Національна академія аграрних наук україни інститут біології тварин




Скачати 63.21 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір63.21 Kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН

Цикл наукових праць



на здобуття щорічної премії Президента України
для молодих вчених


особливості обміну речовин та розвиток їх порушень у високопродуктивних корів за різних періодів утримання та фізіологічних станів


Сімонов Маріан Романович - кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник лабораторії молекулярної біології та клінічної біохімії

Інституту біології тварин НААН

РЕФЕРАТ

2013
Актуальність теми. У всіх країнах із інтенсивним веденням молочного скотарства значною перешкодою на шляху збільшення продуктивності тварин є патології обміну речовин. Ці захворювання призводять до значних економічних збитків у тваринництві через недоотримання приплоду, молока, підвищення собівартості продукції та зниження рентабельності молочного тваринництва. Найбільш часто порушення обміну речовин реєструють в країнах з високорозвинутим молочним скотарством, зокрема в США, Канаді, Німеччині, Голландії, Данії (Левченко, 2002). У господарствах з відносно правильним підходом до ведення тваринництва (годівля, зоогігієна, своєчасна профілактика захворювань) тільки близько 60 % корів після отелення були повністю здоровими. Серед найбільш частих захворювань можна виділити кетоз, молочну лихоманку (родовий парез), дисплазію сичуга, ацидоз, мастит, ендометрит та ламініт. Перші чотири захворювання викликають найбільші проблеми у високопродуктивних стадах, оскільки вони є зумовленими порушеннями обміну речовин у корів у перехідний період. Причини масового прояву цих захворювань пов’язані з порушенням обміну речовин при недотриманні технології утримання, ветеринарно-санітарних вимог, неповноцінній годівлі та ін. Особливе значення має правильне й достатнє забезпечення високопродуктивних корів поживними речовинами в перший період лактації, оскільки у них обмін речовин протікає інтенсивніше, тому забезпечення високого рівня метаболічних процесів в їх організмі неможливо без організації повноцінної годівлі в різні фізіологічні періоди (Кондрахін І.П., 1999, Левченко В. І., 2003).

Останнім часом спостерігається підйом вітчизняного тваринництва, і черга почала доходити до самого складного – молочного скотарства. Реконструюють старі ферми і будують нові. В результаті цієї роботи у багатьох господарствах створюються високопродуктивні стада чорно-рябої голштинізованої худоби (Левченко В.І., 2009). З-за кордону завозять дорогу племінну худобу, яка потенційно здатна давати 9-10 тис. кг молока, хоча стада з продуктивністю 8 тис. кг молока за лактацію і більше існували на нашій території і раніше на місцевому породному складі. Деякі керівники сільськогосподарських підприємств, побувавши в європейських країнах з розвиненим скотарством, побачили там високопродуктивних тварин, яких утримують в хороших корівниках з високим рівнем механізації. При цьому складається хибна думка, що купивши високопродуктивних тварин, від них можна отримати гарне потомство, і взагалі, витративши досить пристойні гроші, можна відкупитися від більшості проблем. На жаль, з покупкою високопродуктивних тварин будуть придбані нові проблеми. Коли бачать високопродуктивні стада, то майже завжди непоміченими залишаються ті знання, які призводять до високих результатів.

Виходячи з вищевказаного актуальним є вивчення етіологічних та патогенетичних механізмів розвитку патологій обміну речовин у високопродуктивних корів. Крім цього особливе значення має детальне вивчення змін обміну речовин у високопродуктивних молочних корів, залежно від фізіологічного стану та періоду утримання, що дозволить уточнити фізіологічні ліміти біохімічних показників крові та створити основу для розробки інформативних діагностичних тестів патології обміну речовин.



Мета і завдання дослідження. Метою циклу проведених досліджень було вивчення етіологічних та патогенетичних механізмів розвитку патології обміну речовин у високопродуктивних молочних корів, які утримуються в господарствах Львівської, Рівенської, Волинської, Хмельницької, Вінницької та Кіровоградської областей.

З метою з’ясування напруженості компенсаторних механізмів обміну речовин під час критичних фізіологічних періодів (3 тижні до отелення, 2 - 3 тижні після отелення, пік лактації, кінець лактації) у високопродуктивних молочних корів, було проведено серію досліджень показників вуглеводного, білкового, мінерального обмінів та гормонального статусу.


Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених комплексних досліджень отримано нові дані вуглеводного, білкового, мінерального обмінів та змін у гормональному статусі та антиоксидантній системі у клінічно-здорових високопродуктивних молочних корів, які знаходились на різних фазах лактації у зимово-стійловий та літньо-пасовищний періоди, а також хворих на кетоз. Отримані результати змін показників вуглеводного обміну свідчать про напруженість компенсаторних механізмів організму молочних корів після отелення та на піку лактації, спрямованих на вирівнювання дефіциту обмінної енергії, що виражається у збільшенні синтезу кортизолу, який посилює глюконеогенез та зниженні інсуліну.

Комплексне дослідження вмісту гормонів у плазмі крові (інсулін, кортизол, пролактин, окситоцин, тиреотропний гормон, трийодтиронін, тироксин, кальцитонін, паратгормон) дозволило встановити шляхи перерозподілу обмінної енергії при формуванні лактаційної домінанти. Зокрема, було встановлено, що у перші тижні лактації у плазмі крові високопродуктивних молочних корів зростає вміст пролактину, окситоцину, кортизолу, тиреотропного гормону та паратгормону. Водночас вміст гормонів у крові, які синтезує щитоподібна залоза (трийодтиронін, тироксин, кальцитонін) був низьким. На піку та у кінці лактації відбувається зростання активності гіпофізу та щитоподібної залози. У літньо-пасовищний період утримання, порівняно із зимово-стійловим встановлено вірогідно вищі показники трийодтироніну, тироксину та кальцитоніну.

Вперше було встановлено амінокислотний склад плазми крові здорових та хворих на кетоз корів. Зокрема, у плазмі крові клінічно-здорових молочних корів із чотирнадцяти глікогенних амінокислот після отелення було встановлено вірогідне зростання вмісту восьми (аланіну, аргініну, валіну, гістидину, гліцину, проліну, серину та треоніну). При цьому, вміст ще двох глікогенних амінокислот (аспартат та метіонін) мав тенденцію до зростання. У плазмі крові хворих на кетоз корів відбувається зростання вмісту кетогенних амінокислот, зниження вмісту глікогенних амінокислот та амінокислот з розгалуженими ланцюгами. Водночас зростання вмісту метіоніну і таурину та зниження аргініну, гістидину, гліцину, проліну, цистеїну та цитруліну є одним із проявів посилення компенсаторних механізмів, які знижують згубний вплив продуктів перекисного окиснення ліпідів на організм.

Проведені дослідження дозволили встановити, що у частини високопродуктивних молочних корів кетоз перебігає разом із іншими патологіями, зокрема гепатозом, дисфункцією яєчників, ендометритом, пододерматитом, гіпофункцією щитоподібної залози та вторинною остеодистрофією.



Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень вивчено механізми розвитку патології обміну речовин у високопродуктивних молочних корів, які утримуються в господарствах Львівської, Рівенської, Волинської, Хмельницької, Вінницької та Кіровоградської областей. Отримані результати можуть служити підґрунтям для розробки інформативних діагностичних тестів та ефективних методів корекції патології обміну речовин. Отриманий експериментальний матеріал дозволив уточнити фізіологічні межі деяких біохімічних показників крові високопродуктивних молочних корів та встановити залежність їх коливань від фази лактації та періоду утримання. Зокрема, були уточнені фізіологічні коливання деяких показників вуглеводного (глюкоза, піровиноградна кислота, інсулін, кортизол), білкового (загальний білок, білкові фракції, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, сечовина), мінерального обмінів (загальний кальцій, неорганічний фосфор, кальцитонін, паратгормон), гормонального статусу (інсулін, кортизол, паратгормон, кальцитонін, тиреотропний гормон, трийодтиронін, тироксин, окситоцин, пролактин) та активності антиоксидантної системи (глутатіонпероксидаза, супероксиддисмутаза, ТБК-активні продукти, дієнові кон’югати, гідроперекисі ліпідів). Вперше було встановлено амінокислотний склад плазми крові здорових та хворих на кетоз корів.

Проведений комплекс експериментальних досліджень дозволив з’ясувати напруженість компенсаторних механізмів обміну речовин під час критичних фізіологічних періодів (3 тижні до отелення, 2 тижні після отелення, пік лактації, кінець лактації) у високопродуктивних молочних корів.

Отриманий експериментальний матеріал увійшов до довідника (Лабораторні методи досліджень у біології тваринництві та ветеринарній медицині [Текст] : довідник / В. В. Влізло, Р. С. Федорук, І. Б. Ратич та ін..; За ред.. В.В. Влізла. – Львів: СПОЛОМ, 2012. – 764 с.).
Результати досліджень за темою наукової роботи знайшли відображення у видрукуваних самостійно та у співавторстві довіднику (1) та статтях (17).

Кандидат ветеринарних наук,

старший науковий співробітник

Лабораторії молекулярної біології



та клінічної біохімії

Інституту біології тварин НААН Сімонов М.Р.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка