of glomerular filtration rate. 80 patients with CHF FC II - III with coronary heart disease (CHD) and who were treated at the cardiology department of the Kharkiv City Clinical Hospital № 27 were examined (mean age 65,13 ± 8,66 years).

The first group included 46 patients with CHF diagnosed with type 2 diabetes, the second - 34 CHF patients without diabetes. The study excluded patients with acute coronary syndrome and acute myocardial infarction. MCP-1 was determined by ELISA using a reagent kit «HUMAN MCP-1» (eBiocience, Austria). MMP-9 was determined by ELISA using a reagent kit «HUMAN MMP-9» (eBiocience, Austria). Progression in patients with type 2 CRS on a background of heart failure and type 2 diabetes associated with a proportional increase fibrosis marker MCP-1, indicating its involvement in tubulointerstitial renal disease.

High levels of MMP-9 in patients with type 2 CRS on a background of heart failure and type 2 diabetes in the presence of GFR> 60 mL / min, confirmed on bringing adaptation of compensatory mechanisms at this stage aimed at leveling fibrous aggression. Reduced GFR <60 mL / min. not accompanied by a further increase in the activity of an antifibrotic factor in conditions of hyperactivity MCP-1 shows the depletion of adaptive mechanisms, resulting in a cascade of reactions run on the progression of interstitial sclerosis.

Keywords: chronic heart failure, diabetes, cardio renal syndrome, fibrotic and antifibrotic markers.
Резюме.616.1+616.61]-008.6-092:612.017.1:[616.12-008.64-036.12+616.379-008.64]

П.Г. Кравчун, А.В.Нарижная, Рындина Н.Г.



Моноцитарный хемоатрактантный протеин-1и матриксная протеиназа-9 у больных с кардиоренальным синдромом 2 типа на фоне хронической сердечной недостаточности и сахарным диабетом 2 типа в зависимости от уровня скорости клубочкой фильтрации.

Целью исследования является проанализировать изменения моноцитарного хемоатрактантного протеина -1 как маркера фиброза и матриксная протеиназа-9 как индикатор фибролиза у больных с кардиоренальным синдромом 2 типа на фоне ХСН и СД 2 типа в зависимости от уровня клубочковой фильтрации.Обследовано 80 больных на ХСН ІІ - ІІІ ФК вследствии ишемической болезни сердца (ИБС).Моноцитарный хемоатрактантный протеин 1 и матриксную протеиназу-9 определяли иммуноферментным методом .Прогресс у больных с кардиоренальным синдромом 2 типа на фоне ХСН и ЦД 2 типа ассоциируется с пропорциональным повышением фибротического маркера моноцитарного хемоатрактантного протеина-1,который свидетельствует о его участии в тубулоинтерстициальном поражении почек.Высокие уровни матриксной протеиназы-9 у больных с кардиоренальным синдромом 2 типа на фоне ХСН и ЦД 2 типа при наличии уровня ШКФ > 60 мл/хв, свидельствует о вовлечении адаптационных, компенсаторных механизмов на этом этапе, направленных на нивелировку фибротической агрессии.Снижение ШКФ <60 мл/хв. не сопровождается последующим ростом активности антифибротического фактора, что при условиях гиперактивности моноцитарного хемоатрактантного протеина-1 свидетельствует об истощении адаптационных механизмов, результатом чего есть запуск каскада реакций относительно прогресса склероза интерстиция.

Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность, сахарный диабет, кардиоренальный синдром, фибротические и антифибротические маркеры.


Резюме.616.1+616.61]-008.6-092:612.017.1:[616.12-008.64-036.12+616.379-008.64]



Моноцитарний хемоатрактантний протеїн-1 і матриксна металопротеїназа-9 у хворих з кардіоренальним синдромом 2 типу на тлі хронічної серцевої недостатності та цукровим діабетом 2 типу залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації.

Кравчун П.Г., Наріжна А.В., Риндіна Н.Г.



Хронічна серцева недостатність (ХСН) відноситься до числа найбільш поширених ускладнень серцево-судинних захворювань.Метою дослідження є проаналізувати зміни моноцитарного хемоатрактантного протеїну-1 як маркера фіброзу та матриксну металопротеїназу-9 як індикатора фібролізу у хворих з кардіоренальним синдромом 2 типу на тлі ХСН і ЦД 2 типу залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації.Обстежено 80 хворих на ХСН ІІ - ІІІ ФК внаслідок ішемічної хвороби серця.До першої групи увійшли 46 хворих на ХСН з діагностованим ЦД 2 типу, до другої – 34 хворих на ХСН без ЦД.Моноцитарний хемоатрактантний протеїн-1 та матриксну металопротеїназу-9 визначали імуноферментним методом.Прогресування у хворих з кардіоренальним синдромом 2 типу на тлі ХСН та ЦД 2 типу асоціюється з пропорційним підвищенням фібротичного маркера моноцитарного хемоатрактантного протеїну-1, що свідчить про його участь у тубулоінтерстиціальному ураженні нирок.Високі рівні матриксної металопротеїнази-9 у хворих з кардіоренальним синдромом 2 типу на тлі ХСН та ЦД 2 типу за наявності рівня ШКФ > 60 мл/хв,стверджує про залучення адаптаційних компенсаторних механізмів на цьому етапі, спрямованих на нівелювання фібротичної агресії.Зниження ШКФ <60 мл/хв.не супроводжується подальшим зростанням активності антифібротичного фактора,що за умов гіперактивності моноцитарного хемоатрактантного протеїну-1 свідчить про виснаження адаптаційних механізмів, результатом чого є запуск каскаду реакцій щодо прогресування склерозу інтерстицію.

Ключові слова:хронічна серцева недостатність,цукровий діабет, кардіоренальний синдром,фібротичні і антифібротичні фактори.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка