Навчально-методичний посібник для очного та дистанційного навчання провізорів-інтернів Запоріжжя 2012




Сторінка7/11
Дата конвертації15.04.2016
Розмір2.6 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
ТЕМА № 10

КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ В РЕВМАТОЛОГІЇ
Вступ.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЛ) включають велику кількість лікарських засобів, що мають протизапальну, антипіретичну і анальгетичну активність.

НПЗЗ завдяки пригнічення активності циклооксигенази зменшують синтез простагландинів. НПЗЗ інгібують активність двох ферментів:


  1. циклооксигеназа-1 (ЦОГ-1),

  2. циклооксигеназа-2 (ЦОГ-2).

Протизапальний ефект НПЗЗ обумовлений пригніченням ЦОГ-2. Ульцерогенний ефект НПЗЗ пов’язаний з пригніченням ЦОГ-1. Нові НПЗЗ (целекоксиб і рофекоксиб) практично не впливають на активність ЦОГ-1. Але тривале застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2 (особливо рофекоксибу) може бути пов’язано з підвищенням розвитку тромботичних ускладнень.

НПЗЗ не застосовуються при наявності гіперчутливості. Є докази перехресної алергії до різних представників групи НПЗЗ. Взагалі, всі НПЗЗ протипоказані у третьому триместрі вагітності та на протязі лактації.

НПЗЗ необхідно застосовувати обережно при наявності кровотечі, захворюваннях нирок, серцево-судинних захворюваннях, враженні печінки у пацієнтів похилого та старечого віку.

НПЗЗ подовжують час кровотечі та посилюють ефект антикоагулянтів, препаратів літію, циклоспорину. НПЗЗ можуть послаблювати ефекти діуретиків та антигіпертензивних ліків. Довготривале застосування НПЗЗ з ацетамінофеном може підвищити ризик пошкодження нирок.

Целекоксиб протипоказаний при наявності гіперчутливості до нього, а також до сульфонамидів, інших НПЗЗ, вагітності і лактації.

Целекоксиб обережно застосовується при наявності виразкової хвороби, хворим літнього віку та хворим, які отримують антикоагулянти або стероїди. При комбінованому застосуванні целекоксибу і антикоагулянтів підвищується ризик кровотечі.

Ібупрофен протипоказаний при наявності гіперчутливості до нього та інших НПЗЗ; пацієнтам з гіпертензією, пептичною виразкою, шлунково-кишковою кровотечею; на протязі вагітності та лактації. Препарат обережно застосовується при наявності ниркової або печінкової недостатності. При комбінованому застосуванні препаратів літію з ібупрофеном підвищується ризик розвитку токсичності препаратів літію.

Ібупрофен здатен зменшувати ефект діуретиків при одноразовому застосуванні. При застосуванні ібупрофену з β-адреноблокаторами з ібупрофеном виникає ризик зниження антигіпертензивного ефекту β-адреноблокаторів.

Напроксен протипоказаний при наявності гіперчутливості до нього та інших НПЗЗ; на протязі вагітності та лактації. Препарат обережно призначається пацієнтам з бронхіальною астмою, гіпертензією, виразковою хворобою, погіршенням функції нирок або печінки. Як ібупрофен, напроксен підвищує ризик токсичності препаратів літію, ризик кровотеч при одноразовому застосуванні з антикоагулянтами.

При призначенні напроксену з антигіпертензивними препаратами зменшується їх антигіпертензивний ефект. При комбінації напроксену з діуретинами зменшується діуретичний ефект.

До найбільш розповсюджених побічних ефектів целекоксибу відносять диспепсію, абдомінальний біль, діарею, нудоту, головний біль. Як і інші НПЗЗ, целекоксиб здатен погіршувати функцію нирок, підвищувати рівень амінотрансфераз.

Ібупрофен може призначатися дітям з 6 місяців. Побічні ефекти включають головний біль, запаморочення, сонливість, нудоту, диспепсію, біль у шлунку та кишковнику, висип.

Побічні ефекти напроксену включають головний біль, запаморочення, сонливість, інсомнію, нудоту, диспепсію, біль у шлунку та кишковнику, висип.

І. Питання для самопідготовки і контролю вихідного рівня знань.

1. Етіологія, патогенез, клінічна картина та діагностика захворювань суглобів і системних захворювань сполучної тканини:



  • ревматизм;

  • системний червоний вовчак (СЧВ);

  • ревматоїдний артрит (РА);

  • деформуючий остеоартроз (ДОА);

  • подагра.

2. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, що використовуються при хворобах суглобів і системних захворюваннях сполучної тканини (фармакодинаміка і фармакокінетика, взаємодія з іншими препаратами, побічні дії, їх прогнозування і профілактика):

  • Глюкокортикостероїди (ГКС);

  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ);

  • Тривалодіючі протизапальні препарати з імуномодулюючим ефектом:

    • препарати золота (кризанол, міокризін);

    • D-пеніциламін (купреніл);

    • похідні хіноліна (хлорохін, плаквеніл);

    • імунодепресанти (циклофосфамід, азатіоприн, метотрексат, циклоспорин);

    • сульфаніламідні препарати (сульфасалазин, салазопіридазин).

  • Препарати, що регулюють обмін сечової кислоти:

    • засоби, що підсилюють виділення сечової кислоти (пробенецид, сульфінпіразон);

    • засоби, що гальмують синтез сечової кислоти (аллопуринол).

  • Хондропротектори.

3. Побічні ефекти тривалої терапії нестероїдними та стероїдними протизапальними засобами.

4. Безрецептурні ліки, що застосовуються в ревматології. Захворювання суглобів, що можуть лікуватися хворими самостійно при консультативній допомозі провізора.

5. Принципи фармацевтичної опіки хворих з патологією суглобів.

ІІ. Практична частина.


        1. 1. Ситуаційні задачі.

Завдання № 1.

Хвора О., 45 років скаржиться на біль, почервоніння, набряк правого колінного суглоба, підвищення температури тіла до 37,90С. Хворіє приблизно 5 років, за цей період було більше 10 гострих епізодів артриту, що продовжувалися 5-10 днів, при цьому колінні суглоби уражалися по черзі. Аналіз крові - лейкоцитів 17х109/л; Аналіз сечі - рівень сечової кислоти - 0,97 ммоль/л (норма 0,21-0,45 ммоль/л). Ваш діагноз? Ваші рекомендації щодо подальшого ведення хворої (обстеження і лікування)?



Завдання № 2.

Хвора С., 17 років скаржиться на болі в суглобах, що посилюються при рухах, припухлість колінних суглобів, слабкість, підвищення температури тіла до 37,90С. Захворіла 7 днів тому. За 2 тижні до цього перенесла ангіну. При огляді: колінні суглоби набряклі. Пульс 100 уд/хв. В аналізі крові: лейкоцити 12,2х109/, ШОЕ- 35 мм/год. Сіалові кислоти - 4,33 ммоль/л (норма 2,0-2,36 ммоль/л). Загальний білок - 85 г/л (норма 65-85 г/л), Альбумін-35,0% (норма - 56,5-66,8%), глобуліни-65,0% (норма - 33,2-43,5%). С-реактивний білок - ++++. Ваш діагноз? Ваші рекомендації щодо подальшого ведення хворої (обстеження і лікування)?



Завдання № 3.

Хвора А., 69 років поступила до стаціонару з діагнозом: ревматоїдний артрит ІІ ст. активності. При об'єктивному обстеженні виявлені припухлість і почервоніння колінних, променезап’ястних і ліктьових суглобів. Функція суглобів обмежена, при пальпації відмічається болючість. АТ-170/100 мм рт.ст. З приводу основного захворювання приймала НПЗЗ, які останнім часом стали малоефективними. Дайте рекомендації щодо подальшого лікування хворої, випишіть рецепти, враховуючи вік і супутню патологію.



Завдання № 4.

До відділення поступив хворий Г., 19 років з діагнозом: ревматизм, активна фаза, активність 1-го ступеня, первинний ревмокардит. 2 тижні тому перехворів ангіною. Яка із запропонованих лікарем схем лікування на Ваш погляд найбільш раціональна?

А) Преднізолон по 80 мг/д; Азатіоприн 1-3 мг/кг маси тіла; Кокарбоксилаза; Токоферолу-ацетат; Ретаболіл 1 мл в/м 1 раз/тиж.; Індометацин всередину.

Б) Тетрациклін, Сульфаніламіди, Піразолонові похідні; Індометацин.

В) Постільний режим; Антибіотики ряду пеніциліну, Преднізолон 30-40 мг/д, Ацетилсаліцилова кислота 3 г/д; Аскорутин; Делагіл 0,25 г увечері.

Г) Дієта з обмеженням білків, ліпідів. Колхіцин; Метиндол; Піразолонові похідні; Глюкокортикоїди; Аллопуринол.

Обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання № 5.

Хворий Д., 39 років страждає ревматизмом ІІІ ст. активності, з приводу якого було призначено: делагіл 0,25 г на ніч, індометацин по 0,025 г 4 рази на день, біцилін-5 по 1500000 ОД в/м 1 раз на 4 тижні. Через 3 тижні після початку терапії у хворого з’явились болі в епігастральній ділянці. Що могло стати причиною даного ускладнення? Ваші рекомендації щодо подальшого ведення хворого (обстеження і лікування)?



2. Аналіз листів лікарських призначень.

Проаналізуйте листи лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найбільш раціональну терапію.



  • Діагноз: Системний червоний вовчак, підгострий перебіг, ІІ ст. активності, поліартрит, ендоміокардит, недостатність аортального клапану, ХСН ІІ-А стадії (ІІ ФК).

1. Tab. Azathioprini 0,05

По 1 табл. 2 рази на день.

2. Tab. Methylprednisoloni 0,004

По 2 табл. 2 рази на день в першу половину дня.

3. Tab. Doxazosini а 0,002

D.S. По 1 табл. 2 рази на день.

4. Tab. Calcii gluconatis 0,5

По 1 табл. 2 рази на день.

5. Benzylpenicillini-natrii 1000000 ED

По 500000 ОД в/м через кожних 4 години.

6. Tab. Ibupropheni 0,025

По 1 табл. 3 рази на день.

7. Tab. Naproxeni 0,25

По 1 табл. 2 рази на день.

8. Tab. Digoxini 0,00025

По 1 табл. 1 раз на день.

9. Tab. Furosemidi 0,04

По 1 табл. через день.

10. Tab. “Asparcam”

По 1 табл. через день.



  • Діагноз: Ревматизм, активна фаза, активність ІІ ступеня, рецидивуючий перебіг, кардит, мітральна вада серця з переважанням стенозу. СН ІІ-А-ІІ ФК стадії.

1. Bicillini-3 600000 ОД

По 1200000 ОД 1 раз на 7 днів в/м.

2. Streptomycini 0,5

По 1,0 2 рази на добу в/м.

3. Penicillini Natrii 500000 ED

По 1000000 ОД 6 разів на добу в/м.

4. Tab. Acidi acetylsalicylici 0,5

По 2 табл. 4 рази на добу.

5. Tab. Prednisoloni 0,005

По 4 табл. 2 рази на день.

6. Sol. Papaverini hydrochloridi 2%-2 ml

По 2,0 мл в/м 3 рази на день.

7. Sol. Strophanthini 0,05% - 1 ml

По 1 мл в/в 1 раз на добу.

8. Sol. Furosemidi 1% - 2 ml

По 2 мл 1 раз на 3 дні.

9. Tab. Spironolactoni 0,025

По 1 табл. 2 рази на добу.

10. Tab. Kalii orotatis 0,5

По 1 табл. 2 рази на день після їжі.



  • Діагноз: Ревматоїдний артрит: поліартрит, поволі прогресуючий, активність ІІ ступеня, порушення функції суглобів ІІ ступеня.

1. Benzylpenicillini-natrii 1000000 ED

По 500000 ОД в/м кожні 4 години.

2. Tab. Acidi acetylsalicylici 0,5

По 2 табл. 4 рази на добу.

3. Tab. Diclofenaci 0,025

По 1 табл. 3 рази на день.

4. Tab. Naproxeni 0,25

По 1 табл. 2 рази на день.

5. Susp. Hydrocortisoni acetatis 5 ml

По 5 мл в/суглобово 1 раз на 3 дні.

6. Tab. Plaquenili 0,2

По 2 табл. 2 рази на день.

7. Tab. Azathioprini 0,05

По 1 табл. 2 рази на день.

8. Tab. Methylprednisoloni 0,004

По 2 табл. 2 рази на день в 1-у половину дня.

9. Aerosoli Salbutamoli 10 ml

D.S. Для інгаляцій.

По 1-2 інгаляції 4 рази на день.

10. Tab. Calcii gluconatis 0,5

По 1 табл. 2 рази на день.


  1. Діагноз: Ревматизм, рецидивуючий перебіг, мітральний стеноз. ХСН ІІ-Б-ІІІ ФК стадії.

1. Tab. Spironolactoni 0,025

По 1 табл. 3 рази на день.

2. Panangini 10 ml

Вводити в/в поволі в 20 мл ізотон. р-ну.

3. Benzylpenicillini-natrii 1000000 ED

Вводити в/м 4 рази на добу.

4. Tab. Diclofenaci 0,025

По 1 табл. 3 рази на день після їжі.

5. Tab. Riboxini 0,2

По 2 табл. 2 рази на день.

6. Tab. Acidi acetylsalicylici 0,5

По 4 табл. 2 рази на день.

7. Tab. Dichlothiazidi 0,1

D.s. По 1 табл. 1 раз на день вранці натщесерце.

8. Sol. Strophanthini 0,05% - 1,0 ml

Вводити в/в поволі 1 раз на день.

9. Tab. Digoxini 0,00025

По 1 табл. 1 раз на день.

10. Tab. Ac. Etacrynici а 0,05

D.s. По 1 табл. вранці (через день).



3. Контроль кінцевого рівня знань.

              1. Фармацевтична опіка при застосуванні нестероїдних протизапальних лікарських засобів.

        1. Побічна дія нестероїдних протизапальних засобів.

4. Тестові завдання. Оберіть відповідь.

Тест № 1. До найбільш ранніх ознак ревматоїдного артриту відносяться:

1. Субфебрильна температура.

2. Ранкова скутість.

3. Загальне схуднення.

4. Зниження ШОЕ.

5. Деформація суглобів.

Тест № 2. Вкажіть основний клінічний прояв ревматизму:

1. Ранкова скутість.

2. Кардит.

3. Слабкість.

4. Остеопороз кісток.

5. Напади стенокардії.

Тест № 3. До лабораторних гострофазових показників ревматизму належать такі, крім:

1. Лейкоцитоз.

2. Анемія.

3. Діспротеінемія.

4. Збільшення ШОЕ.

5. Підвищення титрів антистрептококових антитіл.

Тест № 4. Назвіть групу лікарських засобів, що застосовуються при ревматизмі:

1. Нестероїдні протизапальні засоби.

2. Нітрати.

3. Нітрофурановие препарати.

4. Сульфаніламідні засоби.

5. Бронхолітики.

Тест № 5. Основними напрямками фармакотерапії ревматизму є наступні, крім:

1. Боротьба зі стрептококовою інфекцією.

2. Антиангінальна терапія.

3. Корекція імунологічних порушень.

4. Протизапальна терапія.

Тест № 6. Системний червоний вовчак зазвичай зустрічається у:

1. Літніх чоловіків.

2. Літніх жінок.

3. Дітей.

4. Жінок дітородного віку.

5. Молодих чоловіків.

Тест № 7. У розвитку ревматоїдного артриту мають значення:

1. Генетична схильність.

2. Ендогенна інтоксикація.

3. Екзогенна інтоксикація.

4. Лікарські препарати.

5. Збільшення тонусу симпатоадреналової системи.

Тест № 8. До комплексної патогенетичної терапії ревматоїдного артриту належать такі лікувальні заходи, крім:

1. Санація хронічних вогнищ інфекції.

2. Протизапальна терапія.

3. Імунодепресивна терапія.

4. Антиангінальна терапія.

5.Локальная терапія уражених суглобів.

Тест № 9. Для системного червоного вовчака характерно:

1. Ураження суглобів і кінцівок.

2. Ураження шкіри та її придатків.

3. Ураження серця.

4. Багатосистемність поразок: суглоби, шкіра, нирки, серозні оболонки.

5. Ураження сполучної тканини запального характеру.

Тест № 10. Вкажіть симптоми, які проявляються першими при системній склеродермії:

1. Синдром Рейно.

2. Ураження суглобів.

3. Поразка м'язів.

4. Зміна шкіри.

5. Ураження серця.

Тест № 11. З якого із зазначених препаратів найбільш доцільно почати патогенетичне лікування системного червоного вовчака:

1. Циклофосфан.

2. Біцилін.

3. Преднізолон.

4. Диклофенак натрію.

5. Делагіл.

Тест № 12. При системному червоному вовчаку призначаються такі фармакологічні групи ЛЗ, крім:

1. Імунодепресанти.

2. Глюкокортикостероїди.

3. Похідні 4-амінохіноліну.

4. Антибактеріальні.

5. НПЗЗ.

Тест № 13. У лікуванні системної склеродермії провідне місце займають:

1. НПЗЗ.

2. Вітаміни групи В.

3. Імуностимулятори.

4. Препарати нікотинової кислоти.

5. Кортикостероїди.


Тест № 14. При тривалому застосуванні глюкокортикоїдів можуть виникнути такі ускладнення, крім:

1. Набряки.

2. Виразкова хвороба шлунка.

3. Зниження артеріального тиску.

4. Остеопороз.

5. Порушення статевої функції.

Тест № 15. Основним побічним ефектом НПЗП може бути:

1. Гастротоксичний.

2. Гепатотксичний.

3. Нефротоксичний.

4. Кардіотоксичний.

5. Ототоксичний.

Тест № 16. При відсутності в аптеці диклофенаку натрію можна запропонувати:

1. Продектін.

2. Ібупрофен.

3. Димедрол.

4. Но-шпа.

5. Циметидин.

Тест № 17. НПЗЗ необхідно приймати:

1. Після їжі.

2. До їжі.

3. У проміжках прийому їжі.

4. Вранці натщесерце.

5. Перед сном.

Тест № 18. Як протирецидивної терапії ревматизму застосовують:

1. Ампіцилін.

2. Амоксицилін.

3. Метицилін.

4. Оксацилін.

5. Біцилін-5.

Тест № 19. У терапію ревматоїдного артриту не входять наступні групи ЛЗ:

1. Антибіотики.

2. Цитостатики.

3. Кортикостероїди.

4. Амінохінолінові препарати.

5. НПЗЗ.

Тест № 20. Виберіть препарати, що селективно інгібують циклооксигеназу - 1:

1. Індометацин.

2. Ібупрофен.

3. Диклофенак натрію.

4. Німесулід.

5. Кетопрофен.


Література

  1. Белоусов Ю. Б. Клиническая фармакология и фармакотерапия. / Ю. Б. Белоусов, В. С. Моисеев, В. К. Лепахин. – М. : Универсум Паблишинг, 2000. – 541 с.

  2. Ганджа И.М., Сахарчук В.М., Свирид Л.М. Системные болезни соединительной ткани. – К.: Вища школа, 1988. – 270 с.

  3. Компендиум 2006 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н.Коваленко, А.П.Викторова.- К.: МОРИОН, 2006.- I т. – 2270 с., т. II т. - 2270 с.

  4. Насонова В.А., Астапенко М.Т. Клиническая ревматология. – М.: Медицина. 1990. – 319 с.

  5. Нестероидные обезболивающие противовоспалительные средства / Под ред.. Трещинского А.М. – К.: Вища школа, 1996. – 126 с.

  6. Регистр лекарственных средств России. РЛС-Энциклопедия лекарств. – 11-й выпуск /Гл. ред. Г.Л.Вышковский.- М.: РЛС-2004.- 1503 с.

  7. Фармацевтична опіка : атлас / [ І. А. Зупанец, В. П. Чорних, В. Ф. Москаленко та ін. ] ; під ред. І. А. Зупанца, В. П. Черниха. – К. : «Фармацевт Практика», 2004. – 192 с.

  8. Фармацевтична опіка : курс лекцій для провізорів та сімейних лікарів / [ І. А. Зупанець, В. П. Чорних, С. Б. Попов та ін. ] ; під ред. В. П. Чорних, І. А. Зупанца, В. А. Усенко. – Х. : Мегаполіс, 2003. – 608 с.

  9. Фармацевтична опіка : практ. керівн. для провізорів та сімейних лікарів / [ І. А. Зупанець, В. П. Чорних, В. Ф. Москаленко та ін. ] ; під ред. В. П. Чорних, І. А. Зупанца, В. А. Усенко. – Х. : Золоті сторінки, 2002. – 264 с.

  10. Goodman & Gilman’s the pharmacological basis of therapeutics.- 11th ed. / editor, Laurence L. Brunton; associate editor, John S.Lazo, Keith L.Parker. – New York: Мкraw-Hill, 2006. – 2021 p.


ТЕМА № 11

КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ В ГЕМАТОЛОГІЇ
Вступ.

Анемії, що розвиваються в результаті дефіциту заліза в організмі, найбільш широко поширені в клінічній практиці. За даними ВООЗ близько 1 мільярда людей на землі мають дефіцит заліза. Навіть у розвинених країнах Європи та Північної Америки залізодефіцитною анемією страждають 7,5-11% всіх жінок дітородного віку, а у 20-25% спостерігається прихований тканинний дефіцит заліза. Значно більша частота залізодефіцитних анемій в країнах Азії, Африки і Латинської Америки.

Гемоглобінопатії (ГП) - це спадкові гемолітичні анемії, зумовлені порушенням синтезу гемоглобіну (Нв) людини, що приводить або до появи в еритроцитах аномальних гемоглобінів, які не зустрічаються у здорових людей, або до порушення швидкості синтезу поліпептидних ланцюгів глобіну з незміненою первинної архітектурою молекули глобіну. Згідно сучасним уявленням синтез молекули гемоглобіну регулюється двома парами генів: структурними генами, які відповідають за кількість, тип і розташування амінокислот в ланцюгах глобіну, і регуляторними генами, що регулюють кількісну продукцію тих чи інших поліпептидних ланцюгів. Порушення будови поліпептидних ланцюгів глобіну аномальних гемоглобінів (у тому числі НВs) відбувається внаслідок мутації структурних генів, а порушення швидкості синтезу поліпептидних ланцюгів глобіну відповідно залежить від мутації регуляторних генів. Все це створює умови для виникнення гемоглобинопатій, отримання двох і більше різних аномальних неалельних генів.

Характер успадкування гемоглобінопатій - аутосомно-кодомінантний. Внаслідок численних глобинних алелів існують особи, крім простих гетерозигот і гомозигот, що успадкували різні аномальні ізоаллельні гени або отримали два аномальних неалельних гена, подвійні гетерозиготи. Перший тип ГП позначається як якісні ГП, а другі - як кількісні ГП.

Мегалобластні анемії - це макроцитарні анемії, при яких в кістковому мозку, попередники еритроцитів мегалобласти характеризуються певними особливостями: великі, незрілі за зовнішнім виглядом, ядра оточені відносно більш зрілою цитоплазмою. З біохімічної точки зору, первинним при цьому стані є порушення синтезу ДНК: клітини припиняють розвиватися в S-фазі клітинного циклу і не можуть завершити процес поділу. У результаті цього відбувається накопичення великих, очікуючих мітозу клітин і їх передчасна загибель. Найчастіше мегалобластоз обумовлений недостатністю вітаміну В12 (кобаламіну) і фолієвої кислоти, а також прийомом лікарських препаратів, що пригнічують синтез ДНК.

Апластичні анемії (АА) - захворювання, що є наслідком зупинки або різкого уповільнення процесів проліферації стовбурових поліпотентних клітин, що призводить до спустошення або аплазії кісткового мозку. Морфологічно це проявляється заміщенням діяльного кісткового мозку жировим і панцитопенією периферичної крові. Частота апластичних анемій становить 5-10 випадків на 100000 населення в рік.

Залежно від наявності доведеного етіологічного чинника або його відсутності використовується наступна класифікація апластичних анемій.

I. Ідіопатичні апластичні анемії.



  1. вроджена (анемія Фанконі);

  2. придбана;

II. Вторинні апластичні анемії (внаслідок впливу лікарських і хімічних речовин):

  1. лікарські засоби (хлорамфенікол, сульфаніламіди, пірозолони, препарати золота та інші);

  2. хімічні речовини (бензол і його похідні, інсектициди й інші);

  3. інфекційні та вірусні агенти (вірусний гепатит, міліарний туберкульоз, сепсис та інші);

  4. метаболічні (панкреатити, вагітність);

III. Імунологічні (аутоімунні, при реакції – трансплантат проти господаря).

IV. При пароксизмальній нічній гемоглобінурії.



І. Питання для самопідготовки і контролю вихідного рівня знань.

1. Основні симптоми і синдроми при захворюваннях системи крові.

2. Особливості обстеження хворих в гематології (розпитування, фізичні та інструментальні методи дослідження).

3. Етіологія, патогенез, клінічна картина, диференційна діагностика та фармакотерапія анемій:



  • залізодефіцитна;

  • В12-дефіцитна;

  • гемолітична;

  • гіпопластична.

4. Етіологія, патогенез, клінічна картина, диференційна діагностика та фармакотерапія лейкозів:

  • гострий лейкоз;

  • хронічний мієлолейкоз;

  • хронічний лімфолейкоз.

5. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, що використовуються при захворюваннях крові (фармакодинаміка, фармакокінетика, взаємодія з іншими препаратами, побічні дії, методи їх прогнозування і профілактики):

  • препарати заліза та інші замісні протианемічні препарати;

  • засоби, що використовуються при лікуванні гемобластозів:

  • глюкокортикоїди;

  • цитостатики;

  • засоби, що впливають на систему гемостазу:

  • антикоагулянти;

  • фібрінолітіки;

  • інгібітори фібринолізу;

  • активатори тромбоцитів;

  • дезагреганти.

  1. Безрецептурні ліки, що застосовуються при захворюваннях кровотворчої системи.

ІІ. Практична частина.

1. Ситуаційні задачі.

Завдання № 1.

Опишіть симптоми отруєння препаратами заліза та схему лікування.



Завдання № 2.

Хворому, що хворіє на тромбофлебіт вен нижніх кінцівок, були призначені неодикумарин і моваліс. Через тиждень у зв'язку з простудним захворюванням він самостійно почав приймати метацикліну гідрохлорид. Через 2 доби після цього відмічав зміну кольору сечі. Пояснть ситуацію. Ваші рекомендації щодо подальшого ведення хворого (обстеження і лікування)?



Завдання № 3.

Хвора, що систематично приймає синкумар у зв'язку із захворюванням крові (підтримуюча терапія), захворіла на ГРВІ. З метою зниження температури тіла почала приймати парацетамол. На 4 добу хвора відчула біль у животі, з‘явилась блювота «кавовою гущею». Яке ускладнення виникло у хворої? Що могло стати причиною даного ускладнення? Ваші рекомендації щодо подальшого ведення хворої (обстеження і лікування)?



Завдання № 4.

Хвора С., 42 років поступила до стаціонару зі скаргами на слабкість, нездужання, запаморочення, серцебиття. Об'єктивно: блідість шкіряних покровів, тахікардія. У ЗАК: Нb – 82 г/л, КП (кольоровий показник) – 0,7. З анамнезу відомо, що хвора протягом 9 років страждає виразковою хворобою 12-палої кишки. Ваш попередній діагноз? Ваші рекомендації щодо подальшого ведення хворої (обстеження і лікування)?


Завдання № 5.

Хворий П, 39 років поступив до стаціонару зі скаргами на слабкість, задишку при фізичному навантаженні. У загальному аналізі крові (ЗАК) виявлена анемія: Нb – 62 г/л, кольоровий показник (КП) – 1,3. При огляді язика - глосит. У стернальному пунктаті виявлено: мегалобластний тип кровотворення. Концентрація заліза в сироватці крові в межах норми. Ваш попередній діагноз? Ваші рекомендації щодо подальшого ведення хворого (обстеження і лікування)?



2. Аналіз листів лікарських призначень.

Проаналізуйте листи лікарських призначень у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні, вибравши найбільш раціональну терапію.



  1. Діагноз: Хронічний лімфолейкоз, розгорнута стадія, полілімфаденопатія, спленомегалія.

Режим постільний.

1. Tab. Chlorbutini 0,002

По 1 табл. 3 рази на день.

2. Tab. Leucerani 0,002

По 1 табл. 3 рази на день.

3. Tab. Prednisoloni 0,005

По 30 мг 3 рази на добу.

4. Cefotaximi 2,0

По 1,0 в/в 2 рази на добу.

5. Tab. Rutini 0,02

По 1 табл. 3 рази на день.

6. Гемотрансфузія - 500 мл

Одноразово.

7. Sol. Acidi ascorbinici 5% - 1ml

По 1 мл в/м 2 рази на день.

8. Ferrumlec 2 ml

По 2 мл в/м 1 раз на день.

9. Tab. Levamisoli 0,05

Приймати по 150 мг/д*кг маси тіла всередину.

10. Sol. Retabolili 5% - 1 ml

По 1 мл в/м 2 рази на день.


  1. Діагноз: Вагітність I, 28 тижнів. Залізодефіцитна анемія (Hb – 75 г/л, Ер.-2,8*1012/л, КП – 0,82).

1. Переливання одногрупної крові

200 мл в/в крапельно.

2. Rheopolyglucini 400 ml

В/в крапельно 1 раз на 2 дні.

3. Dragee Ferroplex

По 1 драже 3 рази на день.

4. Sol. Acidi ascorbinici 5% - 1ml

По 1 мл в/м 2 рази на день.

5. Tab. Acidi folici 0,001

По 1 табл. 2 рази на день.

6. Sol. Cyanocobalamini 0,05% - 1,0 ml

По 1,0 мл в/м 3 рази на день.

7. Sol. Coffeini natrii benzoatis 10% - 1 ml

По 1 мл в/м 2 рази на день.

8. Ferrumlec 2 ml

По 2 мл в/м 1 раз на день.

9. Tab. Calcii gluconatis 0,5

По 1 табл. 2 рази на день.

10. Tab. Neroboli 0,005

По 1 табл. 2 рази на день.



  1. Контроль кінцевого рівня знань.

  1. Основні принципи лікування анемічних станів.

  2. Побічна дія і застосування засобів, що впливають на кровотворну систему.

4. Тестові завдання. Обгрунтуйте відповідь.

Тест № 1. Для залізодефіцитних анемій характерні:

1. Койлоніхії.

2. Атрофічний гастрит.

3. Невпевненість ходи.

4. «Лакований язик».

5. Наявність в крові мегалобластів.

Тест № 2. Антикоагулянтна дія гепарину припиняється за допомогою:

1. Феніліну.

2. Вікасолу.

3. Пентоксифілін.

4. Протаміна сульфат.

5. Метіонін.

Тест № 3. При прийомі препаратів заліза може виникнути:

1. Диспептичний синдром.

2. Порушення росту зубів у дітей.

3. Пієлонефрит.

4. Міокардит.

5. Короткозорість.

Тест № 4. Які з наведених засобів можуть ослаблювати терапевтичну дію препаратів заліза?



  1. Левоміцетин.

  2. Алкоголь.

  3. Аскорбінова кислота.

  4. Глюкоза.

  5. Метіонін.

Тест № 5. При хронічних крововтратах розвивається:

1. Апластична анемія.

2. В12 - дефіцитна анемія.

3. Фолієводефіцитна анемія.

4. Гіперхромна анемія.

5. Всі твердження невірні.

Тест № 6. При дефіциті в організмі вітаміну В12 розвивається:

1. Гіпохромна анемія.

2. Гіперхромна анемія.

3. Постгеморагічна анемія.

4. Агранулоцитоз.

5. Лейкемія.

Тест № 7. Які з наведених анемій викликані зниженою продукцією еритроцитів?


  1. Постгеморагічна анемія.

  2. Спадкові гемолітичні анемії.

  3. Набуті гемолітичні анемії.

  4. Мікроангіопатична гемолітична анемія.

  5. Залізодефіцитна анемія.

Тест № 8. Для лікування залізодефіцитних анемій використовують такі варіанти терапії:

1. Препарат заліза.

2. Препарат заліза + ціанкобаламін.

3. Препарат заліза + фолієва кислота.

4. Препарат заліза + вітамін В6.

5. Препарат заліза + вітамін А.

Тест № 9. При лікуванні В12-дефіцитної анемії застосовують наступний варіант лікування:


  1. Препарат заліза + вітамін В12.

  2. Вітамін В12 + фолієва кислота.

  3. Вітамін В12 + фолієва кислота + препарат заліза.

  4. Монотерапія вітаміном В12.

  5. Переливання крові.

Тест № 10. Основними напрямками лікування лейкемій є:

  1. Переливання крові.

  2. Цитостатична терапія.

  3. Вітамінотерапія.

  4. Променева терапія.

  5. Імуномодулююча терапія.

Тест № 11. Поразка нервової системи (фунікулярний мієлоз) особливо характерна для:

  1. Фолієводефіцитної анемії.

  2. Залізодефіцитної анемії.

  3. Гіпохромною анемії.

  4. В12 - дефіцитної анемії.

  5. Апластичної анемії.

Тест № 12. Лейкемія є:

  1. Доброякісним процесом.

  2. Злоякісним процесом.

  3. Аутоімунним захворюванням.

  4. Алергічним захворюванням.

Тест № 13. Яка кількість еритроцитів у здорової людини (чоловік) у нормі?

  1. 2-3 х1012 / л.

  2. 7. 3-4х1012 / л

  3. 4-5х1012 / л

  4. 5-6х1012 / л

  5. 6-7х1012 / л

Тест № 14. Яка кількість гемоглобіну у здорової людини (жінка) у нормі?

  1. 80-100 г / л.

  2. 100-120 г / л.

  3. 120-140 г / л.

  4. 130-160 г / л.

  5. 160-180 г / л.

Тест № 15. Серед наведених засобів виберіть препарат для місцевої зупинки капілярної кровотечі:

  1. Губка гемостатична.

  2. Фібриноген.

  3. Кальцію хлорид.

  4. Вікасол.

  5. Гепарин.

Тест № 16. До лейкемії схильні чинники:

1. Наявність дефіциту заліза.

2. Наявність дефіциту вітаміну В12.

3. Наявність дефіциту фолієвої кислоти.

4. Наявність хромосомних аномалій.

Тест № 17. Який спосіб лікування гострих лейкозів доцільний:



  1. Глюкокортикоїди.

  2. Антибіотики.

  3. Поліхіміотерапія.

  4. Монохіміотерапія.

  5. Пересадка кісткового мозку.

Тест № 18. Що слід призначити хворим на хронічний лімфолейкоз у 1-й стадії?

  1. Вітамінотерапію.

  2. Поліхіміотерапію.

  3. Глюкокортикоїди.

  4. Малі дози цитостатиків.

  5. Антибіотики.

Тест №19. Антикоагулянтна дія гепарину припиняється за допомогою:

  1. Феніліну.

  2. Вікасолу.

  3. Пентоксифілін.

  4. Протаміна сульфат.

  5. Метіонін.


Література

  1. Белоусов Ю. Б. Клиническая фармакология и фармакотерапия. / Ю. Б. Белоусов, В. С. Моисеев, В. К. Лепахин. – М. : Универсум Паблишинг, 2000. – 541 с.

  2. Дворецкий Л.И., Воробьёв П.А. Дифференциальный диагноз и лечение при анемическом синдроме. – М.: Ньюдиамед-АО, 1994. – 32 с.

  3. Компендиум 2006 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н.Коваленко, А.П.Викторова.- К.: МОРИОН, 2006.- I т. – 2270 с., т. II т. - 2270 с.

  4. Регистр лекарственных средств России. РЛС-Энциклопедия лекарств. – 11-й выпуск /Гл. ред. Г.Л.Вышковский.- М.: РЛС-2004.- 1503 с.

  5. Руководство по гематологии. В 2 томах / Под ред.. А.И. Воробьева. М.: Медицина, 1985. Т1 – 488 с. – Т2 – 968 с.

  6. Фармацевтична опіка : атлас / [ І. А. Зупанец, В. П. Чорних, В. Ф. Москаленко та ін. ] ; під ред. І. А. Зупанца, В. П. Черниха. – К. : «Фармацевт Практика», 2004. – 192 с.

  7. Фармацевтична опіка : курс лекцій для провізорів та сімейних лікарів / [ І. А. Зупанець, В. П. Чорних, С. Б. Попов та ін. ] ; під ред. В. П. Чорних, І. А. Зупанца, В. А. Усенко. – Х. : Мегаполіс, 2003. – 608 с.

  8. Фармацевтична опіка : практ. керівн. для провізорів та сімейних лікарів / [ І. А. Зупанець, В. П. Чорних, В. Ф. Москаленко та ін. ] ; під ред. В. П. Чорних, І. А. Зупанца, В. А. Усенко. – Х. : Золоті сторінки, 2002. – 264 с.

  9. Goodman & Gilman’s the pharmacological basis of therapeutics.- 11th ed. / editor, Laurence L. Brunton; associate editor, John S.Lazo, Keith L.Parker. – New York: McGraw-Hill, 2006. – 2021 p.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка