Навчально-методичний посібник для очного та дистанційного навчання провізорів-інтернів Запоріжжя 2012




Сторінка6/11
Дата конвертації15.04.2016
Розмір2.6 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
ТЕМА № 9

КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ
Вступ.

Антациди – ліки, які зменшують кислотність шлункового вмісту за рахунок хімічної взаємодії з соляною кислотою в порожнині шлунку.

Антациди спроможні абсорбувати пепсин, крім того, підвищення рН гальмує конвертацію пепсиногена в пепсин. Ці ліки мало впливають на нічну продукцію кислоти, навіть якщо їх призначають перед сном.

Антациди поділяють на антациди, що всмоктуються (системні, розчинні) і не всмоктуються (несистемні, нерозчинні). До розчинних антацидів відносять натрія гідрокарбонат, до нерозчинний – кальція карбонат, магнія оксид, магнія гідроксид, магнія карбонат, алюмінію гідроксид, алюмінію фосфат.

Згідно сучасних рекомендацій застосування розчинних антацидів є небажанним. Нерозчинні антациди не повинні застосовуватися при порушенні функції нирок, хворобі Альцгеймера. Антациди, що містять алюміній, протипоказані під час вагітності.

Антациди впливають на всмоктування більшості ліків. Так, тетрацикліни з антацидами утворюють комплекси, які практично не всмоктуються. Підвищення рН шлунку веде до зниження всмоктування слабких кислот (дигоксин, фенітоїн, хлорпромазин, ізоніазид). Також антациди внаслідок збільшення рН сечі спроможні впливати на елімінацію деяких ліків (прискорення екскреції саліцилатів, гальмування екскреції амфетамінів).

Антациди зменшують всмоктування антагоністів Н2-гістамінових рецепторів, тому ці ліки повинні призначатися з інтервалом мінімім 2 години. Антациди зменшують всмоктування непрямих антикоагулянтів, деяких сульфаніламідів, саліцилатів, інгібіторів протонної помпи, фторхінолонів, макролідів, протигрибкових ліків, протипротозойних ліків, противірусних ліків, протитуберкульозних ліків, серцевих глікозидів, інгібіторів АПФ, протиепілептичних ліків, нейролептиків, НПЗЗ.

Активний вплив на моторику ШКТ спроможні завдавати декілька груп ліків: прокінетики, проносні ліки, жовчогінні ліки, комбіновані ферментні препарати і деякі інші. Прокінетики (домперидон, метоклопрамід) мають лікувальний ефект при порушенні моторіки ШКТ, переважно його верхніх відділів, а також цетральний протиблювотний ефект.

Прокінетики є специфічними антагоністами дофамінових рецепторів. Вони пригнічують хеморецептори тригерної зони мозоку, зменшують чутливість вісцеральних нервів, що передають імпульси від пілоричного відділу шлунку і дванадцятипалої кишки до блювотного центру. Через гіпоталамус і парасимпатичні нерви впливають на тонус і моторику ШКТ. Метоклопрамід частково блокує серотонінові (5-НТ3) рецептори. Домперидон переважно має периферичну дію.

Ліки, що регулюють моторику ШКТ, попереджують печію, гикавку, аерофагію, відрижку, нудоту, блювоту, дискомфорт у епігастрії, шлунково-стравохідний рефлюкс. Вони підвищують тонус гладеньких м’язів шлунку та дванадцятипалої кишки шляхом послаблення сфінктеру воротара шлунку. Вони зменшують спазм сфінктеру Оді, нормалізують моторику жовчного міхура.

Прокінетики з групи дофамінових рецепторів протипоказані при кровотечі з ШКТ, перфорації шлунку або дванадцятипалої кишки, механічній непрохідності кишківника, епілепсії, хворобі Паркінсона та інших екстрапірамідних розладах, глаукомі, феохромоцитомі, пролактин-секретуючій пухлині гіпофізу, гіперпролактинемії, вагітності, лактації, у дітей до 1 року життя, при підвищенній чутливості до ліків цієї групи.

Метоклопрамід посилює всмоктування ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу, етанолу, діазепаму, леводопи, ампіциліну, тетрацикліну, проранололу. Вони послаблюють всмоктування дигоксину. Нейролептики підвищують ризик виникнення екстрапірамідних розладів під впливом метклопраміда. Антисекреторні ліки та антациди знижують біодоступність домперидона, а М-холінолітики – зменшують його вплив на евакуаторну функцію шлунку і перистальтику кишківника.

Блокатори H2-гістамінових рецепторів – клас антисекреторних засобів, механізм яких заснований на конкурентному пригніченні рецепторів гістаміну парієтальними клітинами.

Мехізм дії блокаторів H2-гістамінових рецепторів заснований на ліквідації ефекту гістаміну при конкуренції з ним на рівні H2-гістамінових рецепторів клітини. Блокатори H2-гістамінових рецепторів активують рецептори і викликають формування вторинних месенджерів.

Блокатори H2-гістамінових рецепторів протипоказані при відомій гіперчутливості до данної групи ліків, вагітності та лактації.

Вони застосовуються обережно у дітей до 12 років, при захворюваннях печінки і нирок. Хворим після 75 років необхідно корегувати дозу.

Взаємодії блокаторів H2-гістамінових рецепторів описані з цілим рядом ліків:


    • наркотичні анальгетики (пригнічення метаболізму, підвищення плазмових концентрацій);

    • анксиолітики та снодійні (пригнічення метаболізму бензодіазепінів, підвищення плазмових концентрацій);

    • антиаритмічні (підвищення плазмових концентрацій аміодарона, прокаїнаміда);

    • макроліди (підвищення плазмових концентрацій еритроміцина з підвищенням ризику токсичності);

    • нейролептики (може посилюватися дія клозапіну, хлорпромазину).

Інгібітори протонової помпи клас антисекреторних ліків, які утворюють ковалентні зв’язки з молекулою (Н+,К+)-АТФ-ази парієтальної клітини, що приводить до призупинення переносу йонів гідрогену у просвіт залоз шлунку. Інгібітори протонової помпи мають самий потужний антисекреторний ефект.

Інгібітори протонової помпи накопичуються в кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин, де вони перетворюються в кативну форму і утворюють ковалентні зв’язки з молекулою (Н+,К+)-АТФ-ази парієтальної клітини

Інгібітори протонової помпи протипоказані при вагітності, гіперчутливості до цього класу ліків, лактації, дітям до 14 років.

Взаємодії інгібітори протонової помпи описані з цілим рядом ліків:



    • кетоконазол, інтраконазол (зменшення всмоктування протигрибкових ліків);

    • фенітоїн (підвищення концентрації в крові та посилення ефектів фенітоїна під впливом омепразола);

    • пероральні антикоагулянти (підвищення концентрації в крові та посилення ефектів антикоагулянтів під впливом омепразола);

    • діазепам (пригнічення метаболізму діазепаму під впливом омепразола);

    • дигоксин (можливо підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові);

    • пероральні контрацептиви, теофілін (можливо прискорення метаболізму під впливом лансопразола).

В роботі органів ШКТ важливе значення мають ферменти, які беруть участь у травленні на різних рівнях (шлунок, тонкий кишківник).

До препаратів ферментів шлунку відносять сік шлунковий натуральний, пепсиділ, абомін.

До ферментів підшлункової залози відносять панкреатин (містить трипсин і амілазу), інші ліки, що містять трипсин і протеазу, а також амілазу і ліпазу.

Ферменти шлунку беруть участь у протеолізі протеїнів їжі до рівня полі пептидів, частково амінокислот.

Трипсин і протеаза ферментів підшлункової залози розчинюють білки з утворенням поліпептидів і вільних амінокислот, амілаза гідролізує крохмаль (в умовах лужної фосфатази при участі нормальної флори кишковника), ліпаза розщеплює нейтральні ліпіди до гліцерину і жирних кислот.

До протипоказань ферментів відносять індивідуальну непереносимість, вік до 1 року. Використання панкреатину під час вагітності та лактації.

Пепсин руйнується під впливом спирту, луг (антацидів), таніну.

Панкреатин може знижувати всмоктування препаратів заліза. Антациди, які містять карбонат кальцію або магнію гідроксид, можуть знижувати ефективність панкреатину.

Холелітичні ліки включають похідні дезоксихолевої кислоти (хенодезоксихолева кислота (ХДХК), уродезоксихолева кислота (УДХК), які застосовують з метою зменшення виникнення та розчеплення холестеринових конкрементів у жовчних шляхах.

ХДХК і УДХК пригнічують мікросомальний фермент – 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензим А (ГМГ-КоА)-редуктаза, внаслідок чого в печінці гальмується синтез холестерину і пригнічується його всмоктування в кишкивнику. У жовчі вони підвищують розчинність холестерину, підвищують вміст кон’югованих жовчних кислот, пригнічують всмоктування ліпідів, стимулюють виведення токсичних жовчних кислот. В результаті літогений індекс жовчі знижується, холестерин мобілізується з конкрементів і холестеринові камені поступово розчинюються.

Крім того, ХДХК і УДХК мають холеретичну дію, чим збільшують об’єм секретуємої жовчі.

Похідні дезоксихолевої кислоти протипоказані при рентгенпозитивних конкрементах, цирозі печінки, запаленні жовчного міхура і жовчних протоків, емпіємі жовчного міхура, повній або частковій обструкції жовчних шляхів і частих коліках, ентеритах і колітах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, недостатності печінки і нирок, під час вагітності та лактації, підвищеній чутливості.

Холестирамін, колестипол і антациди, що вміщують гідроксид алюмінію, зв’язують кислоти жовчі, знижують всмоктування і ефективність ХДХК і УДХК. Похідні дезоксихолевої кислоти посилюють дію гіпокглікемічних ліків, підвищують абсорбцію циклоспорину.

Ліки, що підвищують вміст холестерину у жовчі (естрогени, фібрати) можуть знижувати ефективність ХДХК і УДХК.



І. Питання для самопідготовки і контролю вихідного рівня знань.

1. Етіологія, патогенез, клінічна картина та методи діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, синдром функціональної диспепсії, гастроезофагальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).

2 Закрепи: причини виникнення, механізм розвитку, лікування.

3. Діарея. Механізм розвитку, клінічна картина, фармакотерапії.

4. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, що застосовуються в гастроентерології (фармакодинаміка, фармакокінетика, взаємодія з іншими препаратами, побічні ефекти, методи їх прогнозування і профілактики):


  • Антациди;

  • Селективні М-холінолітіки;

  • Н2-гістамінові блокатори;

  • Протихелікобактерні засоби;

  • Засоби, що впливають на моторну функцію стравоходу, шлунку і 12-палої кишки;

  • Симптоматичні протидіарейні засоби;

  • Засоби для лікування закрепів.

5. Етіологія, патогенез, клінічна картина та методи діагностики захворювань печінки і жовчовивідних шляхів: хронічний гепатит, цироз печінки, хронічний холецистит, жовчокам’яна хвороба.

6. Етіологія, патогенез, клінічна картина та методи діагностики хронічного панкреатиту. Напрями лікарської терапії.

7. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, які застосовують при захворюваннях печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози (фармакодинаміка, фармакокінетика, взаємодія з іншими препаратами, побічні ефекти, методи їх прогнозування і профілактики):


  • Глюкокортикоїди;

  • Гепатопротектори;

  • Цитостатики;

  • Вітаміни;

  • Жовчогінні препарати (холеретики, холекінетики);

  • Ферментні препарати.

8. Вплив функціонального стану печінки на клінічну ефективність лікарських препаратів.

9. Лікарські форми препаратів для хворих з патологією шлунково-кишкового тракту. Правила їх раціонального застосування.

10. Рецептурні і безрецептурні ліки, що застосовуються при захворюваннях органів травлення.

ІІ. Практична частина.

1. Ситуаційні задачі.

Завдання № 1.

В аптеку звернулася вагітна жінка з проханням відпустити денол і тетрациклін для лікування ерозійного гастриту, асоційованого з Helicobacter pylori. Ваша тактика.



Завдання № 2.

З нижче наведених схем лікування виберіть найбільш ефективну для проведення ерадикаційної терапії Helicobacter pylori:



  • Омепразол по 20 мг 2 рази на день, метронідазол по 125 мг 4 рази на день, кларітроміцин по 1000 мг 2 рази на день.

  • Пантопразол по 40 мг 2 рази на день, метронідазол по 500 мг 2 рази на день, ампіцилін по 500 мг 2 рази на день.

  • Омепразол по 20 мг 2 рази на день, метронідазол по 500 мг 2 рази на день, амоксициллін 1000 мг 2 рази на день.

Відповідь обґрунтуйте.

Завдання № 3.

В аптеку звернулась хвора із загостренням виразкової хвороби 12-палої кишки. З анамнезу Ви встановили, що вона регулярно приймає індометацин. Ваші рекомендації щодо тактики лікування?


Завдання № 4.

В аптеку звернувся чоловік з проханням порекомендувати жовчогінний лікарський засіб для «сліпого» зондування. Ваші рекомендації. Як проводиться процедура «сліпого» зондування? Які показання і протипоказання?



Завдання № 5.

В аптеку звернувся хворий 29 років з печією, яка турбує його близько 2 місяців. Ваші рекомендації щодо діагностики і терапії в даному випадку?



Завдання № 6.

Хвора Л., 40 років, поступила у клініку зі скаргами на нападоподібні болі в лівому підребер'ї, які з'являються після порушення дієти. Біль носить оперезуючий характер, зменшується після застосування холоду на область підшлункової залози, супроводжується нудотою, блювотою, проноси зміняються закрепами, спостерігається загальна слабкість. Напади супроводжуються підвищенням амілази сечі, в крові – підвищення рівня лейкоцитів, прискорена ШОЕ. Поставте попередній діагноз. Які додаткові методи дослідження Ви рекомендуєте провести для уточнення діагнозу? Тактика лікування? Ваші рекомендації.



Завдання № 8.

В аптеку звернувся чоловік з проханням порекомендувати жовчогінний лікарський засіб для «сліпого» зондування. Ваші рекомендації. Як проводиться процедура «сліпого» зондування? Які показання і протипоказання?



  1. Аналіз листів лікарських призначень.

Проаналізуйте листи лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найбільш раціональну терапію. Якщо необхідно, проведіть корекцію терапії. Визначте вид комбінованої дії при сумісному застосуванні ЛЗ. Обґрунтуйте необхідність застосування у даного хворого тих препаратів, які Ви вирішили залишити в листі призначень. Чим можна, у разі потреби, замінити залишені Вами в листі призначень препарати? Проаналізуйте доцільність тієї або іншої комбінації ЛЗ. Визначте спосіб профілактики побічної дії лікарських препаратів.

  • Діагноз: Цироз печінки алкогольної етіології, активна фаза, прогресуючий перебіг, стадія компенсації.

1. Tab. Triamsinoloni 0,004

По 2 табл. 2 рази на день.

2. Sol. Thiamini bromidi 3% - 1 ml

По 1 в/м 1 раз на день.

3. Cap. “Essentiale”

По 2 капс. 3 рази на день.

4. Sol. Pyridoxini hydrochloridi 5% - 1 ml

По 1 мл в/м 2 рази на день.

6. Sol. Cyanocobalamini 0,01% - 1,0 ml

Вводити по 1,0 мл в/м 2 рази на день.

7. Tab. «Ursosan» 0,1

По 1 табл. 4 рази на день після їжі.

8. Sol. Kalii chloridi 4% - 50 ml

Вводити в/в крапельно в 40% розчину глюкози.

9. Sol. Glucosi 5% - 50 ml

Вводити в/в крапельно 2 рази на день.

10. Sol. Furosemidi 1% - 2 ml

По 2 мл 1 раз на день.



  • Діагноз: Хронічний алкогольний панкреатит. Фаза загострення з порушенням екскреторної функції підшлункової залози.

1. Sol. Promedoli 2% - 1 ml

По 1 мл 2 рази на день (при болях).

2. Sol. Natrii chloridi 0,9% - 400 ml

В/в крапельно 1 раз на добу.

3. Sol. Glucosi 5% - 200 ml

Вводити в/в крапельно 2 рази на добу.

4. Contrycal 10000 ED

Вводити по 25000 ОД в/в поволі.

5. Sol. Atropini sulfatis 0,1% - 1,0 ml

Вводити по 0,5 мл п/ш 1 раз на день.

6. Tab. No-spani 0,04

По 2 табл. 3 рази на добу.

7. Tab. Tetracyclini obductae 0,25

По 1 табл. 3-4 рази на день.

8. Sol. Papaverini hydrochloridi 2% - 2 ml

По 1 -2 мл п/ш.

9. Sol. Platyphyllini hydrotartratis 0,2% - 1 ml

По 1 мл в/м 2 рази на день.

10. Tab. “Mezim forte”

По 1 табл. 3 рази на день під час їжі.



  • Діагноз: Виразкова хвороба 12-палої кишки, активна фаза, середньої тяжкості. ІХС: Стенокардія напруги, ІІ-ФК.

1. Claritromycini 0,25

По 2 табл. 2 рази на день.

2. Tab. Omeprazoli 0,02

По 1 табл. 2 рази на день.

3. Tab. Metronidazoli 0,5

По 1 табл. 2 рази на добу.

4. Tab. Gastrozepini 0,025

По 1 табл. 2 рази на день.

5. Tab. Ranitidini 0,15

По 1 табл. 2 рази на день.

6. Tab. Corinfari 0,01

По 1 табл. 4 рази на день.

7. Tab. Nitrosorbidi 0,01

По 1 табл. 4 рази на день.

8. Almagel A 200,0

По 1 ложці 3 рази на день.

9. Sol. No-spani 2,0 ml

Вводити по 2,0 мл в/м 2 рази на день.

10. Dragee “Festal”

По 1 драже 3 рази на день.



  • Діагноз: Хронічний ерозивний гастрит, асоційований з Helicobacter pylori, період загострення. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії.

1. Tab. “De-nol”

По 1 табл. 4 рази на день.

2. Sol. Atropini sulfatis 0,1% - 1,0 ml

Вводити по 0,5 мл п/ш 1 раз на день.

3. Tab. Acidin-pepsini 0,5

По 1 табл. 2 рази на день.

4. Tab. Ampicillini 0,25

По 2 табл. 4 рази на день.

5. Tab. Metronidazoli 0,25

По 1 табл. 3 рази на добу.

6. Dragee “Festal”

По 1 драже 3 рази на день.

7. Tab. “Vicalinum”

По 1 табл. 3 рази на день після їжі.

8. Sol. Platyphyllini hydrotartratis 0,2% - 1 ml

По 1 мл в/м 2 рази на день.

9. Tab. Methacini 0,002

По 1 табл. 2 рази на день.

10. Tab. Claritromicyni 0,5

По 1 табл. 2 рази на день.



3. Контроль кінцевого рівня знань.

1. Принципи лікування і профілактики, ускладнення виразкової хвороби.

2. Фармацевтична опіка при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

4. Тести. Обгрунтуйте відповідь.

Тест № 1. Застосування мотіліума при хронічному гастриті є прикладом: 1. Замісної терапії.

2. Етіологічесної терапії.

3. Патогенетичної терапії.

4. Симптоматичної терапії.

5. Антиферментної терапії.

Тест № 2. Який головний принцип терапії хронічного гастриту типу А:

1. Повна замісна терапія (вітаміни, соляна кислота, ферменти).

2. Антибактеріальна терапія, спрямована проти Helicobacter pylori і купірування запалення.

3. Застосування засобів, що знижують кислотність, інгібіторів ферментів

4. Антиоксидантна терапія.

5. Антиангінальна терапія.

Тест № 3. Який головний принцип терапії хронічного гастриту типу В:

1. Повна замісна терапія (вітаміни, соляна кислота, ферменти).

2. Антибактеріальна терапія, спрямована проти Helicobacter pylori і купірування запалення.

3. Застосування засобів, що знижують кислотність, інгібіторів ферментів

4. Антиоксидантна терапія.

5. Антиангінальна терапія.

Тест № 4. З наведених нижче противиразкових ЛЗ виберіть препарати для ерадикації Helicobacter pylori:

1. Маалокс.

2. Фамотидин.

3. Гастроцепін.

4. Амоксицилін.

5. Альмагель.

Тест № 5. З наведених нижче виберіть блокатор Н2-гістамінових рецепторів.

1. Фамотідін.

2. Де-нол.

3. Супрастин.

4. Но-шпа.

5. Омепразол.

Тест № 6. З наведених нижче антибактеріальних препаратів виберіть засоби для ерадикації Helicobacter pylori:

1. Сульфадімезін.

2. Пеніцилін.

3. Норфлоксацин.

4. Кларитроміцин.

5. Бісептол.

Тест № 7. З метою прискорення регенерації слизової оболонки шлунка призначають:

1.Альмагель

2. Фамотидин

3. Метоклопрамід

4. Вентер

5. Гастроцепін

Тест № 8. З трьох наведених нижче схем лікування виберіть найбільш прийнятну для лікування хронічного гастриту типу А:

1. Де-нол 2 табл. 2 рази на день метронідазол 0,25 г 4 рази на день амоксицилін 500 мг 2 рази на день всередину.

2. Натуральний шлунковий сік по 15 крапель після їжі, плантаглюцид 1,0 3 рази на день мотіліум по 1 таб. 2 рази на день.

3. Де-нол 1 табл. 4 рази на день, пепсидил 1 ст. л. 3 рази на день гастроцепін 0,05 г 2 рази на день.

Тест № 9. У хворого хронічний гастрит типу А, хронічний панкреатит. Виберіть найбільш раціональну схему лікування:

1. Де-нол 2 табл. 2 рази на день метронідазол 0,25 г 4 рази на день вентер по 1 табл. 2 рази на день.

2. Ацидин-пепсин 1 табл. 3 рази на день креон 1 капс. під час їжі плантаглюцид 1,0 г 3 рази на день.

3. Де-нол 1 табл. 4 рази на день, пепсидил 1 ст.л. 3 рази на день, гастроцепін 0,05 г 2 рази на день.

Тест № 10. З наведених нижче схем виберіть найбільш прийнятну для лікування хронічного гастриту типу В:

1. Омепразол по 1 табл. 2 рази на день, метронідазол 0,25 г 4 рази на день, кларитроміцин 0,25 г 4 рази на день.

2. Ацидин-пепсин 1 табл. 3 рази на день, плантаглюцід1, 0 г 3 рази на день, фестал 1 табл. 3 рази на день.

3. Де-нол 1 табл. 4 рази на день, пепсидил 1 ст.л. 3 рази на день, гастроцепін 0,05 г 2 рази на день

Тест № 11. Серед жовчогінних засобів виберіть холеретики:

1. Сульфат магнію.

2. Ліобіл.

3. Сорбіт.

4. Ксиліт.

5. Оливкова олія.

Тест № 12. У терапію загострення хронічного гепатиту входять наступні групи лікарських препаратів, крім:

1. Антибактеріальних засобів.

2. Гепатопротекторів.

3. Дезінтоксикаційних засобів.

4. Вітамінів.

5. Глюкокортикоїдів.

Тест № 13. Введення яких засобів патогенетично обгрунтована при хронічному панкреатиті?

1.Антиангінальних препаратів.

2. Антигістамінних препаратів.

3. Ферментних препаратів.

4. Глюкокортикоїдов.

5. Жовчогінних препаратів.

Тест № 14. Який з перерахованих препаратів належить до інгібіторів ферментів підшлункової залози?

1.Фестал.

2. Мезим-форте.

3. Амінокапронова кислота.

4. Карсил.

5. Гастроцепін.

Тест № 15. Серед жовчогінних виділіть засіб, що володіє антибактеріальним ефектом:

1. Холензім.

2. Сорбіт.

3. Никодин.

4. Ліобіл.

5. Ксиліт.

Тест № 16. До гепатопротектора належать такі ЛЗ:

1.Тіотріазолін.

2. Но-шпа.

3. Ліобіл.

4. Панзинорм.

5. Алохол.

Тест № 17. З наведених нижче виберіть препарат, що володіє найбільш вираженим антисекреторним ефектом:

1. Гастроцепін.

2. Маалокс.

3. Сукральфат.

4. Фамотідін.

5. Омепразол.

Тест № 18. При лікуванні виразкової хвороби препарати, що знижують кислотність шлункового соку, доцільно призначати:

1. Під час їжі.

2. Одразу після їжі.

3. Незалежно від прийому їжі кожні три години.

4. За 15-30 хвилин до їжі.

5. Через 1 годину після їжі.

Тест № 19. У хворих на виразкову хворобу шлунку і 12-палої кишки прийом не всмоктуючих антацидних препаратів:

1. Показаний тільки в період загострення.

2. Показаний тривало.

3. Показаний постійно перед прийомом їжею.

4. Показаний профілактично в осінньо-весняний період.

5. Показаний постійно після прийому їжі.

Тест № 20. Відзначити найбільш ефективний ферментний препарат:


  1. Панзінорм

  2. Фестал.

  3. Креон.

  4. Дігестал.

  5. Панкреатин.

Література.

  1. Белоусов Ю. Б. Клиническая фармакология и фармакотерапия. / Ю. Б. Белоусов, В. С. Моисеев, В. К. Лепахин. – М. : Универсум Паблишинг, 2000. – 541 с.

  2. Компендиум 2006 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н.Коваленко, А.П.Викторова.- К.: МОРИОН, 2006.- I т. – 2270 с., т. II т. - 2270 с.

  3. Лобанков В.М., Лызиков А.Н. Клиническая эпидемиология язвенной болезни в Беларуси. Хирургические аспекты // Актуальные проблемы медицины : сборник научных статей. — Вып. 4. — Гомель, 2003. — С. 155-158.

  4. Метелица В.И. Справочник по клинической фармакологии сердечно-сосудистых лекарственных средств. – М.: Медпрактика, 1996. – 784 с.

  5. Очерки клинической гастроэнтерологии / Под ред. В.И. Хворостинка. – Харьков: ФАКТ, 1997. – 280 с.

  6. Подымова С.Д. Болезни печени. – М.: Медицина, 1993. – 554 с.

  7. Регистр лекарственных средств России. РЛС-Энциклопедия лекарств. – 11-й выпуск /Гл. ред. Г.Л.Вышковский.- М.: РЛС-2004.- 1503 с.

  8. Фармацевтична опіка : атлас / [ І. А. Зупанец, В. П. Чорних, В. Ф. Москаленко та ін. ] ; під ред. І. А. Зупанца, В. П. Черниха. – К. : «Фармацевт Практика», 2004. – 192 с.

  9. Фармацевтична опіка : курс лекцій для провізорів та сімейних лікарів / [ І. А. Зупанець, В. П. Чорних, С. Б. Попов та ін. ] ; під ред. В. П. Чорних, І. А. Зупанца, В. А. Усенко. – Х. : Мегаполіс, 2003. – 608 с.

  10. Фармацевтична опіка : практ. керівн. для провізорів та сімейних лікарів / [ І. А. Зупанець, В. П. Чорних, В. Ф. Москаленко та ін. ] ; під ред. В. П. Чорних, І. А. Зупанца, В. А. Усенко. – Х. : Золоті сторінки, 2002. – 264 с.

  11. Філіппов Ю.О., Гравіровська Н.Г., Петречук Л.М. Стан амбулаторно-поліклінічної допомоги хворим на виразкову хворобу // Гастроентерологія. — 2007. — Вип. 39. — С. 3-10.

  12. Goodman & Gilman’s the pharmacological basis of therapeutics.- 11th ed. / editor, Laurence L. Brunton; associate editor, John S.Lazo, Keith L.Parker. – New York: McGraw-Hill, 2006. – 2021 p.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка