Наказ №286 м. Київ Про удосконалення дермато- венерологічної допомоги населенню України




Сторінка1/8
Дата конвертації19.04.2016
Розмір1.47 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ №286
м. Київ
Про удосконалення дермато-

венерологічної допомоги

населенню України

З метою поліпшення якості та ефективності надання медичної допомоги хворим з дерматовенерологічною патологією, подальшого розвитку та удосконалення діяльності дерматовенерологічної служби



Н А К А З У Ю:
1. Затвердити:

1.1. Методики діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом (Додається).

1.2. Стандарти діагностики та лікування хвороб, які передаються статевим шляхом та хвороб шкіри (Додається).

1.3. Інструкцію з профілактики трансфузійного сифілісу в роботі станцій, відділень переливання крові та шкірно-венерологічних диспансерів, лікувально-профілактичних закладів (Додається).

1.4. Примірне положення про головного позаштатного спеціаліста зі спеціальності “дерматовенерологія” Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Севасастопольської міської, Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій (Додається).

1.5. Примірне положення про шкірно-венерологічний диспансер (Додається).

1.6. Інструктивно-методичну вказівку по виявленню інфекцій, які передаються статевим шляхом у хворих з запальними процесами сечостатевої сфери (Додається).

1.7. Примірне положення про лікаря-дерматовенеролога (Додається).

1.8. Перелік заходів у мережі лікувально-профілактичних закладів з виявлення інфекцій, які передаються статевим шляхом (Додається).


  1. Директору Департаменту організації медичної допомоги населенню МОЗ України Ждановій М.П. активізувати роботу щодо організаційно-методичного забезпечення діяльності дерматовенерологічної служби з обов’язковою оцінкою результатів діяльності під час виїздів в регіони України.

3. Начальнику Центру медичної статистики МОЗ України Голубчикову М.В. протягом 2003 року доопрацювати облікові статистичні форми та привести їх у повну відповідність до МКХ – 10.

4. Начальнику Управління освіти та науки Волосовцю О.П.:

4.1. Забезпечити щороку обсяги підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів дерматовенерологічної служби відповідно до потреб галузі.

4.2. З залученням Інституту дерматології та венерології АМН України (за згодою) розробити програму впровадження сучасної лабораторної діагностики інфекцій, які передаються статевим шляхом та підготовки кадрів лікарів-лаборантів.

5. Наказ МОЗ УРСР від 29.12.77 №701 “О порядке принудительного обследования и принудительного лечения больных венерическими болезнями, уклоняющихся от лечения”, наказ МОЗ УРСР від 22.11.86 №596 “О мерах по организации борьбы с хламидийными, микоплазменными и урогенитальными вирусными инфекциями” та Інструкцію по лікуванню та профілактиці сифілісу і гонореї, затверджену МОЗ України від 06.10.1995 року, вважати такими, що втратили чинність.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Білого В.Я.




Міністр А.В.Підаєв


Заступник Міністра

В.Я.Білий






Директор Департаменту організації

медичної допомоги населенню


М.П.Жданова








Директор Департаменту державного

санітарно-епідеміологічного нагляду


С.П.Бережнов








Директор Департаменту

економіки і фінансів


Л.І.Карамушка








Начальник Управління

освіти і науки



О.П.Волосовець






Начальник Управління медичних

кадрів та державної служби


Ю.В.Мельник








Начальник Центру

медичної статистики


М.В.Голубчиков








Начальник Юридичного управління

Д.В.Алешко






Начальник Управління справами

М.М.Корнієнко






Реєстр розсилки:

УОЗ – 27

ДОМДН – 3

До справи – 3
Лупей-Ткач

253 49 24



Затверджено


Наказ МОЗ України

від__________ №_____



Методики діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом



СИФІЛІС

(випадки, передбачені шифрами А.50-А.64 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).

Сифіліс — це інфекція, викликана Treponema pallidum, що характеризується ураженням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, кісток та нервової системи, має хвилеподібний перебіг зі зміною періодів загострення прихованими періодами.
1. Природжений сифіліс

(випадки, передбачені шифром А.50 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).
Інфекція, викликана Treponema pallidum, при якій зараження відбувається внутрішньоутробно від хворої на сифіліс матері; збудник проникає в організм плода через плаценту, починаючи з 10 тижня вагітності, трьома шляхами: через пуповинну вену, через лімфатичні щілини пуповинних судин, через пошкоджену плаценту з током крові матері.
Клінічна характеристика

Розрізняють:

  • ранній природжений сифіліс — будь-який природжений сифілітичний стан, уточнений як ранній або як прояв у віці до 2-х років (характерний висип на шкірі і слизових оболонках: дифузна папульозна інфільтрація, сифілітична пухирчатка, сифілітичний риніт, остеохондропатія, ураження печінки, селезін­ки — гепатоспленомегалія; сифілітична пневмонія, офтальмопатія);

  • пізній природжений сифіліс — будь-який природжений сифілітичний стан, визначений як пізній або як прояв через два і більше років після народження (паренхіматозний кератит, специфічний лабіринтит, зуби Гетчінсона, «шабле­подібні» гомілки, «готичне» тверде піднебіння, сідлоподібний ніс, інфантиль­ний мізинець, відсутність мечеподібного відростка грудини та ін.). Періоди клінічних проявів змінюються на латентні періоди.



Лабораторні критерії діагнозу:

  • виявлення збудника в клінічних зразках (тканинна рідина з елементів клініч­них проявів на шкірі та слизових оболонках, амніотична рідина, плацента, пупочний канатик, уражені органи і тканини, трупний матеріал) при мікроскопії в темному полі або

  • виявлення антигену збудника методом прямої імунофлуоресценції в клінічних зразках або

  • виявлення нуклеїнової кислоти Treponema pallidum методом полімеразної ланцюгової реакції або

  • наявність позитивних стандартних серологічних реакцій (КСР) при дослідженні сироватки крові. Ступінь позитивності визначається від слабкопозитивної (2+) до позитивної (3+, 4+) з визначенням титрів (1:5-1:10-1:20-1:40 і т.д.); оцінка результатів проводиться з урахуванням пасивного імунітету дитини та результатів серологічного дослідження матері (для постановки діагнозу раннього природженого сифілісу без клінічних проявів титр антитіл в сироватці крові дитини не повинен бути нижчим за титр антитіл в сироватці крові матері), або

  • наявність позитивних специфічних серологічних реакцій (реакції імунофлуо-ресценціі: РІФ-200, РІФ-АБС) при дослідженні сироватки крові або спинномозкової рідини, або

  • наявність позитивних трепонемних реакцій (КСР з трепонемним антигеном, РІФ, реакції іммобілізації блідих трепонем — РІБТ) при дослідженні сироватки крові або спинномозкової рідини, або

  • наявність позитивних результатів імуноферментного аналізу (ІФА) при дослідженні сироватки крові або спинномозкової рідини, або

  • визначення ІgG та ІgМ в сироватці крові методом реакції імунофлуоресценції або ІФА (використовується для диференційної діагностики набутого та природженого сифілісу, наявність специфічних імуноглобулінів ІgМ є підставою для встановлення діагнозу природженого сифілісу).


2. Ранній сифіліс

(випадки, передбачені шифром А.51 “Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я” Х перегляду).
2.1. Первинний сифіліс

(випадки, передбачені шифрами А.51.0.А51.1,А51.2 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).
Клінічна характеристика

Стадія інфекції, викликаної Treponema pallidum, що характеризується наявністю твердого шанкру (одного і більше) та збільшенням регіонарних лімфатичних вузлів.



Лабораторні критерії діагнозу:

  • виявлення збудника в клінічних зразках (тканинна рідина з поверхні шанкру, пунктат лімфатичних вузлів) при мікроскопії в темному полі, або

  • виявлення антигену збудника методом прямої імунофлуоресценції в клінічних зразках, або

  • виявлення нуклеїнової кислоти Treponema pallidum методом полімеразної ланцюгової реакції, або

  • наявність позитивних стандартних серологічних реакцій (КСР) при дослідженні сироватки крові. Ступінь позитивності визначається від слабкопозитивної (2+) до позитивної (3+, 4+) з визначенням титрів (1:5-1:10-1:20-1:40 і т.д.)*, або

  • наявність позитивних специфічних серологічних реакцій (реакції імунофлуо­ресценції: РІФ-200, РІФ-АБС) при дослідженні сироватки крові, або

  • наявність позитивних результатів імуноферментного аналізу (ІФА) при дослідженні сироватки крові, або

  • визначення ІgG та ІgМ в сироватці крові методом реакції імунофлуоресценції або ІФА.

Примітка:

* при відсутності даних конфронтації (джерело зараження та статеві контакти хворого на сифіліс ) для верифікації діагнозу обов'язково повторне дослідження на КСР та ІФА.


2.2. Вторинний сифіліс

(випадки, передбачені шифрами А.51.3, А51.4 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).
Клінічна характеристика

Стадія інфекції, викликаної Treponema pallidum, що характеризується локалізованим або дифузним ураженням шкіри та слизових оболонок, часто з генералізованою лімфаденопатією, іноді ураженням нервової системи, органу зору; може зберігатись твердий шанкр або його залишки.



  • виявлення збудника в клінічних зразках (тканинна рідина з поверхні шанкру, пунктат лімфатичних вузлів) при мікроскопії в темному полі, або

  • виявлення антигену збудника методом прямої імунофлуоресценції в клінічних зразках, або

  • виявлення нуклеїнової кислоти Тгероnеmа раllіdum методом полімеразної ланцюгової реакції, або

  • наявність позитивних стандартних серологічних реакцій (КСР) при дослідженні сироватки крові. Ступінь позитивності визначається від слабкопозитивної (2+) до позитивної (3+, 4+) з визначенням титрів (1:5-1:10 -1:20-1:40 і т.д.)*, або

  • наявність позитивних специфічних серологічних реакцій (реакції імунофлуо­ресценції: РІФ-200, РІФ-АБС) при дослідженні сироватки крові, або

  • наявність позитивних результатів імуноферментного аналізу (ІФА) при дослідженні сироватки крові, та

  • визначення ІgG та ІgМ в сироватці крові методом реакції імунофлуоресценції або ІФА.

Примітка:

* при відсутності даних конфронтації (джерело зараження та статеві контакти хворого на сифіліс) для верифікації діагнозу обов'язкове повторне дослідження на КСР та ІФА.


2.3. Ранній сифіліс, латентний (прихований)

(випадки, передбачені шифром А.51.5 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).
Клінічна характеристика

Стадія захворювання, викликаного Treponema pallidum, що характеризується персистенцією інфекції в організмі хворої людини при відсутності клінічних проявів ураження шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів та позитивними серологічними реакціями, менше 2-х років після зараження.



Лабораторні критерії діагнозу:

  • наявність позитивних стандартних серологічних реакцій (КСР) при дослідженні сироватки крові. Ступінь позитивності визначається від слабкопозитивної (2+) до позитивної (3+, 4+) з визначенням титрів (1:5-1:10 -1:20-1:40 і т.д.)*, або

  • наявність позитивних специфічних серологічних реакцій (реакції імунофлюоресценції: РІФ-200, РІФ-АБС) при дослідженні сироватки крові**, або

  • наявність позитивних трепонемних реакцій (КСР з трепонемним антигеном, РІФ, реакції іммобілізації блідих трепонем — РІБТ) при дослідженні сироватки крові, та

  • наявність позитивних результатів імуноферментного аналізу (ІФА) при дослід­женні сироватки крові.

Примітки:

* для виключення хибнопозитивних результатів КСР, обумовлених іншими захворюваннями та станами, обов'язкове консультування пацієнта спеціалістами, клініко-діагностичне лабораторне обстеження.

** в лікувально-профілактичних закладах, де відсутня можливість постановки РІФ, РІБТ і при неможли­вості відіслати сироватку в сусідні заклади, допускається постановка діагнозу при триразових позитивних результатах КСР, з урахуванням даних анамнезу і конфронтації.

3. Пізній сифіліс

(випадки, передбачені шифром А. 52 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).

Клінічна характеристика

Клінічні прояви пізнього сифілісу, крім нейросифілісу, можуть включати запальні ураження серцево-судинної системи, шкіри і кісток; рідко зустрічаються ураження інших систем (верхніх та нижніх дихальних шляхів, рота, очей, органів черевної порожнини, репродуктивних органів, лімфатичних вузлів, скелетних м'язів). Пізній сифіліс також може діагностуватись як безсимптомний (латентний) після 2-х і більше років після зараження.



Лабораторні критерії діагнозу:

  • наявність позитивних стандартних серологічних реакцій (КСР) при дослідженні сироватки крові або спинномозкової рідини. Ступінь позитивності визначається від слабкопозитивної (2+) до позитивної (3+, 4+) з визначенням титрів (1:5-1:10-1:20-1:40 і т.д.)*, або

  • наявність позитивних специфічних серологічних реакцій (реакції імуно-флуоресценції: РІФ-200, РІФ-АБС) при дослідженні сироватки крові або спин­номозкової рідини **, або

  • наявність позитивних трепонемних реакцій (КСР з трепонемним антигеном, РІФ, реакції іммобілізації блідих трепонем — РІБТ) при дослідженні сироватки крові або спинномозкової рідини **, та

  • наявність позитивних результатів імуноферментного аналізу (ІФА) при дослідженні сироватки крові.

Примітки:

* для виключення хибнопозитивних результатів КСР, обумовлених іншими захворюваннями та станами, обов'язкове консультування пацієнта спеціалістами, клініко-діагностичне лабораторне обстеження.

** в лікувально-профілактичних закладах, де відсутня можливість постановки РІФ, РІБТ і при неможли­вості відіслати сироватку в сусідні заклади, допускається постановка діагнозу при триразових пози­тивних результатах КСР, з урахуванням даних анамнезу і конфронтації.

4. Латентний сифіліс не уточнений як ранній або пізній

(випадки, передбачені шифром А.53.0 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).
Коротка клінічна характеристика

Стадія захворювання, викликаного Тгероnеmа раllіdum, що характеризується відсутністю клінічних проявів, позитивними серологічними реакціями та невизначеним терміном зараження.



Лабораторні критерії діагнозу:

  • наявність позитивних стандартних серологічних реакцій (КСР) при дослідженні сироватки крові або спинномозкової рідини. Ступінь позитивності визначаєть­ся від слабкопозитивної (2+) до позитивної (3+, 4+) з визначенням титрів (1:5-1:10-1:20-1:40 і т.д.)*, або

  • наявність позитивних специфічних серологічних реакцій (реакції імунофлуо-ресценції: РІФ-200, РІФ-АБС) при дослідженні сироватки крові або спинномоз­кової рідини **, або

  • наявність позитивних трепонемних реакцій (КСР з трепонемним антигеном, РІФ, реакції іммобілізації блідих трепонем — РІБТ) при дослідженні сироватки крові або спинномозкової рідини **, та

  • наявність позитивних результатів імуноферментного аналізу (ІФА) при дослід­женні сироватки крові.

Примітки:

* для виключення хибнопозитивних результатів КСР, обумовлених іншими захворюваннями та станами, обов'язкове консультування пацієнта спеціалістами, клініко-діагностичне лабораторне обстеження.

**в лікувально-профілактичних закладах, де відсутня можливість постановки РІФ, РІБТ і при неможли­вості відіслати сироватку в сусідні заклади, допускається постановка діагнозу при триразових позитивних результатах КСР, з урахуванням даних анамнезу і конфронтації.

  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка