Моз україни національний медичний університет ім. М.І. Пирогова




Скачати 308.81 Kb.
Дата конвертації19.04.2016
Розмір308.81 Kb.

МОЗ УКРАЇНИ

Національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

Кафедра інфекційних хвороб

Затвержено


на методичній нараді

“____” _____________ 2009 р.

Зав. кафедри, проф. Мороз Л.В.


М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

для організації самостійної роботи студентів V курсу медичних факультетів з інфекційних хвороб (ІX – X семестр)


Тема 6.2: ГРВІ
Склала: ас. Медведєва Л.С..

2009

1. Актуальність теми:

Щорічно (за даними ВООЗ) на інфекційні хвороби в світі хворіють 40 млн. людей, з них 90% припадає на ГРВІ. Кожен дорослий в середньому 2 рази на рік хворіє на грип, або ГРВІ, школяр – 3 рази, дошколяр – 6 разів.

В практичній медицині ГРВІ займають особливе місце серед інших хвороб людини ще за однієї причини. Як і у відношенні інших поширених хвороб, діагноз ГРВІ часто виставляється без достатніх на те підстав. Частота помилок при діагностиці ГРВІ складає 50%. Разом з тим, діагноз ГРВІ може мати місце лише в тому випадку, якщо при обстеженні хворого лікар визначає ознаки враження дихальних шляхів. Проте необхідно пам’ятати, що респіраторний синдром можуть спричинювати не лише віруси, а й бактерії, мікоплазми, хламідії, рикетсії.

Актуальність цих інфекцій підкреслюють наступні їх особливості:



  • ці збудники поширені повсюдно;

  • контагіозність захворювань висока, сприйнятливість загальна, як наслідок – масовість захворювань;

  • перенесена вірусна інфекція відкриває доступ бактеріальній інфекції, звідси часті бактеріальні ускладнення;

  • перенесені вірусні захворювання сприяють формуванню хронічних процесів не лише в дихальних шляхах, але й в інших органах і системах;

  • багато респіраторних вірусів здатні персисту вати в організмі, періодично викликаючи загострення, доведено, що деякі з них можуть бути причиною розвитку повільних інфекцій.


2. Навчальні цілі заняття ( з вказівкою рівня засвоєння, що планується):
2.1. Студент повинен знати: а-2


  • етіологію грипу, фактори патогенності збудників ГРВІ;

  • епідеміологію парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • патогенез ГРВІ;

  • клінічні прояви парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій ;

  • діагностику ГРВІ;

  • принципи лікування;

  • принципи профілактики;

  • покази до призначення антибактеріальних препаратів;

  • покази до госпіталізації хворих на ГРВІ.


2.2. Студент повинен вміти: а-3


  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на ГРВІ;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми ГРВІ, обґрунтувати клінічний діагноз, визначитись з необхідністю госпіталізації в стаціонар;

  • провести диференціальну діагностику ГРВІ;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “ГРВІ” (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням синдромів хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.



3. Міжпредметне інтегрування:

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Анатомія

Будову ротоглотки, носа, гортані, трахеї, бронхів, легень, серця, нервової системи




Гістологія

Будову слизової оболонки носа, гортані, ротоглотки, трахеї, бронхів.




Мікробіологія

Властивості респіраторних вірусів ; методи специфічної діагностики ГРВІ

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики ГРВІ.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі( заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.

Паталогічна анатомія

Зміну будови слизової оболонки ротоглотки, мигдаликів, носа, л/в, епітелію ниркових канальців, структури центральної та периферичної НС, міокарду.

Визначати місцеві зміни

Фармакологія

Групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювання, дозування (разове та добове), їхні побічні ефекти, протипокази і т.д.

Виписувати рецепти

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого. Симптоми та синдроми захворювання.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Неврологія

Патогенез, клінічні ознаки токсичного набряку мозку, арахноїдиту, синдрому Гієна –Барре, поліневритів.

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.

Клінічна фармакологія.

Фармакокінетику і фармакодинаміку противірусних препаратів, антибіотиків, засобів патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти.


Реанімація та інтенсивна терапія


Невідкладні стани:

Гостра дихальна недостатність

Набряк головного мозку


Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

Гостра дихальна недостатність

Набряк головного мозку


Наступні дисципліни

Сімейна медицина

Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, можливі ускладнення ГРВІ.

Принципи профілактики і лікування.



Проводити диференціальну діагностику ГРЗ різного ґенезу із ГРВІ. Розпізнати парагрип, рино-вірусну, респіраторно-синцитіальну та аденовірусну інфекцію, їх ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно визначити необхідність госпіталізації хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.

Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби.

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення ГРВІ. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику грипу з іншими інфекційними хворобами: ГРЗ, черевним тифом, менінгококовим назофарингітом, лептоспірозом, вірусним гепатитом А, менінгітом, висипним тифом.

Розпізнати грип, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.




4. Зміст теми заняття.




5. Матеріали методичного забезпечення заняття:
5.1. Контрольні питання для індивідуального опитування: =2


  1. До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать парагрип, рино-вірусна, респіраторно-синцитіальна та аденовірусна інфекції?

  2. Дати характеристику збудників пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів.

  3. Механізм передачі пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.

  4. Патогенез ГРВІ та основних його клінічних симптомів.

  5. Класифікація пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій.

  6. Охарактеризувати основні клінічні симптоми та назвати критерії важкості ГРВІ.

  7. Назвати можливі ускладнення пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій та їх діагностичні критерії.

  8. Наслідки ГРВІ.

  9. План обстеження хворого на ГРВІ.

  10. Методи специфічної діагностики ГРВІ.

  11. Етіотропна терапія ГРВІ та принципи базисної терапії .

  12. Термін та покази до призначення антибактеріальної терапії при ГРВІ.

  13. Неспецифічна профілактика ГРВІ.



5.2. Тести 2-го рівня: вибрати правильні відповіді =2
ВАРІАНТ 1

6.1.73.Для парагрипу І та ІІ типів характерно:


А. Весняно-літня сезонність;
Б. Осінньо-зимня сезонність;
В. Захворюваність частіше реєструється у дітей з 4-5-місячного віку до 67 років;

Г. Вражають новонароджених;
6.1.74.Епідеміологічно та клінічно для риновірусної інфекції характерно:

А.Осінньо-весняна сезонність;

Б. Виражена інтоксикація;

В. Відсутність вираженої інтоксикації

Г. Ринорея серозного, або серознослизового характеру.
6.1.75. РС-інфекція у дітей до 3 років перебігає у вигляді:

А. Трахеїту, ларингіту;

Б. Бронхіоліту, пневмонії;

В. Риніту, ринофарингіту;

Г. Бронхіту, трахеобронхіту.
6.1.76.Джерелом інфекції для аденовірусної інфекції є:

А.Хворий в гостру стадію хвороби;

Б.Реконвалісцент;

В.Вірусоносій;

6.1.77.Парагрип може мати наступні ускладнення:


А. Несправжній круп;


Б. Менінгіт, менінгоенцефаліт;

В. Пневмонія, синусит, отит;

Г. ІТШ;

Д.Геморагічний набряк легень


6.1.78.Епідеміологічно та клінічно для респіраторносинцитіальної інфекції характерно:

А. Групові внутрішньолікарнянні спалахи;

Б. Поєднання ринореї з ураження нижніх дихальних шляхів у маленьких дітей;

В. Лімфаденопатія, гепатоспленомегалія ;

Г. Поєднання ринореї з ураженням верхніх дихальних шляхів;

Д. Відсутність високої пропасниці та істотних змін в формулі крові;


6.1.79.Клінічно для парагрипу характерно:

А. Явища риніту;

Б. Явища ринофарингіту;

В. Явища ларингіту;

Г. Явища трахеїту;

Д. Явища бронхіту.


6.1.80.До клінічних форм аденовірусної інфекції відносять:

А. Фарингокон’юнктивальна гарячка;

Б. Пневмонія;

В. Кератокон´юнктивіт;

Г. Геморагічний цистит;

Д. Ураження нервової системи (менінгоенцефаліти, полірадикулоневрити);

6.1.81.Госпіталізація хворих з аденовірусною інфекцією проводиться:

А. За клінічними показами (важкий перебіг);

Б. За епідеміологічними показами;

В. У разі виникнення ускладнень;

Г. У всіх випадках незалежно від важкості хвороби та наявності чи відсутності ускладнень.
6.1.82.Для фарингокон’юнктивальної гарячки характерно:

А. Катаральний, плівчастий або фолікулярний кон’юнктивіт;

Б. Фарингіт;

В. Трахеїт;

Г. Риніт;

Д. Лімфаденопатія;


6.1.83.Форми риновірусної хвороби:

А.Гостра


Б.Підгостра

В.Хронічна

Г.Рецидивуюча

6.1.84.Інтоксикація при парагрипі:

А.Відсутня

Б.Помірна

В.Виражена

ВАРІАНТ 2

6.2.85.Механізм виникнення гепатоспленомегалії при аденовірусній інфекції:

А. Вплив токсичних антигенів аденовірусів;

Б. Накопичення та розмноження вірусу в цих органах;

В. Приєднання вторинної інфекції;
6.2.86.Місце проникнення аденовірусів:

А. Епітелій носа, ротоглотки;

Б. Слизова оболонка статевих органів;

В. Слизова оболонка кон’юнктиви;

Г. Епітелій кишок.
6.2.87.Бактеріальні ГРЗ на відміну від ГРВІ характеризуються:

А. Поступовим початком, незначною інтоксикацією;

Б. Гострим початком, вираженою інтоксикацією;

В. Розвиток переважно у осіб з хронічною патологією;

Г. Ринофарингіт із слизовогнійними виділеннями з першого дня хвороби;

Д. Зв'язок з простудними факторами, чи попередніми ГРВІ;


6.2.88.Для риновірусної інфекції характерна сезонність:

А. Осінньо-зимня;

Б. Зимньо-весняна;

В. Літньо-осіння;

Г. Не характерна сезонність.
6.2.89.Інкубаційний період для аденовірусної інфекції складає:

А. 36 діб;

Б. 58 діб;

В. 24 доби;

Г. 15 діб;
6.2.90.Тривалість перебігу респіраторносинцитіальної інфекції:

А. 23 тижні;

Б. 1 тиждень;

В. 57 днів;

Г. 1 місяць;

Д. 23 дні.


6.2.91.Для екстреної хіміопрофілактики ГРВІ інфекцій можуть використовуватись:

А. Вакцини;

Б. Ремантадин;

В. Озельтамівір;

Г. Індуктори ендогенного інтерферону;

Д. Нормальний людський інтерферон.


6.2.92.Правила виписки із стаціонару хворих на ГРВІ:

А. Після повного клінічного одужання;

Б. При нормальних результатах аналізів крові та сечі;

В. Не раніше ніж через 3 доби нормальної температури;

Г. Не раніше ніж через 7 діб нормальної температури.
6.2.93.Клінічні та епідеміологічні покази до госпіталізації хворих на ГРВІ:

А. Важкість перебігу;

Б. Наявність ускладнень;

В. Обтяжений преморбідний фон;

Г. Вік хворих;

Д. Хворі з організованих, закритих колективів у разі неможливості їх ізоляції.


6.2.94.До ускладнень РСінфекції відносять:

А. Пневмонія;

Б. Бронхообструкція та бронхіальна астма;

В. Ураження НС;

Г. Міокардит;

Д. Отити;

Е. Все вищевказане.
6.2.95.До ускладнень риновірусної інфекції відносять:

А. Пневмонія;

Б. Бронхіт;

В. Міокардит;

Г. Синусити;

Д. Отити.


6.2.96.Форми риновірусної хвороби;

А.Гостра


Б.Підгостра

В.Хронічна.

Г.Рецидивуюча.

ВАРІАНТ 3

6.3.97.Риновiрусна iнфекцiя визивається:

А. одним серотипом вiрусу та його персистенцією, утворенням цитокінів

Б. бiльше 120 серотипiв

В. 15 серотипiв

Г. 7 серотипiв


6.3.98.Секрецiя при риновiруснiй iнфекцiї:

А. вiдсутня

Б. рясна

В. тривала

Г. слизисто-гнiйний секрет
6.3.99.Респiраторносинцитiальна iнфекцiя викликає:

А. гостру пневмонiю

Б. трахеобронхiт

В. бронхiолiт і бронхіт у дiтей до 3 років та у осiб похилого вiку

Г. пневмонiю у дорослих
6.3.100.Ведучий синдром при риновiруснiй iнфекцiї:

А. кон’юктивіт

Б. трахеобронхiт

В. лихоманка

Г. ринiт
6.3.101.Парагрипозний круп обумовлений:

А. набряком гортанi

Б. запаленням слизової оболонки

В. накопиченням слизу i рефлекторним спазмом м'язiв

Г. дифтеритичним типом запалення
6.3.102.Основні методи дiагностики парагрипу:

А. клiнічний

Б. вiрусологiчний

В. серологiчний

Г. бактеріологiчний
6.3.103.Лiквор при аденовiрусному менингiтi:

А. гнiйний

Б. геморагiчний

В. серозний

Г. серозно-геморагiчний
6.3.104.Ексудативна реакцiя при аденовiруснiй iнфекцiї:

А. не вiдмiчається

Б. виражена

В. помiрна

Г. тількі при мiкстiнфекцiї
6.3.105.Респiраторно-синцитiальна iнфекцiя найбiльш частiше зустрiчається:

А. у осiб молодого вiку

Б. у осiб похилого вiку

В. у дiтей раннього вiку й осiб похилого вiку

Г. вiк значення не має
6.3.106.Iнтоксикацiя при парагрипi:

А. виражена

Б. вiдсутня

В. помiрна

Г. зустрiчається рiдко
6.3.107.Риновiрусна iнфекцiя характеризується:

А. високою контигiознiстю

Б. не контагiозна

В. мало контагiозна

Г. епiдемiологiчного значення не має
6.3.108.Реовiрусна iнфекцiя протiкає у виглядi:

А. бронхiту

Б. пневмонiї

В. ГРВI


Г. менiнгоенцефалiтiв у дiтей

ВАРІАНТ 4

6.4.109.Гуморальний iмунитет при риновiруснiй iнфекцiї:

А. груповий

Б. вiдсутнiй

В. типоспецифiчний

Г. тiльки мiсцевий


6.4.110.Вiдмiннiсть парагрипозного крупу вiд дифтерiйного:

А. розвивається гостро

Б. розвивається стадiйно

В. супроводжується афонiєю

Г. клiнiчно не вiдрiзняються
6.4.111.При парагрипi нижнi вiддiли дихального тракту вражаються:

А. у всiх хворих

Б. у осiб похилого вiку

В. у дiтей раннього вiку


6.4.112.Лiмфаденопатiя при аденовiруснiй iнфекцiї:

А. обумовлена лiмфотропнiстю вiрусу

Б. активацiєю бактерiальної ендогенної iнфекцiї

В. мiкстпатологiєю вiрусного генезу

Г. не буває
6.4.113.Аденовiрус проявляє тропнiсть до:

А. призматичного епiтелiю

Б. лiмфоїдної тканини й епiтелiальних клiтин

В. ендотелiю стiнки кровоносних судин

Г. нервових клітин
6.4.114.Ведучий механiзм передачi при аденовiрусному плiвчастому кон'юктивiтi:

А. повiтряно-крапельний

Б. контактно-побутовий

В. ретроградно по нососльозному каналi


6.4.115.Iнтоксикацiя при риновiруснiй iнфекцiї:

А. виражена

Б. не вiдмiчається

В. помiрна

Г. тривала
6.4.116.Контагiознiсть риновiрусної iнфекцiї:

А. висока для всiх вiкових групп

Б. тiльки для дiтей раннього вiку

В. помiрна

Г. не встановлена
6.4.117.Гемограма при аденовiруснiй iнфекцiї:

А. лейкоцитоз, здвиг формули ліворуч

Б. нормоцитоз, здвиг формули праворуч

В. нормоцитоз або помiрна лейкопенiя, вiдносний лімфоцитом

Г. лейкоцитоз, здвиг формули праворуч
6.4.118.При лiкуваннi аденовiрусного кон'юнктивіту призначають:

А. 0,05% розчин дезоксирибонуклеази

Б. краплi ескузану 1:10 i флореналеву мазь

В. рекомбінантні інтерферони мiсцево

Г. пеніцилін
6.4.119.Iнкубацiйний перiод при аденовiруснiй iнфекцiї:

А. декiлька годин

Б. 1-13 днiв

В. 1-2 днi

Г. 3 тижнi
6.4.120.При респiраторно-синцитiальнiй iнфекцiї у дiтей вражаються:

А. нижнi вiддiли дихального тракту

Б. трахея

В. слизова оболонка ротоглотки

Г. слизова оболонка носа

ВАРІАНТ 5

6.5.121.Парагрипозна iнфекцiя клiнiчно проявляється:

А. гострим ринiтом

Б. трахеобронхiтом

В. лiмфаденопатiєю

Г. ларингiтом


6.5.122.Механiзм зараження при рiзних формах аденовiрусної iнфекцiї:

А. повiтряно-крапельний

Б. фекально-оральний

В. контактно-побутовий

Г. трансмісивний
6.5.123.Клiнiчнi прояви риновірусної iнфекцiї:

А. лихоманка, iнтоксiкацiя, гнiйнi видiлення iз носа

Б. температура нормальна, заложенiсть носа

В. лихоманка, заложенiсть носа

Г. помiрна лихоманка, ряснi видiлення iз носа
6.5.124.Джерелом інфекції для аденовірусної інфекції є:

А.Хворий в гостру стадію хвороби;

Б.Реконвалісцент;

В.Вірусоносій;


Г. Все вищевказане
6.5.125.Клінічно для парагрипу характерно:

А. Явища риніту;

Б. Явища ринофарингіту;

В. Явища ларингіту;

Г. Явища трахеїту;

Д. Явища бронхіту.


6.5.126.Місце проникнення аденовірусів:

А. Епітелій носа, ротоглотки;

Б. Слизова оболонка статевих органів;

В. Слизова оболонка кон’юнктиви;

Г. Епітелій кишок.
6.5.127.Для екстреної хіміопрофілактики ГРВІ інфекцій можуть використовуватись:

А. Вакцини;

Б. Ремантадин;

В. Озельтамивір;

Г. Індуктори ендогенного інтерферону;

Д. Нормальний людський інтерферон.


6.5.128.Секрецiя при риновiруснiй iнфекцiї:

А. вiдсутня

Б. рясна

В. тривала

Г. слизисто-гнiйний секрет
6.5.129.Ведучий синдром при риновiруснiй iнфекцiї:

А. кон’юктивіт

Б. трахеобронхiт

В. лихоманка

Г. ринiт
6.5.130.Парагрипозний круп обумовлений:

А. набряком гортанi

Б. запаленням слизової оболонки

В. накопиченням слизу i рефлекторним спазмом м'язiв

Г. дифтеритичним типом запалення
6.5.131.Вiдмiннiсть парагрипозного крупу вiд дифтерiйного:

А. розвивається гостро

Б. розвивається стадiйно

В. супроводжується афонiєю

Г. клiнiчно не вiдрiзняються
6.5.132.При парагрипi нижнi вiддiли дихального тракту вражаються:

А. у всiх хворих

Б. у осiб похилого вiку

В. у дiтей раннього вiку




ВАРІАНТ 6

6.6.133.Парагрип може мати наступні ускладнення:


А. Несправжній круп;


Б. Менінгіт, менінгоенцефаліт;

В. Пневмонія, синусит, отит;

Г. ІТШ;

Е.Геморагічний набряк легень


6.6.134.Для парагрипу І та ІІ типів характерно:
А. Весняно-літня сезонність;
Б. Осінньо-зимня сезонність;
В. Захворюваність частіше реєструється у дітей з 4-5-місячного віку до 67 років;

Г. Вражають новонароджених;
6.6.135.Механізм виникнення гепатоспленомегалії при аденовірусній інфекції:

А. Вплив токсичних антигенів аденовірусів;

Б. Накопичення та розмноження вірусу в цих органах;

В. Приєднання вторинної інфекції;


6.6.136.Місце проникнення аденовірусів:

А. Епітелій носа, ротоглотки;

Б. Слизова оболонка статевих органів;

В. Слизова оболонка кон’юнктиви;

Г. Епітелій кишок.
6.6.137.Тривалість перебігу респіраторносинцитіальної інфекції:

А. 23 тижні;

Б. 1 тиждень;

В. 57 днів;

Г. 1 місяць;

Д. 23 дні


6.6.138.Риновiрусна iнфекцiя викликається

А. одним серотипом вiрусу та його персистенцією, утворенням цитокінів

Б. бiльше 120 серотипiв

В. 15 серотипiв

Г. 7 серотипiв
6.6.139.Секрецiя при риновiруснiй iнфекцiї:

А. вiдсутня

Б. рясна

В. тривала

Г. слизисто-гнiйний секрет
6.6.140.При лiкуваннi аденовiрусного кон'юктивіту призначають:

А. 0,05% розчин дезоксирибонуклеази

Б. краплi ескузану 1:10 та оксолінову мазь

В. рекомбінантні інтерферони мiсцево

Г. пеніцилін
6.6.141.Iнкубацiйний перiод при аденовiруснiй iнфекцiї:

А. декiлька годин

Б. 1-13 днiв

В. 1-2 днi

Г. 3 тижнi
6.6.142.Лiмфаденопатiя при аденовiруснiй iнфекцiї:

А. обумовлена лiмфотропнiстю вiрусу

Б. активацiєю бактерiальної ендогенної iнфекцiї

В. мiкстпатологiєю вiрусного генезу

Г. не буває
6.6.143.Аденовiрус проявляє тропнiсть до:

А. плазматичного епiтелiю

Б. лiмфоїдної тканини й епiтелiальних клiтин

В. ендотелiю стiнки кровоносних судин

Г. нервових клітин
6.6.144.Для фарингокон’юктивальної гарячки характерно:

А. Катаральний, плівчастий або фолікулярний кон’юктивіт;

Б. Фарингіт;

В. Трахеїт;

Г. Риніт.

Д.Лімфаденопатія.



5.3. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

  • Оволодіти методикою обстеження хворого на ГРВІ.

  • Провести курацію хворого на ГРВІ.

  • Провести диференціальну діагностику ГРВІ.

  • Скласти план лабораторного обстеження.

  • Інтерпретувати результати додаткового обстеження хворого на ГРВІ.

  • Розпізнати ускладнення ГРВІ.

  • Скласти план лікування хворого на ГРВІ.

  • Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.

  • Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „ГРВІ”.


5.4. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики гострих респіраторних вірусних інфекцій.



Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.

2.


Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на грип
Провести курацію

хворого


I. З‘ясувати скарги хворого.

II. З‘ясувати анамнез:

1. Анамнез хвороби

2. Анамнез життя

3. Епіданамнез

II. Провести об‘єктивне обстеження.


1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;
- шкіра, слизові ротоглотки;

2.Дихальна система


3. Нервова система


4. Травна система


Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації

- катаральний
Звернути увагу на початок хвороби; термін, послідовність виникнення, динаміку розвитку
Виявити перенесені хвороби та з’ясувати наявність хронічних захворювань серцево-судинної, дихальної систем, нирок, цукрового діабету, імунодефіциту.

Виявити дані стосовно реалізації повітряно-краплинного та фекально-орального (для адено-вірусної інфекції) механізму передачі, звернути увагу на епідемічну ситуацію щодо конкретної ГРВІ в даний час в місті, перебування хворого у місцях скупчення людей, вік, рід занять хворого.

Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології.

Звернути увагу на: незначний токсикоз при парагрипі, відсутність інтокси-каційного синдрому (у більшості випадків) при риновірусних захворюваннях, наявність більш вираженої інтоксикації у хворих на рино-синцитіальну та аденовірусну інфекцію.



  • Неяскрава гіперемія дужок і м’якого піднебіння - при парагрипі,

  • Наявність гранульозного фарингіту, риніту з вираженим ексудативним компонентом, нерізка місцева гіперемія, лімфаденопатія, кон’юнктивіт (фолікулярний плівчастий), нерідко однобічний - при аденовірусній інфекції.

  • Звернути увагу на блідість шкіри і слизових оболонок, акроціаноз, а в тяжких випадках –тотальний ціаноз при РС-інфекції.




  • Нежить, осиплість голосу, сухий гавкаючий кашель, круп у дітей, задишка з переважанням утруднення під час видоху – при парагрипі

  • Наявність надмірної носової секреції серозного або серозно-слизистого характеру - при риновірусній інфекції

  • Поєднання ринореї з ураженням нижніх дихальних шляхів у дітей, верхніх дихальних шляхів у дорослих, свистяче дихання, задишка експіраторного типу при ураженні бронхів і бронхіол, ослаблене або жорстке дихання на окремих ділянках, чергування емфізематозних ділянок і зон притуплення під час перкусії характерно для респіраторно-синцитіальної інфекції

  • Симптоми риніту, фарингіту, тонзиліту, трахеобронхіту – при аденовірусній інфекції.

Помірна загальна інтоксикація
Звернути увагу на помірну діарею і біль в надчеревній ділянці, гепатолієнальний синдром, що має місце при аденовірусній інфекції.




3.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.


3.R-графія ОГК
4.Експрес-діагностика

5.Вірусологічний метод

6. Серологічні методи:

РЗК,РГГА,РА,РН



Гемограма не має суттєвих змін, за виключенням деякого підвищення ШОЕ при аденовірусній інфекції
Відсутність значних змін при типовому перебігу

Призначається при виникненні

ускладнень

РІФ, ІФА - виявлення антигенів вірусу в мазках відбитках слизової оболонки носоглотки

Виділення вірусу із носоглотки

Призначаються в парних сироватках крові з інтервалом 10 діб ;наростання титру антитіл не менш як у 4 рази




5.5. Ситуаційні задачі другого рівня засвоєння (a=2)

Задача 1


Хлопчик 5 років захворів поступово. Захворювання розпочалось з слабкості, нездужання, підвищення температури до 37,8°С, осиплість голосу, гавкаючий кашель, закладеність носу. Під час огляду: температура 38,5°С, незначна гіперемія шкіри обличчя, неяскраву гіперемію дужок, м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, над легенями – дихання везикулярне з жорстким відтінком. ЧД 20 за 1 хв.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження

3.Лікування.


Ситуаційні задачі третього рівня засвоєння (a=3)
Задача 2

Карета швидкої допомоги приїхала на виклик. Хлопчик 5 років захворів поступово. Захворювання розпочалось з нездужання, підвищення температури до 37,8°С, осиплості голосу, гавкаючого кашлю, закладеність носу. Раптово вночі з’явилось відчуття нестачі повітря, шумне свистяче дихання з подовженим вдихом та участю допоміжної мускулатури, ЧД – 40 за 1 хвилину, парадоксальний пульс, неспокійний вираз обличчя, ціаноз носо-губного трикутника.

1.Сформулюйте попередній діагноз.

2.План обстеження.

3. Лікування.
Тести 3-го рівня a=3

Диференційна діагностика ГРВІ



Ознака


Грип


Парагрип


Аденовірусна хвороба

РС-інфекція


Риновірусне захворювання

Початок
















Провідна симптоматика
















Зовнішній вигляд
















Токсикоз
















Катаральні явища
















Головний біль
















Болі:

у очах


у м'язах
















Млявість, розбитість, адинамія
















Лихоманка
















Нежить
















Кашель
















Запаморочення, непритомність
















Блювота, нудота
















Ураження зіву
















Ураження слизистої оболонки носа, глотки
















Ураження дихальних шляхів
















Лімфаденіт
















Збільшення печінки
















Діарея
















Висип


















Література по темі заняття:
Основна:

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.

Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.241-258

Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.

В.И.Покровский,С.Г.Пак,Н.М.Брико,Б.К.Данилкин Инфекционные болезни и епидемиология-Москва,ГЗОТАР,2004.с.344-371.



Допоміжна:

Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.

Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.



6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Тематика УДРС та НДРС:

1). Гострий респіраторний дистрес-синдром.

2). Лікування гострої дихальної недостатності

3). Лікування набряку мозку.







База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка